ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Володимир Мацуцький
2026.02.17 13:30
Куди крокує
злодій світ,
в якому Бог –
лише прохожий,
в якому –
злодію він свій,
мені – не свій,
та і не божий?

Тетяна Левицька
2026.02.17 12:27
Зимовий день, паєтками на снігу,
виблискує промінням золотим.
Купає у Дніпрі прозору кригу,
мов кришталеві витвори сльоти.

На узбережжі дубне сокорина,
лоскоче вітер сиві буклі* хмар.
За горизонтом снігову перину

Борис Костиря
2026.02.17 10:56
Прокидаюсь під звуки птахів
Так раптово, неждано і нагло.
Прокидаюсь під звуки гріхів,
Як народжений заново Нарбут.

Прокидаюсь під звуки весни,
Під симфонію сонця і вітру.
Входить з гуркотом сонце у сни,

Лесь Коваль
2026.02.17 09:15
Я не вмію давати життя - вмію лиш забирати.
Без емоцій і слів. Повсякденно. Рутина проста.
Доки можу - лечу, бо коротке життя у пернатих:
перемелює піря та крила смертельний верстат.

Я сьогодні - герой, урочистості, держнагороди.
Побратима плече, П

Віктор Кучерук
2026.02.17 07:26
Хоч на гілках сріблястий іній зрана,
Та небосхил уже теплом пропах
І все частіш склубоченим туманом
Сніги куритись стали на полях.
Іде весна і відзначати кличе
Свій кожен крок спрямований до нас,
Але своє усміхнене обличчя,
Не завжди виставляє нап

Микола Дудар
2026.02.16 22:56
Ти поміж мрій застряг навічно
І відмінить ніхто не вправі
Тому, що ти увесь стоїчний.
Отож, гуляй і мрій надалі…
І не забудь про відпочинок,
Про захист власний від пройдохів…
Обзаведись для «клина» клином
Хоча би з кимсь, хоча би трохи.

Ігор Шоха
2026.02.16 20:51
На зламі долі як і мій народ,
приречений цуратися гордині,
іду у ногу з течією вод
по схиленій до заходу долині.

Минаю нерозведені мости
над рукавами синього Дунаю,
та до кінця ніколи не дійти,

Іван Потьомкін
2026.02.16 20:36
Дерево рубав побіля річки чоловік.
І чи втомився, чи так собі про щось подумав,
Сокира вислизнула з рук й шубовснула у воду.
«Ой, що ж мені теперечки робить?
Вона ж у мене одна в господі!»-
Отак ось лементує чоловік, та хто ж почує...
Раптом з води

Олександр Буй
2026.02.16 20:35
Зима тече струмками у весну,
Несе в моря корвети паперові.
Я скоро знов до ранку не засну,
Як соловей співатиме в діброві.

Душа міняє агрегатний стан –
Тече крижинка по щоці сльозою.
Суворішим іще на зиму став,

В Горова Леся
2026.02.16 17:42
Стече переболілими обрАзами
Мій сум про тебе. Звісно, що стече,
Напишеться підранішнім дощем
По склі нічному наостанок сказане.
Й садно, натерте часом, запече.

Спочатку ледве чутно, ледве впізнано.
Беззвучно закричу в ту мить: почуй,

Борис Костиря
2026.02.16 12:14
Я - контркультура, я хлопець із підворіття
З Маркузе й гітарою в грубих руках.
На мене осіло, мов попіл, жорстоке століття.
І падають вірші додолу, як вічності прах.

Сиджу під стіною у рвоті і бруді земному,
Ковтаю ілюзії, ніби торішній портвей

Віктор Кучерук
2026.02.16 07:16
Зимові дні, неначе сни,
Минають скоро, -
Прояви жданої весни
Щодня надворі.
Водою хутко взявся сніг
І вже струмочки
Бринять і лащаться до ніг,
І тішать очко.

Микола Дудар
2026.02.15 23:23
Котика ніжного дотики…
Небо суцільно захмарене…
Крадуть, знущаюсться покидьки.
Господи, де ж воно, праведне?
Ночі і дні наші втомлені…
Поле засніжене, зранене…
Котику - братику - ангеле,
Поруч побудь на повторені…

С М
2026.02.15 17:23
Знати би от
Коли спинитися, коли іти
А в зимовому середмісті
Усе на думці сніги брудні

Вийшовши уночі торкайся
Злота вогників, що вони
Виказують утечу тіней

Ігор Терен
2026.02.15 16:58
А кривда залишає хибні тіні
про істину... і не гидує світ
усім, що нині
доїдають свині,
і тим, що ділять орки із боліт.

***
А малорос на вухо не тугий,

Євген Федчук
2026.02.15 15:28
Про царицю Катерину Другу по Росії
Ще за життя говорили, що вона повія.
Хто тільки не був у неї тоді у коханцях,
Хто лиш не озолотився на тій «тяжкій» праці.
Її можна зрозуміти: чоловіка вбила,
Та єство своє жіноче нікуди ж не діла.
А цариця ж… Хто
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Стейсі Стейсі
2026.02.14

Дарій Стрілецький
2026.02.05

Акко Акко
2026.02.03

Стефан Наздоганяйко
2026.01.28

Кіра Лялько
2026.01.22

Аліна Гурин
2026.01.19

Лесь Коваль
2026.01.19






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Ірина Пиріг (1978) / Вірші

 ***
Все вміру. Врівноважено. Баланс.
У терезів душа на місці. Штиль.
Цей спокій...Ця розміреність – аванс
передчуття Магічного. На шпиль
костьолу ніч нанизує вогні.
А потім розсипає на фасад...
...Тепло думок проходить по мені.
Є Ти. Є шлях. Нема доріг назад.
І вирвані сторінки всіх тривог
спалила би. Та зникли в небутті.
Зима ця розділилася на двох.
Я так хотіла. Так і Ти хотів.

25 грудня”06





Найвища оцінка Ірина Павленок 6 Любитель поезії / Любитель поезії
Найнижча оцінка Редакція Майстерень 5.25 Любитель поезії / Майстер-клас

      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2006-12-25 23:13:03
Переглядів сторінки твору 4429
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 5.045 / 5.81  (4.929 / 5.52)
* Рейтинг "Майстерень" 4.550 / 5.25  (4.893 / 5.49)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.722
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні
Автор востаннє на сайті 2010.02.19 10:48
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ірина Павленок (Л.П./Л.П.) [ 2006-12-25 23:21:48 ]
тракі різні Зими:) Твоя мені подобається більше:) Красиво так, Іринко... гармонійно:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ірина Пиріг (М.К./М.К.) [ 2006-12-25 23:29:28 ]
:) Іринко, дякую :) Я, мабуть, не втомлюся повторювати, що все можна змінити за короткий час...Крок за кроком...І Твоя зима буде саме такою, якою Ти її намалюєш...А картина вже починає оживати..."Усміхався день в не-зимовім сні..." - принаймні цей Твій вірш дуже реальний...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ірина Павленок (Л.П./Л.П.) [ 2006-12-25 23:36:23 ]
та все класно насправді:) лише інтелігентські кляті рефлексії:)) а віршами твоїми я зачитуюсь... випиваю, напиваюсь...:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ірина Пиріг (М.К./М.К.) [ 2006-12-25 23:42:08 ]
Вдячна Богу за таких читачів... Це так важливо - бути комусь потрібною...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мирослава Меленчук (Л.П./М.К.) [ 2006-12-26 07:30:12 ]
Ірино, так магічно притягують Ваші вірші мене до себе, що інколи просто не знаєш, а як пояснити, що вони просяться в душу, влаштовуються там зручно і муркочуть мені про Ваші думки? ;) Дійсно, буває так, що я весь день ходжу з Вашими рядками і все їх повторюю і повторюю... Щиро вдячна Вам за це!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ретро Лю (Л.П./Л.П.) [ 2006-12-26 07:30:21 ]
Іринко,
Баланс - це така важлива штука і така протилежна
до зашкалення емоцій. :-)

Я би лишень в останньому рядку поставив "...":
"Я так хотіла. Так і Ти хотів."
"Я так хотіла... Так і Ти хотів."
Тоді рядок стає більш об`ємним. :-)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мірко Трасун (Л.П./Л.П.) [ 2006-12-26 07:49:12 ]
"На шпиль
костьолу ніч нанизує вогні."
"Є Ти. Є шлях. Нема доріг назад."
- чудовий різдвяний і ліричний вірш :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ірина Пиріг (М.К./М.К.) [ 2006-12-26 08:10:27 ]
Мирославо! Дякую...Такий комент...Безмежно приємно :) Ви тільки сумні вірші не повторюйте. Хай щасливі до Вас притягують матеріалізацію думки:)

Юрію, дякую... Я справді замислилася. Ви, напевне, помітили, що я дуже люблю "..." :) А тут чомусь не поставила. Може, щоб оце "Я так хотіла" було беззаперечним :)

Спасибі, Мірку :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оксана Яблонська (М.К./М.К.) [ 2006-12-26 11:22:56 ]
Іринко, як гарно! Слова "гарно" тут буде замало. Це чарівно! НЕПЕРЕВЕРШЕНО! Ваші вірші пророчі! Ви це знаєте? Напевне, знаєте, бо оті Ваші медитації мене чіпали за душу і вели за собою...
А от тепер... Ви виписали мій теперішній стан. У минулому коменті я писала Вам про баталії - смайлика не ставила спеціально, бо ті події-баталії я сприйняла серйозно, без жарту. Тепер - після мирової - у мене надзвичайне почуття спокою. І тут Ваш вірш " Все вміру. Врівноважено. Баланс.
У терезів душа на місці. Штиль.
Цей спокій...Ця розміреність – аванс
передчуття Магічного."
А я ж - під Терезами живу. Моя душа - на місці. І це передчуття магічного...
Дякую. Це неможливо передати звичайними словами!
Наснаги Вам, Іринко, іще побільше! І ще :) Хай ця МАГІЯ подарує Вам щастя! :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2006-12-26 14:07:13 ]
Як на мене - трохи не вистачає цільності - трохи сухо і роздроблено, як на мене, - воно. звичайно, ця сухість знаходить логічне завершення останніми двома рядками, але вони, видаються мені, не надто гарними:
"Зима ця розділилася на двох.
Я так хотіла. Так і Ти хотів."

Я розумію, що ваше бачення тут інше, і так і повинно бути, але чи так вже та сухість важлива? Може її пом'якшити "я не хотіла так, як ти хотів" ... і т.п. (навіть, якщо це не правда) :)(:


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ірина Пиріг (М.К./М.К.) [ 2006-12-26 23:55:56 ]
Оксано...Дякую...Вражена Вашими словами...Те, що мої вірші здійснюються для мене - то не дивно... Але якщо Ви для себе бачите в них знаки - я відчуваю таку радість... Дай Боже Вам Щастя...І хай триває ота магічність..."





Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ірина Пиріг (М.К./М.К.) [ 2006-12-28 00:46:00 ]
:) Редакції видніше, звісно :) Однак "сухість" двох останніх рядків я залишаю свідомо. Ваш варіант чудовий, але він перекреслює те, що бажання в обох ліричних героїв єдине. І ця правда дуже важлива для мене...
З повагою...