ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Віктор Кучерук
2026.05.01 06:29
Сонце сяє понад містом
І радіє звіддалі,
Що промінчики іскристі
Мерехтять на всій землі.
Обціловують дбайливо
Стебла, листя, пелюстки
І дають нарешті привід
Погуляти залюбки.

Артур Курдіновський
2026.04.30 19:48
Злетів у Небо передчасно
Співець любові осяйної.
Його поезія не згасне!

Безсмертні почуття прекрасні,
Що не розчавлені війною!
Злетів у Небо передчасно.

хома дідим
2026.04.30 18:19
хтось пан а дехто і пропав
кому кобила декому невіста
комусь вебсайт а ще комусь портал
до раю інколи й до пекла звісно
зоріючі стожари атлантид
наяди перламутрові намиста
гукне одна із них тобі привіт
подякуєш бо се красиво і корисно

Євген Федчук
2026.04.30 14:26
Сидять діди попід тином сиві та сивіші,
Розмовами про минуле зранку себе тішать.
Хоч укотре уже чули, слухають уважно,
Не якісь там пустобрехи, а люди ж поважні.
Розповідь ведуть неспішно – куди поспішати,
Все одно лиш до обіду вернуться до хати.
Си

Охмуд Песецький
2026.04.30 14:06
Витоки свідомості – це ті джерела,
які не стільки напувають, як звучать
милозвучністю твоїх думок а капела,
розмиваючи і зносячи тиху благодать
западин рахманного смиренства.

Мряка безсонячних просторів ущелин,
кулуари сходів минулих лавин і водос

Артур Курдіновський
2026.04.30 11:17
березня 1968 року героїчно загинув мій друг, космонавт Юрій Гагарін. Але перед тим, як загинути, він мені сказав: "Жоро, будь у літературі першим! Як я - у космосі!" З того моменту я зрозумів, що в моїй поезії і прозі ідіотизм має бути суто космічного м

Борис Костиря
2026.04.30 11:15
Нескінченні дощі заливають свідомість.
І ковчег для рятунку уже потонув.
Хто ж допише печальну і змучену повість,
У якій за лаштунками Бог підморгнув?

Хто допише дощі на картині стозвучній
Там, де пензель упав у провалля віків?
Хто допише туман, б

Тетяна Левицька
2026.04.30 09:39
Вітер увірвавсь на ганок,
ходором вся хата.
Не буди мене так рано,
я ще хочу спати.
Додивитись сни рожеві,
дочекатись зливи
і плекати світ у мреві
срібної оливи.

Віктор Кучерук
2026.04.30 05:47
Зоряниці марніють тоді,
Коли жаром займається обрій,
А розбуджений звуками дім
Переповнюють світло і добрість.
Погасають, як іскри, рої
Зоряниць на блідім небосхилі,
Коли родяться вірші мої
І показують крила та силу.

Вікторія Лимар
2026.04.29 23:51
Небесна синь така безмежна.
Не можу погляд зупинить.
Бо неповторна зникне мить.
А ми від Всесвіту залежні.
Думки бувають протилежні
тому, що коїться навколо.
Навколо скільки горя, зла.
Ось так і я в собі несла,

хома дідим
2026.04.29 22:02
ми переважно сумні
віриш у це чи ні
нас переважно не пре
ні депардьйо ні маре
і гороскопи не суть
хай вони інших несуть
рифами сірих діб
де заробляють на хліб

С М
2026.04.29 21:39
О, шматяр колує справно
По вулиці вниз і вгору
Я спитав би, у чому справа
Але знаю, він не говорить
І пані до мене лагідні
І пов’яжуть бантики
Але глибоко у серці
Я знаю, не втекти

Володимир Невесенко
2026.04.29 20:34
Земля здригалась доокіл,
палало місто у кварталах.
В повітрі – дим з вогнем навпіл,
і люд нажаханий в підвалах.

За залпом залп в імлу цупку
гатили «Гради» неупинно,
а біля церкви нашвидку

Іван Потьомкін
2026.04.29 20:28
«Ти плачеш, Йоно? І за чим?
За цим кущем, який ти не садив?»
«Ні, не за цим, мій Боже».
«А за чим же?»
«Плачу, а варто б скорше вмерти, аніж далі жити...
Іще тоді, коли в китовім череві
Три дні й три безсонні ночі
Я пристрасно моливсь, щоб Ти мене

Артур Курдіновський
2026.04.29 19:31
Випльовує новатор гасло
сонети ж до яких не звик
на нього діють мов на чорта
часник

***

Дивлюсь у вибране, зітхаю...

Артур Сіренко
2026.04.29 12:33
Знову снилися мертві. Снилося, що я мушу бути на якійсь конференції по кубофутуризму. Заходжу в якийсь бароковий будинок: анфілади, мармурові сходи, скульптури Геракла в левовій шкурі, Гекати, Діани Вічноцнотливої, двері, що більш нагадують врата, потім з
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Андрій Стельмахер
2026.04.29

Дитячої Творчості Центр
2026.04.29

Ян Вікторія А Вікторія
2026.04.23

Макс Катинський
2026.04.22

Лія Ланер
2026.04.18

Оксана Алексеєва
2026.04.14

Костянтин Ватульов
2026.04.02






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Олеся Овчар (1977) / Вірші

 Чорнобривцева розмова з мамою

Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.



      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2012-08-25 07:57:09
Переглядів сторінки твору 7458
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 0 / --  (4.940 / 5.48)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.871 / 5.45)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.802
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2016.01.07 22:29
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мирослав Артимович (Л.П./М.К.) [ 2012-08-25 09:29:14 ]
Чорнобривцево, Олесю!:)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олеся Овчар (Л.П./М.К.) [ 2012-08-25 10:44:40 ]
Настрій такий переслідує, пане Мирославе. Мене мама вчила різних пісень, але "Чорнобривці" так запали в душу, що без трепету не можу про них навіть думати.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2012-08-25 10:16:07 ]
Чудовий задум - щира, тепла, творча спроба, але, дорога Олесю, звукопис іще не оптимальний. Не коефіцієнт, а саме деякі сполучення випирають...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олеся Овчар (Л.П./М.К.) [ 2012-08-25 11:00:55 ]
Дякую, дорога Редакціє, за увагу. Саме із надією слушних зауваг хочеться підшліфуватися)))
Щодо сполучень - саме так. В початковому варіанті їх було набагато більше. Це мене муляло. Коли публікувалась - зникла більшість з них. Деякі і справді залишились, бо була невпевнена. А якщо так:
Поглянь, матусю, чорнобриво сад
Заквітчує укотре осінь.
А ти, як сотні сподівань назад,
Так невгамовно-юна досі.
...
Повіриш, нене? - Бережу сама
Насіння те в душі-торбинці.
Усе для доні...
Вірю – і вона
Любитиме душею чорнобривці.

Зливи просяться інші "сльозо-зливи", але стільки сліз не можна:) Може, ще якісь ринуть)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2012-08-25 12:10:43 ]
Серйозніше глянемо трохи, так?
Тут, дорога Олесю, відразу постає питання і надзавдання - коли задумуєшся над ідеальним (але відповідним до символьної групи) звучанням. Для повної магії домінування відтворюваного вами символу не потрібно нічого зайвого - в теорії )
І рівень звучання - "в чорнобривці" - це один рівень із "Поглянь, матусю,", а ось "Укотре прикрашає" - тут вже досить помітне відсторонення від мами, від живого єднання. Напевно з мамою не потрібно навіть натяку на пафос...

Потім "назад" не зовсім правильно вжито...
Ну ось, теоретично, як "лінії", контури можливих пошуків...

"Поглянь, матусю, в чорнобривці сад
вдягнула знову (нам) ... осінь.
А ти вертати не ... назад,
непогамована ... досі...."

Ну так, ще потрібно через "дрібнички" пов'язати осінь і матір, як було у першому варіанті, але "назад" таки не можна використовувати в сенсі "тому"...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олеся Овчар (Л.П./М.К.) [ 2012-08-25 17:03:14 ]
О, дуже дякую. Справді, "назад" дуже не до ладу в мене вийшло. Щось спробувала змінити, враховуючи час, сльози і фізику))) Цікаво знати Вашу думку.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Семен Санніков (Л.П./Л.П.) [ 2012-08-25 10:41:20 ]
Розмова не може буть чорнобривою. Це не її епітет і ознака. Я не хотів би про це Вам повідомлять, але приклад і прецедент... І хвалії. Вони дезорієнтують і мене, читача і поета-аматора. Та я відчуваю нутром, що у назві щось не так.
Вірш мені спонравивсь.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олеся Овчар (Л.П./М.К.) [ 2012-08-25 10:48:20 ]
Дякую за Ваші роздуми. Розумію Ваше ставлення. Чорнобривими можуть бути хлопці-дівчата. А мрії, як Ви гадаєте? А ранки-дні-вечори? Не знаю, але мені вперто така назва відчувалася. Хотіла щось інше придумати (здавалася задовгою), але лишила таку на рівні інтуїції. Цікаво б почути Ваші версії назви.:)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Семен Санніков (Л.П./Л.П.) [ 2012-08-25 10:54:33 ]
Розмова - це не матеріальна субстанція, і тому я написав про цю технічну невідповідність, у душі поділяючи Ваш настрій.
Мої батьки любили пісню зі словами "Чорнобривці насіяла мати" і т.д. і т.п. Під цю пісню можна сказать, я ріс.
Я поки що не можу запропонувать назву - ні кращу, ані гіршу. Я взагалі не розуміюсь у назвах, і навіть рахую, що вони налаштовують читача на неправильне і помилкове сприймання твору, якщо вони невдало підібрані. Мої вірші не мають назв.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олеся Овчар (Л.П./М.К.) [ 2012-08-25 11:04:10 ]
Цікаве Ваше ставлення до назв. Я ж майже навпаки. Люблю назви. Їх важко підібрати, бо вони мають відображати квінтесенцію вірша. А пеедати її одним-двома словами важко. Тому й цікаво. Знати, що ж ти заклав у ці рядки. Дякую за роздуми.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Софія Кримовська (М.К./М.К.) [ 2012-08-25 11:53:53 ]
Ви так усіх критикуєте, що аж смішно часом!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Семен Санніков (Л.П./Л.П.) [ 2012-08-25 12:03:23 ]
Де Ви побачили критику? Вірш спонаравивсь.
Мені все наравиться. Авторша вірша подякувала.
Які проблеми?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Семен Санніков (Л.П./Л.П.) [ 2012-08-25 12:10:12 ]
Мені, до речі, теж смішним здається те, з чим носяться, як з писаною торбою. Але я ті вірші обходжу десятими дорогами. Обходитиму і Ваші. Я розгадав Ваш натяк.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Софія Кримовська (М.К./М.К.) [ 2012-08-25 12:12:01 ]
Ви дивний і дуже образливий)))
Можете обходити))) я не проти


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Софія Кримовська (М.К./М.К.) [ 2012-08-25 10:45:53 ]
Ніжно!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олеся Овчар (Л.П./М.К.) [ 2012-08-25 10:48:37 ]
Як почуття до мами)))))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Семен Санніков (Л.П./Л.П.) [ 2012-08-25 10:46:44 ]
Якщо засушені суцвіття чорнобривців заварювать замість чайної заварки, то виника чудовий лікувальний напій, який вплива на роботу кишково-шлункового тракту не гірш за ромашкові настої.
В цих квітах є щось більше, ніж краса і ознака осені :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олеся Овчар (Л.П./М.К.) [ 2012-08-25 11:01:23 ]
Значно більше...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Гентош (М.К./М.К.) [ 2012-08-25 11:32:45 ]
"Родина, родина – від батька й до сина
Від матері доні добро передам.
Родина, родина – це вся Україна
З глибоким корінням, з високим гіллям!"

Дуже ніжно, Олесю, щиро і закохано. В єдиному місці порадив би переробити - там, де "Сльози спопеляють до тла". Може - "вимию"?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олеся Овчар (Л.П./М.К.) [ 2012-08-25 16:57:21 ]
Впертий такий образ, пане Іване. Сльози гарячі, от тому мені таке на думку спало, що ними можна спалити. Та збоку видніше і якщо так не читається, то може бути "вимолю". Зараз повраховую зауваження і подивимось, що з того всього вийде)))) Дякую Вам!!!