Зупинись, подорожній. Не поспішай. Проживи кожне слово цієї молитви. Воно йде від серця Христа до твого серця з надією увійти і оселитися.

Галина Боднарюк

І

Ти, Ісусе, стоїш перед натовпом,
що бездумно чекає смертіб
Твої очі спрямовані в небо.
За цей натовп Ти хочеш померти.
Неправедний руки вмиває,
посилає на хресну дорогу.
Ісус щиро усе приймає
і Всевишньому молиться Богу!

ІІ

Хрест готовий. Про все подбали.
Ісус піднімає ношу.
За всіх грішних, що там стояли
і за нас Господа просить.

- Прости немочі наші, Боже!
Дозволь стати поруч з Тобою,
щоб душа запалала любо,ю
милосердям, а не журбою.

ІІІ

Розпечене сонцем каміння.
Хрест гріхів нести несила.
Кров гаряча дорогу запилену
на очах у юрби зросила.
Впав Ісус під хрестом уперше,
не здолавши пекельної муки.

- Не дай, Боже, і нам упасти,
гріхом впасти на Твої руки.

ІV

Плаче стражденна мати.
Руки в біді ламає.
За людські гріхи, за наші
Сина на смерть посилає.

- Не дай, Боже, щоб жодна мати
через інших втрачала сина!
Щоб ціну занадто високу
не платтила її дитина!

V

По дорозі іде процесія.
Симеон повертає з поля.
НЕ гадав чоловік, не думав,
що з Ісусом зведе його доля.
У Страдника погляд повен
віри, щирості і любові.
В селянина зникає втома,
він хреста понести готовий.

- Поможи, щоб пориви гніву
не торкались до серця, Боже!
Поможи, щоб любов струменіла,
як на смертне прийдемо ложе!

VІ

Знову хрест на плечах Ісуса.
Піт з чола Йому знов стікає.
На очах у тупих вояків
Вероніка його втирає.
О блаженна святая діво,
тобі образ Він Свій лишає.
Порух серця твого живого
у віках до нас промовляє.

- Поможи нам, святий Ісусе,
щоб в гріхи ми тяжкі не впали!
А Твій образ того порука,
що і ми Твій піт витирали.

VІІ

Шлях важкий і гора висока.
Не здолати Йому підйому.
У юрбі суєта, неспокій.
Всі бажають кінця усьому.

- Нехай дух наш не впаде вдруге,
білим птахом злетить до неба!
Научи нас літати, Боже!
Жити так, як душі Твоїй треба.

VІІІ

Самарянок сльозами вмитих
потішає Ісус словами:
"Я живий! І Я буду жити!
Тінь же смерті іде за вами".

Перейти до Вічного Царства,
перед очі Всевишнього стати,
йти стежками Сина святого
поможи нам, Пречиста Мати!

ІХ

Чому втретє падеш, Ісусе?
Але знову ідеш й прощаєш?
Ти міг би це зупинити,
та померти за нас бажаєш.

- Єдиний наш Боже-Ісусе,
дозволь з,єднатись з Тобою!
Проти вічної смерті стати
непрохідною стіною!

Х

Ось вершина гори Голгофи.
Хрест поставили. Одіж зняли.
Востаннє хотіли принизити
і одежу Його порвали.

- Не потрібна душі одежа.
Чисті помисли не скривають.
Нехай люди усі на світі
серафимові душі мають.

ХІ

Цвяхи рвуть життєдайне тіло.
Хрест високо вгору підняли.
Та ще вище душа злетіла.
Очі всесвіт увесь обняли.

- Омофором покрий нас грішних,
бо ти наша єдина Мати,
заступи нас від всього злого,
не дозволь нам когось розіпяти!

ХІІ

Ось Ісус на хресті вмирає.
Опустились повільно груди.
Погляд свій на юрбі спиняє.
Хрест же символом стане людям!

- Триєдино складаєм пальці:
Слався ім,я Отця і Сина
І Духа Святого слався!"
до небес промовляє людина.
Воскреси нас живих із мертвих!
Відвали з душі камінь, з тіла!
Поможи, щоб душа людини
поруч тебе повіки жила!


2006

Книжку Галини Боднарюк "Хресна дорога" я переклала на мову поезії.