Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2026.10.27
17:19
Сни стрімкі, недавні, полохливі,
Степові, між вогкого піску, —
Баби вапнякові пустотливі,
Коники руді на колоску.
Кураю вирують перші квіти,
Ночви начиняють для добра,
Погляди грайливі, ніби діти,
Степові, між вогкого піску, —
Баби вапнякові пустотливі,
Коники руді на колоску.
Кураю вирують перші квіти,
Ночви начиняють для добра,
Погляди грайливі, ніби діти,
2026.10.27
15:53
Кебеті можна дорікнути
не раз на нашому віку,
що важко ув’язати сутні
причини й наслідки майбутні,
«та ясно, навіть, їжаку» –
організатори кориди
це «їхні воші й наші гниди»
у божевільному краю,
не раз на нашому віку,
що важко ув’язати сутні
причини й наслідки майбутні,
«та ясно, навіть, їжаку» –
організатори кориди
це «їхні воші й наші гниди»
у божевільному краю,
2026.10.27
13:24
Самотня вишня край паркану
Цвіте, та цвіт її новий.
Мов наречену з-за туману,
Її украв неситий змій.
Краса беззахисна, могутня
І пробиває мур тюрми.
Самі криваві, люті гуни
Цвіте, та цвіт її новий.
Мов наречену з-за туману,
Її украв неситий змій.
Краса беззахисна, могутня
І пробиває мур тюрми.
Самі криваві, люті гуни
2026.10.27
06:09
Прибоєм днів утомлені роки
В минулому осіли, наче в мулі
Піску дрібні крупини затонулі
Чи в голові старі якісь думки.
Завжди шліфує грані самоти
Ріка життя, яка не знає спину
І вимиває кожної хвилини
Усе, що зміг чомусь уберегти.
В минулому осіли, наче в мулі
Піску дрібні крупини затонулі
Чи в голові старі якісь думки.
Завжди шліфує грані самоти
Ріка життя, яка не знає спину
І вимиває кожної хвилини
Усе, що зміг чомусь уберегти.
2026.10.26
23:08
Ніщо не намарне.
Я здогадався про це,
Але мовчав,
Бо осінь надто відверта,
Бо бронзовий ніж жовтня
Розтинає хлібину парадоксів,
Шал теплих днів
Холоне скипілим чайником
Я здогадався про це,
Але мовчав,
Бо осінь надто відверта,
Бо бронзовий ніж жовтня
Розтинає хлібину парадоксів,
Шал теплих днів
Холоне скипілим чайником
2026.10.26
19:16
Як плинуть сльози, хустинкою їх витирають,
Як кров тече, з губками поспішають,
Але як дух сочиться під тиском,
Не біжать одразу з рукою щирою,
Допоки Господь сам не витре
Блискавки блиском.
-Тоді лиш допіру.
Як кров тече, з губками поспішають,
Але як дух сочиться під тиском,
Не біжать одразу з рукою щирою,
Допоки Господь сам не витре
Блискавки блиском.
-Тоді лиш допіру.
2026.10.26
19:13
що ви читаєте
мій принце
слова слова слова
а зрештою чому би
не читати
звичайніші
чи зовсім непрості
пригоди слів
мій принце
слова слова слова
а зрештою чому би
не читати
звичайніші
чи зовсім непрості
пригоди слів
2026.10.26
18:21
Коли поїду я із цих країв,
Залишу три сльозини в чистім полі,
Залишу смуток луків і роїв,
Рубці і шрами довгої неволі.
Поїду в невідомість назавжди.
Від спогадів розірвані валізи.
Поїду від руйновища, біди,
Від жесту неповторної маркізи.
Залишу три сльозини в чистім полі,
Залишу смуток луків і роїв,
Рубці і шрами довгої неволі.
Поїду в невідомість назавжди.
Від спогадів розірвані валізи.
Поїду від руйновища, біди,
Від жесту неповторної маркізи.
2026.10.26
16:51
Перетвори мій вірш на попіл чорний,
Розвій рядки над містом кам'яним.
Нехай і далі резонують горни
Зі скрипками тонкими. Псевдонім
Здається недоречним і потворним
У порівнянні з іменем моїм.
Плювати на часи важкі, буремні!
Розвій рядки над містом кам'яним.
Нехай і далі резонують горни
Зі скрипками тонкими. Псевдонім
Здається недоречним і потворним
У порівнянні з іменем моїм.
Плювати на часи важкі, буремні!
2026.10.26
13:45
Лягаючи о третій ночі,
Уже не виспишся ніяк,
Вдивляючись у сни пророчі,
Шукаючи чужий маяк.
Подивишся у лик безсоння,
В його пропечене чоло,
Шукаючи в гаю осоння
Уже не виспишся ніяк,
Вдивляючись у сни пророчі,
Шукаючи чужий маяк.
Подивишся у лик безсоння,
В його пропечене чоло,
Шукаючи в гаю осоння
2026.10.26
08:57
Коли народ очолюють балбеси,
то владі і народу гріш ціна,
не буде ні зростання, ні прогресу
і не питай-те, – а чия вина...
а згадуй-те, що «раяв сатана
на лісапеті» і віщала преса,
яким баригам вигідна війна.
А в кого меркантильні інтерес
то владі і народу гріш ціна,
не буде ні зростання, ні прогресу
і не питай-те, – а чия вина...
а згадуй-те, що «раяв сатана
на лісапеті» і віщала преса,
яким баригам вигідна війна.
А в кого меркантильні інтерес
2026.10.26
06:35
Мете по вулиці безлюдній
Опале листя вітровій,
А те лише шурхоче нудно,
В сумній покірності своїй.
І так від рання до смеркання
Кружляє, шурхає, мигтить, -
Не рветься в сутінках туманних
Осіннього прощання мить.
Опале листя вітровій,
А те лише шурхоче нудно,
В сумній покірності своїй.
І так від рання до смеркання
Кружляє, шурхає, мигтить, -
Не рветься в сутінках туманних
Осіннього прощання мить.
2026.10.25
23:51
У російському місті Коврові
Є фанати сергія лаврова.
Там виводять щодня
В сквер сумного коня
І корову у місті Коврові.
Монумент спорудили в Ростові,
Президенту московському вові.
Є фанати сергія лаврова.
Там виводять щодня
В сквер сумного коня
І корову у місті Коврові.
Монумент спорудили в Ростові,
Президенту московському вові.
2026.10.25
23:05
Хапає знов мене дорога, наче здобич.
Кудись штовхає час - думок сліпий погонич.
Хоч вороння пророчить нині зимну днину,
Ховаю острах, наче спійману рибину.
Ялин зелені дзвони сум хитають в серці,
А шлях, як сильна течія, мов нервів скерцо.
Гойдає не
Кудись штовхає час - думок сліпий погонич.
Хоч вороння пророчить нині зимну днину,
Ховаю острах, наче спійману рибину.
Ялин зелені дзвони сум хитають в серці,
А шлях, як сильна течія, мов нервів скерцо.
Гойдає не
2026.10.25
21:34
Плач, бейбі, плач
Матінка пробачить
Вона старіша й певніша
Король у Меріґолді куховарить
До сніданку королеві
А королева в залі
Грає на фортепіано для дітей
Матінка пробачить
Вона старіша й певніша
Король у Меріґолді куховарить
До сніданку королеві
А королева в залі
Грає на фортепіано для дітей
2026.10.25
18:20
Сьогодні пропоную подумати над тим, хто може вас замінити.
Ворожі обстріли почастішали, і може трапитися непередбачуване.
Щоб не переривати робочі процеси, колеги мають підхопити один одного.
Мають зробити вашу відсутність непомітною..
Я сам намагаю
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...Ворожі обстріли почастішали, і може трапитися непередбачуване.
Щоб не переривати робочі процеси, колеги мають підхопити один одного.
Мають зробити вашу відсутність непомітною..
Я сам намагаю
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
2026.07.04
2026.04.29
2026.04.23
2026.03.31
2026.03.19
2026.02.11
2025.11.29
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Автори /
Іван Потьомкін (1937) /
Проза
КОТ УЧЕНЫЙ
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
КОТ УЧЕНЫЙ
У Лукоморья дуб зеленый;
Златая цепь на дубе том:
И днем и ночью кот ученый
Все ходит по цепи кругом.
Александр Пушкин «Руслан и Людмила»
О том, что безалаберность – одна из характерных примет нашего времени, не стоит доказывать. Но то, что случилось вчера, достойно рассказа.
И раньше у нас было нечто подобное: то уборщица выбросила в мусоросборник только что купленные для клиники полотенца, то туда же попали аккумуляторы…
А вчера, поздно вечером, звонит мне начальник и просит проследить, чтобы не увозили мусоросборник, пока сотрудники одной из наших фирм не проверят его содержимое. Что она представляет собой, можно судить хотя бы по тому, что туда не советуют входить, если на банковском счету менее ста миллионов долларов.
«Но в чем дело?»- спрашиваю.
«Выбросили документ на миллион долларов».
Казалось бы, пострадавшим нужно было прийти раньше всех и начать поиск. Но не тут-то было. Они появились лишь после того, как я отправил водителя, который должен был увозить наш мусоросборник.
«Начали искать?»- спросите. Ничего подобного. Начали искать, кто бы сделал эту малоприятную работу за них. Нашли араба и эфиопа. И вот эти двое вытаскивали сверток за свертком мусор, а представитель процветающей фирмы выискивал в горе целлофановых мешков, каждый из которых нужно было раскрыть, такой ценный документ. После нескольких часов работы он таки нашелся.
Я смотрел на этот поиск через телекамеру и думал: коль скоро безалаберность по всем признакам в ближайшее время неисправима, то почему бы к поиску подключать не людей, а…КОТОВ.
В Иерусалиме, поведаю вам, они по-настоящему хозяева жизни. Никого не боятся. Вот и сейчас, вижу, стоят поодаль и, ухмыляясь в усы, как мне показалось, следят за поиском. Более того: порой мне кажется, что эти упитанные тунеядцы, проверив содержимое свертка, который я выбрасываю в мусоросборник, кинут его вдогонку да еще и выматерят. Не знаю на каком уже там языке. Может быть, и на том, который был Ивану Тургеневу опорой «во дни сомнений и тягостных раздумий». Благо выходцы из России, о судьбе которой так переживал классик, унавозили Святую Землю отборным матом. Кто знает, не пришлась ли по вкусу убойная сила его не только носителям иврита и арабского, но и не менее способным к языкам праздношатающимся котам. И не придется ли услышать: «Ты что … не мог оставить хотя бы одну рыбку целой?..»
Так вот, подумалось мне при созерцании картины поиска ценного документа: почему бы Израилю не заключить соглашение с известным дрессировщиком котов Юрием Куклачевым и переключить энергию этих, как говорят, неуправляемых животных на полезное дело? Уверен, что они управятся с мусором лучше, чем безалаберные люди. Ведь прежде чем пакет или мешок осядет на дно мусоросборника, новые работнички тщательно проверят содержимое.
Как только меня осенила эта мысль, позвонил знакомой.
«Ты повторяешь Аркадия Райкина,- услышал в ответ.- Он намного раньше советовал использовать возможности цирка для нужд народного хозяйства. Но кто здесь, кроме нас, современников великого артиста, знает об этом? Так что дерзай!»
А что? Может быть, и дерзну. Как только сформируется новое правительство, напишу министру инфрастуктур.
Златая цепь на дубе том:
И днем и ночью кот ученый
Все ходит по цепи кругом.
Александр Пушкин «Руслан и Людмила»
О том, что безалаберность – одна из характерных примет нашего времени, не стоит доказывать. Но то, что случилось вчера, достойно рассказа.
И раньше у нас было нечто подобное: то уборщица выбросила в мусоросборник только что купленные для клиники полотенца, то туда же попали аккумуляторы…
А вчера, поздно вечером, звонит мне начальник и просит проследить, чтобы не увозили мусоросборник, пока сотрудники одной из наших фирм не проверят его содержимое. Что она представляет собой, можно судить хотя бы по тому, что туда не советуют входить, если на банковском счету менее ста миллионов долларов.
«Но в чем дело?»- спрашиваю.
«Выбросили документ на миллион долларов».
Казалось бы, пострадавшим нужно было прийти раньше всех и начать поиск. Но не тут-то было. Они появились лишь после того, как я отправил водителя, который должен был увозить наш мусоросборник.
«Начали искать?»- спросите. Ничего подобного. Начали искать, кто бы сделал эту малоприятную работу за них. Нашли араба и эфиопа. И вот эти двое вытаскивали сверток за свертком мусор, а представитель процветающей фирмы выискивал в горе целлофановых мешков, каждый из которых нужно было раскрыть, такой ценный документ. После нескольких часов работы он таки нашелся.
Я смотрел на этот поиск через телекамеру и думал: коль скоро безалаберность по всем признакам в ближайшее время неисправима, то почему бы к поиску подключать не людей, а…КОТОВ.
В Иерусалиме, поведаю вам, они по-настоящему хозяева жизни. Никого не боятся. Вот и сейчас, вижу, стоят поодаль и, ухмыляясь в усы, как мне показалось, следят за поиском. Более того: порой мне кажется, что эти упитанные тунеядцы, проверив содержимое свертка, который я выбрасываю в мусоросборник, кинут его вдогонку да еще и выматерят. Не знаю на каком уже там языке. Может быть, и на том, который был Ивану Тургеневу опорой «во дни сомнений и тягостных раздумий». Благо выходцы из России, о судьбе которой так переживал классик, унавозили Святую Землю отборным матом. Кто знает, не пришлась ли по вкусу убойная сила его не только носителям иврита и арабского, но и не менее способным к языкам праздношатающимся котам. И не придется ли услышать: «Ты что … не мог оставить хотя бы одну рыбку целой?..»
Так вот, подумалось мне при созерцании картины поиска ценного документа: почему бы Израилю не заключить соглашение с известным дрессировщиком котов Юрием Куклачевым и переключить энергию этих, как говорят, неуправляемых животных на полезное дело? Уверен, что они управятся с мусором лучше, чем безалаберные люди. Ведь прежде чем пакет или мешок осядет на дно мусоросборника, новые работнички тщательно проверят содержимое.
Как только меня осенила эта мысль, позвонил знакомой.
«Ты повторяешь Аркадия Райкина,- услышал в ответ.- Он намного раньше советовал использовать возможности цирка для нужд народного хозяйства. Но кто здесь, кроме нас, современников великого артиста, знает об этом? Так что дерзай!»
А что? Может быть, и дерзну. Как только сформируется новое правительство, напишу министру инфрастуктур.
• Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.
Дивитись першу версію.
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
"Адлояда в рождественскую ночь"
• Перейти на сторінку •
""МАЛЬЧИК ДЛЯ СОПРОВОЖДЕНИЯ" (исповедь репатрианта - профессора математики)"
• Перейти на сторінку •
""МАЛЬЧИК ДЛЯ СОПРОВОЖДЕНИЯ" (исповедь репатрианта - профессора математики)"
Про публікацію
