ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Віктор Кучерук
2025.09.09 05:55
Чагарі покрили схили
Круч високих над Дніпром, –
У гущавинах могили
Загубилися кругом.
Лиш виблискує зелінка
І побиті черепки,
Де в дрібненькому барвінку
Ледве видимі горбки.

Борис Костиря
2025.09.08 22:04
Тиша шепоче вночі,
тиша заплітає темні коси ночі.
Тиша і музика нерозривно
пов'язані між собою,
вони не можуть існувати
один без одного, як інь і ян.
Із тиші народжується музика.
Із тиші народжується грім душі.

Іван Потьомкін
2025.09.08 16:20
Плакучі верби припиняють плач,
Сором’язливо віття одгортають,
Коли берізки, кинувшись у скач,
«Метелицею» кола пролітають.
...Мабуть, веселі люди садовили їх,
Мабуть, пісні позагортали в лунки,
Бо й досьогодні на Десні лунає сміх,
І жарти з чаркою

С М
2025.09.08 08:50
Ось хліба взяв у батька і вийшов на дорогу
Вийшов на дорогу
Узяв що міг і вийшов на дорогу
Виходячи у світ де зна лиш Бог
Все щоби справуватися якось

Оце витратив усе що мав був у краю голод
Був у краю голод

Віктор Кучерук
2025.09.08 08:04
Свого домігся чоловік
Від любої дружини, -
Тепер йому та гладить бік
І масажує спину.
Не покладає жінка рук
По вечорах не всує,
Раз щодоби хропіння звук,
Як щиру дяку, чує...

Борис Костиря
2025.09.07 21:52
Я вкриюсь теплою ковдрою снігу
від усіх нещасть, від усіх гризот.
Я перестав існувати для цього світу,
бо я під заметами снігу.
Замети снігу обігріють узимку,
вони занурять у зимовий сон.
Казка снігу повинна бути доброю.
Від усіх катаклізмів

Євген Федчук
2025.09.07 19:06
Ще один монстр кривавий між «героїв»,
Що носяться із ними москалі.
Ще пошукати треба на Землі,
Хто поливав би отак щедро кров’ю
Своїх солдат поля кривавих битв.
Солдатським трупом він встеляв дорогу,
Хоча не завжди і до перемоги.
Скоріше катом був

Юрій Гундарєв
2025.09.07 14:19
Росіяни традиційно заявляють, що б‘ють лише по військових об‘єктах…
Під час нічної масованої атаки на столицю пошкоджено будівлю Кабінету Міністрів України.
Ворожий удар спричинив руйнування даху та верхніх поверхів будівлі, на місці влучання виникла п

Іван Потьомкін
2025.09.07 12:38
Уже прощаються із листям дерева,
Стоять оголені, задумані, врочисті.
І раптом всупереч прогнозам падолисту
На дереві однім з’явилися... рожево-білі квіти.
Милуюсь і не відаю, радіть чи сумувать?
Невдовзі вітер і дощі понищать їх несамовито...
Д

Олександр Сушко
2025.09.07 07:01
https://www.facebook.com/share/p/1G79yWG3eF/

Віктор Кучерук
2025.09.07 05:44
Жінки красиві втомлюють мій зір
І білий світ затьмарюють собою, –
Коли зближався з гарною на спір,
То розчинявся в ній перед юрбою.
Мов безвісті, відразу пропадав
Не лиш для інших, а також для себе, –
Отак, буває, покидає, став
У пошуках річок б

Юрій Лазірко
2025.09.06 22:40
Чи не тому вуста німі,
що душу відвели зимі
в солодких перегрівах тіла?
Бо брали - що душа хотіла,
а віддавали дні одні
та берегли на старість сили.
Та лічить Бог
на часу вервиці за двох

Борис Костиря
2025.09.06 21:50
Я в'язну в снігах, ніби в пісках часу.
Я в'язну в часі, наче в снігах.
Погана видимість через снігопад
створює плівку, через яку
можна побачити драму століть.
Сніги засмоктують мене,
як трясовина. У снігах
я потрапляю в пастку,

С М
2025.09.06 13:49
Синій хліб не їж, матимеш недуг
Що вбили брата, убили сестру
А курчачий гриль на скошених пісках
Не зрівняю із бобами що у твоїх руках

О, Мейбел, Мейбел
Люблю тебе, дівча
Та я не певний

Віктор Насипаний
2025.09.06 12:39
Ще день висить на сонця цвяшку.
Давно печуться хмари-калачі.
І небо крадне пізню пташку,
Сплітають синь шипшин кущі.

Прив’яже ніч на нитку тиші
Старий горіх- тепла віщун.
І трави стануть неба вищі.

М Менянин
2025.09.06 11:59
Каже батько: годі, сину!
Досить статку!! Рівно спину!!!
Ростив змалку – відпочину,
Боже ж зранку, всім по чину!

06.09.2025р. UA
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Проза):

Одександр Яшан
2025.08.19

Пекун Олексій
2025.04.24

Софія Пасічник
2025.03.18

Эвилвен Писатель
2025.03.09

Вікторія Гавриленко
2025.02.12

Богдан Архіпов
2024.12.24

Богдан Фекете
2024.10.17






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Іван Потьомкін (1937) / Проза

 Адлояда в рождественскую ночь



Это было что-то новое – впервые жена не предупреждала меня, чтобы не напивался. Весь предыдущий опыт застолий в хорошей компании свидетельствовал о том, что, войдя в роль, я теряю контроль над собой. То есть чаще пью, нежели закусываю, и потом, как выражается моя наставница, несу всякую “ахунею”. Не говоря уже о том, что на следующий день не могу даже смотреть на пищу и лишь после похмелки, хоть и с трудом, но прихожу в норму.
Дело в том, что Новый год мы решили отметить вчетвером – три женщины и я. Одна из них блюла диету и вообще не пила. За праздничным столом мы хоть и встречались впервые, но по раскладу пьющих ничто не предвещало того, что случилось через несколько часов застолья.
Приближалось время, чтобы, как говорится, провести Старый год. Дочь хозяйки позвонила, что задерживается на работе, и просила начинать без нее. Закусывая, начали перебирать горести и радости уходящего года. А в завершение был предложен тост за то, чтоб и Новый, до которого оставалось менее часа, был по крайней мере не хуже предыдущего.
Не припомню, как возник разговор о перепое, именуемом чаще, как “напиться в стельку”. Понятное дело, осушили рюмки перед этими заведомо поучительными историями.
– Я была тогда, – начала хозяйка, – сельской учительницей и вдобавок еще и секретарем комсомольской организации школы. Пошла как-то поговорить с родителями одного способного, но страшно вредного парнишки. После беседы, как ни отказывалась, ссылаясь на уйму предстоящей работы, радушные хозяева все же усадили меня за стол, уставленный нехитрой сельской снедью, посреди которой возвышался графин с наливкой. И пошел разговор о житье-бытье.
Пила я, признаюсь, впервые и, конечно же, не догадывалась, что такое приятное на вкус питье способно вскорости вывести из равновесия в полном смысле этого слова. На просьбу хозяев провести до школы, где должно было состояться комсомольское собрание, я отказалась. Дескать, что мне, молодой, какой-то там километр...
Пока мы сидели за столом, снег уже застелил белым покровом землю, ветер усилился, и мой единственный ориентир, фонарь возле сельсовета, покачивался из стороны в сторону так, что, казалось, вот-вот сорвется. Сделав несколько шагов, я почувствовала, что ноги мои будто бы налились тяжестью и становятся непослушными. Даже почему-то подкашиваются. Еще шаг и вот уже лежу на снегу. С трудом поднимаюсь и тут же падаю.
– Куды ж вы, голубонько, в таку нэгоду? – [4]слышу над собой.
Пытаюсь ответить и чувствую, что и язык перестает слушаться.
– Та яки вже там зборы.. [5]
Зашла моя провожатая в школу, сказала, что секретарь нездорова, и отвела меня домой.
Рассказчицей хозяйка была отменной, так что ее сказ о первой встрече с “зеленым змием” прерывался смехом и очередным подъемом рюмок.
Мой послужной список был намного обширней, так как неоднажды получалось, будто пью впервые. К примеру, на дне рождения у приятеля. Пока женщины колдовали на кухне, мы столько приняли “по капочке”, что уже после первого тоста за именинника я с трудом различал лица гостей. Как результат – не вписался в метро и пошел в противоположную сторону. На окраине города меня подобрал таксист. Из сбивчивого рассказа тот выудил все-таки мой адрес и привез домой. Взяв при этом из портмоне всю мою квартальную премию.
А возвращение из Харькова, когда радушные работники милиции так постарались, что я с превеликим трудом взобрался в вагон. Утром попутчики рассказывали, как я пытался залезть на свою верхнюю полку. И то ли чей-то властный голос, что надо бы вызвать проводника, то ли сердобольность кого-то из пассажиров, уступившего нижнее место, спасли меня от вытрезвителя...
В отличие хозяйки, повествовавшей еще по-трезвому, мои воспоминания, сопровождавшиеся также смехом и очередным поднятием рюмок, все больше и больше уводили наш дуэт к тому состоянию, о котором рассказывалось как о далеком прошлом.
Не помню уже толком, когда моя собутыльница отключилась и похрапывала на диване под недреманным оком трезвого кота. В одиночку я никогда не пью и, может, поэтому вспомнил, что обещал прочитать стихи. Но что за наваждение. Начинаю и после нескольких строчек останавливаюсь, так как начисто вылетело из головы продолжение. Трезвые жена и дочь хозяйки заливаются смехом, а я в недоумении только развожу руками. И, конечно же, не замечаю, как хохотуньи своими фотоаппаратами запечатлевают эту рождественскую адлояду.
Так на иврите называется состояние, в котором не возбраняется побывать евреям раз в году. То есть можно напиться так, чтобы не отличать Мордехая от Амана. Это в пуримский вечер. В память о несостоявшейся катастрофе еврейства, когда вдохновитель ее со своими сподручниками были повешены или убиты.
И хоть от Пурима нас отделяло тогда еще несколько месяцев, сегодня мы не жалеем, что встретили его досрочно. По-трезвому, но с тем же смехом вспоминаем, глядя на фотографии, ту рождственскую ночь. Обошлось ведь, как любит повторять один из моих приятелей, без скандала. А что радость общения вылилась в пуримскую форму, то стоит ли нам, двум уже немолодым людям, досадовать. Как говорят, сколько той жизни... И не часто выпадают такие минуты, когда спадает груз повседневных забот и душой чувствуешь себя еще совсем молодым.














      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2012-12-26 16:42:34
Переглядів сторінки твору 1335
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 0 / --  (5.035 / 5.61)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (5.223 / 5.85)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.764
Потреба в критиці толерантній
Потреба в оцінюванні оцінювати
Автор востаннє на сайті 2025.09.08 22:58
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Майстерень Адміністрація (Л.П./М.К.) [ 2012-12-26 17:56:41 ]
Так, у всіх бувало схоже... Хоча українцям, на кшталт Пуриму, випадає святкувати порятунок від планів Сталіна і К, від масового "геноцидного" переселення всіх українців із України в гиблі місця "союзу"...

А тут - чого алкоголь пити ніззя взагалі.