
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2025.10.13
04:09
Привіт усім приятелям і приятелькам!
Ідея цього Альбому - озвучити деякі мої тексти в стилі із присмаком іспанських ритмів.
Я вибрав 10-ть з них і помістив в одному відео. Надіюсь, що вони принесуть естетичне задоволення...
Відео просте, лише для перес
Ідея цього Альбому - озвучити деякі мої тексти в стилі із присмаком іспанських ритмів.
Я вибрав 10-ть з них і помістив в одному відео. Надіюсь, що вони принесуть естетичне задоволення...
Відео просте, лише для перес
2025.10.12
22:29
Чи можна зробити
фотографію для вічності?
Фотографію, яка не пожовкне,
яку не зітре час.
Чи багатьом із фотографій
удалося подолати
навалу віків?
Від них збереглися
фотографію для вічності?
Фотографію, яка не пожовкне,
яку не зітре час.
Чи багатьом із фотографій
удалося подолати
навалу віків?
Від них збереглися
2025.10.12
19:37
А ось і стіл… дубовий стіл
У тиші міжпланетній
Не вистачає тільки бджіл…
І коментів від Петі…
До чого бджоли тут , скажіть,
Хіба, що меду хочте?
Скажіть, Миколо… краще — Віть…
У тиші міжпланетній
Не вистачає тільки бджіл…
І коментів від Петі…
До чого бджоли тут , скажіть,
Хіба, що меду хочте?
Скажіть, Миколо… краще — Віть…
2025.10.12
19:20
Усміхнися, осене сльотава,
Може, досить плакати дощем?!
Хай краса - сумна і величава -
Оксамитом заясніє ще.
Оповиє сонечком пестливо,
Хмари, як фіранки, відгорне.
І на мить хоч стану я щасливим,
Може, досить плакати дощем?!
Хай краса - сумна і величава -
Оксамитом заясніє ще.
Оповиє сонечком пестливо,
Хмари, як фіранки, відгорне.
І на мить хоч стану я щасливим,
2025.10.12
14:52
Були часи, як за Прутом гармати гриміли,
Козаки ледь не щороку в Молдову ходили.
Турок звідти виганяли, які там засіли,
Хижим оком на Європу звідтіля гляділи.
А Європа, що не в змозі із турком справлятись,
До козаків українських мусила звертатись.
Козаки ледь не щороку в Молдову ходили.
Турок звідти виганяли, які там засіли,
Хижим оком на Європу звідтіля гляділи.
А Європа, що не в змозі із турком справлятись,
До козаків українських мусила звертатись.
2025.10.12
12:11
…ти, власне, хто? Ти хто такий
І звідкіля ти об’явився?
Не поспішай… обом налий.
О вибач, я погарячився.
Не встиг підставити плеча…
Забув… загострені вимоги…
І як та спалена свіча…
А ще ті слухавки… тривоги.
І звідкіля ти об’явився?
Не поспішай… обом налий.
О вибач, я погарячився.
Не встиг підставити плеча…
Забув… загострені вимоги…
І як та спалена свіча…
А ще ті слухавки… тривоги.
2025.10.11
22:57
Серед сльоз, серед крові й розрухи,
Де суцільне жахіття триває,
Відчуваю душі своїй рухи,
Бо її розтинає і крає.
Та молюсь не за тих, хто при владі.
Збагатіти, можливості, раді.
Не за тих, хто вдають, що хрещені
Та в поранених цуплять з кишені.
Де суцільне жахіття триває,
Відчуваю душі своїй рухи,
Бо її розтинає і крає.
Та молюсь не за тих, хто при владі.
Збагатіти, можливості, раді.
Не за тих, хто вдають, що хрещені
Та в поранених цуплять з кишені.
2025.10.11
22:10
Так не хочеться,
щоб закінчувалася ніч.
Так не хочеться,
щоб починалася спека.
Здавалося б, що може
бути ліпшим від світла?
Але сонце спопеляє,
воно пропікає
щоб закінчувалася ніч.
Так не хочеться,
щоб починалася спека.
Здавалося б, що може
бути ліпшим від світла?
Але сонце спопеляє,
воно пропікає
2025.10.11
20:45
Дешево Матвій Тебе купив
Тим, що кинув гроші на дорогу:
Грошей тих бо він не заробив,
А стягнув податком із народу!
Так чому ж не кинути було
Те, що зовсім не йому належить?..
Кажуть, що добро долає зло...
Тим, що кинув гроші на дорогу:
Грошей тих бо він не заробив,
А стягнув податком із народу!
Так чому ж не кинути було
Те, що зовсім не йому належить?..
Кажуть, що добро долає зло...
2025.10.11
17:55
Першу людину створив Бог,
і цією людиною була жінка,
яка природно, можливо від Бога,
народила сина ( ребро Адама тут ні до чого).
Згодом поміж батьком і сином
виникла суперечка.
Син став анти Богом,
тобто Сатаною.
Між ними і досі іде війна.
2025.10.11
15:50
дивні дні найшли нас
дивні дні йдуть по слідах
змагаючись занапастити
блаженніші миті
на цій саме сцені
і в інші міста
вічей дім дивацький
дивні дні йдуть по слідах
змагаючись занапастити
блаженніші миті
на цій саме сцені
і в інші міста
вічей дім дивацький
2025.10.11
14:55
Кажуть, як прийде Месія,
Судний день перетвориться на свято.
Отож, зодягнені в усе біле,
з накинутими поверх талітами
натщесерце простують юдеї в синагоги.
Навіть ті, хто не молиться в будень
І порушує приписи шабату.
По всі негаразди так хочеться
Судний день перетвориться на свято.
Отож, зодягнені в усе біле,
з накинутими поверх талітами
натщесерце простують юдеї в синагоги.
Навіть ті, хто не молиться в будень
І порушує приписи шабату.
По всі негаразди так хочеться
2025.10.11
14:36
На омріяній перерві
В колі спільних сподівань
І живі і напівмертві.
І ніяких запитань…
Жодних натяків на заздрість…
Жодно спротиву на те,
Що чекає нашу старість
Безупречне і святе…
В колі спільних сподівань
І живі і напівмертві.
І ніяких запитань…
Жодних натяків на заздрість…
Жодно спротиву на те,
Що чекає нашу старість
Безупречне і святе…
2025.10.11
12:36
Не кожна жінка має вміння
В комусь запалювати дух, -
Не всім дано у час осінній
Зцілять коханням од недуг.
Тобі одній подяка й шана,
Що до цих пір не ізнеміг, -
Що в тілі сили ще не тануть
І я продовжую свій біг.
В комусь запалювати дух, -
Не всім дано у час осінній
Зцілять коханням од недуг.
Тобі одній подяка й шана,
Що до цих пір не ізнеміг, -
Що в тілі сили ще не тануть
І я продовжую свій біг.
2025.10.11
00:09
Я стою під дощем, і мене обпікають потоки.
Ніби голки небес, пропікають до самого дна.
Увійду в тихоплинну печаль, в непорочність затоки,
І поглине мене невтолима п'янка глибина.
Ніби голос небес, прозвучать ці потоки стозвучні
І дістануть з д
Ніби голки небес, пропікають до самого дна.
Увійду в тихоплинну печаль, в непорочність затоки,
І поглине мене невтолима п'янка глибина.
Ніби голос небес, прозвучать ці потоки стозвучні
І дістануть з д
2025.10.10
21:23
Отже, 9 жовтня Шведська академія оголосила ім‘я лавреата Нобелівської премії з літератури 2025 року. Володарем цієї найпрестижнішої нагороди «за переконливу та пророчу творчість, що серед апокаліптичного терору підтверджує силу мистецтва", став 71-річний
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...Останні коментарі: сьогодні | 7 днів

2025.10.01
2025.09.04
2025.08.31
2025.08.13
2025.08.04
2025.07.17
2025.06.27
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Автори /
Роксолана Вірлан (1971) /
Вірші
ЛЮБОВ У ВСІ ЧАСИ ІІІ
A небо голосило зосеніло.
Було їх троє: Він, Вона і...сни
про майбуття, дитя...Вона несміло
в село зайшла...жнива...надходив час...
життя під серце вже давалось знати:
-Порожня хата!- заночуймо раз-
самотньо їй господарів не мати.
Зі сходом сонця вийдемо у ліс,
де кожне древо знає бандерівця,
дух незборимо піснею проріс,
зійшла у мальви партизанська крівця.-
Казало серце: далі треба йти,
а втома нила: дівчино, ти зблідла...
А він би так хотів їй віднайти
Хороми найпишніші...хата- бідна.
Вона в тяжі умить піддалась сну,
А він ще довго чатував над нею,
допоки сам утомлено заснув...
не дочекали півня під зорею...!
Того раніш ніколи не було,
а нині перемучені незчулись,
як вже знадвору клацало й гуло,
отe хижацькe- оскалом акули.
Зірвався він до виходу...дарма!
-Запізно, люба!
-Знаю, бачу, пізно!
Цілуй мене іще...ще раз...! - Німа
запала тиша...Всесвіт дихав слізно.
-Бери мене в обійми... і убий!
Не дай мене катам на злу розправу!
Дитя під серцем калатало: Жий!!!
Мамусю жий...!
-Убий, заверши справу!
Просік повітря посвист...доповзав
до хати чорнохижo "победітель"
- Ах, мьортвиє, ну сукі...! - я сказал:
Несті іх так, чтоб каждий ето відел!
Любов- вона і в час війни- любов!
Дарма, що в однострої та у шанцях.
Він всі для неї труднощі зборов,-
та пахла смертю доля для повстанця.
Ізлизувала ніч- yпирка кров
Із тіл, що тали свIчково...О,Боже!!!
І як світили зорi ще...?!- Агов!!!
Ви, зорі, справді льодосердні, схоже...
Рейтингування для твору не діє ?
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
ЛЮБОВ У ВСІ ЧАСИ ІІІ
Із циклу " Заради світанкy"
Зeмля чаділа - запахи війни...
A небо голосило зосеніло.
Було їх троє: Він, Вона і...сни
про майбуття, дитя...Вона несміло
в село зайшла...жнива...надходив час...
життя під серце вже давалось знати:
-Порожня хата!- заночуймо раз-
самотньо їй господарів не мати.
Зі сходом сонця вийдемо у ліс,
де кожне древо знає бандерівця,
дух незборимо піснею проріс,
зійшла у мальви партизанська крівця.-
Казало серце: далі треба йти,
а втома нила: дівчино, ти зблідла...
А він би так хотів їй віднайти
Хороми найпишніші...хата- бідна.
Вона в тяжі умить піддалась сну,
А він ще довго чатував над нею,
допоки сам утомлено заснув...
не дочекали півня під зорею...!
Того раніш ніколи не було,
а нині перемучені незчулись,
як вже знадвору клацало й гуло,
отe хижацькe- оскалом акули.
Зірвався він до виходу...дарма!
-Запізно, люба!
-Знаю, бачу, пізно!
Цілуй мене іще...ще раз...! - Німа
запала тиша...Всесвіт дихав слізно.
-Бери мене в обійми... і убий!
Не дай мене катам на злу розправу!
Дитя під серцем калатало: Жий!!!
Мамусю жий...!
-Убий, заверши справу!
Просік повітря посвист...доповзав
до хати чорнохижo "победітель"
- Ах, мьортвиє, ну сукі...! - я сказал:
Несті іх так, чтоб каждий ето відел!
Любов- вона і в час війни- любов!
Дарма, що в однострої та у шанцях.
Він всі для неї труднощі зборов,-
та пахла смертю доля для повстанця.
Ізлизувала ніч- yпирка кров
Із тіл, що тали свIчково...О,Боже!!!
І як світили зорi ще...?!- Агов!!!
Ви, зорі, справді льодосердні, схоже...
14 жовтня - Пресвятої Покрови день, а також день вшанування бійців ОУН-УПА
Вірш присвячений повстанцям ОУН-УПА: Круку Івану -Барановському та Оксані - Ользі Вітяк.
Основою до створення вірша слугувала реальна подія задокументoвaна очевидцями і викладена Ю. Борцем.
• Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.
Дивитись першу версію.
Рейтингування для твору не діє ?
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Про публікацію