ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

М Менянин
2026.10.05 23:52
Найкраще з міст Скелясте
Пісок, пісок – пустеля –
не простір для життя,
аж раптом з Неба Скеля –
основа майбуття.
Бо Богу що подібне
хай на Землі росте,
тверде йому потрібне
і скеля саме те!

хома дідим
2026.10.05 22:38
* 223 *
поза вічним і тойбічним
позираючи до тем
що відмічено загальним
нехімічним олівцем
подорожі та їдальні
світлий зустрічі момент
і за певний час прощальний
щем а може і не щем

Ігор Шоха
2026.10.05 16:17
Штампи і штами своїми іменами
Троє тезок, різних іпостасей
в різний час, плюючи на закон,
і тому однакові наразі
в образі із арії паяца, –
як нікому не віддати трон,
на який вилазять самозванці,
типу кайзер, швондєр і Нерон.

Сергій Губерначук
2026.10.05 15:55
І світ спростувався…
І світ спростувався, і зорі недобрі,
де мріявся спів;
і місяць так вірно і рівно за обрій
професор якийсь довів…

Ні! Це не пауз сумне дозвілля.
Так вже призвівся світ,
що поцейбічних істот свавілля

Вячеслав Руденко
2026.10.05 13:50
Апостиль від збляклої волошки
Випростались вечір і ворожка,
У невідворотне задивились,
Апостилем збляклої волошки
До стебла закляття долучились,

Наче крила райдуги під небом
Уночі, як сходить новий місяць,
Підкорившись скелям хвилі Ґеба*,

Борис Костиря
2026.10.05 12:19
Іуди
Нехай же відкидають лизоблюди
Мої слова у синіх небесах.
Запроданці, перевертні, іуди,
Які пізнали не натхнення - страх.
Боїться сірість Божого натхнення,
Боїться слова на Голготах днів.
Це слово спалахне, як одкровення,
Стривоживши труху вчорашніх

Юрій Гундарів
2026.10.05 09:36
Колискова
Спи, мій любий
хлопче буйночубий,
поки мовчить сирена
у небі смиреннім,
набирайся сил
для своїх вітрил!

Зрости одним махом,

Тетяна Левицька
2026.10.05 09:35
Без щастя
Я без щастя — безпорадна,
мов незряча сирота
на краєчку водоспаду,
за перилами моста,
за печальною нудьгою
та безсоннями думок,
де цнотливою любов'ю
огортає душу Бог.

Володимир Мацуцький
2026.10.05 09:23
Всесвітній громе, де ти?
Слава Богу грім гримить
і не гримлять ракети.
Шаную в громі кожну мить…
Всесвітній громе, де ти!?
Пролийся гасником-дощем
на війни-вогнища планети,
всі людські війни знищи вщент…
Всесвітній громе, де ти!?

Віктор Кучерук
2026.10.05 07:46
* * *
За зорями звіряюся вночі,
А вдень завжди за сонцем курс тримаю, -
В моїй душі палає дві свічі -
Любов до мами і любов до краю.
Вони горять, як предків заповіт,
Вони для мене - крила і коріння, -
З любов'ю тою я прямую в світ
Попереду нового поко

Софія Кримовська
2026.10.05 06:21
***
Колиска ця вигойдує печаль
Щасливих сподівань короткі миті.
Ще ріки чисті, кров'ю не залиті
Ліси й поля. Ще світла синя даль.
Ще у траві є місце для суниць,
Іще довкола тихо, навіть гречно.
Ще бігти полем легко і безпечно,
І падати знічев'я горіл

хома дідим
2026.10.04 23:02
* 222 *
вітрисько вщух
запала тиша
мов стороння дивна
поети люблять тишу
як-от звук
а ще негоду і свободу
в риму
бо приязне

Мирон Шагало
2026.10.04 21:27
Таємниця ця
Незбагненна таємниця,
ти і правда, й небилиця.
Сум у снах,
сміх в очах —
лиця, лиця, лиця, лиця.

Різнолика таємниця,
тут оса, а там — вже киця.

Володимир Бойко
2026.10.04 21:12
Лімерики F10
Заблукали в фіордах Норвегії
Футболісти варшавської «Легії».
Переплутали все
На шляху до Тромсе –
Тьмарить розум природа Норвегії.

У колишній Чехословаччині
Було все до кінця передбачено.

Вячеслав Руденко
2026.10.04 18:40
Вогке кволої бджоли
Марно думкою здіймаю
Вогке кволої бджоли.
Незручні та незугарні
З матіоли постоли.

Сік нектару — незборимий
У відрі на дні добра.
Дно на око — невловиме,

Євген Федчук
2026.10.04 15:23
Битва під Лоєвом 31 липня 1649 року
Як піднявся Хмель і крикнув, що пора настала,
Україна тої ж миті уся запалала.
І козаки, і селяни за зброю взялися.
Пани-ляхи з України в страху подалися.
Жовті, Корсунь і Пилявці наснаги додали.
Вже й литвини не стерпіли, зброю в руки взяли.
Покоза
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Ольга Береза
2026.09.08

Ярина Діброва
2026.08.07

Анастасія Ехо
2026.08.01

Фел Ходак
2026.07.22

Ольга Садкова
2026.07.18

Анна Марчук
2026.07.12

Паб Лімерик
2026.07.12






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Ірина Пиріг (1978) / Вірші

 ***
Все вміру. Врівноважено. Баланс.
У терезів душа на місці. Штиль.
Цей спокій...Ця розміреність – аванс
передчуття Магічного. На шпиль
костьолу ніч нанизує вогні.
А потім розсипає на фасад...
...Тепло думок проходить по мені.
Є Ти. Є шлях. Нема доріг назад.
І вирвані сторінки всіх тривог
спалила би. Та зникли в небутті.
Зима ця розділилася на двох.
Я так хотіла. Так і Ти хотів.

25 грудня”06





Найвища оцінка Ірина Павленок 6 Любитель поезії / Любитель поезії
Найнижча оцінка Редакція Майстерень 5.25 Любитель поезії / Майстер-клас

    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2006-12-25 23:13:03
Переглядів сторінки твору 4721
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 5.045 / 5.81  (4.929 / 5.52)
* Рейтинг "Майстерень" 4.550 / 5.25  (4.893 / 5.49)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.722
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні
Автор востаннє на сайті 2010.02.19 10:48
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ірина Павленок (Л.П./Л.П.) [ 2006-12-25 23:21:48 ]
тракі різні Зими:) Твоя мені подобається більше:) Красиво так, Іринко... гармонійно:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ірина Пиріг (М.К./М.К.) [ 2006-12-25 23:29:28 ]
:) Іринко, дякую :) Я, мабуть, не втомлюся повторювати, що все можна змінити за короткий час...Крок за кроком...І Твоя зима буде саме такою, якою Ти її намалюєш...А картина вже починає оживати..."Усміхався день в не-зимовім сні..." - принаймні цей Твій вірш дуже реальний...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ірина Павленок (Л.П./Л.П.) [ 2006-12-25 23:36:23 ]
та все класно насправді:) лише інтелігентські кляті рефлексії:)) а віршами твоїми я зачитуюсь... випиваю, напиваюсь...:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ірина Пиріг (М.К./М.К.) [ 2006-12-25 23:42:08 ]
Вдячна Богу за таких читачів... Це так важливо - бути комусь потрібною...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мирослава Меленчук (Л.П./М.К.) [ 2006-12-26 07:30:12 ]
Ірино, так магічно притягують Ваші вірші мене до себе, що інколи просто не знаєш, а як пояснити, що вони просяться в душу, влаштовуються там зручно і муркочуть мені про Ваші думки? ;) Дійсно, буває так, що я весь день ходжу з Вашими рядками і все їх повторюю і повторюю... Щиро вдячна Вам за це!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ретро Лю (Л.П./Л.П.) [ 2006-12-26 07:30:21 ]
Іринко,
Баланс - це така важлива штука і така протилежна
до зашкалення емоцій. :-)

Я би лишень в останньому рядку поставив "...":
"Я так хотіла. Так і Ти хотів."
"Я так хотіла... Так і Ти хотів."
Тоді рядок стає більш об`ємним. :-)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мірко Трасун (Л.П./Л.П.) [ 2006-12-26 07:49:12 ]
"На шпиль
костьолу ніч нанизує вогні."
"Є Ти. Є шлях. Нема доріг назад."
- чудовий різдвяний і ліричний вірш :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ірина Пиріг (М.К./М.К.) [ 2006-12-26 08:10:27 ]
Мирославо! Дякую...Такий комент...Безмежно приємно :) Ви тільки сумні вірші не повторюйте. Хай щасливі до Вас притягують матеріалізацію думки:)

Юрію, дякую... Я справді замислилася. Ви, напевне, помітили, що я дуже люблю "..." :) А тут чомусь не поставила. Може, щоб оце "Я так хотіла" було беззаперечним :)

Спасибі, Мірку :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оксана Яблонська (М.К./М.К.) [ 2006-12-26 11:22:56 ]
Іринко, як гарно! Слова "гарно" тут буде замало. Це чарівно! НЕПЕРЕВЕРШЕНО! Ваші вірші пророчі! Ви це знаєте? Напевне, знаєте, бо оті Ваші медитації мене чіпали за душу і вели за собою...
А от тепер... Ви виписали мій теперішній стан. У минулому коменті я писала Вам про баталії - смайлика не ставила спеціально, бо ті події-баталії я сприйняла серйозно, без жарту. Тепер - після мирової - у мене надзвичайне почуття спокою. І тут Ваш вірш " Все вміру. Врівноважено. Баланс.
У терезів душа на місці. Штиль.
Цей спокій...Ця розміреність – аванс
передчуття Магічного."
А я ж - під Терезами живу. Моя душа - на місці. І це передчуття магічного...
Дякую. Це неможливо передати звичайними словами!
Наснаги Вам, Іринко, іще побільше! І ще :) Хай ця МАГІЯ подарує Вам щастя! :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2006-12-26 14:07:13 ]
Як на мене - трохи не вистачає цільності - трохи сухо і роздроблено, як на мене, - воно. звичайно, ця сухість знаходить логічне завершення останніми двома рядками, але вони, видаються мені, не надто гарними:
"Зима ця розділилася на двох.
Я так хотіла. Так і Ти хотів."

Я розумію, що ваше бачення тут інше, і так і повинно бути, але чи так вже та сухість важлива? Може її пом'якшити "я не хотіла так, як ти хотів" ... і т.п. (навіть, якщо це не правда) :)(:


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ірина Пиріг (М.К./М.К.) [ 2006-12-26 23:55:56 ]
Оксано...Дякую...Вражена Вашими словами...Те, що мої вірші здійснюються для мене - то не дивно... Але якщо Ви для себе бачите в них знаки - я відчуваю таку радість... Дай Боже Вам Щастя...І хай триває ота магічність..."





Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ірина Пиріг (М.К./М.К.) [ 2006-12-28 00:46:00 ]
:) Редакції видніше, звісно :) Однак "сухість" двох останніх рядків я залишаю свідомо. Ваш варіант чудовий, але він перекреслює те, що бажання в обох ліричних героїв єдине. І ця правда дуже важлива для мене...
З повагою...