ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

хома дідим
2026.06.15 20:37
* 113 *
розваж мене чимось небесний зодчий
немає тут розваг земних
сьогодні
знаю ми несхожі
ти понад хмарами а я оце на дні
я вірував у вітер
вітер віяв
збираючи ужинки там і сям

Борис Костиря
2026.06.15 13:25
* * *
Я розхлюпую час, ніби воду вечірню.
Я розхлюпую спокій, мов стріли часів.
Я іду до порожньої в лісі молільні
У хоралі пророчих і злих голосів.

Я розхлюпую розум, розхлюпую мудрість.
І любов розлітається, ніби вода.
Я розхлюпую біль і задавнену мук

Вячеслав Руденко
2026.06.15 10:42
nickel silver tableware
Про виделки з мельхіору
Говорили у вівторок
Серед грудня в час мінору
Марафону і коня,
У горі з рахат лукуму
Ковдрам ребра розминали,
Міцелярною водою
Обливались серед дня.

Олександр Сушко
2026.06.15 09:44
Судьба
Колобки натхнення в павутині сірій,
Вирвизуб окатий сонечко жує.
Ген, за виднокраєм, білосніжний ирій
Я вже там думками, поміж юних єв.

А вони гарячі! А вони жагучі!
Кожна - квітка-ружа! Удихнеш - пропав.
Після них усоте головою з кручі

Віктор Кучерук
2026.06.15 08:00
* * *
Мов сторожа зла за бранцем,
Пси метнулися за зайцем
І позбавили свободи
Гризуна в кінці городу,
Хоч пустився той щодуху
Із морковкою за вухом...
15.06.26

Тетяна Левицька
2026.06.15 06:14
Дійсність
Птах сумний на горобині
повертає в дійсність.
Ні, не зрадив, не покинув —
відійшов у вічність.

Чи подумати могла я,
що біда проклята,
наче круків хижа зграя,

М Менянин
2026.06.14 23:13
Наше серце для любові
Не маєтки паперові,
а споріднені по крові,
розум і душа готові
мати серце для любові.

В погляді, а чи в розмові,
або хоч в одному слові,
сенс життя є при умові:

Іван Потьомкін
2026.06.14 21:55
***
Ішов чумак ще бідніший,
Аніж перше з дому вийшов,-
Ані соли, ні тарані,
Одні тільки штани рвані,
Тільки латана свитина
Та порожняя торбина.
“Де твої, чумаче, воли?
Чом вертаєшся ти голий?

хома дідим
2026.06.14 20:11
* 112 *
іще на хвилину дитинство городом недостигаючих полуниць · строго зелений нечервоніючий аґрус усе дозволяється їсти навіть не миючи · старий холодильник кавказ із характерною залізною ручкою що в одноруких бандитів тільки стирчить не догори а додолу · херн

Євген Федчук
2026.06.14 19:27
Бурхливі кілька років життя Мстислава Безокого (1175-1177)
Ще прізвищ в давнину не існувало,
По прізвиськам людей і розрізняли.
Князів, скажімо давньоруських взяти.
Мстиславів там і Рюриків багато,
Всеславів, Володимирів чимало.
Та й Святославів, Ігорів навалом.
Ще Всеволоди всякі, Ярослави.
Й багато хто з

Борис Костиря
2026.06.14 17:29
Сонце
Так сонце смажить невідступно
У гладіаторських боях,
Жорстоко, хижо і підступно
В далеких вигаслих краях.

Так прямо воїну у вічі
Воно палає, ніби меч.
І стяг далекого сторіччя

Олександр Сушко
2026.06.14 11:25
Помилуй і спаси!
Анатолій Матвійчук

Найгірше - коли нездари судять Митця...

Плювати в спину Геніям не треба,
Коли вони за небокрай ідуть!
Бо душі їх здіймаються у Небо,
І в тім, напевно, є найвища суть.

Кока Черкаський
2026.06.14 11:13
Я-і-Бог
Я постукав в двері Бога,
Зранку, у неділю.
- Чи ти, Боже, віриш в мене?
Він спросоння:
- Ні, не вірю!

Ти є вигадка учених,
Пустота наполовину,

Вячеслав Руденко
2026.06.14 09:48
Діккенс і вовки
Пісок сховався у рогожу.
З’явились - Діккенс і вовки.
Жебрак гомілки сон тривожить,
Готує з кістки поплавки.
Гарцюють коники в коноплях
Промовлю я тобі: - Дивись!-
Вогонь вже їсть життя голоблю
І дим націлися кудись…

Тетяна Левицька
2026.06.14 07:48
Реквієм
Реквієм страждання
відлунало скерцо.
Стихнуло мовчанням
в порожнині серця.
Боже, як жахливо
втратити колишнє...
Ми ж були щасливі,
як буяли вишні

С М
2026.06.14 07:24
Алігатор (Grateful Dead)
Сонний алігатор у полуденнім сонці
Побіля річки як-ото зазвичай у сторонці (о ні)
Хоче своє віскі
Хоче свої чаї
Але хоч що завгодно та мене не хчи
О ні

О ні я бував там доволі
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Проза):

Дитячої Творчості Центр
2026.04.29

Ян Вікторія А Вікторія
2026.04.23

Іванна Сріблицька
2026.03.31

Охмуд Песецький
2026.03.19

хома дідим
2026.02.11

Павло Інкаєв
2025.11.29

Ірина Єфремова
2025.09.04






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Віта Парфенович Віва ЛаВіта (1983) / Проза

 Задачі
Життя нові й нові задачі,
Чи знову успіх – на коні,
Чи знову смуток журить вдачу
Либонь в придачу. День при дні
Ростуть бажання, апетити,
Їх потягнути до снаги,
Аби лиш тільки захотіти,
То будуть й з маком пироги…
Життя жене по колу вкотре,
Ти на борту чи за бортом,
Чи капітан, а чи – непотріб,
А чи… не кажуть за столом.
Проте минущі всі поразки,
Якщо душа не продалась,
наївно, щиро віриш в казку,
Мов фенікс відродивсь, піднявсь,
Тому вперед,
Не падай духом,
І серед сутінок німих,
З уламків посеред розрухи
Якщо зуміти ти зберіг
Цнотливу чисту світлу душу,
То завше будеш на коні…
Життя задачі – ким ти будеш
В наступнім дні?

• Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.



    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2013-01-16 23:18:51
Переглядів сторінки твору 2720
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 0 / --  (4.906 / 5.37)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.730 / 5.29)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.719
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2025.02.14 17:45
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юхим Семеняко (Л.П./М.К.) [ 2013-01-17 00:02:39 ]
нмсдд, впевнено, навіть якось наступально.
Наче спіч з імпровізованого броньовичка, а ти з червоним бантиком на лацкані шкіряної куртки. Дійсно, впізнаю і не впізнаю стиль.
Поетичного оздоблення б побільше - на користь висоті поетичного слова. Можна не в кожний рядок, а як спалах міці думки та сили її красоти через один, або т.з. "червоною ниткою", яку ти засилюєш у вушко віршового розміру та форми. Ти зможеш.

"Життя задачі", нмсдд, якось не теє. "життєвий ребус"? Десь у такому напрямку. І метафори конячі вбік. Вони відомі. "Пироги з маком"... Аби не ота комбінована фігура з трьох пальців. Проситься паралель. Стійкий стереотип. Подалі від них.

Без порад,
Г.С.
(наче ми граємо в театрі, а режисер-постановник вимагає експресії).


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Віта Парфенович Віва ЛаВіта (Л.П./Л.П.) [ 2013-01-17 09:44:35 ]
буде колись й оте омріяне "ВІРЮ!" з режисерських вуст) дякую


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юхим Семеняко (Л.П./М.К.) [ 2013-01-17 09:59:41 ]
Ніч була, а вночі треба спати, як доведеться кому і де. І я обминув увагою оцю промосковську "здачу".
Якщо ти мала на увазі решту, яку дають в касі, то це решта. Щоправда, тлумачний промосковський словник у якомусь -надцятому значенні фіксує і здачу, але у такого читача цього словника як я, ця здача асоціюється зі здачею в полон або якихось позицій і на милість ворогу.
Краще, нмсдд, було б "на додачу". А з ритмікою думай.
"Дитячу чисту світлу душу". Тут, нмсдд, також щось не так. Взаємне розташування прикметників обумовлюється деяким правилами. "Дитячий" - це прикметник до дитини. А за ним зазвичай йдуть інші, які розповідають про колір etc. А якщо дитина тут не при чому, то душа може бути по0дитячому чистою.
Вірш, нмсдд, потребує додаткової роботи над ним.
Його бажано причепурити. З комами у ньому також не все в порядку. "Мов" - це порівняльний сполучник. Скоріше за все, ти поспішала.
У вірші відчувається динаміка :)

Без критики,
Г.С.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юхим Семеняко (Л.П./М.К.) [ 2013-01-17 10:08:53 ]
Про "додачу" я писав не до здачі, а до цієї фрази:
"Або в придачу." Прийменнику затісно у ній.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Віта Парфенович Віва ЛаВіта (Л.П./Л.П.) [ 2013-01-21 15:22:35 ]
переглянеш?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юхим Семеняко (Л.П./М.К.) [ 2013-01-21 16:27:41 ]
Якихось особливо примітних змін я не побачив.
Вірш зберіг розмір, форму, напрямок і силу його впливу на серця його читачів. Він не набув тієї краси, яку я характеризував би як поетичну, якщо не візуальну. Його ліричність якась бойовита, і він створено наче для театралізованого дійства або маршу якоїсь працьовитої молоді. Його стиль приблизно такий.
Якщо перед тобою стояла така задача (чи ти її сама таку поставила), то ти з нею впоралась.
Казати про високу поезію передчасно. Щоправда, вона могла тебе не цікавити - ця сама висока поезія.
Ти як автор, намагалась зробити те, що тобі як автору, вдалось. А у житті - вдасться.
Питання заключного рядка зайве :)

Без критики і аж надто глибокого аналізу,
Г.С.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2013-01-17 11:09:30 ]
"фенік(с з)" ? Анонсувати авторські ідеології, що змушують рядки походити на затиснуті дріб'язком полиці супермаркетів, адміністрації ПМ не цікаво - а ці збіги - і є проявом протягування будь-яким чином ідеології в поезію. Пишіть красиво, змінюйте ваше бачення, якщо воно не красиве - хіба не зрозуміло? Чого намагаєтесь досягнути не красивими рядками?