ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Тетяна Левицька
2026.09.16 14:45
Нашіптує безсоння...
Нашіптує безсоння повсякчас
натхненних віршів сонячні сюжети.
Ще пам'ятаю, як кружляли вальс
і відривались від землі на злеті.

Хотілося, щоб свічка воскова
на підвіконні танула до ранку
і наодинці мовились слова —

Світлана Пирогова
2026.09.16 14:00
Олешки в блокаді
Безкрила осінь, безвиїзна осінь.
Олешки в блокаді їстоньки просять.
Сухариків банка - запас золотий.
Ні світла, ні газу, куди їм іти,
Як міни повсюди, зиркають вирви,
Снаряди летять. Хіба люди винні?
Будинки зруйновані. Щит це живий.
Виснажлива осі

Борис Костиря
2026.09.16 13:37
* * *
Відрахунок ведеться на долі секунди.
Щось повинно відбуватися саме тепер.
Ці секунди, як лицарі, в лати закуті.
Я поглянув у даль і в знемозі завмер.
Може, випити залпом гіркої цикути.
Я прорвався у небо, у вічний етер.

Щось повинно відбуватися. М

Ольга Олеандра
2026.09.16 08:39
Молитва
Яблуня з червоними плодами золотіє під моїм вікном.
Чуєш, Боже, осінь цими днями
[попри рев тривог і гніву гамір]
ллється долу яблучним вином.

Бачиш, Боже, крізь густіші тіні сонця пробиваються мечі.
Ці мечі – похмурих днів святині
[як вони на

Віктор Кучерук
2026.09.16 06:58
* * *
Мій війною утомлений слух знов налякано ловить
Монотонне дзижчання "шахеда" в загуслій пітьмі.
Його тінь смертоносна несеться вздовж схилів Дніпрових,
Маневруючи звично, а іноді лиш по прямій.
А за мить мій напружений слух чує радісно тишу
І тремтл

Ольга Садкова
2026.09.15 23:58
Скрипалі
Знайомі скрипалі —
квартет —
мелодію заграли:
була глибінь, а потім — злет,
сум з радістю в спіралі,
лелечий голос з-під небес,
русалчин тихий з моря.
В любові вмер хтось і воскрес,

С М
2026.09.15 23:17
Стукаю, не чуєш? (The Rolling Stones)
шуз у тебе оксамитний
черевики знамениті
згляд немов наркот
& швидкий твій фрік-джайв, ха
стукаю, не чуєш? у твоє вікно
стукаю, не чуєш? у твої двері, ов
стукаю, не чуєш? у бруді вуличним
ей

хома дідим
2026.09.15 22:44
* 203 *
твої стосунки із пеклом
нічим вони не інакші
ніж у віршарів типових
нехай собі гумористів
якщо не хочеться кави
нормально попити чаю
простої води лигнути
чому би не з водогону

Володимир Бойко
2026.09.15 17:57
Гадюка
Чоловік пішов до лісу
Грибів позбирати,
Аж на нього стриб – гадюка
Й ну його кусати.

Душу й тіло змордувала,
До серця дістала,
Нижче пояса вкусила

Борис Костиря
2026.09.15 17:53
Новітній сніг
Новітній сніг пішов для нас неждано,
Укривши сподівання на весну.
Новітній сніг, як істина жадана,
Яка покрила душу вогняну.

Літопис тиші пише ця негода,
Хорали душ, поеми небуття.
Романи вічності здобули гордість

Віктор Кучерук
2026.09.15 09:45
* * *
Прохолода вечорова,
Шурхіт підошов, -
То спалахує розмова,
То тьмяніє знов.
Мов троянда червонієш
Поруч юна ти, -
Радість, смуток і надію -
Все пізнати встиг.

Вячеслав Руденко
2026.09.15 08:33
Коріння і перестороги
Від брам солоних і строкатих
І Ромоданівського тракту
Тікаю, ніби справжній Гудвін*, —
Раптово серцем ставши в п’ятах.

Корній тримається коріння,
Місцина місячна — вологи,
Щур — гарбузового насіння,

хома дідим
2026.09.14 23:49
* 202 *
комусь цікаві теми
глобальні
та космічні
логічні піруети
на фоні чорних дір
хтось
обирає розпач
межуючий із відчаєм

Борис Костиря
2026.09.14 13:54
Розмах
Безсоння випалює розум.
Пустеля, якою йде Ромул.
Побачимо розуму розмах.
Небачена сила і розмір.
Пізнаю глибокі закони
Свідомості без перепони.
Не знають шляхи заборони,
Долаючи всі забобони.

Вячеслав Руденко
2026.09.14 12:13
Мабуть
Сірий дощик кропить — буде бабі клопіт:
Осінь через тиждень знов зайде в село.
Дід на дворі босий смалить папіросу,
Мокра чорна кішка моститься в відро.

А сусідка Мотря варить юшку вкотре,
І не тільки юшку — ще й густий куліш.
До вдовиці Мотрі в т

Олена Побийголод
2026.09.14 09:55
1937. Пожежник
Василь Лебедєв-Кумач (1898-1949)

Каска сяє у сонячній ласці,
на всі боки проміння ллючи;
у тій мідній начищеній касці
ходить милий мій на каланчі.

Він пожежник украй діловитий,
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Ольга Береза
2026.09.08

Ярина Діброва
2026.08.07

Анастасія Ехо
2026.08.01

Фел Ходак
2026.07.22

Ольга Садкова
2026.07.18

Анна Марчук
2026.07.12

Паб Лімерик
2026.07.12






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Татьяна Квашенко (1972) / Вірші / производная души

 спи, родной...(последняя ночь осени)

Благодарна Адель Cтаниславской за создание плейкаста:

http://www.playcast.ru/view/1422756/4575beba3e7f2de7423210f635031d9e6ecf5a12pl

Спи…

Засыпай
этой
осенью -
300 минут на покой.
«Завтра»
нас ждёт
– не допросится
в гости.
Проснёмся зимой
вместе.
Тоска отменяется.
Взглядом коснётся ресниц
Небо.
Оно не меняется
даже вдали от столиц –
общее,
близкое,
вечное…
Снам, Небо, тайну открой -
как нам в Твоей бесконечности
вместе проснуться?

Родной…


30.11.2010





Рейтингування для твору не діє ?
  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2012-11-30 22:17:00
Переглядів сторінки твору 3730
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг -  ( - )
* Рейтинг "Майстерень" -  ( - )
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.662
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2026.06.12 13:34
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Наталка Янушевич (Л.П./М.К.) [ 2012-11-30 22:42:59 ]
Так гарно!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Домінік Арфіст (Л.П./М.К.) [ 2012-11-30 22:44:11 ]
Класс!

Разве под такую колыбельную уснёшь?
:о)



Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Татьяна Квашенко (Л.П./М.К.) [ 2012-11-30 22:50:27 ]
cпасибо вам, мои хорошие!)

а до зимы остался только час...

:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Світлий (Л.П./М.К.) [ 2012-11-30 23:49:00 ]
За вашими прогнозами, зима має бути багатообіцяючою...

Гарно.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Татьяна Квашенко (Л.П./М.К.) [ 2012-12-01 21:08:33 ]
легких вам Филиповок, Василий
благодарю за оптимизм :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Вітер (Л.П./Л.П.) [ 2012-12-01 13:41:57 ]
Небо.
Оно не меняется
даже вдали от столиц – это хорошо.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Татьяна Квашенко (Л.П./М.К.) [ 2012-12-01 21:07:22 ]
в глазах, которые смотрят в его высоту, оно отражается одинаково, с той же глубиной :)
спасибо, Юля


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Лазірко (Л.П./М.К.) [ 2012-12-01 16:35:06 ]
Красиво і поетично. Хоча, як на мене, у житті немає нічого сталого, а тим паче - неба.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Татьяна Квашенко (Л.П./М.К.) [ 2012-12-01 19:09:28 ]
Его постоянство - в непостоянстве :)

спасибо, родной)..


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Леся Низова (Л.П./Л.П.) [ 2012-12-01 23:20:22 ]
Марта, я очень удивлена Вашему комментарию, адресованному мне и Людмиле на странице Семена! Я НЕ БЛОКИРОВАЛА для Вас страницу отца. Думаю, Людмила тем более. А что касается Вашего удаленного мною комментария, то, как мне кажется, честнее свои претензии к Людмиле высказывать на ее странице, поскольку все это выглядело как выяснение отношений с Людмилой и не касалось стихотворения Низового. И, кстати, Видана вполне может за себя постоять. Она самодостаточна. А наш спор с Семеном... это наше дело. С уважением.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Татьяна Квашенко (Л.П./М.К.) [ 2012-12-02 10:11:14 ]
здравствуйте, Леся! спасибо за визит. мне жаль, что нам приходится говорить под стихами на темы, их не касающиеся, но другого выхода, очевидно, нет. дивные вещи творятся, знаете. я вчера несколько раз пробовала зайти на страницу Низового через страницу комментариев от вашего и от Людмилиного комментария, но мне писалась 404 ошибка, которая обычно выдается в случае блокировки страницы. Возможно, у нас есть ангел-хранитель, а может быть, злой бес за нами наблюдает) Сегодня все работает. Мои ответы Людмиле касались непосредственно стих-ния и читательского его восприятия, а никак не выяснения каких-либо отношений. Как бы не была самодостаточна Видана - мне больно видеть, как незаслуженно гнобят открытого искреннего человека, ничего плохого не хотевшего, более того - заметившего то, что трудно не заметить, и уж никак не имевшего цели задеть этим Автора. Никогда не прохожу мимо подобного, нравится это вам или нет. Уж кого-кого, а меня в нечестности упрекать - ну это...) Ваш спор с Семеном - безусловно на вашей совести. У меня просто был такой шок от обнаруженной блокировки, что высказаться было необходимо, и лучшего места, к сожалению, не нашлось) Очень рада, что наш ангел-хранитель сжалился над нами, и вопрос с блокировками таки снят. Умение договариваться - одно из самых замечательных качеств, присущих людям)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Леся Низова (Л.П./Л.П.) [ 2012-12-02 11:52:53 ]
Здравствуйте, Марта! Спасибо, что откликнулись. Мне безумно неприятны эти перепалки... Оставим это в прошлом. Но Марта, как Вы считаете, когда задаются подобные вопросы, в данном случае Виданой, кому они адресованы?! Папе на НЕБО?! Я сама филолог-украиновед, но мне бы и в голову не пришло подходить к произведению поэта с анализом согласования форм в предложении. А где реакция Виданы на тему, на душу поэта, на мелодику, ритмику и т.д.? Неужели этого ничего нет? Это не замечается? Если бы отец был жив, он бы с удовольствием подискутировал. Он всегда легко и просто общался то ли с молодыми и начинающими поэтами, то ли с уже имеющими имя в литературе. С его легкой руки более трех десятков учеников (они считают папу своим наставником) нашли свое место в поэтическом мире. И он очень любил помогать творческим людям, чтобы их книги увидели свет. И многие по его рекомендации стали членами Союза писателей Украины. Его душа была открыта для всех. И, конечно, он любил молодых поэтесс... Но как теперь можно получить ответы на свои вопросы, адресованные Низовому, Чернявскому, Романенко, Титову, Чубаю, Кузнецову, Винграновскому, Франко? Если филологу захотеть... Но этих людей нет с нами, а есть их наследие. И спорное папино стихотворение уже является частью украинской литературы. Видимо, поэтому Людмила так отреагировала... Она очень ценила и любила моего отца и считает его своим наставником. Если бы он был жив... можно с ним спорить, даже придираться... он ценил живую дискуссию... Но сейчас... Кто ответит Видане?! Папа?! А Семен... Марта, поверьте, он переступил ту тонкую грань... Извините за долгие размышления. Думаю, наше с Вами общение будет человечным и обоюдным. Еще раз спасибо за понимание. С уважением.