ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Тетяна Левицька
2026.01.29 11:43
Мелодія минулого
То він мене ніколи не кохав.
Чи згадує мелодію минулу?
Бо я ще й досі вальсу не забула,
як лопотіли в полисках заграв.
Ніяк наговоритись не могли,
всотати ніжність в почуття незриме
і дієслів не висказаних рими
під небесами бурштинових слив.

Борис Костиря
2026.01.29 11:26
Стадіон
Порожній стадіон - як виклик порожнечі,
Як виклик непроявленому злу.
Гуляє дух свободи і предтечі,
Як виклик небуттю і злому королю.

На стадіоні грає Марадона.
Всі матчі вирішальні у цей час
Розіграні на полі стадіону,

Сергій Губерначук
2026.01.29 11:12
Поліфонія
Поліфонія – лебедине звучання
рук погладливих,
синя синь,
кіт манюній з тонюнім сюрчанням,
що з-під боку мого смокче тінь,
мов комарик, який у комору
у тепло, у неволю, з простору…

Олена Побийголод
2026.01.29 10:42
1942. Нашестя
ЯК ПРО НАС

Із Іллі Еренбурга (1891-1967)

Вони напали, сказом пройняті,
з азартом вбивць та упиряк;
але таке є слово: «встояти»,
коли й не встояти ніяк,

Ярослав Чорногуз
2026.01.29 05:37
То хто ми?
То в жар мене, то в холод кине,
Рояться думоньки сумні --
Так заболіла Україна...
І душать сльози навісні.

Вкраїнці -- у боях титани,
І творять чудеса в борні,
А між собою - отамани,

Ірина Вірна
2026.01.28 23:03
у цьому будинку зникають душі...
У цьому будинку зникають душі....
Ти хочеш ступити на його поріг?
Спочатку прислухайся до звуків
(а раптом десь стогін ... крізь тишу століть)

У цьому будинку зникають душі...
Поріг переступлено...
Страшно? Не йди!

Тетяна Левицька
2026.01.28 20:52
Я без нього
Не вгамую серця стук...
Січень, змилуйся над нами.
Божевільний хуги гук
між розлогими ярами.

Милий в чаті пропаде,
згубиться і не знайдеться.
Припаде ж бо де-не-де.

Микола Дудар
2026.01.28 20:24
Хто його знає
…ось вона, ось… старенька верба
Потрісканий стовбур все той же…
Що, не впізнала? пам’ять не та?
Ти зачекай… Вербонько-боже

Спомини лиш… встрічала весну
А в жовтні покірно жовтіла
Листя і віття з рос і в росу

Іван Потьомкін
2026.01.28 18:46
Трестман Григорій "Марк Шагал в Меа-Шеарім"
Усе сторчма на цім святковім світі.
Лиш догори ходить єврей дає ногам.
Чи ж перший я, хто запримітив,
Що полотно мудріш, аніж художник сам?

Портрет мій був би рабину впору.
Затіснуватий, може, але ж пасує так.
Вічно і в’ їдливо вивча він Тору,

Ірина Білінська
2026.01.28 13:37
***
Які красиві ці сніги!
Які нестерпні!
Під ними тліє світ нагий,
як скрипка серпня…
Його чутлива нагота —
ламка і ніжна,
укрита попелом, як та
жона невтішна.

Борис Костиря
2026.01.28 11:13
Таємне слово
Таємне слово проросте крізь листя,
Крізь глицю і знебарвлену траву.
Це слово, ніби істина столиця,
Увірветься в історію живу.

Таємне слово буде лікувати
Від викривлень шаленої доби.
Воно прорветься крізь сталеві ґрати,

Юрко Бужанин
2026.01.28 09:49
У пошуку істини.
Це так просто —
не шукати істини у вині,
коли вона прозоро стікає
стінками келишка з «Чачею».
Входиш туди критиком,
а виходиш —
чистим аркушем.
Перша чарка — за герменевтику,

Олександр Буй
2026.01.27 20:27
Смиренний псих
Підвіконня високе і ковані ґрати.
Не побачити сонця за брудом на склі.
Номер шостий на дверях моєї палати –
Аж до сьомого неба портал від землі.

Стіни, білі колись, посіріли від часу,
Сіру стелю вінчає щербатий плафон,
Світло в ньому бліде – та ні

С М
2026.01.27 18:04
Кохання зимові дні (The Doors)
січневий день і вітер зимний
ось я закоханий чом би і ні
вітер пройма така причина
гріємося доторки рук твоїх

нумо станцюймо одні
в холоді цеї зими
твоє тепло &

Пиріжкарня Асорті
2026.01.27 13:35
Якщо і коли
якщо безладно наглядати
за техпроцесами всіма
то виробництво встати може
стійма

коли відкинувши убогість
побути мультиглитаєм
чому б не вкласти капітали

Вероніка В
2026.01.27 11:23
Мотузка
знаєш що там похитується
на гойдалці гілок
його не видно
тільки цей скрип
тільки він бачить напнуті на крони голоси

коли я вдягаю на плечі рюкзак
я хочу хотіти не слухати
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Стефан Наздоганяйко
2026.01.28

Кіра Лялько
2026.01.22

Аліна Гурин
2026.01.19

Лесь Коваль
2026.01.19

Жанна Мартиросян
2026.01.16

Таїсія Кюлас
2026.01.11

Вероніка В
2025.12.24






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Татьяна Квашенко (1972) / Вірші / производная души

 спи, родной...(последняя ночь осени)

Благодарна Адель Cтаниславской за создание плейкаста:

http://www.playcast.ru/view/1422756/4575beba3e7f2de7423210f635031d9e6ecf5a12pl

Спи…

Засыпай
этой
осенью -
300 минут на покой.
«Завтра»
нас ждёт
– не допросится
в гости.
Проснёмся зимой
вместе.
Тоска отменяется.
Взглядом коснётся ресниц
Небо.
Оно не меняется
даже вдали от столиц –
общее,
близкое,
вечное…
Снам, Небо, тайну открой -
как нам в Твоей бесконечности
вместе проснуться?

Родной…


30.11.2010





Рейтингування для твору не діє ?
  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2012-11-30 22:17:00
Переглядів сторінки твору 3519
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг -  ( - )
* Рейтинг "Майстерень" -  ( - )
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.662
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2025.10.31 10:02
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Наталка Янушевич (Л.П./М.К.) [ 2012-11-30 22:42:59 ]
Так гарно!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Домінік Арфіст (Л.П./М.К.) [ 2012-11-30 22:44:11 ]
Класс!

Разве под такую колыбельную уснёшь?
:о)



Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Татьяна Квашенко (Л.П./М.К.) [ 2012-11-30 22:50:27 ]
cпасибо вам, мои хорошие!)

а до зимы остался только час...

:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Світлий (Л.П./М.К.) [ 2012-11-30 23:49:00 ]
За вашими прогнозами, зима має бути багатообіцяючою...

Гарно.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Татьяна Квашенко (Л.П./М.К.) [ 2012-12-01 21:08:33 ]
легких вам Филиповок, Василий
благодарю за оптимизм :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Вітер (Л.П./Л.П.) [ 2012-12-01 13:41:57 ]
Небо.
Оно не меняется
даже вдали от столиц – это хорошо.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Татьяна Квашенко (Л.П./М.К.) [ 2012-12-01 21:07:22 ]
в глазах, которые смотрят в его высоту, оно отражается одинаково, с той же глубиной :)
спасибо, Юля


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Лазірко (Л.П./М.К.) [ 2012-12-01 16:35:06 ]
Красиво і поетично. Хоча, як на мене, у житті немає нічого сталого, а тим паче - неба.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Татьяна Квашенко (Л.П./М.К.) [ 2012-12-01 19:09:28 ]
Его постоянство - в непостоянстве :)

спасибо, родной)..


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Леся Низова (Л.П./Л.П.) [ 2012-12-01 23:20:22 ]
Марта, я очень удивлена Вашему комментарию, адресованному мне и Людмиле на странице Семена! Я НЕ БЛОКИРОВАЛА для Вас страницу отца. Думаю, Людмила тем более. А что касается Вашего удаленного мною комментария, то, как мне кажется, честнее свои претензии к Людмиле высказывать на ее странице, поскольку все это выглядело как выяснение отношений с Людмилой и не касалось стихотворения Низового. И, кстати, Видана вполне может за себя постоять. Она самодостаточна. А наш спор с Семеном... это наше дело. С уважением.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Татьяна Квашенко (Л.П./М.К.) [ 2012-12-02 10:11:14 ]
здравствуйте, Леся! спасибо за визит. мне жаль, что нам приходится говорить под стихами на темы, их не касающиеся, но другого выхода, очевидно, нет. дивные вещи творятся, знаете. я вчера несколько раз пробовала зайти на страницу Низового через страницу комментариев от вашего и от Людмилиного комментария, но мне писалась 404 ошибка, которая обычно выдается в случае блокировки страницы. Возможно, у нас есть ангел-хранитель, а может быть, злой бес за нами наблюдает) Сегодня все работает. Мои ответы Людмиле касались непосредственно стих-ния и читательского его восприятия, а никак не выяснения каких-либо отношений. Как бы не была самодостаточна Видана - мне больно видеть, как незаслуженно гнобят открытого искреннего человека, ничего плохого не хотевшего, более того - заметившего то, что трудно не заметить, и уж никак не имевшего цели задеть этим Автора. Никогда не прохожу мимо подобного, нравится это вам или нет. Уж кого-кого, а меня в нечестности упрекать - ну это...) Ваш спор с Семеном - безусловно на вашей совести. У меня просто был такой шок от обнаруженной блокировки, что высказаться было необходимо, и лучшего места, к сожалению, не нашлось) Очень рада, что наш ангел-хранитель сжалился над нами, и вопрос с блокировками таки снят. Умение договариваться - одно из самых замечательных качеств, присущих людям)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Леся Низова (Л.П./Л.П.) [ 2012-12-02 11:52:53 ]
Здравствуйте, Марта! Спасибо, что откликнулись. Мне безумно неприятны эти перепалки... Оставим это в прошлом. Но Марта, как Вы считаете, когда задаются подобные вопросы, в данном случае Виданой, кому они адресованы?! Папе на НЕБО?! Я сама филолог-украиновед, но мне бы и в голову не пришло подходить к произведению поэта с анализом согласования форм в предложении. А где реакция Виданы на тему, на душу поэта, на мелодику, ритмику и т.д.? Неужели этого ничего нет? Это не замечается? Если бы отец был жив, он бы с удовольствием подискутировал. Он всегда легко и просто общался то ли с молодыми и начинающими поэтами, то ли с уже имеющими имя в литературе. С его легкой руки более трех десятков учеников (они считают папу своим наставником) нашли свое место в поэтическом мире. И он очень любил помогать творческим людям, чтобы их книги увидели свет. И многие по его рекомендации стали членами Союза писателей Украины. Его душа была открыта для всех. И, конечно, он любил молодых поэтесс... Но как теперь можно получить ответы на свои вопросы, адресованные Низовому, Чернявскому, Романенко, Титову, Чубаю, Кузнецову, Винграновскому, Франко? Если филологу захотеть... Но этих людей нет с нами, а есть их наследие. И спорное папино стихотворение уже является частью украинской литературы. Видимо, поэтому Людмила так отреагировала... Она очень ценила и любила моего отца и считает его своим наставником. Если бы он был жив... можно с ним спорить, даже придираться... он ценил живую дискуссию... Но сейчас... Кто ответит Видане?! Папа?! А Семен... Марта, поверьте, он переступил ту тонкую грань... Извините за долгие размышления. Думаю, наше с Вами общение будет человечным и обоюдным. Еще раз спасибо за понимание. С уважением.