ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Артур Курдіновський
2026.07.03 14:10
Я з балкону дивлюся на темний проспект.
Він похований вкотре бездонною ніччю.
Сам собі я уламок надії позичу -
Не побачу його у монокль і лорнет.

Як би містом нічним прогулятись хотів!
А ще краще - метро! А ще краще - трамваєм!
Тільки стукає серц

Борис Костиря
2026.07.03 12:55
Вдихаю душу очерету,
Вдихаю пахощі зими.
Зникома посмішка скелета
Народить епоси землі.
Лиш у потужності стилета
Відчую подихи в імлі.

Такий старезний, аж прадавній,

Олег Герман
2026.07.03 11:55
Нехай гнітить невиплаканий жаль
І слово запізніле ранить груди.
Ми просто люди — помилкові люди,
Що дивляться крізь темряву у даль.

Ілюзії, підпалені мовчанням,
Розвіяв вітер попелом ущент.
Та з цих безглуздих, непотрібних жертв

Юрко Бужанин
2026.07.03 10:33
Пізнім вечором похожим
Літератор йшов додому.
Настрій мав прекрасний, схоже,
Щось наспівував знайоме.
Презентації щоденні -
Тріумфальні, фантастичні!
І овації шалені
До вершин письменства кличуть!

Віктор Кучерук
2026.07.03 06:56
Із глибокої криниці
Зачерпну відром водиці
І нестерпну спрагу прожену, -
Обмочивши трохи вуса,
Сам вдоволено нап'юся,
Потім дам напитися коню.
Після довгої дороги,
Хай спочине прудконогий

Ірина Вовк
2026.07.03 05:02
Розділ XІІІ:ОСТАННІЙ АКОРД ЗОЛОТОЇ ОСЕНІ: ДУША ЯСТРУБА Осіння ніч 1074 року дихала прохолодою крізь відчинене вікно спальні. Запах сухого листя й перших приморозків проникав у кімнату, де на великому ліжку під хутряними ковдрами лежав той,

Євген Федчук
2026.07.02 19:34
Були собі дві подруги, удвох із малого.
Разом росли, разом грались. Не було такого,
Щоби вони розсварились. Отак виростали.
А, коли уже дівчата на виданні стали,
То в одної з‘явивсь хлопець високий та гарний.
Друга його захотіла перейняти - марно.
В

С М
2026.07.02 18:13
Шкрябаю каручу Шеві '39
Далі – на Ель Монті Ліжен стадіон
Підібрати визгу, о божественна
Тирить ковпаки, убитая у хлам

Пухлі дайси, бонґи, вперті в зад
Човен любови, готовий до атаки

Ванда Савранська
2026.07.02 16:48
На Купала, ворожбитної ночі,
Волошковий я сплітала віночок.
Хай поплине, хай поплине
рікою,
Хочу бути в Україні
з тобою...

Де ти милий, знати хочу -

Борис Костиря
2026.07.02 13:16
Пора міняти це постільне,
Де потонув у глибині
Пекельних дум, листів осінніх,
Кошмарів, наче буруни.

У цьому ліжку народились
Прозріння, сумніви й жахи.
Руно постане, ніби диво

хома дідим
2026.07.02 10:12
я не зустрівся із тобою
цьогоріч
пишу вірша про це
і взагалі віршую
останній раз
я вийшов просто в ніч
казала ти усе
між нами по феншую

Віктор Кучерук
2026.07.02 05:58
Аби ми у снах не загрузли
І краще пізнали життя, -
Розбуджує тишу загуслу
Сирени тривожне виття.
Розколюють темряву ночі
Яскраві розриви ракет,
І никнуть у тьмі неохоче,
Як смуги хвостатих комет.

Ірина Вовк
2026.07.02 05:01
Розділ ХІІ. ПОВЕРНЕННЯ ДО ПАРИЖА: ТРІУМФ СИВОЇ БЕРЕГИНІ Час летів, мов стріла. Юний лев Філіп змужнів, його грива стала густішою, а державні турботи – важчими. Франція потребувала не лише сили, а й глибокої, давньої мудрості. І тоді король покликав т

Мар'ян Кіхно
2026.07.02 04:09
Меркаптофос усіх од нього
комах виводить -
Одарка.

Не працює телефон.

Уявляєте якби клямку
зі мною відкупорити

Артур Курдіновський
2026.07.01 20:06
Нема, кому зібрати абрикоси
З дерев старих, які вклонились літу.
Коли ж я встиг навіки загубити
Кохання чарівне, світловолосе?

Давно немає бджіл, і зникли оси.
Життя не можна заново прожити!
Нема, кому зібрати абрикоси

Вячеслав Руденко
2026.07.01 19:26
Нас вабив мед, немов чаклун хвилин,
В хутунах вітру смуток проганяв,
Солодку млість і полохливу лінь
В німе ніщо завзято проводжав.

Можливо й треба, щоб часу пісок
Життя земне перетирав на пил —
Не заїдати ж медом огірок
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Володимир Кириленко
2026.06.20

Боговик Владислав Боговик Владислав
2026.06.18

Іван Веселий
2026.06.15

Надія Ляшук
2026.06.14

ВАСИЛЬ КУЗІВ
2026.06.11

Неїл Лорен
2026.06.08

Володимир Журавльов
2026.06.05






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Ірина Пиріг (1978) / Вірші

 ***
Все вміру. Врівноважено. Баланс.
У терезів душа на місці. Штиль.
Цей спокій...Ця розміреність – аванс
передчуття Магічного. На шпиль
костьолу ніч нанизує вогні.
А потім розсипає на фасад...
...Тепло думок проходить по мені.
Є Ти. Є шлях. Нема доріг назад.
І вирвані сторінки всіх тривог
спалила би. Та зникли в небутті.
Зима ця розділилася на двох.
Я так хотіла. Так і Ти хотів.

25 грудня”06





Найвища оцінка Ірина Павленок 6 Любитель поезії / Любитель поезії
Найнижча оцінка Редакція Майстерень 5.25 Любитель поезії / Майстер-клас

      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2006-12-25 23:13:03
Переглядів сторінки твору 4614
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 5.045 / 5.81  (4.929 / 5.52)
* Рейтинг "Майстерень" 4.550 / 5.25  (4.893 / 5.49)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.722
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні
Автор востаннє на сайті 2010.02.19 10:48
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ірина Павленок (Л.П./Л.П.) [ 2006-12-25 23:21:48 ]
тракі різні Зими:) Твоя мені подобається більше:) Красиво так, Іринко... гармонійно:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ірина Пиріг (М.К./М.К.) [ 2006-12-25 23:29:28 ]
:) Іринко, дякую :) Я, мабуть, не втомлюся повторювати, що все можна змінити за короткий час...Крок за кроком...І Твоя зима буде саме такою, якою Ти її намалюєш...А картина вже починає оживати..."Усміхався день в не-зимовім сні..." - принаймні цей Твій вірш дуже реальний...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ірина Павленок (Л.П./Л.П.) [ 2006-12-25 23:36:23 ]
та все класно насправді:) лише інтелігентські кляті рефлексії:)) а віршами твоїми я зачитуюсь... випиваю, напиваюсь...:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ірина Пиріг (М.К./М.К.) [ 2006-12-25 23:42:08 ]
Вдячна Богу за таких читачів... Це так важливо - бути комусь потрібною...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мирослава Меленчук (Л.П./М.К.) [ 2006-12-26 07:30:12 ]
Ірино, так магічно притягують Ваші вірші мене до себе, що інколи просто не знаєш, а як пояснити, що вони просяться в душу, влаштовуються там зручно і муркочуть мені про Ваші думки? ;) Дійсно, буває так, що я весь день ходжу з Вашими рядками і все їх повторюю і повторюю... Щиро вдячна Вам за це!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ретро Лю (Л.П./Л.П.) [ 2006-12-26 07:30:21 ]
Іринко,
Баланс - це така важлива штука і така протилежна
до зашкалення емоцій. :-)

Я би лишень в останньому рядку поставив "...":
"Я так хотіла. Так і Ти хотів."
"Я так хотіла... Так і Ти хотів."
Тоді рядок стає більш об`ємним. :-)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мірко Трасун (Л.П./Л.П.) [ 2006-12-26 07:49:12 ]
"На шпиль
костьолу ніч нанизує вогні."
"Є Ти. Є шлях. Нема доріг назад."
- чудовий різдвяний і ліричний вірш :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ірина Пиріг (М.К./М.К.) [ 2006-12-26 08:10:27 ]
Мирославо! Дякую...Такий комент...Безмежно приємно :) Ви тільки сумні вірші не повторюйте. Хай щасливі до Вас притягують матеріалізацію думки:)

Юрію, дякую... Я справді замислилася. Ви, напевне, помітили, що я дуже люблю "..." :) А тут чомусь не поставила. Може, щоб оце "Я так хотіла" було беззаперечним :)

Спасибі, Мірку :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оксана Яблонська (М.К./М.К.) [ 2006-12-26 11:22:56 ]
Іринко, як гарно! Слова "гарно" тут буде замало. Це чарівно! НЕПЕРЕВЕРШЕНО! Ваші вірші пророчі! Ви це знаєте? Напевне, знаєте, бо оті Ваші медитації мене чіпали за душу і вели за собою...
А от тепер... Ви виписали мій теперішній стан. У минулому коменті я писала Вам про баталії - смайлика не ставила спеціально, бо ті події-баталії я сприйняла серйозно, без жарту. Тепер - після мирової - у мене надзвичайне почуття спокою. І тут Ваш вірш " Все вміру. Врівноважено. Баланс.
У терезів душа на місці. Штиль.
Цей спокій...Ця розміреність – аванс
передчуття Магічного."
А я ж - під Терезами живу. Моя душа - на місці. І це передчуття магічного...
Дякую. Це неможливо передати звичайними словами!
Наснаги Вам, Іринко, іще побільше! І ще :) Хай ця МАГІЯ подарує Вам щастя! :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2006-12-26 14:07:13 ]
Як на мене - трохи не вистачає цільності - трохи сухо і роздроблено, як на мене, - воно. звичайно, ця сухість знаходить логічне завершення останніми двома рядками, але вони, видаються мені, не надто гарними:
"Зима ця розділилася на двох.
Я так хотіла. Так і Ти хотів."

Я розумію, що ваше бачення тут інше, і так і повинно бути, але чи так вже та сухість важлива? Може її пом'якшити "я не хотіла так, як ти хотів" ... і т.п. (навіть, якщо це не правда) :)(:


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ірина Пиріг (М.К./М.К.) [ 2006-12-26 23:55:56 ]
Оксано...Дякую...Вражена Вашими словами...Те, що мої вірші здійснюються для мене - то не дивно... Але якщо Ви для себе бачите в них знаки - я відчуваю таку радість... Дай Боже Вам Щастя...І хай триває ота магічність..."





Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ірина Пиріг (М.К./М.К.) [ 2006-12-28 00:46:00 ]
:) Редакції видніше, звісно :) Однак "сухість" двох останніх рядків я залишаю свідомо. Ваш варіант чудовий, але він перекреслює те, що бажання в обох ліричних героїв єдине. І ця правда дуже важлива для мене...
З повагою...