ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Іван Потьомкін
2024.05.17 20:47
«Це добре, – розум говорив, –
Що стрілися вони, сказати б,
Вже на фінішній прямій.
Але навіщо?»
«Навіщо? – озвалось серце. –
А стільки часу переконувать себе,
Що то лиш спогад отроцтва?»
«Стривай, чи ще когось

Володимир Каразуб
2024.05.17 19:20
Починаючи з міста в якому усе слова,
Починаючи з вулиць де трава обростає камінь,
Кроки стирають підошви запилюжених сандаль,
І пейзаж витісняє пам'ять
Про все, що залишилось вчора, як сонце близьким
Здається далеким, — насправді, як на листівці,

Козак Дума
2024.05.17 15:23
А ви б хотіли чути танго ночі,
а чи ранково-світанковий вальс,
або закрити з насолоди очі
і серце в такт забилося у вас?

А як щодо отримати утіху
або відчути раювання смак
і помирати жартома зі сміху?.

Світлана Пирогова
2024.05.17 09:49
Дощ весняний цілує обличчя спросоння,
Доторкається лагідно вій,
Долітає краплин ніжний рій,
І вологі стібки пролягають на скроні.

Дощ весняний вже сипле старанно в долоні
Водограєм ранковим - любов,
Розмиваючи слід від оков,

Козак Дума
2024.05.17 09:24
Ти людина-пригода,
та надовго тебе не стає…
Увертюра і кода –
неодмінне обличчя твоє.
Лише ступиш на сцену,
тільки соло своє заведеш –
і лице Авіценни
обертається махом на треш!.*

Юрій Гундарєв
2024.05.17 09:03
Укотре Микола Соболь починає першим. Незважаючи на свої постійні виправдовування: «Не я першим починаю!»… Так, на мій вірш «Моя вишиванка», який 16 травня був опублікований на всіх провідних літературних порталах, зокрема урядовому, Соболь надіслав прово

Віктор Кучерук
2024.05.17 05:31
Припадаю до шиби
І дивлюсь, як у вись
Доокола садиби
В млі тумани звелись.
Не ясніє світання
За зволоженим склом, -
Виникає бажання
Знов забутися сном.

Артур Курдіновський
2024.05.17 04:22
Чому зима триває більше року?
Чому вже вдруге втрачена весна?
Ми поспіхом вивчаємо уроки,
Тому що в нас іде страшна війна.

Чому слова палкі та агресивні?
Чому тепер на скронях сивина?
Повірили у гасла примітивні -

Ілахім Поет
2024.05.17 00:04
Мої сни - це апокриф, безцінне руно чорнокнижжя
На пергаменті із ненароджених досі ягнят.
Вище, ніж зіккурат, та від оргій Тіберія нижче.
Це мереживо з тіней, що зникли у розпалі дня.
В них скорбота, яка витікає вночі з Пенелопи,
Коли знов розпускают

Євген Федчук
2024.05.16 20:19
Розпалася Русь єдина після Ярослава.
Розділили брати землю Руську між собою,
Кожен у своїм уділі самостійно правив.
Щоби потім розділити уділ дітям своїм.
Розділилась на клаптики колись Русь єдина.
Князі правили в уділах й жадібно гляділи,
Як би зем

Юрій Гундарєв
2024.05.16 09:45
травня - День вишиванки

На кістках тривають бісові танці,
пологові будинки лежать у руїнах…
Я сьогодні у вишиванці,
адже я - українець.

По ночах небо геть червоне,

Микола Соболь
2024.05.16 05:48
Зморені та щасливі.
Чи спати вони хотіли?
Де зорепадів зливи
останні спивали сили.
Світанку не чекали
своє у ночі багаття,
день наступав помалу,
ніби відьмацьке прокляття.

Віктор Кучерук
2024.05.16 05:15
Вітер розгойдує дзвоники,
Рве пелюстки голубі, –
Крильця розпрямивши коники
Тонко сюркочуть собі.
Ніби для слуху придумані,
Чи показової гри, –
Звуки не раз мною чувані
Й бачені вже кольори.

Ілахім Поет
2024.05.16 00:59
Дякую, Сонце, за те, що зі мною була.
Просто собою. Земною. Ніяким не ангелом.
Зливою пристрасті, вічним джерельцем тепла.
І оберегом від чорного зла стати прагнула.
Дякую щиро за світлі та радісні дні.
Також за ночі - бо в кожній ти втілилась мріє

Артур Курдіновський
2024.05.16 00:45
Дивуюсь... Невже це насправді?
Не в тихому, доброму сні?
Краплинки води на смарагді -
Наївні дощі весняні.

Повітря прозоро-зелене...
Нечутний, омріяний спів...
І в'яже мій квітень катрени,

Борис Костиря
2024.05.15 22:12
Подорожній іде невідомо куди.
Його кроки звучать передвістям біди.
Він іде ледь відчутно, немовби роса.
А надія в очах невимовно згаса.

Його жести і рухи, як згустки пітьми.
Він оточений міфами, болем, людьми.
Йдуть від нього енергії чорні круги,
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Іма Квітень
2024.04.30

Ілахім Поет
2024.04.15

Степанчукк Юлія
2024.04.15

Деконструктор Лего
2024.04.15

Дирижабль Піратський
2024.04.12

Маркуш Серкванчук
2024.04.10

Анатолій Цибульський
2024.04.01






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Галина Михайлик / Вірші / "Слова в дарунок" (Присвяти, святкові "адреси"...)

 Ностальгія

Чоловікові Богдану

Образ твору Коли були ми юно-молоді
й ходили, ще не взявшися за руки,
поезію спивали ми тоді
у сецесійних чарах без принуки!..

Як високо сягав тоді політ,
які у серці розгортались крила,
коли на мить завмер «вождя» болід
без постамента, на шнурку без мила –

студентська осінь, тепла й золота,
і мітингове надрізноголосся…
Щоранку: "Слава!" (страйки замість пар),
а далі: "Кава?" – що кому вдалося…

Вечірній Львів. Задимлений «Нектар»,
морозиво, духмяна філіжанка
одна на двох… А що ж тепер той бар?
Піцерія! О, примха-забаганка

у ті часи... То ж нині «Челентано» -
одна на двох… І дрібка ностальгії…
І тет-а-тет… І погляду світанок…
І -надцять літ – як мить!.. Душа зоріє…

2010 (2013)

Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.



  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2013-03-01 05:08:02
Переглядів сторінки твору 5563
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 5.485 / 6  (5.095 / 5.64)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (5.106 / 5.79)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.771
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не оцінювати
Конкурси. Теми Поезія Романтизму і Сентименталізму
Автор востаннє на сайті 2023.11.07 01:19
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галина Михайлик (М.К./М.К.) [ 2013-03-01 05:14:02 ]
Ще хотіла "причепити" кліп Хуліо Іглесіаса "Ностальджи", але поки-що мені це не вдається :))
Хто має - вмикайте, і читайте під цю пісню...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ксенія Озерна (Л.П./М.К.) [ 2013-03-01 07:35:09 ]

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галина Михайлик (М.К./М.К.) [ 2013-03-01 13:25:04 ]
Дякую, Ксеніє, за допомогу!
:)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Роксолана Вірлан (Л.П./М.К.) [ 2013-03-01 06:05:04 ]
І двадцять літ – як мить! - таке занйоме мені, Галю;) Направду- ностальгійно, з любов"ю, щемко.
є, на мою гадку, фраґменти у вірші, що потребують доопрацювання, а це:
1.взявшись і за руки,...саме "І" - наче зайве, бо виводить думку на асоціяціі, що не є логічними, може "взявшися за руки "
2. у третій строфі першого катрену проблемний наголос "скількИ"...і там ритм збитий
3 у тексті два рази, і майже порич, згадака про каву- хотілося би урізноманітнити
4."ТількИ й всього-знову наголос тількИ.
МОжливо було би не зле, аби трохи скоротити вірш, бо на мою думку, четвертий катрен- не є настільки важливий для цього тексту.
Галю,але то все моє суб"єктивне- слово за автором:) усе на Ваш розгляд.
з початком весни- хай тепліє і в душі, і здовкола!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галина Михайлик (М.К./М.К.) [ 2013-03-01 13:33:05 ]
Дякую, Роксолано! Ви, як завжди,чуйна, вимоглива і уважна. Обов"язково попрацюю над врахуванням Ваших зауваг щодо наголосів, повторів, зайвих сполучників.
Щодо вилучення четвертої строфи - не впевнена в доцільності. Адже в ній якраз - те особисте, на фоні попередньо вималюваного суспільного, за яким теж ностальгує ЛГ. Можливо попрацюю над увиразненням вказаного Вами місця. Не обіцяю, що це буде миттєво, але зроблю.
Дуже і дуже вдячна, що Ви така, як є :))))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галина Михайлик (М.К./М.К.) [ 2013-03-01 15:11:52 ]
Дещо повиправляла.
Дякую!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мирослав Артимович (Л.П./М.К.) [ 2013-03-01 07:27:40 ]
А Роксолана
з-за океану
читає пильно
з самого рана...)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галина Михайлик (М.К./М.К.) [ 2013-03-01 13:34:42 ]
Вона така!!!! ;))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мирослав Артимович (Л.П./М.К.) [ 2013-03-01 07:30:45 ]
Погоджуюсь - ностальгійно, з любов"ю, щемко.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галина Михайлик (М.К./М.К.) [ 2013-03-01 13:35:54 ]
Дякую, пане "Двійник" :)))))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мирослав Артимович (Л.П./М.К.) [ 2013-03-01 18:48:59 ]
О, виявляється я теж клон (добре, що не клоУн)...
Роксолани! Для мене - це честь: бути клоном такої чарівної талановитої жінки:)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галина Михайлик (М.К./М.К.) [ 2013-03-02 23:21:20 ]
А чому Роксолани? Я мала на увазі вислів п.Залізняк про те, що М.Артимович і Г.Михайлик - одна особа.
Отож, Ви мій двійник, а я - Ваш :))))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мирослав Артимович (Л.П./М.К.) [ 2013-03-03 22:20:39 ]
Жінки, жінки, — ви сон, а чи реальність,
Що збурює і мислі й почуття?
Жінки, жінки… Ви незбагненна даність.
Життя без вас… — ніщо таке життя.
:)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Микола Дудар (Л.П./М.К.) [ 2013-03-01 18:53:56 ]
20 літ -- тільки початок і хай таких початків ще з десяток... Чудове одкровення.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галина Михайлик (М.К./М.К.) [ 2013-03-02 23:25:00 ]
Порахувала... Виходить 200 літ! Щедрий Ви, пане Миколо! Сподіваюсь і Ви на ту дату з двома нулями завітаєте :)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Леся Низова (Л.П./Л.П.) [ 2013-03-03 00:06:33 ]
Галюнь, чудово!!! Що значить щаслива жінка!
Ставлю 6.5!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галина Михайлик (М.К./М.К.) [ 2013-03-03 00:34:42 ]
Дякую, Лесю! Кажуть, що кожен - коваль свого щастя... Бажаю і Вам викувати своє. Щиро! :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Людмила Калиновська (М.К./М.К.) [ 2013-03-09 19:44:12 ]
...А таки ж так. Так має бути між двома вірними одне одному душами і серцями. Гарно, світло, життєрадісно і життєствердне!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галина Михайлик (М.К./М.К.) [ 2013-03-09 19:45:14 ]
Дякую, пані Людмило!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мія Першоцвіт (Л.П./Л.П.) [ 2013-03-22 01:58:59 ]
Двадцять літ, а душа - зоріє. Видно, що ковалі трудяться на славу.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галина Михайлик (М.К./М.К.) [ 2013-03-22 02:24:08 ]
Мої бабуся з дідусем по мамі прожили разом душа в душу 63 роки... Ото - справжні ковалі! А ми - ще тільки підмайстри :))
Дякую за увагу до мого доробку.