ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Іван Потьомкін
2024.04.26 23:36
Ісус в Ірода Антипи
Ірод Антипа (подумки):
«Так ось який він.
(уголос): Бачу, не дуже гостинно прийняв тебе Пілат.
Не повірив, що ти цар юдейський?
Мав рацію: навіть я поки що не цар .
Чекаю на благословення Риму.
А ти вдостоївсь титулу цього від кого?
Від народу? Але

Олександр Сушко
2024.04.26 14:24
Втома
То що - почнім уму екзамен?
Примостим мужа до жони?
Без грошей не збудуєш храма,
Немає віри без війни.

Гризе католик православних,
Юдея душить бусурман.
А я пророк. Мабуть, останній,

Світлана Пирогова
2024.04.26 08:55
Шепче молитвами
Їй снились , мабуть, чудодійні теплі сни,
Коли зима засипала снігами.
Старенька вишня не сумує навесні,
Хоча кора потріскана роками.

Її садили руки бабці золоті.
Стоїть, як завше, в цвіті білім-білім.
Нагадує родині знову дні оті,

Ілахім Поет
2024.04.26 08:39
Любов доктора Фрейда
Доктор Фрейд переважно приймає таких без полісу.
Це троянда у січні, це наче серпневий пролісок.
Бозна, де в ній свій досвід, а де – від матусі спадщина.
Її мрії нечувані, сни – авангард небачений.

Доктор Фрейд далі більше нічого в ній не второпає.

Леся Горова
2024.04.26 07:39
І знову бузок
Розхлюпалось тепло бузкових чар,
Так, ніби хоче зцілити медово.
Зелений кущ, одягнений в обнови,
Де променем запалена свіча
Загіркла, оповита у печаль,
Вслухається у тишу вечорову.

У тишу ненадійну, нестійку.

Віктор Кучерук
2024.04.26 05:23
* * *
Радіючи гожій годині
І пишно убраній весні, -
Якась невідома пташина
Невпинно співає пісні.
Сховалася в гущі зірчастій
Пахучого дуже бузку,
Й впивається радісно щастям,
Сипнувши веснянку дзвінку.

Козак Дума
2024.04.25 19:15
Доведеться вибирати
У одному із верховинських сіл мешкав заможний ґазда. Він мав доволі велике господарство, свій магазин. Із тварин тримав переважно корів, із молока яких виготовляв різноманітні сири та інші молокопродукти. Немалу долю прибутку приносила відгодівля поголів’

Євген Федчук
2024.04.25 17:01
Як литвин дівчину провчив
Якось у селі дівчата й парубки гуляли,
Гуртом по селі ходили та пісні співали.
А, як прийшла вже розходитись, урешті, година,
Усі дівки по вулиці подались єдиній,
По своїх хатах. Одна лиш Малашка лишилась,
Бо ж її хата над шляхом битим притулилась.

Іван Потьомкін
2024.04.25 11:38
Ізраїль - це Тори сувій
На карті світу він такий малий.
Не цятка навіть. Просто крапка.
Але Ізраїль – це Тори сувій,
Де метри розгортаються на милі.
І хто заявиться із наміром «бліц-кріг»,
Аби зробить юдеїв мертвими,
Молочних не побачить рік,
Духмяного не покуштує меду.

Юрій Гундарєв
2024.04.25 09:40
Дощ, вона і Маркес
Дощ, як в Макондо, йде та йде.
А вона - сама під дощем.
Вже не ранок, та ще не день.
Ще не радість, та вже не щем…

Автор: Юрій Гундарєв
2024 рік

Володимир Каразуб
2024.04.25 09:16
n
Просто вітер, якоїсь осені зупинив мене,
Просто сонце якогось липня зійшло, як камінь,
І люди зустрічні записані буквою n,
У моїм, до сих пір не розв’язаному рівнянні.
І у ньому записана ти — у кімнаті зі шкла
На свічадах червоною барвою, як невідом

Світлана Пирогова
2024.04.25 08:41
Душевна квота
А за вікном вже вечоріє,
І мліють світлом ліхтарі.
І де ж ті орігамі-мрії,
Що склались звідкілясь, згори?

Листи перегортаю, фото
Вцілілі від перепетій.
У кожному душевна квота,

Леся Горова
2024.04.25 07:45
Після дощу
В смолистих бурунах лежить рілля.
Вилискує, залита після суші.
І вороннЯ, не видне іздаля,
Серпанку рядна крилами ворушить.

Узбіччя із пожухлої трави -
Невипране дощем чадіння шляху.
Два кроки в поле зробиш, і лови

Віктор Кучерук
2024.04.25 06:23
* * *
Серце сумно защеміло
І душа зайшлась плачем,
Бо здригнулось враже тіло
Зі скривавленим плечем.
Розтрощив, на жаль, суглоба,
Раз почувсь короткий тріск
І ординець вузьколобий
Звідав кулі форму й зміст.

Ілахім Поет
2024.04.25 00:03
Епістола
Вельмишановна леді… краще пані…

Даруйте – де б слова ті віднайшлись, коли життя – це стрес з недосипанням? І плід такий: нервовий трішки лист. Пишу його повільно – швидше равлик на Фудзіяму врешті заповзе. І навіть сам не знаю: чи відправлю? Чи згине д

Артур Курдіновський
2024.04.24 21:33
iPhone 15 (сонет)
Неначе той омріяний журавлик,
Який відкрив до всіх бажань портал,
У купі понадкушуваних яблук
Урешті-решт знайшовся ідеал!

Тобі хтось зробить витончений кніксен...
Прийми від мене шану та уклін!
Зігріє око кожний мегапіксель,
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Ілахім Поет
2024.04.15

Степанчукк Юлія
2024.04.15

Петро Схоласт
2024.04.15

Дирижабль Піратський
2024.04.12

Анатолій Цибульський
2024.04.01

Ігор Мартинюк
2024.03.28

Вадим Водичка
2024.03.26






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Роксолана Вірлан (1971) / Вірші

 ЮНь ( Огнедуха 2 )


На зблиску леза літа і серпа,
звойоване на смерть од косовиці,
вмирає гордо жито. Отерпа
од баченого сонцева зіниця.

Бо то - життя: хто родиться - хто йде...
снопок останній...обжинкують люди.
Найдужче чути, як співа оте
дівча попівське - золочЕноруде.

В'юнкі й огнисті пасма по плечу...
волосся магма - магії пожари.
Неначе все у ній кричить: Лечу -у! -
о, юні нерозважливі примари.

Сей небоокий погляд таїни,
у лоні - вишні спілої напруга.
Узори на сорочці- щоб вони
сховали препалкі спокуси - дуги.

Настунe! О, Настунечко! Насту- у..!
Настирна вдача...янголя із "перцем"
Ну як у тебе - в дівоньку просту
влилося стільки княжого?- як, серце?

Кирпатий носик - гонору до зір,
під ноги доля стелить домоткане...
Вже й стільки залицяльників...О. вір:
не легко буде як прийде кохання.

Не відаєш...не знане ще тобі:
сльозу твою - коштовність найдорожчу -
в своє оправить серце Мухiббі,
а ти думками встелиш дні до прощі.


• Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.


Рейтингування для твору не діє ?
  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2012-09-04 00:01:27
Переглядів сторінки твору 4399
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг -  ( - )
* Рейтинг "Майстерень" -  ( - )
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.765
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2024.02.23 20:29
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Семен Санніков (Л.П./Л.П.) [ 2012-09-04 09:25:30 ]
Ваші вірші надихають на творчість
В мені миттєво виник рядок, схожий на перший:
"На зблиску молота й серпа".
І з цього рядка можно було б почать поему про наше бідацьке життя, не стільки жебрацьке, як затиснуте у рамки його дубового моделювання нинішньої владою, яка наче піднялась з могильника, вже, здавалось би, 20 років тому забетонованого і закритого для відвідування.
Картина, змальована Вами, надихає і на инше продовження Вашого твору - візуальне.
"Серце" - "перцем", як і усі рими у будь-якому творі, є другорядним чинником, але ця рима вона настільки незабутня, що вона не може бути у переліку другорядних чинників.
Поема Ваша цікава. Образи непересічні і яскраві.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Роксолана Вірлан (Л.П./М.К.) [ 2012-09-04 10:39:36 ]
Ох, Семене, і Ви не перший із тою асоціацією - я була першою після створення створення цих рядків :) а й не дивно, адже "коса"- символічна річ.
Визнаю, що Ви є дуже уважним читачем. За таку пильність і небайдужість до всього у творі - спасиБі Вам велике. Натхнення!:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Гентош (М.К./М.К.) [ 2012-09-04 10:51:30 ]
Ллється ця щира поезія і заворожує...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Роксолана Вірлан (Л.П./М.К.) [ 2012-09-04 13:35:08 ]
Оце намислилося..пишу, виливаю із душі... :) СпасиБі, Йванко.






Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Микола Дудар (Л.П./М.К.) [ 2012-09-04 15:15:57 ]
у серпні - серп:
життя і лезо?!
в душі побільшало снопів... (Це з моїх давнішніх) Роксолано, я не ревную, але склянку холодної води зіп'ю...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Роксолана Вірлан (Л.П./М.К.) [ 2012-09-04 15:30:28 ]
Ще раз і ще раз переконуюся, що поети, та й взагалі -творчі люди, в одному ноосферному просторі витають, спиваючи образів потік.
І я би джерельної випила залюбки. За осінь і творчість!:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Уляна Дудок (М.К./М.К.) [ 2012-09-04 15:23:33 ]
Як зримо_образно, Ляно! А моя Настуся як навчиться читати то обовязково їй цей текст дам для розвитку естетичного мислення і роздумів про наше славне минуле )


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Роксолана Вірлан (Л.П./М.К.) [ 2012-09-04 15:40:07 ]
Знаєш, Улянко, я не ставлю собі у циклі віршів "Дівча з України" героїзувати Настуню Лісовську- зовсім ні, адже погляд багатьох істориків, дослідників на цю сторінку історії є дуже розбіжним. Швидше, цей історичний часовий пласт, є докором для нас сьогоденних, за нашу бездержавність, за проданих дівчат...... Я хочу розібрати психотип ЛГ , перепустивши через себе її пережиття. Пробую уявити, що вона пережила, розібрати її мотивації поведінки. Настуня Лісовська- історія Туреччини, вона втрачена для України...та все ж...
Спасибі багацько за відгук. Цьомики твоїй маленькій Настусі!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Уляна Дудок (М.К./М.К.) [ 2012-09-04 15:44:35 ]
Стосовно гіркого докору то ти, безсумнівно права, а от щодо того що це втрачено для України - не погоджуюсь, це і наша історія, хай складна, багато в чому суперечлива але наша теж, вона як правда - яку кожен бачить по-своєму, а стосовно того що ти хочеш глибше пізнати її постать то це дуже похвально - побільше би таких віршів! єдине, повністю ввійти в її стан тодішній, відчути всю її славу і трагізм неможливо, тому що це могла відчути тільки вона - Настя Лісовська. Цьом )


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Роксолана Вірлан (Л.П./М.К.) [ 2012-09-04 15:56:40 ]
Так, але попри все, хотіла вона того чи ні, але саме після неї, Настуні, Османська імперія зіслабла у всіх планах. Божий задум такий..? невидима помста...? Думаю і аналізую :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мирослав Артимович (Л.П./М.К.) [ 2012-09-04 16:30:18 ]
Чи то ім'я Ваше надихає Вас на такі глибокі - поетичн-образні рядки до своєї історичної тезки, чи потяг душі патріотки-українки, - не має значення. Майстерно!
Лише, напевно, Настуне (Настуню, Настунько).


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Роксолана Вірлан (Л.П./М.К.) [ 2012-09-04 16:42:29 ]
"Настуне", мабуть так ...спасибі п. Мирославе.
Що надихає? -мабуть усе разом мовлене Вами.
Золотої Вам осені!:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрко Семчук (Л.П./Л.П.) [ 2012-09-06 23:38:23 ]
Хуррем не потребує героїзації, не втрачена для України і не турчанка: доля ЇЙ подарувала неймовірного ЧОЛОВІКА (в Рогатині зійшла б у невідь ґаздівством забита)з котрим любилася у філософії-поезії (суфізмі!). Вони створили свої "Поетичні майстерні":) Чи не щастя почути таку посвяту: "Kapında çünki meddahım, seni medh ederim daim
Yürek pür gam, gözüm pür nem, Muhibbi’yim hoş halim!" (Серце мліє в болісній знемозі,
Сліз печальних вільги ненасить
Витівок-утіх Любаско ніжна).
Пані Роксолано Вірлан, Ваша Поезія ... - Ви володарка Всесвіту, і, навряд чи належите Україні;) Як і Hurrem.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Роксолана Вірлан (Л.П./М.К.) [ 2012-09-08 07:23:35 ]
...Це були справжні "поетичні майстерні"... Я подивовуюся з поетичної натури суворих воїнів-мужів. Приведені Вами, Юрко, рядочки Мухіббі - вражають витонченістю і тонкогранністю, очевидно, що писано великими почуттями. Для мене Роксолана - цікавий матеріал для дослідження, привідкриття завіси з її психологічного портрету відкриває нам багатограння її особи, а також розуміння жінки загалом. Я не бачу в ній патріотки України,(принаймі джерела відкриті для читача такого не подають), але вона була елементом з конструкцій Божого задуму, це була сильна натура і таких Роксолан було і є - на жаль, поза межами рідної землі.
Юрко, вдячна Вам безмежно за відгук такий сердечний. Будьмо!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Богдан Манюк (М.К./М.К.) [ 2012-09-07 17:40:03 ]
А Юрко Семчук правий! Дуже глибоке розуміння образу ЛГ. Тут якась душевна спорідненість автора з героїнею - аж виривається, згоден, за межі України.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Роксолана Вірлан (Л.П./М.К.) [ 2012-09-08 07:25:38 ]
Однозначно, що мені в творчому процесі доводиться паралелізувати, розуміти, відчувати...Мені це цікаво робити. Дякую, Богданко, що відгукнулися :)