Бути другом –це вміти сприймати іншого у хвилини радості і в хвилини смутку й зуміти розділити їх із ним.

For J. and J.

Пройшло чотири роки з нашої останньої зустрічі, з нашої останньої розмови. Чотири довгих роки, ми не спілкувались і не бачились. Ні одного дзвінка, ні від одної сторони. Ніби могильна тиша. Я не знаю, як вони поживають, що вони роблять, як себе почувають. Я не задумувалась над цим раніше. Просто в один прекрасний день, а можливо і не прекрасний, точно… його не назвеш прекрасним, не знаю як і чому ми обірвали всі зв’язки. Отак взяли і роз’їхались по різних точках землі. Хоча це не правильно, від однієї я жила недалеко, як би ми хотіли то час від часу могли б бачитись. Але цей переломний момент коли ми перестали спілкуватись змінив все, і його виявилось достатньо щоб обірвати наше спілкування. Сказати, що десять років нашої дружби пішло коту під хвіст…не можна. В нас за ці роки були веселі і сумні моменти, які ми розділяли на трьох. Ми ділились всім, що нас турбувало, чи коли в нас були хороші новини ми летіли один до одного щоб швидше поділитись. Сказати, що ми не сварились, не хочу лукавити. Ми сварились і навіть дуже часто, бувало через дурниці, але ми швидко мирились. Приходили на допомогу без зайвих слів, підколювали один одного, але ніколи не говорили одна одній цих страшних для дружби слів…а я ж тобі казала!!!
Чому за стільки років, саме зараз я про це згадую, над цим задумуюсь?! Я тримаю фотографію на якій стоять три радісні дружелюбні маленькі дівчинки, вони всміхаються, вони задоволені своїм життям, вони задоволені своєю дружбою.
Зараз же все інакше, все змінилось. Не можу сказати на краще чи на гірше. Я знайома з ними з самого дитинства. Я задоволена цим. Ми разом пізнавали світ по дитячому радіючи цьому. Я ніколи б не проміняла проведений з ними час.
Хоч зараз ми не спілкуємось але я знаю, я з впевненістю можу сказати, що доля ще не раз нас зведе. Ми не раз ще побачимось. Завдяки тому веселому часу проведеному в дитинстві разом, ми будемо мати, що згадати. Я завжди рада їх побачити на своєму порозі, завжди їх прийму, ніколи їх не забуду. Я вдячна долі, що колись в дитинстві вона забажала нас здружити. І подарувала нам щасливі миті дружби!


From O.

Я хочу щоб мої найкращі подруги знали. що я завжди з ними, що завжди рада їх бачити і вдячна за те, що вони є у мене!