ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Світлана Пирогова
2026.01.17 22:04
Сталеві, неначе сваї
Пастки льодові у звичних під'їздах,
Брили, мов у холодних печерах.
Як обігріти будинки-гнізда?
Глузду - жах божевілля перечить.

Це не північ, а страдницький Київ.
Дихання вже є густим туманом.
І не снились у снах навіть Кию,

Микола Дудар
2026.01.17 21:42
***
На тиждень вийшли з колії
І повернулись нишком в мрії
Як справжні мрійні хазяї
Супроти бестій - лиходіїв.

Заруби їхні відповзли
Кудись туди, де мокротеча,
А ми в цей час і підросли,

Володимир Ляшкевич
2026.01.17 18:08
Із 70-тих
З волоссям довшим модних галстуків - були ми
незмінним колоритом дискотек,
нічним звучанням парків, денним - вікон,
гротеском вуличним. І переймались віком,
заюним для тісних єднань статевих – з так
безжалісно присутніми над нами
"Бітлами", "Папл

Кока Черкаський
2026.01.17 12:10
Ти хто?
Ти мені так посміхалась,
Наче ми вже переспали.
Проте навіть як кого звати
Ми тоді ще не знали.

Твоє розкішне волосся
Мене всього огортало,
Й мені не було потрібне

Борис Костиря
2026.01.17 10:45
Дощ
Попасти під дощ серед вільного поля.
Попасти під стріли небесних армад.
Потрапити в сіті, болючу неволю,
Під обстріли грізних ворожих гармат.

Попасти під дощ - це везіння чи кара,
Це поклик небес чи прокляття століть?
Пасеться далеко спокійн

І Ірпінський
2026.01.16 21:52
Віддай таємне самоті
Дорогу бавлять ліхтарі
Тікають тіні вслід за снігом
Ніч розчиняється в вині
Чуття ховаються під кригу

Віддай таємне самоті
На зберігання безстрокове
Гріхів лічильник - в каятті

Олена Побийголод
2026.01.16 17:14
1987. Про любимих тварин
Із Леоніда Сергєєва

Навколо калюжечки спирту сирого
сидять таргани В’ячеслав та Серьога,
і перший, відомий між друзів як Слава,
кумпана по вусиках гладить ласкаво:

– Ну що ти, Серього! Не бачу причини!

Юрій Лазірко
2026.01.16 15:52
Пригрій Мене Боже--- українська рок-балада
пригрій мене
Боже
у серці зболілім
хоч я
твої прикрощі
а ти
мої крила

Борис Костиря
2026.01.16 11:53
* * *
Як я люблю оці простори ночі,
Коли усе навколо затихає,
І сняться сни небачені, пророчі,
І марить поле вільне і безкрає.

Від марноти, від торгу і базару
Ти утечеш у ніч, святі пенати,
У ній зустрінеш звістку чи примару,

Іван Потьомкін
2026.01.15 21:29
***
Стільки народ мій мудрості втілив у прислів’я,
що лишатися в дурнях якось вже й незручно:
«Дозволь собаці лапу покласти на стіл, то вона увесь готова захопити».
«Добре говорить, а зле робить».
Чи, може, ми й справді «мудрі потім»?
«Шукаємо мудрість

С М
2026.01.15 21:12
Невідомий воїн (The Doors)
війна закінчиться вже скоро
хай ми зістарились обоє
невідомий воїне

снідають – новини днесь
телек діти поруч десь
ще в утробі – скоро мрець
куля й шолом нанівець

Ярослав Чорногуз
2026.01.15 20:08
Парадокси зими
Зима, зима, снігами вкрила все --
Краса природня і холодна сила.
Але для нас біду вона несе,
Вкраїна мов од горя посивіла.

Не сміх дітей, а горе матерів.
Землі здригання від ракет, шахедів.
Ну хто б тебе, Вкраїнонько, зігрів?

Євген Федчук
2026.01.15 19:55
* * *
Ходять чутки, що колись люди могли знати
Коли саме, в який день будуть помирати.
Ото якось Бог спустивсь, взяв людську подобу,
Подивитись захотів, що ж рід людський робить.
Іде, бачить дід старий тин собі ладнає,
Патики лиш де-не-де в землю устромляє

Юлія Щербатюк
2026.01.15 13:17
Шукаю Людину
А час цей моральність затер
в догоду занепаду плину.
Та я, от дивак, дотепер
нас поміж шукаю Людину.

Шукаю, і мрію знайти
подій серед, надто розхожих.
Та мрії спливають, із тим

Ольга Олеандра
2026.01.15 11:41
***
Сядемо, запалимо свічки.
Руки складені у форму для молитви.
Та слова, що виринають звідкись,
мають смак прогірклий та бридкий.

Хочеться картати – нам за що?
Скільки можна? Скільки ще? Де брати
сили відмовлятись помирати

Борис Костиря
2026.01.15 10:37
Диво
Я все чекаю дива з невідомості,
Немовби пароксизми випадковості.
Впаду у сніг чи в зелень-мураву,
Впаду в надію ледь іще живу.
І стану крапкою у дивній повісті,
Немов непогасимий спалах совісті.

Я дива жду в задушливій буденності.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Жанна Мартиросян
2026.01.16

Таїсія Кюлас
2026.01.11

Вероніка В
2025.12.24

Максим Семибаламут
2025.12.02

І Ірпінський
2025.12.01

Павло Інкаєв
2025.11.29

Артем Ігнатійчук
2025.11.26






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Тамара Ганенко / Вірші / *Разки*

 Українське мaренґо
І таночок вогнистий мій... ...
перейти до тексту твору

• Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.


Рейтингування для твору не діє ?
  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2012-11-14 04:37:20
Переглядів сторінки твору 11780
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг -  ( - )
* Рейтинг "Майстерень" -  ( - )
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.753
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2025.08.22 16:19
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тамара Ганенко (М.К./М.К.) [ 2012-11-14 06:51:56 ]
..чому маренґо - бо пристрасне в творі є більш акцентованим, як на мене, чим в традиційному нашім фольклорі. А чому українське - бо душа однак бере верх.
..Вірш може існувати й без назви, то так намарилось докупи..


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Людмила Калиновська (М.К./М.К.) [ 2012-11-14 06:57:32 ]
красиві почуття... єдине не зрозуміла "Ні разками-намистами"... (дефіс?), або "Ні разками - намистами" (не однією намистинкою, а багатьма намистами),або ж уже "І разками-намистами..."
А вірш таки й справді цвіте волошковим цвітом, саме під настрій згасаючої осені, дякую...:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тамара Ганенко (М.К./М.К.) [ 2012-11-14 17:06:11 ]
Тут у значенні - нічим: ні жодними втіхами, прикрасами, дарунками або чим, - заспокоїти відвергнуту чи залишену красуню, вона має таки взяти “реванш“:) Тому “намистами“ йде як доповнення-уточнення до “разками“, з дефісом. У мене було “шовками-намистами“, але інший варіант краще вписується в звукову палітру твору. Подумаю ще...
Дякую, Людмило, що відчули і побачили))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тамара Ганенко (М.К./М.К.) [ 2012-11-14 22:25:50 ]
..повертаюсь до “шовків“ і ще, відповідно, роблю маленьку зміну, прагнучи чіткості в подачі теми. видно буде як „встоїться“, - вірш у процесі))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Флора Мілєвська (М.К./М.К.) [ 2012-11-14 07:57:29 ]
Гарно, красиві почуття, пристрасні,а з Людмилою згодна))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тамара Ганенко (М.К./М.К.) [ 2012-11-14 17:21:34 ]
:) красиві почуття - такі вартісні в любові... («А з чого ж, Грицю, пісню я складу?...»)
Спасибі, Таню.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2012-11-14 10:10:14 ]
може, "прощай" - в лапки?
Який квітучий вірш!
Остання строфа чоловікам, напевно, особливо подобатиметься)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тамара Ганенко (М.К./М.К.) [ 2012-11-14 17:15:14 ]
Поправляю, Любо, дякую - якщо так промовляє краще ачи виглядає граматичніше.
Спасибі за барви в коментарі)
Щодо останньої строфи, так:), привідкриваю ото чоловікам секрети - так уже ми, жінки, любимо, - нічого інше душу не замінить (не можу ручитися за всіх, але для таких як моя ЛГ, а отже, думаю, - і як багато хто на сайті - характерно:))
Щирий уклін на сторіночці!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Богдан Манюк (М.К./М.К.) [ 2012-11-14 20:49:44 ]
Ваш вірш - чудовий дарунок для емоційних і чутливих! І взагалі нікого не залишить байдужим: чудові образи, жагучість, відвертість!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тамара Ганенко (М.К./М.К.) [ 2012-11-14 21:35:43 ]
Ох, а я сподівалася, - чоловіки в наші таємниці не заглянуть:))))

А якщо серйозно, то - дякую щиро, Богдане, за такий гарний ряд характеристик на вірш, котрий родом - з юності.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мирослав Артимович (Л.П./М.К.) [ 2012-11-14 21:29:34 ]
Запальне маренґо! надто - українське:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тамара Ганенко (М.К./М.К.) [ 2012-11-14 21:44:50 ]
Жага північніших народів не мілкіша, тільки трошки прикрита так - на випадок сніжку несподіваного)))
Вітаю в танцювальнім колі, Мирославе!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Світлий (Л.П./М.К.) [ 2012-11-14 23:23:12 ]
Високострумно...
Юність - буремна пора.
Споглядав з далеченька, щоб бува не загорітися від цього поетичного полум'я :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тамара Ганенко (М.К./М.К.) [ 2012-11-14 23:35:29 ]
Кращі-вибрані починають за сосновими лапами ховатися - аби понад вогнише стрибок не виграти))
Отак - обережність, вона не зашкодить:)
Дякую, Світлий Василю...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Роса (Л.П./М.К.) [ 2012-11-14 23:38:12 ]
І до біса ж значень у цього «маренґо» : ))) Сподіваюсь, до вірша має відношення вермут, а не курча, котре з’їв Наполеон перед битвою під Маренґо... чи його ж кобила. : )))Шоколад «Маренґо» теж, мабуть, добрий, але він до цього вірша точно не пасує… як і колір. Корабель теж… А раптом таки кобила, а не вермут??? А що, «гаряча кров», «пругкі вуста»… :) Ні, таки вермут, там така реклама…. «Вермут Маrengо буквально пронизан ароматом чувственности. Легкость, нежность, утонченность – с одной стороны. Близость, интимность, открытость отношений – с другой. И все это наполнено завораживающим вкусом и исключительной индивидуальностью…» А кліп «Маренґо небо, Маренґо море» мені не сподобався… Тамарочко,сподіваюсь, я не викликала своїм коментарем бажання зробити з мене смажене курча ««Маренґо», це усе пошуковик винен, бо я цього слова взагалі не знала.:) Тільки не треба прибирати назву, вона така гааарна… І вірш класнючий. Єдине, що мене спіткнуло, це остання частина. Імовірно, це моє суб’єктивне сприйняття, але рядочок «Що намарилося би ще?» мені вперто читається як «Що намарилось би іще?», можливо тому що «іще» вимовляється з сильнішим наголосом, перетягуючи акцент з «Що», так мені здається, і це посилює риму… Або хоча б підкреслити «ще» наголосом… Хоча, повторюю, можливо, це тільки моє суб’єктивне бачення, бо я таки мало спілкуюсь українською у реалі.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тамара Ганенко (М.К./М.К.) [ 2012-11-15 06:14:04 ]
О, Таню, я не подумала, щоб трошки пояснити і цей термін. Merengue - це дуже популярний жагучий латино-американський танок. (І, скоріше, українською варіант вимови я мала була би, ближче до написання, подати як Меренґо (зміню, мабуть - хоч звучить то поміж двома звуками «е» та «а»)- Де не мандрую іспано-мовними місцями, натикаюсь на його виконання, наряду з салсою, ча-ча-ча. То справді запальне видовище, і виходить танець в південних народів дуже пристрасно й натурально.
Під назвою Меренґе я знайшла його історію російською тут - http://ru.wikipedia.org/wiki/%D0%9C%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%BD%D0%B3%D0%B5

А ось і сам танець, хто хоче глянути - http://www.youtube.com/watch?v=u3DHmPLgsD8&feature=related
http://www.youtube.com/watch?v=_-tA01lGrug&feature=related

А тут - його танцює песик (і досить добре - у всякому разі, краще за мене, хоч я теж трохи вмію))))- http://www.youtube.com/watch?v=WMBkCw1im5I

аргентінськi виконавці - http://www.youtube.com/watch?v=irOl4kfXNVs&feature=relmfu
колумбійський варіант - http://www.youtube.com/watch?v=MySBNzGqV-8&feature=related

Дякую, Таню, за питання - я і сама захопилася - знайти що ж є про танець в неті, і справді - знайти розповідь не так легко, всі інші значення доплітаються))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тамара Ганенко (М.К./М.К.) [ 2012-11-15 06:23:14 ]
Щодо вірша - я його добряче «кроїла». «Що намарилося би ще?» - спочатку було - «Розчарованим - що ж іще?..» Розглядатиму варіанти й далі, вірш іще не публікувався («Майстерні» не рахую, бо це наш унікальний творчий цех)).
Спасибі велике ще раз, Таню, за Вашу увагу, цікавість і поради.
Щасти Вам і нових творчих та всяких інших здобутків!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Роса (Л.П./М.К.) [ 2012-11-15 14:31:53 ]
Ну от, не вермут! А мені так оте місце з реклами сподобалось!:))) Тамаро, я повинна Вам двічі подякувати: по-перше за учорашню насолоду від Вашого твору самого по собі і плюс посмішки під час протягування за вуха і примірок усіх тих значень до вірша; а по-друге, так я ж нарешті зрозуміла, що мій чоловік усе життя намагається танцювати! : )))) (тсс, по секрету: нам з ним обом до рівня того собачки ніколи не дотягнутись, ми з ним у цьому плані плінтус не перестрибнемо:)))
Тамаро, якщо Ви продовжуєте працювати над останньою частиною, то про волошки гарно, втрачати не хочеться. Тамаро, а Ви про риму до «очей» слова «ачей» не приміряли? Воно надає багато варіантів повороту ситуації, може бути трошки задерикуватим, легко набирає відтінку виклику і, здається, дуже б пасувало Вашій ЛГ.
І Вам, Тамарочко, навзаєм, нових творчих здобутків та всяких інших гараздів!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тамара Ганенко (М.К./М.К.) [ 2012-11-23 20:40:17 ]
Жаль, Таню, вас розчарувати, що не вермут)) Але танок - теж справа добра, правда. І цуцик той, - ох, згода...- що там довго говорити - дресировці підається багато краще чим я теж)))
ачей - цікава пропозиція, побачу, хоч покищо я додала інший варіант, простіший, але, здається - натурально вписується.
Спасибі за гарну розмову й приємність спілкування!
Нових віршів!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Наталя Данилюк (Л.П./Л.П.) [ 2012-11-15 08:23:33 ]
Пристрасно!"Жада"-вперше чую таке гарне слово!..Дуже натхненно і емоційно звучить Ваше маренґо!