Не вір.:) Давно це було, а що було давно - уже неправда.:))))

твоими молитвами, Лесенька..как я начинала - тебе ли не знать. и кто мне помогал, как не ты.. я твое "з марноти життєвої драми" в моём Соринском век помнить буду..ты да Оксанка Рыбась. если бы не вы тогда - не было бы меня сегодняшней. вот и со времени это стих-ния год прошел, и мы стали писать и думать немного по-иному.. но базис остался, первооснова. мне твоя она очень близка. спасибо, моя хорошая..пусть тебе пишется, пусть минует всё темное тебя. храни тебя Боже..

Про яку допомогу з мого боку Ти кажеш, моя люба Ассоль? Ти перебільшуєш.:) Ти талановита, тому є, так як є. І заслуга в цьому є тільки Твоя, з Божої милості.:)Ти молодчинка!
Натхнення Тобі! І радості від творчості!:)

я думала об этом..- полыни горечь глотаю - вот так, с сохранением размера, хотя плакал он тут)..
но инверсия мне кажется хуже изменения ударения (как и лишний слог), а так как то на горечи именно получается, которую и хочется подчеркнуть, и в составном отношении (по слогам) - ближе к тебе так. не решаюсь на замены пока...

о, Лесь - а если: "полыни настой глотаю"?

Хороше рішення. Але мені важко судити... Добре було би, якби інші автори ще висловили свої думки.

Спасибо, Саша..
вот где же круче? если размер вылазит?) а у Автора он совершенно волшебный, семерочка..Хотя, у Леси в последней строфе 7/8 присутствует...
да, Саш...я знаю. и сейчас я бы наверное сделала лучше. ближе. четче и правильнее. но тогда было вот так. и это дорого, как память. и Автору вот этого стих-ния я за многое очень благодарна.
по поводу жертвы - она одна, и это я=ЛГ. себя в жертву приносим. вот вчера например в очередной раз пришлось здесь удалить стих-ние из-за неуместных комментариев, чтоб комментаторов в жертву не приносить - жертвую собой, по привычке..
обещаю много не пить)..и переводить лучше, достойно Авторов. идьо-о-от?

Як це по-жіночому: тогда было вот так. и это дорого, как память! А як же щодо того, що лучшее - враг хорошему? Я читаю це сьогодні, а не колись, коли ти (ладно, перейду на ти - так когті легше заганять:)) переклала цей текст. І мені - небайдужому читачеві - байдуже, коли це перекладено. А авторові, може, й байдуже, а втім - може, автор був би й не проти прочитати новий варіант перекладу, якби йому той переклад запропонували... Ну та ладно, це ваші жіночі справи. Будьте вдячні одна одній, тільки до чого тут переклад, еге ж? Звиняй, що я желєзом по стєклу, але іноді так кортить коготком пройтися там, де в тексті свербить...)))
А щодо ЛГ, то й тут - суто жіночий підхід: себе в жертву... пити власну кров... рубати гілку під собою... Не завжди це гарна звичка, але ж це, знову ж таки, так по-женскі...))) Ну та хай...
Щодо іншого - "идьо-о-от". Готую текст на алаверди, бо ти розшевелила мене вкусом жертви. Як кажуть, зараз тряхну старіной)))

Сашечка, небайдужий мій - спасибоньки, только занудой не будьте, их тут и без вас полно. в переводе ведь главное не форма - она вторична, суть важнее. а суть передана? как это причем здесь перевод? в русском варианте легкость и прозрачность первой строки невозможна, Саша. и это ставит - первой же строчкой ставит - это стихо в разряд непереводных. а с этим я даже год назад уже не могла согласиться) перетянув в первую строфу размерность последней - я его закольцевала таким макаром, и я ею заканчивала - первой строфой, потому как она сложна более всего.
вы меня заставили оправдываться Саша. а это грех)
теперь я стала тяжелее, бо во мне стало меньше света
того и гляди - задавлю).......

Дозвольте і мені свої п"ять копійок...:)))
Не гоже плентатися десь там позаду автору, коли його так щиро згадують, аж гикається.:))))
Звичайно мені не байдуже, як переклали мій вірш. Невідповідність першої строфи не помітити просто неможливо. Але, як вірно підмітила Таня, важливий зміст. Якщо їй, як перекладачу, не вдалося скористатися більш вдалим розміром при перекладі першої строфи, нічого не вдієш.:) Може колись вона вернеться до цього перекладу і спробує щось змінити.Зрештою, Таня виклала цю свою роботу на ПМ. А майстерні на те й майстерні, аби тут "майструвати". І при підтримці колег по перу, вдосконалювати те, що самотужки зробити важко.
Інша річ, що перший рядок, як і останній має дещо інше змістове навантаження, ніж у ориґіналі.
Про завершальний рядок я говорила Тані ще рік тому, у мене Життя вимагає жертви. І пожертва ця, Сашо, (тут мушу вам заперечити на рахунок "по-женски") не вибирає стать.:) Як і жертвують незалежно від статі.:) Усі ми, як жінки, так і чоловіки, "платимо" життю певними ситуаціями за вибір.:)
Моя ЛГ п"є напій гіркоти, як ліки і констатує факт, що цей процес триватиме, мабуть, до кінця її днів, бо це плата, пожертва життю за зроблений вибір. А у Тані забарвлення вийшло інше, так ніби справді ЛГ п"є напій відчуваючи себе жертвою.
Принаймні я так витлумачила, відчула фінальний акорд цього перекладу.:)

спасибо, Леся. я даже представить себе не могла что здесь можно жертвой представить человека, а оказывается - это по нашему. наверное - это по мужски) я страшенно не люблю однако вдаваться в объяснения стихов.. так что спасибо, что внесла ясность. хотя я думаю (хочется верить) что то были просто шутки, про жертв)..
теперь по качеству.. хорошо. я думаю - важно вытянуть все первые строчечки в ряд на семерочку - это важно, это твой абрис, что ли.. мо, так:

я есть, или нет меня?
что тело? - всего оболочка.
в нем струны души звенят,
и, тонкие, рвутся молча.

сшивать не имею сил...

а вот последнюю строчку мне бы по праву интерпретации хотелось бы сохранить. именно по тому, что в жизни приходится всегда чем-то жертвовать)..
спасибо
люблю

супер-супер-супер!!!

а мне не нравится. если бы было приемлемо - я бы уже заменила
это так по женски - вот в таком вот виде, вот с такой вот первой строчкой - выдать перевод.
это просто как в ту пропасть..
такие вот женщины в наших селеньях)
как мы с вами однако трудится друг друга стимулируем)
я бы вам за труды ваши, пропитанные эротизмом как губка, уже бы статус дала. и я даю. статус. и это по женски