ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Євген Федчук
2026.01.18 16:15
Сіли діди під повітку. Сидять, розмовляють.
Згадують своє минуле, про бої, походи.
Жаліються: крутить кості, мабуть на негоду.
Потихеньку то старшину, то москалів лають.
Свирид каже: - Коли б знаття, що так воно буде,
Краще б з ляхами зостались, яко

Іван Потьомкін
2026.01.18 11:39
Якже так сталось? Якже так сталось,
Що дідусями друзі враз стали?
Досить залишить було їх мені,
Як забіліли чуприни, мов сніг.
З іменем кожним в’ється стежина,
Де ми сварились, де ми дружили.
Як я вцілів, уторопать незмога?
Здогад-надія серце пече:

Борис Костиря
2026.01.18 10:49
Так хочеться зануритися в сон,
Зануритися в тишу і блаженство,
Щоб клен співав зі мною в унісон,
Утверджуючи культ багатоженства.

Так хочеться зануритися в мить,
Яка страждання й прикрощі зупинить,
Що солов'єм у глушині щемить,

Олександр Сушко
2026.01.18 10:42
Тримає цупко час мене за карк,
Підштовхує в соснову халабуду
Сховаюсь там від оплесків, подяк
І ґвалту екзальтованого люду.

Зотліють в ямі грона орденів
У темені і тиші, під надгробком,
Все полишу: бажання, плани, гнів

Світлана Пирогова
2026.01.17 22:04
Пастки льодові у звичних під'їздах,
Брили, мов у холодних печерах.
Як обігріти будинки-гнізда?
Глузду - жах божевілля перечить.

Це не північ, а страдницький Київ.
Дихання вже є густим туманом.
І не снились у снах навіть Кию,

Микола Дудар
2026.01.17 21:42
На тиждень вийшли з колії
І повернулись нишком в мрії
Як справжні мрійні хазяї
Супроти бестій - лиходіїв.

Заруби їхні відповзли
Кудись туди, де мокротеча,
А ми в цей час і підросли,

Володимир Ляшкевич
2026.01.17 18:08
З волоссям довшим модних галстуків - були ми
незмінним колоритом дискотек,
нічним звучанням парків, денним - вікон,
гротеском вуличним. І переймались віком,
заюним для тісних єднань статевих – з так
безжалісно присутніми над нами
"Бітлами", "Папл

Кока Черкаський
2026.01.17 12:10
Ти мені так посміхалась,
Наче ми вже переспали.
Проте навіть як кого звати
Ми тоді ще не знали.

Твоє розкішне волосся
Мене всього огортало,
Й мені не було потрібне

Борис Костиря
2026.01.17 10:45
Попасти під дощ серед вільного поля.
Попасти під стріли небесних армад.
Потрапити в сіті, болючу неволю,
Під обстріли грізних ворожих гармат.

Попасти під дощ - це везіння чи кара,
Це поклик небес чи прокляття століть?
Пасеться далеко спокійн

І Ірпінський
2026.01.16 21:52
Дорогу бавлять ліхтарі
Тікають тіні вслід за снігом
Ніч розчиняється в вині
Чуття ховаються під кригу

Віддай таємне самоті
На зберігання безстрокове
Гріхів лічильник - в каятті

Олена Побийголод
2026.01.16 17:14
Із Леоніда Сергєєва

Навколо калюжечки спирту сирого
сидять таргани В’ячеслав та Серьога,
і перший, відомий між друзів як Слава,
кумпана по вусиках гладить ласкаво:

– Ну що ти, Серього! Не бачу причини!

Юрій Лазірко
2026.01.16 15:52
пригрій мене
Боже
у серці зболілім
хоч я
твої прикрощі
а ти
мої крила

Борис Костиря
2026.01.16 11:53
Як я люблю оці простори ночі,
Коли усе навколо затихає,
І сняться сни небачені, пророчі,
І марить поле вільне і безкрає.

Від марноти, від торгу і базару
Ти утечеш у ніч, святі пенати,
У ній зустрінеш звістку чи примару,

Іван Потьомкін
2026.01.15 21:29
Стільки народ мій мудрості втілив у прислів’я,
що лишатися в дурнях якось вже й незручно:
«Дозволь собаці лапу покласти на стіл, то вона увесь готова захопити».
«Добре говорить, а зле робить».
Чи, може, ми й справді «мудрі потім»?
«Шукаємо мудрість

С М
2026.01.15 21:12
війна закінчиться вже скоро
хай ми зістарились обоє
невідомий воїне

снідають – новини днесь
телек діти поруч десь
ще в утробі – скоро мрець
куля й шолом нанівець

Ярослав Чорногуз
2026.01.15 20:08
Зима, зима, снігами вкрила все --
Краса природня і холодна сила.
Але для нас біду вона несе,
Вкраїна мов од горя посивіла.

Не сміх дітей, а горе матерів.
Землі здригання від ракет, шахедів.
Ну хто б тебе, Вкраїнонько, зігрів?
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Інша поезія):

Вероніка В
2025.12.24

Павло Інкаєв
2025.11.29

Анелла Жабодуй
2025.08.19

Равлик Сонний
2025.06.25

Пекун Олексій
2025.04.24

Олександр Омельченко
2025.04.14

Вероніка Художниця
2025.04.06






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Василина Іванина / Інша поезія

 Дорота Яворська Подерте кохання




      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2012-08-03 14:43:03
Переглядів сторінки твору 13188
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 0 / --  (4.879 / 5.51)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.808 / 5.49)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.661
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Конкурси. Теми Переклади
Автор востаннє на сайті 2025.02.21 15:55
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Комаров (Л.П./Л.П.) [ 2012-08-03 15:12:19 ]
Значить і Дорота Яворська, мені невідома як і Василина Іванина, з якою я маю щастя спілкуватися на ПМ знають, знають про подерте кохання не з уяв.
-штопати, Василино, точно не з російської?
В нас кажуть зашивати, є -церувати, але то не з наших країв слово. Переклад добрий.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василина Іванина (М.К./М.К.) [ 2012-08-03 20:11:48 ]
Дорогий Олександре, щиро дякую :)
Дорота Яворська - киянка.
Слово "штопати" мені не подобається, але не хотілося двічі повторювати "латати".

ШТОПАТИ, аю, аєш, недок., перех. Зашивати діру в якій-небудь тканині, виробі і т. ін., переплітаючи нитки тим чи іншим способом; лагодити що-небудь. От закінчилося й учення, знову вернулася до дядька Пашка. Сидить, обшиває всіх, латає, пере, штопає — словом, вертає затрачений капітал (Гнат Хоткевич, І, 1966, 123); Цілий тиждень Терезка прала, прасувала білизну, штопала, перешивала одяг (Михайло Томчаній, Готель.., 1960, 165).
Том 11, стор. 541.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василина Іванина (М.К./М.К.) [ 2012-08-03 20:26:20 ]
СУМ


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Семен Санніков (Л.П./Л.П.) [ 2012-08-03 15:37:53 ]
Латка, наскільки я розумію, це - шматочок тканини, який вставляється у діру після того, як обидві деталі матимуть однакові обриси, а потім акуратно приклеюється будь-яким з сучасних клеїв. Під нього можна підкласти шматочок скотчу. Потім ці штани можна віддать бомжам.
Існує краще дієслово - "залагодить". Воно так само відповідає на питання "що зробити".
Кількість складів однакова, а у рядку оригінала їх все одно на один менше.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василина Іванина (М.К./М.К.) [ 2012-08-03 20:14:37 ]
Можливо, якщо певний ритм не спостерігається, то кількість складів не настільки суттєва, хоча хотілося б якнайоптимальніше, звісно...
Спасибі, пане Семене, за хорошу пораду.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Семен Санніков (Л.П./Л.П.) [ 2012-08-03 20:41:20 ]
Радий служить Поезії :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ілона Савицька (Л.П./Л.П.) [ 2012-08-03 18:03:29 ]
це - верлібр, тут немає рими, то чому ж не перекласти дослівно?

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мирохович Андрій (М.К./Л.П.) [ 2012-08-03 21:07:32 ]
найдотепніше питання щодо перекладацької практики, яке доводилось чути. Гугл транслейт рулить


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василина Іванина (М.К./М.К.) [ 2012-08-04 13:48:43 ]
Пане Андрію, гадаю, пані Ілона мала на увазі,
що перекладач не має права вносити власні "відгалуження",
тільки якнайоптимальніше передати оригінал, намагаючись не відступити від нього ні формою, ні змістом, наскільки це можливо...
так що ми всі тут однодумці :)
дякую Вам за небайдужість


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ілона Савицька (Л.П./Л.П.) [ 2012-08-04 13:51:28 ]
саме це, пані Василино, я і мала на увазі.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ілона Савицька (Л.П./Л.П.) [ 2012-08-04 13:53:50 ]
Андрію Мироховичу: це питання стосується конкретного перекладу, а не всієї перекладацької практики. саме цей верлібр не є важко перекласти найближче до тексту оригіналу.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ілона Савицька (Л.П./Л.П.) [ 2012-08-03 18:13:51 ]
якщо вже не вдається залатати старе кохання нитками добрих спогадів, прикрити аплікацією з давніх днів, зішити обидва береги самотності, міцно зчепити (сколоти) шпилькою з тамтих ночей, треба буде (буде потрібно) з рішучістю кравчині вирізати (витяти) те подерте кохання з мого серця.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василина Іванина (М.К./М.К.) [ 2012-08-03 20:15:27 ]
Щиро дякую, пані Ілоно,
правду кажете


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василина Іванина (М.К./М.К.) [ 2012-08-03 20:23:11 ]
тобто, звісно, маєте рацію


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ілона Савицька (Л.П./Л.П.) [ 2012-08-03 20:55:24 ]
пані Василино, там з аґрафкою не зовсім зрозуміло з тексту. А немає часом у Вас оригіналу польськими літерами? бо від цього залежить і зміст - або аґрафка або спить, або спинає)).

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ілона Савицька (Л.П./Л.П.) [ 2012-08-03 21:10:12 ]
знайшла оригінал:
***


Jeśli już się nie da

Załatać starą miłość

Resztką dobrych wspomnień

Przykryć aplikacją

Z dobrych dni

Zeszyć oba brzegi

Naszych samotności

Mocno spiąć agrafką

Z tych upojnych nocy

Trzeba będzie

Ze zdecydowaniem krawcowej

Wyciąć tę miłość

Z mego podartego serca


тут слово spiąć означає спинати, скріплювати.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ілона Савицька (Л.П./Л.П.) [ 2012-08-03 21:11:44 ]
ой, а тут оригінал відрізняється від Вашого...

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ілона Савицька (Л.П./Л.П.) [ 2012-08-03 21:16:18 ]
ой, а тут оригінал відрізняється від Вашого...

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2012-08-03 19:44:59 ]
заштопати... Є таке колоритне українське слово - зацерувати.

залатати, скріпити, витяти - як на мене, на своєму місці.

Тільки... якщо витяти - залишиться ще більша діра, і що тоді робити? словом... це не вихід )

Замість (подерте)"розірване" - пропоную "покремсане"...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ілона Савицька (Л.П./Л.П.) [ 2012-08-03 20:53:08 ]
На мою думку, переклад має бути максимально наближений до оригіналу( але ні в якому разі не механічним), тим більше у верлібрі, де кожне слово несе більше смислове навантаження, ніж у римованому вірші. церувати є і в нас і в них, але авторка оригіналу чомусь його тут не вжила. Тому недоцільно його вживати і в перекладі.

Для чого покремсане, коли є прямий відповідник украхнською. Це ж не переспів.