ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Володимир Каразуб
2024.11.23 10:26
Щодо вічності. Там де сходяться
Вітер в пару сплітаючись з хмарою,
Безконечність лихою подобою,
Звіром кинеться до очей.
Щодо погляду. Погляд втоплений,
І нажаханий часоплинністтю,
Завмирає і далі без префіксу
Розчиняється в крові твоїй.

Микола Дудар
2024.11.23 09:17
Надмірним днем, умовним днем
Приблизно по обіді
Зійшлись з тобою з різних тем —
Віват — у цьому світі
Такі красиві, молоді
Аж надто моложаві
Серед мовчань, поміж подій
В своїй недодержаві…

Віктор Кучерук
2024.11.23 05:40
Зарано смеркає і швидко ночіє
Відтоді, як осінь прискорила хід, –
Відтоді, як гаснути стали надії,
Що Бог допоможе уникнути бід.
Все ближче і ближче лихі сніговії
Та лютих морозів до нас ненасить, –
Від страху загинути кров холодіє
І серце схвиль

Микола Соболь
2024.11.23 05:08
Сьогодні осінь вбралась у сніги,
тепер красуню зовсім не впізнати,
ріка причепурила береги,
напнула шапку посіріла хата,
калина у намисті та фаті,
похорошіли геть безлисті клени,
а кущ якийсь на побілілім тлі
іще гойдає листячко зелене.

Іван Потьомкін
2024.11.22 19:35
«…Liberte, Fraternite, Egalite …»-
На істини прості тебе, Європо, Я наупомив нарешті,
Щоб ти жила , як споконвіку Тора Моя велить.
І що ж? Цього тобі видалось замало?
Як у пастви Мойсея м’ясо, демократія із носа лізе?
І ти силкуєшся прищепить її

Володимир Каразуб
2024.11.22 12:01
Я без тебе не стану кращим,
І вічність з тобою безмірно в цім світі мала,
Холодком по душі суне хмарами безконечність,
І сміється над часом, якого постійно нема.


08.02.2019

Володимир Каразуб
2024.11.22 09:46
Ось тут диригент зупинився і змовкли литаври,
Оркестр продовжував далі без грому литавр,
Диригент зупинився і арфи, і туби пропали,
І далі для скрипки та альтів диригував.
А потім замовкли і альти, і стишились скрипки,
Пропали гобої, кларнети, валто

Микола Дудар
2024.11.22 09:04
Нещодавно йшли дощі
Славно, строєм, жваві
І зайшли чомусь в кущі,
Кажуть, що по справі
Що за справа? хто довів? —
Я вже не дізнаюсь…
Краще бігти від дощів —
А про це подбаю…

Козак Дума
2024.11.22 08:12
Аби вернути зір сліпим,
горбатим випрямити спини,
з омани змити правди грим
і зняти з підлості личини.
Ще – оминути влади бруд,
не лицемірити без міри,
не красти, спекатись іуд,
у чесність повернути віру!

Микола Соболь
2024.11.22 05:55
І тільки камінь на душі
та роздуми про неминучість,
така вона – людини сутність –
нашкодив і біжи в кущі.
Ця неміч кожному із нас,
немов хробак, нутро з’їдає.
Куди летять пташині зграї,
коли пробив летіти час?

Віктор Кучерук
2024.11.22 04:59
Одною міркою не міряй
І не порівнюй голос ліри
Своєї з блиском та красою
Гучною творчості чужої.
Як неоднакове звучання
Смеркання, темені, світання, –
Отак і лір несхожі співи,
Сюжети, образи, мотиви.

Артур Сіренко
2024.11.21 23:09
Замість післямови до книги «Холодне Сонце») Мої тексти осінні – я цього не приховую. Приховувати щось від читача непростимий гріх. Я цього ніколи не робив і борони мене Будда таке колись вчинити. Поганої мені тоді карми і злої реінкарнації. Сторінки мо

Ярослав Чорногуз
2024.11.21 22:17
Мов скуштував солодкий плід,
Так око смакувало зримо --
Я їхав з заходу на схід,
Ну просто з осені у зиму.

Здалося - світла пелена
Траву зелену геть укрила.
Видіння з потягу вікна,

Ігор Шоха
2024.11.21 20:17
Минуле не багате на сонети.
У пам’яті – далекі вояжі
і нинішні осінні вітражі
задля антивоєнного сюжету.

Немає очевидної межі
між істиною й міфами адепта
поезії, іронії, вендети,

Євген Федчук
2024.11.21 19:59
Сидять діди на колоді в Миська попід тином.
Сидять, смалять самокрутки, про щось розмовляють.
Либонь, все обговорили, на шлях поглядають.
Сонечко вже повернулось, вигріва їм спини.
Хто пройде чи то проїде, вітається чемно,
Хоч голосно, а то раптом як

Ігор Деркач
2024.11.21 18:25
                І
До автора немає інтересу,
якщо не інтригує читача
як то, буває, заголовки преси
про деякого горе-діяча.

                ІІ
На поприщі поезії немало
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Кай Хробаковськи
2024.11.19

Ля Дмитро Дмитро
2024.11.16

Владислав Аверьян
2024.11.11

Соловейко Чубук
2024.11.02

Незнайка НаМісяці
2024.11.01

Дарина Риженко
2024.10.30

Богдан Фекете
2024.10.17






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Адель Станіславська (1976) / Вірші

 Густим туманом розтопилась ніч

Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.



      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2012-08-25 22:35:23
Переглядів сторінки твору 5512
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 0 / 0  (4.935 / 5.51)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / 0  (5.041 / 5.68)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.746
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2024.10.30 14:59
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Микола Дудар (Л.П./М.К.) [ 2012-08-25 22:50:59 ]
легко сприймається...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Адель Станіславська (М.К./М.К.) [ 2012-08-26 10:30:31 ]
Дякую.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2012-08-25 23:40:43 ]
Гарний, настроєвий вірш, Аделе. Поетично передані через образ туману, пошуки гармонії душі).


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Адель Станіславська (М.К./М.К.) [ 2012-08-26 10:31:20 ]
Дякую, Ярославе. Приємно, що відгукнулося.:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галина Фітель (Л.П./Л.П.) [ 2012-08-26 00:44:10 ]
І тільки вкотре проминає літо. І вкотре зачаровуюся...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Адель Станіславська (М.К./М.К.) [ 2012-08-26 10:31:46 ]
Дякую, Галиночко!)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Роксолана Вірлан (Л.П./М.К.) [ 2012-08-26 09:19:00 ]
"То тільки сум біліший молока" - який світлий сум! Гарно!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Адель Станіславська (М.К./М.К.) [ 2012-08-26 10:32:14 ]
Дякую, Роксолано! Рада Вам!:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2012-08-26 09:55:06 ]
Дорога Адель, як на мене, таки є сенс задуматися - чи прагнете ви йти далі в поезії, чи ж бо вас все влаштовує на рівні отриманих коментарів.
Задум твору і бачення - в цілому хороші, але втілення викликає деякі запитання - і, найголовніше, щодо звукопису. Він таки, нмсд, подекуди незадовільний, як на ваші можливості.
Перша строфа у цьому сенсі дуже показова - затиснутий перший рядок, так наче саме в ньому потрібно розповісти про все. Якщо потрібно розповісти більше - то рядок має бути довшим, а так стиснуто і звучання далеке від оптимального. Повтор "густим" "і гусне" теж не оптимально. А "зійшла душа" - тут вже майже розчарування. Бо скільки можна про душу на першому плані? Я розумію, коли, наприклад, Ігор Павлюк "тулить" душу, і кров і вино ледь не в кожний вірш - так там у нього такий стиль-образ пересічного, твердого українського козака-лицаря, що саме в цьому природному просторі й існує, майже не виходячи далі. Але ваш простір інший, тому краще говорити про душу й іншими назвами її?

Говоримо ж про осінь, що густіє? Або ж про ніч, яка стає іншою, так? Тож нехай тоді і "йде далі" далі?
Наприклад
"Зійшла, мов я, (з) (врожаю, врожаєм) (плодами) протиріч
і всілася на втишеному ґанку.

Загострені до відчаю чуття
зі снами (снивами) ... утому,
збудили нерозумне маяття,
тривогу безпідставну незникому…

Чому і ти сполохана така?
То лиш укотре проминає літо.
То тільки сум біліший молока
в серпанкові ... розлитий… (Ранішній навряд чи варто повторювати)

А перший рядок, як на мене, таки потрібно полегшувати...
"Туманами ... ні.."?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Адель Станіславська (М.К./М.К.) [ 2012-08-26 11:00:53 ]
Овва, пане Ляшкевич... Доки не можна було писати про людину на даному ресурсі, то зараз вже й про душу зась.
Затиснуті рядки? В першому з котрих я намагаюся розповісти про все?)))
Дозвольте поцікавитися, а куди поділися оцінки, котрі світилися у рейтингуванні твору перед Вашим візитом на цю сторінку? Не знаєте? От дивина...)))
Що ж, на це є рада. Віднині оцінювати мої вірші не буде жоден автор. Найкращими оцінками служать самі коментарі, на котрі варто звертати увагу. От до прикладу Ваш. Ви поклали мені двійку, то ж я робитиму висновки.
Дякую.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2012-08-26 12:04:47 ]
Дорога Адель, про людину можна і потрібно писати, але писати відповідально. Нічого ж дивного, що адміністрація відповідальна за те, що лине з ПМ у світ?
Так, адміністрація вважає, що має повне право знімати оцінки користувачів, у тому числі і редакторські. І знову ж таки тому, щоби твір міг бути спокійно доопрацьований, якщо є така потреба, і якщо оцінка може негативно вплинути на ситуацію. Тож і про жодні оцінки в цьому випадку ще не мало би йтися. Тим більше про негативні...
Адель, ви маєте повне право на емоції, але і ми - на конструктивні пропозиції, які стосуються, сподіваюся, виключно нашого спільного з вами зацікавлення поезією.
Не варто ображатися на спільні пошуки кращого, хіба що просто вкажіть, що така увага з мого боку до ваших публікацій - зайва. І все...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Адель Станіславська (М.К./М.К.) [ 2012-08-26 16:51:34 ]
Ну що Ви, пане Володимире, я не ображаюся на "спільні пошуки кращого".:)))
Мене ображає безцеремонність, з якою Ви втрутилися у те саме оцінювання іншим автором. Якщо Ви одноосібно повважали твір недостойним тої оцінки, котру він отримав від іншого автора, треба було про це написати у коментарі, як зауваження, і виставити власну, набагато нижчу оцінку, супроводивши її тим коментарем, котрий Ви мені написали. Це я можу і зрозуміти, і сприйняти. Але аж ніяк не, даруйте на слові, злодійске відбирання чужого "дарунку".
Мало того, Ви дозволяєте собі безцеремонність вдруге, коли, після відміни мною, рейтингування власних творів, на що маю повне право, поновлюєте таку можливість. Як це розуміти, Редакторе? Ви маєте багато прав на цьому сайті, але не право посягати на чужі, у даному випадку мої. Ви забули спитатися мого дозволу на це.
А все решту, мене влаштовує. Заходьте, коментуйте, робіть зауваження, коли є бажання чи потреба. Ви чудово знаєте, що я завжди уважно дослухаюся до конструктивних порад. Може подекуди аж занадто уважно.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2012-08-28 19:12:22 ]
О, Адель, все, що тут робиться, таки у сфері відповідальності адміністрації. І з оцінюванням бувають різні варіанти втручання. Але цензура на ПМ поширюється і на поставлені оцінки. Жодних протиріч. Ви могли і можете зазначати в кожній публікації - чи варто її оцінювати, надаючи чи відбираючи таку можливість. А відключити оцінювання повністю, це був надто емоційний ваш крок, на що вам обережно натякнули і без слів. Але робіть як знаєте, хоча я би вам рекомендував таки обирати в опціях до кожної публікації можливість коментування і оцінювання.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Адель Станіславська (М.К./М.К.) [ 2012-08-28 19:29:54 ]
Шановний пане Редакторе, не будемо сперечатися з приводу того злощасного оцінювання.:) Тим паче, що оцінювання даного вірша ніяким чином не впливало на рейтинг автора - він залишався незмінним. То ж самооцінка автора від нього ні зросла, ні впала. Скажу Вам по секрету, що не бачу змісту в такому оцінюванні взагалі. Але цей факт не має аніякогісінького значення - то не моє, то Ваше рішення, потреба, бачення і т.ін.
Щодо натяків... Я їх не люблю, пане Володимире. Я люблю, коли люди говорять відкрито, відверто, по суті.
Щиро дякую за турботу. І якщо така направду присутня, то рекомендувала б Вам змінити її стиль.:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Семен Санніков (Л.П./Л.П.) [ 2012-08-26 11:08:36 ]
На жаль, у більшости коментарів, отримуваних авторами, не йдеться про якісь показники поетичної та технічної сторони творів. Ці коментарі частіше за все висвітлюють читацькі почуття на зразок "ой, як мені стало гарно на душі після ознайомлення з віршем" або "як ми душевно гульнули у місті N".
Даруйте, що я пишу про це під Вашим віршем, бо це явище має ознаки глобальності. На сайті, як мені ввижається, створились читацько-авторські секти.
Пишу не в підтримку коментаря Редакції, а щоб це явище не лишилось непоміченим.
Щодо самого коментаря Редакції.
Я з ним погоджуюсь.

Якщо щось не наравиться, то мій коментар можна видалить.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Адель Станіславська (М.К./М.К.) [ 2012-08-26 11:15:04 ]
Коментарі не видаляю, пане Семене. То не є в моїх правилах. Ви маєте свою думку - Ви її висловили.Не переймайтеся тим, чи я її розділяю. Зрештою, було би вкрай дивним, аби все всіх влаштовувало. Ми різні і це прекрасно.
Дякую.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Комаров (Л.П./Л.П.) [ 2012-08-27 15:17:04 ]
Алєксандра! На ісходє лєта, тьоплиє сюжети!

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Адель Станіславська (М.К./М.К.) [ 2012-08-27 21:32:41 ]
Може наступний вірш буде теплішим.;)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Леся Геник (Л.П./М.К.) [ 2012-08-27 21:33:06 ]
А літо й справді вже майже-майже... І тумани, і оте "маяття" (до речі припало до смаку, як і "незникома тривога", саме - "незникома")...
А ще ж досконалість чи то пак вдосконалення - немає меж, та головне - берегти себе у собі!
Літо ж промине і сум розлиється (вже вкотре!), а серединне - вічне! Мабуть вічне - пригортає віра...
Дякую Тобі за щирість.
А вірш - сподобався))))

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Адель Станіславська (М.К./М.К.) [ 2012-08-27 21:54:43 ]
Берегти себе у собі... Саме так, Лесенько, саме так. Дякую Тобі!