Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2026.11.16
23:58
дідусь був мореходом
поплавав між льодів
у цього китобоя
на колінах я сидів
чувши «синку я на березі
вмираю із нудьги
мені би із друзяками
зайти в чужі піски»
поплавав між льодів
у цього китобоя
на колінах я сидів
чувши «синку я на березі
вмираю із нудьги
мені би із друзяками
зайти в чужі піски»
2026.11.16
17:21
А влада пшеків дещо пойняла
стосовно українського ґаранта,
бо довела –
від білого орла
не більше толку як від номінанта.
***
А бомонд богемі помагає
стосовно українського ґаранта,
бо довела –
від білого орла
не більше толку як від номінанта.
***
А бомонд богемі помагає
2026.11.16
16:53
Не хочу квітку я зривати,
Бо я порушу у житті
Якусь важливу рівновагу
У космосі й серцебитті.
Краса проб'ється через вінця,
Крізь огорожі і мейнстрим.
Краса проб'ється через віно,
Бо я порушу у житті
Якусь важливу рівновагу
У космосі й серцебитті.
Краса проб'ється через вінця,
Крізь огорожі і мейнстрим.
Краса проб'ється через віно,
2026.11.16
16:00
можливо я повторююсь
та це малосуттєво
повторюється всяко
усілякий
не треба апології
оскільки я не жертва
можливо навпаки
це стилістична якість
та це малосуттєво
повторюється всяко
усілякий
не треба апології
оскільки я не жертва
можливо навпаки
це стилістична якість
2026.11.16
14:54
О, мій етер, веселий, темний, милий!
Куди тепер ти знов ховаєш вила —
Космогонічні, ніби справжній фатум,
Як тінь з-під ковдри душ, густу, багату, —
Щоби безвідповідально, гучно, вмісно,
Докупи склавши, ніби пальці в мудру,
У верховіття мрій, де мер
Куди тепер ти знов ховаєш вила —
Космогонічні, ніби справжній фатум,
Як тінь з-під ковдри душ, густу, багату, —
Щоби безвідповідально, гучно, вмісно,
Докупи склавши, ніби пальці в мудру,
У верховіття мрій, де мер
2026.11.16
13:43
Водії не люблять пішоходів,
Пішоходи ненавидять водіїв,
Фермери клянуть суху погоду,
А турист кляне сезон дощів.
Всякий віднайде якусь причину
Щоб образити, обматюкать тебе,
Бо всередині у кожної людини,
Пішоходи ненавидять водіїв,
Фермери клянуть суху погоду,
А турист кляне сезон дощів.
Всякий віднайде якусь причину
Щоб образити, обматюкать тебе,
Бо всередині у кожної людини,
2026.11.16
08:34
Вчителі в кабінеті завпеда
Освятили закон Архімеда.
А завгосп не святив.
Отакий колектив
Згуртувався навколо завпеда.
Розповів театральний бариста
Про симфонії Ференца Ліста.
Освятили закон Архімеда.
А завгосп не святив.
Отакий колектив
Згуртувався навколо завпеда.
Розповів театральний бариста
Про симфонії Ференца Ліста.
2026.11.16
07:04
Під шелест опалого листя
Забави продовжує осінь -
Одягнута в шати багристі,
Повсюди тиняється боса.
Тумани сплітає в мережку,
Гойдає оголені віти
І сипле на вимиту стежку
Дарунки від себе чи літа.
Забави продовжує осінь -
Одягнута в шати багристі,
Повсюди тиняється боса.
Тумани сплітає в мережку,
Гойдає оголені віти
І сипле на вимиту стежку
Дарунки від себе чи літа.
2026.11.15
18:29
Не зупинятися у слові,
Коли сягнеш глибин, вершин.
Слова спочинуть охололі.
На слово сяде херувим.
Не зупинятися в розгоні,
В польоті до далеких зір,
Здолати мури й перепони
У прагненні забутих вір.
Коли сягнеш глибин, вершин.
Слова спочинуть охололі.
На слово сяде херувим.
Не зупинятися в розгоні,
В польоті до далеких зір,
Здолати мури й перепони
У прагненні забутих вір.
2026.11.15
17:40
Гортаю в Інтернеті сторінки,
Новини і погоду розглядаю,
Чогось собі цікавого шукаю
І, зокрема, якісь нові книжки.
На сайтах їх багато викладають.
Дивлюся, що читають москалі.
Вже й не дивуюсь їм узагалі,
То просто дикість, що вони читають.
Новини і погоду розглядаю,
Чогось собі цікавого шукаю
І, зокрема, якісь нові книжки.
На сайтах їх багато викладають.
Дивлюся, що читають москалі.
Вже й не дивуюсь їм узагалі,
То просто дикість, що вони читають.
2026.11.15
09:14
Його серце зупинилося 27 березня на Слов’янському напрямку. Прощання відбулося у Вербну неділю. Траурний кортеж розтягнувся через увесь Київ — від Майдану Незалежності до Лівого берега, де він жив.
На Троєщині та Лісовому масиві люди виходили з машин, ст
На Троєщині та Лісовому масиві люди виходили з машин, ст
2026.11.15
07:43
«ДЖОРДАНО БРУНО: Попіл нескінченності, або Ніч на площі Квітів»
(Драматичний есей-містерія на три дії з прологом)
Дійові особи:
Джордано Бруно (Ноланець) – філософ-домініканець, мандрівний мислитель-пантеїст, якому належить теорі
(Драматичний есей-містерія на три дії з прологом)
Дійові особи:
Джордано Бруно (Ноланець) – філософ-домініканець, мандрівний мислитель-пантеїст, якому належить теорі
2026.11.15
07:07
Ні зорі, ні душі, ані тіні -
Тільки тиша й пітьма навкруги,
Тож в уяві малюю видіння
Місць отих, де іти до снаги.
Не буває там темряви й тиші,
І відсутні тривожні думки,
І хмарини там вітер колише ,
І світіння торкає щоки.
Тільки тиша й пітьма навкруги,
Тож в уяві малюю видіння
Місць отих, де іти до снаги.
Не буває там темряви й тиші,
І відсутні тривожні думки,
І хмарини там вітер колише ,
І світіння торкає щоки.
2026.11.15
01:14
Людожерам непогано вдаються ролі людинолюбців.
Хтось демократією живе, хтось нею грається.
Політик – це особа, яка однією рукою будує державу, а іншою її руйнує.
Навіть наймізернішим людцям доступні цукерки «Гулівер» в асортименті.
Криводушн
2026.11.14
23:50
З молитви проростаєм до життя.
Комусь шляхи чи стежка невеличка.
А весни, як горобчики, летять.
Міліє, висихає люд, як річка.
Щодня кудись мчимо, як хитрий грак.
І враз, як тінь, в землі минаєм поспіль.
Комусь шляхи чи стежка невеличка.
А весни, як горобчики, летять.
Міліє, висихає люд, як річка.
Щодня кудись мчимо, як хитрий грак.
І враз, як тінь, в землі минаєм поспіль.
2026.11.14
22:44
Безконечний дощ зі слів ллє в паперовий келих
Током, досхочу свавільним, сковзаючи крізь усесвіт
Сум водойм і хвилі втіх поймають мій відкритий розум
Осяюючи, пестячи
Jai Guru Deva Om
Світ незмінний, хай би що
Світ незмінний, хай би що
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...Током, досхочу свавільним, сковзаючи крізь усесвіт
Сум водойм і хвилі втіх поймають мій відкритий розум
Осяюючи, пестячи
Jai Guru Deva Om
Світ незмінний, хай би що
Світ незмінний, хай би що
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
2021.12.12
2020.01.20
2020.01.18
2019.07.07
2018.01.11
2017.11.16
2017.06.10
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Автори /
Анонім Я Саландяк (1955) /
Рецензії
Мандри в космосі 45. Здалека до Марти Январскої – Іван, Оксана вибачайте.(вибрані тексти Поетични
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Мандри в космосі 45. Здалека до Марти Январскої – Іван, Оксана вибачайте.(вибрані тексти Поетични
(спроба абсурдної аналітики)
Блукаючи нетрями Поетичних Майстерень «Навмання»… Ні! Брешу! Шукаючи Манюкову Козу… ні, вибачайте, знову брешу – Козу Івана Гентоша - трохи полистав Іванові сторінки. А майстер він плодовитий і в Майтернях добре відомий… Хоч пародист, а я пародистів не люблю (чи то боюся, чи то… сам такий?), вірніше, до певного моменту не любив, аж коли посварився з Мартою Январскою через Богдана Манюка… А Марта, як я тепер бачу, велика шанувальниця поезії Богдана, а Богдан – мій добрий товариш. А друг мого друга – мій друг… І я тепер не знаю, як мені бути… Отже, пані Марта переклала російською мовою Богданів текст, а я, не читаючи оригінального вірша, взяв (дурний) тай переклав російськомовний переклад Марти знову на українську, щоб подивитись, чи втрафлю я мислити подібно до Богдана… І от коли настала мить істини - я відчув себе в ролі пародиста! Саме так сприйняла мою спробу Марта… І все було б, як кажуть, «по барабану», якби не загальна (абсурдна) не на мою користь картина – я посварився з Мартою через Богдана, правда, там ще Пушкін з «Мідним вершником» долучилися… М’яко кажучи: ситуація варта пера Івана Гентоша : « Як Саландяк і Январска не поділили Манюка»….*
Нарешті я знайшов «Козу», насміявся від душі, витер сльози і раптом так захотів помиритись з Мартою , що аж коти на душі зашкребли… (Тетяна Мілєвська мої котячі пристрасті зрозуміє) А! Давай, думаю, знайду (раз я і так вже тут) у Івана Гентоша пародію на текст Марти Январскої та як візьмусь її захищати, а вона побачить, що я люблю її, і допустить мене на свої сторінки… Окрилено взявся за справу - шукав, шукав – хоч вовком вий – нема… але знайшов Гентошеву давню перепалку з Оксаною Яблонською тай скинув на всякий випадок собі на комп, може, пригодиться. Ось:
СПЛЯЧИЙ ПАРОДИСТ
Розквітли майстерні, як завжди порою,
Вірші поетес так і манять усіх!
Пощо дивуватись розвою пародій,
Які викликають обурення, сміх?
Вірша хтось напише невинного наче
І в ньому ледь-ледь натякне на деталь,
А наш пародист уві сні вже побачить
Таке, що і сміх викликатиме й жаль.
Пародія - засіб, не щит і не зброя?
От авторам щастя, це стільки фавору!
Вросте пародист у кольчугу героя:
З вірша він чужого збиратиме фору...
Оксана Яблонська
поезія “сни пародиста”
пародія
Це вже занадто, подібне розбою,
Совість би мали паплюжити хист…
Так розквітали майстерні (порою),
Й на тобі… Звідкись з’явивсь пародист.
Виносив, злюка, ідеї нездалі,
Милий сюжет був і первісний твір…
Вріс у кольчугу героя – і далі:
Фора, фавора і слава до зір!
Потім в тачанці приліг за “Максимом”,
В вірші стріляє - ще є пістолет!
Добре, невправний – виходить все мимо,
Бо постраждали б рондель й тріолет…
Звісно, багато залежить від вміння –
То навидумує горе-мастак!
Що витворяє його Героїня!
(Я б і в житті не придумала так).
Файних поезій ще маю немало –
Знов креативом насичена мить!
Знати би точно – ще б написала…
Йду на сторінку – подивлюсь, чи спить…
20.07.2010
…тай забувсь, а десь через тиждень натрапив випадково на них, ще раз перечитав майстерно скомпоновані, сповнені думки, іронії... і раптом усвідомив, що не розумію, де чий текст… обидві композиції мають всі ознаки пародії: «Зображувати у смішному, карикатурному вигляді»** - «пародія» на пародиста і пародія пародиста на «пародію на пародиста»? Якоїсь миті втратив розуміння ситуації – хто де? Логічно начебто Яблонська зверху…але в цій «композиції текстів» вона знизу під першим як підпис? І зверху над другим як «шапка»:
«Це вже занадто, подібне розбою…»
Але логічно вона вище? А може ні… Потішившись якусь мить ситуацією абсурду ( надіюсь, що такою вона є виключно у моїй голові), тай знову на душі коти шкребуться – а як це допоможе мені помиритись з Мартою Январскою? А, напишу їй вірша російською мовою:
Начинаю мирится с Январской Мартой
уже в январе и, быть может, буду просить,
к восьмому марта меня простить.
Потім спробував перекласти цей текст українською мовою:
Помиритись з Січневою Берізкою
взявся у січні і, напевно, побачим:
на восьме березня вона мені й пробачить…
Ой! Така пародія виходить, що не приведи Господи… і покинув цю затію, а на душі всеодно котячий концерт – коли б то ми з Богданом через Марту посварились, я б його на дуель викликав… і загинув би (як Пушкін), бо проти нього у мене шансів немає, його поетичний «мушкет» вистрілює поезію, а мій… пародію…
А, звернусь жартома до пані Январскої : Марто, ми з Богданом Манюком товариші, а не коханці… чого я маю з Вами через нього свариться?! Пустіть до «хати», дозвольте на Вас хоч подивиться, обіцяю руками нічого не торкатись, бігме!
* Переклад перекладу Мартою Январською Богдана Манюка…
http://maysterni.com/publication.php?id=82627
** Великий тлумачний словник….
19-01-не 2012р.
Блукаючи нетрями Поетичних Майстерень «Навмання»… Ні! Брешу! Шукаючи Манюкову Козу… ні, вибачайте, знову брешу – Козу Івана Гентоша - трохи полистав Іванові сторінки. А майстер він плодовитий і в Майтернях добре відомий… Хоч пародист, а я пародистів не люблю (чи то боюся, чи то… сам такий?), вірніше, до певного моменту не любив, аж коли посварився з Мартою Январскою через Богдана Манюка… А Марта, як я тепер бачу, велика шанувальниця поезії Богдана, а Богдан – мій добрий товариш. А друг мого друга – мій друг… І я тепер не знаю, як мені бути… Отже, пані Марта переклала російською мовою Богданів текст, а я, не читаючи оригінального вірша, взяв (дурний) тай переклав російськомовний переклад Марти знову на українську, щоб подивитись, чи втрафлю я мислити подібно до Богдана… І от коли настала мить істини - я відчув себе в ролі пародиста! Саме так сприйняла мою спробу Марта… І все було б, як кажуть, «по барабану», якби не загальна (абсурдна) не на мою користь картина – я посварився з Мартою через Богдана, правда, там ще Пушкін з «Мідним вершником» долучилися… М’яко кажучи: ситуація варта пера Івана Гентоша : « Як Саландяк і Январска не поділили Манюка»….*
Нарешті я знайшов «Козу», насміявся від душі, витер сльози і раптом так захотів помиритись з Мартою , що аж коти на душі зашкребли… (Тетяна Мілєвська мої котячі пристрасті зрозуміє) А! Давай, думаю, знайду (раз я і так вже тут) у Івана Гентоша пародію на текст Марти Январскої та як візьмусь її захищати, а вона побачить, що я люблю її, і допустить мене на свої сторінки… Окрилено взявся за справу - шукав, шукав – хоч вовком вий – нема… але знайшов Гентошеву давню перепалку з Оксаною Яблонською тай скинув на всякий випадок собі на комп, може, пригодиться. Ось:
СПЛЯЧИЙ ПАРОДИСТ
Розквітли майстерні, як завжди порою,
Вірші поетес так і манять усіх!
Пощо дивуватись розвою пародій,
Які викликають обурення, сміх?
Вірша хтось напише невинного наче
І в ньому ледь-ледь натякне на деталь,
А наш пародист уві сні вже побачить
Таке, що і сміх викликатиме й жаль.
Пародія - засіб, не щит і не зброя?
От авторам щастя, це стільки фавору!
Вросте пародист у кольчугу героя:
З вірша він чужого збиратиме фору...
Оксана Яблонська
поезія “сни пародиста”
пародія
Це вже занадто, подібне розбою,
Совість би мали паплюжити хист…
Так розквітали майстерні (порою),
Й на тобі… Звідкись з’явивсь пародист.
Виносив, злюка, ідеї нездалі,
Милий сюжет був і первісний твір…
Вріс у кольчугу героя – і далі:
Фора, фавора і слава до зір!
Потім в тачанці приліг за “Максимом”,
В вірші стріляє - ще є пістолет!
Добре, невправний – виходить все мимо,
Бо постраждали б рондель й тріолет…
Звісно, багато залежить від вміння –
То навидумує горе-мастак!
Що витворяє його Героїня!
(Я б і в житті не придумала так).
Файних поезій ще маю немало –
Знов креативом насичена мить!
Знати би точно – ще б написала…
Йду на сторінку – подивлюсь, чи спить…
20.07.2010
…тай забувсь, а десь через тиждень натрапив випадково на них, ще раз перечитав майстерно скомпоновані, сповнені думки, іронії... і раптом усвідомив, що не розумію, де чий текст… обидві композиції мають всі ознаки пародії: «Зображувати у смішному, карикатурному вигляді»** - «пародія» на пародиста і пародія пародиста на «пародію на пародиста»? Якоїсь миті втратив розуміння ситуації – хто де? Логічно начебто Яблонська зверху…але в цій «композиції текстів» вона знизу під першим як підпис? І зверху над другим як «шапка»:
«Це вже занадто, подібне розбою…»
Але логічно вона вище? А може ні… Потішившись якусь мить ситуацією абсурду ( надіюсь, що такою вона є виключно у моїй голові), тай знову на душі коти шкребуться – а як це допоможе мені помиритись з Мартою Январскою? А, напишу їй вірша російською мовою:
Начинаю мирится с Январской Мартой
уже в январе и, быть может, буду просить,
к восьмому марта меня простить.
Потім спробував перекласти цей текст українською мовою:
Помиритись з Січневою Берізкою
взявся у січні і, напевно, побачим:
на восьме березня вона мені й пробачить…
Ой! Така пародія виходить, що не приведи Господи… і покинув цю затію, а на душі всеодно котячий концерт – коли б то ми з Богданом через Марту посварились, я б його на дуель викликав… і загинув би (як Пушкін), бо проти нього у мене шансів немає, його поетичний «мушкет» вистрілює поезію, а мій… пародію…
А, звернусь жартома до пані Январскої : Марто, ми з Богданом Манюком товариші, а не коханці… чого я маю з Вами через нього свариться?! Пустіть до «хати», дозвольте на Вас хоч подивиться, обіцяю руками нічого не торкатись, бігме!
* Переклад перекладу Мартою Январською Богдана Манюка…
http://maysterni.com/publication.php?id=82627
** Великий тлумачний словник….
19-01-не 2012р.
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
"Дощ"
• Перейти на сторінку •
"Мандри в космосі 41.10. Маріанна Загородна. Камінь поетів - не форматні сторінки (вибрані тексти не"
• Перейти на сторінку •
"Мандри в космосі 41.10. Маріанна Загородна. Камінь поетів - не форматні сторінки (вибрані тексти не"
Про публікацію
