ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

хома дідим
2026.10.28 23:27
когось тобі нагадує сей труд
усе можливо і не суть важливо
іде процесія чогось несуть
періщить у серйозні очі злива
розмова заганяється у кут
інверсія сухотна й дратівлива
а ти вчепивсь у вибраний абсурд
що із-під ніг висковзуюча линва

М Менянин
2026.10.28 19:37
Круг*, рампа, зал,
штанкет софіта,
дзеркал портал,
туман залито.

За планом план,
своя куліса,
планшет, карман,

Борис Костиря
2026.10.28 17:20
Колись перегорнуть останню сторінку
Великої творчості, гулу життя,
Фатальної флейти чумного століття,
Яка уповільнює серцебиття.
Великі події і твори великі
Злились в цьому місці, немов контрапункт.
Зібрались актори і блазні столикі
На площі, щоб з

Артур Курдіновський
2026.10.28 15:15
БЕЗ ТЕБЕ (глоса)

Як порожньо та сумно восени!
Ані душі навколо. Тільки листя
З журбою повінчалося у місті...
На хвилях нескінченної війни,
Коли від долі - біль та стусани,
А від людей - лихі моря підлоти,

Вячеслав Руденко
2026.10.28 13:56
Ламає розум полум’яний
Звитяжний погляд пломінкий,
В червоне листя між туманів
Ховає вогкість чорних вій.

В кутах сандалових, у грозах,
Від’ємних від сльози дощів,
У ластовинні верболозу,

Володимир Бойко
2026.10.28 11:55
Московитам нічого втрачати окрім кайданів, наготованих на інших. Хтось ділить останню скибку хліба, а хтось ділить світ. Людяними можуть бути і люди з невисоким інтелектом і, на жаль, навпаки. Із ворогами розстатися важче, ніж із друзями. «Де

Юрій Гундарів
2026.10.28 11:54
Сьогодні, 28 жовтня, у Михайлівському соборі в Києві відспівали українського воїна.

Десять днів тому під час виконання бойового завдання в районі Авдіївки загинув 21-річний студент КНЕУ імені Вадима Гетьмана та військовий Олександр Чижов на позивний "

Віктор Кучерук
2026.10.28 07:07
За гроші ніколи не змушуй
Поета зректися лиця, -
Поет обслуговує душі,
Словами лікує серця.
Поету потрібно літати
І віршами зцілювать світ,
А слово за статки чи плату
Помре, не залишивши слід.

хома дідим
2026.10.27 23:18
про що було воно тоді
коли життя світліш одверте
із відчуттями холодів
ставало загадково стерпним
відбитком на віконній шибці
у місті наче іншим ледь
з його скарбами у крамницях
в очах доросліших дітей

С М
2026.10.27 21:41
Свій, чужий
Всі ми, урешті, ординарні типажі
Я і ти
Бог відає, що вибір зовсім не простий

Із тилу кричали «У бій!»
Але гинув перший ряд
Сидить генерал, посуває війська

Світлана Пирогова
2026.10.27 21:29
Шарудить ще...знеможене листя кленове,
Хоч ввібрало у собі іржавість буття.
Лиш почути б твоє сокровенності слово,
Що дозріє глибинно з саков почуття.

Певно, тихо з дощем над оголеним кленом,
Де розхристана правда бентежних років,
Віднайдеш для св

Вячеслав Руденко
2026.10.27 17:19
Сни стрімкі, недавні, полохливі,
Степові, між вогкого піску, —
Баби вапнякові пустотливі,
Коники руді на колоску.

Кураю вирують перші квіти,
Ночви начиняють для добра,
Погляди грайливі, ніби діти,

Ігор Шоха
2026.10.27 15:53
Кебеті можна дорікнути
не раз на нашому віку,
що важко ув’язати сутні
причини й наслідки майбутні,
«та ясно, навіть, їжаку» –
організатори кориди
це «їхні воші й наші гниди»
у божевільному краю,

Борис Костиря
2026.10.27 13:24
Самотня вишня край паркану
Цвіте, та цвіт її новий.
Мов наречену з-за туману,
Її украв неситий змій.

Краса беззахисна, могутня
І пробиває мур тюрми.
Самі криваві, люті гуни

Віктор Кучерук
2026.10.27 06:09
Прибоєм днів утомлені роки
В минулому осіли, наче в мулі
Піску дрібні крупини затонулі
Чи в голові старі якісь думки.
Завжди шліфує грані самоти
Ріка життя, яка не знає спину
І вимиває кожної хвилини
Усе, що зміг чомусь уберегти.

Артур Сіренко
2026.10.26 23:08
Ніщо не намарне.
Я здогадався про це,
Але мовчав,
Бо осінь надто відверта,
Бо бронзовий ніж жовтня
Розтинає хлібину парадоксів,
Шал теплих днів
Холоне скипілим чайником
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Публіцистика):

Ольга Садкова
2026.07.18

Федір Паламар
2025.05.15

Пекун Олексій
2025.04.24

Анатолій Цибульський
2024.04.01

Іван Кушнір
2023.11.22

Олена Мосійчук
2023.02.21

Зоя Бідило
2023.02.18






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Наталя Чепурко (1964) / Публіцистика

 ПУТЬ К СЕБЕ.

"...Для того, чтобы протянуть очень
длинную мысленную нить в будущее,
нужно иметь ей достаточно длинный
противовес в прошлом- линию,столь же
протяженную в прошлых столетиях..."

Д.С.Лихачев

По преданию истоки народного врачевания сформировались в глубине веков. Древние врачеватели считали, что люди, искусно владевшие этим учением, спустились на Землю с восьми звезд созвездия Большой медведицы, чтобы избавить людей от болезней, искоренить зло. А недуги, согласно их учению, порождаются такими пороками, как лживость, гордыня, зависть, жадность, стяжательство,пьянство, прелюбодеяние. Цель врачевания- помочь людям осознанно перейти на сторону сил Света и Добра.
"От начала времен явление болезни связано с религиозным чувством. Боги посылают болезнь, боги могут взять ее обратно". Эта мысль утверждена незыблемо в предверии всякой врачебной науки.
Телесному страданию противопоставляется не технический, а религиозный акт. Врачебная наука в истоках своих неотторжима от науки о Боге. Медицина и богословие составляют поначалу одно тело и душу.
Это начальное единство скоро рушится. Врач выступает рядом со жрецом, а вскоре- против жреца- трагедия Эмпедокла,- низводя страдание из области сверхчувственной в плоскость обыденного, пытается устранить внутренние растройства природными средствами.
Жрец замыкается в рамках богослужения и отступается от врачебного искусства, а врач отказывается от всякого воздействия на душу. Итак, два этих учения разветвляются.
С момента нарушения первоначального единства все элементы врачебного искусства приобретают сразу же совершенно новый и наново окрашивающий смысл. Прежде всего, единое душевное явление- болезнь-распадается на бесчисленные, точно обозначенные, болезни. И, вместе с тем, ее сущность теряет связь с духовной личностью человека. Исцеление совершается уже, не как "сотворение чуда", а как рассудочный акт со стороны врача: выучка заменяет вдохновение, учебник приходит на смену Лотосу, исполненному тайны творческому заклинанию жреца. Старая пословица гласит:"Врач перевязывает раны, а Бог исцеляет."
На сегодняшний день, научно-технический подход доводит медицину до обездушивания. В корне не пренебрегая достижениями медицины, мы все больше ощущаем, что корни заболеваний скрываются в ущербности духовной структуры человека. Появление альтернативной экстрасенсорной парамедицины предопределено этой ущербностью.
Разделенные в веках, снова начинают сближаться два течения в науке врачевания- органическое и психическое-,- ибо неизбежно всякое развитие возвращается по спирали, на более высокой ступени, к исходной своей точке: всякая механика приводит к изначальному закону движения, всякое дробление вновь тяготеет к единству, все рациональное поглощается в свою очередь иррациональным. Вот и теперь восстает вопрос о "духе", создающем для себя тело. Ибо :"В здоровом теле- здоровый дух!"
Лишь в последние десятилетия, привыкнув к чудесам науки и техники, люди начинают понимать, что необычные возможности человека, при всех их внешней чудесности,не могут не иметь объективных механизмов, которые можно и нужно понять и использовать.
Любопытно мнение известнейшего английского опровергателя магии Дж.Фрезера, который считал, что маг, надеясь лишь на развитие собственных необычных способностей, ближе к ученым, чем к людям религиозного мышления, обращающимся за помощью к высшему существу, в котором человек сконцентрировал представления о собственных своих скрытых возможностях и в которые он сам толком не верит.
Успеху таких удивительных людей зачастую попросту завидуют, видя в этом лишь дарование, не осознавая какого непосильного труда стоит развитие таких возможностей, доведенных до совершенства. Например, затраты на успех биоэнергетиков.
Сила древних искателей истины состояла в том, что они в качестве средства исследования необычных возможностей человека, сами использовали эти возможности, доведенные специальными тренировками до высоких степеней совершенства.
Следует заметить, что в непривычной , архаичной форме,отталкивающей большинство современных ученых, наши далекие предки подготовили ряд представлений, охватывающих всю область биоэнергетики. И прежде всего, они подчеркивали, что необычные возможности человека нельзя рассматривать и изучать в отрыве от всей системы Вселенной, в которую человек вписан.
Древние доказывали также, что кажущаяся пустота пространства Вселенной заполнена энергией, точнее ее праэлементами, которые и служат содержание биоэнергетики человека.
Гораздо позднее на Западе возникли порочные представления о биоэнергии, пси-энергии, липтоновом поле, принадлежащих будто бы самому человеку и отличных от энергетики Вселенной. Древние же видели в энергии, реализуемой и управляемой человеком, лишь энергию, почерпнутую им из пространства Вселенной. Но сама мысль о включении в механизмы энергообмена человеческого организма свободных энергий окружающей среды остается непривычной. Это говорит о слабом развитии науки об энергетике целостного человеческого организма




    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2012-11-05 10:42:10
Переглядів сторінки твору 1031
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 0 / --  (4.698 / 5.46)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.228 / 5.42)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.765
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Конкурси. Теми Людина і тоталітаризм, аналітика
Автор востаннє на сайті 2026.10.14 11:47
Автор у цю хвилину відсутній