ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Віктор Насипаний
2025.09.02 13:41
Ще день малює гарне щось:
Ясні шовки останні літа.
І стільки барв іще знайшлось,
Тепла і радості палітра.

Вдягає сонце в кольори
Усе навкруж під усміх щирий.
Світлішим світ стає старий,

Віктор Кучерук
2025.09.02 12:17
Небувале, довгождане,
На краю земних доріг, -
Ти - кохання безнастанне
В смутках-радощах моїх.
За твої уста вологі
І за тіняву очей, -
Закохався до знемоги,
Як душа про це рече.

Світлана Майя Залізняк
2025.09.02 08:19
Слова - оригінальна поезія Світлани-Майї Залізняк, без втручання ШІ, музика та вокал згенеровані за допомогою штучного інтелекту в Suno. У відеоряді використано 10 ілюстрацій - згенерованих ШІ за описом авторки, ексклюзивно для цієї поезії. Для "оживленн

Артур Курдіновський
2025.09.01 23:38
О, літо! Йди! Мені тебе не шкода!
Сховайся в герметичний саркофаг.
Зробило ти мені таку погоду,
Що захлинаюсь у сльозах-дощах.

Ти зіпсувало зошит мій для віршів,
У ньому оселилася печаль.
Ти відібрало в мене найцінніше!

Борис Костиря
2025.09.01 22:21
Мій голос обірвався у зеніті,
Мої слова згоріли у золі.
Мої думки у полі переритім
Замерзли нерозквітлими в землі.

До кого я кричу в безмежнім полі?
Зі світом же обірваний зв'язок.
Лиш холоднеча, як безжальність долі,

Олена Побийголод
2025.09.01 12:07
Із Бориса Заходера

Ледве ми виперлись з решти приматів
й рушили вдаль з усієї снаги –
з нами побігли, без жодних дебатів,
мордочка, хвіст та чотири ноги.

Часом блукаємо ми у хаосі, –

Ольга Олеандра
2025.09.01 09:47
Останній день літа.
Все сонцем залите.
І ніде вмістити
безмежжя тепла.
Пронизана світлом
серпнева тендітна
струїть малахітом
прощання пора.

Віктор Кучерук
2025.09.01 05:51
В частоколі останніх років
Причаїлася тиша німотна, –
Ми з тобою, мов крила, близькі
І водночас, як зорі, самотні.
Не засліплює зір відбиття
Учорашніх цілунків тривалих, –
Десь поділись палкі почуття,
Що серця нам обом зігрівали.

Олег Герман
2025.09.01 00:32
Чергова епоха раптово пішла,
Немов розчинилася, втратила цінність.
Можливо, це просто миттєвість життя,
Яку б я хотів розтягнути на вічність.

Не хочу про осінь, холодну і злу,
Чи сніг, що впаде на замерзлі дороги.
Про них надто рано, а біль та вій

Олександр Буй
2025.08.31 22:37
Зникло в мороку все. Ні очей, ні облич.
Тільки губи в цілунку злились навмання…
Нині трапилось диво – Тетянина ніч –
І у щасті своєму я віри не йняв!

Я на неї чекав кілька тисяч ночей,
Утираючи сльози, ковтаючи страх.
Допоміг мені ямб, дав надію х

Борис Костиря
2025.08.31 22:13
Всесвітній холод, як тюрма німа.
Всесвітнє безголосся, ніби тундра.
Безлюдність так жорстоко обійма.
Лягає тиша так велично й мудро.

І птах замерзне й тихо упаде
У невідомість, як в обійми страху.
Не знайдеш прихисток уже ніде,

Ярослав Чорногуз
2025.08.31 19:04
Пора поезії щемлива
Уже ступає на поріг.
І ллється віршів буйна злива,
І злото стелиться до ніг

Непрохано-медовим смутком,
Жалем за літечком ясним...
Що ніби квітка незабудка --

Артур Курдіновський
2025.08.31 18:30
Моє кохання - вигаданий грант.
Життя мене нічого не навчило.
Для тебе вже букет зібрав троянд -
Поверне він твої забуті крила!

Засяй, немов яскравий діамант,
Забудь минуле, долю чорно-білу!
Римує сни твій вірний ад'ютант,

Юрко Бужанин
2025.08.31 14:23
Люба, уяви лише
розмах крил птаха Рух –
Це частинка лиш розмаху
мого кохання...
Не відпускати б довіку
мені твоїх рук...
Твоє ложе встелю
простирадлом – Праною.

Євген Федчук
2025.08.31 14:03
Сидить Петрик у кімнаті, а надворі злива.
У вікно краплини б’ються та по склу стікають.
Громові удари часом хлопчика лякають.
Він тоді до діда очі повертає живо.
Дід Остап сидить спокійно, на те не звертає.
Його грім той не лякає, видно звик до того,

С М
2025.08.31 12:34
Глядача цікавого містер Кайт
Усяко розважає на трамплінові
І Гендерсони будуть теж
Щойно Пабло Фанкез Феа одплескав їм
Над людом і кіньми й підв’язками
Урешті через бочку з огнем на споді!
У цей спосіб містер Кей кидає свій виклик!
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Анастасія Волошина
2025.08.13

Василь Пастернак
2025.08.04

Олександра Філь
2025.07.17

Сергій Святковський
2025.06.27

Рембрі Мон
2025.06.07

Чорний Кугуар
2025.05.27

Анет Лі
2025.05.16






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Леся Геник (1982) / Вірші

 ***
Ляклива постать ночі, ледве зрима,
Ховає день за сивими дверима
І тільки пальчик росяної тиші
Останній промінь хмарками колише...

Десь там, де вись у шалі круговерті,
Дражливі тіні поспіхом затерті
Рукою вітру - місячного Кая...
Моя душа-самітниця блукає

В обіймах неба сонними зірками
Молочними надіями-стежками...
(26.07.12)





      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Без фото
Дата публікації 2012-07-26 09:59:12
Переглядів сторінки твору 3479
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 0 / --  (5.032 / 5.49)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (5.068 / 5.62)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.797
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2024.12.06 12:45
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Богдан Манюк (М.К./М.К.) [ 2012-07-26 10:17:07 ]
Гарна лірика. Сподобалася особливо образна картина.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Леся Геник (Л.П./М.К.) [ 2012-07-27 00:43:42 ]
Дякую, п.Богдане... Серце тішиться, що вподобали)))

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мирослав Артимович (Л.П./М.К.) [ 2012-07-26 11:56:33 ]
Поетично.
А чи не варто замінити "І тільки пальчик росяної тиші" на "І лиш стебельце росяної тиші" (чи щось подібне), бо "пальчик... колише" якось не образно, як на мене?
І ще: я уловив натяк на Чумацький (Молочний) Шлях, то, може, "Молочними надіями-шляхами..."?
Але... для вдосконалення немає меж.:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Леся Геник (Л.П./М.К.) [ 2012-07-27 00:48:29 ]
Досконалість... Здається, застосування цього означення можливе тільки в одному спрямуванні))))
А щодо меж - Ви праві, дійсно їх не видно ні з котрої гори))))
Стебельце - гарна пропозиція, дякую Вам щиро... Допомагаєте глянути збоку))))
Але ж пальчик тиші на кожних устах час від часу)))) І стежками блукаєш інакше , аніж битими широкими шляхами))))
Та то - моя думка...
Вам щиро-щиро дякую!!!)

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Кузан (М.К./М.К.) [ 2012-07-26 14:59:58 ]
За пальчик! Будьмо!
Файно. Сподобалось.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Леся Геник (Л.П./М.К.) [ 2012-07-27 00:49:24 ]
Таки за пальчик! Дякую за розуміння...)))

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олеся Овчар (Л.П./М.К.) [ 2012-07-26 19:55:46 ]
Які казкові ці літні вечори. Своєю чарівністю торкають душу і надихають, надихають. Може, де тими на тих казкових стежках перетнуться наші душі? Дякую за поетичну замріяність, Лесю!
p.s. За мною теж такий вечір ходить, але потай-потай))))
Благословенна тиша вечорова...
Спинись. Замри. Благоговій.
Ховає в травах споришових
Прадавнє небо спокій свій.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Леся Геник (Л.П./М.К.) [ 2012-07-27 00:50:58 ]
О, які гарні рядочки... Заворожливі!
Ви й сама заворожлива, Олесю...
Моє малятко засинає з Вашою "Каруселькою...")))
Дякую Вам!))))

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Гентош (М.К./М.К.) [ 2012-07-26 20:42:36 ]
А може "ключик"? Якраз до сивих дверей підходить...
Файно!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Леся Геник (Л.П./М.К.) [ 2012-07-27 00:52:52 ]
Ключик? Чи справиться, коли ті двері все сивіші та й сивіші?)))
Дякую, п.Іване! Вас без посмішки, навіть у коменті, не вичитується))))
Вдалої презентації Вам!!!)))

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Лариса Омельченко (Л.П./М.К.) [ 2012-07-26 23:57:48 ]
Моя душа-самітниця блукає

В обіймах неба сонними зірками
Молочними надіями-стежками...

Лесю, кому що, а мені зримо побачилися... налиті молоком материнські важкі груди! Як МРІЯ, яка обов'язково, неодмінно здійсниться! А чому саме надіями-СТЕЖКАМИ, а не "шляхами" - я скажу свою, жіночу версію (мужики, не повірите!) - бо то ж... молочні протоки, а вони течуть невидимими струмочками, "стежками"... Дякую, Лесю, гарний вірш!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Леся Геник (Л.П./М.К.) [ 2012-07-27 00:56:06 ]
Ларисонько... Таки Ваше сприйняття - незрівняне! Дякую за новий ракурс... Люблю, коли кожен бачить своє))))
Молочні мрії і надії...
Насіє Бог... Колись таки насіє!
Зійдуть, як зерна,вплекані зірниці -
Заобрійні манливі таємниці...

Дякую, Ларисонько... Рада Вам!)))