ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Ірина Вовк
2026.05.12 07:14
Відкрий цю сповідь пам’яті, де літери викувані зі сталі та напоєні хмелем соковитих прибережних трав, де за кожним рядком літопису б’ється живе, неспокійне серце. Це не просто оповідь про князів та їхні престоли. Це мова про шлях людини, яка вчилася бути

Віктор Кучерук
2026.05.12 05:59
Сповита тишею імла
Село зусюди облягла
І стишилися вулиці, й двори,
І звично місяць виглянув згори
На опустілий швидко шлях,
Що пилом давнішнім пропах,
А зараз в теплій куряві принишк,
Бо, певно, сон усім приносить зиск...

Кока Черкаський
2026.05.12 01:09
Я так хочу з тобою зустрітись,
Я так хочу тебе обійняти!
Та у тебе маленькі діти,
Й тобі потрібно їх вкласти спати.

А вранці ти їх везеш до школи,
І забираєш їх по обіді,
Ми ж не стрінемось так ніколи,

Володимир Бойко
2026.05.12 00:23
Скільки москаля Європою не годуй, а він усе одно в Азію дивиться. Насильна дружба гірша за ворожнечу. Сильних історія навчає, слабких – повчає. Коли Україна в небезпеці, хтось рятує Україну, хтось рятує свою шкуру, а хтось непогано заробляє і на

Оксана Алексеєва
2026.05.11 21:55
Ми йшли за возами, зорі сяяли блякло.
Розпечену магму палила у надрах журба.
І степ нас поглинув, і поклав на ковадло,
на сонцесяйне ковадло, на ковилових горбах.

Нашу плоть, шкарубку від жаги степової,
болючим дотиком майстер натхненний плекав,
і

С М
2026.05.11 20:20
Як на Сайпрес Авеню
Ускочивши в дитячу наче маячню
Обцасів цокання бруківкою
Форд і Фіцрой, і мадам Жорж
І солдат, собі крокує сном
У капелюсі, у літах, пиє вино
І солодкий ток парфума віє крізь
Ночей холодний шалімар

Юрій Гундарів
2026.05.11 19:49
…Ніколи не буває таке близьке до землі сонце, як у січні, коли воно, запалюючи сріблястим сяйвом зірки інею на стежках і деревах і обертаючи сніг в блискучу білу емаль, холоне в білих просторах засніжених полів. У п'ятнадцятиступневий мороз, блукаючи по

Костянтин Ватульов
2026.05.11 16:53
Довго тримав у секреті
Звичку свою непросту.
Хочу сказати відверто
Мамі про ознаку ту.

Тільки не знаю, як буде:
Радісно чи у жалю.
Слів для розмови бракує,

Артур Курдіновський
2026.05.11 13:55
Відлуння віршів, тихе та пісенне -
Присвята осені, шляхетній дамі.
У пошуках розради і натхнення
Пливе душа осінніми шляхами.

У вересні тепла ще буде вдосталь...
Цей спадок від усміхненого літа
Зігріє серце... Тільки болем гострим

Борис Костиря
2026.05.11 12:42
Забута стежка заростає
Важким солідним лопухом.
Забута стежка, як питання
Чи у житті різкий надлом.

Забута стежка вкрита мохом,
Травою, пилом забуття.
Не заростуть чортополохом

хома дідим
2026.05.11 11:56
мою печаль художник
намалював як міг
він не ван гог на бога
але ж і я не з тих
від мойого порога
пустир відомий всім
а хто хотів ван гога
згубилися між цін

Тетяна Левицька
2026.05.11 09:30
На дворі розігралася спека —
травень в літа позичив жарінь.
Сироїжки із чорного дека
витягає засмучена лінь.

Вечір виснажив тіло лелече,
відбирає красу у наяд,
і вагомих нема заперечень

Іван Потьомкін
2026.05.11 09:03
Ані синиці,ні тим паче журавля
Так і не вдалось мені спіймати.
Може, тому,, що все звелося до життя,
Аби йому якесь облаштування дати.
Щасливі ті, хто не картав себе,
Кому життя саме під ноги слалось,
Кому немов в дитинство вороття,
Мені ж у прикри

Вячеслав Руденко
2026.05.11 09:02
Ні мідні дзвони, ні масні макітри
Нам не наврочать шлях вузький за межі,
Де хрест новий звели нейромережі
Над рештками природної палітри.

І не марнОта! Лише пересуди -
Ковтай вареник пійманий в сметані,
Рятуй від спраги березня тюльпани,

Віктор Кучерук
2026.05.11 07:00
Спалахнула блискавка на сході
І невдовзі докотився грім, -
Підганяло торжество негоди
Якнайшвидше втрапити у дім.
Ударяли в спину, наче кулі,
Перші краплі сильного дощу
І гудів на вітрі, ніби вулик,
Дім мені, як завше: Упущу...

Охмуд Песецький
2026.05.11 01:47
Нема чого прибріхувати про вік, а що треба, то це голитись, щоб не виглядати старшим. На четвертак неголеним не тягнеш, з тобою охоче знайомляться, гадаючи що ти при бабках, і можеш зійти за папіка не дозріваючого, а бутона. А тебе цим часом тільки п
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Рецензії):

Наталія Близнюк
2021.12.12

Пиріжкарня Асорті
2020.01.20

Тарас Ніхто
2020.01.18

Сергій Губерначук
2019.07.07

Юля Костюк
2018.01.11

Олександр Подвишенний
2017.11.16

Ірина Вовк
2017.06.10






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Анонім Я Саландяк (1955) / Рецензії

 МАНДРИ В КОСМОСІ 23 . АНТИПАРОДІЇ. ШУТКО - ЖІНКА (вибрані тексти Поетичних Майстерень).
Маріанна Шутко

"Я - Жінка з Адамового ребра"

Так мало у світі добра,
Бо ходить по світу лихо.
Я - Жінка з Адамового ребра
Плакати мушу тихо.
Який мій довгий вік,
Утома - на сонні вії.
Ти - бог, бо ти - чоловік,-
Нездійснені надії.

Я Саландяк. Шутко - Жінка.

худ. Я Саландяк композиція на тему... (фотошоп)

Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.
Контекст : http://storinka-m.kiev.ua/product.php?p_id=10602


  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2012-06-15 07:21:50
Переглядів сторінки твору 3719
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 0 / --  (4.904 / 5.38)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.524 / 5.25)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.838
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не оцінювати
Автор востаннє на сайті 2026.04.18 16:03
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Анонім Я Саландяк (Л.П./Л.П.) [ 2012-06-15 07:26:15 ]
З незалежних від мене обставин не можу вставити картинку на сторінці Поетичних Майстерень.Буду шукати шлях.
Вибачте.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Михайло Десна (Л.П./М.К.) [ 2012-06-15 10:11:04 ]
Цікава подача. Мені чомусь гадалося, що обличчя (адамового ребра також) має значення... Напевно, сутність "Божого дару" така, яку її вкладає в "образ" окремо кожен Пігмаліон. Благо, з одного боку, що Адам не благав Бога дати йому матір: нема чоловічих "інакомислень" з цього приводу.Однак, з іншого боку, жіноча "тотожність" матері і "адамового ребра" примарна: мені здається, що культ жінки в житті чоловіка (його долі) - самозаперечення. Матріархат дискредитує інституцію "адамового ребра", а жінка, у свою чергу, дискредитує позицію матері (не материнства загалом!) свого "Адама".
Ракурс, яким цікавиться "Адам" жінкою, постійно перебуває десь між тваринним інстинктом і надтваринною залежністю від краси жіночої епостасі. До того ж, цей ракурс вдало "регулюється" жіночими руками залежно від обставин та прагнень "ребра"...
У внутрішній гармонії чоловікові відмовлено.
Перепрошую.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Анонім Я Саландяк (Л.П./Л.П.) [ 2012-06-15 16:15:55 ]
Образ "...обличчя (адамового ребра..." не моє творення, це фігурка ще трипільської пори (саме матріархату)...чомусь лице в ті часи не відносилось до головних атрибутів людини (питання потребує окремого дослідження).
Що до решти твоїх роздумів - лише один Адам не мав матері... Цікава логіка мужика - це мене Бог зліпив?! Так чи ні?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Михайло Десна (Л.П./М.К.) [ 2012-06-15 17:25:13 ]
І якоюсь мірою успадковується "логіка мужика"... Певно, не зовсім "логіка" - рефлекс чи що.
Гадаю, так. Теж потребує дослідження...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Анонім Я Саландяк (Л.П./Л.П.) [ 2012-06-15 20:28:45 ]
А я так прикинув...очевидно Бог, уже створивши з ребра жінку...доробив Адамові чоловічий діторобний орган...тож очевидно що чоловіком Адам став одночасно з появою Єви, чи не так?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Яфинка Незабудка (М.К./Л.П.) [ 2012-06-17 18:32:50 ]
Анонiме, доброго дня Вам! Я вдячна Вам за розвиток теми мого вiрша про "Я - жiнка за Адамового ребра". Ви потрапили менi прямо в серце. Таку назву матиме моя наступна поетична книга. Я мiзкувала над jiji оформленням. I нiчого не могла придумати. А Ваш Мальований вiрш менi дуже припав до душi. З Вашого дозволу я використаю його на обкладинку. nokiared@yandex.ru - напишiть менi листа. я чекаю. спасибi Вам за творчiсть.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Анонім Я Саландяк (Л.П./Л.П.) [ 2012-06-18 08:52:27 ]
Маріанно!Це зображення я Вам дарую, робіть з ним, що Ваша душа побажає, я думаю, що скопіювати з Мистецької сторінки буде просто.Якщо виникнуть проблеми з якістю зображення звертайтесь в будь який спосіб. Листа я Вам напишу колись... іншим разом - зараз не маю часу...до осені напевне трохи віддалюсь від Майстерень... от намалюю ще щось на Ваше.., тоді побачимо.
Будьте - творіть!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Роман Росіцький (Л.П./Л.П.) [ 2012-06-19 14:14:36 ]
Вам би редактором-анестезіологом працювати. Такого оптимістичного прочитання не сподівався. Разюча відмінність після заміни двох літер на одну. Звичайно ж, я не проти використання. Дякую за прочитання

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Роман Росіцький (Л.П./Л.П.) [ 2012-06-19 14:17:18 ]
Прочитав і подивився. Файно. А головне - весело. Геніальний автор Сам-додумався дуже їдкий, але, на жаль, точний

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Анонім Я Саландяк (Л.П./Л.П.) [ 2012-06-19 15:52:44 ]
Дякую Романе за відвідини та прихильність до оптимізму!
Будь!