ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Віктор Кучерук
2026.11.13 06:27
Зоря спалахує й згасає
В передвечірній сизій млі,
Але на попіл не згоряє,
Не поспішає до землі.
Так само мрія у людини:
Померкне трохи й знов блищить, -
Вперед спрямовує щоднини
І душу гріє кожну мить.

хома дідим
2026.11.12 23:32
дощ пішов по обіді
цей нудний листопадовий дощ
листопад без дощу проти правил
нехай би неписаних
стукотить несміливо в шибку
мов останній із найбідніших родичів
ми стрічали їх
усі ці південні північні західні східні

Артур Сіренко
2026.11.12 22:33
Пророкам було велено воскресати
В країні, де собори будують з ясенів,
Зрізуючи їхні ще живі стовбури,
Як зрізують свічки залізними ножицями
Біля закіптюжених портретів апостолів,
Коли циферблати
вічнопоспішаючих годинників
Перетв

Євген Федчук
2026.11.12 20:29
Стояв звичайний березневий ранок.
Був понеділок. В школу треба йти.
Я кусень хліба смальцем намастив,
Вхопив портфель і вискочив на ганок.
Жуючи хліб, дістався до зупинки.
Трамвай ось-ось повинен підійти,
Мене до школи швидко довезти.
Трамваєм шлях

Борис Костиря
2026.11.12 20:24
Мені не дасть спокою цей плач,
плач із середини лісу,
із його гущавини.
Плач дитини чи невідомого пророка,
плач сторіччя,
плач незбагненності,
невизначеності.
Плач, який переходить

Вячеслав Руденко
2026.11.12 15:05
Зранку зібраним чилімам
Відра додані в світлицях,
Над рогами їх витає
Дум неясних зграя дика.
Ширма з хутра у куточку
У ранковому серпанку
Шепіт шашеля рятує.
Явори, каміння, крики,

Юрій Гундарів
2026.11.12 11:02
Леся Українка і Василь Симоненко, молоді, красиві, харизматичні, повернулися до нас… 4 листопада 2026 року на сцені Національного академічного драматичного театру імені Лесі Українки в Києві відбулася надзвичайна подія. Вірші двох видатних українських

Віктор Кучерук
2026.11.12 07:21
Ворог винищити нас не в змозі,
Не убити волі у серцях -
Попри перепони на дорозі,
Ми незламні будем до кінця.
В стійкості кується перемога,
Людський дух гартується в боях -
До мети освітлює дорогу
Незборима правди течія.

Ірина Вовк
2026.11.12 06:54
«РАФАЕЛЬ САНТІ: ПЕРЕДЧУТТЯ, АБО ТРАГЕДІЯ ГАРМОНІЇ»

(Драматичний есей-містерія в голосах на три з’яви з прологом та епілогом)

Дійові особи:
Рафаель Санті – Майстер світла, принц живопису, який шукає абсолютну гармонію;

С М
2026.11.11 23:37
Замовить Mot et Chandon
У приватний кабінет
”Хай їдять торт“ звелить
Мовби Мері-Антуанет
Ліки від певності
Хрущов ти, чи Кеннеді
Будь-коли тебе запросить і ти скажеш ”так“

Софія Кримовська
2026.11.11 21:38
Ще нас нема, а камені живуть -
нутро застигле давнього вулкана.
Ці свідки світотворення, що стануть
І свідками занепаду, мабуть...
І перший водоспад, і перший ліс,
І перше слово, так, оте, найперше,
Що блискавку об камінь раптом скреше -
І розіллє

Ігор Терен
2026.11.11 13:37
Хто не помер за волю і свободу,
у того невеликий пієтет,
який не заслуговує на оду,
хай краще слух порадує дует.

Диктує моду на пустий сюжет
нечесана поетика бомонду.
Папуги теж піїти із народу

Марія Дем'янюк
2026.11.11 10:43
Господи, дякую Тобі за тишу, наповнену голосами.
Господи, я знову чую пісню своєї мами.
Господи, слухаю мову мого татусьо.
Господи, чую Твоє: «Поклич. Я озвуся».
Господи, мій любий, пресвітлий Боже,
Люблю Тебе усім серцем, як тільки можу.

Господи,

Юрій Гундарів
2026.11.11 10:35
Симфонія № 45 (Прощальна) Йозефа Гайдна виконується при свічах, закріплених на пюпітрах музикантів, які у фінальній частині один за одним припиняють грати, гасять свічі й залишають сцену. Згодом сходить зі сцени і диригент. Симфонію дограють лише два музи

Тетяна Левицька
2026.11.11 09:44
Цей погляд, ніби гостре жало,
вколов у серце мовчазне.

— Нічого вам не обіцяла,
тож не бентежте ви мене.
Самотня жінка ще не привід
торкатися її долонь;
з маршрутки на зупинці вийду,

хома дідим
2026.11.11 08:58
вона і він
пишуть навзаєм одне одному
якусь маячню
бо це їхнє уміння саме у цім моменті
ще щось писати
тут головне навязливо
увійти у ритм
зовсім необовязково
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

храм Ковальчук Ярослав Соборний
2026.11.12

Петро Бончицький
2026.11.08

Віталій Татленко
2026.10.28

Микось Діденко Сухоцвіт
2026.10.27

Оксана Стемковська
2026.10.19

Йа Власне
2026.10.17

Єгор Мельниченко
2026.10.12






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Семен Санніков (1960) / Вірші

 Аграрна історія
Образ твору © 

Держава нарізала декілька "соток"
І нам від недавніх колгоспних ланів.
На землях колись панував Полуботок,
А дід на партійній роботі чманів
З тієї пори, як нагнали панів.

Усяке було. Не забулось би згодом,
Що божою ласкою вижили ми.
Яким не були б ми радянським народом,
Фактично ми всі залишались людьми
Від моря Балтійського до Колими.

Це й справді краса - буряки, помідори,
Люпин, кукурудза, картопля та хрін.
В обідню перерву втікав я з контори -
Побачити їх. Якнайближче - з колін.
О земле колгоспна, тобі мій уклін...

***
Я вже у столиці. У фермерів нині
Батьками й дідами зароблений пай.
Ні грошей нема, ні цієї твердині...
А бабця просила: "Землі не чіпай".

(2013)

• Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.



    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2013-01-19 21:05:28
Переглядів сторінки твору 4100
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 0 / --  (4.935 / 5.5)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.394 / 5.5)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.746
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Конкурси. Теми ГЕОГРАФІЯ
Хроніки забутих часів
Наша міфологія, вірші
Автор востаннє на сайті 2026.11.02 13:11
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Роксолана Вірлан (Л.П./М.К.) [ 2013-01-20 09:19:48 ]
Наче і аграрне, а от думка залесирована буденним, - глибочіє і зовсім не про буряки.
"У фермера нині
Батьками в колгоспі зароблений пай"
цікаве творіння!!!

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Семен Санніков (Л.П./М.К.) [ 2013-01-20 10:13:42 ]
Чудове дієслово :)
Я його зрозумів.
Дипломатія найвищого рівня :)
Можна забалакати будь-що. На цьому будуються і політичні технології. Слобожанці-качанівці вже не можуть слухать про політичні переслідування, і на форумах, які причіплені до сайтів новин, триває пуста риторика, а у них, слобожанців-качанівців, практично під носом йде підготовка до гідравлічного розриву ґрунтів. А це означає, що виникне мертва пустеля.
Земля батьків мого ЛГ на когось працюватиме за її прямим призначенням, а їхня буде сплюндрована (читай - знищена) американською компанією, яка набула досвіду у цій галузі - галузі техногенних катастроф.
А в Києві нині безлюдно. Нові кияни роз'їхались частково по батьківщинах і по фазендах, у кого вони є, бо тяга до землі є вічною.
Назавтра з'їдуться усі 7 мільйонів.
Щасти :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Костянтин Мордатенко (Л.П./Л.П.) [ 2013-01-20 10:45:27 ]
НМСД: а)паї в колгоспі не заробили, а забрили назад своє (те, що у прадідів забрали комуністи) б)хрін на городі серед картоплі, буряків, помідорів - це бурян в) з коліна можна стріляти, а дивитися - стоячи на колінах г) Нові "мики", "яни" д) ну, словосполучення "земна святиня" це звісно не "автівка- млачівка" але з того ж кошика
:)

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Семен Санніков (Л.П./М.К.) [ 2013-01-20 11:51:24 ]
В мене була версія рядка, який виглядав би наступним чином:
"Здоров'ям батьків цей зароблений пай" чи щось таке, у т.ч. розглядалась і версія з горбом, але я намагаюсь НІКОЛИ не вносить змін у ті рядки, які вже прокоментовані. Сьогодні це вийшло саме так.

Можна було б написать що-небудь про навколішки. До речі, у тексті "з колін", а не "з коліна".

"Как олени, с колен, пью святую твою родниковую правду, Беловежская пуща" (рос.). Ансамбль "Пісняри".
"Земна святиня" - це нормальний і не зачовганий часом штамп. А от инші... Там є, на чому зупинитись.

Вірш має ознаки комплексного підходу до спадщини.
Колгоспні лани починались практично за обійстям :)

І хай хто завгодно і що завгодно пише про те, що пояснення до віршів є зайвими. На сайті, який для багатьох з нас став студією, клубом і поетичними майстернями, творче спілкування є нормальним суспільно-громадянським явищем.
І без нас є, кому повчать і кого повчать на власних прикладах, так само як і мовчать.

Дякую за увагу :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Людмила Калиновська (М.К./М.К.) [ 2013-01-21 00:43:53 ]
...а хіба хрін це бур’ян???


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Кузан (М.К./М.К.) [ 2013-01-20 21:28:06 ]
Це про мій город. Тільки люпин у нас не росте. А все інше... і хрін біля картоплі - росте.
Цікава замальовка.
А я виправляю свої вірші, якщо трапляється порада, до якої варто прислухатися. Нічого в цьому страшного нема.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Семен Санніков (Л.П./М.К.) [ 2013-01-21 09:40:21 ]
Вже і я виправив. Не знаю, що б я робив без дружніх порад і відгуків :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Микола Дудар (Л.П./М.К.) [ 2013-01-20 21:50:12 ]
Інколи тре жінок слухати! Как олень из колен --


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Семен Санніков (Л.П./М.К.) [ 2013-01-21 09:58:49 ]
Вже нема коли слухать, але літературний герой придбав 14 соток кращої. І вона якось продасться. Бо як виживать без свіжої копійчини?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Вітер Ночі (Л.П./М.К.) [ 2013-01-21 17:41:47 ]
!!!).....


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Семен Санніков (Л.П./М.К.) [ 2013-01-23 21:39:52 ]
Хэй-я, посмотри на меня (рос.).
Привіт, колего. Дякую за посутній коментар.
(!!!)))