ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Тетяна Левицька
2026.05.19 05:54
Янголе світлий! Солодких видінь.
Обіймаю тебе ніжним серцем.
Хай насниться тобі неземна голубінь,
біля лісу прозоре озерце.
В нім хлюпочеться рибка надій золота,
якщо хочеш, задумай бажання.
Хай гойдає на крилах тебе висота
і моє незбагненне коханн

Кока Черкаський
2026.05.19 01:45
садок із сакур коло хати,
прилетіли джмелі - а вишень нема
- не будем ми гудіти над сакурами!-
полетіли геть

Володимир Бойко
2026.05.19 00:14
Навіть найлихіші лиходії неминуче відходять у минуле. Якщо росія – антисвіт, то й світ – антиросія. Силам зла бракує сили, але не бракує зла. Герої варті свого народу, але чи вартий народ своїх героїв? Золота середина була заповнена посередніс

Олена Побийголод
2026.05.18 19:57
Іван Хемніцер (1745-1784)

Один сумлінний батько вчув,
що за кордон дітей учитись відправляють,
і що того, хто десь за морем був,
від не-бувалого – й на вигляд відрізняють.

І от, не пасти задніх щоб,

Артур Сіренко
2026.05.18 19:24
Ми граємо
На бусурманській лютні дощу,
Ми танцюємо
Божевільні танці пролісків,
Що цвітуть лише у вигадках
Їжаків маленького лісу
Вчора.
Ми креслимо

Охмуд Песецький
2026.05.18 15:29
Почутого про подвиги трьохсот троянців
Замало, якщо ти серйозний ерудит,
Для написання навіть прози.
Хоча про Ксерокса ти можеш розповісти
Не тільки уривками службових розмов.

І пишеш вірша про своє – про зустрічі,
Природно, що не для баталій,

хома дідим
2026.05.18 14:02
усі збираються за стіл
від діда і до каті
щоби поїсти на обід
сякої благодаті
дід переважно мовчазний
триндіти не привиклий
тут батько по 50 розлив
бере із нього приклад

Ірина Вовк
2026.05.18 13:36
ВИШГОРОД: ЗИМОВИЙ СОН КНЯГИНІ ІРИНИ Коли осінь 1050 року позолотила кручі над Дніпром, велика княгиня відчула, як у її жилах стихає шторм північних морів – материнське серце, що тримало на собі дипломатію цілої Європи, почало втомлюватися. Вона об

Юрій Гундарів
2026.05.18 13:05
Сонячний ранок
вітає ласкаво:
ось львівський пряник,
каша і кава.

Ось почуття й думки найсвітліші,
це тобі радість прямо спросоння -
сяючі вірші,

Володимир Невесенко
2026.05.18 12:50
Звід небесний зірками іскрився...
Боже, зглянься, зійди і годи нам!
Друг мій взяв автомата і скрився,
а я ждав і складав лік годинам...

Скільки літ нами разом прожито
ще з дитинства, де мрії прозорі...
Він любив так співати про жито,

Артур Курдіновський
2026.05.18 11:41
Атестат КДБ, наперекір та попри,
Проніс крізь життя швидкоплинне.
Історія - "задовільно"
Комунізм науковий - "добре"
Провокаторська справа - "відмінно".

Борис Костиря
2026.05.18 11:32
Я іду в невідомість, забувши дорогу.
І додому назад вже нема вороття.
В пащу звіра іду, відганяючи втому,
У жаданні нового-старого буття.

Я іду у туман, я долаю тяжіння
Всіх минулих кайданів, тіней і проклять.
Я іду крізь полон і зірок мерехтіння

Юрій Гундарів
2026.05.18 11:26
Ось новий вірш Артура Курдіновського: Я ПРИЙШОВ У ТРАВЕНЬ Я прийшов у травень - він мені не радий, Я ж не вивчив досі теплу серенаду, Під яку дерева щиро зеленіють, Сповнені кохання, віри та надії. Я прийшов із січня, там, де холод лютий, Зму

Іван Потьомкін
2026.05.18 11:02
Силкуюсь з’єднати розірване коло,
Та, видно, не вдасться з’єднати ніколи:
Не бачу кількох, з ким колись довелося
Вінчать цілину із пшеничним колоссям:
Летять їхні душі в простори надземні,
А я все шукаю отут надаремне.
Та все ж на часину розраджує

Вячеслав Руденко
2026.05.18 09:22
Відчувши як сяє травневий півмісяць,
Як глину чортяки під явором місять ,
Сполоханий пугач минає узлісся
І голосом вченим співає… В Сумах
Наглядач за волею ставить «Сто тисяч».
Актори із шкіри вздовж фабули лізуть.
Глядач недолугий кляне закулісу

Тетяна Левицька
2026.05.18 09:16
Благословенних видно по ясних очах —
вони: смарагдові, блаватні, пречудові.
Їм певно сняться зорі світанкові,
жар-птиці дивні на Мальдівських островах.

Щасливі люди розчиняються в добрі,
у мандрах водять білі каравели;
а раптом в чуйнім серці зах
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Аліса Бєздєтна
2026.05.14

Сак Юлия Сак Юлия
2026.05.13

Андрій Стельмахер
2026.04.29

Дитячої Творчості Центр
2026.04.29

Ян Вікторія А Вікторія
2026.04.23

Макс Катинський
2026.04.22

Лія Ланер
2026.04.18






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Ірина Пиріг (1978) / Вірші

 ***
Розпинається день на п’яльцях...
Вишивається дощ блакитним
і проходить теплом по пальцях...
і від блиску потоків сліпне.

Розгортається злива шовком...
І загострює тиша вуха.
Як завиє самотність вовком –
не лякайся. Але й не слухай...

Бо підступна, немов Сирена,
затягає в глибини сірі,
випікає свої знамена
без наркозу. Живцем.
На шкірі.




Найвища оцінка Оксана Яблонська 6 Майстер-клас / Майстер-клас
Найнижча оцінка Ірина Павленок 5 Любитель поезії / Любитель поезії

      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2006-12-24 13:33:17
Переглядів сторінки твору 4649
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 4.774 / 5.45  (4.929 / 5.52)
* Рейтинг "Майстерень" 4.701 / 5.38  (4.893 / 5.49)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.730
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні
Автор востаннє на сайті 2010.02.19 10:48
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ретро Лю (Л.П./Л.П.) [ 2006-12-24 14:08:47 ]
Іринко,
Вірш класний, мені сподобався (як завжди :-))
Маленький ремарк - не сприйнялось одне порівняння:
"...випікає свої знамена
без наркозу. "
Слово "знамена" якось не асоціюється з "випікає".
може "...по пронизах у встрім знамена,
без наркозу..."
Щиро, Юрій.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мірко Трасун (Л.П./Л.П.) [ 2006-12-24 16:34:34 ]
Розпинається день на п’яльцях...
Вишивається дощ блакитним
і проходить теплом по пальцях...
- таке гарне вишивання :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ірина Павленок (Л.П./Л.П.) [ 2006-12-24 18:04:35 ]
Приіт, Іринко:) класно... яскравий вірш... Знову навіяло? про когось, хто поруч або далеко - на самоті? :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валентин Л (Л.П./Л.П.) [ 2006-12-24 19:13:27 ]
Ірино, знову цей Ваш знайомий ритм-ритм Вашого дихання. Вірш вартісний, дуже. Я його пропустив на Музах ? Не слухайте пана Лазірка, якраз все дуже вдало асоціюється.
З Різдвом Вас, Ірино!!!

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ретро Лю (Л.П./Л.П.) [ 2006-12-24 19:26:10 ]
Звичайно не слухайте мене.
Але це моє сприйняття вірша і маю на це право.
Ніби то не "знамена", а "булочки". :-)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ірина Пиріг (М.К./М.К.) [ 2006-12-25 00:25:35 ]
Юрію, Ви відчули саме те слово, яке я змінила :) Можливо, буду ще редагувати... Хоча в даному випадку "випікає" в мене асоціюється не з булочками, а з тавром :) Радію Вашим коментам. І слухаю Вас :)

Дякую, Мірку :)

Привіт :) Іринко, знову ж таки, нікого конкретно не мала на увазі...Написалося :) Можна вважати цей вірш експериментом...Почала його писати під світлу оптимістичну музику, а потім ввімкнула дуже сумну...Досліджувала вплив музики на поезію :))

п.Валентине, я цей вірш ще не публікувала на Музах :) Тому - не пропустили :)Дякую Вам за теплі слова, за Музи, за вітання...Дуже люблю Різдво...Вітаю і Вас...І не залежно від дати святкування – вітаю всіх, хто приймає вітання з цим воістину світлим Святом....


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ретро Лю (Л.П./Л.П.) [ 2006-12-25 00:29:35 ]
Іринко, я знаю, що Ви хотіли сказати. :-)
І ставлюсь с любовью до Вашої поезії, як і до
Вашої Душі. Ну просто так мені сприйнялось...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ірина Пиріг (М.К./М.К.) [ 2006-12-25 00:41:44 ]
Юра, я Вам дуже вдячна за ці слова... І за те, що висловили свою думку. Дуже ціную це. Сама сумнівалася у тому моменті...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ретро Лю (Л.П./Л.П.) [ 2006-12-25 01:19:06 ]
Вибачаюсь за "ь" на місці "'". Трансліт барахлить.:-)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оксана Яблонська (М.К./М.К.) [ 2006-12-25 04:17:47 ]
Іринко, який гарний вірш! Тужливий і сильний. Перепрошую, що одразу не заглянула сюди - мала баталії.
"Як завиє самотність вовком –
не лякайся. Але й не слухай..."
Вражає! Оптимістично - не лякайся і не слухай!
Про знамена зрозуміла - то не знамЕно, як прапор, стяг. То знаменО - як таємний символ.
Дякую :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ірина Пиріг (М.К./М.К.) [ 2006-12-25 11:53:22 ]
Вибачаю Вас, о Юрію :)))) Знайшли за що вибачатися. Чесно кажучи, довго шукала ту опечаточку. Я перш за все зміст сприймаю, а такі дрібниці ( котрі з кожним трапляються) не варті уваги.

Оксанко, спасибі. Я справді не прапор мала на увазі... Завжди рада Вас бачити! І хай оминають Вас баталії :)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ганна Осадко (М.К./М.К.) [ 2006-12-25 11:59:20 ]
!!!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ірина Пиріг (М.К./М.К.) [ 2006-12-25 12:12:31 ]
Дякую, Ганно!!!