ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Артур Курдіновський
2026.07.25 17:30
Тридцять сім з половиною років (квартон)
Тридцять сім з половиною років
Пише вірш безпритульна душа.
Не знаходить омріяний спокій -
Тільки біль, тільки шрам від ножа.

Під дощем я ховаю сльозу
Тридцять сім з половиною років.
Хрест важкий дерев'яний несу,

Борис Костиря
2026.07.25 13:14
Казка
Так шкода, що казка так швидко скінчиться
Зі снігу, і льоду, і вітру погроз.
Завиє у лісі самотня вовчиця
Крізь тугу і лютий недремний мороз.
І замість принцеси у шатах святкових
Нам явиться звична, буденна печаль.
Так замість польоту до хмар пурпур

хома дідим
2026.07.25 10:16
* 152 *
риби на морському дні
очевидні або ні
їх вивчає гуманоїд
у підводному човні
електронні шпигуни
на війні як на війні
тільки нам все не до того
при сезонній метушні

Тетяна Левицька
2026.07.25 08:47
По вістрі ножа
Лоскочи мою душу словами,
подаруй компліменти мені,
може, щось спалахне поміж нами
у забутім людьми курені.

Може, блискавка вдарить знадвору,
розколовши небес далину,
заіскриться смарагдове море,

Віктор Кучерук
2026.07.25 07:21
* * *
Нема підстав, як і причин,
Клясти погоду, -
Бажане сонце з-за хмарин
Завжди виходить.
Невдовзі вітер віднесе
Важкі хмарини
І стане чистим небо все,
Як і донині.

Артур Курдіновський
2026.07.24 23:28
На перехресті (сонет)
На перехресті спогадів та мрій
Тримав за руку благодатне літо.
Веселку щастя бачив я з-під вій,
А червень, мов салюти, сипав квіти.

Стояв поет замислено-сліпий,
Хотілося заради інших жити.
О, небо! Сном про ті часи покрий,

М Менянин
2026.07.24 18:11
Загарбницька проза
Для достойного життя дав Бог землю народу. Та лідери вирішили, що не таку, не там, не стільки… І повели багато люду, майже весь народ, всюди за більшою, кращою, також Божою, але інших… І хто вони тепер перед Богом? 24.07.2026р. UA

Вячеслав Руденко
2026.07.24 17:43
Батьку збуджених спільнот
Є потреба бути-вщухнуть
І тріпочучи зомліть ,
Духи злого нарікання
Дичиною захопить.

Розчепірь-но пальці щему,
Прикуси язик скорбот,
Видирайся на ґорґоші*

Ольга Садкова
2026.07.24 17:03
Надія - вона така...
Надія — вона така:
на поклик руша, де важко.
І тиха, й негомінка,
неначе пір’їнка пташки,
у душу впаде й живе —
така собі незнищенна.
Заповідає нове,
що станеться недаремно.

Роксолана Вірлан
2026.07.24 15:50
Каліфорнійські береги
Каліфорнійські береги
запричастились океаном.
Іду собі - бозна - куди -
ніким не прошена й не звана.

Солона хвиля до колін,
мов змійка лащиться та мліє.
Тут причаївся чайчин слі...

Паб Лімерик
2026.07.24 15:26
Лімерики наступного блогера СМ
підприємці із міста пирятина
гостювали в трудяг із заплатина
йшли в заплатинський ліс
куштувати кумис
що привезли його із пирятина
 
гірськолижник один у небрасці
в суд явився в кисневій у масці

Борис Костиря
2026.07.24 13:18
Світлові стовпи
Стовпи зі світла - первісні знамення,
Що Суд Страшний невідворотно йде.
Він кожного покличе на імення.
Від нього не сховаєшся ніде.

Стовпи зі світла кличуть у глибини,
До справжніх нас, без оболонок зла.
Замерзлі в лід слова, мости й рибини

Василь Дениско
2026.07.24 12:54
Рукокрилі
Осінній вечір позаминулого року. У селі вже геть стемніло та ще й електроенергію вимкнули. Взявши потужний ліхтарик та двоє відер, вирішив принести від колонки води в хату, щоб не бігати ранком під дощем, який обіцяли. Напевно я щільно не зачинив вхідних

Іван Потьомкін
2026.07.24 12:48
***
Чи на землі цій грішній були б ми,
Якби ще юною праматір наша Єва
З цікавості не скуштувала плоду того,
Який Всевишній і зривати не велів,
Та ще й Адама пригостила?
І лиш тоді розкрилися в подружжя очі,
Вперше побачили вони себе нагими.
А як зляка

Тетяна Левицька
2026.07.24 10:23
Злостивий
Всі твої кумири, як на гріх,
Постарілі викликають сміх
Завше.
Пластика і ботокс на чоло,
Мов корові золоте сідло,
Наче.

Ти у сорок два ще молода:

хома дідим
2026.07.24 08:48
* 151 *
у нього ризики і квоти
роботи завжди є турбот
він зовсім і не проти
лише би тільки
відповідно до зусиль
не птах що у твоїй руці
не менеджер
все на автопілоті
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Фел Ходак
2026.07.22

Ольга Садкова
2026.07.18

Анна Марчук
2026.07.12

Паб Лімерик
2026.07.12

Тетяна Нєтьосіна
2026.07.04

Інна Момотюк
2026.07.04

Володимир Кириленко
2026.06.20






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Людмила Юферова (1959) / Вірші

 Все буде добре
Все буде добре, витримаю, зможу –
Ще й не з таких виходила кругів.
Сьогодні доля зиркає вороже,
Сміється хитро з дальніх берегів.

Сама, сама я їй зробила виклик –
Аж дзенькнув ляпас у худу щоку!
Бо прогинатись перед злом не звикла
В начальників на владнім килимку.

Ой, безнадіє, підбери лахміття
І проти вітру злякано тікай,
Моїх думок розбурхані суцвіття
Плащем холодним ти не накривай.

Та я ж не з тих, що плачуть у задусі,
В котрих життя – закручене кільце.
Я витримаю, зможу і проб’юся!
Ще й долі посміюся у лице!




    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2012-09-17 20:29:16
Переглядів сторінки твору 9586
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 4.592 / 5.5  (4.615 / 5.45)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.507 / 5.42)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.734
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2018.03.26 18:51
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Баліга (М.К./Л.П.) [ 2012-09-17 20:50:17 ]
Добре робити самому виклик проблемам, тоді більше шансів здобути перемогу. Оптимістично, дає надію на перемогу для інших, хто вже, можливо, зневірився.
Дякую, піднімає дух.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Людмила Юферова (Л.П./Л.П.) [ 2012-09-17 21:04:10 ]
Дякую, Василю! Виклик зробила. Тепер залишилася без роботи. Вистою, знайду.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Баліга (М.К./Л.П.) [ 2012-09-17 21:26:00 ]
Все змінюється на краще. Можливо, це звучить банально й наївно, але це справді так. Просто ми не завжди це помічаємо. Все, що відбувається має свій сенс.
З повагою


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Людмила Калиновська (М.К./М.К.) [ 2012-09-17 21:33:42 ]
...сили Вам, п. Людмило!Снаги і здоров’я то всьо перебороти.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Людмила Юферова (Л.П./Л.П.) [ 2012-09-17 21:35:01 ]
Згодна, Василю. Тільки саме ця робота була сенсом мого життя.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Комаров (Л.П./Л.П.) [ 2012-09-17 21:35:37 ]
Каково! Тільки хотів сказати, що кожен килим в шефа може бути останнім, якщо шеф в людина випадкова. Це для чоловіків. Для жінок, коли він меле щось на зразок .... в нумера і бридкий, мокрий, словом гадкий слова шеф не існує. Начальник слово їм. Та деколи і начальники одумуються.
Смілива жінка це рідкість і не тільки в наші часи.
Все буде добре.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Людмила Юферова (Л.П./Л.П.) [ 2012-09-17 21:45:37 ]
Дякую, п.Людмило! Життя навчило головного правила: непереборних труднощів не існує, усі вони - тимчасові. Вистою, а куди ж дінуся. З теплом, Л.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Людмила Калиновська (М.К./М.К.) [ 2012-09-17 21:51:55 ]
щиро бажаю витримки і мудрості, хай щастить... Бо ... знайомо, ох, як то всьо знайомо і ятрить ще... А! щодо віршу - вдало дуже!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Людмила Юферова (Л.П./Л.П.) [ 2012-09-17 21:50:05 ]
Олександре, як гарно і влучно ви сказали про випадкових шефів! Одумуються справжні начальники, а випадкові не складуть собі ціни. Народна мудрість каже, що краще з розумним загубити, аніж з дурним знайти. Істинна правда. З повагою, Л.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Семен Санніков (Л.П./М.К.) [ 2012-09-17 22:36:07 ]
Борітеся - поборете (Т.Г.Ш.)
А, з другого боку, це якось не по-християнськи.
Треба вміть повинуватись і чекать.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Людмила Калиновська (М.К./М.К.) [ 2012-09-18 00:27:39 ]
кому і чого..., п. Семене???


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Семен Санніков (Л.П./М.К.) [ 2012-09-18 12:40:36 ]
"Во всём повинуйся судьбе"

Дзэнская притча (публікується російською)

Стояли дни последней декады летней жары. Газоны у монастыря совсем пожухли и пожелтели.

— Надо бы поскорее разбросать немного семян травы! А то очень неприглядно! — сказал молодой монах.

— Подожди пока спадёт жара, — отмахнулся наставник. — Следуй времени!

В осенний праздник Луны наставник купил мешок семян и велел молодому монаху посеять их. Но поднялся осенний ветер, половина семян была посеяна, а половина оказалась развеяна ветром.

— Так не годится! Слишком много семян развеяно ветром! — воскликнул молодой монах.

— Ничего страшного. Из развеянных семян больше половины — бесплодны и всё равно не дали бы всходов, — сказал наставник. — Следуй природным свойствам!

Просеянные семена тут же начали склеивать налетевшие птицы.

— Что за наказание! Птицы склюют все семена — молодой монах в сердцах затопал ногами.

— Ничего страшного! Семян много, до конца их не склюют! — сказал наставник. — Принимай мир, какой он есть!

Поздней ночью внезапно полил дождь. Утром молодой монах влетел в зал для медитаций с криком:

— Учитель! На этот раз всё кончено! Дождём смыто так много семян!

— Куда смыло, там и взойдёт! — сказал наставник. — Следуй судьбе!

Прошла неделя, и на прежде голой земле, вопреки всем ожиданиям, взошло много изумрудно-зелёных ростков травы. И даже на нескольких незасеянных прежде участках проступила зелень.

Молодой монах от радости без конца хлопал в ладоши. Наставник, кивнул головой, сказал:

— Следуй радости!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Софія Кримовська (М.К./М.К.) [ 2012-09-18 13:31:52 ]
гарно!