ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Артур Курдіновський
2026.04.30 19:48
Його поезія не згасне! (віланела). Пам'яті Ярослава Чорногуза
Злетів у Небо передчасно
Співець любові осяйної.
Його поезія не згасне!

Безсмертні почуття прекрасні,
Що не розчавлені війною!
Злетів у Небо передчасно.

хома дідим
2026.04.30 18:19
* 61 *
хтось пан а дехто і пропав
кому кобила декому невіста
комусь вебсайт а ще комусь портал
до раю інколи й до пекла звісно
зоріючі стожари атлантид
наяди перламутрові намиста
гукне одна із них тобі привіт
подякуєш бо се красиво і корисно

Євген Федчук
2026.04.30 14:26
Облога Вишгорода у вересні-листопаді 1173 року
Сидять діди попід тином сиві та сивіші,
Розмовами про минуле зранку себе тішать.
Хоч укотре уже чули, слухають уважно,
Не якісь там пустобрехи, а люди ж поважні.
Розповідь ведуть неспішно – куди поспішати,
Все одно лиш до обіду вернуться до хати.
Си

Охмуд Песецький
2026.04.30 14:06
Чистої води
Витоки свідомості – такі джерела,
які не напувають, а біжать
моїх думок пісенним а капела,
вриваючись у тиху благодать
западин кулуарного смиренства.

Мряка безсонячних просторів ущелин,
сходи минулих лавин і водоспадів,

Артур Курдіновський
2026.04.30 11:17
Записки дяді Жори. Записка 1. Мій друг #юрійгагарін
березня 1968 року героїчно загинув мій друг, космонавт Юрій Гагарін. Але перед тим, як загинути, він мені сказав: "Жоро, будь у літературі першим! Як я - у космосі!" З того моменту я зрозумів, що в моїй поезії і прозі ідіотизм має бути суто космічного м

Борис Костиря
2026.04.30 11:15
Нескінченні дощі
Нескінченні дощі заливають свідомість.
І ковчег для рятунку уже потонув.
Хто ж допише печальну і змучену повість,
У якій за лаштунками Бог підморгнув?

Хто допише дощі на картині стозвучній
Там, де пензель упав у провалля віків?
Хто допише туман, б

Тетяна Левицька
2026.04.30 09:39
Сонячний
Вітер увірвавсь на ганок,
ходором вся хата.
Не буди мене так рано,
я ще хочу спати.
Додивитись сни рожеві,
дочекатись зливи
і плекати світ у мреві
срібної оливи.

Віктор Кучерук
2026.04.30 05:47
* * *
Зоряниці марніють тоді,
Коли жаром займається обрій,
А розбуджений звуками дім
Переповнюють світло і добрість.
Погасають, як іскри, рої
Зоряниць на блідім небосхилі,
Коли родяться вірші мої
І показують крила та силу.

Вікторія Лимар
2026.04.29 23:51
У кожного свій власний шлях
Небесна синь така безмежна.
Не можу погляд зупинить.
Бо неповторна зникне мить.
А ми від Всесвіту залежні.
Думки бувають протилежні
тому, що коїться навколо.
Навколо скільки горя, зла.
Ось так і я в собі несла,

хома дідим
2026.04.29 22:02
* 60 *
ми переважно сумні
віриш у це чи ні
нас переважно не пре
ні депардьйо ні маре
і гороскопи не суть
хай вони інших несуть
рифами сірих діб
де заробляють на хліб

С М
2026.04.29 21:39
Не Вилазити із Мемфіс-Блюзу (Bob Dylan)
О, шматяр колує справно
По вулиці вниз і вгору
Я спитав би, у чому справа
Але знаю, він не говорить
І пані до мене лагідні
І пов’яжуть бантики
Але глибоко у серці
Я знаю, не втекти

Володимир Невесенко
2026.04.29 20:34
Братська могила
Земля здригалась доокіл,
палало місто у кварталах.
В повітрі – дим з вогнем навпіл,
і люд нажаханий в підвалах.

За залпом залп в імлу цупку
гатили «Гради» неупинно,
а біля церкви нашвидку

Іван Потьомкін
2026.04.29 20:28
Йона
«Ти плачеш, Йоно? І за чим?
За цим кущем, який ти не садив?»
«Ні, не за цим, мій Боже».
«А за чим же?»
«Плачу, а варто б скорше вмерти, аніж далі жити...
Іще тоді, коли в китовім череві
Три дні й три безсонні ночі
Я пристрасно моливсь, щоб Ти мене

Артур Курдіновський
2026.04.29 19:31
Вірші-порошки
Випльовує новатор гасло
сонети ж до яких не звик
на нього діють мов на чорта
часник

***

Дивлюсь у вибране, зітхаю...

Артур Сіренко
2026.04.29 12:33
Ноктюрн напередодні епохи блюзу
Знову снилися мертві. Снилося, що я мушу бути на якійсь конференції по кубофутуризму. Заходжу в якийсь бароковий будинок: анфілади, мармурові сходи, скульптури Геракла в левовій шкурі, Гекати, Діани Вічноцнотливої, двері, що більш нагадують врата, потім з

Борис Костиря
2026.04.29 11:27
Самопізнання
Не хочу в дзеркало дивитись,
Бо я себе не впізнаю.
Лиш хмара зяє, ніби витязь,
Мов усміх янгола в раю.

Я пізнаю свої глибини
У морі в штормах громових,
Коли торкається людини
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Андрій Стельмахер
2026.04.29

Дитячої Творчості Центр
2026.04.29

Ян Вікторія А Вікторія
2026.04.23

Макс Катинський
2026.04.22

Лія Ланер
2026.04.18

Оксана Алексеєва
2026.04.14

Костянтин Ватульов
2026.04.02






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Татьяна Квашенко (1972) / Вірші / производная души

 спи, родной...(последняя ночь осени)

Благодарна Адель Cтаниславской за создание плейкаста:

http://www.playcast.ru/view/1422756/4575beba3e7f2de7423210f635031d9e6ecf5a12pl

Спи…

Засыпай
этой
осенью -
300 минут на покой.
«Завтра»
нас ждёт
– не допросится
в гости.
Проснёмся зимой
вместе.
Тоска отменяется.
Взглядом коснётся ресниц
Небо.
Оно не меняется
даже вдали от столиц –
общее,
близкое,
вечное…
Снам, Небо, тайну открой -
как нам в Твоей бесконечности
вместе проснуться?

Родной…


30.11.2010





Рейтингування для твору не діє ?
  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2012-11-30 22:17:00
Переглядів сторінки твору 3587
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг -  ( - )
* Рейтинг "Майстерень" -  ( - )
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.662
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2026.03.04 17:04
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Наталка Янушевич (Л.П./М.К.) [ 2012-11-30 22:42:59 ]
Так гарно!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Домінік Арфіст (Л.П./М.К.) [ 2012-11-30 22:44:11 ]
Класс!

Разве под такую колыбельную уснёшь?
:о)



Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Татьяна Квашенко (Л.П./М.К.) [ 2012-11-30 22:50:27 ]
cпасибо вам, мои хорошие!)

а до зимы остался только час...

:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Світлий (Л.П./М.К.) [ 2012-11-30 23:49:00 ]
За вашими прогнозами, зима має бути багатообіцяючою...

Гарно.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Татьяна Квашенко (Л.П./М.К.) [ 2012-12-01 21:08:33 ]
легких вам Филиповок, Василий
благодарю за оптимизм :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Вітер (Л.П./Л.П.) [ 2012-12-01 13:41:57 ]
Небо.
Оно не меняется
даже вдали от столиц – это хорошо.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Татьяна Квашенко (Л.П./М.К.) [ 2012-12-01 21:07:22 ]
в глазах, которые смотрят в его высоту, оно отражается одинаково, с той же глубиной :)
спасибо, Юля


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Лазірко (Л.П./М.К.) [ 2012-12-01 16:35:06 ]
Красиво і поетично. Хоча, як на мене, у житті немає нічого сталого, а тим паче - неба.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Татьяна Квашенко (Л.П./М.К.) [ 2012-12-01 19:09:28 ]
Его постоянство - в непостоянстве :)

спасибо, родной)..


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Леся Низова (Л.П./Л.П.) [ 2012-12-01 23:20:22 ]
Марта, я очень удивлена Вашему комментарию, адресованному мне и Людмиле на странице Семена! Я НЕ БЛОКИРОВАЛА для Вас страницу отца. Думаю, Людмила тем более. А что касается Вашего удаленного мною комментария, то, как мне кажется, честнее свои претензии к Людмиле высказывать на ее странице, поскольку все это выглядело как выяснение отношений с Людмилой и не касалось стихотворения Низового. И, кстати, Видана вполне может за себя постоять. Она самодостаточна. А наш спор с Семеном... это наше дело. С уважением.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Татьяна Квашенко (Л.П./М.К.) [ 2012-12-02 10:11:14 ]
здравствуйте, Леся! спасибо за визит. мне жаль, что нам приходится говорить под стихами на темы, их не касающиеся, но другого выхода, очевидно, нет. дивные вещи творятся, знаете. я вчера несколько раз пробовала зайти на страницу Низового через страницу комментариев от вашего и от Людмилиного комментария, но мне писалась 404 ошибка, которая обычно выдается в случае блокировки страницы. Возможно, у нас есть ангел-хранитель, а может быть, злой бес за нами наблюдает) Сегодня все работает. Мои ответы Людмиле касались непосредственно стих-ния и читательского его восприятия, а никак не выяснения каких-либо отношений. Как бы не была самодостаточна Видана - мне больно видеть, как незаслуженно гнобят открытого искреннего человека, ничего плохого не хотевшего, более того - заметившего то, что трудно не заметить, и уж никак не имевшего цели задеть этим Автора. Никогда не прохожу мимо подобного, нравится это вам или нет. Уж кого-кого, а меня в нечестности упрекать - ну это...) Ваш спор с Семеном - безусловно на вашей совести. У меня просто был такой шок от обнаруженной блокировки, что высказаться было необходимо, и лучшего места, к сожалению, не нашлось) Очень рада, что наш ангел-хранитель сжалился над нами, и вопрос с блокировками таки снят. Умение договариваться - одно из самых замечательных качеств, присущих людям)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Леся Низова (Л.П./Л.П.) [ 2012-12-02 11:52:53 ]
Здравствуйте, Марта! Спасибо, что откликнулись. Мне безумно неприятны эти перепалки... Оставим это в прошлом. Но Марта, как Вы считаете, когда задаются подобные вопросы, в данном случае Виданой, кому они адресованы?! Папе на НЕБО?! Я сама филолог-украиновед, но мне бы и в голову не пришло подходить к произведению поэта с анализом согласования форм в предложении. А где реакция Виданы на тему, на душу поэта, на мелодику, ритмику и т.д.? Неужели этого ничего нет? Это не замечается? Если бы отец был жив, он бы с удовольствием подискутировал. Он всегда легко и просто общался то ли с молодыми и начинающими поэтами, то ли с уже имеющими имя в литературе. С его легкой руки более трех десятков учеников (они считают папу своим наставником) нашли свое место в поэтическом мире. И он очень любил помогать творческим людям, чтобы их книги увидели свет. И многие по его рекомендации стали членами Союза писателей Украины. Его душа была открыта для всех. И, конечно, он любил молодых поэтесс... Но как теперь можно получить ответы на свои вопросы, адресованные Низовому, Чернявскому, Романенко, Титову, Чубаю, Кузнецову, Винграновскому, Франко? Если филологу захотеть... Но этих людей нет с нами, а есть их наследие. И спорное папино стихотворение уже является частью украинской литературы. Видимо, поэтому Людмила так отреагировала... Она очень ценила и любила моего отца и считает его своим наставником. Если бы он был жив... можно с ним спорить, даже придираться... он ценил живую дискуссию... Но сейчас... Кто ответит Видане?! Папа?! А Семен... Марта, поверьте, он переступил ту тонкую грань... Извините за долгие размышления. Думаю, наше с Вами общение будет человечным и обоюдным. Еще раз спасибо за понимание. С уважением.