Списи ламають списані в запас,
Віднесені життям на маргінеси.
У них штани ще теплі від лампас
І в пам'яті службові "Мерседеси".
Та й іншим, що чиновницькі хліба
Жували смачно в ситних годівницях,
Цим теж сьогодні солодко хіба?,
Таке і в сні жахливім не присниться!
А як же тепло й затишно було
Служити їм в ошатних кабінетах
Тим бідакам, що втримують село
І тим, що в місті мерзнуть у пікетах.
Це боротьба, і як тут не крути,
Цих "слуг народу" можна зрозуміти:
Їх час пробив, і треба з влади йти.
Але ж піти - це теж ще треба вміти!
В час інтернету обмаль таємниць
Тримають грифи ті, що не для преси,
Проте й за ними безліч є дурниць,
Де сховані "високі" інтереси.
Про сонце, дишло, цигана й закон
Ще не зітерто з пам'яті громади,
А вже коли перейдеш Рубікон,
То не зганьби важку кормигу влади...
2010р.