ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Борис Костиря
2025.08.07 21:55
Я розгубив 175 см
твоєї краси і чарівності
яругами і пагорбами.
Я тепер від них
нічого не знайду,
бо від них залишилася
тільки хмара.
Кожна розгублена

Тамара Ганенко
2025.08.07 19:20
Здавалось, - відбуяло, одболіло
Лишило тіні, пристрасні й хмільні,
Вітрилом в дальні хвилі одбіліло
Чи вклякло десь в мені у глибині

Не загримить, не зойкне понад хмари,
Не спотикне на рівній рівнині
Не полосне по гоєному марно

Євген Федчук
2025.08.07 19:04
Москалі були брехливі завжди і зрадливі.
Домовлялися та слова свого не тримали,
Навіть, коли між собою часто воювали.
Коли кого так обдурять, то уже й щасливі.
Про іще одного князя хочеться згадати
З москалів, які потвору оту піднімали.
Василем його

Олена Побийголод
2025.08.07 16:29
Із Бориса Заходера

– Ей, привіт!
– Добридень, друже...
– Ти уроки вчив?
– Не дуже...
Бо мені завадив кіт!
(Навіть звуть його – Бандит...)

Артур Курдіновський
2025.08.07 02:13
Мої палкі, згорьовані присвяти
Лишилися тепер без адресата.

Моя Єдина - ще не народилась.
Чужих у злій строкатості - багато.

Не помічав Ту справжню, що любила.
Її нема. Смердить юрба строката.

Борис Костиря
2025.08.06 22:01
Пошуки себе тривають
у розливному морі
масок і облич,
ролей і личин,
іміджів і самовикриттів.
Із тебе говорять
десятки особистостей.
Це розпад власного "я".

Володимир Бойко
2025.08.06 21:25
Великі провидці, які збиралися провіщати долю людства, не годні зі своєю долею розібратися. Кількість людей, які все знають, на порядок перевищує кількість людей, які все вміють. На великі обіцянки клюють навіть краще, ніж на великі гроші. Колиш

Олена Побийголод
2025.08.06 11:19
Із Бориса Заходера

Жила-була собачка –
Свій-Ніс-Усюди-Пхачка:
усюди пхала носа
(такий у неї хист).
Її попереджали:
«Дала б ти звідси драла!

Федір Паламар
2025.08.06 00:36
Життя – коротка мить свідома,
Опісля – тільки темнота,
Глибокий сон, довічна кома.
Даремно думає спроста
Людська наївна глупота,
Що порятунок за порогом,
Чи судище суворе Бога.

Іван Потьомкін
2025.08.05 23:17
Домовина - не дім, а притулок
перед переселенням у засвіти
та ще -наочний доказ для археолога
про ту чи іншу епоху,
в яку небіжчику довелося жить.
Хрещений в дитинстві на Канівщині,
гріхи відмолюю і захисту прошу
у Всевишнього уже в Єрусалимі.

Борис Костиря
2025.08.05 21:25
Зниклої колишньої дівчини
немає в соціальних мережах,
про неї нічого немає в Інтернеті,
вона ніби випарувалася,
пропала в безмежних водах
світобудови і невідомості,
повернулася до першосутностей,
у первісне яйце,

Олександр Буй
2025.08.05 20:32
На Ярославовім Валу
Я п’ю свою обідню каву.
Пірнає в київську імлу
Моя натомлена уява.

В уяві тій далеко я
Від Золотих Воріт столичних:
То ніби пісню солов’я

Устимко Яна
2025.08.05 16:04
по полю-овиду без краю
прошкує серпень навмання
у небі серце-птах літає
хрустить під стопами стерня

у чубі ще сюркоче літо
а в оці сонячний садок
все манить з піль перелетіти

Олена Побийголод
2025.08.05 14:37
Із Бориса Заходера

Жив на світі
пес собачий.
Був у нього
ніс собачий,
хвіст собачий,
зріст собачий,

С М
2025.08.05 11:11
Хильни за працюючий піпол
Тих які уродились ніким
Пиймо ще за добро і за лихо
Чарку ще за оцю земну сіль

Помолися за простих піхотинців
За їх подвигання важкі
Діточок а також дружин їхніх

Борис Костиря
2025.08.04 21:42
Прощальна засмага на пляжі -
Останній осінній прибій,
Що тихо й незаймано ляже
На плечі жінок без надій.

Прощальний цілунок природи,
Що лине у безвість, як знак,
Який прокричить у пологах
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Олександра Філь
2025.07.17

Сергій Святковський
2025.06.27

Рембрі Мон
2025.06.07

Чорний Кугуар
2025.05.27

Анет Лі
2025.05.16

Федір Паламар
2025.05.15

Валерія Коновал
2025.05.04






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Ксенія Озерна / Вірші

 ***




  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Без фото
Дата публікації 2013-03-04 19:48:13
Переглядів сторінки твору 6311
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 5.614 / 6  (5.045 / 5.51)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.772 / 5.47)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.795
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не оцінювати
Автор востаннє на сайті 2020.06.16 02:00
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Леся Низова (Л.П./Л.П.) [ 2013-03-04 21:04:19 ]
...В тобі весна, ти знову плачеш -
Тонке надріззя тіло пропече...

!!!

Ксеню, дуже!!!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ксенія Озерна (Л.П./М.К.) [ 2013-03-04 22:47:14 ]
весняні сльози, Лесю!

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Уляна Дудок (М.К./М.К.) [ 2013-03-04 21:07:32 ]
Ніжно_березнево, незвична кінцівка, гарно!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ксенія Озерна (Л.П./М.К.) [ 2013-03-04 22:45:23 ]
така собі паралель укінці...
дякую, Улянко


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2013-03-04 21:31:50 ]
цікаві алюзії... згусток відчаю...
Ритм такий дивний... Він наче є, і наче його нема. І рими так само... Так задумано?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ксенія Озерна (Л.П./М.К.) [ 2013-03-04 22:42:30 ]
і наче так, і наче ні:)
вдячна, Любо, за увагу і коротенький вдумливий аналіз прочитаного)))

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мирослав Артимович (Л.П./М.К.) [ 2013-03-04 21:50:19 ]
"Увійдеш в літо чи закам’янієш..."

Один знайомий мені розповідав, що з однієї берези націджував по 2 л соку тричі на день.
Щодо ритму - погоджуюсь з Любою, проте мені подобається.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ксенія Озерна (Л.П./М.К.) [ 2013-03-04 22:34:10 ]
шкода берези, дехто хоч глиною заліпить, а інші...
а ритм, як мелодію, підібрати треба, напевне:)
головне, що подобається
дякую

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Долик (М.К./М.К.) [ 2013-03-04 22:43:01 ]
Пече вірш, прозорим соком пропікає... Гарно!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ксенія Озерна (Л.П./М.К.) [ 2013-03-04 22:55:06 ]
дякую!

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Михайло Десна (Л.П./М.К.) [ 2013-03-05 00:43:37 ]
"берез(не)вий сік" напоїть сльози...
і все зросте до літа прози...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ксенія Озерна (Л.П./М.К.) [ 2013-03-05 07:34:10 ]
доживемо до літа)
тішуся цій весняній зустрічі:)

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Світлий (Л.П./М.К.) [ 2013-03-05 00:50:53 ]
Весняно...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ксенія Озерна (Л.П./М.К.) [ 2013-03-05 07:32:31 ]
рада бачити, дякую, Василю)

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Флора Мілєвська (М.К./М.К.) [ 2013-03-05 04:04:07 ]
трепетно, гарно)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ксенія Озерна (Л.П./М.К.) [ 2013-03-05 07:33:20 ]
весна прекрасна, Таню)

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Людмила Калиновська (М.К./М.К.) [ 2013-03-05 05:53:01 ]
..найбільше, чого мені жаль весною - це березових сліз.
...уривочок з моєї давньої мініатюри "Очима зболілої душі"
"Згадалися берези повесні... Вони, відчуваючи тепло весняного сонця, заусміхалися назустріч подорожнім. Теплий і смачний сік уже оживив стовбур, кору, гілочки... А ось тепер Ви, Ваша Високосте, скажіть мені правду – хто вперше прийшов до висновку про те, що людина – розумна? Коли це прозвучало вперше? Відповідайте, бо тільки тоді я повірю, що Ви дійсно існуєте... Певно, той, кому Ви відкрилися вперше, поквапився оголосити на весь світ, що людина – розумна... Другого дня я вирішила провідати білокорих красунь. Але вони не захотіли більше вітатися зі мною... А знаєте чому, Ваша Високосте? Зараз Ви зрозумієте це...
...Другого дня берізки не захотіли зі мною вітатися... Дивно і якось ніяково стало, а десь у глибині душі навіть тривожно. Невже сталося щось невідворотне?
Крок за кроком углиб парку і нічний мороз поволі брав і мене у свої заручники... Вражена, я зупинилася біля однієї з берез – сік, який ще вчора точився у дбайливо поставлену бляшанку з-під „живчика”, сьогодні перетворився на сліпучо-білу скляну бурульку... Я відвернулася, щоб не бачити такого жаху, але... Погляд знову й знову вихоплював осклянілі бурульки, що здалеку нагадували туго скручені кляпи...
Ось вона – людина розумна... Звечора сік злили у більшу посудину, а отвір у стовбурі лишили відкритим. Було тихо й моторошно, налякані птиці зрідка попискували, ховаючись у кронах дерев, а мені хотілося стрімголов кинутися геть із цього страшного місця... "


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ксенія Озерна (Л.П./М.К.) [ 2013-03-05 07:31:02 ]
дякую за продовження теми, Людмило)
от тому і кінцівка несподівана у мене, щоб не уподібнюватися земним "овечкам", які не думають, що роблять)))

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Дениско (Л.П./Л.П.) [ 2013-03-05 10:16:19 ]
"...за соковиливом твоїм, одвічна мавко" !!!
Оксанко! Оце твоє неповторне і романтичне... арканить, як колись... у "нічниx ловаx" О! :))))))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ксенія Озерна (Л.П./М.К.) [ 2013-03-05 15:36:27 ]
Василику, ти мене знову спокушаєш на поетичні рядочки:)
щиро радію твоїй з'яві)))