ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

М Менянин
2026.02.13 22:12
Мена ж
Хто ще про людей цих напише?
Чиї душі плачуть від ран?
Касатий, Наглюк і не лише,
Нагорний. Тупіца, Таран…*

Колись на вокзалі у Мені –
для рук вантажі в ті літа,
а поруч і в’язи зелені,

Лесь Коваль
2026.02.13 20:45
Лет
Не слухай інших - слухай тупіт степу
між веж курганів і хребтів валів,
що бє у груди перелунням склепу
й від крові вже звогнів, пополовів.
Вдихни на повні жар вільготи Яру
Холодного, як мерзла пектораль,
впусти його під шкіру барву яру,
наповни не

Артур Курдіновський
2026.02.13 18:42
Кілька життів
Кілька місяців. Кілька життів
Я прожив, загубивши єдине,
Де в роси найчистіші краплини
Свято вірив. І дихав. І жив.

Мерехтіння вечірніх зірок,
Мов пронизана сумом соната,
Та, яку я не зможу зіграти,

Юрій Лазірко
2026.02.13 16:55
Боже Як Тихо --- блюзова балада
як тихо
я сплю
сонце ляга
на ріллю

небо
пошите з калюж
стежкою в’ється

Юрій Гундарєв
2026.02.13 14:57
Холодомор
Столиця України знову під шквалом ракетних ударів.
Тисячі киян у п‘ятнадцятиградусні морози лишилися без тепла, без електрики, без води.
У ХХI столітті варварськими методами чиниться справжній геноцид проти мирних людей - стариків, дітей, вагітних жінок

Пиріжкарня Асорті
2026.02.13 10:25
Друге засідання нового року
Протокол 01/02.2026 від тринадцятого лютого поточного року. Місце проведення — Головний офіс. Спостерігається поле образів, в якому сакральне, космічне й наукове не стільки з’єднані логічно, як взаємно розчиняються. "Миро" як ритуальна субстанція

Борис Костиря
2026.02.13 10:21
Розрив часів
Я бачу в полоні минулих років
Своїх сьогоденних знайомих.
Вони подолали великий розрив
Епох і часів невідомих.

Ну звідки вони там узятись могли
У зовсім далекій епосі?
Знамена і гасла стоїчно несли,

Олена Побийголод
2026.02.13 07:49
1989. Весілля №2 (опера-буфа)
Із Леоніда Сергєєва

Починає світлий образ Тещі:
Ну, от і слава Богу, розписали.
Сідайте, гості-гостеньки, за стіл!
Ослін займе, звичайно, баба Валя,
якраз із дідом Петриком навпіл!

Віктор Кучерук
2026.02.13 06:43
* * *
Злісні ракетні удари
Горе раз-по-раз несуть, -
Запах дошкульного гару
Легко породжує сум.
Скрізь повибивані вікна,
Скрипи розкритих дверей, -
Нищать роками без ліку
Орки невинних людей.

С М
2026.02.13 03:10
Я – Морж (The Beatles)
Я – той
Ким він є, так само
Ти – той, ким я є
І ми всі разом

Бачте, свиня
Тікає від ножа
Або летить

Іван Потьомкін
2026.02.12 19:13
Сарасате й "Наспіви циганські"
Заграйте, Маестро Перельмане ,
«Наспіви циганські» з Сарасате .
А поки настроюєте скрипку,
Оповім, як довелось почуть про вас уперше.
...За обідом, який завжди передував уроку,
Учителька івриту в моєму диптиху про Гріга
Порадила змінити Швейцера на

Сергій Губерначук
2026.02.12 18:03
У джунґлях я на тигра наступив…
У джунґлях я на тигра наступив,
і все довкола стало враз смугастим,
цей жах мене злякав і притупив –
сон зник – і в пащі я не встиг пропасти.

На ковзанах лечу по кризі я,
яка вже надломилася на краї;
ось ріже лід, ось-ось підводний яр –

Євген Федчук
2026.02.12 17:32
* * *
Серед степу в глухій балці багаття палає.
Утомився, зупинився козак, спочиває.
Коня пустив, хай пасеться – трави у достатку.
Сам сидить та на сорочці пришиває латку.
Вже подерлася сорочка, на тілі зіпріла.
Давно уже козаченьки в похід не ходили.
Нем

Борис Костиря
2026.02.12 11:59
Прагнення
Я піду крізь дощ, і град, і бурі.
Я піду крізь болі лихоліть.
Я піду крізь снігу кучугури,
Щоб пізнати глибину століть.

Я пройду випробування світу,
Пастку сатани, вогонь проклять,
Продерусь крізь зарості і віти,

В Горова Леся
2026.02.12 10:31
Мила жінко...
Мила подруго, сестро чи мамо старенька й недужа
У холодному домі, де зимно від вікон і стін,
У замерзлому місті, де небо тривогами тужить,
Там усе, що ти мала, поставила доля на кін.

Найрідніші твої опинились у кроці до прірви.
А усе, що бажалос

Микола Дудар
2026.02.12 09:18
Туга
Тужать не дужі… очі нужденних…
Боже, байдужі… гори консервних
Дико прикуті, зморені горем.
Прадід забутий без обговорень.
В сходах безсмерття панство панує,
А у конвертах старість сумує…
Тужаться дужі… тож небезпека?
Боже, байдужі… небом лелеки…
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Проза):

Вадим Структура
2026.02.07

Павло Інкаєв
2025.11.29

Ірина Єфремова
2025.09.04

Одександр Яшан
2025.08.19

Федір Паламар
2025.05.15

Ольга Незламна
2025.04.30

Пекун Олексій
2025.04.24






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Віта Парфенович Віва ЛаВіта (1983) / Проза

 Задачі
Життя нові й нові задачі,
Чи знову успіх – на коні,
Чи знову смуток журить вдачу
Либонь в придачу. День при дні
Ростуть бажання, апетити,
Їх потягнути до снаги,
Аби лиш тільки захотіти,
То будуть й з маком пироги…
Життя жене по колу вкотре,
Ти на борту чи за бортом,
Чи капітан, а чи – непотріб,
А чи… не кажуть за столом.
Проте минущі всі поразки,
Якщо душа не продалась,
наївно, щиро віриш в казку,
Мов фенікс відродивсь, піднявсь,
Тому вперед,
Не падай духом,
І серед сутінок німих,
З уламків посеред розрухи
Якщо зуміти ти зберіг
Цнотливу чисту світлу душу,
То завше будеш на коні…
Життя задачі – ким ти будеш
В наступнім дні?

• Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.



    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2013-01-16 23:18:51
Переглядів сторінки твору 2624
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 0 / --  (4.906 / 5.37)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.730 / 5.29)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.719
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2025.02.14 17:45
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юхим Семеняко (Л.П./М.К.) [ 2013-01-17 00:02:39 ]
нмсдд, впевнено, навіть якось наступально.
Наче спіч з імпровізованого броньовичка, а ти з червоним бантиком на лацкані шкіряної куртки. Дійсно, впізнаю і не впізнаю стиль.
Поетичного оздоблення б побільше - на користь висоті поетичного слова. Можна не в кожний рядок, а як спалах міці думки та сили її красоти через один, або т.з. "червоною ниткою", яку ти засилюєш у вушко віршового розміру та форми. Ти зможеш.

"Життя задачі", нмсдд, якось не теє. "життєвий ребус"? Десь у такому напрямку. І метафори конячі вбік. Вони відомі. "Пироги з маком"... Аби не ота комбінована фігура з трьох пальців. Проситься паралель. Стійкий стереотип. Подалі від них.

Без порад,
Г.С.
(наче ми граємо в театрі, а режисер-постановник вимагає експресії).


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Віта Парфенович Віва ЛаВіта (Л.П./Л.П.) [ 2013-01-17 09:44:35 ]
буде колись й оте омріяне "ВІРЮ!" з режисерських вуст) дякую


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юхим Семеняко (Л.П./М.К.) [ 2013-01-17 09:59:41 ]
Ніч була, а вночі треба спати, як доведеться кому і де. І я обминув увагою оцю промосковську "здачу".
Якщо ти мала на увазі решту, яку дають в касі, то це решта. Щоправда, тлумачний промосковський словник у якомусь -надцятому значенні фіксує і здачу, але у такого читача цього словника як я, ця здача асоціюється зі здачею в полон або якихось позицій і на милість ворогу.
Краще, нмсдд, було б "на додачу". А з ритмікою думай.
"Дитячу чисту світлу душу". Тут, нмсдд, також щось не так. Взаємне розташування прикметників обумовлюється деяким правилами. "Дитячий" - це прикметник до дитини. А за ним зазвичай йдуть інші, які розповідають про колір etc. А якщо дитина тут не при чому, то душа може бути по0дитячому чистою.
Вірш, нмсдд, потребує додаткової роботи над ним.
Його бажано причепурити. З комами у ньому також не все в порядку. "Мов" - це порівняльний сполучник. Скоріше за все, ти поспішала.
У вірші відчувається динаміка :)

Без критики,
Г.С.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юхим Семеняко (Л.П./М.К.) [ 2013-01-17 10:08:53 ]
Про "додачу" я писав не до здачі, а до цієї фрази:
"Або в придачу." Прийменнику затісно у ній.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Віта Парфенович Віва ЛаВіта (Л.П./Л.П.) [ 2013-01-21 15:22:35 ]
переглянеш?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юхим Семеняко (Л.П./М.К.) [ 2013-01-21 16:27:41 ]
Якихось особливо примітних змін я не побачив.
Вірш зберіг розмір, форму, напрямок і силу його впливу на серця його читачів. Він не набув тієї краси, яку я характеризував би як поетичну, якщо не візуальну. Його ліричність якась бойовита, і він створено наче для театралізованого дійства або маршу якоїсь працьовитої молоді. Його стиль приблизно такий.
Якщо перед тобою стояла така задача (чи ти її сама таку поставила), то ти з нею впоралась.
Казати про високу поезію передчасно. Щоправда, вона могла тебе не цікавити - ця сама висока поезія.
Ти як автор, намагалась зробити те, що тобі як автору, вдалось. А у житті - вдасться.
Питання заключного рядка зайве :)

Без критики і аж надто глибокого аналізу,
Г.С.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2013-01-17 11:09:30 ]
"фенік(с з)" ? Анонсувати авторські ідеології, що змушують рядки походити на затиснуті дріб'язком полиці супермаркетів, адміністрації ПМ не цікаво - а ці збіги - і є проявом протягування будь-яким чином ідеології в поезію. Пишіть красиво, змінюйте ваше бачення, якщо воно не красиве - хіба не зрозуміло? Чого намагаєтесь досягнути не красивими рядками?