ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

С М
2026.08.17 20:56
Йдучи якось по Гемпстед Феа, я
Надибав Матусю Гуску
І засмутив її глузд, що став криком
Студент приїжджий відати хотів
Що таке справді є
Слони бігають із левами
Колом Піккадільським?

Іван Потьомкін
2026.08.17 20:04
Напекла ти пирогів.
Всі пухнастенькі такі.
Цей із сиром, цей з укропом.
Ні, нема таких в Європі.
Таж і на Святій Землі
Пирожки чомсь замалі.
А от в нашій Україні
Пирожки в кожній родині

хома дідим
2026.08.17 19:06
хоч не упевнений
а все блукав би знаєш
світ заочі
стежками або так
абищо не шукаючи
бездарно
між стін байдужих
серед вуличних собак

Борис Костиря
2026.08.17 13:49
Не віриться, що нині понеділок
І невгамовна, вічна суєта.
Біжить юрба, як зграя жвавих білок.
Тривога окуповує міста.
Цей вічний, нескінченній понеділок
Простягся на долонях самоти.
Крізь хащі міста, як новітній Ділан,
Ідеш кудись без ясної мети.

Вячеслав Руденко
2026.08.17 13:41
Де забагато аґрусу між згаяних
Алегоричність притаманна всім,
В апартаментах лицарів незайманих,
Де на бандурах висохлий зефір

І …ніч тримає ворона над прірвою,
А прірва прикидається бузком,
Густими полуничними сиропами,

Володимир Бойко
2026.08.17 13:31
Штучний інтелект порахував інтелектуалів поштучно. Спершу отримав гарбуза, а потім ще й дістав на горіхи. Із зони комфорту потрапив просто на зону. Меланхолік помітив пожежу на горищі і відреагував по-філософському: «Гори ще…» Проблеми із го

В Горова Леся
2026.08.17 11:48
Ранку раночку, ти як брат мені.
Тихо дзенькає еСеМеС.
Ніч лякала - для серця матиме
Сотні жал і десятки лез.

Нахвалялася, все те гамузом
В сон розірваний зажене.
Закровавиться страху галасом

Ірина Вовк
2026.08.17 10:23
Золоте сонце Егейського моря повільно занурювалося у воду, заливаючи передвечірнім світлом Ефес – одне з найвеличніших міст античного світу. З висоти пташиного лету воно здавалося розкішним мармуровим килимом, розгорнутим між зеленими пагорбами та гамірно

Федір Паламар
2026.08.17 09:19
Моє м'язисте тіло
На пляжі загоріло.

Тетяна Левицька
2026.08.17 09:07
Стрибнути вище голови
не вимагайте, люди.
В моїй ви шкурі не були,
не розтинали груди.

Та не пройшли моїх доріг,
нудотних хімій сорок.
Я бачила кривавий сніг

Віктор Кучерук
2026.08.17 06:45
Хоча іще квітують квіти
І сонцем повняться плоди, -
Уже тепла позбувся вітер,
А я менш пріє від ходи.
Уже геть зовсім непрозора
Поза рікою далечінь, -
Вже гублять листя осокори
І я лисію не один.

Тетяна Левицька
2026.08.16 23:54
Гріховна та недосконала
На цій землі,
У склепах темних заховала
Гіркі жалі.

Можливо, ти не знала міри
Своїх бажань?
Пливла за привидами мрії

Ольга Садкова
2026.08.16 23:10
Збирала в пригорщі слова,
звичайні й променисті,
щоб в них душа була жива
і поривання чисті.

І розсипала на столі
їх, друже, перед вами,
аби у вранішній імлі

Іван Потьомкін
2026.08.16 21:37
Він надійшов не з того Миколаєва, на який зазіхав кремлівський мрійник, а з невеличкого містечка на Львівщині. У відповідь на свої дві книжки («Запорожець за Йорданом» та «Заплутавшись у гомоні століть») я отримав три («Розчарована осінь», «Терен у полум”

Охмуд Песецький
2026.08.16 21:21
Нічого і я не читатиму –
Ні батькового, ні материнського.
Скажу і про дідове з бабиним
У музи своєї під цицькою.

Ніхто і моїми поезами
Навряд чи будь-де зацікавиться.
Тож будьмо відверто тверезими

хома дідим
2026.08.16 19:58
як ми сиділи на трибуні
на стадіоні авангард
що також міг би зватись юність
в країні сумнозвісних рад
у день із дощиком серпневим
що до обіду вже ущух
як ми сиділи просто неба
усіх побачень і розлук
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Ярина Діброва
2026.08.07

Анастасія Ехо
2026.08.01

Фел Ходак
2026.07.22

Ольга Садкова
2026.07.18

Анна Марчук
2026.07.12

Паб Лімерик
2026.07.12

Тетяна Нєтьосіна
2026.07.04






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Ірина Пиріг (1978) / Вірші

 ***
Все вміру. Врівноважено. Баланс.
У терезів душа на місці. Штиль.
Цей спокій...Ця розміреність – аванс
передчуття Магічного. На шпиль
костьолу ніч нанизує вогні.
А потім розсипає на фасад...
...Тепло думок проходить по мені.
Є Ти. Є шлях. Нема доріг назад.
І вирвані сторінки всіх тривог
спалила би. Та зникли в небутті.
Зима ця розділилася на двох.
Я так хотіла. Так і Ти хотів.

25 грудня”06





Найвища оцінка Ірина Павленок 6 Любитель поезії / Любитель поезії
Найнижча оцінка Редакція Майстерень 5.25 Любитель поезії / Майстер-клас

      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2006-12-25 23:13:03
Переглядів сторінки твору 4671
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 5.045 / 5.81  (4.929 / 5.52)
* Рейтинг "Майстерень" 4.550 / 5.25  (4.893 / 5.49)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.722
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні
Автор востаннє на сайті 2010.02.19 10:48
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ірина Павленок (Л.П./Л.П.) [ 2006-12-25 23:21:48 ]
тракі різні Зими:) Твоя мені подобається більше:) Красиво так, Іринко... гармонійно:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ірина Пиріг (М.К./М.К.) [ 2006-12-25 23:29:28 ]
:) Іринко, дякую :) Я, мабуть, не втомлюся повторювати, що все можна змінити за короткий час...Крок за кроком...І Твоя зима буде саме такою, якою Ти її намалюєш...А картина вже починає оживати..."Усміхався день в не-зимовім сні..." - принаймні цей Твій вірш дуже реальний...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ірина Павленок (Л.П./Л.П.) [ 2006-12-25 23:36:23 ]
та все класно насправді:) лише інтелігентські кляті рефлексії:)) а віршами твоїми я зачитуюсь... випиваю, напиваюсь...:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ірина Пиріг (М.К./М.К.) [ 2006-12-25 23:42:08 ]
Вдячна Богу за таких читачів... Це так важливо - бути комусь потрібною...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мирослава Меленчук (Л.П./М.К.) [ 2006-12-26 07:30:12 ]
Ірино, так магічно притягують Ваші вірші мене до себе, що інколи просто не знаєш, а як пояснити, що вони просяться в душу, влаштовуються там зручно і муркочуть мені про Ваші думки? ;) Дійсно, буває так, що я весь день ходжу з Вашими рядками і все їх повторюю і повторюю... Щиро вдячна Вам за це!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ретро Лю (Л.П./Л.П.) [ 2006-12-26 07:30:21 ]
Іринко,
Баланс - це така важлива штука і така протилежна
до зашкалення емоцій. :-)

Я би лишень в останньому рядку поставив "...":
"Я так хотіла. Так і Ти хотів."
"Я так хотіла... Так і Ти хотів."
Тоді рядок стає більш об`ємним. :-)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мірко Трасун (Л.П./Л.П.) [ 2006-12-26 07:49:12 ]
"На шпиль
костьолу ніч нанизує вогні."
"Є Ти. Є шлях. Нема доріг назад."
- чудовий різдвяний і ліричний вірш :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ірина Пиріг (М.К./М.К.) [ 2006-12-26 08:10:27 ]
Мирославо! Дякую...Такий комент...Безмежно приємно :) Ви тільки сумні вірші не повторюйте. Хай щасливі до Вас притягують матеріалізацію думки:)

Юрію, дякую... Я справді замислилася. Ви, напевне, помітили, що я дуже люблю "..." :) А тут чомусь не поставила. Може, щоб оце "Я так хотіла" було беззаперечним :)

Спасибі, Мірку :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оксана Яблонська (М.К./М.К.) [ 2006-12-26 11:22:56 ]
Іринко, як гарно! Слова "гарно" тут буде замало. Це чарівно! НЕПЕРЕВЕРШЕНО! Ваші вірші пророчі! Ви це знаєте? Напевне, знаєте, бо оті Ваші медитації мене чіпали за душу і вели за собою...
А от тепер... Ви виписали мій теперішній стан. У минулому коменті я писала Вам про баталії - смайлика не ставила спеціально, бо ті події-баталії я сприйняла серйозно, без жарту. Тепер - після мирової - у мене надзвичайне почуття спокою. І тут Ваш вірш " Все вміру. Врівноважено. Баланс.
У терезів душа на місці. Штиль.
Цей спокій...Ця розміреність – аванс
передчуття Магічного."
А я ж - під Терезами живу. Моя душа - на місці. І це передчуття магічного...
Дякую. Це неможливо передати звичайними словами!
Наснаги Вам, Іринко, іще побільше! І ще :) Хай ця МАГІЯ подарує Вам щастя! :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2006-12-26 14:07:13 ]
Як на мене - трохи не вистачає цільності - трохи сухо і роздроблено, як на мене, - воно. звичайно, ця сухість знаходить логічне завершення останніми двома рядками, але вони, видаються мені, не надто гарними:
"Зима ця розділилася на двох.
Я так хотіла. Так і Ти хотів."

Я розумію, що ваше бачення тут інше, і так і повинно бути, але чи так вже та сухість важлива? Може її пом'якшити "я не хотіла так, як ти хотів" ... і т.п. (навіть, якщо це не правда) :)(:


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ірина Пиріг (М.К./М.К.) [ 2006-12-26 23:55:56 ]
Оксано...Дякую...Вражена Вашими словами...Те, що мої вірші здійснюються для мене - то не дивно... Але якщо Ви для себе бачите в них знаки - я відчуваю таку радість... Дай Боже Вам Щастя...І хай триває ота магічність..."





Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ірина Пиріг (М.К./М.К.) [ 2006-12-28 00:46:00 ]
:) Редакції видніше, звісно :) Однак "сухість" двох останніх рядків я залишаю свідомо. Ваш варіант чудовий, але він перекреслює те, що бажання в обох ліричних героїв єдине. І ця правда дуже важлива для мене...
З повагою...