ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Віктор Кучерук
2026.09.02 07:00
* * *
Краплинки холодні, прозорі і чисті
Розваги собі влаштували у місті, -
Стукочуть, дзюркочуть на плитках, асфальті,
Заводять сопрано, продовжують альтом, -
Всю землю вмиває навала дзвеняча,
З ознаками жвавої й щедрої вдачі.
Тіснява калюж і струмочків

Борис Костиря
2026.09.01 22:13
* * *
Я нікуди не хочу іти.
Я побуду сьогодні удома.
Подивлюсь я на все з висоти
Чи із попелу й диму Содома.

Подивлюсь я із храму хмарин
Чи з боліт, із низини Аїда.
Не пізнаю я більших вершин,

Ольга Садкова
2026.09.01 21:07
"- Літо, літечко барвисте..."
— Літо, літечко барвисте,
ти куди втікаєш з міста?
А мені, виходить, час
повертатися у клас?
Знов за партою сидіти
і все вчити, вчити, вчити?
Зачекай іще хоч трішки.
Не втомились мої ніжки

хома дідим
2026.09.01 20:27
* 190 *
щось було у цім
нічого у цім не лишилось
невідомо чиє глузування
постскриптуму замість
ми заходимо в осінь
так ніби нам доручили
не то щоби сильно хотілося
але звичайно як скажеш

Вячеслав Руденко
2026.09.01 17:45
Мемуаровий* біль
Відгоріло в стерні —
Відцвіли землероби,
Жебраки уночі
Вже шукають ропух.
Мемуаровий* біль,
Наче кінь клишоногий,
У канаві йдучи,
Знов прискорює рух…

Ірина Вовк
2026.09.01 10:10
"Іскри з погаслих багать. Антологія драми Стародавнього Світу" (продовження 7)
САЛОМЕЯ: ТАНЕЦЬ СЕМИ ПОКРИВАЛ"

(Драматичний ескіз у ритмізованій прозі на три з’яви,
в містичному стилі біблійної «Пісні Пісень»)

ДІЙОВІ ОСОБИ:
Ірод Антипа – тетрарх Галілеї, цар, чиє серце повне безумства та гріховної пристрасті.
Саломея – юн

Віктор Кучерук
2026.09.01 07:40
* * *
Самотність крижана вчувається сильніше,
Коли на заході згасає тихо день, -
Коли мене уже не радують ні вірші,
Ні звуки в клітці соловейкових пісень.
Знедавна самоту ніяк не втихомирю,
Хоча тепер собі це ставлю за мету,
Бо не скоривсь біді та не утр

хома дідим
2026.08.31 21:18
* 189 *
сонцезаходом палає
сатурнічний небозвід
падає в ще справну память
літа перезрілий плід
різноквіття на осоннях
липоцвіт джмелиний літ
поле рапсове і сонях
хмароплин і живопліт

Ольга Садкова
2026.08.31 20:40
"Давно живу, та не збагну і досі..."
Давно живу, та не збагну і досі
в природі перетворень весняних.
Дедалі краще розумію осінь.
А паростки? Що знаю я про них...?

Із нежиття вони в життя приходять,
крізь мокрі випинаються сніги,
а ми, панове, в гумових чоботях,

Вячеслав Руденко
2026.08.31 14:55
Рай чумаковий — без плачу.
Рай балачок бринить у грушах,
Рай чумаковий — без плачу.
У кошиках ховають душі
Себе від довгого дощу.
А ми пливем до монплезірів,
Торуєм шлях між сарани,
Легкі зазвичай, як порфіри,
Як кучми, сховані в чалми.

Борис Костиря
2026.08.31 12:25
* * *
Ніякі греблі пристрасть не зупинять.
Вона в ріці приречено кипить.
Вона - це зліплена із плоті пишність,
Господніх замислів пророча мить.

Ця пристрасть затопляє все навколо,
Нічим не спинена, палка, нага.
Прадавнє вогнище утворить коло.

Ірина Вовк
2026.08.31 06:25
"Іскри з погаслих багать. Антологія драми Стародавнього Світу" (продовження 6)
ЦИКЛ ІІІ. ЮДЕЯ

ПІСНЯ ДВОХ МУДРОСТЕЙ: золото Саби і кедри Сіону
(драматичний «ескіз» у ритмізованій прозі, у трьох явах)

ДІЙОВІ ОСОБИ:
СОЛОМОН — цар Ізраїлю, обранець Ягве, чиє серце — наче глибоке море істини.
ЦАРИЦЯ САВСЬКА (МАКЕДА) — володар

Віктор Кучерук
2026.08.31 06:15
* * *
Відкладаю сон на потім,
Щоб себе уберегти,
Бо ракети на підльоті,
Бо не сплять мої кати.
Балістична чи крилата
Вже за мить уразить ціль, -
Підлітає їх багато,
Хаотично, звідусіль.

Віктор Насипаний
2026.08.30 22:33
Скоро осінь
Ще сипле трохи сонця рань в шовки барвисті,
Тепло і радість ми шукаєм в межилисті.
Блукає небо втомлене із птахом низько,
І холоди плетуть путі, бо ж осінь близько.
Приручать нас, як дич, дощі - вітри холодні.
І всі будем, як в татарви, у них в полон

Євген Федчук
2026.08.30 21:36
Як більшовики на Тамбовщині з селянами воювали в 1921 році
Як московські комуняки народ свій любили,
Задля «щастя» народного скільки люду вбили,
Хотілось би пригадати. Прикладів чимало.
Про «Антоновщину», звісно всі уже чували.
Хотілось би більш детально на тім зупинитись,
Як більшовики й селяни не змогли уж

Іван Потьомкін
2026.08.30 21:25
Уже завересніло...
Чобітки червоні
Зоставила для осені зозуля.
Із сливою так марить поріднитись терен.
Шипшина не колоти хоче,
А просто притулитись до руки.
Уже завересніло.
Раз по раз ще вертає літо,
Начебто сказать забуло:
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Ярина Діброва
2026.08.07

Анастасія Ехо
2026.08.01

Фел Ходак
2026.07.22

Ольга Садкова
2026.07.18

Анна Марчук
2026.07.12

Паб Лімерик
2026.07.12

Тетяна Нєтьосіна
2026.07.04






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Ігор Павлюк (1967) / Вірші

 * * *
Малюнок Миколи Ткачука Літо заснуло – мов пісня вмерла.
Так буде з життям колись...
Хтось повз по ньому, мов на Говерлу,
Чи до лебедів лис.

Я ж повернувся із Того світу
Не для дешевих драм.
Душевні плоди поламали віти.
Все – як вода.

Вітер старенький.
Стареньке небо.
Тихий, мов квітка, сон.
Всі ми там будемо коли-небудь,
Як не засне Харон...

Заячі очі тутешніх мавок.
Трави. Молитва. Дощ.
Даль глибиніє хутром кривавим
В очікуванні Годо.

Душу від зірки своєї грію.
Літо, літа, літак...
Я засинати, мов клен, не вмію.
То ж золотію так.

Золотом сивим іскрить волосся.
Гаснуть дороги жил.
Жив я, любив я... А чи здалося?
Броджу між близьких могил.

Жалість і заздрість в душі осінній...
Хліб народжує сіль...

Завтра усе поєднає іній –
Тихий красивий біль.




  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2012-08-19 10:31:57
Переглядів сторінки твору 4695
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R1
* Народний рейтинг 0 / --  (5.096 / 5.72)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.911 / 5.75)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.720
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не оцінювати
Автор востаннє на сайті 2026.03.09 22:04
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Татьяна Квашенко (Л.П./М.К.) [ 2012-08-19 10:55:30 ]
Душу від зірки своєї грію.
Літо, літа, літак...
Я засинати, мов клен, не вмію.
То ж золотію так... - больше всего)..

ну не уйду молча..есть авторы, о возрасте которых обманчиво судишь по их стихам - стихи старше авторов, на порядок старше.. дай Бог здоровья Патаре - коли б не она, наведшая на вас, 45летнего, я бы до сих пор заблуждалась что вам лет этак под 60, как минимум)...
и спасибо за новое фото)
ваша..


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Татьяна Квашенко (Л.П./М.К.) [ 2012-08-19 11:41:48 ]
Лето заснуло – умершей песней
И жизнь не споет на бис…
Полз по ней кто-то, как на Говерлу,
Или как к птицам лис.

Дал возвратиться бог с того света –
Не для дешевых драм.
Зрелостью духа сломало ветки.
Всё – как вода

Старенький ветер.
Небесный студень.
Тихий, в бутоне, сон.
Рано ли, поздно ли – все там будем.
Только не спи, Харон..

Очи раскосые у русалок.
Травы. Молитва. Сон.
Даль одевается мехом алым -
Так она ждет Годо.

Я от звезды своей душу грею.
Лето, летА, полёт..
Кленом осенним заснуть сумею ль? -
Вряд ли.., беру в расчёт.

Волосы Искрой седою взЯлись.
Гаснут дороги жил.
Жил я, любил я..или казалось?
Меж близких брожу могил.

Жалость и зависть в душе осенней..
Хлеб порождает соль..

Завтра укроет все белый иней –
Тихо застелит боль


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Татьяна Квашенко (Л.П./М.К.) [ 2012-08-19 11:45:42 ]
не было автора ещё, Игорь, который давался бы мне так легко в переводе. для меня это говорит о хорошем)..я очевидно ваша ровесница..не по паспорту..а по тому для чего мы сюда вернулись с того света..спасибо..чуть-чуть не успела поставить рядом в ленту. теперь подожду, помусолю ещё)..


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Вітер Ночі (Л.П./М.К.) [ 2012-08-19 13:55:04 ]
Да, но перевод скверный...)))!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Сірий (М.К./М.К.) [ 2012-08-19 15:20:59 ]
Був.
Читав.
Відгукуюсь!)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ігор Павлюк (М.К./М.К.) [ 2012-08-19 15:52:31 ]
Я мальчишка совсем молодой еще...
Но душе моей тысяча лет... :))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ігор Павлюк (М.К./М.К.) [ 2012-08-19 15:54:00 ]
Дякую, шановна Марто.
Додаю ще один вірш до майбутньої книги Ваших перекладыв ыз мене.

Удачі!

Ваш ІП. :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ігор Павлюк (М.К./М.К.) [ 2012-08-19 15:58:53 ]
Ваші, Марто, коментарі до моїх віршів - також потрібно буде надрукувати: вони також поетичні. :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тамара Ганенко (М.К./М.К.) [ 2012-08-19 16:42:15 ]
Люблю Ваші вірші, Ігорю. Що за пишнота і мови й думки!..
Натхнення!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ігор Павлюк (М.К./М.К.) [ 2012-08-19 16:52:01 ]
Дякую, Володимире!
Тримаймося!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ігор Павлюк (М.К./М.К.) [ 2012-08-19 16:55:44 ]
Дай Вам Бог здоров*я, світла, Тамарочко, за океаном... :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тамара Ганенко (М.К./М.К.) [ 2012-08-19 17:56:31 ]
І Вам того, Ігорю. Шліфуйте далі душу свою, тисячолітню)))
До речі, за Свіяшем, наступне тоді душа Ваша хіба в священику на світ з“явиться (то йде за рівнем творця:))) Ну або в синові мільйонера де, хоч в Еміратах)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2012-08-19 17:15:29 ]
Увесь вірш - як "тихий красивий біль",
а оці рядки чомусь у нього не вписуються ніяк:
"Хтось повз по ньому, мов на Говерлу,
Чи до лебедів лис." Візуальна картинка, радше, усміхає ) Протиставлення не достатньо чітке... Може так? -
"хтось - як по здобич лис"?"



Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Богдан Манюк (М.К./М.К.) [ 2012-08-19 20:05:37 ]
І я до гурту ровесників... Ігоре, знову зачудований Вашими асоціативними рядами.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Татьяна Квашенко (Л.П./М.К.) [ 2012-08-19 20:06:29 ]
скверно ли, верно ль - а песню ввергли
в души. В вечерний час
как одиноки они, говерлы.
это про нас...
:)
переписала всё... попробую опубликовать


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ігор Павлюк (М.К./М.К.) [ 2012-08-19 20:07:50 ]
:) А ну покажіть, Марто.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Татьяна Квашенко (Л.П./М.К.) [ 2012-08-19 20:19:47 ]
СЛУШАЮСЬ)..
в день освящения плодов земных - плодов духовных не удержат ветви..


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ігор Павлюк (М.К./М.К.) [ 2012-08-19 20:09:30 ]
Дякую, Богдане!
:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ігор Павлюк (М.К./М.К.) [ 2012-08-19 20:10:49 ]
Вдячний, пані Любо, за цікаве зауваження і загалом за ніжну увагу.
Подумаю... :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ірина Людвенко (М.К./М.К.) [ 2012-08-24 19:03:09 ]
Так і накрило тихим красивим сумом... Дуже сподобалось!