ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Кока Черкаський
2026.05.06 02:41
Потепління
О Боже, о Боже, о Боже!
Нарешті настало плюс двадцять!
Повилітали хрущі,
Дівки почали роздягаться!

Повиймали із шафів
Свої коротенькі спідниці!
Як гляну – відразу, о Боже!-

Оксана Алексеєва
2026.05.05 22:17
Стара криниця
Коло покинутої хати старий колодязь,
з якого більше не п'ють ні люди, ні звірі.
Інколи птаха сідає на тряхлий рипучий обід,
гойдаючись у вишнім небеснім ефірі.

Вітер крутить зотліле колесо.
Линуть між хмари веселі пташині співи.
Хтось гукає знемо

хома дідим
2026.05.05 22:03
* 68 *
життя картини поллока
але усе мине
розвидніє за мороком
земне таке земне
і хліба житнє золото
і молоко і мед
з-під ніг злітають голуби
дідок травицю жне

С М
2026.05.05 14:08
Тріада (Jefferson Airplane)
Питання – що робити з цим
Я і він, чи я і ти?
Ви стоїте, волосся вітер звіює
Очі сяють і душі замріяні
Говорячи
«Тебе ми любимо, як же нам бути?»
І я обох люблю

Борис Костиря
2026.05.05 13:44
* * *
Розлився туман велемудрий, тужавий,
Розлився, як ціла аморфна держава.

Які таємниці, які парадокси
Чаїть у собі, ніби сховані оси!

Туман розчиняє депресію люту,
У вічні слова й заповіти закуту.

Ірина Вовк
2026.05.05 12:08
У церкві святої Ірини
Літа лебедіють, мов кужіль прядуть,
У вир'єчку гублять пір'їни.
Дари мироносні до стіп покладуть
У церкві святої Ірини.

Над мороки ночі, над тугу в очах,
Над біль, що метеликом зрине.
Невпинно співатиме божа свіча

Вячеслав Руденко
2026.05.05 10:16
За вісім днів до свят
Можливо десь за вісім днів до свят
Тут Фіміам кадив задорого у ямі -
На шиї каганець, на вигляд як архат*
На грудях золото, в долонях оригамі.

В китайських косах бігали дівки
І…, ніби у записаному стрімі
Лимонний сік, бамбук і огірки

Тетяна Левицька
2026.05.05 08:36
Квиток
Цвіла магнолія, бузок
схиляв додолу віти.
В кишені загубивсь квиток
на потяг «Інтерсіті».

Не встигла сісти у вагон —
спіткнулась, то й не варто.
Давно згорів пустий перон

Віктор Кучерук
2026.05.05 05:47
* * *
Передпокій літа - травень духовитий
І мрійливий дуже, і ледь-ледь хмільний, -
Сонечком південним лагідно зігрітий,
За собою двері щільно зачинив.
Потепліло різко, заквітчало всюди,
Вигляду ясного світу надало, -
Ніби відбулося дивовижне чудо,
Ніби

Кока Черкаський
2026.05.04 23:35
Ведмідь
Дражнити ведмедя погано,
Не варто дражнити ведмедя.
Дражнив якось ведмедя Фєдя-
Ну і де тепер цей ваш Фєдя?

Дражніть краще власну дружину,
Або назвіть тещу "мамо!",
Але дражнити ведмедя-

Артур Курдіновський
2026.05.04 22:00
Записки дяді Жори. Записка 4.
Не витримує кишка
Сатиричну штангу.
А зате мої прогнози -
Як у баби Ванги!

Татьяна Квашенко
2026.05.04 21:14
Травнева замальовка
Ще трішки, і засвітиться каштан,
Свічки запалить білі в канделябрах.
Між іншими каштан - ошатний пан,
Що живиться у потаємних надрах.

Шипи у квітах настовбурчив глід -
Дивись, перестраховуйся як слід!

хома дідим
2026.05.04 21:13
* 67 *
смак має значення однак
естетики христові рани
хтось каравани дерибанить
красиво та не аби-як
уп’явся снайпер у приціл
утримуючи зброю рівно
і реагуючи підшкірно
полює вишукану ціль

Юрій Гундарів
2026.05.04 18:34
Привіт від дяді Жори-2
Напишу вам віланелу,
І частівку, і сонет…
Станцював би тарантелу -
Та не стану - я ж поет!

Я розбурхую болото!
«Рясно-згасне-передчасно»…
Ось така моя робота -

Охмуд Песецький
2026.05.04 15:38
The mission is impossible
Наша зима розлуки не минула з лютим,
а триває синіми ночами полотен,
писаних під ван Гога –
з нетанучими сніжинками теплих спогадів,
за кожною з яких – і моя нехолонуча тривога.

Вона відчутно пронизує мене,
і згасає в регістрах невгамовної німоти

Артур Курдіновський
2026.05.04 15:10
Частівка
Не дає болоту жити
Клятий Куриловський!
Ще одна припхалась Кака -
Білгород-Дністровська!
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Андрій Стельмахер
2026.04.29

Дитячої Творчості Центр
2026.04.29

Ян Вікторія А Вікторія
2026.04.23

Макс Катинський
2026.04.22

Лія Ланер
2026.04.18

Оксана Алексеєва
2026.04.14

Костянтин Ватульов
2026.04.02






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Роксолана Вірлан (1971) / Вірші

 ЛЮБОВ У ВСІ ЧАСИ ІІІ

Із циклу " Заради світанкy"

Зeмля чаділа - запахи війни...
A небо голосило зосеніло.
Було їх троє: Він, Вона і...сни
про майбуття, дитя...Вона несміло
в село зайшла...жнива...надходив час...
життя під серце вже давалось знати:
-Порожня хата!- заночуймо раз-
самотньо їй господарів не мати.
Зі сходом сонця вийдемо у ліс,
де кожне древо знає бандерівця,
дух незборимо піснею проріс,
зійшла у мальви партизанська крівця.-
Казало серце: далі треба йти,
а втома нила: дівчино, ти зблідла...
А він би так хотів їй віднайти
Хороми найпишніші...хата- бідна.
Вона в тяжі умить піддалась сну,
А він ще довго чатував над нею,
допоки сам утомлено заснув...
не дочекали півня під зорею...!
Того раніш ніколи не було,
а нині перемучені незчулись,
як вже знадвору клацало й гуло,
отe хижацькe- оскалом акули.
Зірвався він до виходу...дарма!
-Запізно, люба!
-Знаю, бачу, пізно!
Цілуй мене іще...ще раз...! - Німа
запала тиша...Всесвіт дихав слізно.
-Бери мене в обійми... і убий!
Не дай мене катам на злу розправу!
Дитя під серцем калатало: Жий!!!
Мамусю жий...!
-Убий, заверши справу!

Просік повітря посвист...доповзав
до хати чорнохижo "победітель"
- Ах, мьортвиє, ну сукі...! - я сказал:
Несті іх так, чтоб каждий ето відел!


Любов- вона і в час війни- любов!
Дарма, що в однострої та у шанцях.
Він всі для неї труднощі зборов,-
та пахла смертю доля для повстанця.
Ізлизувала ніч- yпирка кров
Із тіл, що тали свIчково...О,Боже!!!
І як світили зорi ще...?!- Агов!!!
Ви, зорі, справді льодосердні, схоже...

14 жовтня - Пресвятої Покрови день, а також день вшанування бійців ОУН-УПА
Вірш присвячений повстанцям ОУН-УПА: Круку Івану -Барановському та Оксані - Ользі Вітяк.
Основою до створення вірша слугувала реальна подія задокументoвaна очевидцями і викладена Ю. Борцем.


• Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.


Рейтингування для твору не діє ?
  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Без фото
Дата публікації 2012-10-13 08:11:21
Переглядів сторінки твору 4524
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг -  ( - )
* Рейтинг "Майстерень" -  ( - )
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.751
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2026.05.02 00:27
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тамара Ганенко (М.К./М.К.) [ 2012-10-13 08:17:07 ]
Ох, важкий і сильний твір, морозом по цвіту...

й оповідання - напиши?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Роксолана Вірлан (Л.П./М.К.) [ 2012-10-13 08:41:18 ]
Це все в документаціях живе...і в пам"яті нашій.
У піснях, звичайно..багато і прози є на цю тематику...хотілося створити віршовано-керваву хвилю.
Дякую, що читала і перейнялася, Тамарочко.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ксенія Озерна (Л.П./М.К.) [ 2012-10-13 08:56:33 ]
любов у всі часи, заради світанку)
зворушлива віршована повість про минуле,
холоне кров, а вони це прожили...
дякую, Роксолано, що нагадуєш)

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Роксолана Вірлан (Л.П./М.К.) [ 2012-10-13 09:38:24 ]
І Тобі, Ксеню, спасибі, що перейнялася...світла Їм пам"ять...

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мирослав Артимович (Л.П./М.К.) [ 2012-10-13 10:04:25 ]
Достойно, Роксолано! Пам'ятаймо історію... Вона наша...
Вітаю з прийдешнім святом Покрови!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Роксолана Вірлан (Л.П./М.К.) [ 2012-10-13 17:16:23 ]
Вітаю навзаєм, п.Мирославе. Знаю, що кожного року в цей день у Львові наші хлопці з тов."Кіш" вивозять гармату до пам"ЯТНИка І.Підкови і наше місто чує її вистріли святкові - чи буде це і цього року?
Дякую, що завітали на цього вірша.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Богдан Манюк (М.К./М.К.) [ 2012-10-13 15:27:52 ]
Роксолано, з гордістю і гідністю написано! Мій дід був відчайдушним повстанцем, інший мій родич у безвихідній ситуації застрелив вагітну дружину і себе (як у Вашій поезії). Мусимо пам'ятати і шанувати.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Роксолана Вірлан (Л.П./М.К.) [ 2012-10-13 17:19:44 ]
Богдане, які ж вони- наші предки- були відчайдушні, стержневі, сміливі...шкода, що гинула часто із життям у лоні , із гідним собі продовженням.Слава Ім!
А таких випадків, як оцей, що описаний, було, очевидно що, повсюдно - на жаль. Спасибі, що читали.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Костянтин Мордатенко (Л.П./Л.П.) [ 2012-10-13 19:36:21 ]
є такі твори, коли зауваження щодо технічної вправності сприймається автором, як замах на тему, як заперечення якоїсь істини чи святості; патріотична ідея не терпить банальності та спонукає до внутрішнього (не вголос) невдоволення собою, викликає заперечення сотвореного, в т.ч. себе самого, і живить уяву незвіданими образами і обтяжує набухлими під повіками, на піднебінні метафорами задля руйнування (ні, не - ляльки) нафталінової скаралущної версифікаційної зашкарублості; енергія вчинку героїв співставляється із кількістю солі і слів, що пропустили пори автора, коли він проживав непрожите, переносячись із минулого в майбутнє;
коротше, отаке...
:)

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Роксолана Вірлан (Л.П./М.К.) [ 2012-10-13 20:05:13 ]
СпасиБі, Костику, що відгукнувся і болів на відрізку часовому, викладеному у вірші.
Дякувати Богові є на світі сіль, аби відчувати її мудрість у ранах...:)

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Рудокоса Схимниця (Л.П./М.К.) [ 2012-10-13 19:55:37 ]
болюча тема і складна... а вірш хороший! ми мусимо пам"ятати і шанувати...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Роксолана Вірлан (Л.П./М.К.) [ 2012-10-13 20:07:21 ]
болюче і складне виточує з нас людей...дякую за пам"ять, Оксанко!

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Лазірко (Л.П./М.К.) [ 2012-10-14 06:36:03 ]
скільки доль розбила та війна... але війна війною а любов любов`ю


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Роксолана Вірлан (Л.П./М.К.) [ 2012-10-14 15:04:22 ]
тому і любов у всі часи...Дякую, Юр.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Семен Санніков (Л.П./Л.П.) [ 2012-10-14 08:00:21 ]
Мені "бандерівця" якось ритмічно перегукується з "бандеріллю". Щось приблизно таке. І так бува, що читаєш - і наче перечепивсь.
Ваші твори поетично та енергетично колоритні. Не резонувать важко.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Роксолана Вірлан (Л.П./М.К.) [ 2012-10-14 15:19:41 ]
Резонанс вже сама тематика задає- добре, коли і текст додає емоційних сплесків.Завданням твору було не просто прозвучати, а вистрілити в читача усіма можливими земоційованими кулями. Душевібрувати реальними сторінками історії нашої - це брати високі класи, серйозні уроки. Дякую, Семене, що не проминули. А щодо прочитання вами слова "бандерівця" у вашому варіанті- то мені невтямки чому саме так воно Вам прочиталося...а що таке "бандеріль"?

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Семен Санніков (Л.П./Л.П.) [ 2012-10-14 16:09:47 ]
Прошу пані, я трішки обмовивсь, бо бандерілья.
Це - спис, яким можна розлютить вола, але не вбить. З ним ходе чи біга бандерільєро. Наголоси співпали. Згаданий Вами бандерівець читається як "бандері́вця".


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Роксолана Вірлан (Л.П./М.К.) [ 2012-10-14 18:11:52 ]
Це добре, Семене, бо буду знати це гарнозмістовне слово- обов"язково скористаюся ним.
і давайте без "пані" - мені так комфортніше спілкуватися:)

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мішель Платіні (Л.П./Л.П.) [ 2013-03-23 09:41:30 ]
Дякую, Роксолано за вірш.
Сильно написано.
Подібну історію мені розказала
Бабуся про ті роки і свою
сестру.
Під кузнею вбили партизана...
Її чоловіка.
Сестра не витримала...
В той же день її не стало.
тому і любов у всі часи...