ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Ірина Вірна
2026.01.28 23:03
у цьому будинку зникають душі...
У цьому будинку зникають душі....
Ти хочеш ступити на його поріг?
Спочатку прислухайся до звуків
(а раптом десь стогін ... крізь тишу століть)

У цьому будинку зникають душі...
Поріг переступлено...
Страшно? Не йди!

Тетяна Левицька
2026.01.28 20:52
Я без нього
Не вгамую серця стук...
Січень, змилуйся над нами.
Божевільний хуги гук
між розлогими ярами.

Милий в чаті пропаде,
згубиться і не знайдеться.
Припаде ж бо де-не-де.

Микола Дудар
2026.01.28 20:24
Хто його знає
…ось вона, ось… старенька верба
Потрісканий стовбур все той же…
Що, не впізнала? пам’ять не та?
Ти зачекай… Вербонько-боже

Спомини лиш… встрічала весну
А в жовтні покірно жовтіла
Листя і віття з рос і в росу

Вероніка В
2026.01.28 19:15
Світова скорбота
сидить у мене птекродактиль на даху
і їсть хурму й мішає в голові бурду
і думає свою думу
ухух кажу ухух…
яку воно ото заварює собі уху
яку воно ото меле якусь х...

і в птеро лиш одна турбота

Іван Потьомкін
2026.01.28 18:46
Трестман Григорій "Марк Шагал в Меа-Шеарім"
Усе сторчма на цім святковім світі.
Лиш догори ходить єврей дає ногам.
Чи ж перший я, хто запримітив,
Що полотно мудріш, аніж художник сам?

Портрет мій був би рабину впору.
Затіснуватий, може, але ж пасує так.
Вічно і в’ їдливо вивча він Тору,

Ірина Білінська
2026.01.28 13:37
***
Які красиві ці сніги!
Які нестерпні!
Під ними тліє світ нагий,
як скрипка серпня…
Його чутлива нагота —
ламка і ніжна,
укрита попелом, як та
жона невтішна.

Борис Костиря
2026.01.28 11:13
Таємне слово
Таємне слово проросте крізь листя,
Крізь глицю і знебарвлену траву.
Це слово, ніби істина столиця,
Увірветься в історію живу.

Таємне слово буде лікувати
Від викривлень шаленої доби.
Воно прорветься крізь сталеві ґрати,

Юрко Бужанин
2026.01.28 09:49
У пошуку істини.
Це так просто —
не шукати істини у вині,
коли вона прозоро стікає
стінками келишка з «Чачею».
Входиш туди критиком,
а виходиш —
чистим аркушем.
Перша чарка — за герменевтику,

Олександр Буй
2026.01.27 20:27
Смиренний псих
Підвіконня високе і ковані ґрати.
Не побачити сонця за брудом на склі.
Номер шостий на дверях моєї палати –
Аж до сьомого неба портал від землі.

Стіни, білі колись, посіріли від часу,
Сіру стелю вінчає щербатий плафон,
Світло в ньому бліде – та ні

С М
2026.01.27 18:04
Кохання зимові дні (The Doors)
січневий день і вітер зимний
ось я закоханий чом би і ні
вітер пройма така причина
гріємося доторки рук твоїх

нумо станцюймо одні
в холоді цеї зими
твоє тепло &

Пиріжкарня Асорті
2026.01.27 13:35
Якщо і коли
якщо безладно наглядати
за техпроцесами всіма
то виробництво встати може
стійма

коли відкинувши убогість
побути мультиглитаєм
чому б не вкласти капітали

Вероніка В
2026.01.27 11:23
Мотузка
знаєш що там похитується
на гойдалці гілок
його не видно
тільки цей скрип
тільки він бачить напнуті на крони голоси

коли я вдягаю на плечі рюкзак
я хочу хотіти не слухати

Ірина Білінська
2026.01.27 11:05
***
Привіт,
невипадковий перехожий!
Не обертайся,
не ховай очей —
зізнайся, хто
твій спокій потривожив?
І що тобі у пам’яті пече?

Борис Костиря
2026.01.27 10:17
Віршування
Це віршування, ніби вічне рабство,
Важка повинність і важкий тягар.
Воно підность в піднебесся раю,
Штовхає ордам первісних татар.

Це вічний борг перед всіма богами,
Перед землею, Всесвітом, людьми.
І ти не розрахуєшся з боргами,

Микола Дудар
2026.01.26 21:17
Присвята одній пані-злодюжці
…ти помреш від блюзнірства й жадоби
На акордах брехні і піару.
Бо зачали тебе з перегару,
Що цікаво, ті, двоє, не проти…
У «замовленні» гнулись взірцево…
Для безхатьків потрібна ж іконна?
Якщо ні, то нехай, не «мадонна»…
Якщо так, не спіши, «короле

Ігор Терен
2026.01.26 18:45
Короткометражні пайзлики
А сатира, критика та гумор –
це пілюлі шоу шапіто,
де карикатури
із натури
вилікують одного на сто.

***
А лінія життя, що на долоні,
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Стефан Наздоганяйко
2026.01.28

Кіра Лялько
2026.01.22

Аліна Гурин
2026.01.19

Лесь Коваль
2026.01.19

Жанна Мартиросян
2026.01.16

Таїсія Кюлас
2026.01.11

Вероніка В
2025.12.24






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Роксолана Вірлан (1971) / Вірші

 ЛЮБОВ У ВСІ ЧАСИ ІІІ

Із циклу " Заради світанкy"

Зeмля чаділа - запахи війни...
A небо голосило зосеніло.
Було їх троє: Він, Вона і...сни
про майбуття, дитя...Вона несміло
в село зайшла...жнива...надходив час...
життя під серце вже давалось знати:
-Порожня хата!- заночуймо раз-
самотньо їй господарів не мати.
Зі сходом сонця вийдемо у ліс,
де кожне древо знає бандерівця,
дух незборимо піснею проріс,
зійшла у мальви партизанська крівця.-
Казало серце: далі треба йти,
а втома нила: дівчино, ти зблідла...
А він би так хотів їй віднайти
Хороми найпишніші...хата- бідна.
Вона в тяжі умить піддалась сну,
А він ще довго чатував над нею,
допоки сам утомлено заснув...
не дочекали півня під зорею...!
Того раніш ніколи не було,
а нині перемучені незчулись,
як вже знадвору клацало й гуло,
отe хижацькe- оскалом акули.
Зірвався він до виходу...дарма!
-Запізно, люба!
-Знаю, бачу, пізно!
Цілуй мене іще...ще раз...! - Німа
запала тиша...Всесвіт дихав слізно.
-Бери мене в обійми... і убий!
Не дай мене катам на злу розправу!
Дитя під серцем калатало: Жий!!!
Мамусю жий...!
-Убий, заверши справу!

Просік повітря посвист...доповзав
до хати чорнохижo "победітель"
- Ах, мьортвиє, ну сукі...! - я сказал:
Несті іх так, чтоб каждий ето відел!


Любов- вона і в час війни- любов!
Дарма, що в однострої та у шанцях.
Він всі для неї труднощі зборов,-
та пахла смертю доля для повстанця.
Ізлизувала ніч- yпирка кров
Із тіл, що тали свIчково...О,Боже!!!
І як світили зорi ще...?!- Агов!!!
Ви, зорі, справді льодосердні, схоже...

14 жовтня - Пресвятої Покрови день, а також день вшанування бійців ОУН-УПА
Вірш присвячений повстанцям ОУН-УПА: Круку Івану -Барановському та Оксані - Ользі Вітяк.
Основою до створення вірша слугувала реальна подія задокументoвaна очевидцями і викладена Ю. Борцем.


• Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.



    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2012-10-13 08:11:21
Переглядів сторінки твору 4420
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 4.928 / 5.5  (5.149 / 5.69)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (5.241 / 5.9)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.751
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2026.01.28 08:02
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тамара Ганенко (М.К./М.К.) [ 2012-10-13 08:17:07 ]
Ох, важкий і сильний твір, морозом по цвіту...

й оповідання - напиши?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Роксолана Вірлан (Л.П./М.К.) [ 2012-10-13 08:41:18 ]
Це все в документаціях живе...і в пам"яті нашій.
У піснях, звичайно..багато і прози є на цю тематику...хотілося створити віршовано-керваву хвилю.
Дякую, що читала і перейнялася, Тамарочко.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ксенія Озерна (Л.П./М.К.) [ 2012-10-13 08:56:33 ]
любов у всі часи, заради світанку)
зворушлива віршована повість про минуле,
холоне кров, а вони це прожили...
дякую, Роксолано, що нагадуєш)

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Роксолана Вірлан (Л.П./М.К.) [ 2012-10-13 09:38:24 ]
І Тобі, Ксеню, спасибі, що перейнялася...світла Їм пам"ять...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мирослав Артимович (Л.П./М.К.) [ 2012-10-13 10:04:25 ]
Достойно, Роксолано! Пам'ятаймо історію... Вона наша...
Вітаю з прийдешнім святом Покрови!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Роксолана Вірлан (Л.П./М.К.) [ 2012-10-13 17:16:23 ]
Вітаю навзаєм, п.Мирославе. Знаю, що кожного року в цей день у Львові наші хлопці з тов."Кіш" вивозять гармату до пам"ЯТНИка І.Підкови і наше місто чує її вистріли святкові - чи буде це і цього року?
Дякую, що завітали на цього вірша.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Богдан Манюк (М.К./М.К.) [ 2012-10-13 15:27:52 ]
Роксолано, з гордістю і гідністю написано! Мій дід був відчайдушним повстанцем, інший мій родич у безвихідній ситуації застрелив вагітну дружину і себе (як у Вашій поезії). Мусимо пам'ятати і шанувати.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Роксолана Вірлан (Л.П./М.К.) [ 2012-10-13 17:19:44 ]
Богдане, які ж вони- наші предки- були відчайдушні, стержневі, сміливі...шкода, що гинула часто із життям у лоні , із гідним собі продовженням.Слава Ім!
А таких випадків, як оцей, що описаний, було, очевидно що, повсюдно - на жаль. Спасибі, що читали.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Костянтин Мордатенко (Л.П./Л.П.) [ 2012-10-13 19:36:21 ]
є такі твори, коли зауваження щодо технічної вправності сприймається автором, як замах на тему, як заперечення якоїсь істини чи святості; патріотична ідея не терпить банальності та спонукає до внутрішнього (не вголос) невдоволення собою, викликає заперечення сотвореного, в т.ч. себе самого, і живить уяву незвіданими образами і обтяжує набухлими під повіками, на піднебінні метафорами задля руйнування (ні, не - ляльки) нафталінової скаралущної версифікаційної зашкарублості; енергія вчинку героїв співставляється із кількістю солі і слів, що пропустили пори автора, коли він проживав непрожите, переносячись із минулого в майбутнє;
коротше, отаке...
:)

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Роксолана Вірлан (Л.П./М.К.) [ 2012-10-13 20:05:13 ]
СпасиБі, Костику, що відгукнувся і болів на відрізку часовому, викладеному у вірші.
Дякувати Богові є на світі сіль, аби відчувати її мудрість у ранах...:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Рудокоса Схимниця (Л.П./М.К.) [ 2012-10-13 19:55:37 ]
болюча тема і складна... а вірш хороший! ми мусимо пам"ятати і шанувати...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Роксолана Вірлан (Л.П./М.К.) [ 2012-10-13 20:07:21 ]
болюче і складне виточує з нас людей...дякую за пам"ять, Оксанко!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Лазірко (Л.П./М.К.) [ 2012-10-14 06:36:03 ]
скільки доль розбила та війна... але війна війною а любов любов`ю


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Роксолана Вірлан (Л.П./М.К.) [ 2012-10-14 15:04:22 ]
тому і любов у всі часи...Дякую, Юр.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Семен Санніков (Л.П./Л.П.) [ 2012-10-14 08:00:21 ]
Мені "бандерівця" якось ритмічно перегукується з "бандеріллю". Щось приблизно таке. І так бува, що читаєш - і наче перечепивсь.
Ваші твори поетично та енергетично колоритні. Не резонувать важко.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Роксолана Вірлан (Л.П./М.К.) [ 2012-10-14 15:19:41 ]
Резонанс вже сама тематика задає- добре, коли і текст додає емоційних сплесків.Завданням твору було не просто прозвучати, а вистрілити в читача усіма можливими земоційованими кулями. Душевібрувати реальними сторінками історії нашої - це брати високі класи, серйозні уроки. Дякую, Семене, що не проминули. А щодо прочитання вами слова "бандерівця" у вашому варіанті- то мені невтямки чому саме так воно Вам прочиталося...а що таке "бандеріль"?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Семен Санніков (Л.П./Л.П.) [ 2012-10-14 16:09:47 ]
Прошу пані, я трішки обмовивсь, бо бандерілья.
Це - спис, яким можна розлютить вола, але не вбить. З ним ходе чи біга бандерільєро. Наголоси співпали. Згаданий Вами бандерівець читається як "бандері́вця".


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Роксолана Вірлан (Л.П./М.К.) [ 2012-10-14 18:11:52 ]
Це добре, Семене, бо буду знати це гарнозмістовне слово- обов"язково скористаюся ним.
і давайте без "пані" - мені так комфортніше спілкуватися:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мішель Платіні (Л.П./Л.П.) [ 2013-03-23 09:41:30 ]
Дякую, Роксолано за вірш.
Сильно написано.
Подібну історію мені розказала
Бабуся про ті роки і свою
сестру.
Під кузнею вбили партизана...
Її чоловіка.
Сестра не витримала...
В той же день її не стало.
тому і любов у всі часи...