ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Ярослав Чорногуз
2026.03.17 01:48
Хилитає вітер тую
Сонце зникло, не сія.
Так сумую, так сумую
За тобою, мила я.

З-під вечірньої вуалі
І гіркої самоти --
Від печалі, від печалі

Володимир Бойко
2026.03.17 00:30
Російсько українська війна – війна за виживання. Українців – як нації, московитів – як імперії. Мало повернути державність, треба повернути ще й історію. Моральні авторитети черпають своє натхнення із кримінального минулого. Найліпше захищати інт

Ірина Вовк
2026.03.16 23:37
– Ти знову дивишся на захід, Тимоше, – її голос був тихим, як шелест шовкової завіси. – Там, де небо стає червоним, наче розлите вино твого батька. Там Молдова... чи там війна? Він не обернувся, але вона відчула, як напружилися його плечі під жупаном. Йо

Ірина Вовк
2026.03.16 19:53
«…Їх щастя тривало – як літня гроза, На білеє личенько впала сльоза. Лишилась вдовиця у Рашківській тиші, Де вітер холодний легенди колише. Ні перли коштовні, ні княжий поріг Від лиха і згуби її не вберіг. Розтанули мрії, мов замок з піску, Лишивши

Артур Курдіновський
2026.03.16 18:13
МАГІСТРАЛ

Давно покрився пилом чорний фрак,
І потьмяніли камінці корони.
Пронизує мовчання телефона,
Вразливий спогад назавжди закляк.

Так важко волю стиснути в кулак,

Борис Костиря
2026.03.16 10:59
Шалені дикі ґедзі не кусають.
Приходить час примирення й добра.
Як зло збиреться у потужні зграї,
Тоді розчахнемо цей світ до дна.

Нас лагідно й покірно сонце пестить.
Минула спека, ніби пекла крик.
Із глибини ті спогади воскреснуть,

Віктор Кучерук
2026.03.16 05:47
То вітер грається волоссям,
То ясне сонце сліпить зір, -
То дощ іде і скрізь розносить
Шум крапелин, як поговір.
Усе навкруг, як сни, мінливе,
Щедротне надмір і скупе, -
Лише завжди минуле сиве
За мною гониться й сопе...

Євген Федчук
2026.03.15 17:20
В Московії завжди таке бувало:
Коли за владу билися «царі»,
То гинули і ті, хто при дворі,
І ті, що право на престола мали.
А вже, коли на трон хтось усідавсь,
Завжди важлива знайдеться причина,
Чому була убита та людина.
То й «переможець», звісно

С М
2026.03.15 16:33
Я розповів за Поле Суниць
Де не було реального ніц
Альтернативний плейс я найшов
Де плине будь-ш
Глянь розгорнені тюльпани
Те, чим жиє різне панство
Глянь у віко цибулинне
Я розповів, що морж і я сам – те ж

Ігор Шоха
2026.03.15 16:17
                    І
Ми пасажири. Нас несе Земля
чи то у рай, чи у космічне пекло,
де не буває холодно чи тепло
і де уже була душа моя,
коли перегоріла і воскресла
як его мого первісного я.

Борис Костиря
2026.03.15 11:56
У сні побачу болісні пророцтва,
Які хотів спалити у вогні,
Тривог і болів, дива і юродства
В мінливій і безмежній глибині.

У сні приходить те, що неможливо,
Химерне, дивне, неземне, із дна
Морів і океанів. Пустотливо

М Менянин
2026.03.15 02:02
Насичено ядом життя України,
хто поруч чи рядом бере від людини?
хто має підступне бажання очолить
народ цей і далі продовжить неволить?

Кому завдяки не закінчена битва
за щастя в житті і за промені світла?
кому до вподоби подвійні стандарти

Нічия Муза
2026.03.14 21:40
Життя минає, та ніколи
мене ніде не омине
моє оточення земне –
гаї, луги, поля і доли.

І поки люди є навколо,
а в небі сонечко ясне,
природа слухає мене,

Ігор Терен
2026.03.14 21:36
Минають ночі, і за днями дні,
і сонечко до літа покотило,
і мало що напам’ять залишило
до осені останньої мені.

А далі, як буває уві сні –
багряні увижаються вітрила.
Ассоль чекає! Напинаю крила

Артур Курдіновський
2026.03.14 16:16
Це просто сон. Не менше і не більше.
Невиліковний надважкий склероз.
Тобі ганебна смерть, якщо ти інший!
Народжуються з порожнечі вірші -
Чи захист від світанку, чи наркоз.

Здаля усі - біленькі та пухнасті,
Колючому шепочуть: "Не кричи..."

Іван Потьомкін
2026.03.14 13:57
Співала самотність про зграйну дружбу. Співала, аж серце злітало з словами І в звуках тремтіло. Здіймалося вище і вище. Як жайворон, висло Та й впало, мов грудка... Нараз обірвалася пісня. На серце людина поклала руку.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

П'ятниця Тринадцяте
2026.03.13

Людмила Пуюл
2026.03.06

Ноктюрн Ноктюрн
2026.02.26

Богдан Райковський Райко
2026.02.25

Мілана Попова
2026.02.24

Стейсі Стейсі
2026.02.14

хома дідим
2026.02.11






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Олеся Овчар (1977) / Вірші

 Чорнобривцева розмова з мамою

Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.



      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2012-08-25 07:57:09
Переглядів сторінки твору 7278
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 0 / --  (4.940 / 5.48)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.871 / 5.45)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.802
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2016.01.07 22:29
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мирослав Артимович (Л.П./М.К.) [ 2012-08-25 09:29:14 ]
Чорнобривцево, Олесю!:)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олеся Овчар (Л.П./М.К.) [ 2012-08-25 10:44:40 ]
Настрій такий переслідує, пане Мирославе. Мене мама вчила різних пісень, але "Чорнобривці" так запали в душу, що без трепету не можу про них навіть думати.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2012-08-25 10:16:07 ]
Чудовий задум - щира, тепла, творча спроба, але, дорога Олесю, звукопис іще не оптимальний. Не коефіцієнт, а саме деякі сполучення випирають...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олеся Овчар (Л.П./М.К.) [ 2012-08-25 11:00:55 ]
Дякую, дорога Редакціє, за увагу. Саме із надією слушних зауваг хочеться підшліфуватися)))
Щодо сполучень - саме так. В початковому варіанті їх було набагато більше. Це мене муляло. Коли публікувалась - зникла більшість з них. Деякі і справді залишились, бо була невпевнена. А якщо так:
Поглянь, матусю, чорнобриво сад
Заквітчує укотре осінь.
А ти, як сотні сподівань назад,
Так невгамовно-юна досі.
...
Повіриш, нене? - Бережу сама
Насіння те в душі-торбинці.
Усе для доні...
Вірю – і вона
Любитиме душею чорнобривці.

Зливи просяться інші "сльозо-зливи", але стільки сліз не можна:) Може, ще якісь ринуть)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2012-08-25 12:10:43 ]
Серйозніше глянемо трохи, так?
Тут, дорога Олесю, відразу постає питання і надзавдання - коли задумуєшся над ідеальним (але відповідним до символьної групи) звучанням. Для повної магії домінування відтворюваного вами символу не потрібно нічого зайвого - в теорії )
І рівень звучання - "в чорнобривці" - це один рівень із "Поглянь, матусю,", а ось "Укотре прикрашає" - тут вже досить помітне відсторонення від мами, від живого єднання. Напевно з мамою не потрібно навіть натяку на пафос...

Потім "назад" не зовсім правильно вжито...
Ну ось, теоретично, як "лінії", контури можливих пошуків...

"Поглянь, матусю, в чорнобривці сад
вдягнула знову (нам) ... осінь.
А ти вертати не ... назад,
непогамована ... досі...."

Ну так, ще потрібно через "дрібнички" пов'язати осінь і матір, як було у першому варіанті, але "назад" таки не можна використовувати в сенсі "тому"...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олеся Овчар (Л.П./М.К.) [ 2012-08-25 17:03:14 ]
О, дуже дякую. Справді, "назад" дуже не до ладу в мене вийшло. Щось спробувала змінити, враховуючи час, сльози і фізику))) Цікаво знати Вашу думку.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Семен Санніков (Л.П./Л.П.) [ 2012-08-25 10:41:20 ]
Розмова не може буть чорнобривою. Це не її епітет і ознака. Я не хотів би про це Вам повідомлять, але приклад і прецедент... І хвалії. Вони дезорієнтують і мене, читача і поета-аматора. Та я відчуваю нутром, що у назві щось не так.
Вірш мені спонравивсь.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олеся Овчар (Л.П./М.К.) [ 2012-08-25 10:48:20 ]
Дякую за Ваші роздуми. Розумію Ваше ставлення. Чорнобривими можуть бути хлопці-дівчата. А мрії, як Ви гадаєте? А ранки-дні-вечори? Не знаю, але мені вперто така назва відчувалася. Хотіла щось інше придумати (здавалася задовгою), але лишила таку на рівні інтуїції. Цікаво б почути Ваші версії назви.:)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Семен Санніков (Л.П./Л.П.) [ 2012-08-25 10:54:33 ]
Розмова - це не матеріальна субстанція, і тому я написав про цю технічну невідповідність, у душі поділяючи Ваш настрій.
Мої батьки любили пісню зі словами "Чорнобривці насіяла мати" і т.д. і т.п. Під цю пісню можна сказать, я ріс.
Я поки що не можу запропонувать назву - ні кращу, ані гіршу. Я взагалі не розуміюсь у назвах, і навіть рахую, що вони налаштовують читача на неправильне і помилкове сприймання твору, якщо вони невдало підібрані. Мої вірші не мають назв.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олеся Овчар (Л.П./М.К.) [ 2012-08-25 11:04:10 ]
Цікаве Ваше ставлення до назв. Я ж майже навпаки. Люблю назви. Їх важко підібрати, бо вони мають відображати квінтесенцію вірша. А пеедати її одним-двома словами важко. Тому й цікаво. Знати, що ж ти заклав у ці рядки. Дякую за роздуми.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Софія Кримовська (М.К./М.К.) [ 2012-08-25 11:53:53 ]
Ви так усіх критикуєте, що аж смішно часом!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Семен Санніков (Л.П./Л.П.) [ 2012-08-25 12:03:23 ]
Де Ви побачили критику? Вірш спонаравивсь.
Мені все наравиться. Авторша вірша подякувала.
Які проблеми?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Семен Санніков (Л.П./Л.П.) [ 2012-08-25 12:10:12 ]
Мені, до речі, теж смішним здається те, з чим носяться, як з писаною торбою. Але я ті вірші обходжу десятими дорогами. Обходитиму і Ваші. Я розгадав Ваш натяк.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Софія Кримовська (М.К./М.К.) [ 2012-08-25 12:12:01 ]
Ви дивний і дуже образливий)))
Можете обходити))) я не проти


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Софія Кримовська (М.К./М.К.) [ 2012-08-25 10:45:53 ]
Ніжно!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олеся Овчар (Л.П./М.К.) [ 2012-08-25 10:48:37 ]
Як почуття до мами)))))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Семен Санніков (Л.П./Л.П.) [ 2012-08-25 10:46:44 ]
Якщо засушені суцвіття чорнобривців заварювать замість чайної заварки, то виника чудовий лікувальний напій, який вплива на роботу кишково-шлункового тракту не гірш за ромашкові настої.
В цих квітах є щось більше, ніж краса і ознака осені :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олеся Овчар (Л.П./М.К.) [ 2012-08-25 11:01:23 ]
Значно більше...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Гентош (М.К./М.К.) [ 2012-08-25 11:32:45 ]
"Родина, родина – від батька й до сина
Від матері доні добро передам.
Родина, родина – це вся Україна
З глибоким корінням, з високим гіллям!"

Дуже ніжно, Олесю, щиро і закохано. В єдиному місці порадив би переробити - там, де "Сльози спопеляють до тла". Може - "вимию"?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олеся Овчар (Л.П./М.К.) [ 2012-08-25 16:57:21 ]
Впертий такий образ, пане Іване. Сльози гарячі, от тому мені таке на думку спало, що ними можна спалити. Та збоку видніше і якщо так не читається, то може бути "вимолю". Зараз повраховую зауваження і подивимось, що з того всього вийде)))) Дякую Вам!!!