ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Юлія Щербатюк
2024.11.21 13:44
Присмак гіркоти
Цей дивний присмак гіркоти,
Розчинений у спогляданні
Того, що прагнуло цвісти.
Та чи було воно коханням?

Бо сталося одвічне НЕ.
Не там, не з тими, і не поряд.
Тому і туга огорне

Володимир Каразуб
2024.11.21 09:49
Жінка
Ти вся зі світла, цифрового коду, газетних літер, вицвілих ночей,
У хтивому сплетінні повноводних мінливих рік і дивних геометрій.
Земля паломників в тугих меридіанах, блакитних ліній плетиво стрімке.
Що стугонить в лілейних картах стегон
В м'яких, п

Микола Дудар
2024.11.21 06:40
***
Сім разів по сім підряд
Сповідався грішник…
( Є такий в житті обряд,
Коли туго з грішми )
І те ж саме повторив
Знову й знов гучніше.
( Щоби хто не говорив —
Страшно бути грішним… )

Віктор Кучерук
2024.11.21 06:38
* * *
Димиться некошене поле.
В озерці скипає вода.
Вогнями вилизує доли.
Повсюди скажена біда.
Огидні очам краєвиди –
Плоди непомірного зла.
Навіщо нас доля в обиду
Жорстоким злочинцям дала?

Микола Соболь
2024.11.21 04:27
Віщунська черешня
Черешнею бабуся ласувала –
червоний плід, як сонце на зорі.
У сірих стінах сховища-підвалу
чомусь таке згадалося мені.
Вона тоді вдивлялася у вишню
і якось тихо-тихо, без вини,
прошепотіла: «Господи Всевишній,
не допусти онукові війни».

Володимир Каразуб
2024.11.21 01:27
Сновидіння
        Я розіллю л
                            І
                             Т
                              Е
                                Р
                                  И
               Мов ніч, що розливає
                  Морок осінн

Сонце Місяць
2024.11.20 21:31
По Золотій Лихоманці (Neil Young)
Наснив тоді я вершників у латах
Слухав про королеву кпин
В барабани били й співали селяни
Лучник стріли слав крізь ліс
Покрик фанфари линув до сонця аж
Сонце прорізло бриз
Як Природа-Мати в рух ішла
У семидесяті ці

Іван Потьомкін
2024.11.20 13:36
***
Сказала в злості ти: «Іди під три чорти!»
І він пішов, не знаючи у бік який іти.
І байдуже – направо чи наліво...
А ти отямилась, як серце заболіло:
«Ой, лишенько, та що ж я наробила?!..»
Як далі склалось в них – не знати до пуття:
Зійшлись вони чи

Юрій Гундарєв
2024.11.20 09:10
Антоніо, танцюючий тореро
років тому відійшов у засвіти славетний іспанський танцівник Антоніо Гадес.
Мені пощастило бачити його на сцені ще 30-річним, у самому розквіті…


Болеро.
Танцює іспанець.
Ніби рок,
а не танець.

Світлана Пирогова
2024.11.20 07:07
Три яблука (верлібр)
три яблука
холодні
осінь не гріє
гілля тримає
шкірка ще блискуча гладенька
життя таке тендітне
сіро і сумно
три яблука висять

Микола Дудар
2024.11.20 07:04
***
Батько, донечка, і песик
Всілись якось на траві
Не було там тільки весел
Але поруч солов'ї…
Щебетали і манили…
Сонце липало в очах
І набравшись тої сили
Попросили знімача

Віктор Кучерук
2024.11.20 05:44
* * *
Ти не повинен забувати
Десь в олеандровім цвіту
Про українську світлу хату
І щедру ниву золоту.
Ще пам’ятай обов’язково,
Ввійшовши в чийсь гостинний дім, –
Про милозвучну рідну мову
Й пишайсь походженням своїм.

Артур Курдіновський
2024.11.20 05:12
Івано-Франківську
Спиваю натхнення по краплі
Заради простого рядка.
Я досі ніяк не потраплю
До міста Івана Франка.

Запросить в обійми ласкаво
Там вулиця світла, вузька.
Я б вигадав теми цікаві

Микола Соболь
2024.11.20 05:11
* * *
Які залишимо казки?
Домовики лишились дому.
Лісовики де? Невідомо.
Тепер на березі ріки
не знайдете русалок сліду.
Чи розповість онуку дідо,
як шамотять польовики?
Коли зовуть у гай зозулі,

Микола Дудар
2024.11.19 21:50
Присвята...
Тим часом Юрик, ні, то Ярек
Прислав запрошення - меню…
Перелік всього — і задаром
Ну що ж нехай, укореню.
Присиплю жирним черноземом
А по-весні, дивись, взійде…
Ми творчі люди. Наші меми
Не встрінеш більше абиде…

Борис Костиря
2024.11.19 18:51
* * *
Я розпався на дві половини,
Де злилися потоки ідей.
Розрізнити не можна в пучині
Дві ідеї в полоні ночей.

Зла й добра половини тривожні
Поєдналися люто в одне,
Ніби злиток металів безбожний,
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Кай Хробаковськи
2024.11.19

Ля Дмитро Дмитро
2024.11.16

Владислав Аверьян
2024.11.11

Соловейко Чубук
2024.11.02

Незнайка НаМісяці
2024.11.01

Дарина Риженко
2024.10.30

Богдан Фекете
2024.10.17






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Валерій Хмельницький / Вірші / Іронічні поезії

 Максималіст

Мабуть, час прийшов мені украсти
Шапку із чиєїсь голови. (Анатолій Криловець)

Як зваблювати - то королеву, як красти - то мільйон.(Відомий вислів)

Образ твору Красти шапку - то у Мономаха.
В гетьмана - звичайно, булаву.
(Менше красти - лишимо невдахам).
В Петербурга красти - то Неву.

Зваблювати - тільки королеву
Конкурсу краси, коротше, "Міс".
Здобувати - то всесвітню славу.
Це кажу вам я, максималіст.

Перстень в мене, як у Соломона -
І на ньому напис: «Все гаразд».
І скульптура, як в Пігмаліона –
Галатею вирізьблю на раз.

Папи я приміряю тіару.
І Буонапартова коня.
Федеріка Гарсіа гітару.
І Луї Каторза убрання́.

У Ікара я позичу крила.
У Геракла - мужність та могуть.
В Аполлона - і красу, і силу.
Я – максималіст. І в цьому суть.


16.07.2012

Епіграф: Анатолій Криловець "Антидержавницьке" (http://poezia.org/ua/id/33558/personnels, http://maysterni.com/publication.php?id=79792)


• Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.
Контекст :


    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2012-07-16 14:27:13
Переглядів сторінки твору 3672
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 5.251 / 5.5  (5.063 / 5.42)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.995 / 5.44)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.809
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Конкурси. Теми Іронічний неореалізм
Портрети
Автор востаннє на сайті 2023.04.12 17:19
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Роман Бойчук (Л.П./Л.П.) [ 2012-07-16 14:38:00 ]
Чудовий вірш - твір підвищення самооцінки. Я, наприклад читав як про себе))) Жартую звісно ж. А чесно - то на правду твір заслуговує овацій - аншлаг невдах так точно забезпечений, тобто тих, кому бракує похвали. Кожен себе побачить, я якійсь мірі, в цьому творі. Дяку вам з порівняльність образів.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2012-07-16 14:43:08 ]
Звичайно ж, вірш жартівливий, але, як кажуть у Львові - у кожному жарті є частка жарту.
Дякую, Романе!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Роман Бойчук (Л.П./Л.П.) [ 2012-07-16 14:39:10 ]
Чудовий вірш - твір підвищення самооцінки. Я, наприклад читав як про себе))) Жартую звісно ж. А чесно - то на правду твір заслуговує овацій - аншлаг невдах так точно забезпечений, тобто тих, кому бракує похвали. Кожен себе побачить, в якійсь мірі, в цьому творі. Дяку вам за порівняльність образів.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Роман Бойчук (Л.П./Л.П.) [ 2012-07-16 14:44:56 ]
А хіба так кажуть у Львові? Я гадав, що це крилата фраза Одеситів)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2012-07-16 14:57:28 ]
Можливо. :) Але я вперше почув її у Львові. :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Лілія Ніколаєнко (М.К./М.К.) [ 2012-07-16 16:13:51 ]
А я вперше почула в себе в Теплику :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2012-07-16 16:44:19 ]
Ага, так ось де народжуються крилаті фрази!) А то все - Одеса та одесити... Плагіатори нещасні ті одесити!)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Лілія Ніколаєнко (М.К./М.К.) [ 2012-07-16 15:50:24 ]
У Геракла силу позичаю,
У Ясона – золоте руно.
Я не пю ані води, ні чаю –
Тільки справжнє бочкове вино.

Викрадати – так саму Єлену,
Підкоряти і людей, і час,
Буду – я це знаю достеменно –
Вічним двигуном народних мас! :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2012-07-16 16:51:22 ]
Так, цей вірш можна продовжувати до безмежності, але я вирішив не зловживати терпінням читачів. :)
Дякую, Лілю.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2012-07-16 16:00:07 ]
Щось я, шановний Валерію, не чув такої "народної мудрості" - що гоже красти... ( Плебс таке, безумовно, прославляє, та й дуче собі злодійського обирає, а народ - ні...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2012-07-16 16:47:39 ]
Невже не чули цього виразу, пане Володимире? Є ж такий жартівливий вираз, і він зовсім не про те, що гоже красти мільйони чи зваблювати королев, а про те якраз, про що і мій вірш - якщо чогось прагнеш, то прагни по максимуму.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2012-07-16 20:48:27 ]
О, так справді краще, що ви виправили "народну мудрість" на "Жартівливий вираз"...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2012-07-17 07:54:34 ]
Взагалі-то цей вираз краще звучить російською - і коротше, і звучніше, до того ж я переставив був місцями його частини.) Ну, всі ж його знають, ось тільки автор його невідомий.)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Сидорів (Л.П./М.К.) [ 2012-07-16 21:36:49 ]
Віталію, ти чуєш?
Красти - це погано. Краще - відняти. Зовсім, нмсдд, інші акценти.
Віднімають своє, а свого не крадуть. Своє треба відвойовувати і повертати.
Щоправда, можна щось чуже уявити своїм. І це також не не буде фактом крадіжки.
Ти торкнувся дуже болючої теми.
Ти думаєш, чому автор першоджерела обмовився чотирма рядками? Бо, нмсдд, щось відомо.
А ти прийшов такий розумний. Ги-ги-га-га.
Проблема складніша.
Вона у шапці. От, нмсдд,як.

Без ги-ги та га-га,
Г.С.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2012-07-17 08:49:27 ]
Чую, Гаррі, чую. :) Тільки я не Віталій. :)

Та чудово я зрозумів, про що написав Анатолій, а взяв його слова в епіграф лише як такі, що надихнули мене на цей вірш разом із загальновідомим жартом.

І не менш чудово знаю десять заповідей Божих, в т.ч. сьому, восьму та десяту, та стараюсь їх дотримуватись.

Але, сподіваюсь, мій іронічний вірш не спонукає нікого порушувати їх. Адже він - зовсім про інше, як і той славнозвісний жартівливий вираз. :)

Бо ж цінність шапки Мономаха, як і перстня Соломона чи інших речей загальновідомих особистостей - не у їх матеріальному виразі, це теж прекрасно всі розуміють. І у коді вірша я зовсім прозоро про це сказав.

Дякую за відгук, Гаррі, та небайдужість.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Анатолій Криловець (М.К./М.К.) [ 2013-06-07 08:21:45 ]
Якась ностальгія (ні, не за шапкою, радше за днями минулими) завела мене до Вас на сторінку. Перечитав і вірш, і коментарі... Гарно розвинули тему. Дякую. "Максималіст" - чудовий. ...Хіба одненька плямка на Сонці - "БуонапарТОВА коня". Трохи якось не зовсім по-нашому.
Та то дрібниці. Найвищий бал Вам! Жаль, що шкала куценька...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2013-06-07 09:08:53 ]
Ого, то Ви аж тепер побачили цей вірш, Анатолію? )
Бачите, як мені колись сподобався Ваше "Антидержавницьке"! ) Сам я, чесно кажучи, не в захваті від свого вірша, щоразу, як він мені потрапляє на очі, намагаюсь його покращити, але потім покидаю цю безнадійну справу до наступного разу. ))) І чому мені захотілось написати саме "буонапартова", а не "бонапартового" - теж в толк не візьму. )
Але за найвищий бал - щиро вдячний!
Щодо шкали - то це історія, яка давно всім (і мені в т.ч.), як кажуть, у зубах нав'язла.) Про неї мені деколи згадують навіть на інших сайтах.) Можливо, вона єдина у своєму роді?))) І невже Ви її не чули?