ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Євген Федчук
2026.01.11 14:23
Ніч була темна. Місяц, хоч зійшов
Та й то у хмарах десь блукав, напевно.
Внизу Рось жебоніла безперервно.
А він вертав думками знов і знов
До того, що плекав усе життя –
Бажання влади. Так йому хотілось,
Щоб навкруг нього все отут вертілось…
Все п

Олександр Сушко
2026.01.11 13:38
автор Артур Курдіновський

Крихкий маленький світ я шию з рими,
За межами його - зелена цвіль.
Не лізьте в душу лапами брудними!
Для вас - цікавість, а для мене - біль.

Моя земля горить під небесами,

Борис Костиря
2026.01.11 11:23
Так бракує постійно часу
У потоці марнотних днів.
Час дарує, немов прикрасу,
Позолоту зникомих слів.

Час розсудить і час засудить
Ні за що, ніби злий тиран.
Лиш вина має різний ступінь,

Мар'ян Кіхно
2026.01.11 06:54
Мого батька викинули з Національного оркестру народних інструментів за "огидний потяг до грошей". (Як це тоді політично називалося?..) Він влаштувався у музичну школу №9 десь на Круглоуніверситецькій (над Бесарабкою), допрацював до пенсії в одному рван

Олена Побийголод
2026.01.10 22:48
Із Леоніда Сергєєва

– Четвертий, Четвертий, як чути? Я – П’ятий!
Не спати на чатах! Пароль – «тридцять три».
Прийнято?.. До вітру – о пів на дев’яту!
Ніяк не раніше! Прийом! Повтори!

– Так точно, о пів на дев’яту – д

Володимир Мацуцький
2026.01.10 21:10
По українській матері-землі
ідуть колоною військовополонені.
Ідуть в донецькій проросійській млі
захисники Вкраїни нені.
І не ідуть, їх ті ведуть –
Вкраїни зрадники полукацапи.
І всі донецькі смачно ржуть:
«хохла у плен кацап зацапал!»

Олег Герман
2026.01.10 19:57
ДІЙОВІ ОСОБИ: ВІКТОР — чоловік із гострими рисами обличчя та скляним поглядом. Одягнений охайно, але без жодного натяку на моду. Його рухи економні, голос позбавлений модуляцій. АННА — його дружина. Жінка з живою мімікою та нервовими рухами. Вона ви

Борис Костиря
2026.01.10 10:53
Весна ніяк не переможе
І не протиснеться крізь сніг,
Крізь кригу, як через вельможу,
Що кидає дари до ніг.

Так пробивається нестало
Весна крізь перепони зим.
Колись вона таки настане,

Тетяна Левицька
2026.01.10 09:31
Хтось викрутив небо, як прачка ганчірку.
Узимку не віхола — тонни дощу.
Та, як же вмістити всю душу у збірку,
яку я, не знаю навіщо, пишу?

І хто ж потребує мелодії всує?
Та скрапує лірика чуйна з пера:
і сліз повні відра, і слів не бракує —

Микола Дудар
2026.01.10 01:52
Якщо вам нічого «сказать»
І боїтесь торкатись тіні —
Пора розмножитись під стать
На більш прозорливу, осінню.
Якщо розмножене впаде
У ваший гнів з сумним обличчям,
Вас не сприйматимуть ніде
Тому, що ви є та вовчиця,

Олег Герман
2026.01.10 00:16
Олеся сиділа на балконі пізно ввечері, обгорнута пледом. Вона тримала в руках горнятко з чаєм, яке вже охололо, і стомленим поглядом дивилася на мерехтливі вогні міста. У голові постійно звучав гучний хор: слова матері, глузування сестри, знецінення ліка

С М
2026.01.09 21:12
а чи знаєш за опівнічника
якого не зупиниш ти
а чи знаєш за опівнічника
що двері кухні зачинив
не чинить галасу сторожа
я ~ кіт у чорному плащі
і я зникаю завжди у морок
хай перший півень прокричить

Світлана Пирогова
2026.01.09 19:33
Білу гриву зима розпустила,
Розвіває її заметіль.
І не видно Селени-світила,
Тільки сніжна встеляється сіль.

І в душі хуртовина тривоги,
Хоч давно відпустила його.
Крає серце від леза дороги,

Олег Герман
2026.01.09 19:03
У затишку м’яких перин і покривал,
Крізь ніч бездонну,
У царстві соннім,
Я бачив, як з'явилася зима.
Без компромісів,
Де слів нема —
Лише мороз на вікнах креслить мітки.

Іван Потьомкін
2026.01.09 18:28
Він сорок літ водив їх по пустелі:
Непослух батьків тому причина.
Не вірили, що для Всевишнього
Немає недосяжного і неможливого.
Покарані були за одностайну недовіру,
Кістками лягли в пустелі всі ,як один,
Нащадків їх розпорошено по всьому світі…

Артур Курдіновський
2026.01.09 16:01
Крихкий маленький світ я шию з рими,
За межами його - зелена цвіль.
Не лізьте в душу лапами брудними!
Для вас - цікавість, а для мене - біль.

Моя земля горить під небесами,
На спогадах тримається зима.
Не лізьте в душу довгими носами -
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Вероніка В
2025.12.24

Максим Семибаламут
2025.12.02

І Ірпінський
2025.12.01

Павло Інкаєв
2025.11.29

Артем Ігнатійчук
2025.11.26

Галина Максимів
2025.11.23

Марко Нестерчук Нестор
2025.11.07






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Ірина Пиріг (1978) / Вірші

 ***
І нехай відпускається гріх.
Я приймаю Тебе, як Причастя.
Я торкаюсь втретє до щастя.
А до мене торкається сніг.

Це очищення духом зими
проступає крізь теплі клітини.
Та вуста мають колір калини,
отже ще не замерзнемо ми...

На папері сліди олівця...
Та минуле читається гірше...
Ти в мені озиваєшся віршем.
Я приймаю... Во ім’я Отця...

12 січня”07 р.




Найвища оцінка Марта Шуст 6 Любитель поезії / Любитель поезії
Найнижча оцінка Тарас Кремінь 5.5 Майстер-клас / Майстер-клас

      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2007-01-12 23:38:22
Переглядів сторінки твору 14737
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 5.449 / 5.67  (4.929 / 5.52)
* Рейтинг "Майстерень" 5.401 / 5.63  (4.893 / 5.49)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.816
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні
Конкурси. Теми Поезія Необароко, Неокласицизму, Неореалізму
Постфемінізм
Автор востаннє на сайті 2010.02.19 10:48
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Марта Шуст (Л.П./Л.П.) [ 2007-01-13 01:49:32 ]
З Ваших віршів Ірино енергія чиста просто рікою виливається. Все вірно, і у віршах і у Ваших коментах... Щастя Вам і любові.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тарас Кремінь (М.К./М.К.) [ 2007-01-13 02:18:00 ]
Ти в мені озиваєшся віршем" - це твоя головна строфа!
Добре, що бачиш поезію і чуєш її!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оксана Яблонська (М.К./М.К.) [ 2007-01-13 11:37:47 ]
Вірш, Іринко, надзвичайний! Теплий і чистий!
Кохання не може бути і не є гріхом, бо це одне із проявів Любові, а Любов - це Бог, бо Бог - є Любов ! Це аксіома, і не треба замислюватися над тим, якби її порушити :) Просто, треба жити із любов*ю і... :)
...і читати прекрасні вірші Іринки Пиріг :))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ірина Пиріг (М.К./М.К.) [ 2007-01-13 13:46:23 ]
Іринко, Марто, Тарасе, Оксано - ДЯКУЮ! З Любов'ю. Читати теплі слова від світлих людей - це Щастя.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Кремняк (Л.П./Л.П.) [ 2007-01-13 20:04:07 ]
Прекрасно, а значить - не замерзнемо! Дякую!

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ірина Пиріг (М.К./М.К.) [ 2007-01-13 20:41:07 ]
Не замерзнемо :)Стільки тепла довкола...І я Вам дякую, Юліє!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Замшанський (Л.П./М.К.) [ 2007-01-14 08:38:41 ]
Вітаю. З новим роком і Різдвом Христовим.
Вірш відмінний. Про це багато сказано.
Я-ж, у своєму дусі, постараюсь підмітити і недоліки.
Вірш має мелодійне звучання і зачіпає змістовністю.
Однак, в окремих випадках, відсутній причинно наслідковий звязок між рядочками повязаними змістом. Що збиває ритміку вірша і б"є по його мелодійності. Якщо не погидуєш такого порадника як я, то постарайся зробити щось з останнім рядочком у третьому куплеті. І трішки наведи лад у останньому
звязавши більш міцно рядочки по змісту.
Щось на зразок цього:

І нехай відпускається гріх.
Я приймаю Тебе, як Причастя.
Бо торкаюся втретє до щастя.
А до мене торкається сніг.

Це очищення духом зими
Проступає крізь теплі клітини.
Та вуста мають колір калини
Бо торкаємось ніжно їх ми

На папері сліди олівця...
Та минуле читається гірше
Як в мені озовеся ти віршем
Лиш прийму те... Во імя Отця

Це, звісно, в межах моїх скромних здібностей.
Просто як приклад щоб зрозуміти до чого я веду.
Коли "відшліфуєш" вірша сама буде значно краще.
Бо в моїх вставках відчувається чужа рука і чужий стиль.
Бажаю успіхів. В.З.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Замшанський (Л.П./М.К.) [ 2007-01-14 08:43:07 ]
"...зробити щось з останнім рядочком у ТРЕТЬОМУ куплеті..."
Вибач за механічну помилку. У ДРУГОМУ куплеті...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Просто Немо (Л.П./Л.П.) [ 2007-01-14 10:52:45 ]
Перечитав "Чомусь так гірко плакала вона..." Просто бракує слів. Суцільні емоції...

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тарас Кремінь (М.К./М.К.) [ 2007-01-14 12:35:00 ]
Нічого не розумію! Невже це та сама Ірина Пиріг, з якою я познайомився на нараді молодих літераторів в Ірпені? Якщо так, то маємо спільні сторінки славних зустрічей!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ірина Пиріг (М.К./М.К.) [ 2007-01-16 00:09:26 ]
Дякую, Володимире... Я подумаю... Тільки не згідна з "ніжним торканням" (у даному випадку, звісно :) Вуста мають такий колір не від поцілунків. Тут йдеться про відмолення гріхів. Очищення, що проходить кожною клітинкою... Те, до чого йдуть через біль, котрий не руйнує дух, а зміцнює його. Вуста не втрачають кольору тому, що не обривається життя. Навіть від холоду...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ірина Пиріг (М.К./М.К.) [ 2007-01-16 00:13:18 ]
Спасибі, Серже!

Тарасе! Сама нічого не розумію... Невже це Ти?... Який тісний світ :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Кремняк (Л.П./Л.П.) [ 2007-01-16 13:55:15 ]
"По місту ходить перший сніг,
та я не чую його кроків." Навіть не намагатимусь підбирати слова, щоб якось визначити своє враження від Вашої Поезії, ми і так живемо в світі визначень і категорій. Скажу лише одне: дякую Вам; людям,які привели Вас у цей світ; Богу,який з Вами. P.S.Дивно, але мені теж дуже знайоме обличчя. І таке буває:) Всього Вам найкращого, Ірино!

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ірина Пиріг (М.К./М.К.) [ 2007-01-16 23:17:34 ]
Дякую... Від всієї душі... Любові Вам, Юліє!
P.S.А може ми і з Вами десь бачилися?.. Життя дарує стільки несподіванок :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Жорж Дикий (Л.П./Л.П.) [ 2007-01-17 19:45:34 ]
Гарний вірш, цільний і гармонійний, а особливо сподобались рядки:

Та вуста мають колір калини,
отже ще не замерзнемо ми...

Повністю заслуговує 6 від мене(*!*)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ірина Пиріг (М.К./М.К.) [ 2007-01-17 20:30:40 ]
Дякую, Жорже! Отримати від Вас такий бал особливо приємно.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Варвара Черезова (М.К./М.К.) [ 2009-07-15 17:39:56 ]
Чудово!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Редчиць (М.К./М.К.) [ 2009-10-06 09:09:19 ]
Стільки чудових слів! Хай вони звучать завжди і не затихають у Вашій душі...