ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Борис Костиря
2026.04.03 11:58
* * *
Не віриться, що листя жовте
Говорить у тяжкім гріху
І в те, що невблаганні жорна
Все перетворять на труху.

Не віриться, що найдорожче
Впаде мінливості листом.
Побита, зношена дорога

Віктор Кучерук
2026.04.03 05:54
* * *
Туман розвіявся, мов дим,
Поміж вербових віт
І плеск озерної води
Збудив півсонний світ.
Пахучих лілій аромат
Доносився, - просив
Вдихати зблизька благодать
Квітучої краси.

Євген Федчук
2026.04.02 19:59
* * *
Такі уже «трудяги» москалі,
Що ще таких по світу пошукати.
Хотілось би історію згадати.
Колись в однім москальському селі
(Це все тоді, ще за царя було)
Селяни лиш один прибуток мали –
Косили сіно та і продавали.
Нічого ж на городі не росло.

Артур Сіренко
2026.04.02 16:17
Хоку сумної сливи
Коли квітень тільки почався і дні неочікувано стали холодними і дощавими мене запросив у свою самотню хижку старий хайдзін, що підписує свої прозорі хоку іменем Ейєн-но Котокутобіто () і вирощує в своєму саду ожину. Ми пили чай, заварюючи заміть традиційн

Охмуд Песецький
2026.04.02 13:27
Стукіт підків
Відтисками, схожими на зліпки,
Сходяться й розходяться сліди.
Тягнуться вони і вийшли звідки
Кроками нестримної ходи,
Де майбутні храми та осідки,
І про те, хто як веде й куди,
Знає тільки Він, Отець Верховний,
З вершниками гиблої біди.

Борис Костиря
2026.04.02 13:10
* * *
Пожовкле листя опадає,
Як невблаганності потік.
Пожовклий смуток небокраю.
Схилився ніжний базилік.

Пожовкле листя промовляє
До совісті і глибини.
На місце радості розмаю

Юрій Гундарів
2026.04.02 09:43
Вулиця братів Шевчуків
У Житомирі незабаром з’явиться вулиця братів Шевчуків – Валерія та Анатолія, видатних письменників і видатних патріотів. Коли старший брат Анатолій був засуджений до п’яти років мордовських таборів, молодший брат Валерій не побоявся його провідати…

Бра

Віктор Кучерук
2026.04.02 05:50
* * *
До психолога звернулась
Скромна молодичка:
Подивіться на ці гулі
На померхлім личці.
Ці опухлості з'явились
Від неспання й страху,
Що потрапити в немилість
Можу, бідолаха.

Артур Курдіновський
2026.04.02 05:34
Мелодія весни (рондель)
Не можу я ніяк запам'ятати
Мелодію, що снилась навесні.
А загадкові звуки голосні
Лунають вокалізом від сонати.

Оновлень час, жаги пора строката
Дарує наяву свої пісні.
Не можу я ніяк запам'ятати

С М
2026.04.01 21:50
Бедж (Cream)
Думав про поїздки наші, в мустангу
Мабуть, завіз тебе я далеко занадто
І я думав про любов, що поклали на мій стіл

Казав тобі, в пітьмі не ходити без пари
Про лебедів іще, котрі жили у парку
І про нашого сина, з Мейбел він одружився

Іван Потьомкін
2026.04.01 20:47
Радість
Не шкодуй для радості
Ні часу, ні коштів.
Не відкладай радість
На завтра, на потім,
Бо, як сонце взимку
Визирне і щезне,
Так і радість нинішня
Завтра вже не верне.

хома дідим
2026.04.01 19:54
* 31 *
мені радісно терпко
отже побудьте зі мною
не треба про сумніви
про все підозріле
говорімо про спокій
про світло що завжди
поруч
не про рейтинги

Борис Костиря
2026.04.01 13:53
Емігрант
Емігранту в далекій країні
Сняться в цвіті тендентні гаї,
Сняться сни йому тополині,
Неповторні і рідні краї.

Так війна усіх розштовхала.
Не зібрати розбите село.
Цей рубіж, ніби плинна Каяла,

М Менянин
2026.04.01 13:52
Свої ж
Над тим хто суд чинити буде,
котрий в молитві за народ,
кому життя простого люду
як лебедям простори вод?

Молитва хоч на грецькій мові* –
на часі ж Київський ізвод,
тож маєм бути вже готові

Юхим Семеняко
2026.04.01 11:32
Після пробудження
  Схоже на те, що Ви спробували піднести читача одразу до "небесних шкіл", де пророки викладають щось середнє між метафізикою й профілактикою паніки. Вірш відкривається настільки урочисто, що хочеться зняти взуття і говорити пошепки. Але вже у другій ст

Артур Сіренко
2026.03.31 21:55
Епоха куряви
Триноги поставили серед пустки*:
Порожнечі весняного саду,
Де лише неспокій –
Тривога передчуття:
Триноги принесли для офіри
Чотири зеленооких філософи**:
Зрозуміли, що душі людей
Епохи білих колібрі***,
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Проза):

Іванна Сріблицька
2026.03.31

хома дідим
2026.02.11

Павло Інкаєв
2025.11.29

Ірина Єфремова
2025.09.04

Одександр Яшан
2025.08.19

Федір Паламар
2025.05.15

Ольга Незламна
2025.04.30






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Віта Парфенович Віва ЛаВіта (1983) / Проза

 Задачі
Життя нові й нові задачі,
Чи знову успіх – на коні,
Чи знову смуток журить вдачу
Либонь в придачу. День при дні
Ростуть бажання, апетити,
Їх потягнути до снаги,
Аби лиш тільки захотіти,
То будуть й з маком пироги…
Життя жене по колу вкотре,
Ти на борту чи за бортом,
Чи капітан, а чи – непотріб,
А чи… не кажуть за столом.
Проте минущі всі поразки,
Якщо душа не продалась,
наївно, щиро віриш в казку,
Мов фенікс відродивсь, піднявсь,
Тому вперед,
Не падай духом,
І серед сутінок німих,
З уламків посеред розрухи
Якщо зуміти ти зберіг
Цнотливу чисту світлу душу,
То завше будеш на коні…
Життя задачі – ким ти будеш
В наступнім дні?

• Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.



    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2013-01-16 23:18:51
Переглядів сторінки твору 2653
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 0 / --  (4.906 / 5.37)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.730 / 5.29)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.719
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2025.02.14 17:45
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юхим Семеняко (Л.П./М.К.) [ 2013-01-17 00:02:39 ]
нмсдд, впевнено, навіть якось наступально.
Наче спіч з імпровізованого броньовичка, а ти з червоним бантиком на лацкані шкіряної куртки. Дійсно, впізнаю і не впізнаю стиль.
Поетичного оздоблення б побільше - на користь висоті поетичного слова. Можна не в кожний рядок, а як спалах міці думки та сили її красоти через один, або т.з. "червоною ниткою", яку ти засилюєш у вушко віршового розміру та форми. Ти зможеш.

"Життя задачі", нмсдд, якось не теє. "життєвий ребус"? Десь у такому напрямку. І метафори конячі вбік. Вони відомі. "Пироги з маком"... Аби не ота комбінована фігура з трьох пальців. Проситься паралель. Стійкий стереотип. Подалі від них.

Без порад,
Г.С.
(наче ми граємо в театрі, а режисер-постановник вимагає експресії).


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Віта Парфенович Віва ЛаВіта (Л.П./Л.П.) [ 2013-01-17 09:44:35 ]
буде колись й оте омріяне "ВІРЮ!" з режисерських вуст) дякую


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юхим Семеняко (Л.П./М.К.) [ 2013-01-17 09:59:41 ]
Ніч була, а вночі треба спати, як доведеться кому і де. І я обминув увагою оцю промосковську "здачу".
Якщо ти мала на увазі решту, яку дають в касі, то це решта. Щоправда, тлумачний промосковський словник у якомусь -надцятому значенні фіксує і здачу, але у такого читача цього словника як я, ця здача асоціюється зі здачею в полон або якихось позицій і на милість ворогу.
Краще, нмсдд, було б "на додачу". А з ритмікою думай.
"Дитячу чисту світлу душу". Тут, нмсдд, також щось не так. Взаємне розташування прикметників обумовлюється деяким правилами. "Дитячий" - це прикметник до дитини. А за ним зазвичай йдуть інші, які розповідають про колір etc. А якщо дитина тут не при чому, то душа може бути по0дитячому чистою.
Вірш, нмсдд, потребує додаткової роботи над ним.
Його бажано причепурити. З комами у ньому також не все в порядку. "Мов" - це порівняльний сполучник. Скоріше за все, ти поспішала.
У вірші відчувається динаміка :)

Без критики,
Г.С.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юхим Семеняко (Л.П./М.К.) [ 2013-01-17 10:08:53 ]
Про "додачу" я писав не до здачі, а до цієї фрази:
"Або в придачу." Прийменнику затісно у ній.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Віта Парфенович Віва ЛаВіта (Л.П./Л.П.) [ 2013-01-21 15:22:35 ]
переглянеш?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юхим Семеняко (Л.П./М.К.) [ 2013-01-21 16:27:41 ]
Якихось особливо примітних змін я не побачив.
Вірш зберіг розмір, форму, напрямок і силу його впливу на серця його читачів. Він не набув тієї краси, яку я характеризував би як поетичну, якщо не візуальну. Його ліричність якась бойовита, і він створено наче для театралізованого дійства або маршу якоїсь працьовитої молоді. Його стиль приблизно такий.
Якщо перед тобою стояла така задача (чи ти її сама таку поставила), то ти з нею впоралась.
Казати про високу поезію передчасно. Щоправда, вона могла тебе не цікавити - ця сама висока поезія.
Ти як автор, намагалась зробити те, що тобі як автору, вдалось. А у житті - вдасться.
Питання заключного рядка зайве :)

Без критики і аж надто глибокого аналізу,
Г.С.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2013-01-17 11:09:30 ]
"фенік(с з)" ? Анонсувати авторські ідеології, що змушують рядки походити на затиснуті дріб'язком полиці супермаркетів, адміністрації ПМ не цікаво - а ці збіги - і є проявом протягування будь-яким чином ідеології в поезію. Пишіть красиво, змінюйте ваше бачення, якщо воно не красиве - хіба не зрозуміло? Чого намагаєтесь досягнути не красивими рядками?