ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Віктор Насипаний
2026.09.26 01:43
Немовби в зошит в лінію косу
Ще ледве пише дощик букви вкрап.
А між рядками осінь губить сум,
Плете до школи тяжко дітвора.

В калюж дзеркалах нас ховає день.
У хвилях жовтих кленів тане тиш.
І сонця крихти вороння краде.

хома дідим
2026.09.25 23:25
за горми за морями
де гарують моряки
хтось нашукує нестями
чи марніє навпаки
як би не було порядно
чи парадно залюбки
чуєш перебір гітарний
поринаєш у думки

Юрій Лазірко
2026.09.25 17:24
поки ви не плачете
небо чисте
як же гірко бачити
пале листя

як же любо дихати
добрим словом
що лягає тихо так

Вячеслав Руденко
2026.09.25 15:52
Beeper – таємне ночі,
Тої, що в хутрі Неба,
Чорним струмком лоскоче
Річку життя, як щербу.

Де від Плеяд захмарних
Юний Гаврило босий,
Наче вівчар отари,

Борис Костиря
2026.09.25 13:45
Це так важливо - не проґавить час
Натхнень, прозрінь, осяянь і пророцтва,
Великий, ніби трепетний Тарас,
Не згаявши хвилини первородства.

Ця мить нечутно, тихо спалахне
І кане в час, мов крапля миготлива.
Не втопиш у озерах реноме,

Світлана Пирогова
2026.09.25 12:46
Красуне, знов нова і неповторна.
Твої тумани і дощі у час тривог,
А липа з кленом обіймаються удвох
Тоді, як вітер грає на валторні.

Глибинна? Так, тебе не осягнути,
Бо не спинити і не випити до дна.
Осіння звабо, ти така лише одна.

Ігор Шоха
2026.09.25 12:37
Війна дає шалені бариші
олігархії будь-якого краю,
де правду і свободу убивають,
а телеботи інтермережі,
буває, що від щирої душі
дияволу во плоті помагають.
Система влади має реноме
лукавого пройдисвіта і чорта.

Ірина Вовк
2026.09.25 07:54
VIІ. « РИМ ПОЧЕКАЄ! » Кімната молодого Плінія була завалена сувоями. Тут були вірші Вергілія, праці істориків і його власні начерки. Юнак гарячково пакував речі в шкіряну сумку. Завтра вранці в порту на нього чекав корабель до Остії. Пліній

Віктор Кучерук
2026.09.25 07:16
До сонця усміхається земля,
Діждавшись врешті просвіту в тумані, -
Вже росами вмиваються поля
І обсихають в теплому сіянні.
Усе навколо скинуло свій жаль,
Розвіялися сумніви й тривоги, -
Душа світліє, як прозора даль,
І стелиться життя нова дорога.

С М
2026.09.24 23:59
Лунатик на траві, дивись
Лунатик на траві, дивись
Згадавши як сміявся й грав колись
Інші диваки за ним велись

Лунатик у передпокої
Лунатики в передпокої
В газеті їх обличчя звернуті додолу

хома дідим
2026.09.24 23:03
обережно акуратно
непоспішно
оминаючи закинуті кути
де чаїться бозна-що
пантрує нищить
залишає непривабливі
сліди
вийшовши нарешті

Тетяна Левицька
2026.09.24 22:13
Ще краплі літа в осені барвистій
перлинами роси у падолисті,
та вже схиляють голови жоржини;
лоскоче оболок* вологий жовтень,
свавільний вітер бешкетує вкотре
прозорим привидом у журавлині.

Каштанів їжачки вп'ялися в землю,

Ольга Садкова
2026.09.24 20:58
Грались в піжмурки із сонцем,
якось, огірки.
Ув огудині сховались добре під листки.

Сонце тикається в листя:
як би зазирнуть?
Жодної нема шпарини ані там, ні тут.

Вячеслав Руденко
2026.09.24 18:34
Підлога бажає зігрітись,
Юрба із бандурами зліва
Несе непорочне угору.
Фіналу не буде — диво.

Диво з червоної глини,
Мета його нам невідома.
Шерех ще чути з обійстя

Євген Федчук
2026.09.24 17:13
Жили чоловік і жінка на хуторі. Звісно
Двом на хуторі отому їм було не тісно.
Бо ж ніхто до них не їздив, щоб погостювати.
А вони гостей любили у себе приймати.
Щоб самим у гості з’їздить – того не любили.
Тож на хуторі своєму у нудьзі сиділи.
Якось

Юрко Бужанин
2026.09.24 16:43
Так схожий на старовинні,
Я замок повітряний звів.
В ясній мальовничій місцині,
Із хитросплетінням ходів.

Заходимо вдвох у замок. –
Тут гарно, лише придивись:
І стіни – дзеркальний спалах.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Ольга Береза
2026.09.08

Ярина Діброва
2026.08.07

Анастасія Ехо
2026.08.01

Фел Ходак
2026.07.22

Ольга Садкова
2026.07.18

Анна Марчук
2026.07.12

Паб Лімерик
2026.07.12






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Ярослав Чорногуз (1963) / Вірші

 КОХАНІЙ ВОРОГИНІ

• Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.



    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2012-08-26 17:58:22
Переглядів сторінки твору 5708
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R1
* Народний рейтинг 0 / --  (6.330 / 6.99)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (6.337 / 7)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.714
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Конкурси. Теми Поезія Необароко, Неокласицизму, Неореалізму
Автор востаннє на сайті 2026.03.26 07:01
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Лілія Ніколаєнко (М.К./М.К.) [ 2012-08-26 18:07:21 ]
Ммм.. мені імпонуються такі почуття, коли стосунки між людьми схожі на двобій..))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Світлий (Л.П./М.К.) [ 2012-08-26 18:18:52 ]
Важкий хрест - кохати ворогиню. Напевно і в Прометея муки були меншого порядку, адже до орла, що викльовував щоденно йому печінку, він симпатій, схоже, не відчував.

Так, особливий пласт стосунків між людьми піднесли у своєму творі, Ярославе.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Адель Станіславська (М.К./М.К.) [ 2012-08-26 19:13:17 ]
Кохання аж до самозречення... Є в цьому щось хворобливе. Хай Ваш ЛГ не тратить душевної рівноваги, Ярославе! Сили і мужности йому! Інколи варто відмовитись від кохання, що несе руйнацію себе в собі...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Флора Мілєвська (М.К./М.К.) [ 2012-08-26 19:35:31 ]
пережила в молодості невзаємне з мого боку глибоке почуття, подумала, як би явідповіла, тільки вже й не знаю, скільки тут мене лишилось, експромт


http://maysterni.com/publication.php?id=81435


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Кузан (М.К./М.К.) [ 2012-08-26 20:30:22 ]
Приречено якось, друже... А власну гідність топтати не варто.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2012-08-26 20:32:36 ]
О, як пронизливо, Ярославе! Вражена...
Лиш отут я б радила невеличке покращення, нмд:
Може, ти збагнеш, ЯК Я загину,
ЯК смертельно Я тебе люблю! (я тут виділила не надто милозвучні і доцільні повтори).
Може, отак би було краще? -

Може, ти збагнеш, коли загину,
Як СМЕРТЕЛЬНО я тебе люблю!

А взагалі - чудовий вірш. Почуття на грані життя і смерті...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2012-08-26 20:47:38 ]
Значить ти людина гострих відчуттів, Лілю. Це додає яскравих барв у життя! Дякую за розуміння!)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2012-08-26 20:59:04 ]
Дякую, пане Василю (Світлий), за цікаві роздуми. Життя зіткане з протиріч і підносить нам дивовижні сюрпризи! Нічого подібного в житті раніше мій ЛГ не відчував!)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2012-08-26 21:03:43 ]
Дякую, Аделе, за співпереживання і за доброзичливу пораду. Але якщо це, доля, хрест, карма і постійне джерело натхнення - куди дінешся?
Є східна легенда - що потрібно справжньому мужчині? Відповідь - гри і небезпеки. І тому Бог послав йому жінку - найнебезпечнішу іграшку!)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2012-08-26 21:28:31 ]
Таню, дуже дякую за експромт і прагнення допомогти. Мій ЛГ Вам дуже вдячний.)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2012-08-26 21:33:02 ]
Інакше не можна, друже! Дякую за пораду щодо гідності, ти маєш рацію! Замінив гідність на гордість - воно і точніше насправді!)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2012-08-26 21:39:20 ]
Любо, безмежно вдячний Вам за завжди слушні зауваження і такі глибокі відгуки-співпереживання!
Якби редакція майстерень не дуже сердилась на мене за мої попередні суперечки з нею, то я б їй рекомендував їй Вас, як нового редактора, (якщо цей інститут взагалі не відмінять!), настільки Ваші поради доброзичливі, чуйні і по ділу.
Спасибі, обнімаю Вас і вклоняюсь Вам!))))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2012-08-26 22:42:41 ]
Неможливо сердитись на щирість )
Ярославе, ми тут всі у покорі вищим цілям )
Не можу не погодитися щодо найвищих оцінок проявів людяності Люби Бенедишин. А редакторство і справді згасає, натомість думаємо, як увиразнити голоси і оцінки просто відданих Поезії кваліфікованих авторів.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Софія Кримовська (М.К./М.К.) [ 2012-08-26 22:23:35 ]
Пристрасно!!!!!!!!!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2012-08-26 22:34:13 ]
Навіть Софія не втрималась і прокоментувала! Дякую, подруго Софіє! Поети - як свічки чи вогнища - спалахують і запалюють одне одного!)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2012-08-26 22:38:02 ]
Ну ось, це вже інша розмова, хоча краще не смертельно, може, а "фатально" )))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2012-08-26 23:03:57 ]
Справді, це більш об"ємніше і точніше слово. Дякую!)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Яфинка Незабудка (М.К./Л.П.) [ 2012-08-27 00:35:49 ]
о, Ярославе, Вашому ЛГ можна поспiвчувати щиро. хiба на нiй йому свiт клином зiйшовся?) так мучитися.... Кохана ворогиня все одно не оцiнить страждання лг. кажу як жiнка. хiба в столицi нема гарних цiкавих жiнок? "не верю!!!!"


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Яфинка Незабудка (М.К./Л.П.) [ 2012-08-27 00:40:17 ]
писи: хiба чоловiки вмiють так любити в наш час? теж не вiрю. пробачте!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2012-08-27 12:54:37 ]
Шановна Яфинко! Може, Вам не траплялися справжні романтики? Я знаю у Києві одного чоловіка, він мій далекий родич, котрий уже понад 20 років удівець. І ні з ким не хоче одружуватися, а все ходить на могилу дружини і згадує її і каже, що кращої в його житті не було й не буде. Ну чистий тобі Петрарка, тільки віршів не пише. А творець мого ЛГ народився в один день із Петраркою. І боготворить свою Лауру і сонети пише...
А гарні жінки є не тільки в столиці, і у Вашому Ужгороді є, я одну знаю - вродливу блондинку. І по всьому світу є, так що - всіх любити? Любов - це почуття, в баченні мого ЛГ духовне, піднесене. І в ньому не першому місці не стоїть бажання фізіологічної насолоди. Це - духовна спільність насамперед, а потім уже - плотська насолода.
Ще один приклад - соціаліст Олександр Мороз, якби ми до нього не ставились, як до політика, а в особистому житті він викликає повагу тим, що більше двадцяти років доглядає свою дружину-інваліда, яка не може ходити. І він не кинув її - здоровий, вродливий мужчина, а живе з нею і любить її. Просто таких - дуже мало, їх не видно за гуляками, але вони є.
А чи оцінить - якщо людина зробила помилку в своєму житті, то має шанс її виправити, от мій ЛГ і бореться за свій шанс.