Доброго дня, Ярославе. Дуже гарно. Рими, зміст - чудові)
А закінчення мені прочиталося так:
Ще збудеться для нас любові свято,
Ще просто час для нього не настав!
Усього вам найкращого!

Давно не чув, Ярославе! Чудова лірика. Вітаю!

Володимире, вітаю! Спасибі за відгук і гарні побажання. Твоє "ще" цілком бути може, як варіант.
І тобі бажаю удачі і всіх благ.

Сердечно дякую, пане Мирославе! І я давно не чув і і не читав, бо був на гастролях на Сумщині і Полтавшині, де розвіртуалився в Білопіллі з Людмилою Калиновською і Ольгою Бражник. Хотів побачити ще раз Вітра Ночі на його Полтавщині та щось не склеїлося...))

любов серця в рядках любові)

Таню, за теплий відгук дякую сердечно і з дружньою любов"ю!))

а чого оцінювання закрив?

Що збудеться для нас любові свято –
Ще просто час для нього не настав! - я отутечки проти! Настав! Зуб даю!

Софіє, привіт! Закрив оцінювання, бо все відносне у цьому житті, як писав Тичина: "Товариство, яке мені діло, чи я перший поет чи останній... удавайте пророків, отверзайте уста!" Якщо є щось у віршах, то це видно і так... Пишіть, шановні колеги, у коментарях, що відчуваєте...
Дякую тобі за віру в краще. Хай буде так, як ти кажеш. Але навіть якщо помилишся, я твій зуб залишу при тобі. Цьом!)))

Вітаю, Ярославе!
Пам'ятаю, мене колись тут розкритикували за те, що заримував "папа Карло - Монте-Карло", і я її змінив, а тут всі рими саме такі, причому, бачу, зроблені навмисно: "до рана - рана", "і ти - іти", "за крила - закрила", "ще мить - щемить" (до речі, останню наведену риму вгадав, лиш побачивши вірш в "Останніх надходженнях"). Я ще тоді ніяк не міг згадати, як називаються такі рими. Не підкажете, як?

Як на мене, може вийти гарна лірична пісня. Звучить!

Божественно....!

Валерію, кожну критику треба розглядати в окремо взятому випадку і не проводити аналогії з іншими випадками, бо контекст може бути різний і зміст різний і ми, як автори різні, і до кожного різне ставлення.
Але особисто я вважаю, що прагнення майстра поезії до абсолютно ТОЧНИХ (Ви питали, як ці рими називаються) рим є цілком природнім, тим більше, якщо ці рими - з різних частин мови, у руслі сучасних вимог, то нічого поганого в цьому нема. Навпаки, це може бути навіть вищий пілотаж поезії, якщо, найголовніше - ЗМІСТ, образний ряд, правдивість передаваного автором почуття відповідають цим точним римам чи, точніше, перебувають у гармонії з ними. Така моя думка.)))

Спасибі, Таю, за ідею, подумаю!)))

Дякую, дорогий брате Вітре!)))

Як гастролі? Враження?)))!

Враження різні. Села вимирають, ми у кількох виступали і на це страшенно боляче дивитися, жили в Сумах у готелі, а виступали у райцентрах, дивне ставлення там у обласної влади до капели. Зате в Білопіллі познайомився (розвіртуалився) з Людмилою Калиновською і Ольгою Бражник. У нас у капелі звідти наш соліст тенор Іван Рева, ще й родич Олександра Олеся, про якого мені пані Людмила подарувала книжку.
Дуже гарно було в твоїй Лохвиці, там козаки нас приймали на Покрову. Ми співали в церкві, де приймали у козаки нових членів і символічно хляскали їх шаблями по спині під спів капели, а вони цілували український прапор. А потім був концерт у клубі. Твій телефон мені найшла мама нашого артиста бандуристка пані Лиманська, забув, як звуть. Тому так пізно подзвонив тобі.
В Гадячі були важкі умови проживання в гуртожитку с-г ліцею, зате дуже теплий прийом сердечний був скрізь. Загалом - усе добре. В мене було перше соло в Глухові, на Батьківщині Бортнянського й Березовського. Співав з капелою пісню "Взяв би я бандуру". Спрасибі керівникові нашому - Віктору Скоромному. Отакі справи, друже!)))

Майстерно, Ярославе!
Великий привіт тобі від колеги - Остапа Стахіва, грав на бандурі і спілкувалися потім з ним на мистецькому вернісажі в Червонограді.