Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2025.11.26
05:49
Наближається знову зима,
Я, здається, вже скучив за снігом.
Це б долонями вже обома
Привітав би посріблене іго.
І коли всі ліси, і гаї
Укриває незаймано-білим.
Так зима сипле чари свої,
Я, здається, вже скучив за снігом.
Це б долонями вже обома
Привітав би посріблене іго.
І коли всі ліси, і гаї
Укриває незаймано-білим.
Так зима сипле чари свої,
2025.11.26
00:16
Ой, Сергію, Сергію,
Я для тебе не сію
В полі маки червоні,
А на світлім осонні:
Огірочки зелені,
Помідори червлені,
Баклажани пузаті,
Буряки пелехаті.
Я для тебе не сію
В полі маки червоні,
А на світлім осонні:
Огірочки зелені,
Помідори червлені,
Баклажани пузаті,
Буряки пелехаті.
2025.11.25
22:19
Безсонні ночі. Вічне катування,
Мов на галері спалених віків
Чекаєш, ніби прихистку, світання,
Щоб повернутись у гонитву днів.
Безсонні ночі. Мандрівник оспалий
І спраглий у пустелі нищівній
Побачить вдалині яскраві пальми,
Мов на галері спалених віків
Чекаєш, ніби прихистку, світання,
Щоб повернутись у гонитву днів.
Безсонні ночі. Мандрівник оспалий
І спраглий у пустелі нищівній
Побачить вдалині яскраві пальми,
2025.11.25
18:07
Зачарований гаєм іду,
Розкидає тут осінь намисто –
Шурхітливу красу молоду,
Золоту сивину падолисту.
ПРИСПІВ:
По-осінньому ти чарівна,
Бо краси дивовижна принада –
Розкидає тут осінь намисто –
Шурхітливу красу молоду,
Золоту сивину падолисту.
ПРИСПІВ:
По-осінньому ти чарівна,
Бо краси дивовижна принада –
2025.11.25
15:00
Коли попса озвучує «шедеври»,
що збуджують, та не лікують нерви,
це зайва розкіш у часи війни,
та от біда – куди не кинеш оком,
і дольний світ, і вишній, і широкий
оспівують папуги-брехуни.
Майбутнє наше – у такому світі,
де є місця культу
що збуджують, та не лікують нерви,
це зайва розкіш у часи війни,
та от біда – куди не кинеш оком,
і дольний світ, і вишній, і широкий
оспівують папуги-брехуни.
Майбутнє наше – у такому світі,
де є місця культу
2025.11.25
13:49
Маню манюсіньке до рук…
Воно гризе, гризеться вміло,
А непомітний його звук
До нот підсунути кортіло…
Манив принаймні кілька діб
До - ре… до - мі… від дня до ночі,
А після все це тихо згріб,
Бо вічував, воно пророче…
Воно гризе, гризеться вміло,
А непомітний його звук
До нот підсунути кортіло…
Манив принаймні кілька діб
До - ре… до - мі… від дня до ночі,
А після все це тихо згріб,
Бо вічував, воно пророче…
2025.11.25
13:06
Любо жити зайчику
У лісі й на лузі –
Куди тільки не піди –
Повнісінько друзів.
Та як зайчик не хотів -
Не мав друзів між хортів.
От і зараз, як на гріх,
Гавкіт чуть неподалік.
У лісі й на лузі –
Куди тільки не піди –
Повнісінько друзів.
Та як зайчик не хотів -
Не мав друзів між хортів.
От і зараз, як на гріх,
Гавкіт чуть неподалік.
2025.11.25
12:59
А зла Феміда спати не дає
паяцу із Фортуною такою,
яка неначе є,
але його досьє
не помагає вийти у герої.
***
А кін-че-ні корейці згаряча
паяцу із Фортуною такою,
яка неначе є,
але його досьє
не помагає вийти у герої.
***
А кін-че-ні корейці згаряча
2025.11.25
10:42
Вчергове. І наче вперше.
Звикнути неможливо.
А психіка вже нездатна жахатися, як же так.
І вже не існує місця, куди можна твердо спертись.
І серце в груді завмерло – у інших живе світах.
Вчергове. І не востаннє.
Надію давно убито.
Звикнути неможливо.
А психіка вже нездатна жахатися, як же так.
І вже не існує місця, куди можна твердо спертись.
І серце в груді завмерло – у інших живе світах.
Вчергове. І не востаннє.
Надію давно убито.
2025.11.25
07:19
Пробачте мене добрі люди,
Не зліться зопалу, прошу.
Безплатного більше не буде,
Порожній з учора капшук.
За пісню давайте сто "баксів",
За вірш про кохання - мільйон.
Одині така лише такса,
Не зліться зопалу, прошу.
Безплатного більше не буде,
Порожній з учора капшук.
За пісню давайте сто "баксів",
За вірш про кохання - мільйон.
Одині така лише такса,
2025.11.24
22:14
Останній осінній листок
лежить на лавочці,
мов корабель на мілині.
Він самотній,
як стрімкий метеорит
у космосі.
Осінній листок лежить,
як перебендя край села,
лежить на лавочці,
мов корабель на мілині.
Він самотній,
як стрімкий метеорит
у космосі.
Осінній листок лежить,
як перебендя край села,
2025.11.24
12:28
Мій любий щоденнику!
Я лежав у стаціонарі тоді вже, мабуть, четвертий день, із депресією. Лікарі ставилися до мене добре, медсестри й санітари теж. Самогоспіталізувався і порядку не порушував. До мене навіть людську товариську зацікавленість виявляли. Ч
2025.11.24
10:47
Цей дощ солоний простір студить,
нестерпну тугу в душу ллє.
Болять землі налиті груди,
тло душить — золоте кольє.
Лякає ніч холодна злива,
у блискавиці переляк.
Та раптом вчухла, затужила,
затуманіла у полях.
нестерпну тугу в душу ллє.
Болять землі налиті груди,
тло душить — золоте кольє.
Лякає ніч холодна злива,
у блискавиці переляк.
Та раптом вчухла, затужила,
затуманіла у полях.
2025.11.24
06:12
Ксенії Кучерук
Хай сумнів душу не шкребе,
Що смак поганий маєш досі, -
Тобі пасує голубе
До золотистого волосся.
Тобі, онуко, до лиця
Оцей блакитно-білий колір,
Хай сумнів душу не шкребе,
Що смак поганий маєш досі, -
Тобі пасує голубе
До золотистого волосся.
Тобі, онуко, до лиця
Оцей блакитно-білий колір,
2025.11.24
00:00
Поки два українці чубляться за гетьманську булаву, їхню долю вирішує хтось третій.
Ті, що облаштовують місце собі в Україні, здебільшого мають мало України в собі.
Жадоба влади нестерпніша за сверблячку.
Ніщо так не дістає, як чужі достатки.
2025.11.23
22:14
Я прийшов на пустир, де немає коханих зітхань.
Катехізис весни проспіває розчулена осінь.
І навіки тепло покидає дорогу благань,
Уплітаючи в озеро тихе стривожену просинь.
Я прийшов на пустир, де нікуди шляхи не ведуть,
Де втонули в тумані ост
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...Катехізис весни проспіває розчулена осінь.
І навіки тепло покидає дорогу благань,
Уплітаючи в озеро тихе стривожену просинь.
Я прийшов на пустир, де нікуди шляхи не ведуть,
Де втонули в тумані ост
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
2025.05.15
2025.04.24
2024.04.01
2023.11.22
2023.02.21
2023.02.18
2022.12.08
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Автори /
Наталя Чепурко (1964) /
Публіцистика
КРЕДО ЖИЗНИ.
Эти три высказывания об одном и том же. Мы привыкли располагать события, ценности, переживания, даже время своей жизни по вертикали: это выше, это ниже... Практически никто не задумывается над тем, что такой способ взаимоотношения со своей жизнью лишает нас всяких шансов на то, чтобы обнаружить единство жизни и бытия. И даже сами эти выражения, как "обыденная жизнь", "быт", "повседневность", внутри себя имеют оттенок "печальной такой необходимости". Всякий "энтузиазм" длится не более трех месяцев. Три- это ритм нашего сознания. Это такое свойство нашей психики- "в ритме вальса". А остальное- дырки, т.е. повседневность, не заполненная экзотикой. Жизнь мы можем "проспать", радуясь отдельным эпизодам, считая прожитую жизнь подготовкой к этим "мгновениям".
Оказывается, самое трудное, и самое интересное, и самое загадочное, и самое мистическое, и самое парадоксальное- это ЖИТЬ!!! И есть смысл научиться этому!
ЖИЗНЬ ПРЕКРАСНА ВО ВСЕХ ВЫРАЖЕНИЯХ!!!
Есть ситуации, где самое аккуратное высказывание кажется очень грубым и ранящим ткань жизни. Лелеять себя какой-либо изысканной мотивацией, не сразу убирать всю вертикаль, а постепенно сближать Небо с Землей, верх и низ, сансару с нирваной... Это здорово хотя бы потому, что ничего не следует забывать ни сознательно, ни бессознательно. Здорово, потому, что сам живой и вокруг все живое! Смысл открывается буквально во всем:"Бог во всем..."- это живой смысл всех знаменитых высказываний.
Будда показал свой "БЛАГОРОДНЫЙ ВОСЬМИУГОЛЬНЫЙ ПУТЬ" избавления от страданий через честные намерения, верные цели, правдивые речи, справедливые действия, праведную жизнь, правильные усилия, истинную заботливость, полную сосредоточенность...но ведь не в том дело, чтобы избавиться от чего-то... Как можно из мира что-то изъять? Будет ли это лучше и совершеннее? Попытка изъять- это всегда рана. Чтобы принимать мир и жизнь во всей полноте, и имеет смысл проснуться.
Если вы проснулись, если действительно живете каждый момент своей жизни, то вам от чего тогда избавляться? От жизни? Жить- это ЖИТЬ! и тогда "ВЕЛИКИЙ КВАДРАТ НЕ ИМЕЕТ УГЛОВ"!
Есть живая ткань жизни. Все сводится к тому: спит человек или живет, хочет ли он жить. Не отказался ли он от дара:"Всякий человек от Бога, всякая душа от Отца..." Все мы посвященные, только не все об этом знаем или не хотим знать. Родиться и жить- это и есть высшее посвящение!
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
КРЕДО ЖИЗНИ.
"Истина есть, дорогой мой! Но "учения", которого ты жаждешь, абсолютного, дарующего совершенную и единственную мудрость,- такого учения нет. Да и стремиться надо тебе, друг мой, вовсе не к какому-то совершенному учению, а к совершенствованию себя самого. Божество в тебе, а не в понятиях и книгах. Истиной живут, ее не преподают."
Герман Гессе
Есть такая знаменитая "Изумрудная скрижаль" Гермеса, трижды рожденного, великая заповедь:"Как внизу, так и вверху, как вверху, так ивнизу". И есть высазывание Шанкары(индийского религиозного философа, реформатора индуизма) о том, что "нирвана- та же сансара, а сансара- та же нирвана". "Великий квадрат,- говорил Лао-цзы(китайский философ, живший IV-IIIв.до н.э. и считающийся основателем даосизма),- не имеет углов".Эти три высказывания об одном и том же. Мы привыкли располагать события, ценности, переживания, даже время своей жизни по вертикали: это выше, это ниже... Практически никто не задумывается над тем, что такой способ взаимоотношения со своей жизнью лишает нас всяких шансов на то, чтобы обнаружить единство жизни и бытия. И даже сами эти выражения, как "обыденная жизнь", "быт", "повседневность", внутри себя имеют оттенок "печальной такой необходимости". Всякий "энтузиазм" длится не более трех месяцев. Три- это ритм нашего сознания. Это такое свойство нашей психики- "в ритме вальса". А остальное- дырки, т.е. повседневность, не заполненная экзотикой. Жизнь мы можем "проспать", радуясь отдельным эпизодам, считая прожитую жизнь подготовкой к этим "мгновениям".
Оказывается, самое трудное, и самое интересное, и самое загадочное, и самое мистическое, и самое парадоксальное- это ЖИТЬ!!! И есть смысл научиться этому!
ЖИЗНЬ ПРЕКРАСНА ВО ВСЕХ ВЫРАЖЕНИЯХ!!!
Есть ситуации, где самое аккуратное высказывание кажется очень грубым и ранящим ткань жизни. Лелеять себя какой-либо изысканной мотивацией, не сразу убирать всю вертикаль, а постепенно сближать Небо с Землей, верх и низ, сансару с нирваной... Это здорово хотя бы потому, что ничего не следует забывать ни сознательно, ни бессознательно. Здорово, потому, что сам живой и вокруг все живое! Смысл открывается буквально во всем:"Бог во всем..."- это живой смысл всех знаменитых высказываний.
Будда показал свой "БЛАГОРОДНЫЙ ВОСЬМИУГОЛЬНЫЙ ПУТЬ" избавления от страданий через честные намерения, верные цели, правдивые речи, справедливые действия, праведную жизнь, правильные усилия, истинную заботливость, полную сосредоточенность...но ведь не в том дело, чтобы избавиться от чего-то... Как можно из мира что-то изъять? Будет ли это лучше и совершеннее? Попытка изъять- это всегда рана. Чтобы принимать мир и жизнь во всей полноте, и имеет смысл проснуться.
Если вы проснулись, если действительно живете каждый момент своей жизни, то вам от чего тогда избавляться? От жизни? Жить- это ЖИТЬ! и тогда "ВЕЛИКИЙ КВАДРАТ НЕ ИМЕЕТ УГЛОВ"!
Есть живая ткань жизни. Все сводится к тому: спит человек или живет, хочет ли он жить. Не отказался ли он от дара:"Всякий человек от Бога, всякая душа от Отца..." Все мы посвященные, только не все об этом знаем или не хотим знать. Родиться и жить- это и есть высшее посвящение!
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Про публікацію
