ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Ярослав Чорногуз
2025.04.11 23:07
Депресій смуга і образ
Чомусь урвалася раптово.
Ти помудрішала ураз,
Веселим, ніжним стало слово.

Немов збагнула, що життя --
Всього лиш мить короткочасна...
Кохаймося до забуття,

Борис Костиря
2025.04.11 21:45
Я повертаюся з ночі,
укритий пожухлим листям
і водоростями.
Повернення з ночі,
ніби з важкого космічного
похмілля, після
летаргійного сну.
Повернення з ночі,

Борис Костиря
2025.04.11 21:43
Зайти в тишу,
зайти в інший вимір,
по той бік
і вже не повернутися.
Це зовсім інша
магма буття,
інше пульсування.
Та діють протилежні

Володимир Бойко
2025.04.11 17:19
Силкуються вернутись холоди,
Морозами лякають наостанок,
Та ми ж набідувались до біди.
Опісля ночі – все одно світанок.

Заколотилось – друзі, вороги,
Безпринципні, безликі і колишні.
Але весніє і на ладан дише

Артур Курдіновський
2025.04.11 15:03
Я по коліна у воді.
Моя душа давно померла.
На шиї - амулет із шерлу,
Єдиний чорний. Білі перли
Радіють, поки молоді.
Я по коліна у воді.

Чіплявся за бездушну тінь

Леся Горова
2025.04.11 15:01
Весно, весно моя безсиренна, якими шляхами ти
Пробираєшся вперто глибокими вирвами-ранами?
Чорний крук не дає тобі крила лелечі розпрямити.
Та щодня виглядаю тебе я годинами ранніми.

І як сонце увись підіймає свій обвід золОчений,
Виглядаю тебе, ве

Пиріжкарня Асорті
2025.04.11 11:35
Надійшла пропозиція від Старшого Брата проаналізувати, як воно і що. Він має таку схильність як ерудований Інтернет-сапієнс. До цього було лише ранкове вітання – млинцем, а днями було з пиріжком. Нормальна кафе-практика. До слова, програма співроб

Юрій Гундарєв
2025.04.11 09:34
На фронті загинула 31-річна криворізька художниця Маргарита Половінко.
Від 2024 року вона займалася волонтерством та евакуацією поранених українських захисників.
Маргарита малювала кров‘ю свій щоденник, який планувала завершити після закінчення війни, щ

Віктор Кучерук
2025.04.11 08:07
Квітень. Ранок. Вітер. Сніг.
Холодно до дрожі.
Показати на поріг
Лютому не можу.
Білосніжна бахрома
Позбавляє зору, –
Видалятися зима
Не бажає з двору.

Микола Соболь
2025.04.11 05:21
До адміністрації. Хочу нагадати, як адміни сварили мене за публікацію двох творів підряд і видаляли на свій розсуд, бо тема торкалася одного недоторканого автора порталу, який пописував російською. А тут заходжу і бум авторів по два твори підряд і око ад

Микола Соболь
2025.04.11 05:15
Це вже було і місто це, і сніг,
і квітень, що пече мені у грудях,
бо замітає все, неначе грудень,
і слід кота кудись через поріг
у невідомість, у тернисту млу,
синичка попід вікнами заплаче,
вона весни чекала нетерпляче,
а небо їй вернуло зиму злу,

Олена Малєєва
2025.04.10 23:03
Стукає серце шпарко:
Спогади - товарняк.
Тягнуться гулко, різко...
З втомою позаяк.

Позаминулоріччя
Все ще у груди б'є
Важко-тугий наплічник.

Олена Малєєва
2025.04.10 22:08
Я сховаюся в своє світло
Най осяє мене цей промінь
Най тече і тече невпинно
Переповнює павідь, повінь.

Повінь повна яскраво-сяйва,
Річка тепла зірчасто-свіжа.
Я скупаюся в ній осяйна,

Олександр Сушко
2025.04.10 21:40
Вірш покладено на музику Сергія Степаненка.

https://youtu.be/VGCdBAGKmn4

Борис Костиря
2025.04.10 21:27
Чи можуть ідеї вивітритися
із голови?
Чи можна їх розхлюпати,
як воду у відрі?
Вони невідомо як з'являються
і невідомо куди зникають.
Ідеї невловимі, як нейтрино.
Щойно вони були

Борис Костиря
2025.04.10 21:23
Куди я поспішаю?
Цей спалах слова
мовби перед майбутньою
неможливістю писати.
Попереду безодня невідомого.
Ні, це не поспіх.
Це самозаглиблення.
Надолужування минулого
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Іван Кривіцький
2025.04.08

Вячеслав Руденко
2025.04.03

Дарина Меліса
2025.03.20

Софія Пасічник
2025.03.18

Діон Трефович
2025.03.03

Арсеній Войткевич
2025.02.28

Григорій Скорко
2025.02.20






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Ірина Пиріг (1978) / Вірші

 ***
Все вміру. Врівноважено. Баланс.
У терезів душа на місці. Штиль.
Цей спокій...Ця розміреність – аванс
передчуття Магічного. На шпиль
костьолу ніч нанизує вогні.
А потім розсипає на фасад...
...Тепло думок проходить по мені.
Є Ти. Є шлях. Нема доріг назад.
І вирвані сторінки всіх тривог
спалила би. Та зникли в небутті.
Зима ця розділилася на двох.
Я так хотіла. Так і Ти хотів.

25 грудня”06





Найвища оцінка Ірина Павленок 6 Любитель поезії / Любитель поезії
Найнижча оцінка Редакція Майстерень 5.25 Любитель поезії / Майстер-клас

      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2006-12-25 23:13:03
Переглядів сторінки твору 4187
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 5.045 / 5.81  (4.929 / 5.52)
* Рейтинг "Майстерень" 4.550 / 5.25  (4.893 / 5.49)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.722
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні
Автор востаннє на сайті 2010.02.19 10:48
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ірина Павленок (Л.П./Л.П.) [ 2006-12-25 23:21:48 ]
тракі різні Зими:) Твоя мені подобається більше:) Красиво так, Іринко... гармонійно:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ірина Пиріг (М.К./М.К.) [ 2006-12-25 23:29:28 ]
:) Іринко, дякую :) Я, мабуть, не втомлюся повторювати, що все можна змінити за короткий час...Крок за кроком...І Твоя зима буде саме такою, якою Ти її намалюєш...А картина вже починає оживати..."Усміхався день в не-зимовім сні..." - принаймні цей Твій вірш дуже реальний...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ірина Павленок (Л.П./Л.П.) [ 2006-12-25 23:36:23 ]
та все класно насправді:) лише інтелігентські кляті рефлексії:)) а віршами твоїми я зачитуюсь... випиваю, напиваюсь...:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ірина Пиріг (М.К./М.К.) [ 2006-12-25 23:42:08 ]
Вдячна Богу за таких читачів... Це так важливо - бути комусь потрібною...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мирослава Меленчук (Л.П./М.К.) [ 2006-12-26 07:30:12 ]
Ірино, так магічно притягують Ваші вірші мене до себе, що інколи просто не знаєш, а як пояснити, що вони просяться в душу, влаштовуються там зручно і муркочуть мені про Ваші думки? ;) Дійсно, буває так, що я весь день ходжу з Вашими рядками і все їх повторюю і повторюю... Щиро вдячна Вам за це!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ретро Лю (Л.П./Л.П.) [ 2006-12-26 07:30:21 ]
Іринко,
Баланс - це така важлива штука і така протилежна
до зашкалення емоцій. :-)

Я би лишень в останньому рядку поставив "...":
"Я так хотіла. Так і Ти хотів."
"Я так хотіла... Так і Ти хотів."
Тоді рядок стає більш об`ємним. :-)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мірко Трасун (Л.П./Л.П.) [ 2006-12-26 07:49:12 ]
"На шпиль
костьолу ніч нанизує вогні."
"Є Ти. Є шлях. Нема доріг назад."
- чудовий різдвяний і ліричний вірш :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ірина Пиріг (М.К./М.К.) [ 2006-12-26 08:10:27 ]
Мирославо! Дякую...Такий комент...Безмежно приємно :) Ви тільки сумні вірші не повторюйте. Хай щасливі до Вас притягують матеріалізацію думки:)

Юрію, дякую... Я справді замислилася. Ви, напевне, помітили, що я дуже люблю "..." :) А тут чомусь не поставила. Може, щоб оце "Я так хотіла" було беззаперечним :)

Спасибі, Мірку :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оксана Яблонська (М.К./М.К.) [ 2006-12-26 11:22:56 ]
Іринко, як гарно! Слова "гарно" тут буде замало. Це чарівно! НЕПЕРЕВЕРШЕНО! Ваші вірші пророчі! Ви це знаєте? Напевне, знаєте, бо оті Ваші медитації мене чіпали за душу і вели за собою...
А от тепер... Ви виписали мій теперішній стан. У минулому коменті я писала Вам про баталії - смайлика не ставила спеціально, бо ті події-баталії я сприйняла серйозно, без жарту. Тепер - після мирової - у мене надзвичайне почуття спокою. І тут Ваш вірш " Все вміру. Врівноважено. Баланс.
У терезів душа на місці. Штиль.
Цей спокій...Ця розміреність – аванс
передчуття Магічного."
А я ж - під Терезами живу. Моя душа - на місці. І це передчуття магічного...
Дякую. Це неможливо передати звичайними словами!
Наснаги Вам, Іринко, іще побільше! І ще :) Хай ця МАГІЯ подарує Вам щастя! :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2006-12-26 14:07:13 ]
Як на мене - трохи не вистачає цільності - трохи сухо і роздроблено, як на мене, - воно. звичайно, ця сухість знаходить логічне завершення останніми двома рядками, але вони, видаються мені, не надто гарними:
"Зима ця розділилася на двох.
Я так хотіла. Так і Ти хотів."

Я розумію, що ваше бачення тут інше, і так і повинно бути, але чи так вже та сухість важлива? Може її пом'якшити "я не хотіла так, як ти хотів" ... і т.п. (навіть, якщо це не правда) :)(:


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ірина Пиріг (М.К./М.К.) [ 2006-12-26 23:55:56 ]
Оксано...Дякую...Вражена Вашими словами...Те, що мої вірші здійснюються для мене - то не дивно... Але якщо Ви для себе бачите в них знаки - я відчуваю таку радість... Дай Боже Вам Щастя...І хай триває ота магічність..."





Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ірина Пиріг (М.К./М.К.) [ 2006-12-28 00:46:00 ]
:) Редакції видніше, звісно :) Однак "сухість" двох останніх рядків я залишаю свідомо. Ваш варіант чудовий, але він перекреслює те, що бажання в обох ліричних героїв єдине. І ця правда дуже важлива для мене...
З повагою...