ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Іван Потьомкін
2024.05.17 20:47
***
«Це добре, – розум говорив, –
Що стрілися вони, сказати б,
Вже на фінішній прямій.
Але навіщо?»
«Навіщо? – озвалось серце. –
А стільки часу переконувать себе,
Що то лиш спогад отроцтва?»
«Стривай, чи ще когось

Володимир Каразуб
2024.05.17 19:20
Починаючи з міста в якому усе слова
Починаючи з міста в якому усе слова,
Починаючи з вулиць де трава обростає камінь,
Кроки стирають підошви запилюжених сандаль,
І пейзаж витісняє пам'ять
Про все, що залишилось вчора, як сонце близьким
Здається далеким, — насправді, як на листівці,

Козак Дума
2024.05.17 15:23
Межа неможливого
А ви б хотіли чути танго ночі,
а чи ранково-світанковий вальс,
або закрити з насолоди очі
і серце в такт забилося у вас?

А як щодо отримати утіху
або відчути раювання смак
і помирати жартома зі сміху?.

Світлана Пирогова
2024.05.17 09:49
Дощ весняний
Дощ весняний цілує обличчя спросоння,
Доторкається лагідно вій,
Долітає краплин ніжний рій,
І вологі стібки пролягають на скроні.

Дощ весняний вже сипле старанно в долоні
Водограєм ранковим - любов,
Розмиваючи слід від оков,

Козак Дума
2024.05.17 09:24
Треш у кубі
Ти людина-пригода,
та надовго тебе не стає…
Увертюра і кода –
неодмінне обличчя твоє.
Лише ступиш на сцену,
тільки соло своє заведеш –
і лице Авіценни
обертається махом на треш!.*

Юрій Гундарєв
2024.05.17 09:03
Месія - 20
Укотре Микола Соболь починає першим. Незважаючи на свої постійні виправдовування: «Не я першим починаю!»… Так, на мій вірш «Моя вишиванка», який 16 травня був опублікований на всіх провідних літературних порталах, зокрема урядовому, Соболь надіслав прово

Віктор Кучерук
2024.05.17 05:31
* * *
Припадаю до шиби
І дивлюсь, як у вись
Доокола садиби
В млі тумани звелись.
Не ясніє світання
За зволоженим склом, -
Виникає бажання
Знов забутися сном.

Артур Курдіновський
2024.05.17 04:22
Відповідь - війна
Чому зима триває більше року?
Чому вже вдруге втрачена весна?
Ми поспіхом вивчаємо уроки,
Тому що в нас іде страшна війна.

Чому слова палкі та агресивні?
Чому тепер на скронях сивина?
Повірили у гасла примітивні -

Ілахім Поет
2024.05.17 00:04
Сни
Мої сни - це апокриф, безцінне руно чорнокнижжя
На пергаменті із ненароджених досі ягнят.
Вище, ніж зіккурат, та від оргій Тіберія нижче.
Це мереживо з тіней, що зникли у розпалі дня.
В них скорбота, яка витікає вночі з Пенелопи,
Коли знов розпускают

Євген Федчук
2024.05.16 20:19
Василько - князь Володимирський
Розпалася Русь єдина після Ярослава.
Розділили брати землю Руську між собою,
Кожен у своїм уділі самостійно правив.
Щоби потім розділити уділ дітям своїм.
Розділилась на клаптики колись Русь єдина.
Князі правили в уділах й жадібно гляділи,
Як би зем

Юрій Гундарєв
2024.05.16 09:45
Моя вишиванка
травня - День вишиванки

На кістках тривають бісові танці,
пологові будинки лежать у руїнах…
Я сьогодні у вишиванці,
адже я - українець.

По ночах небо геть червоне,

Микола Соболь
2024.05.16 05:48
Со́вки*
Зморені та щасливі.
Чи спати вони хотіли?
Де зорепадів зливи
останні спивали сили.
Світанку не чекали
своє у ночі багаття,
день наступав помалу,
ніби відьмацьке прокляття.

Віктор Кучерук
2024.05.16 05:15
* * *
Вітер розгойдує дзвоники,
Рве пелюстки голубі, –
Крильця розпрямивши коники
Тонко сюркочуть собі.
Ніби для слуху придумані,
Чи показової гри, –
Звуки не раз мною чувані
Й бачені вже кольори.

Ілахім Поет
2024.05.16 00:59
Дякую, Сонце
Дякую, Сонце, за те, що зі мною була.
Просто собою. Земною. Ніяким не ангелом.
Зливою пристрасті, вічним джерельцем тепла.
І оберегом від чорного зла стати прагнула.
Дякую щиро за світлі та радісні дні.
Також за ночі - бо в кожній ти втілилась мріє

Артур Курдіновський
2024.05.16 00:45
Краплинки дощу на смарагді
Дивуюсь... Невже це насправді?
Не в тихому, доброму сні?
Краплинки води на смарагді -
Наївні дощі весняні.

Повітря прозоро-зелене...
Нечутний, омріяний спів...
І в'яже мій квітень катрени,

Борис Костиря
2024.05.15 22:12
Подорожній
Подорожній іде невідомо куди.
Його кроки звучать передвістям біди.
Він іде ледь відчутно, немовби роса.
А надія в очах невимовно згаса.

Його жести і рухи, як згустки пітьми.
Він оточений міфами, болем, людьми.
Йдуть від нього енергії чорні круги,
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Іма Квітень
2024.04.30

Ілахім Поет
2024.04.15

Степанчукк Юлія
2024.04.15

Деконструктор Лего
2024.04.15

Дирижабль Піратський
2024.04.12

Маркуш Серкванчук
2024.04.10

Анатолій Цибульський
2024.04.01






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Галина Михайлик / Вірші / "Наодинці з Вічністю" (Філософські роздуми...)

 Музичне
Мій сольний виступ –
давня партитура,
знайомі ноти,
гами почуттів.
Токата Баха*, -
гідність і статура,
«Червона рута»,
"танці лебедІв",
«Реве та стогне» -
«згинуть воріженьки»!…
Тут МендельсOн
погладив по руці…
І ніжне сонце:
«Котику сіренький…»
Аndánte. Prѐsto!**
Реквієм? - в кінці!..

2000(2013)

* Токата Баха – токата ре-мінор Й.-С.Баха, найвідоміший і найпопулярніший твір для органу
** Аndante. Presto! (італ.) – Помірно-повільно, «йдучи». Швидко! (музичні терміни)


• Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.



  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2013-02-11 16:55:54
Переглядів сторінки твору 6404
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 0 / --  (5.095 / 5.64)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (5.106 / 5.79)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.692
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не оцінювати
Автор востаннє на сайті 2023.11.07 01:19
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Семен Санніков (Л.П./Л.П.) [ 2013-02-11 17:09:59 ]
Чудовий стовпчик - і на вигляд, і на смак.
І я не знав, що у Ме́ндельсона наголос падає на перший склад. Я навіть його марш став сприймать инакше :)
Дякую за науку і за виступ також.
Щасти:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галина Михайлик (М.К./М.К.) [ 2013-02-11 17:21:30 ]
Дякую, що оглянули і покуштували :))
Така морока з тим МендельсОном... то не римується як треба, то не ритмується...
ЛГ кланяється! :))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мирослав Артимович (Л.П./М.К.) [ 2013-02-11 17:38:26 ]
А мені сподобалося, я б назвав навіть не "Музичне", а "Мелодійне". І читав, наспівуючи.
Якщо читати з наголосами на 4-му і 5-му складах (через рядок), то навіть МендельсОн не образиться!:) Це свого роду - експеримент. Знаю, що наш колега Семен теж любить експериментувати.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галина Михайлик (М.К./М.К.) [ 2013-02-11 18:00:53 ]
Дякую, пане Мирославе! У цитованих у вірші піснях надається значення і словам, тому не тільки мелодії тут фігурують. Через те - "Музичне", бо музика значно ширше поняття, як на мене.
А стосовно ритму, то розмір смислових "віршів"(у простонародному - рядків) писався у схемі 11/10/11/10, тобто у ---стопному ямбі. (Пан Семен скаже точніше :))):
Мій сольний виступ – давня партитура,
знайомі ноти, гами почуттів...
(і далі за текстом).
але мені не імпонував такий "канонізований" вигляд, тому й розбила кожен рядок на два.
Можливо, справді, не треба було робити цього експерименту...
Ще раз дякую!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мирослав Артимович (Л.П./М.К.) [ 2013-02-11 18:18:09 ]
Якраз треба було: усе дуже милозвучно!
:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Семен Санніков (Л.П./Л.П.) [ 2013-02-11 23:38:31 ]
Це все зрозуміло.
Маленькі хитрощі та друкарські технології. Коротенький вірш можна зробить візуально більшим, якщо поділить рядки навпіл, або розміщувать їх через прогалини (проміжки, штучно створені між рядками). І про уявні наголоси мені теж усе зрозуміло. Ось що виходить:

Мій сольний виступ – давня партитура,
знайомі ноти, гами почуттів.
Токата Баха* - гідність і статура,
«Червона рута», "танці лебедІв",
«Реве та стогне» - «згинуть воріженьки»!…
Тут Ме́ндельсон погладив по руці…
І ніжне сонце: «Котику сіренький…»
Аndánte. Prѐsto!** Реквієм? - в кінці!..

У п.Галини чудове прізвище. Майже як Дойльд-Михайлик. Я до неї завітав не присікуватись, а переймать досвід :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Семен Санніков (Л.П./Л.П.) [ 2013-02-11 23:40:47 ]
Дольд-Міхайлік Юрій Петрович [4(17) .3.1903, с. Бутенки, нині Полтавської області, — 17.5.1966, Київ], український радянський письменник. Член КПРС з 1949. Закінчив Дніпропетровський інститут народної освіти (1928). Друкуватися почав в 1922. Автор збірок нарисів і розповідей. Широку популярність здобув пригодницький роман «І один в полі воїн» (1956, русявий.(російський) пер.(переведення) 1957) про подвиги радянських розвідників в німецькому тилу в роки 2-ої світової війни 1939—45 (переведений на багато іноземних мов). Друга частина романа — «У чорних лицарів» (1964). Написав сценарії художніх і науково-популярних фільмів «Вони бачать знов» (1948), «Кривавий світанок» (1956), «Слідами невидимих ворогів» (1955); п'єси «Щорс» (1938), «Котовський» (1937—38), «Великий закон» (1948), «Боріславськая трагедія» (1954). У романі «Степняки» (1949, русявий.(російський) пер.(переведення) 1950) змальовано життя українського села післявоєнних років. Нагороджений орденом «Знак Шани» і медалями.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галина Михайлик (М.К./М.К.) [ 2013-02-12 09:55:21 ]
Почуття гумору - велика сила!
Хоча дві чотиривіршові строфи - не так вже й коротко... А згадане прізвище (композитора) настільки всім відоме, що навіть похибки з наголосом йому не завада...
А щодо аналогії з класиком епохи Лєніна-Сталіна-Хрущова, то тішуся, що медаль вже маю (срібну, зі школи) :)) А "пошану" кожен заслуговує своїм ставленням до інших, і не конче, щоб це було матеріалізоване у "знаках".:))
Досвідченому Семенові - від "досвідченої" Галини :))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Івченко (М.К./М.К.) [ 2013-02-11 18:04:55 ]
Рідко, кому вдається лише образом надихати на новий вірш. "танці лебедів"... У цьому є щось, принаймні для мене. )


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галина Михайлик (М.К./М.К.) [ 2013-02-11 21:26:01 ]
Шановна Юлю! Ви маєте рацію щодо надихання образом. Бо вірш вміщений в цій публікації - давній. 2000 року. Але він довший час залишався у не зовсім відшліфованому вигляді:
Мій сольний виступ –
Давня партитура,
Знайомі ноти,
Гама почуттів.
Токата ре-мінор, -
Гармонія, напруга.
Марш Мендельсона,
Ніжна колискова...
А Реквієм?! -
в кінці!...
Але "програма" "виступу" ЛГ - 2013, дещо доповнена творами і громадсько-суспільного змісту, як переосмислення ЛГ не тільки в особистісному, але й в громадянському аспекті, очевидно і під впливом громадянської лірики шановної пам"яті,Івана Низового.
А образ "танцю лебедів" в мене тепер (після епохи похоронів генсеків, та ГКЧП)асоціюється виключно у суспільно-політичному ключі (про що я і писала у коментарі до вірша ... =86719 ). :))
Я забула подати під віршем дати - тепер подаю.
Дякую за коментар!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Люба Світанок (Л.П./Л.П.) [ 2013-02-11 19:21:28 ]
Дуже мелодійно... і пізнавально.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галина Михайлик (М.К./М.К.) [ 2013-02-12 10:50:41 ]
Дякую, що завітали, Любо! (я теж певною мірою "полуднева жінка", тому без "пані", якщо Ви не проти) :))Вдячна за відгук.



Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Леся Низова (Л.П./Л.П.) [ 2013-02-11 21:19:21 ]
Галинко, виступ - 2013, як на мене, дуже вдалий :)
Не стримуючи емоцій, аплодую Вам!
Дякую :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галина Михайлик (М.К./М.К.) [ 2013-02-11 21:34:26 ]
Дякую,Лесю! Ваші щирі аплодисменти - для мене бурхлива і тривала овація! :)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Богдан Манюк (М.К./М.К.) [ 2013-02-12 14:46:37 ]
Такий сольний виступ можна і на -біс-!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галина Михайлик (М.К./М.К.) [ 2013-02-12 17:57:08 ]
Дякую, пане Богдане! ЛГ кланяється доземно! :))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Костюк (М.К./М.К.) [ 2013-03-09 20:11:02 ]
Які близькі для мене ваші вірші!Маю свій "Соло для скрипки з оркестром"...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галина Михайлик (М.К./М.К.) [ 2013-03-09 22:15:06 ]
:)) А в мене ще є "Концерт для віолончелі з..."
Дякую! Дійсно - стільки спільного у нас з Вами! Будете у Львові - дайте знати - зустрінемось?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Костюк (М.К./М.К.) [ 2013-03-09 22:24:09 ]
У Львові буваю часто.Буду рада зустрітися!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галина Михайлик (М.К./М.К.) [ 2013-03-09 22:32:32 ]
ОК! Маякнете на ел.пошту :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ксенія Ен (М.К./Л.П.) [ 2013-12-20 15:54:47 ]
Хм, як все цікаво в образи вплетено з музики. ПРо лебедів мені стало цікаво, але в коментарі прочитала. Мені музика не чужа, люблю вправне поєднання хай навіть термінів чи образів музичних, яке може передати суть.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галина Михайлик (М.К./М.К.) [ 2013-12-23 12:47:28 ]
Кожний музичний образ у цьому вірші - ілюстрація певного періоду життя ЛГ=авторки...
Токата Баха = класика, духовність = життєве кредо, квітесенція життєвої позиції ЛГ, "Червона рута" - перший репертуар ЛГ ще з дошкільного віку, і так далі...:)))
Дякую, за увагу і провідчування!)