ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Володимир Бойко
2026.05.10 23:12
Міжзоряне кохання
«Час кохати» – шепотять світила,
Вабить вечір до інтимних справ.
На крайнебі зіронька умліла –
Місяченько бісики пускав.

Євген Федчук
2026.05.10 15:05
Поле воєнної неслави Московії – Нарва 1700 року
Москалі уже віддавна люблять похвалятись,
Як їх предки з ворогами уміли справлятись.
Як усіх перемагали не числом, а вмінням,
Тому-то й непереможна Московія й нині.
Можна було б про ті брехні говорить багато,
Прикладів наводить сотні, як їх предки кл

Борис Костиря
2026.05.10 13:30
* * *
Я жду новин, живильної води,
Мов листя з позачасся, позасвіття.
Так огортають спокій холоди,
Немов опале і сухе суцвіття.

Я жду листів з минулої доби,
Померлих жестів, вицвілих мелодій,
Прадавніх, ніби заклик "Полюби...",

Вячеслав Руденко
2026.05.10 10:40
Від Кватроченто до Кусто
Рясніла правда апріорі,
ЇЇ тепло було в мінорі,
Текло у простір, наче спів,
Де зло, добро і поготів,
Де світ осяяний ховався,
Як віл на конику катався
І реготався між ковил,
Змітав хвостом небесний пил.

хома дідим
2026.05.10 09:59
* 74 *
поспівай
мені радо
за соняхи
що цвітуть
замість
житніх полів
і невидимі зорі
і подихи

Тетяна Левицька
2026.05.10 07:45
Миті щастя
Рахує годинник нестримні хвилини
твого неймовірного соло;
аж луснуло небо на дві половини,
коли у душі захололо.

Розсипався град на долівку природи
намистом із Божого раю.
Губами лови льодяну прохолоду,

Віктор Кучерук
2026.05.10 06:47
* * *
Пережив багато
Зморений дідусь, -
Працював завзято,
Крився від спокус.
Вікував несито, -
Тяжко й сумно жив,
І на Божім світі
Щастю був чужий.

Охмуд Песецький
2026.05.10 00:00
Ні, не про це
Дошкуляє запах димового нікотину, який осів на шторах ще не твоєї квартири, але ти знаєш, що багато чого є тимчасовим, і кинеш палити, як тільки отримаєш запрошення – ні, не до пульмонолога, а до берега зустрічей і прогулянок - ні, не там, де тусуєть

Кока Черкаський
2026.05.09 21:45
відстраха
Атман танцює в TikTokсамсарі,
Карма лайкає пост про Шиву,
Брахман сміється в WiFiмарані,
Йога в сторіз — без альтернативи.

Крішна з кавою — mood на ранок,
Прана бурлить, як Red Bull, у венах,
Мантра звучить крізь Bluetoothекрани,

С М
2026.05.09 20:29
Кінець (The Doors @Hollywood Bowl July 5 1968)
нумо вимкни світло геть
вимкни зовсім
ей світломайстре
чи вже вимкнув би свої лампи нє
я не жартую маєш вимкнути світло
о почуй!

до чого оце . . . .

Іван Потьомкін
2026.05.09 19:11
Ной (з добірки «Поміж рядками Аґади»)
Як захочеться дізнатись,
Відкіля взялись п’яниці,
То не Лота пригадаймо,
Але праведного Ноя.
Звісно, що після потопу.
Посадив спасенний Богом
Виноградник із синами.
Сатана тут нагодився.

Роксолана Вірлан
2026.05.09 17:42
Незвід
Не я то чую - Незвід чує мною:
крадливі кроки здовженої тіні,
розхвиль осінніх огняні прибої,
гілок врізання гостре в небо синє,

Він бачить мною - я його зіниця -
як в ятір часу наловилось листя.
В'юнкий лебедик озеру божиться,

Ігор Терен
2026.05.09 17:35
Парадні реляції
Коли війні немає краю
і цим завідує балбес,
стає на вуха світ увесь...
«побєдобєсіє» триває,
але як іноді буває –
у супостата збита «спєсь».
Та це, напевне, не поможе
урятувати білий світ,

Борис Костиря
2026.05.09 13:33
Листи
Я чекаю фатальних листів,
Громових, як стальні урагани,
Як послання прийдешніх віків,
Неспростовних, ясних, бездоганних.

Хай цей лист розірве суєту,
Хай затопить болото печальне,
Подолає навік пустоту

хома дідим
2026.05.09 09:46
* 73 *
себе обожнюємо ще
комусь реально смішно
не причаститися води
із тих господніх діж нам
плекаючи залежну мить
вичавлюючи прищик
оскільки завтра інший щем
не глибший просто інший

Вячеслав Руденко
2026.05.09 09:25
Айвенго!
Айвенго! Будь коханим! Будь живучим!
Ба більше – як потужний вовк-вольфрам.
Життя відтворюється у пляшках комбучі,
Співає газом , суне з телеграм.
Але щасливе сховане в Парижі -
Біжить вперед алюром юний Вакх
До лісу за вікном, де ті хто став на л
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Андрій Стельмахер
2026.04.29

Дитячої Творчості Центр
2026.04.29

Ян Вікторія А Вікторія
2026.04.23

Макс Катинський
2026.04.22

Лія Ланер
2026.04.18

Оксана Алексеєва
2026.04.14

Костянтин Ватульов
2026.04.02






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Мирослав Артимович (1949) / Вірші

 «Або - Або»*
...
перейти до тексту твору




    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2012-11-11 18:58:22
Переглядів сторінки твору 5247
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 5.688 / 5.5  (5.207 / 5.63)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (5.176 / 5.7)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.887
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2019.03.27 06:50
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Людмила Калиновська (М.К./М.К.) [ 2012-11-11 19:02:33 ]
:) Мирославе, ну аби не присвята, я би подумала, що це заклик..! Чесно! аж моторошно трохи стало... і плечі розправилися! Дякую..


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мирослав Артимович (Л.П./М.К.) [ 2012-11-11 20:17:10 ]
За розправлені плечі - дякую! Усім би так (маю на увазі не реакцію на мого вірша)...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Александр Колгатін (Л.П./Л.П.) [ 2012-11-11 19:19:14 ]
І Ваше "Боротьбо!" наснажує, Мирославе


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мирослав Артимович (Л.П./М.К.) [ 2012-11-11 20:19:15 ]
Дякую!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Редчиць (М.К./М.К.) [ 2012-11-11 20:29:50 ]
Славно, хоч і одноманітні рими... Але посвяту краще написати перед першою строфою: Присвячую Наталії Лісовській*... А внизу пояснити хто така Н. Лісовська...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мирослав Артимович (Л.П./М.К.) [ 2012-11-11 21:11:36 ]
Дякую за відвідини. Те, що читала Н. Лісова (не Лісовська)особисто, було саме зі звиклою посвятою - перед першою строфою.
А які одноманітні рими Ви маєте на увазі?



Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Гентош (М.К./М.К.) [ 2012-11-11 21:58:11 ]
Моцно, Мирославе!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мирослав Артимович (Л.П./М.К.) [ 2012-11-11 22:03:05 ]
Дяка, друже! Радий чути!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Наталя Данилюк (Л.П./Л.П.) [ 2012-11-11 22:38:18 ]
Так життєствердно звучать ці рядки-проймає...Все наше життя-це боротьба і вибір.Глибока лірика.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мирослав Артимович (Л.П./М.К.) [ 2012-11-11 22:57:43 ]
Дякую, Наталю! Сподіваюся, що у Вашому житті (з часом) стане більше поезії, ніж боротьби і вибору.:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Роксолана Вірлан (Л.П./М.К.) [ 2012-11-12 00:39:37 ]
І хоч-не-хоч, а на душі – дебати:
одне з-поміж обох – або-або." Надзвичайно!!! Так багатозначно і красиво п. Мирославе. Це присвята двом талановитим і непересічним особистостям водночас - сильні рядочки.
Мені все тутдуже близьке, бо на слова О. Теліги виконую свої музичні композиції, а з Наталкою Лісовою довно знайомі - вітаю її з такою високою роллю- мої віртуальні оплески і квіти!!
(Може якось натрапите на виставу "Антігона" - то зазнайомитеся ще і з моєю рідненькою сестричкою, котра виконує головну роль:))) Най щастить!

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мирослав Артимович (Л.П./М.К.) [ 2012-11-12 11:41:33 ]
Вітаю, Роксолано! Які цікаві кульбіти дарує нам життя - спільні знайомі. З Наталею ми знайомі з 2008 року, коли вона зі своєю подругою, теж акторкою, Олею Бакус, прикрасили своїм майстерним декламуванням мої (неоковирні за збігом приголосних та використанням дієслівних рим:)))вірші на презентації першої поетичної збірки. З тих пір товаришуємо. А вистава поставлена за п'єсою "Олена Теліга. Або-або" авторства Наталі Лісової та Інни Павлюк. Це фактично двогодинна моновистава (без антрактів), у якій Наталя Лісова-Олена Теліга присутні безперервно.Так що я був зачарований філігранно зіграною роллю,що і послужило мотивом для написання цієї посвяти.
А "Антігону", при нагоді, обов'язково перегляну.
Дякую!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тамара Ганенко (М.К./М.К.) [ 2012-11-12 03:29:09 ]
Гарний сильний волелюбний заклик. (Вистави не бачила, але творчість Олени Теліги - чудова...)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мирослав Артимович (Л.П./М.К.) [ 2012-11-12 11:51:22 ]
Далеко не кожному (надто - молодій людині, а тим більше - жінці) під силу свідомо зробити такий вибір...
Дякую...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юхим Семеняко (Л.П./М.К.) [ 2012-11-12 12:01:09 ]
Здається, що саме так, якщо вірити словнику:
Су́дьбо.
Мене це питання зацікавило, бо й собі думаю щось таке написати. Я днями Жванецького М.М. у поїзді бачив.

Без критики,
Г.С.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юхим Семеняко (Л.П./М.К.) [ 2012-11-12 12:03:15 ]
І "жу́рбо".
Мабуть, плавають ці наголоси.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мирослав Артимович (Л.П./М.К.) [ 2012-11-12 14:29:33 ]
Давно не чув, Гарріо-Семене! Що мені у Вас подобається, так це – почуття гумору (у даному випадку - зі Жванецьким). І, звісно, Ваша прискіпливість (у хорошому розумінні) до непорушності правил. Зауваження Ваші слушні, однак я тут свідомо дозволив собі заради змісту поступитися словниковим наголосом. Такі випадки у поезії непоодинокі, як Ви розумієте. Для прикладу, у В.Симоненка («Бубнявіють думки, проростають словами…») (прошу не вважати, що возвишаюся до нього):
«Є міста — ренегати, є просто байстрята,
Є левИ, що мурликають, наче коти,
Божевільно байдуже облизують ґрати
Ще й пишаються з власної сліпоти.»

Чи в Івана Низового («Нічний вістун»):
«Піду до Буська пішки.
Тут мій дім.
Колишній дім...
Вклонюся лиш замкОві
Й гайну до Львова –
Всі мої у Львові...»

Дякую за небайдужість!



Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Флора Мілєвська (М.К./М.К.) [ 2012-11-12 16:46:52 ]
дуже гарно, особливо те, що Ви вхопили не тільки зміст, а ритм, не знаю, як точніше сказати, жіночого мислення)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мирослав Артимович (Л.П./М.К.) [ 2012-11-12 22:19:39 ]
Цей ритм, як Ви кажете, жіночого мислення мені задала переконлива гра Наталі Лісової...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Флора Мілєвська (М.К./М.К.) [ 2012-11-12 22:35:22 ]
гарно)