ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Микола Соболь
2024.05.30 05:18
Я екперД віршованого слова,
Курдіновський, все, тобі хана,
написав, Артуре, ти полову.
А навіщо? Дідько лисий зна.
Ти учись у мене, Я – маестро,
прима слова, майстер куражу,
це тобі кажу, Артуре, чесно,
тільки ти нікому не жу-жу.

Віктор Кучерук
2024.05.30 05:00
Хоч мав безліч інших справ, –
Лікувальний душ прийняв,
Адже мав надію,
Що волосся відросте
Кучеряве та густе,
Й чорне, як на віях.
Потім дощик – кап-кап-кап
На відкритий мій пікап

Ілахім Поет
2024.05.30 02:13
Моє терпіння стегнами її,
Здається, спокушає сам диявол.
Спокійна зовні, хоч веде бої
З собою без пощади та без правил.

Де битий шлях в нікуди з усіма,
Їй ближче одиноке бездоріжжя.
Яскраве світло, затишна пітьма…

Артур Курдіновський
2024.05.30 00:37
Зелений оксамит... Він міг би стати
Обкладинкою, сутністю та змістом,
Настільки неспаплюженим та чистим,
Що налякав би злодія чи ката.
Нав'язливий, оманливий туман
Перемогла б нечувана прозорість,
Коханням міг завершитись роман.

Борис Костиря
2024.05.29 22:05
Вічне повернення, вічне повернення.
Бог покладе на ті ж самі місця
Атоми гніву і атоми ствердження.
Атоми серця в долонях митця.

Вічне повернення в обрії вічності,
Де розпадається вся марнота.
І на полях первозданної вірності

Юрій Гундарєв
2024.05.29 21:53
Редакціє! З огляду на вашу підтримку тих авторів ПМ, які протягом тривалого часу дозволяють собі вкрай некоректні вислови на мою адресу (на превеликий жаль, не тільки мою, а й інших колег, зокрема жінок), прошу вас: - більше не розміщувати моїх творів

Ігор Шоха
2024.05.29 21:48
                        І
Ідуть одні за одними роки
і плентаються у майбутнє люди,
якого і немає, і не буде
у течії усохлої ріки,
де ми ще доживаємо, таки,
до перемоги і бодай – до суду.
                        ІІ

Галина Кучеренко
2024.05.29 21:27
Я не знаю, де ночує день,
Чи проводить ніч яскраві дні.
Ниций кат винищує людей…
Хтось шукає в цьому праведність…

Може сонце сходить уночі?
Чи щасливе в темряві життя?
До причастя черга покручів,

Роксолана Вірлан
2024.05.29 14:18
Навчи мене, моє Крислате Древо,
висотувати з прірви цятку тверді,
як ти черпаєш зо земського чрева -
глибокі сили – тайності одверті,

як тягнешся коріннями цупкими
до втаєного в надрах водочару,
хай і мені – поміж сухої рими –

Світлана Пирогова
2024.05.29 09:06
Розлітався білястий пух тополиний -
Повівав літній вітер-пустун.
Серед квітів бджолине чулось гудіння,
Джміль мохнатий над ними чаклун.

І світилась душа від літньої днини.
Ти "кохаю" сказав уперше.
Незабутнього дня щаслива хвилина,

Леся Горова
2024.05.29 07:32
А знаєш, де вітер гніздиться? У вОсковім листі
Старих осокорів, що хмарам почухують боки,
Коли ті, буває, затягують небо імлисто.
А він просинається, і вилітає зі свистом,
І падає з тріскотом долу гніздів'я високе -
Обламане глянцеве гілля, що люля

Микола Соболь
2024.05.29 07:13
Нехай сьогодні пахне миром
війною зранена земля
і сонечко орієнтиром
з небес ясних слугує для
натомлених сердець звитяжців,
які рятують білий світ
наразі труд бійців найтяжчий
і найпотрібніший з усіх.

Віктор Кучерук
2024.05.29 04:52
Я люблю береги придніпрові
І дніпрові глибини люблю
За натхнення оце загадкове,
Що підкорює волю мою.
Вздовж ріки ідучи обережно,
Й позіхаючи ледь після сну, -
Я вслухаюся в шум прибережний
Та вглядаюся в далеч ясну.

Артур Курдіновський
2024.05.29 00:44
Прагматики романтика ховали.
У тьмяній тиші мовчазного залу
Стояла грубо зроблена труна.
В труні лежало тіло чоловіка,
В якого не було, принаймні, віку...
Зима і літо, осінь і весна -

Однакового сірого відтінку.

Ілахім Поет
2024.05.29 00:01
Коли про нас напишуть книжку,
Нехай це буде пан Ремарк.
Та чи покаже він, як нишком
Встромляли в спини жаннам д'Арк
Ножі весільні генерали
Чи поховальні тамади?
Як землю бомбами орали,
Щоб жати урожай біди

Володимир Каразуб
2024.05.28 18:32
Це для тебе усе зрозуміло і тхне банальністю,

Та для неї — світ заходиться радістю...

Ти збиваєш рядки мов у термометрі ртутні градуси
Спускаючи до тридцяти п’яти...

Це тобі набридли поети та романтизм...
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Ісая Мирянин
2024.05.20

Ігор Прозорий
2024.05.17

Іма Квітень
2024.04.30

Ілахім Поет
2024.04.15

Степанчукк Юлія
2024.04.15

Дирижабль Піратський
2024.04.12

Маркуш Серкванчук
2024.04.10






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Анатолій Сердечний (1946) / Вірші

 Україна і ми

Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.



Найвища оцінка Леся Низова 5.5 Любитель поезії / Любитель поезії
Найнижча оцінка Катерина Савельєва 5.25 Любитель поезії / Любитель поезії

      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2013-01-19 07:41:06
Переглядів сторінки твору 7215
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 5.049 / 5.47  (5.081 / 5.5)
* Рейтинг "Майстерень" 3.931 / 5.5  (3.935 / 5.5)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.803
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні оцінювати
Конкурси. Теми Людина і тоталітаризм
Україні з любов"ю
Автор востаннє на сайті 2019.03.04 16:26
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Леся Низова (Л.П./Л.П.) [ 2013-01-19 17:08:30 ]
Шановний пане Анатолію! На сьогодні, крім друзів Івана Низового, які його знали особисто й любили, Ви єдиний, хто настільки сприйняв мого батька і як людину, і як поета, і як громадянина, що це побудило до написання пам"ятного вірша, у якому Ви відбили своє спільне з Іваном Низовим бачення і ставлення до життя, свій біль і свою громадянську позицію... Пане Анатолію, немає в мене таких слів, щоби висловити ті почуття, які мене охопили з приводу написання Вами цього вірша... Ваш вірш є свідченням Вашої поваги і підтримання тих святинь, які тато проніс у своїм серці через усе життя і про які писав і слізьми, і кров"ю...
Я низько схиляю перед Вами голову, пане Анатолію...
І ще я би хотіла включити Ваш вірш до розділу "Пам"яті поета" майбутнього п"ятитомного видання вибраних творів батька, якщо на це буде Ваша згода.
Якщо так, надішліть мені, будь ласка, текст присвяти на мою електронну адресу: L00311@mail.ru
З величезною повагою і вдячністю!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Менський (Л.П./Л.П.) [ 2013-01-19 17:21:01 ]
Присвята із самої душі. Вічна пам'ять Поету Івану Низовому. Дякую за вірш, пане Анатолію.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Анатолій Сердечний (М.К./Л.П.) [ 2013-01-21 14:34:25 ]
Леся, Олександр. дякую.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Євгенія Дєдова (Л.П./Л.П.) [ 2013-01-21 16:37:45 ]
Анатолій, дійсно, в нашій країні " не розуміє брата брат" і від цого горе всім. Доки ми всі разом не будемо боротися за своє щастья, нам його ніхто не подарує.
А присвята Пщету Івану Низовому - це дуже справедиво. Він вартмй того, щоб його пам'ятали, щоб у нього вчилися і любили його твори.Дякую за вірш.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Людмила Калиновська (М.К./М.К.) [ 2013-01-21 23:09:34 ]
...написано в стилі, так само болюче і відверто, сердечно... Як би хто не говорив, але, щоб писати присвяти, треба-таки, мабуть, якщо не знатися особисто з поетом, то хоча б знати його творчість, добу, століття.. Багато чого треба знати. У Вас, п. Анатолію, відчувається, є такі знання і певний життєвий досвід. ...ну і звичайно певна поетична майстерність присутня. Десь, щось, якось (зовсім трішки! :))технічно не вистачає знань, але то всьо в процесі можна правити і перетворювати, креслити-перекреслювати і писати начисто, наново, наживо...:) я щиро бажаю Вам такої роботи-турботи! Є сенс! і - шанс!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Анатолій Сердечний (М.К./Л.П.) [ 2013-01-22 16:33:48 ]
Євгенія, Людмила, дякую, ще попрацюємо.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Леся Низова (Л.П./Л.П.) [ 2013-01-24 01:22:05 ]
Олександре, пані Євгеніє, Людмило! І я вам вдячна за відгуки!!!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Надія Таршин (Л.П./Л.П.) [ 2013-02-26 09:03:46 ]
Ваш вірш, Анатолію, ліг мені на душу, в ньому все, що нас зараз найбільше тривожить.Вірш свідчить про дуже високу громадянську позицію автора.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Анатолій Сердечний (М.К./Л.П.) [ 2013-02-26 09:32:46 ]
Дякую, Надія. Треба працювати та будити людей, суспільство. І Ваша творчість мені близька і готовий підтримувати Вас. Працюймо.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Нінель Новікова (М.К./М.К.) [ 2013-06-19 14:52:40 ]
Пане Анатолію! Чудовий вірш пам'яті великого Поети Івана Низового. І від мене Вам уклін за це.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Анатолій Сердечний (М.К./Л.П.) [ 2013-06-20 14:51:41 ]
Дякую, Нінель. Вам подальших успіхів.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ганна Станіславська (Л.П./Л.П.) [ 2013-12-18 16:33:15 ]
низький Вам уклін. Дякую за такі правдиві та актуадльні рядочки.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Анатолій Сердечний (М.К./Л.П.) [ 2013-12-20 08:54:23 ]
Дякую, Ганна.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галина Кучеренко (Л.П./Л.П.) [ 2017-04-01 22:05:09 ]
Як я Вас розумію, пане Анатолію, неможливо залишитись осторонь правди і справедливості, особливо, коли вони здатні пробуджувати сумління в черствих душах нащадків...