ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Юрій Гундарєв
2025.10.09 09:47
Сьогодні, 9 жовтня, йому могло би виповнитися 85 років. Але він пішов у захмар’я сорокарічним.
Можливо, такі яскраві особистості конче потрібні не лише тут…
До речі, одна з львівських вулиць носить його ім‘я.

Дві маленькі зелені фари
висвітлюють шл

Борис Костиря
2025.10.08 22:17
Давно я не був
на залізничному вокзалі.
Узимку він промерзає
до самих глибин,
як серце печалі.
Вокзал став для мене
землею обітованою,
куди спрямовані мої мрії,

Сергій СергійКо
2025.10.08 16:12
Я сьогодні відкрив Америку!
Та не ту, що Колумбом знайдена,
Не могутню й блискучу з телеку,
а старим імпотентом займану.
Її тіло, колись привабливе,
У вбранні дивувало вродою,
Та всередині – вся оманлива
І тепер виглядає хвойдою.

Сергій СергійКо
2025.10.08 16:12
Я сьогодні відкрив Америку!
Та не ту, що Колумбом знайдена,
Не могутню й блискучу з телеку,
а старим імпотентом займану.
Її тіло, колись привабливе,
У вбранні дивувало вродою,
Та всередині – вся оманлива
І тепер виглядає хвойдою.

Леся Горова
2025.10.08 15:15
Перед осінню ніби винною
Почуваюся без вини.
Розлітається павутиною
Перший зАзимок слюдяний.

І жовтневого дня короткого
Багровиння снує клубки.
Кривда в них примостилась котиком

Володимир Мацуцький
2025.10.08 13:20
грудня 2025 року Норвезький Нобелівський комітет винесе рішення: «нікому з глав держав не присуджувати премію миру». До такого рішення потенційні члени комітету прийшли заздалегідь, ознайомившись з дослідженнями міжнародної групи науковц

Володимир Бойко
2025.10.08 11:12
Колись бункери були прихистком героїв, а нині по бункерах рятує шкуру якесь пуйло. У майбутньому вивчення історії рашизму буде справою не політологів, а паразитологів. Право сильного сильне, але не праве. Малодушним завжди мало загублених душ.

Віктор Кучерук
2025.10.08 06:14
Зранку за вікнами осінь
Хлюпає нудно дощем, -
Плани зруйновано зовсім,
Душу охоплює щем.
Тільки корити не стану
Час дощовитий ніяк, -
Осінь - обманлива пані, -
Знати повинен усяк...

Борис Костиря
2025.10.08 00:05
Скільки часу ми втрачаємо
на сон! Як шкода,
що безліч годин
іде в нікуди.
Сон - це ніби інша реальність,
але часом така моторошна.
Важко зрозуміти,
яка реальність є справжньою:

Олександр Буй
2025.10.07 21:12
Останнє золото кленове
Здимає осінь із палітри...
Зими морозна передмова
Уже вчувається в повітрі...

Довкілля стане чорно-білим,
Де півтони – у сірій гамі...
Вітри мереживні метілі

С М
2025.10.07 15:15
Відусюди чую кроки марші тисяч ніг бо
Уже літо і знову час настав
Для уличних утіх бо!
На що ти годен отут
Самі рокабільні витівки
Адже в соннім Лондоні не треба
Уличних вояків
От

Юрко Бужанин
2025.10.07 14:17
В пухнастому світі
Пухнасті створіння
Пухнасто щасливі
У всіх поколіннях.
І сонце пухнасте
Їм світить ласкаво.
В пухнастому небі –
Пухнасті заграви.

Сергій Губерначук
2025.10.07 12:23
Материк.
Атмосфера.
Зирк!!!
Птеродактиль – Неандерталець.
Далі
просто
людей
п

Олександр Сушко
2025.10.07 12:01
Поховах і донечок, й синів,
Нащо жити? Може, ліпше вмерти?
Бо осліп від горя, онімів,
Бо від горя став чорніший смерті.

Плюнула вогнем у рай орда
І потік в Дніпро ручай кривавий.
Боже! Я б своє життя віддав

Віктор Кучерук
2025.10.07 05:55
Темні хмари, а під ними
Міцнокрилі журавлі
Подаються невдержимо
До заморської землі.
Сіра далеч, а з-за неї,
Добре чутно звіддаля, -
Кличе теплістю своєю
Облюбована земля.

Борис Костиря
2025.10.06 22:11
Похмурий горіх
із зів'ялим після морозу листям.
Він нагадує старого,
який просить милостиню.
Голосіння дідугана
ударяються об небо
і осипаються
не золотими монетами,
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Федір Александрович
2025.10.01

Ірина Єфремова
2025.09.04

Сергій СергійКо
2025.08.31

Анастасія Волошина
2025.08.13

Василь Пастернак
2025.08.04

Олександра Філь
2025.07.17

Сергій Святковський
2025.06.27






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Роксолана Вірлан (1971) / Вірші

 Стугонять розпанахані гени
Образ твору Чорний досвіде, дай нам отями
окропи огнезірно з Небес! -
демонічними скусані псами -
ми отруєні ними і днесь.

Утинали нам обрії..! Kрила
прострочило упирське жало!
Ув антоновім пеклі ряхтіла
розкалинена даль..! - відбуло?
Стугонять розпанахані гени
І кричать геноцидним тавром!-
бо вмонтовано страхи гієни,
меншовартості влито оском.
перекроєне нації тіло -
cвітовим, хірургії, ножем
перештопано душу уміло
і запудрено все міражем!
Нам обірвано промені сили-
димна, Сонце закрила, доба!
Нас боялися...рвали... палили,-
а за те, що були не "юрба"!
не вколишеться голос опухлий...
в генну пам"ять забито клинком
немовляткові немічні рухи,
в грудях мами - тужнЕ молоко...


Запалімо свічки...одгорімо -
хай відновиться з попелу тлінь
Сонце-ген, що зійде незборимо-
надпотужністю наших молінь.

Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.


Рейтингування для твору не діє ?
  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2012-11-23 23:55:11
Переглядів сторінки твору 4163
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг -  ( - )
* Рейтинг "Майстерень" -  ( - )
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.771
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2025.10.07 23:15
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Флора Мілєвська (М.К./М.К.) [ 2012-11-24 00:52:18 ]
хай відновиться з попелу тлінь
Будемо вірити!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тамара Ганенко (М.К./М.К.) [ 2012-11-24 09:15:11 ]
Хай і не будем юрбою, ніколи...

(ЗАгнано, мабуть, так? Або авторський наголос?)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Наталя Чепурко (Л.П./Л.П.) [ 2012-11-24 11:24:06 ]
Моцно рветься із грудей оте наболіле. ВІРИТИМЕМО, ЩО КОЛИСЬ ВОНО СТАНЕ ВІДБОЛІЛИМ!
З повагою!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Уляна Дудок (М.К./М.К.) [ 2012-11-24 11:51:52 ]
Геноцидне тавро ще довго пектиме, відлунням тим часів... Вічна пам'ять нашим предкам убієнним!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Адель Станіславська (М.К./М.К.) [ 2012-11-24 12:17:02 ]
Потужною енергетикою насичений вірш, Роксоланочко. Не дозволяймо спати нашій пам"яті та свідомості!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Гентош (М.К./М.К.) [ 2012-11-24 14:04:39 ]
"Сонце-ген, що зійде незборимо-
надпотужністю наших молінь"... Треба вірити. І треба пам"ятати. Сильно написано.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Менський (Л.П./Л.П.) [ 2012-11-24 16:56:14 ]
Болюча тема, яка добре викладена, Роксолано, у Вашому вірші. І за це - дяка.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрко Семчук (Л.П./Л.П.) [ 2012-11-25 00:18:31 ]
Наче небо ось-осьдечки трісне і зіллється невимовна біль! Страшна травма і за межею сприйняття твір! Спасибі


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мирослав Артимович (Л.П./М.К.) [ 2012-11-25 05:50:34 ]
Це те наболіле, яке йде з глибини серця...
"Приведи нас, о Боже, до тями"...
Дякую за почуття...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Роксолана Вірлан (Л.П./М.К.) [ 2012-11-25 16:18:09 ]
Сердечно вдячна всім, хто завітав на цього вірша...всім, хто залишив свічечку Па"яті на віконці моєї сторінки.
Світла Пам"ять нашим ріднесесньким прабатькам і праматерям.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександра Ілона (Л.П./Л.П.) [ 2012-11-27 00:36:17 ]
Пам*ять Вічна і Світлом осяяна.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Роксолана Вірлан (Л.П./М.К.) [ 2012-11-28 09:09:08 ]
Дай Боже!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ірина ШушнякФедоришин (М.К./М.К.) [ 2012-11-28 13:18:55 ]
"Сонце-ген, що зійде незборимо-
надпотужністю наших молінь", - !!!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Роксолана Вірлан (Л.П./М.К.) [ 2012-11-28 14:50:24 ]
Спасибі, Ірусю, що долучилася...вірю у відродження Сонце-гена:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Александр Колгатін (Л.П./Л.П.) [ 2012-12-03 09:59:32 ]
Несамовито, романтично, навіть неоромантично. Із поштивим уклоном Вашій силі, Роксолано. Завжди неабияк вражає


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Роксолана Вірлан (Л.П./М.К.) [ 2012-12-06 06:18:57 ]
Александре, вдячна за слово Ваше тепле. Сильною лише вчуся бути, але радію, якщо у цих рядках відчули стержневість- я дуже цього хотіла...