ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Борис Костиря
2025.11.07 21:47
* * *
Поодинокі дерева
із перемішаним жовтим
і зеленим листям,
ніби перемішаними
смугами долі.
Вони стоять
і чогось чекають.
Можливо, пришестя Месії.

С М
2025.11.07 16:48
Мавпа (The Rolling Stones)
я – дрібна блошива мавпа
а друзі мої – нарики
(усе це жартома)
або я – схолола піца
ще б сюди лимон згодився
а як сама?
і мною поторбасували
усі щурихи в цім кварталі

Ярослав Чорногуз
2025.11.07 16:29
Спогад
Хмільний Хмільник на рідному Поділлі --
Благословенний, чарівливий край.
Де пестили мене волосся хвилі,
І мріяння збувалися про рай.

І бабине цвіло розкішне літо...
Я поринав у промені принад
Щоб душу розхвильовану зігріти --

Микола Дудар
2025.11.07 13:41
***
Звертаюсь вкотре до автівки:
Звези мене куди небудь…
А краще все ж до Шепетівки
І зупинитись не забудь
У тім селі, що зріс і виріс
Де цвинтар… школа… сінокос
Малечі зліт… дорослих вирій
І гомін бджілок, вредних ос…

Іван Потьомкін
2025.11.06 21:53
***
Не певен, що якби Мойсей
явивсь на Святу землю,
в сьогоднішній Ізраїль,
навряд чи визнав би він за своїх
нащадків тих, що при ньому
в Єгипті місили з січкою глину,
приймали Тору і на плечах несли Мішкан –
присутність Всевишнього серед них…

Борис Костиря
2025.11.06 21:39
* * *
Я простягаю до тебе руки
крізь велике озеро,
схоже на серце космосу.
Над озером стоїть туман,
наче химерні думки.
Вечірній холод протвережує
після філософського сп'яніння.
Я стою над великим озером,

Євген Федчук
2025.11.06 21:22
Про Григорія Котовського
Як перейшов я у четвертий клас
І стали ми історію вивчати,
То довелось ім’я його стрічати.
Він представлявся, як «герой» для нас.
Бо вміло з ворогами воював,
В Червоній Армії був знаним командиром.
Ми вірили тим побрехенькам щиро,
Бо хто ж тоді про

В Горова Леся
2025.11.06 17:57
Вереміями...
Вереміями, вереміями
Плач із радістю межував.
Все перебрано, перевіяно,
Перелущено по жнивах.

Чи пробачило спрагу літові
Те, що вижило у зимі?
Від морозу і спеки - мітини,

Артур Курдіновський
2025.11.06 17:15
Всупереч відстані (діалог сонетів у співавторстві з Любов'ю Інішевою)
Вкривають землю втомлену тумани,
Народжуючи зболені рядки.
Чи варто будувати точні плани,
Коли у долі власні є думки?

Можливо, осінь рубіконом стане,
Напише світлі, райдужні казки.
З пейзажу прибираю все погане,

Артур Сіренко
2025.11.06 15:34
Краплі осіннього меду
Скажи осіннім квітам*:
Вітрила осені давно роздерті**,
Сірі хмари стали вином
У келиху старчика Фідія***
(Він будував Колізей –
Думав, що то окраса,
Думав, що то капелюх,
Що загубив дивак Аполлон,

Іван Потьомкін
2025.11.06 13:26
***
“Як не хочеш усю правду, повідай дещицю:
Чи сватів до тебе слати, чи піти топиться?
Чом ти голову схилила, вії опустила?
Може, кращого від мене, бува, полюбила?..
...Не розказуй, голубонько. В словах нема нужди,
Бо ж на личеньку твоєму заквітають руж

Микола Дудар
2025.11.06 09:46
***
Хороший привід: досі в справі
Як режисер над усіма…
І не важливо на підставі
Чи усерйоз, чи жартома
Цікаво буде споглядати —
До прозвиськ всучать: театрал!?
Не по одинці, з ніжним матом…
Ну, що поробиш… ритуал.

Віктор Насипаний
2025.11.06 01:04
* * *
З молитви тихо виростає небо,
І сонця голос будить вороння.
А на душі ще світло, та жовтнево.
Між берегами листя човен дня.

Вже розплітає сонце дні й дороги,
Вітри на шаблях ділять листя мідь.
Але думки, мов блазні – скоморохи,

Борис Костиря
2025.11.05 21:38
Вірш, написаний уві сні
Вірш, написаний уві сні,
і вірш, забутий уві сні,
можливо, був найкращим
із моїх віршів, але він
назавжди втрачений.
Він потонув, як кораловий риф
у морі, як алмаз
у болотній жижі.

Юрій Лазірко
2025.11.05 17:58
Слова-Зола --- український джаз
пригадую...
це море дотиків
і поцілунків
оооооооооооо
о крила мої
полон обіймів
невагому мить
яким солодким

С М
2025.11.05 15:16
Ріки знають щось (The Doors)
не повіриш
ріка промовила
ледь відчутно
чи ти утримаєш мене

вільно пада потік
не спиняє хід
вдихай цю воду скільки є
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Марко Нестерчук Нестор
2025.11.07

Гриць Янківська
2025.10.29

Роман Чорношлях
2025.10.27

Лев Маркіян
2025.10.20

Федір Александрович
2025.10.01

Ірина Єфремова
2025.09.04

Сергій СергійКо
2025.08.31






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Татьяна Квашенко (1972) / Вірші / производная души

 спи, родной...(последняя ночь осени)

Благодарна Адель Cтаниславской за создание плейкаста:

http://www.playcast.ru/view/1422756/4575beba3e7f2de7423210f635031d9e6ecf5a12pl

Спи…

Засыпай
этой
осенью -
300 минут на покой.
«Завтра»
нас ждёт
– не допросится
в гости.
Проснёмся зимой
вместе.
Тоска отменяется.
Взглядом коснётся ресниц
Небо.
Оно не меняется
даже вдали от столиц –
общее,
близкое,
вечное…
Снам, Небо, тайну открой -
как нам в Твоей бесконечности
вместе проснуться?

Родной…


30.11.2010





Рейтингування для твору не діє ?
  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2012-11-30 22:17:00
Переглядів сторінки твору 3472
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг -  ( - )
* Рейтинг "Майстерень" -  ( - )
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.662
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2025.10.31 10:02
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Наталка Янушевич (Л.П./М.К.) [ 2012-11-30 22:42:59 ]
Так гарно!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Домінік Арфіст (Л.П./М.К.) [ 2012-11-30 22:44:11 ]
Класс!

Разве под такую колыбельную уснёшь?
:о)



Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Татьяна Квашенко (Л.П./М.К.) [ 2012-11-30 22:50:27 ]
cпасибо вам, мои хорошие!)

а до зимы остался только час...

:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Світлий (Л.П./М.К.) [ 2012-11-30 23:49:00 ]
За вашими прогнозами, зима має бути багатообіцяючою...

Гарно.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Татьяна Квашенко (Л.П./М.К.) [ 2012-12-01 21:08:33 ]
легких вам Филиповок, Василий
благодарю за оптимизм :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Вітер (Л.П./Л.П.) [ 2012-12-01 13:41:57 ]
Небо.
Оно не меняется
даже вдали от столиц – это хорошо.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Татьяна Квашенко (Л.П./М.К.) [ 2012-12-01 21:07:22 ]
в глазах, которые смотрят в его высоту, оно отражается одинаково, с той же глубиной :)
спасибо, Юля


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Лазірко (Л.П./М.К.) [ 2012-12-01 16:35:06 ]
Красиво і поетично. Хоча, як на мене, у житті немає нічого сталого, а тим паче - неба.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Татьяна Квашенко (Л.П./М.К.) [ 2012-12-01 19:09:28 ]
Его постоянство - в непостоянстве :)

спасибо, родной)..


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Леся Низова (Л.П./Л.П.) [ 2012-12-01 23:20:22 ]
Марта, я очень удивлена Вашему комментарию, адресованному мне и Людмиле на странице Семена! Я НЕ БЛОКИРОВАЛА для Вас страницу отца. Думаю, Людмила тем более. А что касается Вашего удаленного мною комментария, то, как мне кажется, честнее свои претензии к Людмиле высказывать на ее странице, поскольку все это выглядело как выяснение отношений с Людмилой и не касалось стихотворения Низового. И, кстати, Видана вполне может за себя постоять. Она самодостаточна. А наш спор с Семеном... это наше дело. С уважением.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Татьяна Квашенко (Л.П./М.К.) [ 2012-12-02 10:11:14 ]
здравствуйте, Леся! спасибо за визит. мне жаль, что нам приходится говорить под стихами на темы, их не касающиеся, но другого выхода, очевидно, нет. дивные вещи творятся, знаете. я вчера несколько раз пробовала зайти на страницу Низового через страницу комментариев от вашего и от Людмилиного комментария, но мне писалась 404 ошибка, которая обычно выдается в случае блокировки страницы. Возможно, у нас есть ангел-хранитель, а может быть, злой бес за нами наблюдает) Сегодня все работает. Мои ответы Людмиле касались непосредственно стих-ния и читательского его восприятия, а никак не выяснения каких-либо отношений. Как бы не была самодостаточна Видана - мне больно видеть, как незаслуженно гнобят открытого искреннего человека, ничего плохого не хотевшего, более того - заметившего то, что трудно не заметить, и уж никак не имевшего цели задеть этим Автора. Никогда не прохожу мимо подобного, нравится это вам или нет. Уж кого-кого, а меня в нечестности упрекать - ну это...) Ваш спор с Семеном - безусловно на вашей совести. У меня просто был такой шок от обнаруженной блокировки, что высказаться было необходимо, и лучшего места, к сожалению, не нашлось) Очень рада, что наш ангел-хранитель сжалился над нами, и вопрос с блокировками таки снят. Умение договариваться - одно из самых замечательных качеств, присущих людям)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Леся Низова (Л.П./Л.П.) [ 2012-12-02 11:52:53 ]
Здравствуйте, Марта! Спасибо, что откликнулись. Мне безумно неприятны эти перепалки... Оставим это в прошлом. Но Марта, как Вы считаете, когда задаются подобные вопросы, в данном случае Виданой, кому они адресованы?! Папе на НЕБО?! Я сама филолог-украиновед, но мне бы и в голову не пришло подходить к произведению поэта с анализом согласования форм в предложении. А где реакция Виданы на тему, на душу поэта, на мелодику, ритмику и т.д.? Неужели этого ничего нет? Это не замечается? Если бы отец был жив, он бы с удовольствием подискутировал. Он всегда легко и просто общался то ли с молодыми и начинающими поэтами, то ли с уже имеющими имя в литературе. С его легкой руки более трех десятков учеников (они считают папу своим наставником) нашли свое место в поэтическом мире. И он очень любил помогать творческим людям, чтобы их книги увидели свет. И многие по его рекомендации стали членами Союза писателей Украины. Его душа была открыта для всех. И, конечно, он любил молодых поэтесс... Но как теперь можно получить ответы на свои вопросы, адресованные Низовому, Чернявскому, Романенко, Титову, Чубаю, Кузнецову, Винграновскому, Франко? Если филологу захотеть... Но этих людей нет с нами, а есть их наследие. И спорное папино стихотворение уже является частью украинской литературы. Видимо, поэтому Людмила так отреагировала... Она очень ценила и любила моего отца и считает его своим наставником. Если бы он был жив... можно с ним спорить, даже придираться... он ценил живую дискуссию... Но сейчас... Кто ответит Видане?! Папа?! А Семен... Марта, поверьте, он переступил ту тонкую грань... Извините за долгие размышления. Думаю, наше с Вами общение будет человечным и обоюдным. Еще раз спасибо за понимание. С уважением.