ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Віктор Кучерук
2025.07.02 05:30
Порадників багато
Як ґрунт підготувати,
Щоб мати врожаї, –
Розказують вдвадцяте
Учителі мої.
Відомо їм достоту,
Коли пора якраз
Уже іти полоти,
Чи підгортати час.

Юрій Лазірко
2025.07.02 03:14
Залишайсі На Ніч -- Альбом Теревені від Зеня
Залишайсі на ніч - мій Сірко
Відхлепоче ті з рук мольоко,
Схочуть кури курчати "ко-ко"
На підстилках у стиль ро-ко-ко!

Я тебе на руках донесу,
Прополощу в миднице красу,
Покрою нам на двох кубасу,

Федір Паламар
2025.07.01 23:57
***
Розхожими були Патерики
Про кельників німих і бісогонів –
Тоді миряни різні залюбки
Рівнялись показово на канони.

Опісля настає період хронік:
Походи, розкоші, повстання мас,
Прославлені в суспільній обороні –

Леся Горова
2025.07.01 22:02
Бетельгейзе
На екватор вмощені небесний
Зір липневих квітнуть едельвейси.
Космосу похитує їх вітер.
Там десь паленіє Бетельгейзе.
В Оріоні - зоряна імпреза!
Наднова народжується світу!

Багрянисто зірка догорає,

Борис Костиря
2025.07.01 21:47
Зникнення поета
Багато людей думають:
куди зник поет?
Куди він дівся
із літературного поля?
Його немає в соцмережах,
у "Фейсбуці", " Телеграмі",
його телефон
не відповідає.

Данько Фарба
2025.07.01 21:21
Воля
Якщо ти хочеш проковтнути це -  вперед. 
Я краще все перетворю на сміх і попіл. 
Забуду ключ від усіх своїх дверей. 
Розмножу гнів неприйняття на сотні копій.

Закриюся від натовпу плащем. 
Пройду як ніж через вершкове масло. 
Залишуся заручни

Іван Потьомкін
2025.07.01 13:52
Чорт і чортзна-що
Хоч було вже пізно,
В крайню хату до ворожки
Якось Чорт заскочив:
«Розкажи, люба небого,
Тільки правду щиру,
Що говорять тут про Бога
І про мене, звісно?
Прокляли, мабуть, обох

Віктор Кучерук
2025.07.01 12:27
* * *
Далеч безкрая синіє, як море,
Мліючи тихо в принаднім теплі, –
Жайвір щебече здіймаючись вгору
І замовкає, торкнувшись землі.
Змірюю поглядом світле безмежжя,
Хоч не збираюся в інші краї, –
Подуви вітру привітно бентежать
Ними ж оголені груди мої

Світлана Пирогова
2025.07.01 10:14
Дерево душі
Густішає, солодшає повітря,
немов саме говорить літо,
пахуча розквітає липа.
- Це дерево душі, - шепоче вітер.
Цілюща магія, любов і ніжність,
бо до землі торкнулась Лада,
і все в цім дереві до ладу:
деревина легка і цвіту цінність.

С М
2025.07.01 09:09
Салатові дні знову тут (Procol Harum)
Заявишся опівночі і мовиш ‘Ніч не видно’
Бо через тебе я засліп, і я боюся світла
Кажу тобі, що я сліпий, а ти показуєш мені
Браслети, що я оплатив давно

Назовні усміхаюсь, але на серці холод
Хоч кажеш, ти є поруч, я знаю щось не то

Тетяна Левицька
2025.07.01 08:05
Вертоград
Двічі не ввйдеш в рай,
у вертоград* розкішний,
бо не тобі в розмай
кров'ю писала вірші.
Небо і два крила –
в сонячному катрені,
ДНК уплела
в райдужні гобелени.

Борис Костиря
2025.06.30 21:47
Аритмія
Аритмія в думках, аритмія у вірші.
Ми шукаємо ритми, що розламують ніші.

Ми шукаємо сенсу у грудах каміння.
У стихії шукаємо знаків творіння.

У безликості прагнем побачить обличчя.
І порядок у хаосі, в темряві - свічі.

Козак Дума
2025.06.30 10:42
Червневий смак
Смакую червня спілий день останній
раюючи, бо завтра утече,
а з абрикос медових спозарання
гарячий липень пироги спече.

Посушить стиглі яблука і груші
на бурштиново-запашний узвар,
задухмяніє пелюстками ружі

Богдан Манюк
2025.06.30 09:12
По той бік Золотої Липи
Частина друга Жовч і кров 1930 рік Потяг Львів-Підгайці на кінцеву станцію прибув із запізненням. Пасажир у білому костюмі та капелюсі упродовж усієї мандрівки звертав увагу на підрозділи польських військових, які й затримували рух потягу, сідаючи в

Тетяна Левицька
2025.06.30 08:21
Рідна хата
На подвір'ї, біля хати,
в кропиві та бузині
дозрівають пелехаті
чорнобривці запашні.

На порозі чорний вужик
примостився спочивать.
Квітнуть мальви, маки, ружі —

Віктор Кучерук
2025.06.30 05:48
* * *
Закохані до згуби
Лише в своїх дружин, –
Дбайливі однолюби
Додому йдуть з гостин.
Хоч ген затишна гавань,
А тут – низенький тин, –
Наліво, чи направо,
Не зверне ні один.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Сергій Святковський
2025.06.27

Рембрі Мон
2025.06.07

Чорний Кугуар
2025.05.27

Анет Лі
2025.05.16

Федір Паламар
2025.05.15

Валерія Коновал
2025.05.04

Ольга Незламна
2025.04.30






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Олеся Овчар (1977) / Вірші

 Чорнобривцева розмова з мамою
Матусю, рідна, журишся... Чому?
Леліє чорнобривці осінь,
Та ти, як безліч сподівань тому,
Така нестримно-юна й досі.

А знаєш, мамо, я ж іще мала.
Дозволь, сховаюсь у долоні -
Сльозами вимолю з чола
Твої тривоги невгамовні.

Пригадуєш, мамусю, ті пісні,
Колисані у теплих зливах?
А наші мрії звабно-запашні
У насінинках чорнобривих?

Повіриш, нене? - Бережу сама
Насіння те в душі-торбинці.
Усе для доні...
Вірю – і вона
Також полюбить чорнобривці.
2012

• Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.



    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2012-08-25 07:57:09
Переглядів сторінки твору 6754
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 0 / --  (4.940 / 5.48)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.871 / 5.45)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.802
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2016.01.07 22:29
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2012-08-25 12:13:54 ]
Тільки давайте не ображатися один на одного, бо це тільки відчуття, а справжнє - як поезія - трохи фундаментальніше за наші минущі хвилинні настрої. )


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олеся Овчар (Л.П./М.К.) [ 2012-08-25 17:05:08 ]
Точно!!!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галина Фітель (Л.П./Л.П.) [ 2012-08-25 12:43:33 ]
Чудово, Олесю. А якщо чорнобривцева розмова з мамою? І теж, як Іван спіткнулася на спопелянні сльозами. Бо ж спопелити можна, а попіл залишиться, як нагадування. Звісно, сльозами виплачу - надто просто і очікувано, а якщо словами вимолю.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олеся Овчар (Л.П./М.К.) [ 2012-08-25 16:58:51 ]
Вже панові Іванові про гарчість сліз говорила, а вимолю - дуже гарно. Подивимося, що вийде. Цікаво буде знати Вашу думку. Розмова не проти бути чорнобривцевою)))) Дякую!!!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галина Фітель (Л.П./Л.П.) [ 2012-08-26 00:35:12 ]
Ой чудово вийшло, Олесечко. Сльозами вимолю взагалі клас. От ще справді там, де у пана Ярослава "пісні ті", теж спіткнулася, але вважала вже надто багато власних поправлянь, а запропонувати варіант не змогла. А запашні пісні направду було б чудово. Занюхалася просто тим віршем, заспівалася. Дуже і дуже дякую, така любов до мами, аж мені засльозилося.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2012-08-26 00:05:48 ]
Ну, здається, після всіх зауваг вийшло чисто, ніжно, безпосередньо. Хоч і у мене одна є. Це - наголос у слові "пІсні ті". Я б так переробив:

Пригадуєш, мамуню, ті піснІ,
Колисані у теплих зливах?
А наші мрії-звабно-запашні
У насінинках чорнобривих...

Якщо лягає на душу, Олесю, то прошу. А ні - подумай сама. Хоч, мабуть, втомилася вже від перероблянь, бідненька. Та що поробиш, треба.)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олеся Овчар (Л.П./М.К.) [ 2012-08-26 13:32:45 ]
Лягає - саме так, дорогий мій пане Ярославе. Недарма ж ми з Вами споріднені душі (беру на себе сміливість). Втомитися я не втомилася, бо сама відчувала негладкість звучання, тому і не терпілось почути фахові поради. Дякую за них і Вам і усім, хто перейнявся моїми рядками. Дякую!!!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2012-08-26 10:09:33 ]
О так, завдали ми клопоту милій авторці. Тепер потрібен час, аби призвичаїтися до нового і побачити об'єктивно ситуацію в цілому. Думаю, краще повернутися до можливих правок не раніше одного, двох нових віршів, або за днів три-чотири.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олеся Овчар (Л.П./М.К.) [ 2012-08-26 13:36:14 ]
Якщо і клопоту, то приємного. Саме такого, як я хотіла. От за що я так люблю ПМ - за теплу дружню атмосферу і вдумливі доречні фахові поради друзів і вчителів. Повернутися до написаного треба. Тільки зазвичай це не кілька днів (а невідомо-скільки-днів:)))), а наразі я врешті задоволена з того, що вийшло. От так - зі світу по нитці. Та свого часу саме завдяки таким порадам я навчилася такого, чого й не сподівалася. Тож дякую за все, дорога Редакціє. За поради зокрема і за ПМ - в цілому!!!