ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Артур Сіренко
2026.03.22 01:23
Йшов Час – невблаганний як сама Галактика (а може ще більш невблаганніший). Асистент Морока Анатолій продовжував працювати на кафедрі фітопатології – у його свідомості ця кафедра була єдиним можливим світом буття. Думки в нього роїлися навколо жуків-скрип

Ігор Терен
2026.03.21 22:05
                  І
Вертаюся в часи нічні
у нереальні сни,
коли були щасливі дні
і не було війни,
аби забутися на час
або відволіктись
від потойбічного колись

Юхим Семеняко
2026.03.21 16:58
Підтримуючи аналітичну практику "пиріжкарень", напишу про "сирітський" вірш на своїй сторінці. На ній і забезпечу свій допис відповідними гіперпосиланнями, технологія створення яких відома нашим штатним співробітникам. Природно, що видалити її зможу

Борис Костиря
2026.03.21 13:12
Продираюсь крізь сон, мов крізь ліс несходимий і вічний,
Крізь шторми, і буран, і прозрінь запізніле вино.
Між дерев прокидаються зрілості вигаслі свічі,
Як біблійні волхви, як зупинене давнє кіно.

Продираюсь крізь ліс із його чагарями й кущами

Охмуд Песецький
2026.03.21 09:24
Загасли зірки за холодним вікном,
Зажевріла обрію смужка рум'яна.
Будильник ось-ось – і озвучить підйом,
Сьогоднішній день зачинається зрана.

Панує пронизливий ранішній бриз,
Упорали небо пошарпані хмари.
Святкує сімейство моє Науриз,

Тетяна Левицька
2026.03.21 08:31
Про щастя: арії, пісні,
тремкі балади,
та вітер виє у мені
гучним торнадо.
Йду по стерні до забуття
дороговказом.
Навіщо вірні почуття,
коли не разом?

Віктор Кучерук
2026.03.21 07:06
Співучими струмочками
Тече поміж горбочками
До пінистої річечки вода, -
Під сонцем і під зорями
Наспівує прискорено,
Щоб у путі не мучила нуда.
Про весняне піднесення
Співає гучно й весело

Ольга Олеандра
2026.03.20 21:02
Вечір палко вдивляється в очі весні,
до зими обернувши затінену спину.
Зорі сяють в його пелехатій чуприні,
як далекі й досяжні вітальні вогні.

Вони звуть її, – Весно, і вказують шлях
крізь пошерхлі брудними торос

Олена Побийголод
2026.03.20 19:41
Михайло Голодний (1903-1949)

В степу під Херсоном
попасище коням,
в степу під Херсоном курган.
Лежить під курганом,
повитим туманом,
матрос Железняк, партизан.

Іван Потьомкін
2026.03.20 18:36
Ти поспішаєш...
Ну, скажи на милість,
Куди летиш, що гнуться закаблуки?
Забула праску вимкнуть?
Вередували діти?
По пиятиці чоловік ні кує-ні меле?..
...Просто мусиш поспішать...
Бо ти - Жінка...

Юрко Бужанин
2026.03.20 16:16
Земле предків, Правіри, ти свята є по праву.
Як витримуєш, рідна, цю злочинну державу,
Цей цинічний, жорстокий механізм геноциду,
Цей ерзац-суверенний анахтемський гармидер?

Хмарочоси, котеджі, полігони військові -
Нема доброг

Сергій Губерначук
2026.03.20 15:21
То – двері з очком,
зле старе призволяще,
яке мертві гноми зіжруть.
То хворе на все!
Не простиме ні за що –
крадіжками суще! Хай мруть
його осоружні думки небувалі
і стогони після розлук.

Борис Костиря
2026.03.20 11:47
Зазирни в мої сни, ти побачиш простори безкраї,
Де цвітуть анемони і родить калина густа.
Зазирни в мої сни, ніби в очі самого розмаю,
Де відкриється совість та істина зовні проста.

Зазирни в мої сни, у буремні, бурунні століття,
Де зіткнулись

Юхим Семеняко
2026.03.20 10:16
Подвійне, а з назвою – і потрійне "кохаю і люблю" виглядає таким, ніби автор у бажанні бути почутим виконав повтор, який переданий майже сигналом бідства на той випадок, якщо раптом хтось погано ловить. Далі – "ніколи не порівняну ні з ким" – і в цьом

Охмуд Песецький
2026.03.20 08:23
Кохаю і люблю, моя кохано,
Ніколи не порівняну ні з ким,
Тебе одну - натхненно й полум'яно
Своїм чуттям, високим і святим.

Живу тобою, дихаю, вмираю,
Відроджуюсь, як блискавка і грім,
Крізь віддаль неокреслено безкраю,

Віктор Кучерук
2026.03.20 07:55
Цілу зиму нею снили,
Виглядали з дня на день,
А вона лиш пахла мило
Після стужі де-не-де
На відкритих сонцю схилах
Невисоких наших круч,
Мов не мала зовсім сили
Віднайти потрібний ключ
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Охмуд Песецький
2026.03.19

П'ятниця Тринадцяте
2026.03.13

Людмила Пуюл
2026.03.06

Ноктюрн Ноктюрн
2026.02.26

Богдан Райковський Райко
2026.02.25

Мілана Попова
2026.02.24

Стейсі Стейсі
2026.02.14






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Ярослав Чорногуз (1963) / Вірші

 КОХАНІЙ ВОРОГИНІ

Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.



      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2012-08-26 17:58:22
Переглядів сторінки твору 5246
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R1
* Народний рейтинг 0 / --  (6.330 / 6.99)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (6.337 / 7)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.714
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Конкурси. Теми Поезія Необароко, Неокласицизму, Неореалізму
Автор востаннє на сайті 2026.03.21 10:32
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Лілія Ніколаєнко (М.К./М.К.) [ 2012-08-26 18:07:21 ]
Ммм.. мені імпонуються такі почуття, коли стосунки між людьми схожі на двобій..))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Світлий (Л.П./М.К.) [ 2012-08-26 18:18:52 ]
Важкий хрест - кохати ворогиню. Напевно і в Прометея муки були меншого порядку, адже до орла, що викльовував щоденно йому печінку, він симпатій, схоже, не відчував.

Так, особливий пласт стосунків між людьми піднесли у своєму творі, Ярославе.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Адель Станіславська (М.К./М.К.) [ 2012-08-26 19:13:17 ]
Кохання аж до самозречення... Є в цьому щось хворобливе. Хай Ваш ЛГ не тратить душевної рівноваги, Ярославе! Сили і мужности йому! Інколи варто відмовитись від кохання, що несе руйнацію себе в собі...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Флора Мілєвська (М.К./М.К.) [ 2012-08-26 19:35:31 ]
пережила в молодості невзаємне з мого боку глибоке почуття, подумала, як би явідповіла, тільки вже й не знаю, скільки тут мене лишилось, експромт


http://maysterni.com/publication.php?id=81435


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Кузан (М.К./М.К.) [ 2012-08-26 20:30:22 ]
Приречено якось, друже... А власну гідність топтати не варто.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2012-08-26 20:32:36 ]
О, як пронизливо, Ярославе! Вражена...
Лиш отут я б радила невеличке покращення, нмд:
Може, ти збагнеш, ЯК Я загину,
ЯК смертельно Я тебе люблю! (я тут виділила не надто милозвучні і доцільні повтори).
Може, отак би було краще? -

Може, ти збагнеш, коли загину,
Як СМЕРТЕЛЬНО я тебе люблю!

А взагалі - чудовий вірш. Почуття на грані життя і смерті...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2012-08-26 20:47:38 ]
Значить ти людина гострих відчуттів, Лілю. Це додає яскравих барв у життя! Дякую за розуміння!)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2012-08-26 20:59:04 ]
Дякую, пане Василю (Світлий), за цікаві роздуми. Життя зіткане з протиріч і підносить нам дивовижні сюрпризи! Нічого подібного в житті раніше мій ЛГ не відчував!)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2012-08-26 21:03:43 ]
Дякую, Аделе, за співпереживання і за доброзичливу пораду. Але якщо це, доля, хрест, карма і постійне джерело натхнення - куди дінешся?
Є східна легенда - що потрібно справжньому мужчині? Відповідь - гри і небезпеки. І тому Бог послав йому жінку - найнебезпечнішу іграшку!)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2012-08-26 21:28:31 ]
Таню, дуже дякую за експромт і прагнення допомогти. Мій ЛГ Вам дуже вдячний.)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2012-08-26 21:33:02 ]
Інакше не можна, друже! Дякую за пораду щодо гідності, ти маєш рацію! Замінив гідність на гордість - воно і точніше насправді!)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2012-08-26 21:39:20 ]
Любо, безмежно вдячний Вам за завжди слушні зауваження і такі глибокі відгуки-співпереживання!
Якби редакція майстерень не дуже сердилась на мене за мої попередні суперечки з нею, то я б їй рекомендував їй Вас, як нового редактора, (якщо цей інститут взагалі не відмінять!), настільки Ваші поради доброзичливі, чуйні і по ділу.
Спасибі, обнімаю Вас і вклоняюсь Вам!))))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2012-08-26 22:42:41 ]
Неможливо сердитись на щирість )
Ярославе, ми тут всі у покорі вищим цілям )
Не можу не погодитися щодо найвищих оцінок проявів людяності Люби Бенедишин. А редакторство і справді згасає, натомість думаємо, як увиразнити голоси і оцінки просто відданих Поезії кваліфікованих авторів.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Софія Кримовська (М.К./М.К.) [ 2012-08-26 22:23:35 ]
Пристрасно!!!!!!!!!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2012-08-26 22:34:13 ]
Навіть Софія не втрималась і прокоментувала! Дякую, подруго Софіє! Поети - як свічки чи вогнища - спалахують і запалюють одне одного!)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2012-08-26 22:38:02 ]
Ну ось, це вже інша розмова, хоча краще не смертельно, може, а "фатально" )))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2012-08-26 23:03:57 ]
Справді, це більш об"ємніше і точніше слово. Дякую!)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Яфинка Незабудка (М.К./Л.П.) [ 2012-08-27 00:35:49 ]
о, Ярославе, Вашому ЛГ можна поспiвчувати щиро. хiба на нiй йому свiт клином зiйшовся?) так мучитися.... Кохана ворогиня все одно не оцiнить страждання лг. кажу як жiнка. хiба в столицi нема гарних цiкавих жiнок? "не верю!!!!"


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Яфинка Незабудка (М.К./Л.П.) [ 2012-08-27 00:40:17 ]
писи: хiба чоловiки вмiють так любити в наш час? теж не вiрю. пробачте!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2012-08-27 12:54:37 ]
Шановна Яфинко! Може, Вам не траплялися справжні романтики? Я знаю у Києві одного чоловіка, він мій далекий родич, котрий уже понад 20 років удівець. І ні з ким не хоче одружуватися, а все ходить на могилу дружини і згадує її і каже, що кращої в його житті не було й не буде. Ну чистий тобі Петрарка, тільки віршів не пише. А творець мого ЛГ народився в один день із Петраркою. І боготворить свою Лауру і сонети пише...
А гарні жінки є не тільки в столиці, і у Вашому Ужгороді є, я одну знаю - вродливу блондинку. І по всьому світу є, так що - всіх любити? Любов - це почуття, в баченні мого ЛГ духовне, піднесене. І в ньому не першому місці не стоїть бажання фізіологічної насолоди. Це - духовна спільність насамперед, а потім уже - плотська насолода.
Ще один приклад - соціаліст Олександр Мороз, якби ми до нього не ставились, як до політика, а в особистому житті він викликає повагу тим, що більше двадцяти років доглядає свою дружину-інваліда, яка не може ходити. І він не кинув її - здоровий, вродливий мужчина, а живе з нею і любить її. Просто таких - дуже мало, їх не видно за гуляками, але вони є.
А чи оцінить - якщо людина зробила помилку в своєму житті, то має шанс її виправити, от мій ЛГ і бореться за свій шанс.