ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Світлана Пирогова
2024.04.23 09:40
Плекає сонце життєлюбне нам надію.
Весна квітує поміж нас,
Хоч зазирають в душі ще зловісні дії,
Плекає сонце життєлюбне нам надію.
Єднання сила здійснюює все ж мрію.
І попри труднощі в воєнний час,
Плекає сонце життєлюбне нам надію.
Весна квітує б

Володимир Каразуб
2024.04.23 09:17
І слова, наче, хвилі, хвилі,
Гойдаються, хвилі, мов коми,
І скільки, любові, за ними,
І скільки, іще, невідомих.
І скільки, безмовних, схлипів,
У цьому, голодному, морі,
І лякає, не те, що квилить,
А те, що, не може, промовити.

Ілахім Поет
2024.04.23 07:19
Хтось скаже, що банально вию вовком.
Для мене це є блюзом самоти.
На перехресті не простоїш довго.
А на узбіччя тяжко відійти.
Я підкотив би Принцем, наче в казці.
Та побут твій спаплюжити боюсь.
Хтось скаже – меланхолія якась це.
А як на мене, рад

Віктор Кучерук
2024.04.23 04:48
Віддаляється вчорашнє
І послаблюється шум
Од учинків безшабашних,
І від плину мрійних дум.
Тільки згадки пам'ять мучать
Повсякчасно й без пуття
Про, на жаль, скороминуче
Богом дане раз життя.

Хельґі Йогансен
2024.04.22 21:05
Закривавлена, знищена, спалена
Вже не вперше й не вдруге весна.
Вона — звістка, якої чекаємо,
Але й досі до нас не дійшла.

У молитвах, прокльонах "оспівана",
Хоч нема її в тому вини.
Почуттями брудними, незрілими

Іван Потьомкін
2024.04.22 10:25
Не блудним сином їхав в Україну
Із того краю, що не чужий тепер мені.
До друзів поспішав, щоб встигнути обняти,
До кладовищ, щоб до могил припасти...
...Вдивлявсь- не пізнавав знайомі видноколи,
Хоч начебто й не полишав я їх ніколи,
Та ось зненацьк

Олександр Сушко
2024.04.22 08:52
Ви чули як чмихають їжаки? Ні? Дивно. Спробуйте увечері натерти пусту собачу тарілку під порогом шматочком тушкованого м’яса. Як сяде сонце – вдягніть щось балахонисте з каптуром та сядьте в кущах на ослінчику. Гарантую: на густий запах тушонки їжак

Леся Горова
2024.04.22 08:32
Верба розплела свої коси за вітром
Під ними у брижах виблискує став,
Скотилися з берега запахи літа ...
Втікаючи геть очерет захитав

Сполоханий крижень. У сірої чаплі
Сьогодні в болоті скрипучий вокал,
А сонце розсипалось плесом по краплі,

Ілахім Поет
2024.04.22 07:03
З гори, з Сіону видно все і скрізь! Дивись, запам’ятовуй, Єшаягу! Як паросток башанський нині зріс, яку він приписав собі звитягу.

- Я бачу – в наступ знову йде Арам; і смертю Манасія та Єфрем нам загрожують. Їм кістка в горлі – Храм! Хизуються – баг

Козак Дума
2024.04.22 07:01
Словами не відтворюються ноти,
а ключ скрипковий – музи реверанс.
Приємно спілкуватися на дотик,
коли у тиші слово – дисонанс.


Віктор Кучерук
2024.04.22 05:47
Клекоче й булькає вода,
І піниться, мов юшка, –
Мигоче блякло, як слюда,
Повніюча калюжка.
Навколо неї, як вужі,
Снують струмки глибокі,
Бо для калюжі не чужі
Оці брудні потоки.

Артур Курдіновський
2024.04.21 22:16
МАГІСТРАЛ

Бездонна ніч своєю глибиною
Створила непохитний нотний стан.
А сивий сніг спостерігав за мною:
Чи впораюсь я з болем свіжих ран?

Мелодія, пригнічена журбою

Микола Дудар
2024.04.21 21:42
Квітні, травні, липні, червні…
Серпнів я би не чіпав…
Не помістяться в майстерні —
Нечитайло підсказав…

Що робити, де та правда?
Що такого я зробив?
Серпні наче — не завада,

Ілахім Поет
2024.04.21 21:09
Ти була всім, чим я дихав і дихаю.
Тим, що втрачав і що в серці відкрив.
Грізною зливою, повінню тихою.
Теплим ковчегом в безмежності криг.

Садом Едемським і небом з сузір’ями.
Чим насолоджувавсь я, чим страждав.
Днями святковими, буднями сір

Євген Федчук
2024.04.21 14:49
Стояв травневий ясний, свіжий ранок.
Вже сонце освітило куполи
Софії. Ніч майнула наостанок
За Гору. Пташки співи завели.
Грайливі горобці чогось зчепились
У поросі. Знайшли, напевно, щось.
А сонні голуби на те дивились
Зі стріхи. Сонце вище піднял

Ігор Шоха
2024.04.21 11:43
Життя таке, що їде дах,
та поки дибаємо далі,
воно збувається у снах
як репетиція реалій.
Ховатися немає де,
хоча і мусимо – подалі:
на Марсі, Місяці... ніде,
якщо і досі де-не-де
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Ілахім Поет
2024.04.15

Степанчукк Юлія
2024.04.15

Петро Схоласт
2024.04.15

Дирижабль Піратський
2024.04.12

Анатолій Цибульський
2024.04.01

Ігор Мартинюк
2024.03.28

Вадим Водичка
2024.03.26






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Валерій Хмельницький / Вірші / Суховій Оксана

 Без бiкiнi (поетична пародiя)

Чорні сукні летять. Не питай і нічого не згадуй.
Завтра буде вода. А сьогодні мене не тривож.

Ми купалися вдвох. А тепер знебуло і минуло.
Чорні сукні летять, чорні сукні над морем уже.
...
Нащо ти мене ждеш? Я – плацкартна заплакана постіль.
...
чорні сукні мої вже за пругом вечірнім летять.
...
Мокрі сукні мої… полетіть на осінній лиман.

І скажіть, що мене… що для неї… що більше нема.

Оксана Суховій

Альбатроси і чайки. Летять і кигичуть над морем.
Завтра буде цунамі. Вночі попередили нас.
Та про це я не знаю - учора пішла в дикі гори.
Залишилась сама там. Жалкую тепер повсякчас.

Я купалась вночі. І стягнула бікіні із себе.
Сильний вітер здійнявся. Бікіні знялося увись.
Понад морем летить. Аж до самого синього неба.
А у морі – акули. Злякалась і крикнула: «Брись!»

На купейний - нема. У плацкарті - до самого рана.
Так, на морі – життя. А без моря – то тільки напів…
Телевізор дивлюсь – а бікіні моє на екрані.
Запилюжене, чорне – стонадцять чорнезних чортів!..

Приїжджаю додому – у небі літає бікіні.
Звечоріло над Бугом. Бікіні спустилось в лиман.
Засмагаю тепер понад річкою синьою в сіні
Без бікіні. Чому? Та нема його більше, нема.


21.11.2012

* Натхнення: Оксана Суховій "Чорні сукні летять" (http://maysterni.com/publication.php?id=84222)


Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.
Контекст : Оксана Суховій Чорні сукні летять


      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2012-11-21 11:56:27
Переглядів сторінки твору 3642
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 0 / --  (5.063 / 5.42)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.995 / 5.44)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.810
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Конкурси. Теми Пародії та епіграми
Іронічна інша поезія
Автор востаннє на сайті 2023.04.12 17:19
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ірина ШушнякФедоришин (М.К./М.К.) [ 2012-11-21 13:17:36 ]
.....Я купались вночі.....
......Понад над морем летить.....

задум чи одруківочки?;)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2012-11-21 14:40:56 ]
Одруківочки. :) Дякую, Ірино, виправив.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Вітер (Л.П./Л.П.) [ 2012-11-21 13:25:19 ]
це якийсь збочений маразм.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2012-11-21 14:42:29 ]
Ага. :))) Читали Григорія Клімова? Він пише, що серед робітників і селян збоченців - 5%, серед інтелігенції - 50%, а серед творчої інтелігенції (до якої відносимось і ми з вами) - 95 %. :)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сергій Гупало (М.К./М.К.) [ 2012-11-21 15:28:38 ]
А Ви, Валерію, читали С. Гупала? Він пише, що серед робітників і селян збоченців - 50 %, серед інтелігенції - 50%, а серед творчої інтелігенції (до якої відносимось і ми з вами) - 5 %. :)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2012-11-21 15:58:39 ]
О, це більш приваблива статистика (для нас з вами). :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сергій Гупало (М.К./М.К.) [ 2012-11-21 16:16:52 ]
Я теж так гадаю! Шануймося!

Для обізнаності щодо цього важливого питання(нормальність -- ненормальність - збочення) рекомендую прочитати працю Володимира Чижа "Болезнь Н.В.Гоголя: Записки психиатра".


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2012-11-21 16:53:53 ]
Один з важливих показників нормальності - почуття гумору. У ненормальних воно відсутнє. :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Семен Санніков (Л.П./Л.П.) [ 2012-11-21 16:35:48 ]
Автор написала.
Якби написав я, то написав би стільки, скільки вважав би за потрібне. Якщо це був би сонет, то я намагався б утиснути у його рамки все, що збиравсь.
Не завжди так виходить, але внутрішній потяг до гармонії та лаконічности, а водночас і до інформативности, мене не залишає.
Ви, наевне, допомогли автору домалювать недомальоване, а собі допомогли не залишатись осторонь технологічного процесу віршотворення.
Хотілось би побачить і вірші тієї тематики, що Вас цікавить - Вашої. Мені погано віриться у те, що написане - душевно і сердечно Ваше :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2012-11-21 17:02:35 ]
Зрештою, можна було і не називати цей вірш літературною пародією, можна було б і настільки далеко відійти від оригіналу, що ніхто б і не здогадався про його зв'язок з Оксаниним віршем. Просто вірш Оксани мене надихнув на написання свого, послужив джерелом натхнення - ось і все. І, можливо, навіть, щоб зробити їй приємно, я не відмовив і собі в задоволенні взяти її вірш в епіграф і залишити деякі алюзії. А назвав його так, можна сказати, і по інерції (невеличкі такі хитрощі автора - пародії з більшим задоволенням читають). :)
Вдячний за відгук, Семене.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Семен Санніков (Л.П./Л.П.) [ 2012-11-21 17:17:41 ]
Можливо (я намагаюсь буть не надто категоричним, на відміну від баранів, коли ті дубасять рогами куди їм заманеться), Вашому віршу бракує поетичного оздоблення. Речення - сурядні, підрядні, питальні, окличні, називні тощо залишаються реченнями, скільки їх не римуй. Той, хто цього не усвідомлює, залишається ЛИШЕ версифікатором більш вищого, більш нижчого, середнього чи якогось иншого, класу. Поезія- це, щонайменше, буяння образности і краси. Насправді, вона має більш містку ознаку.
Смішні чи дуркуваті вірші, чим би автори їх не називали - пародіями, переспівами, одами, відгуками без поезії у них залишаються лише віршованими текстами.
Дякую за Вашу терплячість дослухать мене до кінця :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2012-11-22 08:11:13 ]
Іду шукати метафори. ;)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Кока Черкаський (Л.П./М.К.) [ 2012-11-24 19:41:18 ]
Пародія Валерія Хмельницького надихнула мене на створення своєї пародії на пародію і на оригінал вкупі. Гадаю, що це вже є промовистим - на вірш, який не "чіпляє", пародію писати не особоливо-то й хочеться :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2012-11-25 10:28:31 ]
Вдячний, пане Миколо, за підтримку та схвалення. ) Ви абсолютно праві - на нецікаві вірші пародію теж нецікаво писати. )


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2012-11-21 19:58:11 ]
Якщо можна літати чорним сукням, то чому не можна кольровим бікіні? Дайош рівність )
А ще пригадалось із Вероніки Доліної:
"Никто не знает, что мой дом летает..."


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2012-11-22 08:01:13 ]
Та звісно. :)
Дякую, Любо!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Кока Черкаський (Л.П./М.К.) [ 2012-12-02 20:00:12 ]
Валерію Х., куди ви діли вашу нєтлєнку?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2012-12-03 07:56:10 ]
Це поки що секрет, пане Миколо. ) Після закінчення терміну секретності розповім. ОК?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2013-10-08 09:21:42 ]
Закінчення терміну секретності настало, і моя, за Вашими словами, "нєтлєнка", пане Миколо, повернулась на своє місце. :)