ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Вячеслав Руденко
2026.10.09 10:48
Контур егрегора часу прадавнього
— Що до пояснення ранку звитяжного
Лису шпаркому у сутінках вечора
Станє зі мною дзвеніти розважливо
Епосом скіфів пательня розпечена.
Контур егрегора часу прадавнього
Темне минулого - зваба незвідана,
Болотоходами стежка уславлена
Долі забутої

С М
2026.10.09 10:39
Змій-Король (The Doors)
Я – Змій-Король, що повзає
По кублі своєму
Змій-Король, що повзає
По кублі своєму
Маю подруг, але знай
Що я маю, все для мене

Ось повзу на підвіконня

хома дідим
2026.10.09 09:02
* 226 *
іще палітурка сезонна
при вогкій стіні цегляній
у досвіт
фабричні освітлені вікна
залізнодорожні вогні
і цвинтар за переїздом
останній притулок мерця
під ґрунтом жорстким

Віктор Кучерук
2026.10.09 06:11
* * *
Від листя, очищена вітром, дорога
Блищить під ногами, як вимите скло.
Від ранньої стужі зростає тривога:
Чи встигну догнати минуле тепло?
Воно уночі подалося в безодню
Оту, що стіною оточує ліс,
В якому шукатиму в дні прохолодні
Тепло межи сосен,

Євген Федчук
2026.10.08 17:56
За чужі «гріхи…»
Сидять діди із бабами, згадують минуле.
Та не те, що десь від когось мимохідь почули,
А те, що самим малими прийшлось пережити,
З рідних країв податися ледь не на край світу.
Сидять, слухають всі мовчки, не перебивають,
Видно, заново минуле те пережи

Артур Сіренко
2026.10.08 17:02
Міра для тиші
Я продаю тишу
Дірявими шотландськими міхами,
Я міняю тишу
На мідні крейцери,
Карбовані в країні глиняній.
Купіть хоч трохи тиші
Ви, погоничі білих верблюдів -
Альбіносів пустелі необачності.

Володимир Мацуцький
2026.10.08 16:52
Критичний аналіз вірша Володимира Мацуцького Всесвітній громе, де ти
Головний посил вірша Володимира Мацуцького «Всесвітній громе, де ти?» — це не звільнення чи «порятунок» росіян від їхнього власного рабства, а заклик до справедливості, захисту України та покарання агресора. Автор звертається до вищих сил («Всесвітнього

Ольга Садкова
2026.10.08 15:49
Непридумане
Поспішав Славко до школи,
запізнитись не хотів:
мав здавати реферата про
породистих котів.

Біг охоче і бадьоро,
хоч портфель був заважкий.
Ось і школа, перший поверх,

Михайло Укран
2026.10.08 15:35
Осінні славні
Оксамитами квітчана Панна
Самобутньо вкривала поля.
І ліси, і водойми старанно
Ніжний усміх вбирали здаля.

Не списати словами пейзажі
І прекрасні, барвисті вбрання
Сонцесяйних блискіткових пажів

Ігор Шоха
2026.10.08 15:13
Руськоязичеська мелодрама
                        І
Розбійники з великої дороги
трамбують меншу із усіх боків,
ніде не припиняються тривоги...
ніхто не кликав їх, а хто привів
неважко здогадатися – це строгі
третейські судді – жупел демагогів
у вигляді ґарантів і братів.

Володимир Ляшкевич
2026.10.08 14:17
Поліхтон
У вогняні знемоги дні - провіщені, наснажені,
залюблені в меди життя - відроджені і ти, і я.
Це дивний збіг, як оберіг, як долі сміх, дороги біг,
де понад сни - лади струни, і з пелени - синь далини.

І лине буднів тятива туди, де пісня горлова,
де

Сергій Губерначук
2026.10.08 13:52
Огляд віршів, на які створено пісні і відео (4)
У 2026 р. світ побачили нові пісні на вірші Сергія Губерначука на платформі URockBallads (https://www.youtube.com/@URockBallads/featured). URockBallads на своєму YouTube каналі представляє рок-версії поетів-класиків (Т. Шевченко, І. Франко, Л. Українка),

Борис Костиря
2026.10.08 13:23
Сутінки
Я нічого не зміг роздивитись
У безглуздій німій темноті.
Я звалився з коня, ніби витязь,
У абсурд і свавілля катів.

Не побачу імен, фотографій
На вечірньому цвинтарі я.
Наче відблиск небачених графік,

хома дідим
2026.10.08 09:45
* 225 *
що сказати що написати друже
чи дістались ми суті й тиші нарешті
або нами оволоділа байдужість
хоч ми і продовжуєм вештатись
цими вулицями та майданами
веселощами у примарних мандрах
чудуванням чуттєвим у розкошах
бодай на хвильку отож-бо

Віктор Кучерук
2026.10.08 07:29
Світлана
Заховалася в гущі туману
Тьмяна постать висока твоя.
Залишилося в серці, мов рана,
Повне ясного світла ім'я.
Час стирає деталі та риси,
Забирає у вирій літа, -
Я благаю тебе: озовися,
Розімкни жданим словом уста.

Ольга Садкова
2026.10.07 23:29
Переселенське
Залишилась хата самотиною
на поталу хижим ворогам,
стала передчасно вона сивою,
на глумління кинута димам.

Тіло їй поранено осколками.
Вікна, ніби очі без зіниць.
Розтинає небо понад Конкою
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Олег Гелолев
2026.10.08

Михайло Укран
2026.10.08

Ольга Береза
2026.09.08

Ярина Діброва
2026.08.07

Анастасія Ехо
2026.08.01

Фел Ходак
2026.07.22

Ольга Садкова
2026.07.18






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Ірина Пиріг (1978) / Вірші

 ***
І нехай відпускається гріх.
Я приймаю Тебе, як Причастя.
Я торкаюсь втретє до щастя.
А до мене торкається сніг.

Це очищення духом зими
проступає крізь теплі клітини.
Та вуста мають колір калини,
отже ще не замерзнемо ми...

На папері сліди олівця...
Та минуле читається гірше...
Ти в мені озиваєшся віршем.
Я приймаю... Во ім’я Отця...

12 січня”07 р.




Найвища оцінка Марта Шуст 6 Любитель поезії / Любитель поезії
Найнижча оцінка Тарас Кремінь 5.5 Майстер-клас / Майстер-клас

    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2007-01-12 23:38:22
Переглядів сторінки твору 15643
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 5.449 / 5.67  (4.929 / 5.52)
* Рейтинг "Майстерень" 5.401 / 5.63  (4.893 / 5.49)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.816
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні
Конкурси. Теми Поезія Необароко, Неокласицизму, Неореалізму
Постфемінізм
Автор востаннє на сайті 2010.02.19 10:48
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Марта Шуст (Л.П./Л.П.) [ 2007-01-13 01:49:32 ]
З Ваших віршів Ірино енергія чиста просто рікою виливається. Все вірно, і у віршах і у Ваших коментах... Щастя Вам і любові.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тарас Кремінь (М.К./М.К.) [ 2007-01-13 02:18:00 ]
Ти в мені озиваєшся віршем" - це твоя головна строфа!
Добре, що бачиш поезію і чуєш її!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оксана Яблонська (М.К./М.К.) [ 2007-01-13 11:37:47 ]
Вірш, Іринко, надзвичайний! Теплий і чистий!
Кохання не може бути і не є гріхом, бо це одне із проявів Любові, а Любов - це Бог, бо Бог - є Любов ! Це аксіома, і не треба замислюватися над тим, якби її порушити :) Просто, треба жити із любов*ю і... :)
...і читати прекрасні вірші Іринки Пиріг :))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ірина Пиріг (М.К./М.К.) [ 2007-01-13 13:46:23 ]
Іринко, Марто, Тарасе, Оксано - ДЯКУЮ! З Любов'ю. Читати теплі слова від світлих людей - це Щастя.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Кремняк (Л.П./Л.П.) [ 2007-01-13 20:04:07 ]
Прекрасно, а значить - не замерзнемо! Дякую!

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ірина Пиріг (М.К./М.К.) [ 2007-01-13 20:41:07 ]
Не замерзнемо :)Стільки тепла довкола...І я Вам дякую, Юліє!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Замшанський (Л.П./М.К.) [ 2007-01-14 08:38:41 ]
Вітаю. З новим роком і Різдвом Христовим.
Вірш відмінний. Про це багато сказано.
Я-ж, у своєму дусі, постараюсь підмітити і недоліки.
Вірш має мелодійне звучання і зачіпає змістовністю.
Однак, в окремих випадках, відсутній причинно наслідковий звязок між рядочками повязаними змістом. Що збиває ритміку вірша і б"є по його мелодійності. Якщо не погидуєш такого порадника як я, то постарайся зробити щось з останнім рядочком у третьому куплеті. І трішки наведи лад у останньому
звязавши більш міцно рядочки по змісту.
Щось на зразок цього:

І нехай відпускається гріх.
Я приймаю Тебе, як Причастя.
Бо торкаюся втретє до щастя.
А до мене торкається сніг.

Це очищення духом зими
Проступає крізь теплі клітини.
Та вуста мають колір калини
Бо торкаємось ніжно їх ми

На папері сліди олівця...
Та минуле читається гірше
Як в мені озовеся ти віршем
Лиш прийму те... Во імя Отця

Це, звісно, в межах моїх скромних здібностей.
Просто як приклад щоб зрозуміти до чого я веду.
Коли "відшліфуєш" вірша сама буде значно краще.
Бо в моїх вставках відчувається чужа рука і чужий стиль.
Бажаю успіхів. В.З.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Замшанський (Л.П./М.К.) [ 2007-01-14 08:43:07 ]
"...зробити щось з останнім рядочком у ТРЕТЬОМУ куплеті..."
Вибач за механічну помилку. У ДРУГОМУ куплеті...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Просто Немо (Л.П./Л.П.) [ 2007-01-14 10:52:45 ]
Перечитав "Чомусь так гірко плакала вона..." Просто бракує слів. Суцільні емоції...

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тарас Кремінь (М.К./М.К.) [ 2007-01-14 12:35:00 ]
Нічого не розумію! Невже це та сама Ірина Пиріг, з якою я познайомився на нараді молодих літераторів в Ірпені? Якщо так, то маємо спільні сторінки славних зустрічей!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ірина Пиріг (М.К./М.К.) [ 2007-01-16 00:09:26 ]
Дякую, Володимире... Я подумаю... Тільки не згідна з "ніжним торканням" (у даному випадку, звісно :) Вуста мають такий колір не від поцілунків. Тут йдеться про відмолення гріхів. Очищення, що проходить кожною клітинкою... Те, до чого йдуть через біль, котрий не руйнує дух, а зміцнює його. Вуста не втрачають кольору тому, що не обривається життя. Навіть від холоду...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ірина Пиріг (М.К./М.К.) [ 2007-01-16 00:13:18 ]
Спасибі, Серже!

Тарасе! Сама нічого не розумію... Невже це Ти?... Який тісний світ :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Кремняк (Л.П./Л.П.) [ 2007-01-16 13:55:15 ]
"По місту ходить перший сніг,
та я не чую його кроків." Навіть не намагатимусь підбирати слова, щоб якось визначити своє враження від Вашої Поезії, ми і так живемо в світі визначень і категорій. Скажу лише одне: дякую Вам; людям,які привели Вас у цей світ; Богу,який з Вами. P.S.Дивно, але мені теж дуже знайоме обличчя. І таке буває:) Всього Вам найкращого, Ірино!

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ірина Пиріг (М.К./М.К.) [ 2007-01-16 23:17:34 ]
Дякую... Від всієї душі... Любові Вам, Юліє!
P.S.А може ми і з Вами десь бачилися?.. Життя дарує стільки несподіванок :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Жорж Дикий (Л.П./Л.П.) [ 2007-01-17 19:45:34 ]
Гарний вірш, цільний і гармонійний, а особливо сподобались рядки:

Та вуста мають колір калини,
отже ще не замерзнемо ми...

Повністю заслуговує 6 від мене(*!*)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ірина Пиріг (М.К./М.К.) [ 2007-01-17 20:30:40 ]
Дякую, Жорже! Отримати від Вас такий бал особливо приємно.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Варвара Черезова (М.К./М.К.) [ 2009-07-15 17:39:56 ]
Чудово!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Редчиць (М.К./М.К.) [ 2009-10-06 09:09:19 ]
Стільки чудових слів! Хай вони звучать завжди і не затихають у Вашій душі...