ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Ярослав Чорногуз
2026.03.17 01:48
У розлуці
Хилитає вітер тую
Сонце зникло, не сія.
Так сумую, так сумую
За тобою, мила я.

З-під вечірньої вуалі
І гіркої самоти --
Від печалі, від печалі

Володимир Бойко
2026.03.17 00:30
Довколополітичні думки -11
Російсько українська війна – війна за виживання. Українців – як нації, московитів – як імперії. Мало повернути державність, треба повернути ще й історію. Моральні авторитети черпають своє натхнення із кримінального минулого. Найліпше захищати інт

Ірина Вовк
2026.03.16 23:37
Княжна козацького степу: Шепіт над безоднею (продовження)
– Ти знову дивишся на захід, Тимоше, – її голос був тихим, як шелест шовкової завіси. – Там, де небо стає червоним, наче розлите вино твого батька. Там Молдова... чи там війна? Він не обернувся, але вона відчула, як напружилися його плечі під жупаном. Йо

Ірина Вовк
2026.03.16 19:53
Княжна козацького степу (Багряний етюд у прозі)
«…Їх щастя тривало – як літня гроза, На білеє личенько впала сльоза. Лишилась вдовиця у Рашківській тиші, Де вітер холодний легенди колише. Ні перли коштовні, ні княжий поріг Від лиха і згуби її не вберіг. Розтанули мрії, мов замок з піску, Лишивши

Артур Курдіновський
2026.03.16 18:13
Голоси минулого (великий вінок ронделів)
МАГІСТРАЛ

Давно покрився пилом чорний фрак,
І потьмяніли камінці корони.
Пронизує мовчання телефона,
Вразливий спогад назавжди закляк.

Так важко волю стиснути в кулак,

Борис Костиря
2026.03.16 10:59
Час примирення
Шалені дикі ґедзі не кусають.
Приходить час примирення й добра.
Як зло збиреться у потужні зграї,
Тоді розчахнемо цей світ до дна.

Нас лагідно й покірно сонце пестить.
Минула спека, ніби пекла крик.
Із глибини ті спогади воскреснуть,

Віктор Кучерук
2026.03.16 05:47
* * *
То вітер грається волоссям,
То ясне сонце сліпить зір, -
То дощ іде і скрізь розносить
Шум крапелин, як поговір.
Усе навкруг, як сни, мінливе,
Щедротне надмір і скупе, -
Лише завжди минуле сиве
За мною гониться й сопе...

Євген Федчук
2026.03.15 17:20
За що вбили москалі Павла Першого
В Московії завжди таке бувало:
Коли за владу билися «царі»,
То гинули і ті, хто при дворі,
І ті, що право на престола мали.
А вже, коли на трон хтось усідавсь,
Завжди важлива знайдеться причина,
Чому була убита та людина.
То й «переможець», звісно

С М
2026.03.15 16:33
Цибулинне віко (The Beatles)
Я розповів за Поле Суниць
Де не було реального ніц
Альтернативний плейс я найшов
Де плине будь-ш
Глянь розгорнені тюльпани
Те, чим жиє різне панство
Глянь у віко цибулинне
Я розповів, що морж і я сам – те ж

Ігор Шоха
2026.03.15 16:17
Пам’ятай про бренність сущого
                    І
Ми пасажири. Нас несе Земля
чи то у рай, чи у космічне пекло,
де не буває холодно чи тепло
і де уже була душа моя,
коли перегоріла і воскресла
як его мого первісного я.

Борис Костиря
2026.03.15 11:56
* * *
У сні побачу болісні пророцтва,
Які хотів спалити у вогні,
Тривог і болів, дива і юродства
В мінливій і безмежній глибині.

У сні приходить те, що неможливо,
Химерне, дивне, неземне, із дна
Морів і океанів. Пустотливо

М Менянин
2026.03.15 02:02
яду НІ!
Насичено ядом життя України,
хто поруч чи рядом бере від людини?
хто має підступне бажання очолить
народ цей і далі продовжить неволить?

Кому завдяки не закінчена битва
за щастя в житті і за промені світла?
кому до вподоби подвійні стандарти

Нічия Муза
2026.03.14 21:40
Одинока мелодія Музи
Життя минає, та ніколи
мене ніде не омине
моє оточення земне –
гаї, луги, поля і доли.

І поки люди є навколо,
а в небі сонечко ясне,
природа слухає мене,

Ігор Терен
2026.03.14 21:36
Назустріч весні
Минають ночі, і за днями дні,
і сонечко до літа покотило,
і мало що напам’ять залишило
до осені останньої мені.

А далі, як буває уві сні –
багряні увижаються вітрила.
Ассоль чекає! Напинаю крила

Артур Курдіновський
2026.03.14 16:16
Просто сон
Це просто сон. Не менше і не більше.
Невиліковний надважкий склероз.
Тобі ганебна смерть, якщо ти інший!
Народжуються з порожнечі вірші -
Чи захист від світанку, чи наркоз.

Здаля усі - біленькі та пухнасті,
Колючому шепочуть: "Не кричи..."

Іван Потьомкін
2026.03.14 13:57
***
Співала самотність про зграйну дружбу. Співала, аж серце злітало з словами І в звуках тремтіло. Здіймалося вище і вище. Як жайворон, висло Та й впало, мов грудка... Нараз обірвалася пісня. На серце людина поклала руку.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

П'ятниця Тринадцяте
2026.03.13

Людмила Пуюл
2026.03.06

Ноктюрн Ноктюрн
2026.02.26

Богдан Райковський Райко
2026.02.25

Мілана Попова
2026.02.24

Стейсі Стейсі
2026.02.14

хома дідим
2026.02.11






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Олеся Овчар (1977) / Вірші

 Чорнобривцева розмова з мамою
Матусю, рідна, журишся... Чому?
Леліє чорнобривці осінь,
Та ти, як безліч сподівань тому,
Така нестримно-юна й досі.

А знаєш, мамо, я ж іще мала.
Дозволь, сховаюсь у долоні -
Сльозами вимолю з чола
Твої тривоги невгамовні.

Пригадуєш, мамусю, ті пісні,
Колисані у теплих зливах?
А наші мрії звабно-запашні
У насінинках чорнобривих?

Повіриш, нене? - Бережу сама
Насіння те в душі-торбинці.
Усе для доні...
Вірю – і вона
Також полюбить чорнобривці.
2012

• Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.



    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2012-08-25 07:57:09
Переглядів сторінки твору 7276
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 0 / --  (4.940 / 5.48)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.871 / 5.45)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.802
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2016.01.07 22:29
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2012-08-25 12:13:54 ]
Тільки давайте не ображатися один на одного, бо це тільки відчуття, а справжнє - як поезія - трохи фундаментальніше за наші минущі хвилинні настрої. )


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олеся Овчар (Л.П./М.К.) [ 2012-08-25 17:05:08 ]
Точно!!!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галина Фітель (Л.П./Л.П.) [ 2012-08-25 12:43:33 ]
Чудово, Олесю. А якщо чорнобривцева розмова з мамою? І теж, як Іван спіткнулася на спопелянні сльозами. Бо ж спопелити можна, а попіл залишиться, як нагадування. Звісно, сльозами виплачу - надто просто і очікувано, а якщо словами вимолю.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олеся Овчар (Л.П./М.К.) [ 2012-08-25 16:58:51 ]
Вже панові Іванові про гарчість сліз говорила, а вимолю - дуже гарно. Подивимося, що вийде. Цікаво буде знати Вашу думку. Розмова не проти бути чорнобривцевою)))) Дякую!!!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галина Фітель (Л.П./Л.П.) [ 2012-08-26 00:35:12 ]
Ой чудово вийшло, Олесечко. Сльозами вимолю взагалі клас. От ще справді там, де у пана Ярослава "пісні ті", теж спіткнулася, але вважала вже надто багато власних поправлянь, а запропонувати варіант не змогла. А запашні пісні направду було б чудово. Занюхалася просто тим віршем, заспівалася. Дуже і дуже дякую, така любов до мами, аж мені засльозилося.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2012-08-26 00:05:48 ]
Ну, здається, після всіх зауваг вийшло чисто, ніжно, безпосередньо. Хоч і у мене одна є. Це - наголос у слові "пІсні ті". Я б так переробив:

Пригадуєш, мамуню, ті піснІ,
Колисані у теплих зливах?
А наші мрії-звабно-запашні
У насінинках чорнобривих...

Якщо лягає на душу, Олесю, то прошу. А ні - подумай сама. Хоч, мабуть, втомилася вже від перероблянь, бідненька. Та що поробиш, треба.)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олеся Овчар (Л.П./М.К.) [ 2012-08-26 13:32:45 ]
Лягає - саме так, дорогий мій пане Ярославе. Недарма ж ми з Вами споріднені душі (беру на себе сміливість). Втомитися я не втомилася, бо сама відчувала негладкість звучання, тому і не терпілось почути фахові поради. Дякую за них і Вам і усім, хто перейнявся моїми рядками. Дякую!!!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2012-08-26 10:09:33 ]
О так, завдали ми клопоту милій авторці. Тепер потрібен час, аби призвичаїтися до нового і побачити об'єктивно ситуацію в цілому. Думаю, краще повернутися до можливих правок не раніше одного, двох нових віршів, або за днів три-чотири.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олеся Овчар (Л.П./М.К.) [ 2012-08-26 13:36:14 ]
Якщо і клопоту, то приємного. Саме такого, як я хотіла. От за що я так люблю ПМ - за теплу дружню атмосферу і вдумливі доречні фахові поради друзів і вчителів. Повернутися до написаного треба. Тільки зазвичай це не кілька днів (а невідомо-скільки-днів:)))), а наразі я врешті задоволена з того, що вийшло. От так - зі світу по нитці. Та свого часу саме завдяки таким порадам я навчилася такого, чого й не сподівалася. Тож дякую за все, дорога Редакціє. За поради зокрема і за ПМ - в цілому!!!