ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Микола Дудар
2024.12.07 12:01
***
Шматок сальця до первачка
Із огірочком, житнім хлібом
І в дружній ролі дивачка
Я заспокївся вже ніби
Та щось шкребе хитає більш
Як було змовлено до цього
У тому, де рождався вірш
Посеред вистрибом в дорогу…

Сергій Губерначук
2024.12.07 11:44
Директору театру від актора
Живучи у театрі,
де сцена гортає героїв,
де волосся і грим
насувають на образ печать,
я люблю перевтілитись
в те, що не зветься – собою,
і не можу від імені тих
не звучать.

Віктор Кучерук
2024.12.07 07:43
* * *
Хижий ворон крумкнув хрипко
І побачилось мені,
Як знялись мерщій куріпки
З придорожніх бур’янів.
Не вдалось поласувати
Зграї зернами, адже
Корм пташиний ворон-тато
Воронятам стереже.

Микола Соболь
2024.12.07 04:32
Сито надії
Зорі крізь сито просію
дрібненькі, крупнішенькі, ці.
Маю останню надію,
спечуться на ранок млинці.

Будуть. Дитині на втіху.
Молімося Богу натще.
Хай від дитячого сміху

Володимир Бойко
2024.12.06 20:19
Прохання до Миколая
Нехай Миколай нам тепло принесе,
Що душі й серця зігріває
І геть забирає мерзенне усе,
Що жити усім заважає.

В безодню хай котяться зорі з Кремля
І лихо в наш край не поверне,
Хай світ очищається від москаля

Борис Костиря
2024.12.06 19:53
* * *
Нескінченний туман бездоріжжя
Поведе в невідомі шляхи.
Потонули думки на узвишші,
Де спочили прадавні гріхи.

Спотикаючись, йду у неволю,
Де пізнання загрузло в пісках.
Розчинивши в озерах недолю,

Галина Кучеренко
2024.12.06 18:54
****
Війною й смертю пахне голуб миру.
Напившись зранку крові немовлят,
Він не ховає закривавлену сокиру -
Це аргумент його, його штандарт,
Убивча «мироносна» міра.

Бравада неупинного терору,
Щоб втриматись на панівних місцях,

Іван Потьомкін
2024.12.06 17:32
З голосу Езопа
Як по росяній траві йде дівча.
На голові несе глечик молока.
Співа з птаством – не змовка.
А ще так собі мудрує:
«Ось як грошики вторгую,
То сьогодні ж, до обіду,
Куплю крашанок в сусіда.
Треба трішки почекать

Артур Сіренко
2024.12.06 15:47
Aratores et ascensores
Коли слово посіяне
Зерном сваволі
На рінні святого Томи,
Де в тіні крисані
Чекаєш пришестя Пандори,
Відпочинь у гавані келиха
За столом у весталок чи то валькірій,
А ж тут журба – некликана,

Микола Дудар
2024.12.06 09:30
***
Нажаль пошкоджень уйма, безліч…
Не спиш, тремтиш роки підряд,
А незабаром ще й свят-вечір…
Не що, а Хто — самозаряд…
Нажаль із вічності, не виторг
А просто дань космічних сил
Ну а руйнація як — мито
Для всих, без вийнятку, Мірил…

Віктор Кучерук
2024.12.06 06:26
* * *
Я люблю оцю жінку, що в душу
Обережно занурює зір
І заради якої я мушу
Переводити радо папір.
Я люблю оцю жінку, що слабо
Потягається тілом гнучким
І до себе усмішкою вабить,
І легенько цілує затим.

Микола Соболь
2024.12.06 04:12
Кіт і обід
У кутку, де стара шафа,
з швидкістю 2/3 маха,
наш пустун руденький кіт
доганяє свій обід.
Та не знає ще маленький,
що обід на батарейках.
Хай ганяє досхочу,
а я з нього регочу.

Іван Потьомкін
2024.12.05 19:56
***
Коли удосвіта туман пливе долиною,
Здається, що Ейн-Керем –
Звичайнісінька ріка, а гори – береги її.
Осяяна вогнями, от-от затрубить
І зніметься із якорів Гадаса .
Десятки бакенів освітлюють їй шлях...
...Удень оця фата-моргана зникне,
Та вечір упо

Борис Костиря
2024.12.05 19:38
Сніговий полон
В полоні зі снігу і льоду,
Немовби в німім задзеркаллі,
В застиглім мовчанні природи,
На березі Стікса й Каяли.

І розум занурений в товщу
Із криги і безнадії.
Не вийдеш на неї на площу,

Євген Федчук
2024.12.05 17:12
Взяття козаками Очакова в 1545 році
День до вечора хилився, вітер спати вклався,
А в байраку степовому банкет починався.
Кіш Ісачка із Брацлава приймав гостей знатних.
Тож козаки вполювали дичини багато.
Смажилося на багатті і звіра, і птиці,
Щоб зустріти побратимів щедро, як годиться.

Микола Дудар
2024.12.05 10:13
***
Вже й відфутболив самозахист…
З околиць випхнув кілька літ…
Віддав на читку неба запис
Й підзарядив електроліт…
Воно згодилося б в підручник
Якби ж не підла суєта…
Якби ж не висвітив онучник
Мої не справжні імена.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Нікому Невідома
2024.12.03

Кай Хробаковськи
2024.11.19

Ля Дмитро Дмитро
2024.11.16

Владислав Аверьян
2024.11.11

Аксія Рудай
2024.11.10

Соловейко Чубук
2024.11.02

Незнайка НаМісяці
2024.11.01






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Ірина Пиріг (1978) / Вірші

 ***
І нехай відпускається гріх.
Я приймаю Тебе, як Причастя.
Я торкаюсь втретє до щастя.
А до мене торкається сніг.

Це очищення духом зими
проступає крізь теплі клітини.
Та вуста мають колір калини,
отже ще не замерзнемо ми...

На папері сліди олівця...
Та минуле читається гірше...
Ти в мені озиваєшся віршем.
Я приймаю... Во ім’я Отця...

12 січня”07 р.




Найвища оцінка Марта Шуст 6 Любитель поезії / Любитель поезії
Найнижча оцінка Тарас Кремінь 5.5 Майстер-клас / Майстер-клас

    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2007-01-12 23:38:22
Переглядів сторінки твору 13574
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 5.449 / 5.67  (4.929 / 5.52)
* Рейтинг "Майстерень" 5.401 / 5.63  (4.893 / 5.49)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.816
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні
Конкурси. Теми Поезія Необароко, Неокласицизму, Неореалізму
Постфемінізм
Автор востаннє на сайті 2010.02.19 10:48
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Марта Шуст (Л.П./Л.П.) [ 2007-01-13 01:49:32 ]
З Ваших віршів Ірино енергія чиста просто рікою виливається. Все вірно, і у віршах і у Ваших коментах... Щастя Вам і любові.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тарас Кремінь (М.К./М.К.) [ 2007-01-13 02:18:00 ]
Ти в мені озиваєшся віршем" - це твоя головна строфа!
Добре, що бачиш поезію і чуєш її!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оксана Яблонська (М.К./М.К.) [ 2007-01-13 11:37:47 ]
Вірш, Іринко, надзвичайний! Теплий і чистий!
Кохання не може бути і не є гріхом, бо це одне із проявів Любові, а Любов - це Бог, бо Бог - є Любов ! Це аксіома, і не треба замислюватися над тим, якби її порушити :) Просто, треба жити із любов*ю і... :)
...і читати прекрасні вірші Іринки Пиріг :))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ірина Пиріг (М.К./М.К.) [ 2007-01-13 13:46:23 ]
Іринко, Марто, Тарасе, Оксано - ДЯКУЮ! З Любов'ю. Читати теплі слова від світлих людей - це Щастя.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Кремняк (Л.П./Л.П.) [ 2007-01-13 20:04:07 ]
Прекрасно, а значить - не замерзнемо! Дякую!

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ірина Пиріг (М.К./М.К.) [ 2007-01-13 20:41:07 ]
Не замерзнемо :)Стільки тепла довкола...І я Вам дякую, Юліє!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Замшанський (Л.П./М.К.) [ 2007-01-14 08:38:41 ]
Вітаю. З новим роком і Різдвом Христовим.
Вірш відмінний. Про це багато сказано.
Я-ж, у своєму дусі, постараюсь підмітити і недоліки.
Вірш має мелодійне звучання і зачіпає змістовністю.
Однак, в окремих випадках, відсутній причинно наслідковий звязок між рядочками повязаними змістом. Що збиває ритміку вірша і б"є по його мелодійності. Якщо не погидуєш такого порадника як я, то постарайся зробити щось з останнім рядочком у третьому куплеті. І трішки наведи лад у останньому
звязавши більш міцно рядочки по змісту.
Щось на зразок цього:

І нехай відпускається гріх.
Я приймаю Тебе, як Причастя.
Бо торкаюся втретє до щастя.
А до мене торкається сніг.

Це очищення духом зими
Проступає крізь теплі клітини.
Та вуста мають колір калини
Бо торкаємось ніжно їх ми

На папері сліди олівця...
Та минуле читається гірше
Як в мені озовеся ти віршем
Лиш прийму те... Во імя Отця

Це, звісно, в межах моїх скромних здібностей.
Просто як приклад щоб зрозуміти до чого я веду.
Коли "відшліфуєш" вірша сама буде значно краще.
Бо в моїх вставках відчувається чужа рука і чужий стиль.
Бажаю успіхів. В.З.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Замшанський (Л.П./М.К.) [ 2007-01-14 08:43:07 ]
"...зробити щось з останнім рядочком у ТРЕТЬОМУ куплеті..."
Вибач за механічну помилку. У ДРУГОМУ куплеті...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Просто Немо (Л.П./Л.П.) [ 2007-01-14 10:52:45 ]
Перечитав "Чомусь так гірко плакала вона..." Просто бракує слів. Суцільні емоції...

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тарас Кремінь (М.К./М.К.) [ 2007-01-14 12:35:00 ]
Нічого не розумію! Невже це та сама Ірина Пиріг, з якою я познайомився на нараді молодих літераторів в Ірпені? Якщо так, то маємо спільні сторінки славних зустрічей!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ірина Пиріг (М.К./М.К.) [ 2007-01-16 00:09:26 ]
Дякую, Володимире... Я подумаю... Тільки не згідна з "ніжним торканням" (у даному випадку, звісно :) Вуста мають такий колір не від поцілунків. Тут йдеться про відмолення гріхів. Очищення, що проходить кожною клітинкою... Те, до чого йдуть через біль, котрий не руйнує дух, а зміцнює його. Вуста не втрачають кольору тому, що не обривається життя. Навіть від холоду...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ірина Пиріг (М.К./М.К.) [ 2007-01-16 00:13:18 ]
Спасибі, Серже!

Тарасе! Сама нічого не розумію... Невже це Ти?... Який тісний світ :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Кремняк (Л.П./Л.П.) [ 2007-01-16 13:55:15 ]
"По місту ходить перший сніг,
та я не чую його кроків." Навіть не намагатимусь підбирати слова, щоб якось визначити своє враження від Вашої Поезії, ми і так живемо в світі визначень і категорій. Скажу лише одне: дякую Вам; людям,які привели Вас у цей світ; Богу,який з Вами. P.S.Дивно, але мені теж дуже знайоме обличчя. І таке буває:) Всього Вам найкращого, Ірино!

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ірина Пиріг (М.К./М.К.) [ 2007-01-16 23:17:34 ]
Дякую... Від всієї душі... Любові Вам, Юліє!
P.S.А може ми і з Вами десь бачилися?.. Життя дарує стільки несподіванок :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Жорж Дикий (Л.П./Л.П.) [ 2007-01-17 19:45:34 ]
Гарний вірш, цільний і гармонійний, а особливо сподобались рядки:

Та вуста мають колір калини,
отже ще не замерзнемо ми...

Повністю заслуговує 6 від мене(*!*)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ірина Пиріг (М.К./М.К.) [ 2007-01-17 20:30:40 ]
Дякую, Жорже! Отримати від Вас такий бал особливо приємно.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Варвара Черезова (М.К./М.К.) [ 2009-07-15 17:39:56 ]
Чудово!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Редчиць (М.К./М.К.) [ 2009-10-06 09:09:19 ]
Стільки чудових слів! Хай вони звучать завжди і не затихають у Вашій душі...