ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Сергій СергійКо
2025.10.22 17:22
Вільні козацькі дрони
Наші вільні козацькі дрони –
Це і шаблі, і наші очі.
Захищають життя й кордони
Від до наших скарбів охочих.

Їм не схибити при потребі.
Наші вільні козацькі дрони
Під землею, у морі, в небі

Артур Сіренко
2025.10.22 15:49
Краплі бузкового меду
Так я пам’ятав:
Падолист-спудей
Мандрує в кам’яну Сорбонну
Битою стежкою чорних вагантів:
Замість богемської лютні
У нього в хатині-келії
Платанова дошка
(Приємно до неї тулитися –

Сергій Губерначук
2025.10.22 13:09
Голова…
Голова.
Багатокутник відображень.
Утроба релігій
і символ
якоїсь причетності.
Намалюю античну голову,
і чи я знатиму, що в ній?
було

Іван Потьомкін
2025.10.22 12:10
орфей
Ну як перекричать тисячоліття?
Яким гінцем переказать Орфею,
Що Еврідіка – тільки пам”ять?
Та перша ніч, ніч на подружнім ложі,
Ті сплетені тіла, ті губи-нерозрив,
Той скрик в нічному безгомінні,
Де слово – подув, а не смисл,-
Теж тільки пам”ять.

Віктор Кучерук
2025.10.22 09:35
* * *
Замовкло все поволі і повсюди, -
І згусла темінь оповила двір,
Немов сорочка незасмаглі груди,
Або туман глибокий шумний бір.
Посохлим листям протяги пропахлі
Тягнулися від вікон до дверей,
І десь у сінях тихнули та чахли,
Лиш прілості лишався дов

Борис Костиря
2025.10.21 22:02
Вигнанець
Наш вигнанець поїхав в далеку дорогу,
Подолавши свою вікову німоту,
Подолавши спокуту, долаючи втому
І ковтнувши цикуту прощання в саду.

У далеку Словенію привиди гнали,
Гнали люті Малюти із давніх часів.
Вони мозок згубили і пам'ять приспал

Леся Горова
2025.10.21 21:58
Імаго
Те, що в рядок упало
все важче й важче.
Там, де плелась мережка,
там діри, діри.
Ниток міцних шовкових
не стало, а чи
Висохли фарби, струни
провисли в ліри?

Сергій СергійКо
2025.10.21 21:37
Страждає небо
Страждає небо, згадуючи літо,
Ховаючи в імлу скорботний абрис.
Не в змозі незворотнє зрозуміти –
Не здатне зараз.

Я згоден з ним, ми з небом однодумці.
У краплях з неба потопають мрії,
У рими не шикуються по струнці –

Олена Побийголод
2025.10.21 21:01
Пустомедія
Сценка із життя

(Гола сцена. Біля правої куліси стирчить прапорець для гольфу з прапором США.
Поряд – приміряється клюшкою до удару (у бік залу) Великий Американський Президент. Він у туфлях, костюмі, сорочці та краватці.
З лівої куліси виходить Верх

Тетяна Левицька
2025.10.21 19:36
Він любить
Не знаю чому? —
Здогадуюсь,
що любить пітьму
і райдугу,
старенький трамвай
на милицях,
смарагдовий рай
у китицях.

Іван Потьомкін
2025.10.21 11:40
***
Якже я зміг без Псалмів прожить
Мало не півстоліття?
А там же долі людські,
Наче віти сплелись,
Як і шляхи в дивовижному світі.
Байдуже, хто їх там пройшов:
Давид, Соломон, Асаф чи Кораха діти...
Шукаємо ж не сліди підошов,

Віктор Кучерук
2025.10.21 06:46
* * *
Яскраве, шершаве і чисте,
Природою різьблене листя
Спадає на трави вологі
Уздовж грунтової дороги,
Яку, мов свою полонену,
Вартують лисіючі клени...
21.10.25

Микола Дудар
2025.10.21 00:08
Він - вона - вони - воно...
Підшаманив, оновив
І приліг спочити
До якоїсь там пори,
Бо хотілось жити.
Раптом стукіт у вікно…
Уяви, ритмічно:
Він - вона - вони - воно —
З вироком: довічно!

Борис Костиря
2025.10.20 22:13
Іржаве листя
Іржаве листя, як іржаві ґрати.
Іржаве листя падає униз.
Іржаве листя хоче поховати
Мене під латами брудних завіс.

Іржаве листя передчасно лине,
Як подих вічності, як лютий сплав.
Між поколіннями ніякий лірник

Світлана Пирогова
2025.10.20 15:07
Вуальна осінь (рондо)
Вуальна осінь небо сумом прикривала,
І таємниць прихованих лягло чимало.
Але одна бентежить, незабутня досі,
Коли душа була оголена і боса,
Коли при зустрічі світи перевертались.
До ніг ти сипав зоряні корали.
Слова лились...Поезії прозорі роси...

Марія Дем'янюк
2025.10.20 11:48
Фонтан сміявся
У водограї бавились веселки:
Зелені, жовті, сині кольори,
І фіолетово всміхались, і рожево,
Фонтан сміявся, прагнув догори,
Дістати неба, хоча б на секунду,
Торкнутись хмари, обійняти сонце,
Фонтан стрибав, а сонценята в хвильках
Ясніли наче сяєво
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Проза):

Ірина Єфремова
2025.09.04

Одександр Яшан
2025.08.19

Ольга Незламна
2025.04.30

Пекун Олексій
2025.04.24

Софія Пасічник
2025.03.18

Эвилвен Писатель
2025.03.09

Вікторія Гавриленко
2025.02.12






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Віта Парфенович Віва ЛаВіта (1983) / Проза

 Задачі
Життя нові й нові задачі,
Чи знову успіх – на коні,
Чи знову смуток журить вдачу
Либонь в придачу. День при дні
Ростуть бажання, апетити,
Їх потягнути до снаги,
Аби лиш тільки захотіти,
То будуть й з маком пироги…
Життя жене по колу вкотре,
Ти на борту чи за бортом,
Чи капітан, а чи – непотріб,
А чи… не кажуть за столом.
Проте минущі всі поразки,
Якщо душа не продалась,
наївно, щиро віриш в казку,
Мов фенікс відродивсь, піднявсь,
Тому вперед,
Не падай духом,
І серед сутінок німих,
З уламків посеред розрухи
Якщо зуміти ти зберіг
Цнотливу чисту світлу душу,
То завше будеш на коні…
Життя задачі – ким ти будеш
В наступнім дні?

• Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.



    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2013-01-16 23:18:51
Переглядів сторінки твору 2581
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 0 / --  (4.906 / 5.37)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.730 / 5.29)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.719
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2025.02.14 17:45
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юхим Семеняко (Л.П./М.К.) [ 2013-01-17 00:02:39 ]
нмсдд, впевнено, навіть якось наступально.
Наче спіч з імпровізованого броньовичка, а ти з червоним бантиком на лацкані шкіряної куртки. Дійсно, впізнаю і не впізнаю стиль.
Поетичного оздоблення б побільше - на користь висоті поетичного слова. Можна не в кожний рядок, а як спалах міці думки та сили її красоти через один, або т.з. "червоною ниткою", яку ти засилюєш у вушко віршового розміру та форми. Ти зможеш.

"Життя задачі", нмсдд, якось не теє. "життєвий ребус"? Десь у такому напрямку. І метафори конячі вбік. Вони відомі. "Пироги з маком"... Аби не ота комбінована фігура з трьох пальців. Проситься паралель. Стійкий стереотип. Подалі від них.

Без порад,
Г.С.
(наче ми граємо в театрі, а режисер-постановник вимагає експресії).


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Віта Парфенович Віва ЛаВіта (Л.П./Л.П.) [ 2013-01-17 09:44:35 ]
буде колись й оте омріяне "ВІРЮ!" з режисерських вуст) дякую


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юхим Семеняко (Л.П./М.К.) [ 2013-01-17 09:59:41 ]
Ніч була, а вночі треба спати, як доведеться кому і де. І я обминув увагою оцю промосковську "здачу".
Якщо ти мала на увазі решту, яку дають в касі, то це решта. Щоправда, тлумачний промосковський словник у якомусь -надцятому значенні фіксує і здачу, але у такого читача цього словника як я, ця здача асоціюється зі здачею в полон або якихось позицій і на милість ворогу.
Краще, нмсдд, було б "на додачу". А з ритмікою думай.
"Дитячу чисту світлу душу". Тут, нмсдд, також щось не так. Взаємне розташування прикметників обумовлюється деяким правилами. "Дитячий" - це прикметник до дитини. А за ним зазвичай йдуть інші, які розповідають про колір etc. А якщо дитина тут не при чому, то душа може бути по0дитячому чистою.
Вірш, нмсдд, потребує додаткової роботи над ним.
Його бажано причепурити. З комами у ньому також не все в порядку. "Мов" - це порівняльний сполучник. Скоріше за все, ти поспішала.
У вірші відчувається динаміка :)

Без критики,
Г.С.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юхим Семеняко (Л.П./М.К.) [ 2013-01-17 10:08:53 ]
Про "додачу" я писав не до здачі, а до цієї фрази:
"Або в придачу." Прийменнику затісно у ній.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Віта Парфенович Віва ЛаВіта (Л.П./Л.П.) [ 2013-01-21 15:22:35 ]
переглянеш?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юхим Семеняко (Л.П./М.К.) [ 2013-01-21 16:27:41 ]
Якихось особливо примітних змін я не побачив.
Вірш зберіг розмір, форму, напрямок і силу його впливу на серця його читачів. Він не набув тієї краси, яку я характеризував би як поетичну, якщо не візуальну. Його ліричність якась бойовита, і він створено наче для театралізованого дійства або маршу якоїсь працьовитої молоді. Його стиль приблизно такий.
Якщо перед тобою стояла така задача (чи ти її сама таку поставила), то ти з нею впоралась.
Казати про високу поезію передчасно. Щоправда, вона могла тебе не цікавити - ця сама висока поезія.
Ти як автор, намагалась зробити те, що тобі як автору, вдалось. А у житті - вдасться.
Питання заключного рядка зайве :)

Без критики і аж надто глибокого аналізу,
Г.С.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2013-01-17 11:09:30 ]
"фенік(с з)" ? Анонсувати авторські ідеології, що змушують рядки походити на затиснуті дріб'язком полиці супермаркетів, адміністрації ПМ не цікаво - а ці збіги - і є проявом протягування будь-яким чином ідеології в поезію. Пишіть красиво, змінюйте ваше бачення, якщо воно не красиве - хіба не зрозуміло? Чого намагаєтесь досягнути не красивими рядками?