ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

хома дідим
2026.06.15 20:37
розваж мене чимось небесний зодчий
немає тут розваг земних
сьогодні
знаю ми несхожі
ти понад хмарами а я оце на дні
я вірував у вітер
вітер віяв
збираючи ужинки там і сям

Борис Костиря
2026.06.15 13:25
Я розхлюпую час, ніби воду вечірню.
Я розхлюпую спокій, мов стріли часів.
Я іду до порожньої в лісі молільні
У хоралі пророчих і злих голосів.

Я розхлюпую розум, розхлюпую мудрість.
І любов розлітається, ніби вода.
Я розхлюпую біль і задавнену мук

Вячеслав Руденко
2026.06.15 10:42
Про виделки з мельхіору
Говорили у вівторок
Серед грудня в час мінору
Марафону і коня,
У горі з рахат лукуму
Ковдрам ребра розминали,
Міцелярною водою
Обливались серед дня.

Олександр Сушко
2026.06.15 09:44
Колобки натхнення в павутині сірій,
Вирвизуб окатий сонечко жує.
Ген, за виднокраєм, білосніжний ирій
Я вже там думками, поміж юних єв.

А вони гарячі! А вони жагучі!
Кожна - квітка-ружа! Удихнеш - пропав.
Після них усоте головою з кручі

Віктор Кучерук
2026.06.15 08:00
Мов сторожа зла за бранцем,
Пси метнулися за зайцем
І позбавили свободи
Гризуна в кінці городу,
Хоч пустився той щодуху
Із морковкою за вухом...
15.06.26

Тетяна Левицька
2026.06.15 06:14
Птах сумний на горобині
повертає в дійсність.
Ні, не зрадив, не покинув —
відійшов у вічність.

Чи подумати могла я,
що біда проклята,
наче круків хижа зграя,

М Менянин
2026.06.14 23:13
Не маєтки паперові,
а споріднені по крові,
розум і душа готові
мати серце для любові.

В погляді, а чи в розмові,
або хоч в одному слові,
сенс життя є при умові:

Іван Потьомкін
2026.06.14 21:55
Ішов чумак ще бідніший,
Аніж перше з дому вийшов,-
Ані соли, ні тарані,
Одні тільки штани рвані,
Тільки латана свитина
Та порожняя торбина.
“Де твої, чумаче, воли?
Чом вертаєшся ти голий?

хома дідим
2026.06.14 20:11
іще на хвилину дитинство городом недостигаючих полуниць · строго зелений нечервоніючий аґрус усе дозволяється їсти навіть не миючи · старий холодильник кавказ із характерною залізною ручкою що в одноруких бандитів тільки стирчить не догори а додолу · херн

Євген Федчук
2026.06.14 19:27
Ще прізвищ в давнину не існувало,
По прізвиськам людей і розрізняли.
Князів, скажімо давньоруських взяти.
Мстиславів там і Рюриків багато,
Всеславів, Володимирів чимало.
Та й Святославів, Ігорів навалом.
Ще Всеволоди всякі, Ярослави.
Й багато хто з

Борис Костиря
2026.06.14 17:29
Так сонце смажить невідступно
У гладіаторських боях,
Жорстоко, хижо і підступно
В далеких вигаслих краях.

Так прямо воїну у вічі
Воно палає, ніби меч.
І стяг далекого сторіччя

Олександр Сушко
2026.06.14 11:25
Анатолій Матвійчук

Найгірше - коли нездари судять Митця...

Плювати в спину Геніям не треба,
Коли вони за небокрай ідуть!
Бо душі їх здіймаються у Небо,
І в тім, напевно, є найвища суть.

Кока Черкаський
2026.06.14 11:13
Я постукав в двері Бога,
Зранку, у неділю.
- Чи ти, Боже, віриш в мене?
Він спросоння:
- Ні, не вірю!

Ти є вигадка учених,
Пустота наполовину,

Вячеслав Руденко
2026.06.14 09:48
Пісок сховався у рогожу.
З’явились - Діккенс і вовки.
Жебрак гомілки сон тривожить,
Готує з кістки поплавки.
Гарцюють коники в коноплях
Промовлю я тобі: - Дивись!-
Вогонь вже їсть життя голоблю
І дим націлися кудись…

Тетяна Левицька
2026.06.14 07:48
Реквієм страждання
відлунало скерцо.
Стихнуло мовчанням
в порожнині серця.
Боже, як жахливо
втратити колишнє...
Ми ж були щасливі,
як буяли вишні

С М
2026.06.14 07:24
Сонний алігатор у полуденнім сонці
Побіля річки як-ото зазвичай у сторонці (о ні)
Хоче своє віскі
Хоче свої чаї
Але хоч що завгодно та мене не хчи
О ні

О ні я бував там доволі
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Іван Веселий
2026.06.15

Надія Ляшук
2026.06.14

ВАСИЛЬ КУЗІВ
2026.06.11

Неїл Лорен
2026.06.08

Володимир Журавльов
2026.06.05

Мария Дутко
2026.06.01

Андрій Олінковський
2026.05.31






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Олеся Овчар (1977) / Вірші

 Чорнобривцева розмова з мамою

Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.



      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2012-08-25 07:57:09
Переглядів сторінки твору 7612
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 0 / --  (4.940 / 5.48)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.871 / 5.45)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.802
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2016.01.07 22:29
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мирослав Артимович (Л.П./М.К.) [ 2012-08-25 09:29:14 ]
Чорнобривцево, Олесю!:)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олеся Овчар (Л.П./М.К.) [ 2012-08-25 10:44:40 ]
Настрій такий переслідує, пане Мирославе. Мене мама вчила різних пісень, але "Чорнобривці" так запали в душу, що без трепету не можу про них навіть думати.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2012-08-25 10:16:07 ]
Чудовий задум - щира, тепла, творча спроба, але, дорога Олесю, звукопис іще не оптимальний. Не коефіцієнт, а саме деякі сполучення випирають...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олеся Овчар (Л.П./М.К.) [ 2012-08-25 11:00:55 ]
Дякую, дорога Редакціє, за увагу. Саме із надією слушних зауваг хочеться підшліфуватися)))
Щодо сполучень - саме так. В початковому варіанті їх було набагато більше. Це мене муляло. Коли публікувалась - зникла більшість з них. Деякі і справді залишились, бо була невпевнена. А якщо так:
Поглянь, матусю, чорнобриво сад
Заквітчує укотре осінь.
А ти, як сотні сподівань назад,
Так невгамовно-юна досі.
...
Повіриш, нене? - Бережу сама
Насіння те в душі-торбинці.
Усе для доні...
Вірю – і вона
Любитиме душею чорнобривці.

Зливи просяться інші "сльозо-зливи", але стільки сліз не можна:) Може, ще якісь ринуть)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2012-08-25 12:10:43 ]
Серйозніше глянемо трохи, так?
Тут, дорога Олесю, відразу постає питання і надзавдання - коли задумуєшся над ідеальним (але відповідним до символьної групи) звучанням. Для повної магії домінування відтворюваного вами символу не потрібно нічого зайвого - в теорії )
І рівень звучання - "в чорнобривці" - це один рівень із "Поглянь, матусю,", а ось "Укотре прикрашає" - тут вже досить помітне відсторонення від мами, від живого єднання. Напевно з мамою не потрібно навіть натяку на пафос...

Потім "назад" не зовсім правильно вжито...
Ну ось, теоретично, як "лінії", контури можливих пошуків...

"Поглянь, матусю, в чорнобривці сад
вдягнула знову (нам) ... осінь.
А ти вертати не ... назад,
непогамована ... досі...."

Ну так, ще потрібно через "дрібнички" пов'язати осінь і матір, як було у першому варіанті, але "назад" таки не можна використовувати в сенсі "тому"...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олеся Овчар (Л.П./М.К.) [ 2012-08-25 17:03:14 ]
О, дуже дякую. Справді, "назад" дуже не до ладу в мене вийшло. Щось спробувала змінити, враховуючи час, сльози і фізику))) Цікаво знати Вашу думку.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Семен Санніков (Л.П./Л.П.) [ 2012-08-25 10:41:20 ]
Розмова не може буть чорнобривою. Це не її епітет і ознака. Я не хотів би про це Вам повідомлять, але приклад і прецедент... І хвалії. Вони дезорієнтують і мене, читача і поета-аматора. Та я відчуваю нутром, що у назві щось не так.
Вірш мені спонравивсь.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олеся Овчар (Л.П./М.К.) [ 2012-08-25 10:48:20 ]
Дякую за Ваші роздуми. Розумію Ваше ставлення. Чорнобривими можуть бути хлопці-дівчата. А мрії, як Ви гадаєте? А ранки-дні-вечори? Не знаю, але мені вперто така назва відчувалася. Хотіла щось інше придумати (здавалася задовгою), але лишила таку на рівні інтуїції. Цікаво б почути Ваші версії назви.:)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Семен Санніков (Л.П./Л.П.) [ 2012-08-25 10:54:33 ]
Розмова - це не матеріальна субстанція, і тому я написав про цю технічну невідповідність, у душі поділяючи Ваш настрій.
Мої батьки любили пісню зі словами "Чорнобривці насіяла мати" і т.д. і т.п. Під цю пісню можна сказать, я ріс.
Я поки що не можу запропонувать назву - ні кращу, ані гіршу. Я взагалі не розуміюсь у назвах, і навіть рахую, що вони налаштовують читача на неправильне і помилкове сприймання твору, якщо вони невдало підібрані. Мої вірші не мають назв.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олеся Овчар (Л.П./М.К.) [ 2012-08-25 11:04:10 ]
Цікаве Ваше ставлення до назв. Я ж майже навпаки. Люблю назви. Їх важко підібрати, бо вони мають відображати квінтесенцію вірша. А пеедати її одним-двома словами важко. Тому й цікаво. Знати, що ж ти заклав у ці рядки. Дякую за роздуми.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Софія Кримовська (М.К./М.К.) [ 2012-08-25 11:53:53 ]
Ви так усіх критикуєте, що аж смішно часом!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Семен Санніков (Л.П./Л.П.) [ 2012-08-25 12:03:23 ]
Де Ви побачили критику? Вірш спонаравивсь.
Мені все наравиться. Авторша вірша подякувала.
Які проблеми?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Семен Санніков (Л.П./Л.П.) [ 2012-08-25 12:10:12 ]
Мені, до речі, теж смішним здається те, з чим носяться, як з писаною торбою. Але я ті вірші обходжу десятими дорогами. Обходитиму і Ваші. Я розгадав Ваш натяк.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Софія Кримовська (М.К./М.К.) [ 2012-08-25 12:12:01 ]
Ви дивний і дуже образливий)))
Можете обходити))) я не проти


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Софія Кримовська (М.К./М.К.) [ 2012-08-25 10:45:53 ]
Ніжно!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олеся Овчар (Л.П./М.К.) [ 2012-08-25 10:48:37 ]
Як почуття до мами)))))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Семен Санніков (Л.П./Л.П.) [ 2012-08-25 10:46:44 ]
Якщо засушені суцвіття чорнобривців заварювать замість чайної заварки, то виника чудовий лікувальний напій, який вплива на роботу кишково-шлункового тракту не гірш за ромашкові настої.
В цих квітах є щось більше, ніж краса і ознака осені :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олеся Овчар (Л.П./М.К.) [ 2012-08-25 11:01:23 ]
Значно більше...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Гентош (М.К./М.К.) [ 2012-08-25 11:32:45 ]
"Родина, родина – від батька й до сина
Від матері доні добро передам.
Родина, родина – це вся Україна
З глибоким корінням, з високим гіллям!"

Дуже ніжно, Олесю, щиро і закохано. В єдиному місці порадив би переробити - там, де "Сльози спопеляють до тла". Може - "вимию"?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олеся Овчар (Л.П./М.К.) [ 2012-08-25 16:57:21 ]
Впертий такий образ, пане Іване. Сльози гарячі, от тому мені таке на думку спало, що ними можна спалити. Та збоку видніше і якщо так не читається, то може бути "вимолю". Зараз повраховую зауваження і подивимось, що з того всього вийде)))) Дякую Вам!!!