ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Юрко Бужанин
2026.03.20 16:16
***
Земле предків, Правіри, ти свята є по праву.
Як витримуєш, рідна, цю злочинну державу,
Цей цинічний, жорстокий механізм геноциду,
Цей ерзац-суверенний анахтемський гармидер?

Хмарочоси, котеджі, полігони військові -
Нема доброг

Сергій Губерначук
2026.03.20 15:21
Чивелінрок
То – двері з очком,
зле старе призволяще,
яке мертві гноми зіжруть.
То хворе на все!
Не простиме ні за що –
крадіжками суще! Хай мруть
його осоружні думки небувалі
і стогони після розлук.

Борис Костиря
2026.03.20 11:47
* * *
Зазирни в мої сни, ти побачиш простори безкраї,
Де цвітуть анемони і родить калина густа.
Зазирни в мої сни, ніби в очі самого розмаю,
Де відкриється совість та істина зовні проста.

Зазирни в мої сни, у буремні, бурунні століття,
Де зіткнулись

Юхим Семеняко
2026.03.20 10:16
На вільних хлібах
Подвійне, а з назвою – і потрійне "кохаю і люблю" виглядає таким, ніби автор у бажанні бути почутим виконав повтор, який переданий майже сигналом бідства на той випадок, якщо раптом хтось погано ловить. Далі – "ніколи не порівняну ні з ким" – і в цьом

Охмуд Песецький
2026.03.20 08:23
Кохаю
Кохаю і люблю, моя кохано,
Ніколи не порівняну ні з ким,
Тебе одну - натхненно й полум'яно
Своїм чуттям, високим і святим.

Живу тобою, дихаю, вмираю,
Відроджуюсь, як блискавка і грім,
Крізь віддаль неокреслено безкраю,

Віктор Кучерук
2026.03.20 07:55
* * *
Цілу зиму нею снили,
Виглядали з дня на день,
А вона лиш пахла мило
Після стужі де-не-де
На відкритих сонцю схилах
Невисоких наших круч,
Мов не мала зовсім сили
Віднайти потрібний ключ

С М
2026.03.20 05:44
Легковажно (The Doors)
Я гадаю
Буде це
Легковажно, гаразд
Я гадаю
Буде це
Легковажно, окей

Твою машкару

Ігор Шоха
2026.03.19 23:14
Приурочення
Не можна існувати без
поезії і патріот
організовує лікбез
на рідній мові, та висот
сягає авторка поез,
які оцінює народ.
Тому без пафосу кажу,
що ми давно не племена

Охмуд Песецький
2026.03.19 18:47
Наше все
Імла незгод і світлий смуток –
Це те, що визріло між нами.
Розрив - одна з тих оборудок,
Де розраховуються снами.

Вони однаково самотні,
Як ми в теперішньому стані.
А що було напередодні,

Борис Костиря
2026.03.19 18:14
* * *
Я заплутався в сітях дрімучих,
У тужавості лютих погроз,
У болотах сум'ять і могутніх
Несходимих степах у мороз.

Я заплутався в сумнівах, болях,
У стражданнях важких голосінь,
У складних і завихрених долях,

Євген Федчук
2026.03.19 16:57
Манкурт Безбородько
Сиджу, бувало та дивлюсь новини,
Цікавлюся: що ж там у москалів?
Хто там керує? Хто в них на чолі?
Й дивуюся – там купа з України
У кріслах, навіть у Кремлі сидять.
І, поки кров‘ю наш народ спливає,
Вони себе чудово почувають
І «чесними» очима в с

Тетяна Левицька
2026.03.19 16:26
Болиголов
Біль тисне на скроні — розквітнув зірчастий,
дурманом закопчений болиголов?
Як важко на смертному ложі плекати
без віри й надії нещасну любов.

Ген, за бур'янами відради колишні —
ніхто не підніме минуле на глум?
А де ж заховатися, Боже Всевишній,

Борис Костиря
2026.03.19 11:07
* * *
Шок від того, що літо минає,
Переллється у трепет ріки,
Розіллється луною у гаю
І полине в поля навіки.

Так багато ми влітку не встигли.
Час минув у сипучий пісок.
Ми торкнемось небесної титли

Віктор Кучерук
2026.03.19 05:55
* * *
Ясне сонечко пригріло
І тепліше стала вись, -
І сніги сліпучо-білі
Вмить водою узялись.
І відразу розбудили
Землю лоскотом струмки,
Що побігли з крутосхилів
У провалля та ярки.

Юрко Бужанин
2026.03.18 22:08
***
Якось трапивсь папуасам
Отакий журнал «Плейбой».
Племенем вивчають, разом, -
Лише чути: - йой та йой.

Граціознії постави
І фігурки, бюсти пишні.
Папуасам все цікаве -

Оксана Дністран
2026.03.18 21:01
Перемовчи мене....
Перемовчи, перетерпи,
Перелюби мою печаль,
Коли розхристані вітри
Крізь мене мчатимуть у даль,
Коли відступниця зима
Мене полишить на весну,
Коли давитиме вина
Холодним потом після сну,
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Охмуд Песецький
2026.03.19

П'ятниця Тринадцяте
2026.03.13

Людмила Пуюл
2026.03.06

Ноктюрн Ноктюрн
2026.02.26

Богдан Райковський Райко
2026.02.25

Мілана Попова
2026.02.24

Стейсі Стейсі
2026.02.14






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Роксолана Вірлан (1971) / Вірші

 ЮНь ( Огнедуха 2 )


На зблиску леза літа і серпа,
звойоване на смерть од косовиці,
вмирає гордо жито. Отерпа
од баченого сонцева зіниця.

Бо то - життя: хто родиться - хто йде...
снопок останній...обжинкують люди.
Найдужче чути, як співа оте
дівча попівське - золочЕноруде.

В'юнкі й огнисті пасма по плечу...
волосся магма - магії пожари.
Неначе все у ній кричить: Лечу -у! -
о, юні нерозважливі примари.

Сей небоокий погляд таїни,
у лоні - вишні спілої напруга.
Узори на сорочці- щоб вони
сховали препалкі спокуси - дуги.

Настунe! О, Настунечко! Насту- у..!
Настирна вдача...янголя із "перцем"
Ну як у тебе - в дівоньку просту
влилося стільки княжого?- як, серце?

Кирпатий носик - гонору до зір,
під ноги доля стелить домоткане...
Вже й стільки залицяльників...О. вір:
не легко буде як прийде кохання.

Не відаєш...не знане ще тобі:
сльозу твою - коштовність найдорожчу -
в своє оправить серце Мухiббі,
а ти думками встелиш дні до прощі.


• Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.


Рейтингування для твору не діє ?
  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2012-09-04 00:01:27
Переглядів сторінки твору 5005
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг -  ( - )
* Рейтинг "Майстерень" -  ( - )
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.765
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2026.03.12 06:29
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Семен Санніков (Л.П./Л.П.) [ 2012-09-04 09:25:30 ]
Ваші вірші надихають на творчість
В мені миттєво виник рядок, схожий на перший:
"На зблиску молота й серпа".
І з цього рядка можно було б почать поему про наше бідацьке життя, не стільки жебрацьке, як затиснуте у рамки його дубового моделювання нинішньої владою, яка наче піднялась з могильника, вже, здавалось би, 20 років тому забетонованого і закритого для відвідування.
Картина, змальована Вами, надихає і на инше продовження Вашого твору - візуальне.
"Серце" - "перцем", як і усі рими у будь-якому творі, є другорядним чинником, але ця рима вона настільки незабутня, що вона не може бути у переліку другорядних чинників.
Поема Ваша цікава. Образи непересічні і яскраві.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Роксолана Вірлан (Л.П./М.К.) [ 2012-09-04 10:39:36 ]
Ох, Семене, і Ви не перший із тою асоціацією - я була першою після створення створення цих рядків :) а й не дивно, адже "коса"- символічна річ.
Визнаю, що Ви є дуже уважним читачем. За таку пильність і небайдужість до всього у творі - спасиБі Вам велике. Натхнення!:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Гентош (М.К./М.К.) [ 2012-09-04 10:51:30 ]
Ллється ця щира поезія і заворожує...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Роксолана Вірлан (Л.П./М.К.) [ 2012-09-04 13:35:08 ]
Оце намислилося..пишу, виливаю із душі... :) СпасиБі, Йванко.






Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Микола Дудар (Л.П./М.К.) [ 2012-09-04 15:15:57 ]
у серпні - серп:
життя і лезо?!
в душі побільшало снопів... (Це з моїх давнішніх) Роксолано, я не ревную, але склянку холодної води зіп'ю...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Роксолана Вірлан (Л.П./М.К.) [ 2012-09-04 15:30:28 ]
Ще раз і ще раз переконуюся, що поети, та й взагалі -творчі люди, в одному ноосферному просторі витають, спиваючи образів потік.
І я би джерельної випила залюбки. За осінь і творчість!:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Уляна Дудок (М.К./М.К.) [ 2012-09-04 15:23:33 ]
Як зримо_образно, Ляно! А моя Настуся як навчиться читати то обовязково їй цей текст дам для розвитку естетичного мислення і роздумів про наше славне минуле )


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Роксолана Вірлан (Л.П./М.К.) [ 2012-09-04 15:40:07 ]
Знаєш, Улянко, я не ставлю собі у циклі віршів "Дівча з України" героїзувати Настуню Лісовську- зовсім ні, адже погляд багатьох істориків, дослідників на цю сторінку історії є дуже розбіжним. Швидше, цей історичний часовий пласт, є докором для нас сьогоденних, за нашу бездержавність, за проданих дівчат...... Я хочу розібрати психотип ЛГ , перепустивши через себе її пережиття. Пробую уявити, що вона пережила, розібрати її мотивації поведінки. Настуня Лісовська- історія Туреччини, вона втрачена для України...та все ж...
Спасибі багацько за відгук. Цьомики твоїй маленькій Настусі!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Уляна Дудок (М.К./М.К.) [ 2012-09-04 15:44:35 ]
Стосовно гіркого докору то ти, безсумнівно права, а от щодо того що це втрачено для України - не погоджуюсь, це і наша історія, хай складна, багато в чому суперечлива але наша теж, вона як правда - яку кожен бачить по-своєму, а стосовно того що ти хочеш глибше пізнати її постать то це дуже похвально - побільше би таких віршів! єдине, повністю ввійти в її стан тодішній, відчути всю її славу і трагізм неможливо, тому що це могла відчути тільки вона - Настя Лісовська. Цьом )


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Роксолана Вірлан (Л.П./М.К.) [ 2012-09-04 15:56:40 ]
Так, але попри все, хотіла вона того чи ні, але саме після неї, Настуні, Османська імперія зіслабла у всіх планах. Божий задум такий..? невидима помста...? Думаю і аналізую :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мирослав Артимович (Л.П./М.К.) [ 2012-09-04 16:30:18 ]
Чи то ім'я Ваше надихає Вас на такі глибокі - поетичн-образні рядки до своєї історичної тезки, чи потяг душі патріотки-українки, - не має значення. Майстерно!
Лише, напевно, Настуне (Настуню, Настунько).


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Роксолана Вірлан (Л.П./М.К.) [ 2012-09-04 16:42:29 ]
"Настуне", мабуть так ...спасибі п. Мирославе.
Що надихає? -мабуть усе разом мовлене Вами.
Золотої Вам осені!:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрко Семчук (Л.П./Л.П.) [ 2012-09-06 23:38:23 ]
Хуррем не потребує героїзації, не втрачена для України і не турчанка: доля ЇЙ подарувала неймовірного ЧОЛОВІКА (в Рогатині зійшла б у невідь ґаздівством забита)з котрим любилася у філософії-поезії (суфізмі!). Вони створили свої "Поетичні майстерні":) Чи не щастя почути таку посвяту: "Kapında çünki meddahım, seni medh ederim daim
Yürek pür gam, gözüm pür nem, Muhibbi’yim hoş halim!" (Серце мліє в болісній знемозі,
Сліз печальних вільги ненасить
Витівок-утіх Любаско ніжна).
Пані Роксолано Вірлан, Ваша Поезія ... - Ви володарка Всесвіту, і, навряд чи належите Україні;) Як і Hurrem.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Роксолана Вірлан (Л.П./М.К.) [ 2012-09-08 07:23:35 ]
...Це були справжні "поетичні майстерні"... Я подивовуюся з поетичної натури суворих воїнів-мужів. Приведені Вами, Юрко, рядочки Мухіббі - вражають витонченістю і тонкогранністю, очевидно, що писано великими почуттями. Для мене Роксолана - цікавий матеріал для дослідження, привідкриття завіси з її психологічного портрету відкриває нам багатограння її особи, а також розуміння жінки загалом. Я не бачу в ній патріотки України,(принаймі джерела відкриті для читача такого не подають), але вона була елементом з конструкцій Божого задуму, це була сильна натура і таких Роксолан було і є - на жаль, поза межами рідної землі.
Юрко, вдячна Вам безмежно за відгук такий сердечний. Будьмо!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Богдан Манюк (М.К./М.К.) [ 2012-09-07 17:40:03 ]
А Юрко Семчук правий! Дуже глибоке розуміння образу ЛГ. Тут якась душевна спорідненість автора з героїнею - аж виривається, згоден, за межі України.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Роксолана Вірлан (Л.П./М.К.) [ 2012-09-08 07:25:38 ]
Однозначно, що мені в творчому процесі доводиться паралелізувати, розуміти, відчувати...Мені це цікаво робити. Дякую, Богданко, що відгукнулися :)