Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2025.12.08
07:18
Ти сам намалював свій ідеал,
Не врахувавши - то лише картина.
Усе, про що співало піаніно,
Вже відспівав органний мануал.
Ти - райдужних фантазій генерал...
Реальність - це не пензель. Ніж у спину!
Ти сам намалював свій ідеал,
Не врахувавши - то лише картина.
Усе, про що співало піаніно,
Вже відспівав органний мануал.
Ти - райдужних фантазій генерал...
Реальність - це не пензель. Ніж у спину!
Ти сам намалював свій ідеал,
2025.12.08
06:50
Перепілка ляскає у житі,
Жайвір відзивається згори, -
Сонечко дісталося зеніту
І не сяє в небі, а горить.
Все пашить, виблискує, клекоче
Так забавно, що не маю слів
Описати кольори урочі,
А звучання світу й поготів...
Жайвір відзивається згори, -
Сонечко дісталося зеніту
І не сяє в небі, а горить.
Все пашить, виблискує, клекоче
Так забавно, що не маю слів
Описати кольори урочі,
А звучання світу й поготів...
2025.12.08
00:02
Вранці протер очі заспаний день,
кинув бузку у кватирку кімнати.
Кава гірка... на столі де-не-де
крихти сухі від пахучої м'яти.
Меблі старі, як божественний світ,
бра посивіло, мов бабчині скроні.
В рамці над ліжком увесь її рід,
кинув бузку у кватирку кімнати.
Кава гірка... на столі де-не-де
крихти сухі від пахучої м'яти.
Меблі старі, як божественний світ,
бра посивіло, мов бабчині скроні.
В рамці над ліжком увесь її рід,
2025.12.07
22:20
Заборонений плід закотився
Ген далеко під саме буття.
Разом з ним цілий світ завалився
В повний хаос без сліз каяття.
Заборонений плід надкусився
У найбільш несприятливу мить.
І потік навіжений полився
Ген далеко під саме буття.
Разом з ним цілий світ завалився
В повний хаос без сліз каяття.
Заборонений плід надкусився
У найбільш несприятливу мить.
І потік навіжений полився
2025.12.07
22:16
Ішов чумак ще бідніший,
Аніж перше з дому вийшов,-
Ані соли, ні тарані,
Одні тільки штани рвані,
Тільки латана свитина
Та порожняя торбина.
“Де твої, чумаче, воли?
Чом вертаєшся ти голий?
Аніж перше з дому вийшов,-
Ані соли, ні тарані,
Одні тільки штани рвані,
Тільки латана свитина
Та порожняя торбина.
“Де твої, чумаче, воли?
Чом вертаєшся ти голий?
2025.12.07
22:02
Потребність спокою зросла…
Усиновилась до потреби.
Чомусь, за зверненням козла,
Прийшла і всілась позад себе…
Широка спина… обрій зник
Ну а про пастбище окремо…
Не про морське і чайок крик
І не проте, як вовчик-демон…
Усиновилась до потреби.
Чомусь, за зверненням козла,
Прийшла і всілась позад себе…
Широка спина… обрій зник
Ну а про пастбище окремо…
Не про морське і чайок крик
І не проте, як вовчик-демон…
2025.12.07
19:04
твою поезію я глибоко шаную і ціню,
твого таланту поціновувач я й шанувальник!
Тому пришли мені свою світлину в жанрі "ню",
А сильно комплексуєш - то вдягни купальник...
твого таланту поціновувач я й шанувальник!
Тому пришли мені свою світлину в жанрі "ню",
А сильно комплексуєш - то вдягни купальник...
2025.12.07
18:01
Уроки лінь робити, купа всього у Сашка.
Домашня вправа з мови знов чомусь важка.
Надумався спитати в свого братика Іллі:
- Що означає «наступати на оті ж граблі?»
Та брат лиш посміявсь: - Учися сам. Нема дурних.
Дзвони до друзів. Хай тобі пояснюють в
Домашня вправа з мови знов чомусь важка.
Надумався спитати в свого братика Іллі:
- Що означає «наступати на оті ж граблі?»
Та брат лиш посміявсь: - Учися сам. Нема дурних.
Дзвони до друзів. Хай тобі пояснюють в
2025.12.07
12:23
Збирається вже в хмари вороння,
На падалі готове жирувати.
Уже недовго москалям чекати,
Вже скоро стрілки Смути задзвенять
І встане над Московією дим,
І ріки крові потечуть до моря.
Уже ударить грім розплати скоро
Та стукатиме Смерть у кожен дім.
На падалі готове жирувати.
Уже недовго москалям чекати,
Вже скоро стрілки Смути задзвенять
І встане над Московією дим,
І ріки крові потечуть до моря.
Уже ударить грім розплати скоро
Та стукатиме Смерть у кожен дім.
2025.12.07
08:06
Я плела тобі віночок
не на смерть, моя дитино.
Підірвався мій синочок
в міннім полі на машині.
Відірвало: руки, ноги,
під Покровськом гострим лезом.
Кров'ю син кропив дороги —
не на смерть, моя дитино.
Підірвався мій синочок
в міннім полі на машині.
Відірвало: руки, ноги,
під Покровськом гострим лезом.
Кров'ю син кропив дороги —
2025.12.07
06:13
Укрившись вогкою землею
Опісля вибуху, - лежав
Безсилий вилізти з-під неї,
Через серйозність клятих травм.
Лише стогнав несамовито
І сам себе щомить жалів
За те, що мало зміг прожити
На щастям зрадженій землі...
Опісля вибуху, - лежав
Безсилий вилізти з-під неї,
Через серйозність клятих травм.
Лише стогнав несамовито
І сам себе щомить жалів
За те, що мало зміг прожити
На щастям зрадженій землі...
2025.12.07
04:57
Володимиру Діброві
О де ви, милі серцю покритки
та ніжні тонкосльозі байстрюки! -
гукаю в небо відчайдушним покриком
і роззираюся довкола з-під руки.
Нема. Нема. Невже повимирали ви,
О де ви, милі серцю покритки
та ніжні тонкосльозі байстрюки! -
гукаю в небо відчайдушним покриком
і роззираюся довкола з-під руки.
Нема. Нема. Невже повимирали ви,
2025.12.06
22:19
Заблукав я в епохах минулих.
Я усюди, та тільки не тут.
У віках призабутих, заснулих
Я шукаю одвічний статут.
Я поринув у первісні глиби,
В манускрипти у пилу століть.
Я шукаю священної риби,
Я усюди, та тільки не тут.
У віках призабутих, заснулих
Я шукаю одвічний статут.
Я поринув у первісні глиби,
В манускрипти у пилу століть.
Я шукаю священної риби,
2025.12.06
15:04
З екрана телевізора в кімнату навпроти долинав голос американського президента Джо Байдена — трохи хриплий і, як завше, спокійний.
«Чи не щовечора чую застереження? — подумав Згурський, за звичкою вибираючи книгу для читання з сотень придбаних. — Невже з
2025.12.06
05:21
уже була ніч спекотна довга літня
наскільки сягав мій зір
о оттак-от
а моє серце десь у
зимовому зимному штормі
оу моя люба як нам знайтись?
як то знайтись бейбі?
як то знайтись?
наскільки сягав мій зір
о оттак-от
а моє серце десь у
зимовому зимному штормі
оу моя люба як нам знайтись?
як то знайтись бейбі?
як то знайтись?
2025.12.05
22:16
Мене тягне чомусь у минуле,
В ті епохи, які відцвіли,
Мене тягне у мушлі заснулі,
Мене тягне у сон ковили.
Мене тягне в забуті сторінки,
У пожовклі книжки, в патефон.
Мене тягне в далекі століття,
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...В ті епохи, які відцвіли,
Мене тягне у мушлі заснулі,
Мене тягне у сон ковили.
Мене тягне в забуті сторінки,
У пожовклі книжки, в патефон.
Мене тягне в далекі століття,
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
2021.12.12
2020.01.20
2020.01.18
2019.07.07
2018.01.11
2017.11.16
2017.06.10
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Автори /
Анонім Я Саландяк (1955) /
Рецензії
МАНДРИ В КОСМОСІ 22 . АНТИПАРОДІЇ. ЧОРНИЙ ГУМОР ЧОРНЯВОЇ (вибрані тексти Поетичних Майстерень).
Контекст : http://storinka-m.kiev.ua/product.php?p_id=9599
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
МАНДРИ В КОСМОСІ 22 . АНТИПАРОДІЇ. ЧОРНИЙ ГУМОР ЧОРНЯВОЇ (вибрані тексти Поетичних Майстерень).
З ТВОРІВ ЧОРНЯВОЇ ЖІНКИ
Переклад - Я Анонім
CRAZY - КОЛИСКОВА
під землею милою
мертвячки,
їх їдять без поспіху
хробачки,
їм, повір , малесенький,
все одно
тіло чиє гризти,
таж воно
не змахне сполохано
вітром рук,
лише дощик томиться:
тук та тук...
хто були покійнички
хробакам -
абсолютно в цілому
пополам,
злодій, лиходій, монах ти,
напівсвят,
кожний отут робиться
брату брат,
шлюха ти чи скромниця,
неспроста
під землею доброю,
як сестра.
прошепчи їм солодко:
баю-бай,
а відтак драбинкою
утікай,
шарик обертається
голубий,
спи, маля, не кИдайся,
Бог весь твій.

худ. Я Саландяк
1
МАНДРИ: ОПТИМІСТИЧНЕ УЗАГАЛЬНЕННЯ, ВИВЕДЕНЕ З РЯДУ ПЕСИМІСТИЧНИХ ПОДАНЬ.
Свідомість приречена вишукувати та робити оптимістчні висновки, виходячи навіть з іронічно-саркастичних сюжетів на зразок “бенкету під час чуми”*, що за логічну основу мали бунт проти Бога з ось такою (приблизно) мотивацією: чому ж Ти нас караєш усіх без розбору? Якщо Ти так, то й ми не будемо дотримуватись правил... Бунт звичайної людини, яка інколи, в час життєвих негараздів, каже: Боже – це ж несправедливо! Чи то Шевченків бунт:
...а до того
Я не знаю Бога ,
бо заступався Тарас за Україну :
Чи ти рано до схід сонця
Богу не молилась,
Чи ти діточок непевних
Звичаю не вчила?
Молилася, турбувалась...
і незважаючи на “кривавість сюжету”, надіється поет на оптимістичне завершення :
Все покину, і полину
До самого Бога...**
...ачи “оптимістичної” ленінської (Володимира Ульянова) теорії раю без Бога (комунізм), перетлумаченої на бісівський лад ідеї Християнської справедливості, спотвореної модною на той час теорією атеїзму...*** Чи навіть і суті самого атеїзму - вкрай песимістичної логіки героя роману Федора Достоєвського, таки справжнього атеїста: ”Я не розумію, як міг до цієї пори атеїст знати, що нема бога, і не убити себе негайно ж?”****. Він обрав “найоптимістичніший” вихід з безглуздої для нього дійсності (без Бога) – кулю в лоб... Погодьтесь – вихід справді найпростіший, хоч чорно, та все ж оптимістичний, бо позбавляє героя від світоглядних мук його сумління!..Та чи позбавляє... і про яке сумління може іти мова за такого світобачення?
І ось, нарешті, представлена тут: “Божевільна колискова” Чорнявої жінки, очевидно, (мені так здається) творилась автором з усвідоленням непростої логіки світобудови – світоглядної іронії:
а відтак драбинкою*****
утікай...
але врешті, хоч з іронією, все ж оптимістичне завершення :
Бог весь твій.!
Людина приречена на оптимізм! Беручи на віру існування Бога, сумніваючись та утверджуючись у вірі, іронізуючи та шепочучи молитву покори... Ще за біблійних часів бунтуючому Йовові Бог сказав : “ Коли маєш рамено, як Бог...”******
- Але хто з людей має рамено, як Бог?!
*як результат оптимістичний: “Декамерон” Джованні Боккачо.
** Тарас Шевченко: “ Як умру то поховайте...”, “Розрита могила”.Цей аспект частково опрацьований мною в публікації: “ОКСАНА ЗАБУЖКО -- ШЕВЧЕНКІВ МІФ УКРАЇНИ. Гайдамаки (роздуми про долю і фундаменалізм)”. (Поетичні Майстерні. Аналітика).
*** Очевидно – йому (іудеєві) не давала спокою слава Ісуса Христа (також іудея)... – але на хресті розп’ятим він бути не хотів (і... розіп’яв півсвіту).
****Ф.М. Достоєвский “Бесы” - ”Я не понимаю, как мог до сих пор атеист знать, что нет бога, и не убить себя тотчас же? ”.
*****Ще за трипільської пори символ драбини використовувався в значені переходу в інший світ.
******Книги Старого Заповіту. Книга Йова 40.9
2
ЛОГІКА ІРОНІЇ
Загалом, як для такої назви ”Crazy-колыбельная”- “Божевільна колискова”, сюжет розвивається надто логічно, адекватність причинно-наслідкового ряду очевидна, за вийнятком одного моменту: а хто ж він, той “малесенький”? – якась третя особа, несвідома цього дійства чи читач цього тексту?..А хто ж тоді має вчинити дію:
прошепчи їм солодко:
баю-бай,
а відтак драбинкою
утікай…
Читач, що усвідомив ситуацію, ”утікай” від людей, які перебувають в ілюзії, а їм , дурненьким, “баю-бай”...?! Але ж кожна окрема людська свідомість, чи розуміючи, чи не тямлячи того, завжди тіло покине хробачкам та “драбинкою втече”... До кого ж тоді звертається автор: “спи, маля …”– не до хробачка ж? Але і хробачок, зрештою, теж вічноголодненьке “маля” . Бог і до нього (таким чином) виявляє свою прихильність!?.
А ще з цього тексту (“Crazy-колискова”) можна вичитати й таку оптимістичну мораль: не бійся, ці хробачки душу не гризуть (продовжити іронічний ряд риторичним запитанням: а що то за хробачок гризе твоє сумління зараз? Чи не хробак невіри та сарказму?)!
Тепер начебто усе стає на місце і Crazy-божевілля (логіка абсурду) вдало вписується в сюжет...
2012
ДОДАТКИ
Первісний текст
Чорнява Жінка
Crazy-колыбельная
под землёю ласковой
мертвячки,
их едят неспешные
червячки,
им, поверь мне, маленький,
всё равно,
тело чьё обгладывать,
ведь оно
не взмахнёт испуганно
ветром рук,
только дождик мается:
стук-да-стук…
кем были покойнички,
червякам
абсолютно в общем-то
пополам,
вор, злодей, монах ли ты,
полусвят,
каждый тут становится
брату брат,
шлюха или скромница,
неспроста
под землёю доброю,
как сестра.
прошепчи им сладкое:
баю-бай,
а потом по лесенке
убегай,
шарик всё вращается
голубой,
спи, малыш, не вздрагивай,
Бог с тобой.
2012
ТЕХНІЧНИЙ ПЕРЕКЛАД
(згідно: Новітній російсько-український словник Харків Сінтекс 2004)
Crazy-колискова – Божевільна колискова
під землею (грунтом) ласкавою (пестливою, голубливою, приязною, привітною)
мертвячки,
їх їдять неспішні (не нагальні, не пильні)
черв’ячки (хробачки),
їм, повір мені, маленький,
усе одно (байдуже, однаково),
тіло чиє обгризати,
адже (же, таж, бо, але ж) воно
не змахне (не махне) злякано (сполохано, сполошено)
вітром (вітровієм) рук,
тільки (лише, лиш) дощик (хлющ) мається (томиться, знемагає, мучиться):
стук-та-стук (торохтить)...
ким (хто) були покійнички (небіжчички),
черв’чкам (хробачкам)
абсолютно (цілком, цілковито, зовсім) в загальному-то (загалом)
пополам (навпіл, наполовину),
крадій (злодій), лиходій, чи ти монах,
напівсвятий,
кожний (кожен, усякий) тут (отут) стає (робиться)
брату брат,
шлюха (перекладу немає) або (чи, чи то) скромниця,
неспроста (недарма, недурно)
під землею (грунтом) доброю (лагідною, ласкавою),
як сестра.
прошепчи їм солодке:
баю-бай,
а потім (далі, після, відтак) по драбинці (східцях)
утікай (тікай, біжи),
кулька (шарик, балабушка) все обертається (крутиться, вертиться)
голуба,
спи, малюк (маля), не здригайся (тіпайся, жахайся),
Бог з тобою.
ОКРЕМО ВДЯЧНИЙ БОГДАНУ МАНЮКУ. ВІН ЗНАЄ ЗА ЩО.
Переклад - Я Анонім
CRAZY - КОЛИСКОВА
під землею милою
мертвячки,
їх їдять без поспіху
хробачки,
їм, повір , малесенький,
все одно
тіло чиє гризти,
таж воно
не змахне сполохано
вітром рук,
лише дощик томиться:
тук та тук...
хто були покійнички
хробакам -
абсолютно в цілому
пополам,
злодій, лиходій, монах ти,
напівсвят,
кожний отут робиться
брату брат,
шлюха ти чи скромниця,
неспроста
під землею доброю,
як сестра.
прошепчи їм солодко:
баю-бай,
а відтак драбинкою
утікай,
шарик обертається
голубий,
спи, маля, не кИдайся,
Бог весь твій.

худ. Я Саландяк
1
МАНДРИ: ОПТИМІСТИЧНЕ УЗАГАЛЬНЕННЯ, ВИВЕДЕНЕ З РЯДУ ПЕСИМІСТИЧНИХ ПОДАНЬ.
Свідомість приречена вишукувати та робити оптимістчні висновки, виходячи навіть з іронічно-саркастичних сюжетів на зразок “бенкету під час чуми”*, що за логічну основу мали бунт проти Бога з ось такою (приблизно) мотивацією: чому ж Ти нас караєш усіх без розбору? Якщо Ти так, то й ми не будемо дотримуватись правил... Бунт звичайної людини, яка інколи, в час життєвих негараздів, каже: Боже – це ж несправедливо! Чи то Шевченків бунт:
...а до того
Я не знаю Бога ,
бо заступався Тарас за Україну :
Чи ти рано до схід сонця
Богу не молилась,
Чи ти діточок непевних
Звичаю не вчила?
Молилася, турбувалась...
і незважаючи на “кривавість сюжету”, надіється поет на оптимістичне завершення :
Все покину, і полину
До самого Бога...**
...ачи “оптимістичної” ленінської (Володимира Ульянова) теорії раю без Бога (комунізм), перетлумаченої на бісівський лад ідеї Християнської справедливості, спотвореної модною на той час теорією атеїзму...*** Чи навіть і суті самого атеїзму - вкрай песимістичної логіки героя роману Федора Достоєвського, таки справжнього атеїста: ”Я не розумію, як міг до цієї пори атеїст знати, що нема бога, і не убити себе негайно ж?”****. Він обрав “найоптимістичніший” вихід з безглуздої для нього дійсності (без Бога) – кулю в лоб... Погодьтесь – вихід справді найпростіший, хоч чорно, та все ж оптимістичний, бо позбавляє героя від світоглядних мук його сумління!..Та чи позбавляє... і про яке сумління може іти мова за такого світобачення?
І ось, нарешті, представлена тут: “Божевільна колискова” Чорнявої жінки, очевидно, (мені так здається) творилась автором з усвідоленням непростої логіки світобудови – світоглядної іронії:
а відтак драбинкою*****
утікай...
але врешті, хоч з іронією, все ж оптимістичне завершення :
Бог весь твій.!
Людина приречена на оптимізм! Беручи на віру існування Бога, сумніваючись та утверджуючись у вірі, іронізуючи та шепочучи молитву покори... Ще за біблійних часів бунтуючому Йовові Бог сказав : “ Коли маєш рамено, як Бог...”******
- Але хто з людей має рамено, як Бог?!
*як результат оптимістичний: “Декамерон” Джованні Боккачо.
** Тарас Шевченко: “ Як умру то поховайте...”, “Розрита могила”.Цей аспект частково опрацьований мною в публікації: “ОКСАНА ЗАБУЖКО -- ШЕВЧЕНКІВ МІФ УКРАЇНИ. Гайдамаки (роздуми про долю і фундаменалізм)”. (Поетичні Майстерні. Аналітика).
*** Очевидно – йому (іудеєві) не давала спокою слава Ісуса Христа (також іудея)... – але на хресті розп’ятим він бути не хотів (і... розіп’яв півсвіту).
****Ф.М. Достоєвский “Бесы” - ”Я не понимаю, как мог до сих пор атеист знать, что нет бога, и не убить себя тотчас же? ”.
*****Ще за трипільської пори символ драбини використовувався в значені переходу в інший світ.
******Книги Старого Заповіту. Книга Йова 40.9
2
ЛОГІКА ІРОНІЇ
Загалом, як для такої назви ”Crazy-колыбельная”- “Божевільна колискова”, сюжет розвивається надто логічно, адекватність причинно-наслідкового ряду очевидна, за вийнятком одного моменту: а хто ж він, той “малесенький”? – якась третя особа, несвідома цього дійства чи читач цього тексту?..А хто ж тоді має вчинити дію:
прошепчи їм солодко:
баю-бай,
а відтак драбинкою
утікай…
Читач, що усвідомив ситуацію, ”утікай” від людей, які перебувають в ілюзії, а їм , дурненьким, “баю-бай”...?! Але ж кожна окрема людська свідомість, чи розуміючи, чи не тямлячи того, завжди тіло покине хробачкам та “драбинкою втече”... До кого ж тоді звертається автор: “спи, маля …”– не до хробачка ж? Але і хробачок, зрештою, теж вічноголодненьке “маля” . Бог і до нього (таким чином) виявляє свою прихильність!?.
А ще з цього тексту (“Crazy-колискова”) можна вичитати й таку оптимістичну мораль: не бійся, ці хробачки душу не гризуть (продовжити іронічний ряд риторичним запитанням: а що то за хробачок гризе твоє сумління зараз? Чи не хробак невіри та сарказму?)!
Тепер начебто усе стає на місце і Crazy-божевілля (логіка абсурду) вдало вписується в сюжет...
2012
ДОДАТКИ
Первісний текст
Чорнява Жінка
Crazy-колыбельная
под землёю ласковой
мертвячки,
их едят неспешные
червячки,
им, поверь мне, маленький,
всё равно,
тело чьё обгладывать,
ведь оно
не взмахнёт испуганно
ветром рук,
только дождик мается:
стук-да-стук…
кем были покойнички,
червякам
абсолютно в общем-то
пополам,
вор, злодей, монах ли ты,
полусвят,
каждый тут становится
брату брат,
шлюха или скромница,
неспроста
под землёю доброю,
как сестра.
прошепчи им сладкое:
баю-бай,
а потом по лесенке
убегай,
шарик всё вращается
голубой,
спи, малыш, не вздрагивай,
Бог с тобой.
2012
ТЕХНІЧНИЙ ПЕРЕКЛАД
(згідно: Новітній російсько-український словник Харків Сінтекс 2004)
Crazy-колискова – Божевільна колискова
під землею (грунтом) ласкавою (пестливою, голубливою, приязною, привітною)
мертвячки,
їх їдять неспішні (не нагальні, не пильні)
черв’ячки (хробачки),
їм, повір мені, маленький,
усе одно (байдуже, однаково),
тіло чиє обгризати,
адже (же, таж, бо, але ж) воно
не змахне (не махне) злякано (сполохано, сполошено)
вітром (вітровієм) рук,
тільки (лише, лиш) дощик (хлющ) мається (томиться, знемагає, мучиться):
стук-та-стук (торохтить)...
ким (хто) були покійнички (небіжчички),
черв’чкам (хробачкам)
абсолютно (цілком, цілковито, зовсім) в загальному-то (загалом)
пополам (навпіл, наполовину),
крадій (злодій), лиходій, чи ти монах,
напівсвятий,
кожний (кожен, усякий) тут (отут) стає (робиться)
брату брат,
шлюха (перекладу немає) або (чи, чи то) скромниця,
неспроста (недарма, недурно)
під землею (грунтом) доброю (лагідною, ласкавою),
як сестра.
прошепчи їм солодке:
баю-бай,
а потім (далі, після, відтак) по драбинці (східцях)
утікай (тікай, біжи),
кулька (шарик, балабушка) все обертається (крутиться, вертиться)
голуба,
спи, малюк (маля), не здригайся (тіпайся, жахайся),
Бог з тобою.
ОКРЕМО ВДЯЧНИЙ БОГДАНУ МАНЮКУ. ВІН ЗНАЄ ЗА ЩО.
Контекст : http://storinka-m.kiev.ua/product.php?p_id=9599
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
"МАНДРИ В КОСМОСІ 23 . АНТИПАРОДІЇ. ШУТКО - ЖІНКА (вибрані тексти Поетичних Майстерень)."
• Перейти на сторінку •
"МАНДРИ В КОСМОСІ 21. АНТИПАРОДІЇ. КУЗАН - ЧИСТА ПОЕЗІЯ (вибрані тексти Поетичних Майстерень)"
• Перейти на сторінку •
"МАНДРИ В КОСМОСІ 21. АНТИПАРОДІЇ. КУЗАН - ЧИСТА ПОЕЗІЯ (вибрані тексти Поетичних Майстерень)"
Про публікацію
