ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Володимир Каразуб
2024.11.23 10:26
Щодо вічності. Там де сходяться
Вітер в пару сплітаючись з хмарою,
Безконечність лихою подобою,
Звіром кинеться до очей.
Щодо погляду. Погляд втоплений,
І нажаханий часоплинністтю,
Завмирає і далі без префіксу
Розчиняється в крові твоїй.

Микола Дудар
2024.11.23 09:17
Надмірним днем, умовним днем
Приблизно по обіді
Зійшлись з тобою з різних тем —
Віват — у цьому світі
Такі красиві, молоді
Аж надто моложаві
Серед мовчань, поміж подій
В своїй недодержаві…

Віктор Кучерук
2024.11.23 05:40
Зарано смеркає і швидко ночіє
Відтоді, як осінь прискорила хід, –
Відтоді, як гаснути стали надії,
Що Бог допоможе уникнути бід.
Все ближче і ближче лихі сніговії
Та лютих морозів до нас ненасить, –
Від страху загинути кров холодіє
І серце схвиль

Микола Соболь
2024.11.23 05:08
Сьогодні осінь вбралась у сніги,
тепер красуню зовсім не впізнати,
ріка причепурила береги,
напнула шапку посіріла хата,
калина у намисті та фаті,
похорошіли геть безлисті клени,
а кущ якийсь на побілілім тлі
іще гойдає листячко зелене.

Іван Потьомкін
2024.11.22 19:35
«…Liberte, Fraternite, Egalite …»-
На істини прості тебе, Європо, Я наупомив нарешті,
Щоб ти жила , як споконвіку Тора Моя велить.
І що ж? Цього тобі видалось замало?
Як у пастви Мойсея м’ясо, демократія із носа лізе?
І ти силкуєшся прищепить її

Володимир Каразуб
2024.11.22 12:01
Я без тебе не стану кращим,
І вічність з тобою безмірно в цім світі мала,
Холодком по душі суне хмарами безконечність,
І сміється над часом, якого постійно нема.


08.02.2019

Володимир Каразуб
2024.11.22 09:46
Ось тут диригент зупинився і змовкли литаври,
Оркестр продовжував далі без грому литавр,
Диригент зупинився і арфи, і туби пропали,
І далі для скрипки та альтів диригував.
А потім замовкли і альти, і стишились скрипки,
Пропали гобої, кларнети, валто

Микола Дудар
2024.11.22 09:04
Нещодавно йшли дощі
Славно, строєм, жваві
І зайшли чомусь в кущі,
Кажуть, що по справі
Що за справа? хто довів? —
Я вже не дізнаюсь…
Краще бігти від дощів —
А про це подбаю…

Козак Дума
2024.11.22 08:12
Аби вернути зір сліпим,
горбатим випрямити спини,
з омани змити правди грим
і зняти з підлості личини.
Ще – оминути влади бруд,
не лицемірити без міри,
не красти, спекатись іуд,
у чесність повернути віру!

Микола Соболь
2024.11.22 05:55
І тільки камінь на душі
та роздуми про неминучість,
така вона – людини сутність –
нашкодив і біжи в кущі.
Ця неміч кожному із нас,
немов хробак, нутро з’їдає.
Куди летять пташині зграї,
коли пробив летіти час?

Віктор Кучерук
2024.11.22 04:59
Одною міркою не міряй
І не порівнюй голос ліри
Своєї з блиском та красою
Гучною творчості чужої.
Як неоднакове звучання
Смеркання, темені, світання, –
Отак і лір несхожі співи,
Сюжети, образи, мотиви.

Артур Сіренко
2024.11.21 23:09
Замість післямови до книги «Холодне Сонце») Мої тексти осінні – я цього не приховую. Приховувати щось від читача непростимий гріх. Я цього ніколи не робив і борони мене Будда таке колись вчинити. Поганої мені тоді карми і злої реінкарнації. Сторінки мо

Ярослав Чорногуз
2024.11.21 22:17
Мов скуштував солодкий плід,
Так око смакувало зримо --
Я їхав з заходу на схід,
Ну просто з осені у зиму.

Здалося - світла пелена
Траву зелену геть укрила.
Видіння з потягу вікна,

Ігор Шоха
2024.11.21 20:17
Минуле не багате на сонети.
У пам’яті – далекі вояжі
і нинішні осінні вітражі
задля антивоєнного сюжету.

Немає очевидної межі
між істиною й міфами адепта
поезії, іронії, вендети,

Євген Федчук
2024.11.21 19:59
Сидять діди на колоді в Миська попід тином.
Сидять, смалять самокрутки, про щось розмовляють.
Либонь, все обговорили, на шлях поглядають.
Сонечко вже повернулось, вигріва їм спини.
Хто пройде чи то проїде, вітається чемно,
Хоч голосно, а то раптом як

Ігор Деркач
2024.11.21 18:25
                І
До автора немає інтересу,
якщо не інтригує читача
як то, буває, заголовки преси
про деякого горе-діяча.

                ІІ
На поприщі поезії немало
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Рецензії):

Самослав Желіба
2024.05.20

Наталія Близнюк
2021.12.12

Тарас Ніхто
2020.01.18

Сергій Губерначук
2019.07.07

Юля Костюк
2018.01.11

Олександр Подвишенний
2017.11.16

Ірина Вовк
2017.06.10






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Анонім Я Саландяк (1955) / Рецензії

 МАНДРИ В КОСМОСІ 22 . АНТИПАРОДІЇ. ЧОРНИЙ ГУМОР ЧОРНЯВОЇ (вибрані тексти Поетичних Майстерень).
З ТВОРІВ ЧОРНЯВОЇ ЖІНКИ
Переклад - Я Анонім

CRAZY - КОЛИСКОВА

під землею милою
мертвячки,
їх їдять без поспіху
хробачки,
їм, повір , малесенький,
все одно
тіло чиє гризти,
таж воно
не змахне сполохано
вітром рук,
лише дощик томиться:
тук та тук...

хто були покійнички
хробакам -
абсолютно в цілому
пополам,
злодій, лиходій, монах ти,
напівсвят,
кожний отут робиться
брату брат,
шлюха ти чи скромниця,
неспроста
під землею доброю,
як сестра.

прошепчи їм солодко:
баю-бай,
а відтак драбинкою
утікай,
шарик обертається
голубий,
спи, маля, не кИдайся,

Бог весь твій.
Я Саландяк. Питання С.
худ. Я Саландяк
1

МАНДРИ: ОПТИМІСТИЧНЕ УЗАГАЛЬНЕННЯ, ВИВЕДЕНЕ З РЯДУ ПЕСИМІСТИЧНИХ ПОДАНЬ.

Свідомість приречена вишукувати та робити оптимістчні висновки, виходячи навіть з іронічно-саркастичних сюжетів на зразок “бенкету під час чуми”*, що за логічну основу мали бунт проти Бога з ось такою (приблизно) мотивацією: чому ж Ти нас караєш усіх без розбору? Якщо Ти так, то й ми не будемо дотримуватись правил... Бунт звичайної людини, яка інколи, в час життєвих негараздів, каже: Боже – це ж несправедливо! Чи то Шевченків бунт:
...а до того
Я не знаю Бога ,
бо заступався Тарас за Україну :
Чи ти рано до схід сонця
Богу не молилась,
Чи ти діточок непевних
Звичаю не вчила?
Молилася, турбувалась...
і незважаючи на “кривавість сюжету”, надіється поет на оптимістичне завершення :
Все покину, і полину
До самого Бога...**
...ачи “оптимістичної” ленінської (Володимира Ульянова) теорії раю без Бога (комунізм), перетлумаченої на бісівський лад ідеї Християнської справедливості, спотвореної модною на той час теорією атеїзму...*** Чи навіть і суті самого атеїзму - вкрай песимістичної логіки героя роману Федора Достоєвського, таки справжнього атеїста: ”Я не розумію, як міг до цієї пори атеїст знати, що нема бога, і не убити себе негайно ж?”****. Він обрав “найоптимістичніший” вихід з безглуздої для нього дійсності (без Бога) – кулю в лоб... Погодьтесь – вихід справді найпростіший, хоч чорно, та все ж оптимістичний, бо позбавляє героя від світоглядних мук його сумління!..Та чи позбавляє... і про яке сумління може іти мова за такого світобачення?
І ось, нарешті, представлена тут: “Божевільна колискова” Чорнявої жінки, очевидно, (мені так здається) творилась автором з усвідоленням непростої логіки світобудови – світоглядної іронії:
а відтак драбинкою*****
утікай...
але врешті, хоч з іронією, все ж оптимістичне завершення :
Бог весь твій.!

Людина приречена на оптимізм! Беручи на віру існування Бога, сумніваючись та утверджуючись у вірі, іронізуючи та шепочучи молитву покори... Ще за біблійних часів бунтуючому Йовові Бог сказав : “ Коли маєш рамено, як Бог...”******
- Але хто з людей має рамено, як Бог?!

*як результат оптимістичний: “Декамерон” Джованні Боккачо.
** Тарас Шевченко: “ Як умру то поховайте...”, “Розрита могила”.Цей аспект частково опрацьований мною в публікації: “ОКСАНА ЗАБУЖКО -- ШЕВЧЕНКІВ МІФ УКРАЇНИ. Гайдамаки (роздуми про долю і фундаменалізм)”. (Поетичні Майстерні. Аналітика).
*** Очевидно – йому (іудеєві) не давала спокою слава Ісуса Христа (також іудея)... – але на хресті розп’ятим він бути не хотів (і... розіп’яв півсвіту).
****Ф.М. Достоєвский “Бесы” - ”Я не понимаю, как мог до сих пор атеист знать, что нет бога, и не убить себя тотчас же? ”.
*****Ще за трипільської пори символ драбини використовувався в значені переходу в інший світ.
******Книги Старого Заповіту. Книга Йова 40.9

2

ЛОГІКА ІРОНІЇ

Загалом, як для такої назви ”Crazy-колыбельная”- “Божевільна колискова”, сюжет розвивається надто логічно, адекватність причинно-наслідкового ряду очевидна, за вийнятком одного моменту: а хто ж він, той “малесенький”? – якась третя особа, несвідома цього дійства чи читач цього тексту?..А хто ж тоді має вчинити дію:
прошепчи їм солодко:
баю-бай,
а відтак драбинкою
утікай…
Читач, що усвідомив ситуацію, ”утікай” від людей, які перебувають в ілюзії, а їм , дурненьким, “баю-бай”...?! Але ж кожна окрема людська свідомість, чи розуміючи, чи не тямлячи того, завжди тіло покине хробачкам та “драбинкою втече”... До кого ж тоді звертається автор: “спи, маля …”– не до хробачка ж? Але і хробачок, зрештою, теж вічноголодненьке “маля” . Бог і до нього (таким чином) виявляє свою прихильність!?.
А ще з цього тексту (“Crazy-колискова”) можна вичитати й таку оптимістичну мораль: не бійся, ці хробачки душу не гризуть (продовжити іронічний ряд риторичним запитанням: а що то за хробачок гризе твоє сумління зараз? Чи не хробак невіри та сарказму?)!
Тепер начебто усе стає на місце і Crazy-божевілля (логіка абсурду) вдало вписується в сюжет...
2012


ДОДАТКИ

Первісний текст

Чорнява Жінка

Crazy-колыбельная

под землёю ласковой
мертвячки,
их едят неспешные
червячки,
им, поверь мне, маленький,
всё равно,
тело чьё обгладывать,
ведь оно
не взмахнёт испуганно
ветром рук,
только дождик мается:
стук-да-стук…

кем были покойнички,
червякам
абсолютно в общем-то
пополам,
вор, злодей, монах ли ты,
полусвят,
каждый тут становится
брату брат,
шлюха или скромница,
неспроста
под землёю доброю,
как сестра.

прошепчи им сладкое:
баю-бай,
а потом по лесенке
убегай,
шарик всё вращается
голубой,
спи, малыш, не вздрагивай,

Бог с тобой.
2012

ТЕХНІЧНИЙ ПЕРЕКЛАД
(згідно: Новітній російсько-український словник Харків Сінтекс 2004)

Crazy-колискова – Божевільна колискова

під землею (грунтом) ласкавою (пестливою, голубливою, приязною, привітною)
мертвячки,
їх їдять неспішні (не нагальні, не пильні)
черв’ячки (хробачки),
їм, повір мені, маленький,
усе одно (байдуже, однаково),
тіло чиє обгризати,
адже (же, таж, бо, але ж) воно
не змахне (не махне) злякано (сполохано, сполошено)
вітром (вітровієм) рук,
тільки (лише, лиш) дощик (хлющ) мається (томиться, знемагає, мучиться):
стук-та-стук (торохтить)...

ким (хто) були покійнички (небіжчички),
черв’чкам (хробачкам)
абсолютно (цілком, цілковито, зовсім) в загальному-то (загалом)
пополам (навпіл, наполовину),
крадій (злодій), лиходій, чи ти монах,
напівсвятий,
кожний (кожен, усякий) тут (отут) стає (робиться)
брату брат,
шлюха (перекладу немає) або (чи, чи то) скромниця,
неспроста (недарма, недурно)
під землею (грунтом) доброю (лагідною, ласкавою),
як сестра.

прошепчи їм солодке:
баю-бай,
а потім (далі, після, відтак) по драбинці (східцях)
утікай (тікай, біжи),
кулька (шарик, балабушка) все обертається (крутиться, вертиться)
голуба,
спи, малюк (маля), не здригайся (тіпайся, жахайся),

Бог з тобою.

ОКРЕМО ВДЯЧНИЙ БОГДАНУ МАНЮКУ. ВІН ЗНАЄ ЗА ЩО.

Контекст : http://storinka-m.kiev.ua/product.php?p_id=9599


  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2012-06-08 19:59:15
Переглядів сторінки твору 2814
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 0 / --  (4.904 / 5.38)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.524 / 5.25)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.751
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не оцінювати
Автор востаннє на сайті 2024.08.17 05:17
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Михайло Десна (Л.П./М.К.) [ 2012-06-08 22:51:08 ]
Клопітка праця заслуговує уваги.
Грунтовно, Ярославе! Сподобалось...
"Мертвячки", шоправда, - мерці, небіжчики. Однак (черв'якам більше честі - вони хробаки!) не суть питання!
Загалом, спонукає до роздумів. що, як на мене, теж "драбинка".
Будь!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Анонім Я Саландяк (Л.П./Л.П.) [ 2012-06-09 14:25:58 ]
...драбинка, драбинка...цікава аналогія - чудовий образ... дякую Михайле!
Будь.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2012-06-08 23:21:06 ]
хє-хє :)

ну, я зверху вниз.
якщо чесно, то переклад Олі Лахоцької мені сподобався більше (до того ж, у Вас помилочка в назві - Crazy, а не Grazy).

картинка цікава, особливо середина - такі крейзануті дівчатка :)

1. так, Ви вгадали, іронія і оптимізм - це моє.

2. згодна, що для крейзі забагато логіки в цьому віршику. щодо того, хто кому там каже - сприйміть, як сон у сні :)

І ніяк не можу зрозуміти, нащо Ви кожного разу робите отой "технічний переклад", для чого??

А взагалі - дякую за увагу.

ПС. І теж дякую Богдану Манюку, не знаю, правда, за що, але впевнена - він поганому не навчить. :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Анонім Я Саландяк (Л.П./Л.П.) [ 2012-06-09 04:42:03 ]
Такі помилки:Crazy - Grazy дуже легко виправляються,а от помилку "хто кому там каже" здається я виправив правильно, і технічний переклад ніколи не помішає, - ще ніхто не жалівся.
Загалом, признаюсь, некомфортна була праця - краще, звичайно, квіточки малювати, але все одно дякую за натхнення!
Будьте.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2012-06-09 20:18:23 ]
та ладна, некомфортно було 17 років тому, коли картинку малювали :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Анонім Я Саландяк (Л.П./Л.П.) [ 2012-06-10 08:45:44 ]
Я ж кажу - краще квіточки малювати!
Будьте!