ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Ігор Шоха
2024.11.21 20:17
Минуле не багате на сонети.
У пам’яті – далекі вояжі
і нинішні осінні вітражі
задля антивоєнного сюжету.

Немає очевидної межі
між істиною й міфами адепта
поезії, іронії, вендети,

Євген Федчук
2024.11.21 19:59
Сидять діди на колоді в Миська попід тином.
Сидять, смалять самокрутки, про щось розмовляють.
Либонь, все обговорили, на шлях поглядають.
Сонечко вже повернулось, вигріва їм спини.
Хто пройде чи то проїде, вітається чемно,
Хоч голосно, а то раптом як

Ігор Деркач
2024.11.21 18:25
                І
До автора немає інтересу,
якщо не інтригує читача
як то, буває, заголовки преси
про деякого горе-діяча.

                ІІ
На поприщі поезії немало

Артур Курдіновський
2024.11.21 18:18
Ми розучились цінувати слово,
Що знищує нещирість і брехню,
Правдиве, чисте, вільне від полови,
Потужніше за струмені вогню.

Сьогодні зовсім все не так, як вчора!
Всі почуття приховує музей.
Знецінене освідчення прозоре,

Іван Потьомкін
2024.11.21 17:53
Якщо не в пекло Господь мене спровадить,
а дасть (бозна за віщо) право обирати,
як маю жити в потойбічнім світі,
не спокушуся ні на рай, змальований Кораном ,
ні на таке принадне для смертних воскресіння
(на подив родині й товариству).
Ні, попрошу

Юлія Щербатюк
2024.11.21 13:44
Цей дивний присмак гіркоти,
Розчинений у спогляданні
Того, що прагнуло цвісти.
Та чи було воно коханням?

Бо сталося одвічне НЕ.
Не там, не з тими, і не поряд.
Тому і туга огорне

Володимир Каразуб
2024.11.21 09:49
Ти вся зі світла, цифрового коду, газетних літер, вицвілих ночей,
У хтивому сплетінні повноводних мінливих рік і дивних геометрій.
Земля паломників в тугих меридіанах, блакитних ліній плетиво стрімке.
Що стугонить в лілейних картах стегон
В м'яких, п

Микола Дудар
2024.11.21 06:40
Сім разів по сім підряд
Сповідався грішник…
( Є такий в житті обряд,
Коли туго з грішми )
І те ж саме повторив
Знову й знов гучніше.
( Щоби хто не говорив —
Краще бути грішним… )

Віктор Кучерук
2024.11.21 06:38
Димиться некошене поле.
В озерці скипає вода.
Вогнями вилизує доли.
Повсюди скажена біда.
Огидні очам краєвиди –
Плоди непомірного зла.
Навіщо нас доля в обиду
Жорстоким злочинцям дала?

Микола Соболь
2024.11.21 04:27
Черешнею бабуся ласувала –
червоний плід, як сонце на зорі.
У сірих стінах сховища-підвалу
чомусь таке згадалося мені.
Вона немов вдивлялась у колишнє
і якось тихо-тихо, без вини,
прошепотіла: «Господи Всевишній,
не допусти онукові війни».

Володимир Каразуб
2024.11.21 01:27
        Я розіллю л
                            І
                             Т
                              Е
                                Р
                                  И
               Мов ніч, що розливає
                  Морок осінн

Сонце Місяць
2024.11.20 21:31
Наснив тоді я вершників у латах
Слухав про королеву кпин
В барабани били й співали селяни
Лучник стріли слав крізь ліс
Покрик фанфари линув до сонця аж
Сонце прорізло бриз
Як Природа-Мати в рух ішла
У семидесяті ці

Іван Потьомкін
2024.11.20 13:36
Сказала в злості ти: «Іди під три чорти!»
І він пішов, не знаючи у бік який іти.
І байдуже – направо чи наліво...
А ти отямилась, як серце заболіло:
«Ой, лишенько, та що ж я наробила?!..»
Як далі склалось в них – не знати до пуття:
Зійшлись вони чи

Юрій Гундарєв
2024.11.20 09:10
років тому відійшов у засвіти славетний іспанський танцівник Антоніо Гадес.
Мені пощастило бачити його на сцені ще 30-річним, у самому розквіті…


Болеро.
Танцює іспанець.
Ніби рок,
а не танець.

Світлана Пирогова
2024.11.20 07:07
три яблука
холодні
осінь не гріє
гілля тримає
шкірка ще блискуча гладенька
життя таке тендітне
сіро і сумно
три яблука висять

Микола Дудар
2024.11.20 07:04
Батько, донечка, і песик
Всілись якось на траві
Не було там тільки весел
Але поруч солов'ї…
Щебетали і манили…
Сонце липало в очах
І набравшись тої сили
Попросили знімача
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Кай Хробаковськи
2024.11.19

Ля Дмитро Дмитро
2024.11.16

Владислав Аверьян
2024.11.11

Соловейко Чубук
2024.11.02

Незнайка НаМісяці
2024.11.01

Дарина Риженко
2024.10.30

Богдан Фекете
2024.10.17






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Алла Баранкевич (1967) / Вірші

 Гумореска: Таких жінок, як українки ніде не знайдете...
Таких жінок, як українки ніде не знайдете,
Хоч всі країни за кордоном разом обійдете.
УКРАЇНКИ,-- всі красиві, та ще й роботящі,
Мудрі, добрі і ласкаві, все ж вони — НАЙКРАЩІ!
Робота в них горить в руках, все вміють робити,
Не мають часу, не поїсти, — й лягти відпочити…
Працюють в хаті, на роботі, а також на дачі.
Наші жінки, за трьох роблять, й вартують з"їсти каші…
Вони свою роботу зроблять, й чоловічу теж.
Всесильна жінка українська — вона усе зможе.
Таких жінок ви не знайдете, — ніде за кордоном,
Щоб жінка йшла по сигарети, ще й за самогоном.
Бо чоловік хоче курити, ще й пити горілку,
Добре їсти, довго спати, та сварити жінку;
— Чому мешти не помила? — Де гроші сховала?
Коли знайшла його заначку — чому не сказала?
Де сховала всі сорочки, й костюм від, » ВTРСАЧІ «?
Де ящик пива та горілки, що сховав на дачі?
Де любовні ці записки, що коханки писали?
Де шкарпетки, що три ночі під ліжком лежали?
Де ключі всі, й від машини? — Чому знайти не може?
Чому помити МЕРСЕДЕСА – йому не допоможе?
Чому читала есемески, від тридцятьох панянок?
Та, ще море запитань — і так кожний ранок.
Та всю роботу чоловічу жінки добре знають,
Як не заводиться машина – чоловік і жінка пхають…
Наші жінки українські штанги піднімають,
Коли п"яний чоловік — на плече кидають…
Ще три кілометри несуть, хай ляже й проспиться,
Та він же свій, а не чужий — може пригодиться?
Нічого вже не пам"ятає, ще й кричить — співає…
Мешти згубив, але горілка — з кишені виглядає…
Не дозволяйте принизити себе УКРАЇНКИ!
Будьте горді й беріть приклад з інших країн жінки!
А чоловіків не розумних від себе відганяйте…
Любіть добрих й працьовитих, й жіночу гордість майте!
Не дозволяйте ви нікому себе зневажати,
А навчіть всіх чоловіків жінок поважати.
Чоловік в хаті голова, а жінка шия буде,
Куди шия ця поверне — голова там й буде.
Так, як будеш ти крутити цією головою,
Така буде і поведінка любимого з тобою…
Як покрутиш головою, — те й буде робити,
А головою так крутіть, щоб було добре жити,
Як не зможеш покрутити,- життя можна змінити.
Й знайти такого, щоб любив, та з ним щасливо жити.
Права в сім"ї будуть в вас рівні, як будуть вас любити.
Як буде в вас любов взаємна, то буде краще жити.
Треба жіноче своє щастя, в Господа просити.
Щоб вас любили й поважали, й ви теж могли любити…
Таких жінок, як УКРАЇНКИ ніде не знайдете,
Хоч весь ви світ, й КИТАЙ і ШТАТИ кругом ОБІЙДЕТЕ!!!

Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.



      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2012-08-16 23:32:18
Переглядів сторінки твору 1121
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 0 / --  (3.591 / 5.25)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (0 / 0)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.759
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2015.03.15 17:32
Автор у цю хвилину відсутній