ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Іван Потьомкін
2024.11.21 17:53
Шлях до Мурашки
Якщо не в пекло Господь мене спровадить,
а дасть (бозна за віщо) право обирати,
як маю жити в потойбічнім світі,
не спокушуся ні на рай, змальований Кораном ,
ні на таке принадне для смертних воскресіння
(на подив родині й товариству).
Ні, попрошу

Юлія Щербатюк
2024.11.21 13:44
Присмак гіркоти
Цей дивний присмак гіркоти,
Розчинений у спогляданні
Того, що прагнуло цвісти.
Та чи було воно коханням?

Бо сталося одвічне НЕ.
Не там, не з тими, і не поряд.
Тому і туга огорне

Володимир Каразуб
2024.11.21 09:49
Жінка
Ти вся зі світла, цифрового коду, газетних літер, вицвілих ночей,
У хтивому сплетінні повноводних мінливих рік і дивних геометрій.
Земля паломників в тугих меридіанах, блакитних ліній плетиво стрімке.
Що стугонить в лілейних картах стегон
В м'яких, п

Микола Дудар
2024.11.21 06:40
***
Сім разів по сім підряд
Сповідався грішник…
( Є такий в житті обряд,
Коли туго з грішми )
І те ж саме повторив
Знову й знов гучніше.
( Щоби хто не говорив —
Страшно бути грішним… )

Віктор Кучерук
2024.11.21 06:38
* * *
Димиться некошене поле.
В озерці скипає вода.
Вогнями вилизує доли.
Повсюди скажена біда.
Огидні очам краєвиди –
Плоди непомірного зла.
Навіщо нас доля в обиду
Жорстоким злочинцям дала?

Микола Соболь
2024.11.21 04:27
Віщунська черешня
Черешнею бабуся ласувала –
червоний плід, як сонце на зорі.
У сірих стінах сховища-підвалу
чомусь таке згадалося мені.
Вона немов вдивлялась у колишнє
і якось тихо-тихо, без вини,
прошепотіла: «Господи Всевишній,
не допусти онукові війни».

Володимир Каразуб
2024.11.21 01:27
Сновидіння
        Я розіллю л
                            І
                             Т
                              Е
                                Р
                                  И
               Мов ніч, що розливає
                  Морок осінн

Сонце Місяць
2024.11.20 21:31
По Золотій Лихоманці (Neil Young)
Наснив тоді я вершників у латах
Слухав про королеву кпин
В барабани били й співали селяни
Лучник стріли слав крізь ліс
Покрик фанфари линув до сонця аж
Сонце прорізло бриз
Як Природа-Мати в рух ішла
У семидесяті ці

Іван Потьомкін
2024.11.20 13:36
***
Сказала в злості ти: «Іди під три чорти!»
І він пішов, не знаючи у бік який іти.
І байдуже – направо чи наліво...
А ти отямилась, як серце заболіло:
«Ой, лишенько, та що ж я наробила?!..»
Як далі склалось в них – не знати до пуття:
Зійшлись вони чи

Юрій Гундарєв
2024.11.20 09:10
Антоніо, танцюючий тореро
років тому відійшов у засвіти славетний іспанський танцівник Антоніо Гадес.
Мені пощастило бачити його на сцені ще 30-річним, у самому розквіті…


Болеро.
Танцює іспанець.
Ніби рок,
а не танець.

Світлана Пирогова
2024.11.20 07:07
Три яблука (верлібр)
три яблука
холодні
осінь не гріє
гілля тримає
шкірка ще блискуча гладенька
життя таке тендітне
сіро і сумно
три яблука висять

Микола Дудар
2024.11.20 07:04
***
Батько, донечка, і песик
Всілись якось на траві
Не було там тільки весел
Але поруч солов'ї…
Щебетали і манили…
Сонце липало в очах
І набравшись тої сили
Попросили знімача

Віктор Кучерук
2024.11.20 05:44
* * *
Ти не повинен забувати
Десь в олеандровім цвіту
Про українську світлу хату
І щедру ниву золоту.
Ще пам’ятай обов’язково,
Ввійшовши в чийсь гостинний дім, –
Про милозвучну рідну мову
Й пишайсь походженням своїм.

Артур Курдіновський
2024.11.20 05:12
Івано-Франківську
Спиваю натхнення по краплі
Заради простого рядка.
Я досі ніяк не потраплю
До міста Івана Франка.

Запросить в обійми ласкаво
Там вулиця світла, вузька.
Я б вигадав теми цікаві

Микола Соболь
2024.11.20 05:11
* * *
Які залишимо казки?
Домовики лишились дому.
Лісовики де? Невідомо.
Тепер на березі ріки
не знайдете русалок сліду.
Чи розповість онуку дідо,
як шамотять польовики?
Коли зовуть у гай зозулі,

Микола Дудар
2024.11.19 21:50
Присвята...
Тим часом Юрик, ні, то Ярек
Прислав запрошення - меню…
Перелік всього — і задаром
Ну що ж нехай, укореню.
Присиплю жирним черноземом
А по-весні, дивись, взійде…
Ми творчі люди. Наші меми
Не встрінеш більше абиде…
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Кай Хробаковськи
2024.11.19

Ля Дмитро Дмитро
2024.11.16

Владислав Аверьян
2024.11.11

Соловейко Чубук
2024.11.02

Незнайка НаМісяці
2024.11.01

Дарина Риженко
2024.10.30

Богдан Фекете
2024.10.17






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Роксолана Вірлан (1971) / Вірші

 ЛЮБОВ У ВСІ ЧАСИ ІІІ

Із циклу " Заради світанкy"

Зeмля чаділа - запахи війни...
A небо голосило зосеніло.
Було їх троє: Він, Вона і...сни
про майбуття, дитя...Вона несміло
в село зайшла...жнива...надходив час...
життя під серце вже давалось знати:
-Порожня хата!- заночуймо раз-
самотньо їй господарів не мати.
Зі сходом сонця вийдемо у ліс,
де кожне древо знає бандерівця,
дух незборимо піснею проріс,
зійшла у мальви партизанська крівця.-
Казало серце: далі треба йти,
а втома нила: дівчино, ти зблідла...
А він би так хотів їй віднайти
Хороми найпишніші...хата- бідна.
Вона в тяжі умить піддалась сну,
А він ще довго чатував над нею,
допоки сам утомлено заснув...
не дочекали півня під зорею...!
Того раніш ніколи не було,
а нині перемучені незчулись,
як вже знадвору клацало й гуло,
отe хижацькe- оскалом акули.
Зірвався він до виходу...дарма!
-Запізно, люба!
-Знаю, бачу, пізно!
Цілуй мене іще...ще раз...! - Німа
запала тиша...Всесвіт дихав слізно.
-Бери мене в обійми... і убий!
Не дай мене катам на злу розправу!
Дитя під серцем калатало: Жий!!!
Мамусю жий...!
-Убий, заверши справу!

Просік повітря посвист...доповзав
до хати чорнохижo "победітель"
- Ах, мьортвиє, ну сукі...! - я сказал:
Несті іх так, чтоб каждий ето відел!


Любов- вона і в час війни- любов!
Дарма, що в однострої та у шанцях.
Він всі для неї труднощі зборов,-
та пахла смертю доля для повстанця.
Ізлизувала ніч- yпирка кров
Із тіл, що тали свIчково...О,Боже!!!
І як світили зорi ще...?!- Агов!!!
Ви, зорі, справді льодосердні, схоже...

14 жовтня - Пресвятої Покрови день, а також день вшанування бійців ОУН-УПА
Вірш присвячений повстанцям ОУН-УПА: Круку Івану -Барановському та Оксані - Ользі Вітяк.
Основою до створення вірша слугувала реальна подія задокументoвaна очевидцями і викладена Ю. Борцем.


• Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.


Рейтингування для твору не діє ?
  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2012-10-13 08:11:21
Переглядів сторінки твору 3987
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг -  ( - )
* Рейтинг "Майстерень" -  ( - )
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.751
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2024.11.16 03:56
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тамара Ганенко (М.К./М.К.) [ 2012-10-13 08:17:07 ]
Ох, важкий і сильний твір, морозом по цвіту...

й оповідання - напиши?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Роксолана Вірлан (Л.П./М.К.) [ 2012-10-13 08:41:18 ]
Це все в документаціях живе...і в пам"яті нашій.
У піснях, звичайно..багато і прози є на цю тематику...хотілося створити віршовано-керваву хвилю.
Дякую, що читала і перейнялася, Тамарочко.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ксенія Озерна (Л.П./М.К.) [ 2012-10-13 08:56:33 ]
любов у всі часи, заради світанку)
зворушлива віршована повість про минуле,
холоне кров, а вони це прожили...
дякую, Роксолано, що нагадуєш)

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Роксолана Вірлан (Л.П./М.К.) [ 2012-10-13 09:38:24 ]
І Тобі, Ксеню, спасибі, що перейнялася...світла Їм пам"ять...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мирослав Артимович (Л.П./М.К.) [ 2012-10-13 10:04:25 ]
Достойно, Роксолано! Пам'ятаймо історію... Вона наша...
Вітаю з прийдешнім святом Покрови!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Роксолана Вірлан (Л.П./М.К.) [ 2012-10-13 17:16:23 ]
Вітаю навзаєм, п.Мирославе. Знаю, що кожного року в цей день у Львові наші хлопці з тов."Кіш" вивозять гармату до пам"ЯТНИка І.Підкови і наше місто чує її вистріли святкові - чи буде це і цього року?
Дякую, що завітали на цього вірша.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Богдан Манюк (М.К./М.К.) [ 2012-10-13 15:27:52 ]
Роксолано, з гордістю і гідністю написано! Мій дід був відчайдушним повстанцем, інший мій родич у безвихідній ситуації застрелив вагітну дружину і себе (як у Вашій поезії). Мусимо пам'ятати і шанувати.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Роксолана Вірлан (Л.П./М.К.) [ 2012-10-13 17:19:44 ]
Богдане, які ж вони- наші предки- були відчайдушні, стержневі, сміливі...шкода, що гинула часто із життям у лоні , із гідним собі продовженням.Слава Ім!
А таких випадків, як оцей, що описаний, було, очевидно що, повсюдно - на жаль. Спасибі, що читали.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Костянтин Мордатенко (Л.П./Л.П.) [ 2012-10-13 19:36:21 ]
є такі твори, коли зауваження щодо технічної вправності сприймається автором, як замах на тему, як заперечення якоїсь істини чи святості; патріотична ідея не терпить банальності та спонукає до внутрішнього (не вголос) невдоволення собою, викликає заперечення сотвореного, в т.ч. себе самого, і живить уяву незвіданими образами і обтяжує набухлими під повіками, на піднебінні метафорами задля руйнування (ні, не - ляльки) нафталінової скаралущної версифікаційної зашкарублості; енергія вчинку героїв співставляється із кількістю солі і слів, що пропустили пори автора, коли він проживав непрожите, переносячись із минулого в майбутнє;
коротше, отаке...
:)

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Роксолана Вірлан (Л.П./М.К.) [ 2012-10-13 20:05:13 ]
СпасиБі, Костику, що відгукнувся і болів на відрізку часовому, викладеному у вірші.
Дякувати Богові є на світі сіль, аби відчувати її мудрість у ранах...:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Рудокоса Схимниця (Л.П./М.К.) [ 2012-10-13 19:55:37 ]
болюча тема і складна... а вірш хороший! ми мусимо пам"ятати і шанувати...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Роксолана Вірлан (Л.П./М.К.) [ 2012-10-13 20:07:21 ]
болюче і складне виточує з нас людей...дякую за пам"ять, Оксанко!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Лазірко (Л.П./М.К.) [ 2012-10-14 06:36:03 ]
скільки доль розбила та війна... але війна війною а любов любов`ю


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Роксолана Вірлан (Л.П./М.К.) [ 2012-10-14 15:04:22 ]
тому і любов у всі часи...Дякую, Юр.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Семен Санніков (Л.П./Л.П.) [ 2012-10-14 08:00:21 ]
Мені "бандерівця" якось ритмічно перегукується з "бандеріллю". Щось приблизно таке. І так бува, що читаєш - і наче перечепивсь.
Ваші твори поетично та енергетично колоритні. Не резонувать важко.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Роксолана Вірлан (Л.П./М.К.) [ 2012-10-14 15:19:41 ]
Резонанс вже сама тематика задає- добре, коли і текст додає емоційних сплесків.Завданням твору було не просто прозвучати, а вистрілити в читача усіма можливими земоційованими кулями. Душевібрувати реальними сторінками історії нашої - це брати високі класи, серйозні уроки. Дякую, Семене, що не проминули. А щодо прочитання вами слова "бандерівця" у вашому варіанті- то мені невтямки чому саме так воно Вам прочиталося...а що таке "бандеріль"?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Семен Санніков (Л.П./Л.П.) [ 2012-10-14 16:09:47 ]
Прошу пані, я трішки обмовивсь, бо бандерілья.
Це - спис, яким можна розлютить вола, але не вбить. З ним ходе чи біга бандерільєро. Наголоси співпали. Згаданий Вами бандерівець читається як "бандері́вця".


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Роксолана Вірлан (Л.П./М.К.) [ 2012-10-14 18:11:52 ]
Це добре, Семене, бо буду знати це гарнозмістовне слово- обов"язково скористаюся ним.
і давайте без "пані" - мені так комфортніше спілкуватися:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мішель Платіні (Л.П./Л.П.) [ 2013-03-23 09:41:30 ]
Дякую, Роксолано за вірш.
Сильно написано.
Подібну історію мені розказала
Бабуся про ті роки і свою
сестру.
Під кузнею вбили партизана...
Її чоловіка.
Сестра не витримала...
В той же день її не стало.
тому і любов у всі часи...