ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Володимир Каразуб
2024.11.23 10:26
Щодо вічності. Там де сходяться
Вітер в пару сплітаючись з хмарою,
Безконечність лихою подобою,
Звіром кинеться до очей.
Щодо погляду. Погляд втоплений,
І нажаханий часоплинністтю,
Завмирає і далі без префіксу
Розчиняється в крові твоїй.

Микола Дудар
2024.11.23 09:17
Надмірним днем, умовним днем
Приблизно по обіді
Зійшлись з тобою з різних тем —
Віват — у цьому світі
Такі красиві, молоді
Аж надто моложаві
Серед мовчань, поміж подій
В своїй недодержаві…

Віктор Кучерук
2024.11.23 05:40
Зарано смеркає і швидко ночіє
Відтоді, як осінь прискорила хід, –
Відтоді, як гаснути стали надії,
Що Бог допоможе уникнути бід.
Все ближче і ближче лихі сніговії
Та лютих морозів до нас ненасить, –
Від страху загинути кров холодіє
І серце схвиль

Микола Соболь
2024.11.23 05:08
Сьогодні осінь вбралась у сніги,
тепер красуню зовсім не впізнати,
ріка причепурила береги,
напнула шапку посіріла хата,
калина у намисті та фаті,
похорошіли геть безлисті клени,
а кущ якийсь на побілілім тлі
іще гойдає листячко зелене.

Іван Потьомкін
2024.11.22 19:35
«…Liberte, Fraternite, Egalite …»-
На істини прості тебе, Європо, Я наупомив нарешті,
Щоб ти жила , як споконвіку Тора Моя велить.
І що ж? Цього тобі видалось замало?
Як у пастви Мойсея м’ясо, демократія із носа лізе?
І ти силкуєшся прищепить її

Володимир Каразуб
2024.11.22 12:01
Я без тебе не стану кращим,
І вічність з тобою безмірно в цім світі мала,
Холодком по душі суне хмарами безконечність,
І сміється над часом, якого постійно нема.


08.02.2019

Володимир Каразуб
2024.11.22 09:46
Ось тут диригент зупинився і змовкли литаври,
Оркестр продовжував далі без грому литавр,
Диригент зупинився і арфи, і туби пропали,
І далі для скрипки та альтів диригував.
А потім замовкли і альти, і стишились скрипки,
Пропали гобої, кларнети, валто

Микола Дудар
2024.11.22 09:04
Нещодавно йшли дощі
Славно, строєм, жваві
І зайшли чомусь в кущі,
Кажуть, що по справі
Що за справа? хто довів? —
Я вже не дізнаюсь…
Краще бігти від дощів —
А про це подбаю…

Козак Дума
2024.11.22 08:12
Аби вернути зір сліпим,
горбатим випрямити спини,
з омани змити правди грим
і зняти з підлості личини.
Ще – оминути влади бруд,
не лицемірити без міри,
не красти, спекатись іуд,
у чесність повернути віру!

Микола Соболь
2024.11.22 05:55
І тільки камінь на душі
та роздуми про неминучість,
така вона – людини сутність –
нашкодив і біжи в кущі.
Ця неміч кожному із нас,
немов хробак, нутро з’їдає.
Куди летять пташині зграї,
коли пробив летіти час?

Віктор Кучерук
2024.11.22 04:59
Одною міркою не міряй
І не порівнюй голос ліри
Своєї з блиском та красою
Гучною творчості чужої.
Як неоднакове звучання
Смеркання, темені, світання, –
Отак і лір несхожі співи,
Сюжети, образи, мотиви.

Артур Сіренко
2024.11.21 23:09
Замість післямови до книги «Холодне Сонце») Мої тексти осінні – я цього не приховую. Приховувати щось від читача непростимий гріх. Я цього ніколи не робив і борони мене Будда таке колись вчинити. Поганої мені тоді карми і злої реінкарнації. Сторінки мо

Ярослав Чорногуз
2024.11.21 22:17
Мов скуштував солодкий плід,
Так око смакувало зримо --
Я їхав з заходу на схід,
Ну просто з осені у зиму.

Здалося - світла пелена
Траву зелену геть укрила.
Видіння з потягу вікна,

Ігор Шоха
2024.11.21 20:17
Минуле не багате на сонети.
У пам’яті – далекі вояжі
і нинішні осінні вітражі
задля антивоєнного сюжету.

Немає очевидної межі
між істиною й міфами адепта
поезії, іронії, вендети,

Євген Федчук
2024.11.21 19:59
Сидять діди на колоді в Миська попід тином.
Сидять, смалять самокрутки, про щось розмовляють.
Либонь, все обговорили, на шлях поглядають.
Сонечко вже повернулось, вигріва їм спини.
Хто пройде чи то проїде, вітається чемно,
Хоч голосно, а то раптом як

Ігор Деркач
2024.11.21 18:25
                І
До автора немає інтересу,
якщо не інтригує читача
як то, буває, заголовки преси
про деякого горе-діяча.

                ІІ
На поприщі поезії немало
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Кай Хробаковськи
2024.11.19

Ля Дмитро Дмитро
2024.11.16

Владислав Аверьян
2024.11.11

Соловейко Чубук
2024.11.02

Незнайка НаМісяці
2024.11.01

Дарина Риженко
2024.10.30

Богдан Фекете
2024.10.17






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Іван Низовий (1942 - 2011) / Вірші

 Короткі миті в Білопіллі

Людмилі Калиновській

...
перейти до тексту твору




      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2013-02-09 13:11:23
Переглядів сторінки твору 4808
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R
* Народний рейтинг 5.840 / 6.5  (6.055 / 6.53)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (5.253 / 5.79)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.750
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні оцінювати
Конкурси. Теми Портрети
Автор востаннє на сайті 2024.06.30 08:53
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Івченко (М.К./М.К.) [ 2013-02-09 13:42:09 ]
Які ж гарні секрети! ) Читала із захопленням.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галина Михайлик (М.К./М.К.) [ 2013-02-09 13:44:22 ]
Два чіткі портрети у вірші, та ще й влучні соціальні "пейзажі"...
!!!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Людмила Калиновська (М.К./М.К.) [ 2013-02-09 18:56:59 ]
...про "соціальні пейзажі", це Ви влучно, Галинко! кому ж як не мені було знати про них і переповідати Іванові Даниловичу! адже ми з ним - земляки... :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Леся Низова (Л.П./Л.П.) [ 2013-02-09 13:46:53 ]
Юльцю, дякую! Завжди чекаю на тебе :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Леся Низова (Л.П./Л.П.) [ 2013-02-09 13:49:27 ]
Галинко, цілую!!!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мирослав Артимович (Л.П./М.К.) [ 2013-02-09 14:15:13 ]
О, які приємні несподіванки! Чудовий теплий портретний вірш-одкровення. Тішуся за Людмилу: вона заслуговує на такі слова!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Людмила Калиновська (М.К./М.К.) [ 2013-02-09 18:52:14 ]
Дякую Вам, Мирославчику! :) вперше читаю цей вірш! я навіть не знала про це... аж сльози навертаються на очі..., а спогади. Дійсно, такі короткі зустрічі були, що...
.........Ніколи й присісти,
Діткнутися рукою до руки.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олена Герасименко (Л.П./М.К.) [ 2013-02-09 14:40:50 ]
Одним словом: спокусник!Думаю, цей вірш остаточно розставить крапки над І (яке жіноче серце витримає, аби не відгукнутися на подібну поезію)

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Людмила Калиновська (М.К./М.К.) [ 2013-02-09 18:54:50 ]
...та ні, Оленко, ніхто і нікого не спокушав. Просто - я знала більше дещо і про де-кого, ніж Іван Данилович. а він хотів це знати від мене. не вистачало тих коротких зустрічей, аби про все поговорити...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Сірий (М.К./М.К.) [ 2013-02-09 18:15:24 ]
Радий, що ці гарні люди були знайомі, тим паче, - такі вірші народилися!)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Людмила Калиновська (М.К./М.К.) [ 2013-02-09 18:34:17 ]
..ой! Лесю... моє ж ти сонце! ...аби твої очі ніколи не затьмарювали хмари "чужих тараканів"! Лиши ті хмари і "тьмари" їм!!!! :) Дякую, моє сонце! Такі живі спогади, такі теплі...
Люди! дякую за коментарі і... будьте люди - Оцініть хтось вірш! Від себе скажу: настільки все описано з точністю до миті, що аж-аж! :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Людмила Калиновська (М.К./М.К.) [ 2013-02-09 18:36:48 ]
...а отак подумаю зараз..! повернути би ті недовготривалі хвилини... миті! нашого спілкування з Іваном Даниловичем..!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Леся Низова (Л.П./Л.П.) [ 2013-02-09 19:34:23 ]
Мирославчику, я теж тішуся за Людмилочку :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Леся Низова (Л.П./Л.П.) [ 2013-02-09 19:36:07 ]
Олено, як би Людмила не заперечувала, але, принаймні, тато нею захоплювався :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Леся Низова (Л.П./Л.П.) [ 2013-02-09 19:40:31 ]
Так, Володю, це той випадок, коли короткі зустрічі Людмили і батька зіграли неабияку роль у їх житті, а головне - і в моєму. Не кожному пощастить у середньому віці знайти вірного друга, а в сутужні миті - навіть єдиного...
Дякую, лірику!!!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Леся Низова (Л.П./Л.П.) [ 2013-02-09 19:44:01 ]
Ну, Людмило, вибачай, що не попередила:)
А так закортіло!!!!!!! А в запаснику маю ще кілька присвят землячці :)

Дякую за побажання й постійну підтримку!!!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Людмила Калиновська (М.К./М.К.) [ 2013-02-09 21:52:54 ]
Лесю!!! ...у нас розуміють так, як розуміють... спробуй кому пояснити... Хоча!
навіщо комусь і щось пояснювати. Таких зустрічей - і у Сергія Гупала, що закрив для мене свою сторінку, (не сподобалося чоловікові, що зняла оцінку і порадила вчитися людяності!!!) і... у інших ПееМівців - море.
...але! ...
...не будемо сьогодні про Сергія Гупала взагалі! досить-таки не толерантна людина. Про виховання - мовчу.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Людмила Калиновська (М.К./М.К.) [ 2013-02-09 21:54:13 ]
Тримайся, подружечко! дай Боже тобі зустрічей тільки з хорошими людьми!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Микола Дудар (Л.П./М.К.) [ 2013-02-09 22:19:33 ]
Надзвичайний вірш!!!!!!!!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Леся Низова (Л.П./Л.П.) [ 2013-02-09 23:10:20 ]
Людочко, дякую за побажання!!!
Обіймаю і цілую!

У Івана Низового є такі рядки:

"...Людину ж прикрашає скромність. Про це чомусь нині забувають, втрачаючи сором, а разом із ним – честь і гідність. Невже, і справді час такий – без моралі і совісті? Не хочу вірити. І ніколи не повірю.
Кожному з нас давно визначена справжня ціна. І кожному воздасться по його заслугах. А нам лишається одне: жити. Просто жити, як жили задовго до нас, і вірити в те, що й після нас світитиме сонце, цвістимуть черешні, сохнутимуть губи від спраги поцілунку, народжуватимуться діти... І прості люди, як і справік, оратимуть землю, захищатимуть свою свободу, вмиратимуть за любов, писатимуть вірші...".