Одарина любить шукати яйця в повітці, нічого так не любить, як це. Лазить, і за курячими сідалами, й за перегородкою, й у соломі. Знайде – радіє наче дитина! Є в неї своя любимиця – курка з перехнябленим гребенем, та тобі не яйця несе – писанки (так Одарина каже, бо мені з гори воно – яйце як яйце)! Іван якось у гуморі був то іронізував: "Геть тобі Фаберже!" То Одарина тоді курку так і називає – Фаберже. Я те слово качав-качав у роті та й чотиривіршика стулив, Крошману читаю:

Приїздив до Ля Бурже Фаберже,
Там побачили його в негліже
Й не відвести стало погляду вже
Із відтоді від яєць Фаберже!

Крошка, природно: "Брєд!" Та я згоден, але треба ж іноді й подуркувати, надто – перед тривалим періодом анабіозу. "Але ж неправдиво історично! – не вгамовується. – Бо немає згадок, що Фаберже відвідував колись Ля Бурже!" – Добре, – йому, – тоді так:

Не поїхав Фаберже в Ля Бурже.
Каже: був я там в негліже
Й папарацці відзняли мене вже,
Всяк бо знає про яйце Фаберже!

"Знущаєшся? – Крошка. – В часи Фаберже папарацці ще не було!" – Ну тоді отак:

Для поїздки на салон в Ля Бурже
Не отримав візи наш Фаберже.
Знаєм, – кажуть, – яйця ми Фаберже,
Й того досить, най Господь береже!

"Ну, це більш-менш. То пак, що Фаберже при цареві був, а не роз'їздив ні по яких Європах!" О, про царя ж я й не згадав! А треба:

Їхав якось руський цар в Ля Бурже
Й прихопив з собою він Фаберже,
Та в дорозі все сміється, ірже:
Що ти бачив, крім яєць, Фаберже!

Вибори… вони, ці вибори вже в виростогубових печінках! Дебати, програми, агітація. Іван із кумом Саливоном наче показилися, то були люди, як люди, а це… Дичавіють од тих виборів, ото й захотілося відволіктися… Власне, чим ці віршики дебільніші за деякі передвиборчі програми? Нічим... По радіо похолодання передали, де там моя печерка…

Далі буде…