ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Артур Сіренко
2025.12.23 23:51
Ми ховались від холодного дощу чужих слів під чорною парасолькою віри. Барабанні постукування по натягнутому пружному шовку китайщини здавались нам то посмішкою Будди, то словами забутого пророка-халдея, то уривками сури Корану. Ми ховались від дощу чужих

Олександр Буй
2025.12.23 21:12
Я прочитати дам вогню твої листи,
А фото покладу чим глибше до шухляди, –
І потім сам-на-сам для пані Самоти
Співати заведу мінорні серенади...

Хай полум’я горить, ковтаючи слова,
Що зранили навік понівечену душу, –
І запалає вмить від болю голова

Борис Костиря
2025.12.23 19:57
Я іду забутими стежками
У глухих, неходжених місцях.
Заблукав поміж двома віками,
Хоч порив небесний не зачах.

Заблукав у лісі чи у полі,
У далеких хащах наземних.
Я шукаю волі у неволі,

Микола Дудар
2025.12.23 17:30
Перше моє прозвисько (в дитинстві) -- Євик, Свинопас, і пішло -- Сем, Кальок, Борода, Будулай, Татарин, Боніфацій, Лабух...
ПРИСВЯТА. ДЕЯКИМ:

Оптимістично налаштований, не згас…
Все те, що було придбане, з тобою.
Одне із прозвиськ, схожість, «свиноп

Тетяна Левицька
2025.12.23 17:18
Я босоніж пройду
по тонкому льоду —
не потону в сутужну хвилину.
А та біль, що в мені
пропаде навесні
у рожевім суцвітті люпину.

І не страшно іти,

Кока Черкаський
2025.12.23 15:31
Ой, нема чого читати,
усе нецікаве,
кожен пише про те саме
іншими словами

Усі стали патріоти,
проклинають рашку,
бо без рашки гарно жити,

Сергій Губерначук
2025.12.23 11:38
Повертатися годі
з-під чужого крила.
На далекому сході
ти за себе була.
Там династії бились,
там точились бої,
там на тебе дивились
через очі твої.

Віктор Кучерук
2025.12.23 08:01
Шумить стривожено Дніпро,
Коли борвій здіймає хвилі, -
Коли лякається добро
У вир стрибнути з мокрих схилів.
Пропахле пилом і багном,
Воно боїться обмивати
Себе при світлі чи смерком,
Щоб оминало річку свято.

Тетяна Левицька
2025.12.22 19:59
Видно не того любила,
розірвала, попалила
помаранчові вітрила.
Деревом вросла в землицю —
погляд гострий, серце — криця,
а душа, немов криниця:
милосердна, хлібосільна,
щира, горда, своєрідна,

Іван Потьомкін
2025.12.22 17:40
Він надійшов не з того Миколаєва, на який зазіхав кремлівський загарбник-мрійник, а з невеличкого містечка на Львівщині. У відповідь на свої дві книжки («Запорожець за Йорданом» та «Заплутавшись у гомоні століть») я отримав три («Розчарована осінь», «Тере

Борис Костиря
2025.12.22 15:26
Ліс як віддзеркалення
твоєї особистості.
Ліс як відбиття
твоїх думок.
З ким ще говорити,
як не з лісом?
Ти стоїш із ним
віч-на-віч.

Олена Побийголод
2025.12.22 13:54
Із Олександра Васильовича Некрасова *

Зміст
Глава перша
Глава друга
Глава третя
Глава четверта
Глава п’ята

Сергій Губерначук
2025.12.22 13:39
Дама. Вино.
У цих Броварах за кожним столом
грають у дурня!
А як до кишені за козирем!
А як переможно сміються!
Дотепність!
Дотепність!
Цілуйте чемпіона!

Віктор Кучерук
2025.12.22 09:43
Сліди імперської сваволі
Рясніють досі навкруги,
Бо заганяють у неволю
Нас знов неправедні торги.
Вчуваю ясно силу впливу
Боліт на дії та думки,
Коли читаю директиви
Про те, куди нам йти з руки.

В Горова Леся
2025.12.22 07:16
Пройшло сьогодні найкоротший шлях,
Торкаючись верхівок, сонце срібне,
Й занурилось у жовте сяйво німба,
Який за лісом підіймався, ніби
Фантомна позолота із гіллЯ.

А стовбурів увіткнуті списИ
Врізалися у небо, рвали хустя

Володимир Бойко
2025.12.21 22:38
Політиків із бездоганною репутацією не буває, є недостатньо скомпрометовані. Спільні вороги об’єднують надійніше, аніж спільні друзі. Люди приручаються набагато краще за тварин завдяки розвиненим товарно-грошовим відносинам. Інстинкт самознищенн
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Проза):

Павло Інкаєв
2025.11.29

Ірина Єфремова
2025.09.04

Одександр Яшан
2025.08.19

Федір Паламар
2025.05.15

Ольга Незламна
2025.04.30

Пекун Олексій
2025.04.24

Софія Пасічник
2025.03.18






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Окси Джэн (1976) / Проза

 ***
Любовь бывает разной. Первая любовь дарит ложное чувство. Кажется, что весь мир принадлежит тебе одной, и ты встретила того единственного и неповторимого, того кто и есть твоя вторая половинка. Но проходит время, и ты понимаешь, что это иллюзия, обман, который ты придумала сама. И приходит боль. Боль от того, что твою душу, растоптали грязными сапогами сорок пятого размера. Твоё сердце порвали на мелкие куски, отобрали часть твоей жизни. Боль понимания и осознания собственной ошибки. Нужно время, что бы исправить эту ошибку и пережить эту боль.
Вторая любовь - есть страсть. Страсть, которая переворачивает Землю без точки опоры. Заставляет кипеть кровь в твоих венах. Когда каждая минута, прожитая тобой, прожита в ожидании встречи, ожидании прикосновения. Каждую секунду своей жизни ты жаждешь ласк, и ничто не подвластно над твоими желаниями. Не существует больше ничего, только желание. Когда уходит страсть, приходит боль. Боль понимания, что это не любовь. Долго ты будешь одна. Страх потерь, страх новой боли и новой ошибки будет держать тебя на расстоянии от людей. Ты не впустишь никого в свою жизнь, в свое сердце.
Пройдет много времени, прежде чем ты поймешь самое главное: каждому человеку нужно любить. Но любовь бывает разной. Когда ты любишь, по-настоящему любишь, то ничего не требуешь, не просишь. Ты отдаешь всю себя без остатка, не ждя благодарности, не ждя взаимности. Ты просто любишь. И главное для тебя, что бы человек, которого ты любишь, был счастлив. Счастлив, не зависимо от того, кто сделает его счастливым, ты или кто-то другой.
Ты будешь купаться в его счастье, даже не приближаясь. Ты понимаешь, что он никогда не будет твоим, но все равно ты радуешься, когда ему хорошо. Ты счастлива, потому, что счастлив он. И это чувство останется с тобой навсегда. Никакие бури и невзгоды не смогут его убить и отобрать. Потому, что это и есть настоящая любовь. Любовь, которая будет согревать тебя всю оставшуюся жизнь. И не важно, знает он об этом или нет. Важно, ты знаешь об этом. Ты оберегаешь его, его жизнь. Ты и твоя любовь. И на закате жизни, сидя в удобном кресле-качалке с бокалом любимого вина в руках, ты смело можешь сказать небесам: "Я знаю, что такое любовь. Я любила!" И боль от этого будет сладкой. И с этой сладкой болью можно уходить. Туда, откуда нет возврата, туда, откуда идут дальше, в новую жизнь, полную новой любви и новой боли.




      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Без фото
Дата публікації 2012-07-01 17:12:49
Переглядів сторінки твору 483
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 0 / --  (0 / 0)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (0 / 0)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.769
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2012.10.13 17:27
Автор у цю хвилину відсутній