ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Федір Паламар
2026.05.30 00:11
   1. В ім’я вищого Життя, нехай буде прославлене горнє Світло!    Кушта стоїть біля Брами світів та питає світ, говорячи: «Скажи мені, яка земля ушир? Яка відстань від землі до небесної тверді? Звідки прийшов Адам? Звідки прийшла Хавва , жона його? Зв

М Менянин
2026.05.29 23:28
Твоє ім’я наречене,
Тобі подвір’я клечане**,
В цей час дав Бог для Тебе сан,
Ти перший з нас – над нами стань!

* Шлока () — це головний аналог двовірша в санскриті
** Напередодні Трійці (Зеленої неділі), у суботу, що називалася клечаною, хату, подв

Ірина Вовк
2026.05.29 18:54
ІІ. НІЧНИЙ ДІАЛОГ У САДУ Травнева ніч опустилася на Київ, густа й тепла, напоєна ароматами рясного весняного цвіту. Пахло молодим листом, розімлілою від денного сонця землею та солодким, п’янким бузком. Світло місяця сріблило високі дахи княжого терем

Юрко Бужанин
2026.05.29 17:48
Сліпуче сяйво й тінь жадана,
І не від світу цього Ти.
Ти, – як сполучна ланка, дана –
До Неба людству дорости.

Довершеність – Твоє наймення,
Призначена Ти стати – Всім.
Тебе втрачати – щемка темінь.

Юрій Лазірко
2026.05.29 16:51
вутлому до війни
спокою серце сниться
б'єш по рядку
дзвенить
слово з чорнил
і криці

ділена на пайки

Борис Костиря
2026.05.29 11:45
Я кричу відчайдушно до світу:
"Люди, люди, почуйте мене!"
Світ, що створений із малахіту,
Упаде в небуття кам'яне.
Не дістанеш від неба привіту,
Тільки град упаде в каберне.

Ти кричиш відчайдушно, безмовно

Світлана Пирогова
2026.05.29 11:41
То тиха, то хвилююча безмежжям
Мелодія морська під сонячним прицілом.
І чайки ніби крилами мережать...
Пливуть у небі хмарок яснії вітрила...

Душа хвилюється, мов свіжість моря.
Новий чийсь серф вже набирає драйву швидкість.
У захваті від вільного

Вячеслав Руденко
2026.05.29 11:26
…чим скарб ховати до засік
з непересічними дарами
вже краще бігати дворами
в ранковий час під телевік,

за мить до видимого «хай»,
коли закоханість вразлива
у стрекотіння полохливих

Віктор Кучерук
2026.05.29 06:25
Дощик рясно кропить
Навесні грядки, -
Мокнуть стебла кропу
Й буряків листки.
Всюдисущі краплі
Втратили число, -
Вся земля набрякла
І блищить, як скло.

хома дідим
2026.05.29 06:25
адже травень наймагічніша пора року · вона каже пішли в парк полупаємо на людей · ще ми винаймаємо хату в старому районі на одному з верхніх поверхів а вікна як раз у бік парку й на ближньому обрії чортове колесо на неботлі · при вхідній брамі парковій ст

Володимир Бойко
2026.05.29 00:24
Не кричи ура, поки з бункера не виліз. Є чимало людей злопам'ятних, та не чути щось про добропам'ятних. У бункері путіну добре, та в землі було б краще. Погано, коли мізки запливають жиром, але значно гірше, коли мізки запливають ненавистю.

Ірина Вовк
2026.05.28 23:42
І. ВЕСНА У ГАРДАРИЦІ Коли на подвір’я великого князя вперше ступив цей чужинець, Київ потопав у білому цвіті садів. Юний норвезький принц Гаральд, який щойно втік від смерті та поразки на батьківщині, мав у кишенях лише вітер, а в руках

Юхим Семеняко
2026.05.28 22:31
Не смішно

Сумує земля за колгоспами,
Читацька громада – за чтивом.
Болюче, з жалями незносними
Сумує земля за колгоспами.

Величчям і справами хосними

Євген Федчук
2026.05.28 17:32
Як цар отой дурнуватий, що Грозним прозвали,
Убив сина, то ще двоє йому спадкували.
Пришелепкуватий Федір правив після нього,
А Дмитра, на оту пору ще зовсім малого,
Вбили в Угличі. Тож Федір, коли став вмирати,
То нікому було владу свою передати.
«

Володимир Ляшкевич
2026.05.28 16:30
Ти говориш: тепер інше місто поглине твій розпач,
і що вулиці інші дарують впокій-забуття,
тільки місто твоє прийде слідом туди за тобою,
і квартали ті самі зустрінуть твою сивину.
То невже всі утечі даремні, а прагнення хибні,
бо вагомі лише особист

С М
2026.05.28 16:25
Інтро *

(Сем Катлер):

“Здається, все, як треба . . . Чи ви готові? . . . Вибачте затримку. . .
“Усі готові до наступного виступу? . . . Чи готовий ти, Нью-Йорку?
Найбільша група, що грає в Нью-Йорку за останні роки . . .
“Вони провідали Західне у
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Аліса Бєздєтна
2026.05.14

Сак Юлия Сак Юлия
2026.05.13

Андрій Стельмахер
2026.04.29

Дитячої Творчості Центр
2026.04.29

Ян Вікторія А Вікторія
2026.04.23

Макс Катинський
2026.04.22

Лія Ланер
2026.04.18






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Богдан Манюк (1965) / Вірші

 *****
Відцуравшись
пітьми сторожі,
оприлюднивши
ночі знак,
не міняй аватарки,
Боже, -
місяць, зорі…
Вже звично так…
А коли небокраї
шарфом,
щоб зігріти
земну печаль,
повні жмені
своїх метафор
розсипай
на крутий овал…
Час поклониться
римосхрестям
і літотне
світи
сплете.
Може, й відгуків
не діждешся,
а поезію…
у святе.

2012р.

Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.



      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2012-11-07 10:57:16
Переглядів сторінки твору 7031
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 4.724 / 5.5  (4.996 / 5.63)
* Рейтинг "Майстерень" 4.643 / 5.5  (5.032 / 5.77)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.713
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні оцінювати
Конкурси. Теми Поезія Необароко, Неокласицизму, Неореалізму
Автор востаннє на сайті 2026.05.16 08:31
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Богдан Манюк (М.К./М.К.) [ 2012-11-08 09:47:22 ]
Сергію, дякую. Тут варіативний наголос, тому не виділяв його.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Гентош (М.К./М.К.) [ 2012-11-08 09:47:25 ]
Люкс написано, Богдане!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Богдан Манюк (М.К./М.К.) [ 2012-11-08 09:51:07 ]
Іване, вдячний! Може, Бог пильнував, щоб було добре...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сергій Гупало (М.К./М.К.) [ 2012-11-08 09:53:29 ]
Щойно зазирнув я у словник наголосів - і не побачив такого такого варіанту. Богдане, а де Ви побачили "освятИш" ?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Богдан Манюк (М.К./М.К.) [ 2012-11-09 12:43:25 ]
Сергію, я повернувся до першого варіанту, який у мене був. Ще раз дякую за бажання допомогти.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Роксолана Вірлан (Л.П./М.К.) [ 2012-11-12 15:07:16 ]
Як же ж СЛОВА: Хай святИться ІМ"Я Твоє.
свЯтиться і святИться - різновідтінкові слова. поезію освятИш - для мене рідніше звучить .........

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сергій Гупало (М.К./М.К.) [ 2012-11-12 15:20:50 ]
А Ви, Роксолано, загляньте у минуле цього слова,поцікавтеся, як колись звучала молитва з цими словами. Декому із віршувальників ПМ подобається слово "свобідно" замість "вільно"... Але це не значить, що нині необхідно вживати таку лексику. Гадаю, що ми повинні насамперед враховувати норми сучасної літературної мови.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Роксолана Вірлан (Л.П./М.К.) [ 2012-11-12 15:46:52 ]
Вловіть, Сергію, оту тонку відмінність;
свЯтиться - це те, що освячується.
святИться - те, що возвеличується.
погодьтеся, що не може за логікою іМ"я освячуватися СВЯТОГО, а лише возвеличуватися(це щодо молитви)
Стсовно, "як звучала колись молитва , то спямуйте мене на лінк відповдний, бо знаю, як "святИться"

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Роксолана Вірлан (Л.П./М.К.) [ 2012-11-12 15:48:05 ]
спрямуйте мене на лінк відповідний, бо знаю, як "святИться"

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сергій Гупало (М.К./М.К.) [ 2012-11-12 16:13:59 ]
Відгадка проста: слово "святитися" має кілька значень. ((:


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сергій Гупало (М.К./М.К.) [ 2012-11-12 16:16:18 ]
Вказувати лінки не можу, бо не маю часу на пошуки таких. Пошукайте самі, Роксолано. Якщо це питання Вас цікавить, то, безумовно, знайдете...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Роксолана Вірлан (Л.П./М.К.) [ 2012-11-20 14:47:36 ]

Самого спогаду на дні,
як зірка у криниці,
вона з’являється мені
і світить, і святИться.
З імли, із глибу забуття,
з великої розлуки
вертає ніби з пражиття
і ламле білі руки:
( В. Стус)

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сергій Гупало (М.К./М.К.) [ 2012-11-20 15:51:07 ]
Що Ви,Роксолано, хотіли цим прикладом сказати?

До речі, наголоси скАкають у багатьох творах Василя Стуса. ((:


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Александр Колгатін (Л.П./Л.П.) [ 2012-11-19 14:20:53 ]
Хай би усе справдилося Вам, Богдане. Маєте рацію, чітко формулюєте. З повагою і подякою


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Роксолана Вірлан (Л.П./М.К.) [ 2012-11-20 16:27:50 ]
Сергію,:))) Ваше "скАкають" - це що? - це ви так самознущаєтеся?
Я хотіла сказати, що слова "свЯтиться" і "святИться" - це різні речі.
Щодо Стуса, то наголоси діалетичні - Йому є притаманними- таке зустрічається -Він багатогранний поет.
Але в жодному разі нема ось таких "скАкають"- одверто спотворених, цинічно викаверканих........

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сергій Гупало (М.К./М.К.) [ 2012-11-20 16:40:28 ]
Даруйте, Роксолано, але я не думав, що Ваша реакція буде такою шаленою.Мені видається, що я Вас образив...
Тож вважайте: скАкають - моє "самознущання".