ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Тетяна Левицька
2026.05.17 11:17
Забери ...
Забери мене туди,
де немає сліз біди,
тільки небеса безкраю
на околиці розмаю.
Ти чекай мене, коханий,
де зірниця полум'яна
враз спалахує свічею,
вогняницею тією,

Мирон Шагало
2026.05.17 11:14
Над безмежністю часу
Ми, буває, від себе втікаєм,
кожен прагне своє наздогнати,
але час — він це просто мотає
на одвічні свої циферблати.

Через мінні поля безрозсудства
час ішов завжди рівно і сухо,
він доводив учених до глупства

хома дідим
2026.05.17 10:14
* 82 *
не мав ні статків ні хатів
не мав і звиклої автівки
хтось оббирав мене до нитки
всіляк однак і я хотів
у цій намарній боротьбі
де нас оточують примари
іще якийсь вампір кумарить
жадає крови та ганьби

Вячеслав Руденко
2026.05.17 08:48
Катеринка
Як закриєш очі вночі зі скрипом,
Катеринку розкрутиш з думок звичайних,
Наче зернятко проса щуром трамвайним
По дзвінкому сталевому лабіринту,

Без кінця і краю, без насолоди,
За дурними законами злої карми -
Не у тебе ж суд чи скрипти свободи -

Віктор Кучерук
2026.05.17 06:19
* * *
І. Г...
Краще було б не торкати
Поглядом ніжним своїм
Вкутану теплим халатом
Жінку на ганку чужім.
Краще було б не плекати
В серці наївнім надій,
Що я сподобатись здатен

Артур Курдіновський
2026.05.17 00:42
На сороковини Ярослава Чорногуза (сонет)
Я більше не почую голос Ваш,
Дотепний анекдот по телефону.
Зі спогадів малюється колаж,
Уся надія в безнадії тоне.

Чого вартує надскладний пасаж,
Написаний байдужим фанфароном?
Освітлювався творчий мій багаж

Артур Курдіновський
2026.05.16 18:41
Записки дяді Жори. Записка 8. "Тріо придуричів" (одноактова трагедія)
Дійові особи:
ЖУРНАЛІСТ - 75 років
ПОЕТ - 45 років
ФІЛОСОФ - хто його знає, скільки років

АКТ 1 (і останній)

ЖУРНАЛІСТ: Гав!

Юрій Гундарів
2026.05.16 18:30
Місячна сопілка
Наше життя - темна мить. Залишається тільки
Перетерпіти цю вбивчу та болісну мить.
Спогади сяють наївним відлунням сопілки,
Місячним каменем пам'ять моя мерехтить…

(З останніх надходжень)

Бачу вже, як за хвилину знервовані пальці автора цієї стр

Артур Курдіновський
2026.05.16 15:31
Місячний камінь
Наше життя - темна мить. Залишається тільки
Перетерпіти цю вбивчу та болісну мить.
Спогади сяють наївним відлунням сопілки,
Місячним каменем пам'ять моя мерехтить.

Світе мій милий! В яку порожнечу пішов ти?
Як повернути найкращі твої голоси?
Ніжн

Кока Черкаський
2026.05.16 13:25
Волелюбні
Про "мудрий вкраїнський нарід"
Давно позабути вже слід.
І про "древню націю" теж-
Бо вже їдуть сюди з Бангладеш,

Із Індії, із Пакистану-
Їсти нашу сметану,
Жерти наш хліб і сало,

хома дідим
2026.05.16 11:28
* 81 *
було нам добре під зірками
були ідеї під парами
і вистачало мелодрами
реально
весна тендітна пелюстками
кохав і я тебе оксано
ми бавились в аероплана
часами

Володимир Невесенко
2026.05.16 11:25
Вернувсь товариш із війни
Спливала ніч жарка й загайна,
я додивлявсь останні сни,
аж тут явилась звістка файна:
вернувсь товариш із війни.

Часи тягнулися марудні,
тримали справи клопіткі,
та все ж ми стрілись пополудні

Борис Костиря
2026.05.16 10:55
* * *
Як прикро те, що рік минає,
Що час зміта все навкруги
Шаленим штормом небокраю,
Змішавши води й береги.
Летять епохи серпантином,
Немовби мить, за роком рік.
І бачить чоловік дитинно
Юрбу самотніх і калік.

Ірина Вовк
2026.05.16 10:49
А ВОДА ПО КАМЕНЮ... (продовження 4)
НЕЖДАНА: СМЕРТЬ ПІД КУПОЛАМИ Поки законні діти князя вчили латину та готувалися до європейських королівств, маленька Неждана бігала босоніж по піску Десни і наливалася красою як дика рожа. Вона була тінню утраченого кохання Ярославової юності, про яку

Вячеслав Руденко
2026.05.16 09:25
Cкажи – приречені чи ще?
скажи! – приречені чи ще!?-
голодні, без одежі, босі,
але з надією на Досі,
як Іов в притчі із нічим,

долають відчуття буття
і , ремствуючи на пророче,
як черви, що пролізли в очі,

Тетяна Левицька
2026.05.16 09:10
Приходиш уві сні
Здавалося, не стрінемось з тобою,
хоч вий білугою від болю та наруги.
Моя печаль горою кам'яною,
бентежним океаном — хвиля туги.

Приходиш уві сні в сорочці білій.
Хоча за спиною лелечі крила,
я добре знаю, що осиротіли
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Рецензії):

Наталія Близнюк
2021.12.12

Пиріжкарня Асорті
2020.01.20

Тарас Ніхто
2020.01.18

Сергій Губерначук
2019.07.07

Юля Костюк
2018.01.11

Олександр Подвишенний
2017.11.16

Ірина Вовк
2017.06.10






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Анонім Я Саландяк (1955) / Рецензії

 МАНДРИ В КОСМОСІ 23 . АНТИПАРОДІЇ. ШУТКО - ЖІНКА (вибрані тексти Поетичних Майстерень).
Маріанна Шутко

"Я - Жінка з Адамового ребра"

Так мало у світі добра,
Бо ходить по світу лихо.
Я - Жінка з Адамового ребра
Плакати мушу тихо.
Який мій довгий вік,
Утома - на сонні вії.
Ти - бог, бо ти - чоловік,-
Нездійснені надії.

Я Саландяк. Шутко - Жінка.

худ. Я Саландяк композиція на тему... (фотошоп)

• Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.
Контекст : http://storinka-m.kiev.ua/product.php?p_id=10602


  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2012-06-15 07:21:50
Переглядів сторінки твору 3731
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 0 / --  (4.904 / 5.38)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.524 / 5.25)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.838
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не оцінювати
Автор востаннє на сайті 2026.04.18 16:03
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Анонім Я Саландяк (Л.П./Л.П.) [ 2012-06-15 07:26:15 ]
З незалежних від мене обставин не можу вставити картинку на сторінці Поетичних Майстерень.Буду шукати шлях.
Вибачте.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Михайло Десна (Л.П./М.К.) [ 2012-06-15 10:11:04 ]
Цікава подача. Мені чомусь гадалося, що обличчя (адамового ребра також) має значення... Напевно, сутність "Божого дару" така, яку її вкладає в "образ" окремо кожен Пігмаліон. Благо, з одного боку, що Адам не благав Бога дати йому матір: нема чоловічих "інакомислень" з цього приводу.Однак, з іншого боку, жіноча "тотожність" матері і "адамового ребра" примарна: мені здається, що культ жінки в житті чоловіка (його долі) - самозаперечення. Матріархат дискредитує інституцію "адамового ребра", а жінка, у свою чергу, дискредитує позицію матері (не материнства загалом!) свого "Адама".
Ракурс, яким цікавиться "Адам" жінкою, постійно перебуває десь між тваринним інстинктом і надтваринною залежністю від краси жіночої епостасі. До того ж, цей ракурс вдало "регулюється" жіночими руками залежно від обставин та прагнень "ребра"...
У внутрішній гармонії чоловікові відмовлено.
Перепрошую.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Анонім Я Саландяк (Л.П./Л.П.) [ 2012-06-15 16:15:55 ]
Образ "...обличчя (адамового ребра..." не моє творення, це фігурка ще трипільської пори (саме матріархату)...чомусь лице в ті часи не відносилось до головних атрибутів людини (питання потребує окремого дослідження).
Що до решти твоїх роздумів - лише один Адам не мав матері... Цікава логіка мужика - це мене Бог зліпив?! Так чи ні?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Михайло Десна (Л.П./М.К.) [ 2012-06-15 17:25:13 ]
І якоюсь мірою успадковується "логіка мужика"... Певно, не зовсім "логіка" - рефлекс чи що.
Гадаю, так. Теж потребує дослідження...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Анонім Я Саландяк (Л.П./Л.П.) [ 2012-06-15 20:28:45 ]
А я так прикинув...очевидно Бог, уже створивши з ребра жінку...доробив Адамові чоловічий діторобний орган...тож очевидно що чоловіком Адам став одночасно з появою Єви, чи не так?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Яфинка Незабудка (М.К./Л.П.) [ 2012-06-17 18:32:50 ]
Анонiме, доброго дня Вам! Я вдячна Вам за розвиток теми мого вiрша про "Я - жiнка за Адамового ребра". Ви потрапили менi прямо в серце. Таку назву матиме моя наступна поетична книга. Я мiзкувала над jiji оформленням. I нiчого не могла придумати. А Ваш Мальований вiрш менi дуже припав до душi. З Вашого дозволу я використаю його на обкладинку. nokiared@yandex.ru - напишiть менi листа. я чекаю. спасибi Вам за творчiсть.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Анонім Я Саландяк (Л.П./Л.П.) [ 2012-06-18 08:52:27 ]
Маріанно!Це зображення я Вам дарую, робіть з ним, що Ваша душа побажає, я думаю, що скопіювати з Мистецької сторінки буде просто.Якщо виникнуть проблеми з якістю зображення звертайтесь в будь який спосіб. Листа я Вам напишу колись... іншим разом - зараз не маю часу...до осені напевне трохи віддалюсь від Майстерень... от намалюю ще щось на Ваше.., тоді побачимо.
Будьте - творіть!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Роман Росіцький (Л.П./Л.П.) [ 2012-06-19 14:14:36 ]
Вам би редактором-анестезіологом працювати. Такого оптимістичного прочитання не сподівався. Разюча відмінність після заміни двох літер на одну. Звичайно ж, я не проти використання. Дякую за прочитання

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Роман Росіцький (Л.П./Л.П.) [ 2012-06-19 14:17:18 ]
Прочитав і подивився. Файно. А головне - весело. Геніальний автор Сам-додумався дуже їдкий, але, на жаль, точний

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Анонім Я Саландяк (Л.П./Л.П.) [ 2012-06-19 15:52:44 ]
Дякую Романе за відвідини та прихильність до оптимізму!
Будь!