ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

М Менянин
2026.08.06 20:14
Лунная поляна
светит серебром,
там, где сердца рана –
родина и дом.
Там же пелась песня
и родных тепло...
Боже, дай воскреснуть
с тем, когда светло.

Володимир Бойко
2026.08.06 17:39
Вже давно у лісах Амазонії
Не лунають чарівні симфонії.
Щонайкращих співців
Алігатор поїв
І печально в лісах Амазонії.

На великий банкет у Ракошино
Поз’їжджалися гості запрошені.

Євген Федчук
2026.08.06 15:33
Дід у вицвілій мазепинці на клас подивився.
Йому раптом щемно стало, що аж просльозився.
Це ж уперше, як героя його запросили
До дітей. Бо з того часу, як проголосили
Їх запроданцями, навіть і мислі не мали
Про таке розповідати, у собі тримали.
А те

Артур Курдіновський
2026.08.06 15:09
У липневому номері "Української Літературної Газети" надруковано магістральний вінок із моєї корони сонетів "Смарагдова тиша". Це для мене, дійсно, подія. Пригадуються слова та погрози деяких авторів Поетичних Майстерень, наших провідних новаторів-про

Борис Костиря
2026.08.06 14:28
Острів Епштейна в далекому морі.
Острів розпусти. Розкладений Рим
Так розвалився у плотській покорі.
Посох історії буде твердим.

Дика еліта вже геть занепала,
У дебілізмі не відає меж.
І словеса, як фальшиві опали,

В Горова Леся
2026.08.06 14:27
Лускаті хмари - окуні рожеві.
Заграви блиск на кожному зажеврів.
Їх неба невід викине на берег,
Де млою стануть кольорові пера

Тих дивних риб, що хмарами здалися.
А променю блесна над краєм блисне,
Над пляжем, де із оніксами гравій,

Ірина Вовк
2026.08.06 12:01
Суд історії на балконі палацу Клеопатра увірвалася на відкриту терасу палацу, де Цезар спостерігав за пожежею. Її сукня з найтоншого китайського шовку тріпотіла на вітрі, а важке золоте намисто-пектораль із зображенням крилатої Ісіди тремтіло від част

хома дідим
2026.08.06 11:52
для чого епатаж
зарафаель собі
життєве щось
знайоме всім тутешнє
із музикою
хай комусь верлібр
ще інший видить
ярлики аптечні

Вячеслав Руденко
2026.08.06 07:59
Коли ми розумом своїм
Досягнемо зразків
І кобзи наші кам’яні
Зігріють світ батьків,

Де телепати-ковалі
Лежать в основах рун,
І плем’я юних гендлярів

Віктор Кучерук
2026.08.06 07:21
Вітер розвіяв туман над покосами,
Небо безкрає укрила блакить, -
Серпень старанно вмивається росами,
Запахом яблук приємно п'янить.
Ранок серпневий свіжить прохолодою
Та звеселяє піснями птахів, -
Тішуся знову ясною погодою
І позолотою щедрих полі

М Менянин
2026.08.05 23:07
І був народ близьким до краху –
від рабства «несолона сіль»,
не стало в нім до Бога страху –
так корабель сіда на міль.

Серед Своїх народів в світі
Господь обрав послами їх,
в своїй землі були щоб ситі –

С М
2026.08.05 22:02
Сіре місто це
Залізних рук сплеск
І вечірка для клоунів, хай
Падає дощ недалеко
Прошу ласки, лимонадна бейбі

Як увечері сонце сідає
І земля розливається, вранці

Ольга Садкова
2026.08.05 21:37
Ешелон довжелезний. «Телячі» вагони.
По півсотні у кожнім невинних людей.
Чи із розуму це, чи з якихось агоній,
чи від вбивчих якихось примарних ідей?!

Виселенцями стали вкраїнські селяни,
що одвіку трудились на рідній землі.
А тепер конвоїри зухв

В Горова Леся
2026.08.05 16:32
Притулюся тобі до плеча, у смиренні притихну,
І бажання незмінності впреться кутом у висок.
Загустілим повітрям ухватиться порція вдиху,
Та у шелесті ранку відчується часу пісок.

Дай не знати коли і куди розійдуться дороги.
І не відати де і кому об

Борис Костиря
2026.08.05 13:59
Так цілий світ для тебе замалий.
Нікуди не подінешся від себе.
Проб'ється вірш крізь серце запальний,
Тікаючи від ницого вертепу.
Усі маршрути поведуть не в Рим,
А в точку відбуття, у точку пустки.
Втомився без надії херувим.
Немає в болю жодної в

Ірина Вовк
2026.08.05 12:51
Ця оповідь – спроба зазирнути за завісу сухої історичної хроніки. Мені хотілося показати стародавню Александрію 48 року до н.е. періоду цариці Клеопатри та римського імператора Юлія Цезаря як живий організм: з її шумом порту, запахами нільського мулу, роз
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Анастасія Ехо
2026.08.01

Фел Ходак
2026.07.22

Ольга Садкова
2026.07.18

Анна Марчук
2026.07.12

Паб Лімерик
2026.07.12

Тетяна Нєтьосіна
2026.07.04

Інна Момотюк
2026.07.04






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Василь Світлий (1968) / Вірші

 Сухолявíя

І сталася цитра та арфа, бубон та
сопілка й вино за їхню гулянку, а
на діло Господнє не дивляться, не
вбачають Його чину рук.

Iс.5:12

Бовванів час і час розпусти,
Дме вітер західний все дужче.
Бентежить вись.

Малогіллясте та кущаве
Від суховію (у безслав’ї)
Обличчям вниз.

Не вбереглись дуби і клени,
Квітчасте та вічнозелене
Від верхосвищ.

А содовій свистіти вміє,
Летить на край цей буревієм.
Град пробудись !

Зведись на ноги, древнє місто,
Богатирів збери поспішно.
Не впокорись !

Пов’яне слава лісу, саду
Від сухорлявості, від чаду,
Коли змовчиш.

І пропаде твоя калина,
Лише будяччя і тернина
Устелять гай.

Бовванів час і час розпусти,
Дме вітер західний все дужче.
Бентежить вись.

Явися, лицарю наш пізній,
Відважний княже , богобійний.
Не забарись!


22.02.13.



бовва́н - ідол; про нерозумну людину


Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.



      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2013-02-24 15:11:17
Переглядів сторінки твору 3433
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 4.614 / 5.5  (4.886 / 5.47)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.709 / 5.39)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.695
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2018.04.09 14:31
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мирослав Артимович (Л.П./М.К.) [ 2013-02-24 17:24:21 ]
Вірш для роздумів...
(глянь, Василю,може, зважаючи на наголоси, краще "відважний Княже , богобійний."?)
Роздумуймо...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Світлий (Л.П./М.К.) [ 2013-02-24 18:51:35 ]
Так, для роздумів, "через те, що крик Содому й Гомори великий, і що гріх їхній став дуже тяжкий"...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Світлий (Л.П./М.К.) [ 2013-02-24 18:53:07 ]
(Глянув, Мирославе, і вже виправив. Дякую.)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Мельничук (Л.П./М.К.) [ 2013-02-24 17:31:18 ]
Бентежить...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Світлий (Л.П./М.К.) [ 2013-02-24 20:29:54 ]
Так, пані Світлано, це має бентежити, бо інакше це не тільки неповага до краю і його традицій, але і до Господа, що заповів нам цю землю.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Леся Низова (Л.П./Л.П.) [ 2013-02-24 17:42:21 ]
Зведись на ноги, древнє місто,
Богатирів збери поспішно.
Не впокорись !

Пов’яне слава лісу, саду
Від сухорлявості, від чаду,
Коли змовчиш.

І пропаде твоя калина,
Лише будяччя і тернина
Устелять гай.

А "будяччя" вже розповзається...

Дякую за незламну позицію, пане Василю!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Світлий (Л.П./М.К.) [ 2013-02-24 19:00:22 ]
Стрімко розповзається і на багатьох рівнях...
Якщо сьогодні змовчувати, то вже завтра за голову доведеться хапатися.

Одна надія на Господа.

Дякую, пані Лесю, що відгукнулися.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Віктор Насипаний (Л.П./Л.П.) [ 2013-02-24 19:26:28 ]
Сила!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Світлий (Л.П./М.К.) [ 2013-02-24 19:33:58 ]
Дякую, друже.
Сила наша у стійкості, коли обіпремося на плече один одному і станемо незламними, як оті триста спартанців, супроти орди вторгнення "високих стандартів".


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Роксолана Вірлан (Л.П./М.К.) [ 2013-02-24 21:36:38 ]
Багато підтекстів, закодованих в образи мудростей, відчуваєтся міцний авторський стержень Віри!
Хай Бог не відпускає нас навіть тоді, коли наша рука вслабне триматися за Нього!
Василю, непохитності Вам у Вірі Вашій! Хай сухорлявості одзеленюються!

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Світлий (Л.П./М.К.) [ 2013-02-26 23:03:51 ]
Це швидше - важкий авторський хрест, який він повинен нести...

Дякую Вам, Роксолано, за мудре слово.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ксенія Озерна (Л.П./М.К.) [ 2013-02-24 21:54:17 ]
Не вбереглись дуби і клени,
Квітчасті та вічнозелені
Від верхосвищ.
можливо, я чогось не розумію, тому хочу запитати про слова "квітчасті і вічнозелені" - це ж про дуби і клени?

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Світлий (Л.П./М.К.) [ 2013-02-26 23:05:37 ]
Нє, то не про дуби і клени....це про інші категорії.
Для зрозумілості, повернуся до початкового варіанту "квітчастого і вічнозеленого" :)