ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Микола Бояров
2025.04.12 20:16
Коли воно було
У двадцять я тішився Словом Святим,
Почитував бунінські твори між тим.
Мена й полонила панянка киргизька,
Сержанта тоді ще славетного війська,
Бо вабили більше любов та інтим.

Життя освятилося смислом новим,
Коли пощастило побачити зблизька,

Тетяна Левицька
2025.04.12 14:12
В зоні недосяжності
Заховали від світу сумнівні стосунки.
Гра на нервах не може будити в мені
поетичних мелодій чудні візерунки.
Суперечки закоханих — зливи грибні.
Четвертуєш мовчанням, караєш за вірність?
Гільйотина і то краще... раз, і нема!
Чи хіба гонорова, надмір

Артур Сіренко
2025.04.12 13:11
Сумний гідальго
Я прийшов до брами,
А там самотній гідальго –
На Дон Кіхота зовсім не схожий,
Ані трошечки, ані на цяпочку,
Без коня й кіраси, але бородатий
І сивий як лунь навесні,
І старий як світ варварів,
Ключі мідні причепив до поясу:

Іван Потьомкін
2025.04.12 12:23
***
“Верта милий при місяці .
Всенький день малює –
Тому мальви, тому ружі,
Коні та корови,
Тільки чомусь не малює
Мої чорні брови”.
“Писав тебе, моя люба,
Аж чотири ночі,

Софія Кримовська
2025.04.12 11:00
***
Перса давно загубили звабу,
Тіло набуло вторинної цноти.
Ти у душі ще далеко не баба,
але ж лопата, город, субота...

Козак Дума
2025.04.12 10:17
Сутінки спогадів
Світоч – додолу, треба додому,
мати до хати гукає.
Серця судоми, вечір навколо
маревом долу стікає.

Піниться море, бризки угору,
хвилі до берега линуть.
Звірі – у нори, спати упору,

Віктор Кучерук
2025.04.12 05:55
* * *
То дороги кінцівками місиш,
То дивана сідницями треш, –
Ятаганом увігнутий місяць
Серед неба спиняється теж.
Височить, як маяк, нерухомо,
Світло сіючи лиш навскоси, –
То у тілі немає утоми,
То не можеш набутися сил.

Ярослав Чорногуз
2025.04.11 23:07
Шлях до раю
Депресій смуга і образ
Чомусь урвалася раптово.
Ти помудрішала ураз,
Веселим, ніжним стало слово.

Немов збагнула, що життя --
Всього лиш мить короткочасна...
Кохаймося до забуття,

Борис Костиря
2025.04.11 21:45
Повернення з ночі
Я повертаюся з ночі,
укритий пожухлим листям
і водоростями.
Повернення з ночі,
ніби з важкого космічного
похмілля, після
летаргійного сну.
Повернення з ночі,

Борис Костиря
2025.04.11 21:43
* * *
Зайти в тишу,
зайти в інший вимір,
по той бік
і вже не повернутися.
Це зовсім інша
магма буття,
інше пульсування.
Та діють протилежні

Володимир Бойко
2025.04.11 17:19
Наостанок
Силкуються вернутись холоди,
Морозами лякають наостанок,
Та ми ж набідувались до біди.
Опісля ночі – все одно світанок.

Заколотилось – друзі, вороги,
Безпринципні, безликі і колишні.
Але весніє і на ладан дише

Артур Курдіновський
2025.04.11 15:03
У воді
Я по коліна у воді.
Моя душа давно померла.
На шиї - амулет із шерлу,
Єдиний чорний. Білі перли
Радіють, поки молоді.
Я по коліна у воді.

Чіплявся за бездушну тінь

Леся Горова
2025.04.11 15:01
Весно моя безсиренна
Весно, весно моя безсиренна, якими шляхами ти
Пробираєшся вперто глибокими вирвами-ранами?
Чорний крук не дає тобі крила лелечі розпрямити.
Та щодня виглядаю тебе я годинами ранніми.

І як сонце увись підіймає свій обвід золОчений,
Виглядаю тебе, ве

Пиріжкарня Асорті
2025.04.11 11:35
Хотілося критики
Надійшла пропозиція від Старшого Брата проаналізувати, як воно і що. Він має таку схильність як ерудований Інтернет-сапієнс. До цього було лише ранкове вітання – млинцем, а днями було з пиріжком. Нормальна кафе-практика. До слова, програма співроб

Юрій Гундарєв
2025.04.11 09:34
Маргарита Половінко, воїн Світла
На фронті загинула 31-річна криворізька художниця Маргарита Половінко.
Від 2024 року вона займалася волонтерством та евакуацією поранених українських захисників.
Маргарита малювала кров‘ю свій щоденник, який планувала завершити після закінчення війни, щ

Віктор Кучерук
2025.04.11 08:07
* * *
Квітень. Ранок. Вітер. Сніг.
Холодно до дрожі.
Показати на поріг
Лютому не можу.
Білосніжна бахрома
Позбавляє зору, –
Видалятися зима
Не бажає з двору.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Коломієць Роман
2025.04.12

Іван Кривіцький
2025.04.08

Вячеслав Руденко
2025.04.03

Дарина Меліса
2025.03.20

Софія Пасічник
2025.03.18

Діон Трефович
2025.03.03

Арсеній Войткевич
2025.02.28






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Валерій Хмельницький / Вірші / Чорногуз Ярослав

 Прощальний лист маестро (поетична пiсляпародiя)

"Знов за тиждень од міста я хворий,
І набравшись бацил і біди,
Чимскоріш чимчикую сюди,
У природній оцей санаторій.
...
Як лікуєш ти душу уміло!
Дай тих ліків, природо, усім.

(Ярослав Чорногуз "Санаторій людства")


"Раз іду з театрального залу
А у мене уже гаманця
В гардеробі театру украли.
...
У маршрутці «бурмило» штовхнув,
...
Чом ти, місто, все зіткане з суму?

Я по вулицях тихо блукав,
І про вірші все мріяв чудові.
І у люк з нечистотами впав,
...
Виринаю увесь у лайні.
Біля люка «ментів» стоїть пара.
Різко руки скрутили мені:
...
Ох, життя в цьому місті - не мед,
Нам у руки дали по лопаті:
- Хто в село? Треба гній розкидати!
Я сміливо ступив наперед."

(Ярослав Чорногуз ""Чари" міста (пародія у відповідь)")

Ярослав Чорногуз

Ви гадаєте, в місті я?.. Ні,
Поселився за ним - і навіки:
На баскому гнідому коні
Відшукав від депресії ліки.

Помічні дуже вила й коса
І пробудження вранці о п'ятій -
О, природи чудова краса!
Геть забув я про місто прокляте.

Не беруть мене зовсім жалі:
Бурячки посадив на городі -
І курличуть мені журавлі,
Як у вирій летять. При нагоді

Випасаю отару овець...
І січкарню купив у сільмазі...
Ледь зібравши докупи стілець,
Вам листа я пишу на бомазі

Розказати, як мило отут,
У прекрасній природі оазі -
На дровах я варю собі суп,
Як закінчиться гас в керогазі.

Перемішую я чобітьми
Під ногами грязюку весною -
І скрипить у мороз під саньми,
І сідло на коні піді мною!

Як глибокі упадуть сніги -
Прокидаю весь день до знемоги...
Не пишу, друзі, віршів і книг,
І забув я про сайти і блоги...

Та зате не вкрадуть гаманця,
Не штовхне у маршрутці бурмило...
Ось лише підкручу каганця -
Те писання так очі втомило...

У селі не впаду я у люк,
Різко руки не скрутять ментяри -
Тут розноситься бусела стук
І немає (повірите?) чварів.

Загудів гучно в пічці вогонь...
Замість мене, хто грає в оркестрі?..
Не зігрію ніяк щось долонь...
Чари міста, прощайте...
.......................Маестро.


25.07.2012

* Джерело пародії: Ярослав Чорногуз "Санаторій людства" (http://maysterni.com/publication.php?id=60892), Ярослав Чорногуз ""Чари" міста (пародія у відповідь)" (http://www.maysterni.com/publication.php?id=60983)


• Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.
Контекст : Ярослав Чорногуз Санаторій людства, Ярослав Чорногуз Чари міста (пародія у відповідь)


    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2012-07-25 14:51:58
Переглядів сторінки твору 4083
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 0 / --  (5.063 / 5.42)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.995 / 5.44)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.795
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Конкурси. Теми Пародії та епіграми
Іронічна інша поезія
Автор востаннє на сайті 2023.04.12 17:19
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Патара Бачія (Л.П./Л.П.) [ 2012-07-25 15:05:52 ]
Про ментяру не згадуйте всує,
Бо навідатись може й в село...;-)))))
Рада, хтось хоч життя не марнує,
Хоч комусь у житті повезло!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!
Валерчику, прочитала з задоволенням геть УСЕ! ;-)))))

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2012-07-25 15:14:53 ]
Дякую, Патарочко, ти справжній друг! :)
А що, на твою думку, досить залишити в епіграфі лише "пародію у відповідь" Ярослава?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Патара Бачія (Л.П./Л.П.) [ 2012-07-25 15:37:56 ]
За справжнього друга дякую ;-))))), але я ні на що не натякала, я просто геть усе з задоволенням прочитала.;-))))))))

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2012-07-25 15:40:47 ]
А, вже пізно, "геть усе" я прибрав, а залишив лиш необхідне. :) А хто захоче тепер прочитати геть усе, нехай не лінується і пройде за посиланнями. :)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Патара Бачія (Л.П./Л.П.) [ 2012-07-25 15:48:02 ]
Просто ти, Валерчику, багато додумуєш сам (мені кажуть, що я теж цим грішу ;-)))), а я справді ні на що не натякала.;-)))))

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2012-07-25 15:57:34 ]
Та нічого страшного, Патарочко, це ж я сам вперше такий не зовсім вдалий експеримент зробив, адже зазвичай беру в епіграф тільки ті слова, які обігрую в пародії. Думаю, зараз вона має кращий вигляд, аніж з отим здоровенним епіграфом, більшим в кілька разів за неї. :)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Неля Ковальчук (Л.П./Л.П.) [ 2012-07-25 15:21:40 ]
Доброго дня, Валерію. Було би значно краще, якби Ви трішки вкоротили епіграф. Можливо, краще вказати посилання на ті вірші(але це моя скромна думка).

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2012-07-25 15:27:04 ]
Вітаю, Нелю! :)
Та я так і зробив одразу ж після натяку Патари. :) Дякую Вам за відгук та підказку.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2012-07-25 21:21:21 ]
Доброго вечора, Валерію! Що, набридло мирне животіння? Захотілося козацького герцю? Ну-ну, дочекайтеся!))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2012-07-26 08:04:08 ]
Доброго ранку, Ярославе! :)
Та надивився, як тут все чубляться стінка на стінку, от і подумав собі: "А чи не схрестити і нам пародійні шпаги десь збоку, як це бувало вже не раз?" :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Наталія Крісман (Л.П./М.К.) [ 2012-07-25 23:39:05 ]
Валерію, отримала неймовірне задоволення від читання. Маю схожий досвід - втекла зі Львова по-ближче до гір, завела город і грядки, вирощую бурячки і морковку, відразу за хатою починаються дикі поля, річка, гори з вікна видно - КРАСА! Тому Маестро розумію на всі сто)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2012-07-26 08:07:30 ]
Дякую, Наталю! :)
У фільмі "Бережись автомобіля" звучать такі слова: "Всі пішоходи мріють стати автомобілістами, а всі автомобілісти - знову пішоходами".
Так і міські жителі мріють бути поближче до природи, а сільські прагнуть благ цивілізації. :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2012-07-26 02:06:52 ]
Попри мою задерикуватість, хотів відзначити Вашу зрослу майстерність у цьому вірші, написано з симпатією, розумінням, хоч є місця неоковирні з наголосами - На дровАх я варю собі суп, хоч можна - я на дрОвах варю собі суп - і зразу наголос на місце стає (Ви прочитуєте вголос ритмічно свої творіння після написання?)
Ви знаєте - навіть Ваш єдиний реальний укол - замість мене хтО грає в оркестрі (взагалі я граю в капелі, слово "оркестрі" вжито для рими зі словом маестро!) - і той підказує, що краще бути самому в селі кобзарем між людей, тебе більше знатимуть і шануватимуть, ніж праця у колективі, хай і елітному, який нівелює творчу особистість певною мірою, бо ти хочеш-не-хочеш, а мусиш підпорядковувати своє "я" вимогам спільної праці. Ми ж ментально індивідуалісти, у нас навіть по спорту видно - найвищі досягнення в індивідуальних видах спорту - Бубка, Кличко, Клочкова... а колективних - футболу, волейболу, баскетболу, водному поло, регбі, хокею ми, як кажуть у Києві - в глибокій ж..і, що підтвердило і "Євро-2012".
Та й живете Ви в гарному українському місті - Львові, де нема русифікації і хамства на кожному кроці навіть у центрі столиці, а що робиться вечорами на околицях, де я виріс, то страшно й розповідати. Треба колись написати серію прозових оповідань по типу - бандитський Київ, як є серіали про Санкт-Петербург чи Москву.
А за Львів моя донька у 15 років побувавши вперше у Львові, сказала: "Я б хотіла тут жити!"
На Сихові й на Майорівці у Львові не убивають і не гвалтують частенько чи не грабують, як на Відрадному, Борщагівці чи Подолі... Ні, краще гній розкидати по полю за Києвом!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2012-07-26 08:21:06 ]
Мені надзвичайно приємно, Ярославе, що Ви це помітили і відзначили.
О, з неправильними наголосами я борюсь зі всіх сил, перевіряю у словниках майже кожне слово, підозріле щодо наголосів, але ж вони, диверсанти, так і прагнуть пролізти хоч у найменшу шпаринку.)) Дякую за підказку, виправив.
О, ні, Ярославе, зовсім не укол: якщо на протязі вірша я пробував ніби врівноважити переваги та недоліки життя у селі порівняно з містом, то у фіналі захотів показати все-таки ностальгію маестро за містом, за культурним та артистичним життям. Саме тому і з'явилась ця фраза: "Замість мене, хто грає в оркестрі?.."
Дякую за розлогий відгук, Ярославе.