ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Вікторія Лимар
2025.12.01 23:04
Закінчує справи свої листопад,
згрібаючи листя навколо .
А вітер жбурляє його невпопад,
Осіннє руйнуючи  лоно.

Повітря холодним  вкриває рядном.
Відчутна  пронизлива  туга.
Зима  перетнула  швиденько кордон.

С М
2025.12.01 12:00
Двадцять літ минає від часів
Як Сержант зібрав собі музик
Мода змінювалася не раз
Пепер далі усміхає нас

Мені за честь представити
Зірок, що з нами рік у рік
Пеперів Оркестр Одинаків!

Борис Костиря
2025.12.01 11:08
Зрубане дерево біля паркану,
на яке я дивився з вікна,
як оголена сутність речей.
Воно не було красивим,
але з ним утрачено
щось важливе,
як дороговказ до раю.
Зрубане дерево нагадує

Софія Кримовська
2025.12.01 09:50
А дерева в льолях із туману
(білене нашвидко полотно).
Тане день, ще геть і не проглянув,
але місто огортає сном.
Скавучать автівки навіжено
в жовтооку непроглядну путь.
Ми с тобою нині як мішені,
але й це минеться теж.... мабуть.

Микола Дудар
2025.12.01 09:33
З темного боку з темного майже
Чекали на сумнів відтяли окраєць
Та байдуже нам хто це розкаже
Якщо не цікавить якщо не торкає…
З іншого боку світлого боку
Вернувся окраєць сумнівно відтятий…
Втрачений день вірніше півроку
Якщо не чіплятись… якщо по

Тетяна Левицька
2025.12.01 08:53
Ходить Гарбуз по городу,
Питається свого роду:
«Ой, чи живі, чи здорові
Всі родичі Гарбузові?»
Обізвалась жовта Диня —
Гарбузова господиня
І зелені Огірочки —
Гарбузові сини й дочки:

В Горова Леся
2025.12.01 08:47
Хай і була найменшою з гірчин,
Які Ти для любові сієш, Боже.
Посіяна, я знала, що нічим
Окрім любові прорости не зможу.

Окрім надії, окрім сподівань,
Наділеної сили слова, волі,
Щоб між зневірою і вірою ставав

Віктор Кучерук
2025.12.01 05:52
Бушувала ніч прибоєм,
Вирувала, мов окріп, -
Затуманений журбою,
Ранок стишено осліп.
Вирв навколишніх не бачить,
Як і безлічі сміття, -
Болі зносити терпляче
Научило всіх життя...

Ярослав Чорногуз
2025.12.01 02:53
Зима прийшла й теплішає усе,
Вже сніг перетворила на тумани.
Мороз далеко -- задніх там пасе --
Мов світ укритий ковдрою омани.

Клубочиться, густюща, наче дим,
І мізки так запудрює нівроку --
Середнім. і старим, і молодим,

Олександр Буй
2025.11.30 22:20
У минуле не відправити листа:
Є адреса – та немає адресата.
Ти мене забула. Ти мені не рада.
Я кохаю досі. Це – моя розплата,
Це – нещастя арифметика проста...

Та і що б я написав у тім листі?
Ну, хіба про те, що не забув, на подив,

Микола Дудар
2025.11.30 21:25
Очей незнана глибина…
Спокус спланованих побори
І тіл задіяних струна —
Надіюсь, вірю, що на користь…

Роки - струмки підземних вод
І течія питань джерельних —
Сім’ї продовження штрихкод,

Євген Федчук
2025.11.30 19:21
Докоряла одна жінка часто чоловіку,
Мовляв, сам частенько їздить у місто велике,
Бачить ярмарок. А їй же удома сидіти.
Вона ж також на ярмарок хоче поглядіти.
Доконала чоловіка, згодився узяти.
От, приїхали у місто щось там продавати.
Випряг волів ч

Борис Костиря
2025.11.30 15:15
Стоїть під вікном чоловік
і чекає, поки йому
винесуть їжу
або келих істини.
Мандрівник у пошуках
забутих сенсів,
утраченої тривоги,
розгубленого натхнення.

Іван Потьомкін
2025.11.30 12:48
Не буряним Бетховен входить до мене,
А цими сріблястими струмками,
Що на галяву вибігають сміючись,
Наввипередки мчать, вливаючись
У Шуберта і Берліоза, й Мендельсона...
Бачу його - іще не генія глухого,
А юнака, в якого віра розійшлась з довірою,

Тетяна Левицька
2025.11.30 10:34
Ще купаю в любистку життя золоте,
та мене безтурботну облиште.
Я ненавиджу старість печальну за те,
що спотворює справжні обличчя.
Хто б там що не казав — безпорадність, як рак,
тіло й мозок живий роз'їдає.
У середині груші огидний хробак
проклад

Віктор Кучерук
2025.11.30 06:52
Мов теплу і світлу пилюку
Вітрисько здійняв і несе, -
Згадалися мамині руки,
Що вміли робити усе.
В уяві постало обличчя
Вродливе, неначе весна,
Й до себе зове таємничо,
І душу втішає сповна.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Павло Інкаєв
2025.11.29

Артем Ігнатійчук
2025.11.26

Галина Максимів
2025.11.23

Марко Нестерчук Нестор
2025.11.07

Гриць Янківська
2025.10.29

Роман Чорношлях
2025.10.27

Лев Маркіян
2025.10.20






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Оксана Галузкевич / Вірші

 то тобі, Боже, то мені, Боже

Я не маю права говорити за Нього, але, думаю, маю право уявити це.

- Що ти просиш у мене, дурнику,
в рівчаку біля церкви Божої.
- Я не вмію молитись, Господи,
і бажання згубив, коли йшов сюди.
- Подивися навкруг і на себе глянь...
- Я згадав! Я прийшов ділитися.
- Ти ж не маєш нічого, дурнику!
- Я стрибати умію, Господи!
то тобі, Боже
то мені, Боже
то тобі, Боже
то мені, Боже
то тобі...
***
Як навчитись отак молитися,
через рів(рівчачок) стрибаючи...

2012

Уже давно немає моєї бабусі, але мені запам'яталася одна притча, яку вона любила розповідати, кажучи, що чула її від одного дуже старенького священника, який не довго служив у селі, тому що всі гроші роздавав бідним, а дітям купував цукерки, от інші священнослужителі невзлюбили його і спровадили далі, але ж добру пам'ять не спровадиш так само.
Отож притча:
Жив у селі хлопчик-дурник, який не умів ні читати, ні писати, багато чого не розумів, був бідним і не мав нічого, щоб він міг дати на офіру Богові. Прийшов під церкву у будній день, а вона закрита.Помолитися хоче, а слів не знає.
А біля церкви був рівчак, отож хлопчик почав перестрибувати через нього, примовляючи: " То тобі, Боже. То мені, Боже. То тобі, Боже, то мені, Боже, то тобі...".
Хлопчина щиро поділився з Богом усім, що було в нього...
Та як видно із життя отого старенького священника, який ніде довго не міг затриматися, але усюди залишав по собі добру згадку, недолюблюють тих, хто виділяється із загалу...





      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2012-07-28 12:08:39
Переглядів сторінки твору 5825
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 0 / --  (4.831 / 5.44)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (3.678 / 5.25)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.828
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2013.06.27 13:41
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Алина ВеснянаКиця (Л.П./Л.П.) [ 2012-07-28 13:30:05 ]
Добра притча.
Хлопчина вірив в Бога.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оксана Галузкевич (Л.П./Л.П.) [ 2012-07-28 14:34:55 ]
Так)))
Щиро вдячна за візит.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Гентош (М.К./М.К.) [ 2012-07-28 13:59:25 ]
"Я прийшов ділитися" - сильно сказано... Коли б так усі


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оксана Галузкевич (Л.П./Л.П.) [ 2012-07-28 14:34:05 ]
Коли б так усі...
Дякую)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Патара Бачія (Л.П./Л.П.) [ 2012-07-28 14:43:17 ]
Збираюся до друзів на весілля, треба радіти чужому щастю, а я... плачу над Вашим віршем, Оксаночко. Які все ж таки мудрі наші бабусі, що розповідають нам такі життєві істини... Вибачте, якщо будуть одруківки, я за сльозами нічого майже не бачу... Дякую що поділилися з нами тим що у Вас є... З повагою, Патара.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оксана Галузкевич (Л.П./Л.П.) [ 2012-07-28 14:47:44 ]
Найбільше жаль мені того, що не записала колись усього, що знала бабуся, а була ж неписьменною...
Гарної забави, Патаро.
І вам дякую за відгук)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Патара Бачія (Л.П./Л.П.) [ 2012-07-29 14:53:52 ]
І моя бабця пішла від нас, коли я була переконана, що усе запам'ятаю назавжди, але, з часом усе забувається... Такі вірші, як Ваш, Оксанко, будить пам'ять і за це Вам респект і уважуха. Дякую.;-)))

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оксана Галузкевич (Л.П./Л.П.) [ 2012-07-29 15:05:32 ]
Так, усе забувається з часом, на жаль.
За респект дякую, але це вже ви перебільшуєте:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Флора Мілєвська (М.К./М.К.) [ 2012-07-28 16:32:14 ]
так,бабусям велика дяка, дуже сильно, усіх гараздів)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оксана Галузкевич (Л.П./Л.П.) [ 2012-07-28 16:59:01 ]
дякую, за усіх бабусь)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Світлий (Л.П./М.К.) [ 2012-07-28 19:28:46 ]
Твір не простий....
Але задум сподобався.
Мудрістю прадавньою дихає.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оксана Галузкевич (Л.П./Л.П.) [ 2012-07-28 20:24:51 ]
Дякую)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олена Опанасенко (Л.П./Л.П.) [ 2012-07-29 00:49:49 ]
Хіба ж Він людину назве дурником? Навряд.. Тут дуже обережно треба, коли від Його імені поети пряму мову подають.. то обережніше треба бути, ніж репортерам - вони про них, а ви про Нього


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оксана Галузкевич (Л.П./Л.П.) [ 2012-07-29 10:55:57 ]
Усе залежить від інтонації, з якою звертаються.
Та ви праві.
Зрештою це лише моє бачення, а я можу
(і скоріш за все це так і є) помилятися.



Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ольга Ляшенко (Л.П./Л.П.) [ 2012-09-02 20:48:13 ]
Як же гарно написано! Чудовий, мудрий вірш! Мій Вам захват!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оксана Галузкевич (Л.П./Л.П.) [ 2012-09-02 21:39:07 ]
Якби ж це могла чути моя бабуся)
щиро дякую)))