ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Ольга Садкова
2026.08.10 22:33
Карали дівчину. За віщо?
Кмітливу вдачу молоду,
що розумом за інших вища
та ще й прегарна на виду.

Таке знайшлось хіба від Бога?
Напевно, що від сатани.
«До сатани їй і дорога,

Мирон Шагало
2026.08.10 19:58
Мила, глянь, там над горою
кучерявою головою
хмара небеса підперла,
і у зливі ненавмисно
розгубила своє намисто —
чисті краплі-перли.

Мила, ми йдемо з тобою

хома дідим
2026.08.10 18:55
під вечір
якщо вирубити звук
гулящих і балдіючих
під вікнами
із вереском їх виплодків
подекількагодинним
я написав би щось
напрочуд тихе

Артур Сіренко
2026.08.10 17:22
У дерев’яних снах
Старого рибалки на ймення Мартин
Легкі дерев’яні міста
Плавають на поверхні озера,
Над очеретом літають дерев’яні чайки,
У дерев’яних скрипучих храмах
Монахи з очима синіми
П’ють черлене вино єретиків

Іван Потьомкін
2026.08.10 12:54
Педагогіка вчить
Змалку робити дітей атеїстами.
Мої рідні
Зроду-віку не чули про ту науку
І казали, що знайшли мене в капусті,
Що на горищі удень спить,
А вночі стереже наш сон домовик,
Що є такі білі тваринки ласки,

Борис Костиря
2026.08.10 12:52
Біліє поступово полотно
Від снігу із його авангардизмом.
Вже вицвіло гомерове руно,
Укривши душі білим песимізмом.
Так чорно-біле втомлене кіно
Міняється і міниться зі свистом.

Сніг владно і уперто наступа,

Тетяна Левицька
2026.08.10 12:22
Ні відняти, ні додати —
Ноги смерть невчасно в'яже;
сповиває тіло в лати,
закриває очі. Як же
існувати нещасливо,
чолобитні бити в церкві,
пробачати зраду хтивим
і плескати «Браво» смерті?

С М
2026.08.10 08:53
Платона очі плющові
Сова його на глобусі
В орлянку грає арлекін
Глуз у папужім одязі
Ридає Леді Скарлет Скрін
Дощ театральний ллє
А Темна Королева Снів
Зна людський біль як є

Віктор Кучерук
2026.08.10 07:19
Докуривсь пилюкою
Літній час над луками, -
Вже понад городами
Тягне прохолодою
Від полів покошених,
Пилом запорошених.
На порозі осені
Серпень вмився росами,

Ірина Вовк
2026.08.10 06:45
Історія на вістрі сариса Тишу попелястого ранку розірвав не звук сурми, а важкий, глухий тупіт сотень ніг і лютий, дикий крик, що долинав із боку південних кварталів. – За Серапіса! За богоподібного царя Птолемея! – багатоголосий рев прокотивс

Артур Курдіновський
2026.08.10 01:58
Помаранчевий серпень у горло вчепився і душить.
І нема порятунку від спеки та згубних думок.
Я дізнався, що десь дзеленчить кришталевий струмок,
А у звуках магічних відлуння почув: "Друже-друже..."

Замордований літом, я планів його не порушу.
На

Віктор Насипаний
2026.08.09 23:16
Солом’яного сонця капелюх
Ще нині крутить небом досить швидко.
Лякає спека, наче лихо з лих.
Лелечить тихо люд у гнізда вікон.

Роздерта на стовітрі джинсосинь.
Авто блукають довго в джунглях вулиць.
Когось впіймати хоче хитра тінь,

Ольга Садкова
2026.08.09 22:20
Вухань засмикався: ой, лихо!
В осіннім лісі дітись де?
Це листя падає так тихо
чи крадькома вовчисько йде?
*
Розкішний сонях втратив вроду,
увесь засох і геть змарнів.
Усеньке літо мав турботу —

Світлана Пирогова
2026.08.09 21:58
У бабусі на городі
Я побачив пташку-одуд.
Чубчик-віяло. Дзьобатий.
Пір'я в одуда строкате.
Хочу я про нього знати.
А чи має одуд хату?
- Уд. уд, уд, - почав співати,
Прилетіли ще пташата.

Євген Федчук
2026.08.09 17:20
Старезний дід геть сивий помирав.
На ліжку вкритий ковдрами лежав
І важко дихав, мовби, що зосталось
З життя, йому нелегко так давалось.
Лежав, уперши бляклі очі в стелю.
Думки, мабуть роїлись невеселі.
Старий та не хотілось помирати.
Чи щось не за

Володимир Бойко
2026.08.09 15:52
Коротшають і лІто і літА,
Життя дощенту вибрало ліміти,
Мелодія на mesto поверта
І спробуй не хворіти, не старіти.

Хмаринками торкнувшись верховіть
Війнуло літо в напрямі на осінь.
У кроні кожна гілочка тремтить,
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Ярина Діброва
2026.08.07

Анастасія Ехо
2026.08.01

Фел Ходак
2026.07.22

Ольга Садкова
2026.07.18

Анна Марчук
2026.07.12

Паб Лімерик
2026.07.12

Тетяна Нєтьосіна
2026.07.04






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Ярослав Чорногуз (1963) / Вірші

 КОХАНІЙ ВОРОГИНІ

Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.



      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2012-08-26 17:58:22
Переглядів сторінки твору 5571
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R1
* Народний рейтинг 0 / --  (6.330 / 6.99)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (6.337 / 7)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.714
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Конкурси. Теми Поезія Необароко, Неокласицизму, Неореалізму
Автор востаннє на сайті 2026.03.26 07:01
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Лілія Ніколаєнко (М.К./М.К.) [ 2012-08-26 18:07:21 ]
Ммм.. мені імпонуються такі почуття, коли стосунки між людьми схожі на двобій..))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Світлий (Л.П./М.К.) [ 2012-08-26 18:18:52 ]
Важкий хрест - кохати ворогиню. Напевно і в Прометея муки були меншого порядку, адже до орла, що викльовував щоденно йому печінку, він симпатій, схоже, не відчував.

Так, особливий пласт стосунків між людьми піднесли у своєму творі, Ярославе.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Адель Станіславська (М.К./М.К.) [ 2012-08-26 19:13:17 ]
Кохання аж до самозречення... Є в цьому щось хворобливе. Хай Ваш ЛГ не тратить душевної рівноваги, Ярославе! Сили і мужности йому! Інколи варто відмовитись від кохання, що несе руйнацію себе в собі...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Флора Мілєвська (М.К./М.К.) [ 2012-08-26 19:35:31 ]
пережила в молодості невзаємне з мого боку глибоке почуття, подумала, як би явідповіла, тільки вже й не знаю, скільки тут мене лишилось, експромт


http://maysterni.com/publication.php?id=81435


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Кузан (М.К./М.К.) [ 2012-08-26 20:30:22 ]
Приречено якось, друже... А власну гідність топтати не варто.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2012-08-26 20:32:36 ]
О, як пронизливо, Ярославе! Вражена...
Лиш отут я б радила невеличке покращення, нмд:
Може, ти збагнеш, ЯК Я загину,
ЯК смертельно Я тебе люблю! (я тут виділила не надто милозвучні і доцільні повтори).
Може, отак би було краще? -

Може, ти збагнеш, коли загину,
Як СМЕРТЕЛЬНО я тебе люблю!

А взагалі - чудовий вірш. Почуття на грані життя і смерті...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2012-08-26 20:47:38 ]
Значить ти людина гострих відчуттів, Лілю. Це додає яскравих барв у життя! Дякую за розуміння!)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2012-08-26 20:59:04 ]
Дякую, пане Василю (Світлий), за цікаві роздуми. Життя зіткане з протиріч і підносить нам дивовижні сюрпризи! Нічого подібного в житті раніше мій ЛГ не відчував!)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2012-08-26 21:03:43 ]
Дякую, Аделе, за співпереживання і за доброзичливу пораду. Але якщо це, доля, хрест, карма і постійне джерело натхнення - куди дінешся?
Є східна легенда - що потрібно справжньому мужчині? Відповідь - гри і небезпеки. І тому Бог послав йому жінку - найнебезпечнішу іграшку!)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2012-08-26 21:28:31 ]
Таню, дуже дякую за експромт і прагнення допомогти. Мій ЛГ Вам дуже вдячний.)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2012-08-26 21:33:02 ]
Інакше не можна, друже! Дякую за пораду щодо гідності, ти маєш рацію! Замінив гідність на гордість - воно і точніше насправді!)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2012-08-26 21:39:20 ]
Любо, безмежно вдячний Вам за завжди слушні зауваження і такі глибокі відгуки-співпереживання!
Якби редакція майстерень не дуже сердилась на мене за мої попередні суперечки з нею, то я б їй рекомендував їй Вас, як нового редактора, (якщо цей інститут взагалі не відмінять!), настільки Ваші поради доброзичливі, чуйні і по ділу.
Спасибі, обнімаю Вас і вклоняюсь Вам!))))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2012-08-26 22:42:41 ]
Неможливо сердитись на щирість )
Ярославе, ми тут всі у покорі вищим цілям )
Не можу не погодитися щодо найвищих оцінок проявів людяності Люби Бенедишин. А редакторство і справді згасає, натомість думаємо, як увиразнити голоси і оцінки просто відданих Поезії кваліфікованих авторів.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Софія Кримовська (М.К./М.К.) [ 2012-08-26 22:23:35 ]
Пристрасно!!!!!!!!!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2012-08-26 22:34:13 ]
Навіть Софія не втрималась і прокоментувала! Дякую, подруго Софіє! Поети - як свічки чи вогнища - спалахують і запалюють одне одного!)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2012-08-26 22:38:02 ]
Ну ось, це вже інша розмова, хоча краще не смертельно, може, а "фатально" )))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2012-08-26 23:03:57 ]
Справді, це більш об"ємніше і точніше слово. Дякую!)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Яфинка Незабудка (М.К./Л.П.) [ 2012-08-27 00:35:49 ]
о, Ярославе, Вашому ЛГ можна поспiвчувати щиро. хiба на нiй йому свiт клином зiйшовся?) так мучитися.... Кохана ворогиня все одно не оцiнить страждання лг. кажу як жiнка. хiба в столицi нема гарних цiкавих жiнок? "не верю!!!!"


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Яфинка Незабудка (М.К./Л.П.) [ 2012-08-27 00:40:17 ]
писи: хiба чоловiки вмiють так любити в наш час? теж не вiрю. пробачте!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2012-08-27 12:54:37 ]
Шановна Яфинко! Може, Вам не траплялися справжні романтики? Я знаю у Києві одного чоловіка, він мій далекий родич, котрий уже понад 20 років удівець. І ні з ким не хоче одружуватися, а все ходить на могилу дружини і згадує її і каже, що кращої в його житті не було й не буде. Ну чистий тобі Петрарка, тільки віршів не пише. А творець мого ЛГ народився в один день із Петраркою. І боготворить свою Лауру і сонети пише...
А гарні жінки є не тільки в столиці, і у Вашому Ужгороді є, я одну знаю - вродливу блондинку. І по всьому світу є, так що - всіх любити? Любов - це почуття, в баченні мого ЛГ духовне, піднесене. І в ньому не першому місці не стоїть бажання фізіологічної насолоди. Це - духовна спільність насамперед, а потім уже - плотська насолода.
Ще один приклад - соціаліст Олександр Мороз, якби ми до нього не ставились, як до політика, а в особистому житті він викликає повагу тим, що більше двадцяти років доглядає свою дружину-інваліда, яка не може ходити. І він не кинув її - здоровий, вродливий мужчина, а живе з нею і любить її. Просто таких - дуже мало, їх не видно за гуляками, але вони є.
А чи оцінить - якщо людина зробила помилку в своєму житті, то має шанс її виправити, от мій ЛГ і бореться за свій шанс.