ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Артур Сіренко
2024.11.21 23:09
Сторінки засипані осіннім листям
Замість післямови до книги «Холодне Сонце») Мої тексти осінні – я цього не приховую. Приховувати щось від читача непростимий гріх. Я цього ніколи не робив і борони мене Будда таке колись вчинити. Поганої мені тоді карми і злої реінкарнації. Сторінки мо

Ярослав Чорногуз
2024.11.21 22:17
Фантасмагорій дивовижа
Мов скуштував солодкий плід,
Так око смакувало зримо --
Я їхав з заходу на схід,
Ну просто з осені у зиму.

Здалося - світла пелена
Траву зелену геть укрила.
Видіння з потягу вікна,

Ігор Шоха
2024.11.21 20:17
Сонетні строфи
Минуле не багате на сонети.
У пам’яті – далекі вояжі
і нинішні осінні вітражі
задля антивоєнного сюжету.

Немає очевидної межі
між істиною й міфами адепта
поезії, іронії, вендети,

Євген Федчук
2024.11.21 19:59
Заклятий льох
Сидять діди на колоді в Миська попід тином.
Сидять, смалять самокрутки, про щось розмовляють.
Либонь, все обговорили, на шлях поглядають.
Сонечко вже повернулось, вигріва їм спини.
Хто пройде чи то проїде, вітається чемно,
Хоч голосно, а то раптом як

Ігор Деркач
2024.11.21 18:25
Графоманія
                І
До автора немає інтересу,
якщо не інтригує читача
як то, буває, заголовки преси
про деякого горе-діяча.

                ІІ
На поприщі поезії немало

Артур Курдіновський
2024.11.21 18:18
Цінуйте слово!
Ми розучились цінувати слово,
Що знищує нещирість і брехню,
Правдиве, чисте, вільне від полови,
Потужніше за струмені вогню.

Сьогодні зовсім все не так, як вчора!
Всі почуття приховує музей.
Знецінене освідчення прозоре,

Іван Потьомкін
2024.11.21 17:53
Шлях до Мурашки
Якщо не в пекло Господь мене спровадить,
а дасть (бозна за віщо) право обирати,
як маю жити в потойбічнім світі,
не спокушуся ні на рай, змальований Кораном ,
ні на таке принадне для смертних воскресіння
(на подив родині й товариству).
Ні, попрошу

Юлія Щербатюк
2024.11.21 13:44
Присмак гіркоти
Цей дивний присмак гіркоти,
Розчинений у спогляданні
Того, що прагнуло цвісти.
Та чи було воно коханням?

Бо сталося одвічне НЕ.
Не там, не з тими, і не поряд.
Тому і туга огорне

Володимир Каразуб
2024.11.21 09:49
Жінка
Ти вся зі світла, цифрового коду, газетних літер, вицвілих ночей,
У хтивому сплетінні повноводних мінливих рік і дивних геометрій.
Земля паломників в тугих меридіанах, блакитних ліній плетиво стрімке.
Що стугонить в лілейних картах стегон
В м'яких, п

Микола Дудар
2024.11.21 06:40
***
Сім разів по сім підряд
Сповідався грішник…
( Є такий в житті обряд,
Коли туго з грішми )
І те ж саме повторив
Знову й знов гучніше.
( Щоби хто не говорив —
Краще бути грішним… )

Віктор Кучерук
2024.11.21 06:38
* * *
Димиться некошене поле.
В озерці скипає вода.
Вогнями вилизує доли.
Повсюди скажена біда.
Огидні очам краєвиди –
Плоди непомірного зла.
Навіщо нас доля в обиду
Жорстоким злочинцям дала?

Микола Соболь
2024.11.21 04:27
Віщунська черешня
Черешнею бабуся ласувала –
червоний плід, як сонце на зорі.
У сірих стінах сховища-підвалу
чомусь таке згадалося мені.
Вона немов вдивлялась у колишнє
і якось тихо-тихо, без вини,
прошепотіла: «Господи Всевишній,
не допусти онукові війни».

Володимир Каразуб
2024.11.21 01:27
Сновидіння
        Я розіллю л
                            І
                             Т
                              Е
                                Р
                                  И
               Мов ніч, що розливає
                  Морок осінн

Сонце Місяць
2024.11.20 21:31
По Золотій Лихоманці (Neil Young)
Наснив тоді я вершників у латах
Слухав про королеву кпин
В барабани били й співали селяни
Лучник стріли слав крізь ліс
Покрик фанфари линув до сонця аж
Сонце прорізло бриз
Як Природа-Мати в рух ішла
У семидесяті ці

Іван Потьомкін
2024.11.20 13:36
***
Сказала в злості ти: «Іди під три чорти!»
І він пішов, не знаючи у бік який іти.
І байдуже – направо чи наліво...
А ти отямилась, як серце заболіло:
«Ой, лишенько, та що ж я наробила?!..»
Як далі склалось в них – не знати до пуття:
Зійшлись вони чи

Юрій Гундарєв
2024.11.20 09:10
Антоніо, танцюючий тореро
років тому відійшов у засвіти славетний іспанський танцівник Антоніо Гадес.
Мені пощастило бачити його на сцені ще 30-річним, у самому розквіті…


Болеро.
Танцює іспанець.
Ніби рок,
а не танець.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Кай Хробаковськи
2024.11.19

Ля Дмитро Дмитро
2024.11.16

Владислав Аверьян
2024.11.11

Соловейко Чубук
2024.11.02

Незнайка НаМісяці
2024.11.01

Дарина Риженко
2024.10.30

Богдан Фекете
2024.10.17






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Юрій Сидорів (1960 - 2020) / Вірші

 До літа (рондель з кодою)
...
перейти до тексту твору

• Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.



    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2012-05-21 15:20:57
Переглядів сторінки твору 5893
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 0 / --  (7.789 / 5.54)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (0 / 0)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 1.000
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Конкурси. Теми РОНДО!
Автор востаннє на сайті 2020.12.06 21:35
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Марія Гончаренко (Л.П./Л.П.) [ 2012-05-21 15:34:13 ]
Чудовий живописний рондель і "Розтягують хмари небесні воли" - виразна свіжо написана картина!
Шкода, що не можу поставити оцінку вищу, ніж маю тут право.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Сидорів (Л.П./М.К.) [ 2012-05-21 15:54:30 ]
(поводячи плечима перед дзеркалом і картинно червоніючи). То таке... Оцінки...
Читацька увага - і не тому, що я гарний приятель з віртуального потойбіччя, а тому, що, ймовірно, є за що. Це важливо :)

З повагою,
Г.С.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Марія Гончаренко (Л.П./Л.П.) [ 2012-05-22 00:51:03 ]
(шаріючись, але піднесено з "віртуального потойбіччя") - важливо, що є за що.



Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Микола Дудар (Л.П./М.К.) [ 2012-05-21 15:40:50 ]
Гаррі, щовечора чую... як кумкають жаби... Чудово!!!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Сидорів (Л.П./М.К.) [ 2012-05-21 15:50:38 ]
На дощі кумкають. Дощі з затримкою чи ні, але приходять. А квіти, яким надходить час відцвітати, відцвітають, скільки б небесної води не омивало би їхні пелюстки і не живило б коріння.

Дякую за "чудово". Мене здебільшого сварять. Але то таке... За город. Не можу його бачити, бо не хочу працювати :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Яфинка Незабудка (М.К./Л.П.) [ 2012-05-21 18:04:37 ]
Гаррi, першi два куплети шикарнi. такий гарний образ-знахiдка: лисiють кульбаби. я вже налаштувалася на лiрику, аж раптом - "лаби", потiм - "жаби". вмiете Ви приземлити читача. ))))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Сидорів (Л.П./М.К.) [ 2012-05-21 18:37:46 ]
Не догодив :)
Лаби - це, НМСДД, нормальна назва кінцівок, і, мабуть, не дуже нормальна, якщо її використовувати по відношенню до homo sapiens. Лаби у вітра - НМСДД, метафорично. Крила, НМСДД, не зовсім.
Вечірнє кумкання жаб особисто мене налаштовує на ліричне сприйняття дійсності.
Водночас я усвідомлюю, що не все стовідсотково так, як мені може здаватись.
Рондель - це своєрідний сонет з його внутрішньою драматургією. Тому і такі перепади сприйняття.
Останній рядок (т.з. "кода") повинен у деякій мірі бути несподіваним. І в мене вийшло так, що кумкали жаби чи ні, а тюльпани своє відцвіли. І ніякі дощі не допоможуть. Про ті "резинки", які на натягують на квітки гендлярі, щоб ті довше зберігали товарний вигляд, я не казатиму.
Якщо Ви не журналістка, то шкода.
Ви ставите цікаві питання.
Вони налаштовують на щиру відповідь :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Наталка Кисіль (Л.П./Л.П.) [ 2012-05-21 20:33:01 ]
Я - журналістка, то й що? Зараз вам поставлю запитання. Отож, як ви знаходите такі романтично-логічні образи для сприйняття життя, стосунків майже зримих, серйозно?

Щира відповідь обов’язкова.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Сидорів (Л.П./М.К.) [ 2012-05-21 20:55:29 ]
Це вони мене знаходять. Я існую поряд, і мене завжди можна знайти, або, скоріше, у якийсь відомий нам спосіб викликати. Хай не як Бетмена, але як автора ПМ. Мене більше ніде, можна сказати, для читача немає.

Так, виникають паралелі, які сприяють зримому поетичному відображенню того, що мене знайшло.

Дякую за питання :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Кузан (М.К./М.К.) [ 2012-05-21 22:19:59 ]
Мені сподобалося. Це кумкання жаб такий смуток навіває...

Побачимо це невідомо, коли - а тут кома потрібна, Гаррі?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Сидорів (Л.П./М.К.) [ 2012-05-21 22:53:02 ]
Існує кращий варіант.
Нам відомо, що поезія - це не моноліт, який виник на папері чи на якомусь лазерному носієві (чи іншому пристрої для зберігання) бінарної інформації.
Наразі він такий, який ми можемо бачити.
Дякую за питання.
Відчуваю, що треба відновлювати свій читацький абонемент у бібліотеці для залізничників. Після систематичного ознайомлення з інтернет-журналами шкільні та спеціальні відступають. Шкода.
І не шкода, бо це не моя робота. І в мене є колеги, які підскажуть.

З повагою,
Г.С.



Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оля Лахоцька (Л.П./М.К.) [ 2012-05-21 22:20:16 ]
третя строфа - супер :))) вітер випростує лаби - на завтрашній день мені га-га забезпечено на всі сто. Гаррі, дякую. /на повному серйозі, без підтекстів :)/


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Сидорів (Л.П./М.К.) [ 2012-05-21 22:54:52 ]
Голосом М.Шуфутинського (лише один рядок):
"Для мілих дам, для мілих дам" :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Домінік Арфіст (Л.П./М.К.) [ 2012-05-21 22:37:02 ]
Здавалося б, жуки, жаби... А такий стрибок у метафізику!

* вітання!



Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Сидорів (Л.П./М.К.) [ 2012-05-21 23:00:16 ]
Це (стримано зізнаюсь), мабуть, саме мій рівень сприйняття земного життя в одному з його проявів :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2012-05-21 23:27:29 ]
про "лисіють кульбаби" вже казали. а мені ще сподобалось це: "Розтягують хмари небесні воли". Зримо! :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Сидорів (Л.П./М.К.) [ 2012-05-21 23:36:22 ]
Хіба не тягнуть?
Стосовно кульбаб.
Я чекав, коли мені нагадають про "бабулю божий одуванчік".
Але я про неї згадав пізніше. Вірш вже був на сайті.
А "Операцію Ы" я забув, коли востаннє бачив.

З авторськими вітаннями,
Г.С.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2012-05-21 23:40:06 ]
кульбабки лисічи тягнуть на всі 100 :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Марія Кореновська (Л.П./М.К.) [ 2012-05-22 14:08:08 ]
весняне сонце -
вправний:) перукар-стиліст
кульбабам кардинально змінив імідж)




Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Сидорів (Л.П./М.К.) [ 2012-05-23 21:57:39 ]
І вірші Ваші такі, що ні додати, ні відняти :)