ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
Нові автори (Рецензії):
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2024.04.27
10:19
Для чого ти дивишся на сонце у якому не має тепла,
Небо затягнулося хмарами і тисне посеред квітня.
А сонце на ньому безлике, розмите і невиразне,
І тепер воно заражає тебе своїм безкровним промінням.
За ним приходять дощі. І місяць пізнім вечором обг
Небо затягнулося хмарами і тисне посеред квітня.
А сонце на ньому безлике, розмите і невиразне,
І тепер воно заражає тебе своїм безкровним промінням.
За ним приходять дощі. І місяць пізнім вечором обг
2024.04.27
09:25
Понівечена хата край села,
Одарки уже п’ятий рік нема,
поза городом ніжиться Сула
і кицька доживає вік сама.
Але ж було, іще не каркне крук,
зоря не освітила небосхил,
а кітка ніжно тулиться до рук
і до ґаздині муркотить щосил.
Одарки уже п’ятий рік нема,
поза городом ніжиться Сула
і кицька доживає вік сама.
Але ж було, іще не каркне крук,
зоря не освітила небосхил,
а кітка ніжно тулиться до рук
і до ґаздині муркотить щосил.
2024.04.27
08:53
Ти гарніша за Венеру.
Я далеко не Юпітер.
Мій маршрут до твого серця не збагне і ЦРУ.
Ти шляхетна є в манерах.
Ти небесна є в орбітах.
Та любов – знаменник спільний. Побажаєш – я помру.
Ти коктейль: напалм з тротилом.
Я смакую по ковточку.
Я далеко не Юпітер.
Мій маршрут до твого серця не збагне і ЦРУ.
Ти шляхетна є в манерах.
Ти небесна є в орбітах.
Та любов – знаменник спільний. Побажаєш – я помру.
Ти коктейль: напалм з тротилом.
Я смакую по ковточку.
2024.04.27
08:49
Над містом вітер дзвін церковний носить,
Горять в руках свічки, тремтять зірки.
Холодний ранок опускає роси,
Як сльози,
В чисті трави під паски.
Христос Воскрес! І день новИй видніє.
Цілуєм Твій Животворящий Хрест,
Горять в руках свічки, тремтять зірки.
Холодний ранок опускає роси,
Як сльози,
В чисті трави під паски.
Христос Воскрес! І день новИй видніє.
Цілуєм Твій Животворящий Хрест,
2024.04.27
05:54
Щоб не показувати дірку
На мапі правнукам колись, –
Пора кацапам під копірку
По межах нинішніх пройтись.
Бо, крім московії, невдовзі
Нащадки ханської орди
Уже ніде узріть не зможуть
Нещадних пращурів сліди.
На мапі правнукам колись, –
Пора кацапам під копірку
По межах нинішніх пройтись.
Бо, крім московії, невдовзі
Нащадки ханської орди
Уже ніде узріть не зможуть
Нещадних пращурів сліди.
2024.04.27
05:19
Шлях спасіння тільки через церкву.
Ти не православний? Все, капут!
Принеси у Божий храм вареньку
і тобі на небі скажуть: «Good».
Влазить у «Porsche» владика храму,
поруч бабця черствий хлібчик ссе.
Люди добрі, це хіба не драма?
Ті жирують, ці живут
Ти не православний? Все, капут!
Принеси у Божий храм вареньку
і тобі на небі скажуть: «Good».
Влазить у «Porsche» владика храму,
поруч бабця черствий хлібчик ссе.
Люди добрі, це хіба не драма?
Ті жирують, ці живут
2024.04.26
23:36
Ірод Антипа (подумки):
«Так ось який він.
(уголос): Бачу, не дуже гостинно прийняв тебе Пілат.
Не повірив, що ти цар юдейський?
Мав рацію: навіть я поки що не цар .
Чекаю на благословення Риму.
А ти вдостоївсь титулу цього від кого?
Від народу? Але
«Так ось який він.
(уголос): Бачу, не дуже гостинно прийняв тебе Пілат.
Не повірив, що ти цар юдейський?
Мав рацію: навіть я поки що не цар .
Чекаю на благословення Риму.
А ти вдостоївсь титулу цього від кого?
Від народу? Але
2024.04.26
14:24
То що - почнім уму екзамен?
Примостим мужа до жони?
Без грошей не збудуєш храма,
Немає віри без війни.
Гризе католик православних,
Юдея душить бусурман.
А я пророк. Мабуть, останній,
Примостим мужа до жони?
Без грошей не збудуєш храма,
Немає віри без війни.
Гризе католик православних,
Юдея душить бусурман.
А я пророк. Мабуть, останній,
2024.04.26
08:55
Їй снились , мабуть, чудодійні теплі сни,
Коли зима засипала снігами.
Старенька вишня не сумує навесні,
Хоча кора потріскана роками.
Її садили руки бабці золоті.
Стоїть, як завше, в цвіті білім-білім.
Нагадує родині знову дні оті,
Коли зима засипала снігами.
Старенька вишня не сумує навесні,
Хоча кора потріскана роками.
Її садили руки бабці золоті.
Стоїть, як завше, в цвіті білім-білім.
Нагадує родині знову дні оті,
2024.04.26
08:39
Доктор Фрейд переважно приймає таких без полісу.
Це троянда у січні, це наче серпневий пролісок.
Бозна, де в ній свій досвід, а де – від матусі спадщина.
Її мрії нечувані, сни – авангард небачений.
Доктор Фрейд далі більше нічого в ній не второпає.
Це троянда у січні, це наче серпневий пролісок.
Бозна, де в ній свій досвід, а де – від матусі спадщина.
Її мрії нечувані, сни – авангард небачений.
Доктор Фрейд далі більше нічого в ній не второпає.
2024.04.26
07:39
Розхлюпалось тепло бузкових чар,
Так, ніби хоче зцілити медово.
Зелений кущ, одягнений в обнови,
Де променем запалена свіча
Загіркла, оповита у печаль,
Вслухається у тишу вечорову.
У тишу ненадійну, нестійку.
Так, ніби хоче зцілити медово.
Зелений кущ, одягнений в обнови,
Де променем запалена свіча
Загіркла, оповита у печаль,
Вслухається у тишу вечорову.
У тишу ненадійну, нестійку.
2024.04.26
05:23
Радіючи гожій годині
І пишно убраній весні, -
Якась невідома пташина
Невпинно співає пісні.
Сховалася в гущі зірчастій
Пахучого дуже бузку,
Й впивається радісно щастям,
Сипнувши веснянку дзвінку.
І пишно убраній весні, -
Якась невідома пташина
Невпинно співає пісні.
Сховалася в гущі зірчастій
Пахучого дуже бузку,
Й впивається радісно щастям,
Сипнувши веснянку дзвінку.
2024.04.25
19:15
У одному із верховинських сіл мешкав заможний ґазда. Він мав доволі велике господарство, свій магазин. Із тварин тримав переважно корів, із молока яких виготовляв різноманітні сири та інші молокопродукти. Немалу долю прибутку приносила відгодівля поголів’
2024.04.25
17:01
Якось у селі дівчата й парубки гуляли,
Гуртом по селі ходили та пісні співали.
А, як прийшла вже розходитись, урешті, година,
Усі дівки по вулиці подались єдиній,
По своїх хатах. Одна лиш Малашка лишилась,
Бо ж її хата над шляхом битим притулилась.
Гуртом по селі ходили та пісні співали.
А, як прийшла вже розходитись, урешті, година,
Усі дівки по вулиці подались єдиній,
По своїх хатах. Одна лиш Малашка лишилась,
Бо ж її хата над шляхом битим притулилась.
2024.04.25
11:38
На карті світу він такий малий.
Не цятка навіть. Просто крапка.
Але Ізраїль – це Тори сувій,
Де метри розгортаються на милі.
І хто заявиться із наміром «бліц-кріг»,
Аби зробить юдеїв мертвими,
Молочних не побачить рік,
Духмяного не покуштує меду.
Не цятка навіть. Просто крапка.
Але Ізраїль – це Тори сувій,
Де метри розгортаються на милі.
І хто заявиться із наміром «бліц-кріг»,
Аби зробить юдеїв мертвими,
Молочних не побачить рік,
Духмяного не покуштує меду.
2024.04.25
09:40
Дощ, як в Макондо, йде та йде.
А вона - сама під дощем.
Вже не ранок, та ще не день.
Ще не радість, та вже не щем…
Автор: Юрій Гундарєв
2024 рік
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...А вона - сама під дощем.
Вже не ранок, та ще не день.
Ще не радість, та вже не щем…
Автор: Юрій Гундарєв
2024 рік
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
Нові автори (Рецензії):
2021.12.12
2020.01.18
2019.07.07
2018.01.11
2017.11.16
2017.06.10
2017.03.14
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Автори /
Анонім Я Саландяк (1955) /
Рецензії
Мандри в космосі 45. Здалека до Марти Январскої – Іван, Оксана вибачайте.(вибрані тексти Поетични
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Мандри в космосі 45. Здалека до Марти Январскої – Іван, Оксана вибачайте.(вибрані тексти Поетични
(спроба абсурдної аналітики)
Блукаючи нетрями Поетичних Майстерень «Навмання»… Ні! Брешу! Шукаючи Манюкову Козу… ні, вибачайте, знову брешу – Козу Івана Гентоша - трохи полистав Іванові сторінки. А майстер він плодовитий і в Майтернях добре відомий… Хоч пародист, а я пародистів не люблю (чи то боюся, чи то… сам такий?), вірніше, до певного моменту не любив, аж коли посварився з Мартою Январскою через Богдана Манюка… А Марта, як я тепер бачу, велика шанувальниця поезії Богдана, а Богдан – мій добрий товариш. А друг мого друга – мій друг… І я тепер не знаю, як мені бути… Отже, пані Марта переклала російською мовою Богданів текст, а я, не читаючи оригінального вірша, взяв (дурний) тай переклав російськомовний переклад Марти знову на українську, щоб подивитись, чи втрафлю я мислити подібно до Богдана… І от коли настала мить істини - я відчув себе в ролі пародиста! Саме так сприйняла мою спробу Марта… І все було б, як кажуть, «по барабану», якби не загальна (абсурдна) не на мою користь картина – я посварився з Мартою через Богдана, правда, там ще Пушкін з «Мідним вершником» долучилися… М’яко кажучи: ситуація варта пера Івана Гентоша : « Як Саландяк і Январска не поділили Манюка»….*
Нарешті я знайшов «Козу», насміявся від душі, витер сльози і раптом так захотів помиритись з Мартою , що аж коти на душі зашкребли… (Тетяна Мілєвська мої котячі пристрасті зрозуміє) А! Давай, думаю, знайду (раз я і так вже тут) у Івана Гентоша пародію на текст Марти Январскої та як візьмусь її захищати, а вона побачить, що я люблю її, і допустить мене на свої сторінки… Окрилено взявся за справу - шукав, шукав – хоч вовком вий – нема… але знайшов Гентошеву давню перепалку з Оксаною Яблонською тай скинув на всякий випадок собі на комп, може, пригодиться. Ось:
СПЛЯЧИЙ ПАРОДИСТ
Розквітли майстерні, як завжди порою,
Вірші поетес так і манять усіх!
Пощо дивуватись розвою пародій,
Які викликають обурення, сміх?
Вірша хтось напише невинного наче
І в ньому ледь-ледь натякне на деталь,
А наш пародист уві сні вже побачить
Таке, що і сміх викликатиме й жаль.
Пародія - засіб, не щит і не зброя?
От авторам щастя, це стільки фавору!
Вросте пародист у кольчугу героя:
З вірша він чужого збиратиме фору...
Оксана Яблонська
поезія “сни пародиста”
пародія
Це вже занадто, подібне розбою,
Совість би мали паплюжити хист…
Так розквітали майстерні (порою),
Й на тобі… Звідкись з’явивсь пародист.
Виносив, злюка, ідеї нездалі,
Милий сюжет був і первісний твір…
Вріс у кольчугу героя – і далі:
Фора, фавора і слава до зір!
Потім в тачанці приліг за “Максимом”,
В вірші стріляє - ще є пістолет!
Добре, невправний – виходить все мимо,
Бо постраждали б рондель й тріолет…
Звісно, багато залежить від вміння –
То навидумує горе-мастак!
Що витворяє його Героїня!
(Я б і в житті не придумала так).
Файних поезій ще маю немало –
Знов креативом насичена мить!
Знати би точно – ще б написала…
Йду на сторінку – подивлюсь, чи спить…
20.07.2010
…тай забувсь, а десь через тиждень натрапив випадково на них, ще раз перечитав майстерно скомпоновані, сповнені думки, іронії... і раптом усвідомив, що не розумію, де чий текст… обидві композиції мають всі ознаки пародії: «Зображувати у смішному, карикатурному вигляді»** - «пародія» на пародиста і пародія пародиста на «пародію на пародиста»? Якоїсь миті втратив розуміння ситуації – хто де? Логічно начебто Яблонська зверху…але в цій «композиції текстів» вона знизу під першим як підпис? І зверху над другим як «шапка»:
«Це вже занадто, подібне розбою…»
Але логічно вона вище? А може ні… Потішившись якусь мить ситуацією абсурду ( надіюсь, що такою вона є виключно у моїй голові), тай знову на душі коти шкребуться – а як це допоможе мені помиритись з Мартою Январскою? А, напишу їй вірша російською мовою:
Начинаю мирится с Январской Мартой
уже в январе и, быть может, буду просить,
к восьмому марта меня простить.
Потім спробував перекласти цей текст українською мовою:
Помиритись з Січневою Берізкою
взявся у січні і, напевно, побачим:
на восьме березня вона мені й пробачить…
Ой! Така пародія виходить, що не приведи Господи… і покинув цю затію, а на душі всеодно котячий концерт – коли б то ми з Богданом через Марту посварились, я б його на дуель викликав… і загинув би (як Пушкін), бо проти нього у мене шансів немає, його поетичний «мушкет» вистрілює поезію, а мій… пародію…
А, звернусь жартома до пані Январскої : Марто, ми з Богданом Манюком товариші, а не коханці… чого я маю з Вами через нього свариться?! Пустіть до «хати», дозвольте на Вас хоч подивиться, обіцяю руками нічого не торкатись, бігме!
* Переклад перекладу Мартою Январською Богдана Манюка…
http://maysterni.com/publication.php?id=82627
** Великий тлумачний словник….
19-01-не 2012р.
Блукаючи нетрями Поетичних Майстерень «Навмання»… Ні! Брешу! Шукаючи Манюкову Козу… ні, вибачайте, знову брешу – Козу Івана Гентоша - трохи полистав Іванові сторінки. А майстер він плодовитий і в Майтернях добре відомий… Хоч пародист, а я пародистів не люблю (чи то боюся, чи то… сам такий?), вірніше, до певного моменту не любив, аж коли посварився з Мартою Январскою через Богдана Манюка… А Марта, як я тепер бачу, велика шанувальниця поезії Богдана, а Богдан – мій добрий товариш. А друг мого друга – мій друг… І я тепер не знаю, як мені бути… Отже, пані Марта переклала російською мовою Богданів текст, а я, не читаючи оригінального вірша, взяв (дурний) тай переклав російськомовний переклад Марти знову на українську, щоб подивитись, чи втрафлю я мислити подібно до Богдана… І от коли настала мить істини - я відчув себе в ролі пародиста! Саме так сприйняла мою спробу Марта… І все було б, як кажуть, «по барабану», якби не загальна (абсурдна) не на мою користь картина – я посварився з Мартою через Богдана, правда, там ще Пушкін з «Мідним вершником» долучилися… М’яко кажучи: ситуація варта пера Івана Гентоша : « Як Саландяк і Январска не поділили Манюка»….*
Нарешті я знайшов «Козу», насміявся від душі, витер сльози і раптом так захотів помиритись з Мартою , що аж коти на душі зашкребли… (Тетяна Мілєвська мої котячі пристрасті зрозуміє) А! Давай, думаю, знайду (раз я і так вже тут) у Івана Гентоша пародію на текст Марти Январскої та як візьмусь її захищати, а вона побачить, що я люблю її, і допустить мене на свої сторінки… Окрилено взявся за справу - шукав, шукав – хоч вовком вий – нема… але знайшов Гентошеву давню перепалку з Оксаною Яблонською тай скинув на всякий випадок собі на комп, може, пригодиться. Ось:
СПЛЯЧИЙ ПАРОДИСТ
Розквітли майстерні, як завжди порою,
Вірші поетес так і манять усіх!
Пощо дивуватись розвою пародій,
Які викликають обурення, сміх?
Вірша хтось напише невинного наче
І в ньому ледь-ледь натякне на деталь,
А наш пародист уві сні вже побачить
Таке, що і сміх викликатиме й жаль.
Пародія - засіб, не щит і не зброя?
От авторам щастя, це стільки фавору!
Вросте пародист у кольчугу героя:
З вірша він чужого збиратиме фору...
Оксана Яблонська
поезія “сни пародиста”
пародія
Це вже занадто, подібне розбою,
Совість би мали паплюжити хист…
Так розквітали майстерні (порою),
Й на тобі… Звідкись з’явивсь пародист.
Виносив, злюка, ідеї нездалі,
Милий сюжет був і первісний твір…
Вріс у кольчугу героя – і далі:
Фора, фавора і слава до зір!
Потім в тачанці приліг за “Максимом”,
В вірші стріляє - ще є пістолет!
Добре, невправний – виходить все мимо,
Бо постраждали б рондель й тріолет…
Звісно, багато залежить від вміння –
То навидумує горе-мастак!
Що витворяє його Героїня!
(Я б і в житті не придумала так).
Файних поезій ще маю немало –
Знов креативом насичена мить!
Знати би точно – ще б написала…
Йду на сторінку – подивлюсь, чи спить…
20.07.2010
…тай забувсь, а десь через тиждень натрапив випадково на них, ще раз перечитав майстерно скомпоновані, сповнені думки, іронії... і раптом усвідомив, що не розумію, де чий текст… обидві композиції мають всі ознаки пародії: «Зображувати у смішному, карикатурному вигляді»** - «пародія» на пародиста і пародія пародиста на «пародію на пародиста»? Якоїсь миті втратив розуміння ситуації – хто де? Логічно начебто Яблонська зверху…але в цій «композиції текстів» вона знизу під першим як підпис? І зверху над другим як «шапка»:
«Це вже занадто, подібне розбою…»
Але логічно вона вище? А може ні… Потішившись якусь мить ситуацією абсурду ( надіюсь, що такою вона є виключно у моїй голові), тай знову на душі коти шкребуться – а як це допоможе мені помиритись з Мартою Январскою? А, напишу їй вірша російською мовою:
Начинаю мирится с Январской Мартой
уже в январе и, быть может, буду просить,
к восьмому марта меня простить.
Потім спробував перекласти цей текст українською мовою:
Помиритись з Січневою Берізкою
взявся у січні і, напевно, побачим:
на восьме березня вона мені й пробачить…
Ой! Така пародія виходить, що не приведи Господи… і покинув цю затію, а на душі всеодно котячий концерт – коли б то ми з Богданом через Марту посварились, я б його на дуель викликав… і загинув би (як Пушкін), бо проти нього у мене шансів немає, його поетичний «мушкет» вистрілює поезію, а мій… пародію…
А, звернусь жартома до пані Январскої : Марто, ми з Богданом Манюком товариші, а не коханці… чого я маю з Вами через нього свариться?! Пустіть до «хати», дозвольте на Вас хоч подивиться, обіцяю руками нічого не торкатись, бігме!
* Переклад перекладу Мартою Январською Богдана Манюка…
http://maysterni.com/publication.php?id=82627
** Великий тлумачний словник….
19-01-не 2012р.
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
"Дощ"
• Перейти на сторінку •
"Мандри в космосі 41.10. Маріанна Загородна. Камінь поетів - не форматні сторінки (вибрані тексти не"
• Перейти на сторінку •
"Мандри в космосі 41.10. Маріанна Загородна. Камінь поетів - не форматні сторінки (вибрані тексти не"
Про публікацію