
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2025.09.09
09:24
Відійшов у засвіти Патрік Хемінгуей, єдиний із трьох синів славетного американського письменника, який дожив до сьогодення. Він помер на 97-ому році життя у своєму будинку в Бозмені, штат Монтана.
Патрік присвятив все своє довге життя популяризації спадщ
Патрік присвятив все своє довге життя популяризації спадщ
2025.09.09
05:55
Чагарі покрили схили
Круч високих над Дніпром, –
У гущавинах могили
Загубилися кругом.
Лиш виблискує зелінка
І побиті черепки,
Де в дрібненькому барвінку
Ледве видимі горбки.
Круч високих над Дніпром, –
У гущавинах могили
Загубилися кругом.
Лиш виблискує зелінка
І побиті черепки,
Де в дрібненькому барвінку
Ледве видимі горбки.
2025.09.08
22:04
Тиша шепоче вночі,
тиша заплітає темні коси ночі.
Тиша і музика нерозривно
пов'язані між собою,
вони не можуть існувати
один без одного, як інь і ян.
Із тиші народжується музика.
Із тиші народжується грім душі.
тиша заплітає темні коси ночі.
Тиша і музика нерозривно
пов'язані між собою,
вони не можуть існувати
один без одного, як інь і ян.
Із тиші народжується музика.
Із тиші народжується грім душі.
2025.09.08
16:20
Плакучі верби припиняють плач,
Сором’язливо віття одгортають,
Коли берізки, кинувшись у скач,
«Метелицею» кола пролітають.
...Мабуть, веселі люди садовили їх,
Мабуть, пісні позагортали в лунки,
Бо й досьогодні на Десні лунає сміх,
І жарти з чаркою
Сором’язливо віття одгортають,
Коли берізки, кинувшись у скач,
«Метелицею» кола пролітають.
...Мабуть, веселі люди садовили їх,
Мабуть, пісні позагортали в лунки,
Бо й досьогодні на Десні лунає сміх,
І жарти з чаркою
2025.09.08
08:50
Ось хліба взяв у батька і вийшов на дорогу
Вийшов на дорогу
Узяв що міг і вийшов на дорогу
Виходячи у світ де зна лиш Бог
Все щоби справуватися якось
Оце витратив усе що мав був у краю голод
Був у краю голод
Вийшов на дорогу
Узяв що міг і вийшов на дорогу
Виходячи у світ де зна лиш Бог
Все щоби справуватися якось
Оце витратив усе що мав був у краю голод
Був у краю голод
2025.09.08
08:04
Свого домігся чоловік
Від любої дружини, -
Тепер йому та гладить бік
І масажує спину.
Не покладає жінка рук
По вечорах не всує,
Раз щодоби хропіння звук,
Як щиру дяку, чує...
Від любої дружини, -
Тепер йому та гладить бік
І масажує спину.
Не покладає жінка рук
По вечорах не всує,
Раз щодоби хропіння звук,
Як щиру дяку, чує...
2025.09.07
21:52
Я вкриюсь теплою ковдрою снігу
від усіх нещасть, від усіх гризот.
Я перестав існувати для цього світу,
бо я під заметами снігу.
Замети снігу обігріють узимку,
вони занурять у зимовий сон.
Казка снігу повинна бути доброю.
Від усіх катаклізмів
від усіх нещасть, від усіх гризот.
Я перестав існувати для цього світу,
бо я під заметами снігу.
Замети снігу обігріють узимку,
вони занурять у зимовий сон.
Казка снігу повинна бути доброю.
Від усіх катаклізмів
2025.09.07
19:06
Ще один монстр кривавий між «героїв»,
Що носяться із ними москалі.
Ще пошукати треба на Землі,
Хто поливав би отак щедро кров’ю
Своїх солдат поля кривавих битв.
Солдатським трупом він встеляв дорогу,
Хоча не завжди і до перемоги.
Скоріше катом був
Що носяться із ними москалі.
Ще пошукати треба на Землі,
Хто поливав би отак щедро кров’ю
Своїх солдат поля кривавих битв.
Солдатським трупом він встеляв дорогу,
Хоча не завжди і до перемоги.
Скоріше катом був
2025.09.07
14:19
Росіяни традиційно заявляють, що б‘ють лише по військових об‘єктах…
Під час нічної масованої атаки на столицю пошкоджено будівлю Кабінету Міністрів України.
Ворожий удар спричинив руйнування даху та верхніх поверхів будівлі, на місці влучання виникла п
Під час нічної масованої атаки на столицю пошкоджено будівлю Кабінету Міністрів України.
Ворожий удар спричинив руйнування даху та верхніх поверхів будівлі, на місці влучання виникла п
2025.09.07
12:38
Уже прощаються із листям дерева,
Стоять оголені, задумані, врочисті.
І раптом всупереч прогнозам падолисту
На дереві однім з’явилися... рожево-білі квіти.
Милуюсь і не відаю, радіть чи сумувать?
Невдовзі вітер і дощі понищать їх несамовито...
Д
Стоять оголені, задумані, врочисті.
І раптом всупереч прогнозам падолисту
На дереві однім з’явилися... рожево-білі квіти.
Милуюсь і не відаю, радіть чи сумувать?
Невдовзі вітер і дощі понищать їх несамовито...
Д
2025.09.07
07:01
https://www.facebook.com/share/p/1G79yWG3eF/
2025.09.07
05:44
Жінки красиві втомлюють мій зір
І білий світ затьмарюють собою, –
Коли зближався з гарною на спір,
То розчинявся в ній перед юрбою.
Мов безвісті, відразу пропадав
Не лиш для інших, а також для себе, –
Отак, буває, покидає, став
У пошуках річок б
І білий світ затьмарюють собою, –
Коли зближався з гарною на спір,
То розчинявся в ній перед юрбою.
Мов безвісті, відразу пропадав
Не лиш для інших, а також для себе, –
Отак, буває, покидає, став
У пошуках річок б
2025.09.06
22:40
Чи не тому вуста німі,
що душу відвели зимі
в солодких перегрівах тіла?
Бо брали - що душа хотіла,
а віддавали дні одні
та берегли на старість сили.
Та лічить Бог
на часу вервиці за двох
що душу відвели зимі
в солодких перегрівах тіла?
Бо брали - що душа хотіла,
а віддавали дні одні
та берегли на старість сили.
Та лічить Бог
на часу вервиці за двох
2025.09.06
21:50
Я в'язну в снігах, ніби в пісках часу.
Я в'язну в часі, наче в снігах.
Погана видимість через снігопад
створює плівку, через яку
можна побачити драму століть.
Сніги засмоктують мене,
як трясовина. У снігах
я потрапляю в пастку,
Я в'язну в часі, наче в снігах.
Погана видимість через снігопад
створює плівку, через яку
можна побачити драму століть.
Сніги засмоктують мене,
як трясовина. У снігах
я потрапляю в пастку,
2025.09.06
13:49
Синій хліб не їж, матимеш недуг
Що вбили брата, убили сестру
А курчачий гриль на скошених пісках
Не зрівняю із бобами що у твоїх руках
О, Мейбел, Мейбел
Люблю тебе, дівча
Та я не певний
Що вбили брата, убили сестру
А курчачий гриль на скошених пісках
Не зрівняю із бобами що у твоїх руках
О, Мейбел, Мейбел
Люблю тебе, дівча
Та я не певний
2025.09.06
12:39
Ще день висить на сонця цвяшку.
Давно печуться хмари-калачі.
І небо крадне пізню пташку,
Сплітають синь шипшин кущі.
Прив’яже ніч на нитку тиші
Старий горіх- тепла віщун.
І трави стануть неба вищі.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...Давно печуться хмари-калачі.
І небо крадне пізню пташку,
Сплітають синь шипшин кущі.
Прив’яже ніч на нитку тиші
Старий горіх- тепла віщун.
І трави стануть неба вищі.
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів

2025.08.19
2025.04.24
2025.03.18
2025.03.09
2025.02.12
2024.12.24
2024.10.17
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Автори /
Іван Потьомкін (1937) /
Проза
КОТ УЧЕНЫЙ
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
КОТ УЧЕНЫЙ
У Лукоморья дуб зеленый;
Златая цепь на дубе том:
И днем и ночью кот ученый
Все ходит по цепи кругом.
Александр Пушкин «Руслан и Людмила»
О том, что безалаберность – одна из характерных примет нашего времени, не стоит доказывать. Но то, что случилось вчера, достойно рассказа.
И раньше у нас было нечто подобное: то уборщица выбросила в мусоросборник только что купленные для клиники полотенца, то туда же попали аккумуляторы…
А вчера, поздно вечером, звонит мне начальник и просит проследить, чтобы не увозили мусоросборник, пока сотрудники одной из наших фирм не проверят его содержимое. Что она представляет собой, можно судить хотя бы по тому, что туда не советуют входить, если на банковском счету менее ста миллионов долларов.
«Но в чем дело?»- спрашиваю.
«Выбросили документ на миллион долларов».
Казалось бы, пострадавшим нужно было прийти раньше всех и начать поиск. Но не тут-то было. Они появились лишь после того, как я отправил водителя, который должен был увозить наш мусоросборник.
«Начали искать?»- спросите. Ничего подобного. Начали искать, кто бы сделал эту малоприятную работу за них. Нашли араба и эфиопа. И вот эти двое вытаскивали сверток за свертком мусор, а представитель процветающей фирмы выискивал в горе целлофановых мешков, каждый из которых нужно было раскрыть, такой ценный документ. После нескольких часов работы он таки нашелся.
Я смотрел на этот поиск через телекамеру и думал: коль скоро безалаберность по всем признакам в ближайшее время неисправима, то почему бы к поиску подключать не людей, а…КОТОВ.
В Иерусалиме, поведаю вам, они по-настоящему хозяева жизни. Никого не боятся. Вот и сейчас, вижу, стоят поодаль и, ухмыляясь в усы, как мне показалось, следят за поиском. Более того: порой мне кажется, что эти упитанные тунеядцы, проверив содержимое свертка, который я выбрасываю в мусоросборник, кинут его вдогонку да еще и выматерят. Не знаю на каком уже там языке. Может быть, и на том, который был Ивану Тургеневу опорой «во дни сомнений и тягостных раздумий». Благо выходцы из России, о судьбе которой так переживал классик, унавозили Святую Землю отборным матом. Кто знает, не пришлась ли по вкусу убойная сила его не только носителям иврита и арабского, но и не менее способным к языкам праздношатающимся котам. И не придется ли услышать: «Ты что … не мог оставить хотя бы одну рыбку целой?..»
Так вот, подумалось мне при созерцании картины поиска ценного документа: почему бы Израилю не заключить соглашение с известным дрессировщиком котов Юрием Куклачевым и переключить энергию этих, как говорят, неуправляемых животных на полезное дело? Уверен, что они управятся с мусором лучше, чем безалаберные люди. Ведь прежде чем пакет или мешок осядет на дно мусоросборника, новые работнички тщательно проверят содержимое.
Как только меня осенила эта мысль, позвонил знакомой.
«Ты повторяешь Аркадия Райкина,- услышал в ответ.- Он намного раньше советовал использовать возможности цирка для нужд народного хозяйства. Но кто здесь, кроме нас, современников великого артиста, знает об этом? Так что дерзай!»
А что? Может быть, и дерзну. Как только сформируется новое правительство, напишу министру инфрастуктур.
Златая цепь на дубе том:
И днем и ночью кот ученый
Все ходит по цепи кругом.
Александр Пушкин «Руслан и Людмила»
О том, что безалаберность – одна из характерных примет нашего времени, не стоит доказывать. Но то, что случилось вчера, достойно рассказа.
И раньше у нас было нечто подобное: то уборщица выбросила в мусоросборник только что купленные для клиники полотенца, то туда же попали аккумуляторы…
А вчера, поздно вечером, звонит мне начальник и просит проследить, чтобы не увозили мусоросборник, пока сотрудники одной из наших фирм не проверят его содержимое. Что она представляет собой, можно судить хотя бы по тому, что туда не советуют входить, если на банковском счету менее ста миллионов долларов.
«Но в чем дело?»- спрашиваю.
«Выбросили документ на миллион долларов».
Казалось бы, пострадавшим нужно было прийти раньше всех и начать поиск. Но не тут-то было. Они появились лишь после того, как я отправил водителя, который должен был увозить наш мусоросборник.
«Начали искать?»- спросите. Ничего подобного. Начали искать, кто бы сделал эту малоприятную работу за них. Нашли араба и эфиопа. И вот эти двое вытаскивали сверток за свертком мусор, а представитель процветающей фирмы выискивал в горе целлофановых мешков, каждый из которых нужно было раскрыть, такой ценный документ. После нескольких часов работы он таки нашелся.
Я смотрел на этот поиск через телекамеру и думал: коль скоро безалаберность по всем признакам в ближайшее время неисправима, то почему бы к поиску подключать не людей, а…КОТОВ.
В Иерусалиме, поведаю вам, они по-настоящему хозяева жизни. Никого не боятся. Вот и сейчас, вижу, стоят поодаль и, ухмыляясь в усы, как мне показалось, следят за поиском. Более того: порой мне кажется, что эти упитанные тунеядцы, проверив содержимое свертка, который я выбрасываю в мусоросборник, кинут его вдогонку да еще и выматерят. Не знаю на каком уже там языке. Может быть, и на том, который был Ивану Тургеневу опорой «во дни сомнений и тягостных раздумий». Благо выходцы из России, о судьбе которой так переживал классик, унавозили Святую Землю отборным матом. Кто знает, не пришлась ли по вкусу убойная сила его не только носителям иврита и арабского, но и не менее способным к языкам праздношатающимся котам. И не придется ли услышать: «Ты что … не мог оставить хотя бы одну рыбку целой?..»
Так вот, подумалось мне при созерцании картины поиска ценного документа: почему бы Израилю не заключить соглашение с известным дрессировщиком котов Юрием Куклачевым и переключить энергию этих, как говорят, неуправляемых животных на полезное дело? Уверен, что они управятся с мусором лучше, чем безалаберные люди. Ведь прежде чем пакет или мешок осядет на дно мусоросборника, новые работнички тщательно проверят содержимое.
Как только меня осенила эта мысль, позвонил знакомой.
«Ты повторяешь Аркадия Райкина,- услышал в ответ.- Он намного раньше советовал использовать возможности цирка для нужд народного хозяйства. Но кто здесь, кроме нас, современников великого артиста, знает об этом? Так что дерзай!»
А что? Может быть, и дерзну. Как только сформируется новое правительство, напишу министру инфрастуктур.
• Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.
Дивитись першу версію.
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
"Адлояда в рождественскую ночь"
• Перейти на сторінку •
""МАЛЬЧИК ДЛЯ СОПРОВОЖДЕНИЯ" (исповедь репатрианта - профессора математики)"
• Перейти на сторінку •
""МАЛЬЧИК ДЛЯ СОПРОВОЖДЕНИЯ" (исповедь репатрианта - профессора математики)"
Про публікацію