ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯАвторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2026.04.22
07:45
Л.Давидович (1900-1986), В.Драгунський (1913-1972)
Мчать ялинки, мчать галяви,
місяць в озеро пірна.
Гарно так на верхній лаві
край відкритого вікна!
Нічка за вікном чорніє,
Мчать ялинки, мчать галяви,
місяць в озеро пірна.
Гарно так на верхній лаві
край відкритого вікна!
Нічка за вікном чорніє,
2026.04.22
05:29
На теплих крилах весняних вітрів
Ключ журавлиний звично прилетів
І на болоті ось уже курличе
Щодня невпинно зграя мандрівнича.
Гучне звучання повних голосів
Тепер не змовкне до осінніх днів,
А потім самозахист знов покличе
Птахів кудись за наше п
Ключ журавлиний звично прилетів
І на болоті ось уже курличе
Щодня невпинно зграя мандрівнича.
Гучне звучання повних голосів
Тепер не змовкне до осінніх днів,
А потім самозахист знов покличе
Птахів кудись за наше п
2026.04.21
22:19
що тут вигадувати що ліпити
у порожнечі між байдужих стін
і то не гобіти були а брити
казав тобі а ти скривилася при цім
тебе цікавить щось просте і зрозуміле
поплакати чи посміятися собі
і речі що тебе наразі оточили
чи уточнили · всі вони аби
у порожнечі між байдужих стін
і то не гобіти були а брити
казав тобі а ти скривилася при цім
тебе цікавить щось просте і зрозуміле
поплакати чи посміятися собі
і речі що тебе наразі оточили
чи уточнили · всі вони аби
2026.04.21
21:35
А ти ж казав мені: «Не плач,
не бідкайся, все добре буде...»
Та смерті чорної палаш*
встромився гостряком у груди.
Не вберегли ні Бог, ні я,
ні ті, що теж добра бажали.
Без тебе, сонечко, ніяк
не бідкайся, все добре буде...»
Та смерті чорної палаш*
встромився гостряком у груди.
Не вберегли ні Бог, ні я,
ні ті, що теж добра бажали.
Без тебе, сонечко, ніяк
2026.04.21
16:09
Покотилась крашанка до самого неба,
І яскравим місяцем дивиться на тебе.
"Віруєш? Не віруєш?" — боюся спитати,
Темнооку тишу щоби не злякати.
Сяє Луна у Всесвіті, а навколо зорі —
Крашанки яскраві в небі неозорім.
Скоро прийде раночок. В кошик В
І яскравим місяцем дивиться на тебе.
"Віруєш? Не віруєш?" — боюся спитати,
Темнооку тишу щоби не злякати.
Сяє Луна у Всесвіті, а навколо зорі —
Крашанки яскраві в небі неозорім.
Скоро прийде раночок. В кошик В
2026.04.21
14:09
Листок зелений завітав у хату,
Як стислі і спресовані слова.
Слова із чебрецю, із рути й м'яти,
В яких надія знову ожива.
І ми цінуємо цей лист зелений
Посланням у майбутнє, у світи,
В яких тополі, виноград і клени
Зазеленіють, певно, навіки.
Як стислі і спресовані слова.
Слова із чебрецю, із рути й м'яти,
В яких надія знову ожива.
І ми цінуємо цей лист зелений
Посланням у майбутнє, у світи,
В яких тополі, виноград і клени
Зазеленіють, певно, навіки.
2026.04.21
13:50
Людям справді великим манія величі ні до чого.
Завдяки розвою філософії людство позбулося найкращих ілюзій.
Не зазнавши гіркоти поразок, не відчуєш смаку перемог.
Дика природа надто чутлива до диких звичаїв.
Коли відчуваєш листопад у квітні –
2026.04.21
12:01
Один видатний поет якось зауважив: справжній вірш це такий, де кожен рядок - вірш. Гадаю, не варто забирати літр крові, іноді досить й однієї краплі. Скажімо, достатньо 123-секундної композиції «Yesterday», щоб зрозуміти, якого рівня музикант перед вами…
2026.04.21
11:38
Живу, не марную ні грошей, ні часу,
скорочую ради здоров’я меню –
підсовую тій, що з клюкою, свиню,
в уяві малюю пастелі, пейзажі,
а щоб економити нерви, наразі
не слухаю вісті з війни і рідню.
ІІ
скорочую ради здоров’я меню –
підсовую тій, що з клюкою, свиню,
в уяві малюю пастелі, пейзажі,
а щоб економити нерви, наразі
не слухаю вісті з війни і рідню.
ІІ
2026.04.21
08:53
Голуб мене долонями, як вогку глину
Гончар бере та ліпить вправно груди, стегна…
Якщо колись я все-таки десь раптом зникну,
Не зможеш відчувати: як у ребрах б’ється
Сердечний ритм, відлуння, досить сильний стукіт;
Приємність рук, що зачепили кожен
Гончар бере та ліпить вправно груди, стегна…
Якщо колись я все-таки десь раптом зникну,
Не зможеш відчувати: як у ребрах б’ється
Сердечний ритм, відлуння, досить сильний стукіт;
Приємність рук, що зачепили кожен
2026.04.21
05:57
Ні людини, ні собаки,
І ніщо ні грим, ні блим, -
Тільки зрана висне мряка
Понад берегом крутим.
Всюди холодно і тьмяно
Так, що гепну сторчака
Отуди, де у тумані
Зачаїлася ріка.
І ніщо ні грим, ні блим, -
Тільки зрана висне мряка
Понад берегом крутим.
Всюди холодно і тьмяно
Так, що гепну сторчака
Отуди, де у тумані
Зачаїлася ріка.
2026.04.20
20:28
Бігти, наче за тобою гнались,
Щоб успіти там, де вже не встиг -
І застав би, може, сніжну навись,
Вісницю потеплень і відлиг.
Це була зима грудневих тижнів
З мороком сердечних потрясінь,
Гірша, ніж усі позаторішні,
Щоб успіти там, де вже не встиг -
І застав би, може, сніжну навись,
Вісницю потеплень і відлиг.
Це була зима грудневих тижнів
З мороком сердечних потрясінь,
Гірша, ніж усі позаторішні,
2026.04.20
20:16
Під очеретом хата зустрічала
Свічу вечірню, місяць ночі.
Здавалося, доволі в неї часу,
І не лякали поторочі.
Рожеві абрикоси обіймали
Тим цвітом, що пахтів сміливо.
Пережила старенька вже чимало.
Свічу вечірню, місяць ночі.
Здавалося, доволі в неї часу,
І не лякали поторочі.
Рожеві абрикоси обіймали
Тим цвітом, що пахтів сміливо.
Пережила старенька вже чимало.
2026.04.20
17:51
усе це буде не про нас
хіба що раптом
бо час
який минає зна
не сильно фактор
ми дивні
і чого би не
десь-божевільні
хіба що раптом
бо час
який минає зна
не сильно фактор
ми дивні
і чого би не
десь-божевільні
2026.04.20
17:42
На карті світу він такий малий.
Не цятка навіть. Просто крапка.
Але Ізраїль – це Тори сувій,
Де метри розгортаються на милі.
І хто заявиться із наміром «бліц-кріг»,
Аби зробить юдеїв мертвими,
Молочних не побачить рік,
Духмяного не покуштує меду.
Не цятка навіть. Просто крапка.
Але Ізраїль – це Тори сувій,
Де метри розгортаються на милі.
І хто заявиться із наміром «бліц-кріг»,
Аби зробить юдеїв мертвими,
Молочних не побачить рік,
Духмяного не покуштує меду.
2026.04.20
17:30
Чи прислухаєшся до зір,
чи чуєш грому канонади,
а з юності і до сих пір
лягають думи на папір
і цьому вже немає ради.
А по ночах тривожать сни
і сюр-реальні, і пророчі,
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...чи чуєш грому канонади,
а з юності і до сих пір
лягають думи на папір
і цьому вже немає ради.
А по ночах тривожать сни
і сюр-реальні, і пророчі,
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
Нові автори (Рецензії):
2021.12.12
2020.01.20
2020.01.18
2019.07.07
2018.01.11
2017.11.16
2017.06.10
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Автори /
Анонім Я Саландяк (1955) /
Рецензії
Мандри в космосі 45. Здалека до Марти Январскої – Іван, Оксана вибачайте.(вибрані тексти Поетични
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Мандри в космосі 45. Здалека до Марти Январскої – Іван, Оксана вибачайте.(вибрані тексти Поетични
(спроба абсурдної аналітики)
Блукаючи нетрями Поетичних Майстерень «Навмання»… Ні! Брешу! Шукаючи Манюкову Козу… ні, вибачайте, знову брешу – Козу Івана Гентоша - трохи полистав Іванові сторінки. А майстер він плодовитий і в Майтернях добре відомий… Хоч пародист, а я пародистів не люблю (чи то боюся, чи то… сам такий?), вірніше, до певного моменту не любив, аж коли посварився з Мартою Январскою через Богдана Манюка… А Марта, як я тепер бачу, велика шанувальниця поезії Богдана, а Богдан – мій добрий товариш. А друг мого друга – мій друг… І я тепер не знаю, як мені бути… Отже, пані Марта переклала російською мовою Богданів текст, а я, не читаючи оригінального вірша, взяв (дурний) тай переклав російськомовний переклад Марти знову на українську, щоб подивитись, чи втрафлю я мислити подібно до Богдана… І от коли настала мить істини - я відчув себе в ролі пародиста! Саме так сприйняла мою спробу Марта… І все було б, як кажуть, «по барабану», якби не загальна (абсурдна) не на мою користь картина – я посварився з Мартою через Богдана, правда, там ще Пушкін з «Мідним вершником» долучилися… М’яко кажучи: ситуація варта пера Івана Гентоша : « Як Саландяк і Январска не поділили Манюка»….*
Нарешті я знайшов «Козу», насміявся від душі, витер сльози і раптом так захотів помиритись з Мартою , що аж коти на душі зашкребли… (Тетяна Мілєвська мої котячі пристрасті зрозуміє) А! Давай, думаю, знайду (раз я і так вже тут) у Івана Гентоша пародію на текст Марти Январскої та як візьмусь її захищати, а вона побачить, що я люблю її, і допустить мене на свої сторінки… Окрилено взявся за справу - шукав, шукав – хоч вовком вий – нема… але знайшов Гентошеву давню перепалку з Оксаною Яблонською тай скинув на всякий випадок собі на комп, може, пригодиться. Ось:
СПЛЯЧИЙ ПАРОДИСТ
Розквітли майстерні, як завжди порою,
Вірші поетес так і манять усіх!
Пощо дивуватись розвою пародій,
Які викликають обурення, сміх?
Вірша хтось напише невинного наче
І в ньому ледь-ледь натякне на деталь,
А наш пародист уві сні вже побачить
Таке, що і сміх викликатиме й жаль.
Пародія - засіб, не щит і не зброя?
От авторам щастя, це стільки фавору!
Вросте пародист у кольчугу героя:
З вірша він чужого збиратиме фору...
Оксана Яблонська
поезія “сни пародиста”
пародія
Це вже занадто, подібне розбою,
Совість би мали паплюжити хист…
Так розквітали майстерні (порою),
Й на тобі… Звідкись з’явивсь пародист.
Виносив, злюка, ідеї нездалі,
Милий сюжет був і первісний твір…
Вріс у кольчугу героя – і далі:
Фора, фавора і слава до зір!
Потім в тачанці приліг за “Максимом”,
В вірші стріляє - ще є пістолет!
Добре, невправний – виходить все мимо,
Бо постраждали б рондель й тріолет…
Звісно, багато залежить від вміння –
То навидумує горе-мастак!
Що витворяє його Героїня!
(Я б і в житті не придумала так).
Файних поезій ще маю немало –
Знов креативом насичена мить!
Знати би точно – ще б написала…
Йду на сторінку – подивлюсь, чи спить…
20.07.2010
…тай забувсь, а десь через тиждень натрапив випадково на них, ще раз перечитав майстерно скомпоновані, сповнені думки, іронії... і раптом усвідомив, що не розумію, де чий текст… обидві композиції мають всі ознаки пародії: «Зображувати у смішному, карикатурному вигляді»** - «пародія» на пародиста і пародія пародиста на «пародію на пародиста»? Якоїсь миті втратив розуміння ситуації – хто де? Логічно начебто Яблонська зверху…але в цій «композиції текстів» вона знизу під першим як підпис? І зверху над другим як «шапка»:
«Це вже занадто, подібне розбою…»
Але логічно вона вище? А може ні… Потішившись якусь мить ситуацією абсурду ( надіюсь, що такою вона є виключно у моїй голові), тай знову на душі коти шкребуться – а як це допоможе мені помиритись з Мартою Январскою? А, напишу їй вірша російською мовою:
Начинаю мирится с Январской Мартой
уже в январе и, быть может, буду просить,
к восьмому марта меня простить.
Потім спробував перекласти цей текст українською мовою:
Помиритись з Січневою Берізкою
взявся у січні і, напевно, побачим:
на восьме березня вона мені й пробачить…
Ой! Така пародія виходить, що не приведи Господи… і покинув цю затію, а на душі всеодно котячий концерт – коли б то ми з Богданом через Марту посварились, я б його на дуель викликав… і загинув би (як Пушкін), бо проти нього у мене шансів немає, його поетичний «мушкет» вистрілює поезію, а мій… пародію…
А, звернусь жартома до пані Январскої : Марто, ми з Богданом Манюком товариші, а не коханці… чого я маю з Вами через нього свариться?! Пустіть до «хати», дозвольте на Вас хоч подивиться, обіцяю руками нічого не торкатись, бігме!
* Переклад перекладу Мартою Январською Богдана Манюка…
http://maysterni.com/publication.php?id=82627
** Великий тлумачний словник….
19-01-не 2012р.
Блукаючи нетрями Поетичних Майстерень «Навмання»… Ні! Брешу! Шукаючи Манюкову Козу… ні, вибачайте, знову брешу – Козу Івана Гентоша - трохи полистав Іванові сторінки. А майстер він плодовитий і в Майтернях добре відомий… Хоч пародист, а я пародистів не люблю (чи то боюся, чи то… сам такий?), вірніше, до певного моменту не любив, аж коли посварився з Мартою Январскою через Богдана Манюка… А Марта, як я тепер бачу, велика шанувальниця поезії Богдана, а Богдан – мій добрий товариш. А друг мого друга – мій друг… І я тепер не знаю, як мені бути… Отже, пані Марта переклала російською мовою Богданів текст, а я, не читаючи оригінального вірша, взяв (дурний) тай переклав російськомовний переклад Марти знову на українську, щоб подивитись, чи втрафлю я мислити подібно до Богдана… І от коли настала мить істини - я відчув себе в ролі пародиста! Саме так сприйняла мою спробу Марта… І все було б, як кажуть, «по барабану», якби не загальна (абсурдна) не на мою користь картина – я посварився з Мартою через Богдана, правда, там ще Пушкін з «Мідним вершником» долучилися… М’яко кажучи: ситуація варта пера Івана Гентоша : « Як Саландяк і Январска не поділили Манюка»….*
Нарешті я знайшов «Козу», насміявся від душі, витер сльози і раптом так захотів помиритись з Мартою , що аж коти на душі зашкребли… (Тетяна Мілєвська мої котячі пристрасті зрозуміє) А! Давай, думаю, знайду (раз я і так вже тут) у Івана Гентоша пародію на текст Марти Январскої та як візьмусь її захищати, а вона побачить, що я люблю її, і допустить мене на свої сторінки… Окрилено взявся за справу - шукав, шукав – хоч вовком вий – нема… але знайшов Гентошеву давню перепалку з Оксаною Яблонською тай скинув на всякий випадок собі на комп, може, пригодиться. Ось:
СПЛЯЧИЙ ПАРОДИСТ
Розквітли майстерні, як завжди порою,
Вірші поетес так і манять усіх!
Пощо дивуватись розвою пародій,
Які викликають обурення, сміх?
Вірша хтось напише невинного наче
І в ньому ледь-ледь натякне на деталь,
А наш пародист уві сні вже побачить
Таке, що і сміх викликатиме й жаль.
Пародія - засіб, не щит і не зброя?
От авторам щастя, це стільки фавору!
Вросте пародист у кольчугу героя:
З вірша він чужого збиратиме фору...
Оксана Яблонська
поезія “сни пародиста”
пародія
Це вже занадто, подібне розбою,
Совість би мали паплюжити хист…
Так розквітали майстерні (порою),
Й на тобі… Звідкись з’явивсь пародист.
Виносив, злюка, ідеї нездалі,
Милий сюжет був і первісний твір…
Вріс у кольчугу героя – і далі:
Фора, фавора і слава до зір!
Потім в тачанці приліг за “Максимом”,
В вірші стріляє - ще є пістолет!
Добре, невправний – виходить все мимо,
Бо постраждали б рондель й тріолет…
Звісно, багато залежить від вміння –
То навидумує горе-мастак!
Що витворяє його Героїня!
(Я б і в житті не придумала так).
Файних поезій ще маю немало –
Знов креативом насичена мить!
Знати би точно – ще б написала…
Йду на сторінку – подивлюсь, чи спить…
20.07.2010
…тай забувсь, а десь через тиждень натрапив випадково на них, ще раз перечитав майстерно скомпоновані, сповнені думки, іронії... і раптом усвідомив, що не розумію, де чий текст… обидві композиції мають всі ознаки пародії: «Зображувати у смішному, карикатурному вигляді»** - «пародія» на пародиста і пародія пародиста на «пародію на пародиста»? Якоїсь миті втратив розуміння ситуації – хто де? Логічно начебто Яблонська зверху…але в цій «композиції текстів» вона знизу під першим як підпис? І зверху над другим як «шапка»:
«Це вже занадто, подібне розбою…»
Але логічно вона вище? А може ні… Потішившись якусь мить ситуацією абсурду ( надіюсь, що такою вона є виключно у моїй голові), тай знову на душі коти шкребуться – а як це допоможе мені помиритись з Мартою Январскою? А, напишу їй вірша російською мовою:
Начинаю мирится с Январской Мартой
уже в январе и, быть может, буду просить,
к восьмому марта меня простить.
Потім спробував перекласти цей текст українською мовою:
Помиритись з Січневою Берізкою
взявся у січні і, напевно, побачим:
на восьме березня вона мені й пробачить…
Ой! Така пародія виходить, що не приведи Господи… і покинув цю затію, а на душі всеодно котячий концерт – коли б то ми з Богданом через Марту посварились, я б його на дуель викликав… і загинув би (як Пушкін), бо проти нього у мене шансів немає, його поетичний «мушкет» вистрілює поезію, а мій… пародію…
А, звернусь жартома до пані Январскої : Марто, ми з Богданом Манюком товариші, а не коханці… чого я маю з Вами через нього свариться?! Пустіть до «хати», дозвольте на Вас хоч подивиться, обіцяю руками нічого не торкатись, бігме!
* Переклад перекладу Мартою Январською Богдана Манюка…
http://maysterni.com/publication.php?id=82627
** Великий тлумачний словник….
19-01-не 2012р.
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
"Дощ"
• Перейти на сторінку •
"Мандри в космосі 41.10. Маріанна Загородна. Камінь поетів - не форматні сторінки (вибрані тексти не"
• Перейти на сторінку •
"Мандри в космосі 41.10. Маріанна Загородна. Камінь поетів - не форматні сторінки (вибрані тексти не"
Про публікацію
КАРТА САЙТУ | Щодо "Майстерень" | Щодо Поезії | Поетичні дійства. Відзначення, конкурси | Щодо СЦЕНИ" | КОНТАКТИ
© Усі права застережено. Авторські права на все опубліковане належать їх авторам. Всі права на сайт належать адміністрації "Майстерень"
Адміністрація "Майстерень" несе відповідальність за все, що діється на сайті. Автори - відповідальні за те, що діється на їх особистих сторінках!
Executed in 0.4006 seconds
© Усі права застережено. Авторські права на все опубліковане належать їх авторам. Всі права на сайт належать адміністрації "Майстерень"
Адміністрація "Майстерень" несе відповідальність за все, що діється на сайті. Автори - відповідальні за те, що діється на їх особистих сторінках!
Executed in 0.4006 seconds