ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
Нові автори (Іншомовна поезія):
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2024.04.27
10:19
Для чого ти дивишся на сонце у якому не має тепла,
Небо затягнулося хмарами і тисне посеред квітня.
А сонце на ньому безлике, розмите і невиразне,
І тепер воно заражає тебе своїм безкровним промінням.
За ним приходять дощі. І місяць пізнім вечором обг
Небо затягнулося хмарами і тисне посеред квітня.
А сонце на ньому безлике, розмите і невиразне,
І тепер воно заражає тебе своїм безкровним промінням.
За ним приходять дощі. І місяць пізнім вечором обг
2024.04.27
09:25
Понівечена хата край села,
Одарки уже п’ятий рік нема,
поза городом ніжиться Сула
і кицька доживає вік сама.
Але ж було, іще не каркне крук,
зоря не освітила небосхил,
а кітка ніжно тулиться до рук
і до ґаздині муркотить щосил.
Одарки уже п’ятий рік нема,
поза городом ніжиться Сула
і кицька доживає вік сама.
Але ж було, іще не каркне крук,
зоря не освітила небосхил,
а кітка ніжно тулиться до рук
і до ґаздині муркотить щосил.
2024.04.27
08:53
Ти гарніша за Венеру.
Я далеко не Юпітер.
Мій маршрут до твого серця не збагне і ЦРУ.
Ти шляхетна є в манерах.
Ти небесна є в орбітах.
Та любов – знаменник спільний. Побажаєш – я помру.
Ти коктейль: напалм з тротилом.
Я смакую по ковточку.
Я далеко не Юпітер.
Мій маршрут до твого серця не збагне і ЦРУ.
Ти шляхетна є в манерах.
Ти небесна є в орбітах.
Та любов – знаменник спільний. Побажаєш – я помру.
Ти коктейль: напалм з тротилом.
Я смакую по ковточку.
2024.04.27
08:49
Над містом вітер дзвін церковний носить,
Горять в руках свічки, тремтять зірки.
Холодний ранок опускає роси,
Як сльози,
В чисті трави під паски.
Христос Воскрес! І день новИй видніє.
Цілуєм Твій Животворящий Хрест,
Горять в руках свічки, тремтять зірки.
Холодний ранок опускає роси,
Як сльози,
В чисті трави під паски.
Христос Воскрес! І день новИй видніє.
Цілуєм Твій Животворящий Хрест,
2024.04.27
05:54
Щоб не показувати дірку
На мапі правнукам колись, –
Пора кацапам під копірку
По межах нинішніх пройтись.
Бо, крім московії, невдовзі
Нащадки ханської орди
Уже ніде узріть не зможуть
Нещадних пращурів сліди.
На мапі правнукам колись, –
Пора кацапам під копірку
По межах нинішніх пройтись.
Бо, крім московії, невдовзі
Нащадки ханської орди
Уже ніде узріть не зможуть
Нещадних пращурів сліди.
2024.04.27
05:19
Шлях спасіння тільки через церкву.
Ти не православний? Все, капут!
Принеси у Божий храм вареньку
і тобі на небі скажуть: «Good».
Влазить у «Porsche» владика храму,
поруч бабця черствий хлібчик ссе.
Люди добрі, це хіба не драма?
Ті жирують, ці живут
Ти не православний? Все, капут!
Принеси у Божий храм вареньку
і тобі на небі скажуть: «Good».
Влазить у «Porsche» владика храму,
поруч бабця черствий хлібчик ссе.
Люди добрі, це хіба не драма?
Ті жирують, ці живут
2024.04.26
23:36
Ірод Антипа (подумки):
«Так ось який він.
(уголос): Бачу, не дуже гостинно прийняв тебе Пілат.
Не повірив, що ти цар юдейський?
Мав рацію: навіть я поки що не цар .
Чекаю на благословення Риму.
А ти вдостоївсь титулу цього від кого?
Від народу? Але
«Так ось який він.
(уголос): Бачу, не дуже гостинно прийняв тебе Пілат.
Не повірив, що ти цар юдейський?
Мав рацію: навіть я поки що не цар .
Чекаю на благословення Риму.
А ти вдостоївсь титулу цього від кого?
Від народу? Але
2024.04.26
14:24
То що - почнім уму екзамен?
Примостим мужа до жони?
Без грошей не збудуєш храма,
Немає віри без війни.
Гризе католик православних,
Юдея душить бусурман.
А я пророк. Мабуть, останній,
Примостим мужа до жони?
Без грошей не збудуєш храма,
Немає віри без війни.
Гризе католик православних,
Юдея душить бусурман.
А я пророк. Мабуть, останній,
2024.04.26
08:55
Їй снились , мабуть, чудодійні теплі сни,
Коли зима засипала снігами.
Старенька вишня не сумує навесні,
Хоча кора потріскана роками.
Її садили руки бабці золоті.
Стоїть, як завше, в цвіті білім-білім.
Нагадує родині знову дні оті,
Коли зима засипала снігами.
Старенька вишня не сумує навесні,
Хоча кора потріскана роками.
Її садили руки бабці золоті.
Стоїть, як завше, в цвіті білім-білім.
Нагадує родині знову дні оті,
2024.04.26
08:39
Доктор Фрейд переважно приймає таких без полісу.
Це троянда у січні, це наче серпневий пролісок.
Бозна, де в ній свій досвід, а де – від матусі спадщина.
Її мрії нечувані, сни – авангард небачений.
Доктор Фрейд далі більше нічого в ній не второпає.
Це троянда у січні, це наче серпневий пролісок.
Бозна, де в ній свій досвід, а де – від матусі спадщина.
Її мрії нечувані, сни – авангард небачений.
Доктор Фрейд далі більше нічого в ній не второпає.
2024.04.26
07:39
Розхлюпалось тепло бузкових чар,
Так, ніби хоче зцілити медово.
Зелений кущ, одягнений в обнови,
Де променем запалена свіча
Загіркла, оповита у печаль,
Вслухається у тишу вечорову.
У тишу ненадійну, нестійку.
Так, ніби хоче зцілити медово.
Зелений кущ, одягнений в обнови,
Де променем запалена свіча
Загіркла, оповита у печаль,
Вслухається у тишу вечорову.
У тишу ненадійну, нестійку.
2024.04.26
05:23
Радіючи гожій годині
І пишно убраній весні, -
Якась невідома пташина
Невпинно співає пісні.
Сховалася в гущі зірчастій
Пахучого дуже бузку,
Й впивається радісно щастям,
Сипнувши веснянку дзвінку.
І пишно убраній весні, -
Якась невідома пташина
Невпинно співає пісні.
Сховалася в гущі зірчастій
Пахучого дуже бузку,
Й впивається радісно щастям,
Сипнувши веснянку дзвінку.
2024.04.25
19:15
У одному із верховинських сіл мешкав заможний ґазда. Він мав доволі велике господарство, свій магазин. Із тварин тримав переважно корів, із молока яких виготовляв різноманітні сири та інші молокопродукти. Немалу долю прибутку приносила відгодівля поголів’
2024.04.25
17:01
Якось у селі дівчата й парубки гуляли,
Гуртом по селі ходили та пісні співали.
А, як прийшла вже розходитись, урешті, година,
Усі дівки по вулиці подались єдиній,
По своїх хатах. Одна лиш Малашка лишилась,
Бо ж її хата над шляхом битим притулилась.
Гуртом по селі ходили та пісні співали.
А, як прийшла вже розходитись, урешті, година,
Усі дівки по вулиці подались єдиній,
По своїх хатах. Одна лиш Малашка лишилась,
Бо ж її хата над шляхом битим притулилась.
2024.04.25
11:38
На карті світу він такий малий.
Не цятка навіть. Просто крапка.
Але Ізраїль – це Тори сувій,
Де метри розгортаються на милі.
І хто заявиться із наміром «бліц-кріг»,
Аби зробить юдеїв мертвими,
Молочних не побачить рік,
Духмяного не покуштує меду.
Не цятка навіть. Просто крапка.
Але Ізраїль – це Тори сувій,
Де метри розгортаються на милі.
І хто заявиться із наміром «бліц-кріг»,
Аби зробить юдеїв мертвими,
Молочних не побачить рік,
Духмяного не покуштує меду.
2024.04.25
09:40
Дощ, як в Макондо, йде та йде.
А вона - сама під дощем.
Вже не ранок, та ще не день.
Ще не радість, та вже не щем…
Автор: Юрій Гундарєв
2024 рік
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...А вона - сама під дощем.
Вже не ранок, та ще не день.
Ще не радість, та вже не щем…
Автор: Юрій Гундарєв
2024 рік
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
Нові автори (Іншомовна поезія):
2023.04.01
2022.03.19
2022.01.12
2021.12.22
2021.10.08
2021.08.08
2021.07.13
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Автори /
Іван Потьомкін (1937) /
Іншомовна поезія
Псалом 104-й
Благослови, душе моя, Бога!
Господе Боже мій, як Ти возвеличивсь!
В незрівнянну красу прибрався.
Огорнутий світлом, немов плащем,
Розпростер небеса, як завісу.
Покрив водами чертоги Свої.
Повагом їдеш на колісниці з хмар,
На крилах вітрів літаєш.
Їх же зробив ще й посланцями Своїми,
А за служку – вогонь полум’яний.
Землю поставив на опори міцні,
Не схитнеться довіку.
Безоднею, як одягом, покрив її.
На горах постали води.
Від окрику Твого, від громового голосу
Спішно вони побігли.
Зависочіли гори,
Опустились долини на місце,
Тобою призначене.
Межу зробив для них,
Щоб не вертались покрити землю.
В долини джерела послав,
Ручаї розбіглись між горами
Звірину напувать польову,
Диким звірам тамувати спрагу.
Кружеляє над ними птаство,
Між галуззям луна його спів.
Зрошуєш гори з горішніх чертогів Своїх.
Плодами діянь Твоїх земля вдовольняється.
Траву Ти ростиш на корм худобі,
Зелень – для праці людської.
Добуваєш хліб із землі і вино,
Що звеселяє серце людини,
І єлей, од якого блищить лице і хліб,
Що зміцнює серце людини.
П’ють воду дерева Господні,
Кедри ліванські, посаджені Ним
І де загніздилося птаство.
Чорногуз, щоправда, кипарис уподобав.
Гори високі – для цапа гірського,
Скелі – притулок даманів .
Він створив місяць для виміру часу,
Сонце, котре знає, коли сідати.
Простягає Він темінь і настає ніч.
Виповзає тоді лісова звірина.
Рикають леви і просять у Бога здобич,
А зійде сонце,у лігвах своїх спочивають.
Виходить людина на працю
І аж до вечора трудиться.
Які ж бо численні діла Твої, Боже!
Мудро вчинив Ти все
І земля повна Твоїми створіннями.
Ось море велике й широке, а в нім – плазуни,
Без ліку великі й малі тварини.
Там пливуть кораблі.
Кит, якого створив Ти, бавиться в морі.
Всі чекають, що Ти їм поживу даси вчасно.
Даси – заберуть, відкриєш руку – ситі вони,
Сховаєш обличчя Своє – злякаються,
Дух забереш – вмирають і в порох вертаються.
Пошлеш дух Свій – і творяться знову вони,
І обличчя землі оновиться.
Хай же пребуде навіки слава Твоя.
Ділам Своїм, Боже, радій!
Ти поглянеш на землю – здригнеться вона,
Гір торкнешся – задиміють вони.
Співатиму Богу, допоки житиму,
Гратиму Богу своєму, допоки живу.
Приємною буде Йому мова моя,
І я порадію Богу своєму.
Хай грішники із землі щезнуть
І нечестивих більше не буде.
Благослови, душе моя, Господа Бога. Алілуя!
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Псалом 104-й
Благослови, душе моя, Бога!
Господе Боже мій, як Ти возвеличивсь!
В незрівнянну красу прибрався.
Огорнутий світлом, немов плащем,
Розпростер небеса, як завісу.
Покрив водами чертоги Свої.
Повагом їдеш на колісниці з хмар,
На крилах вітрів літаєш.
Їх же зробив ще й посланцями Своїми,
А за служку – вогонь полум’яний.
Землю поставив на опори міцні,
Не схитнеться довіку.
Безоднею, як одягом, покрив її.
На горах постали води.
Від окрику Твого, від громового голосу
Спішно вони побігли.
Зависочіли гори,
Опустились долини на місце,
Тобою призначене.
Межу зробив для них,
Щоб не вертались покрити землю.
В долини джерела послав,
Ручаї розбіглись між горами
Звірину напувать польову,
Диким звірам тамувати спрагу.
Кружеляє над ними птаство,
Між галуззям луна його спів.
Зрошуєш гори з горішніх чертогів Своїх.
Плодами діянь Твоїх земля вдовольняється.
Траву Ти ростиш на корм худобі,
Зелень – для праці людської.
Добуваєш хліб із землі і вино,
Що звеселяє серце людини,
І єлей, од якого блищить лице і хліб,
Що зміцнює серце людини.
П’ють воду дерева Господні,
Кедри ліванські, посаджені Ним
І де загніздилося птаство.
Чорногуз, щоправда, кипарис уподобав.
Гори високі – для цапа гірського,
Скелі – притулок даманів .
Він створив місяць для виміру часу,
Сонце, котре знає, коли сідати.
Простягає Він темінь і настає ніч.
Виповзає тоді лісова звірина.
Рикають леви і просять у Бога здобич,
А зійде сонце,у лігвах своїх спочивають.
Виходить людина на працю
І аж до вечора трудиться.
Які ж бо численні діла Твої, Боже!
Мудро вчинив Ти все
І земля повна Твоїми створіннями.
Ось море велике й широке, а в нім – плазуни,
Без ліку великі й малі тварини.
Там пливуть кораблі.
Кит, якого створив Ти, бавиться в морі.
Всі чекають, що Ти їм поживу даси вчасно.
Даси – заберуть, відкриєш руку – ситі вони,
Сховаєш обличчя Своє – злякаються,
Дух забереш – вмирають і в порох вертаються.
Пошлеш дух Свій – і творяться знову вони,
І обличчя землі оновиться.
Хай же пребуде навіки слава Твоя.
Ділам Своїм, Боже, радій!
Ти поглянеш на землю – здригнеться вона,
Гір торкнешся – задиміють вони.
Співатиму Богу, допоки житиму,
Гратиму Богу своєму, допоки живу.
Приємною буде Йому мова моя,
І я порадію Богу своєму.
Хай грішники із землі щезнуть
І нечестивих більше не буде.
Благослови, душе моя, Господа Бога. Алілуя!
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Про публікацію