ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Іван Потьомкін
2026.04.17 20:42
Як не втомивсь ти на роботі
(боровсь зі сном та протирав штани),
То не Америку з Європою вини,
Що не цілком беруть на себе наші клопоти,
А ледарів таких, як ти, та казнокрадів усесильних,
Та жевжиків, пролізлих в Раду бозна яким чином,
Та тих, хто н

хома дідим
2026.04.17 18:44
білий брудний голуб
із тьмяними рожево яскравими
лапами
сторожкий мов отруювач
у якого при собі
отрута і намір
скрадається підскоком
межею тіні й осоння

С М
2026.04.17 17:32
живе на лав стріт
любить свою лав стріт
у неї дім і сад є
всі нагоди і пригоди

у неї є халати й мавпи
лінтюхи у діамантах
має мудрість і відає суть

Юрій Лазірко
2026.04.17 15:34
троє нас
набралося на віче
на безлюдді повному
корчма
де за біль
розносить вина
відчай
павутиння тче

Костянтин Ватульов
2026.04.17 15:06
І знов сидить в півоберта та абрис ніжного плеча
На стінці тінню крізь зачинене фіранкою вікно.
В руці фужер, а там настоянка холодна та терпка,
Невже влаштовує на даний час її все це цілком ?

На білій шкірі видно анемічні сині русла вен,
На шиї об

Борис Костиря
2026.04.17 12:06
Стійка душа розчинить у собі
Тривоги й болі, як міцні метали.
Те, що прийшло в запеклій боротьбі,
Повільно і розпачливо розтало.

Розтали в плесі озера чуття,
Потужні пристрасті, земні закони.
Не викликає більше співчуття

хома дідим
2026.04.16 19:57
ось поет на променаді
проминає повію
мова тут не
про молодих поетів які
те саме що повії
або старих повій
котрі чим не поети
отже

Костянтин Ватульов
2026.04.16 19:17
Розповім тобі казку про літній насичений вечір,
Там лілійника жовтого довго п’янить аромат.
Там стежинка вузька поміж хат у травичці зеленій
Упирається в став, де качки на воді майорять.

Розповім тобі казку про осінь з молочним туманом,
Що вкриває

Євген Федчук
2026.04.16 17:52
Упереджуючий «удар» Ізяслава.

Життя мина. Уже на схилі літ,
Коли рука не здатна меч тримати,
Схотілося перо до рук узяти,
Щоб змалювати той далекий світ,
Якого вже назад не повернуть.
Схотілося події описати,

Артур Сіренко
2026.04.16 17:04
Я довго йшов
Вулицями міста граків,
Так довго, що забув назву міста –
Цього міста темних вікон
І злих поглядів сажотрусів
Міста, яке занедбало своє ім’я.

Я шукав Істину

Охмуд Песецький
2026.04.16 13:18
Знати про гостинці мав би вчасно,
І про красну мову бранзолет -
То й кохання ватрище б не згасло,
Щастя поривалось би на злет.

Ну окей, життя іде як шоу,
Слухай-но сюди й собі прикинь -
Тільки ми побачимося знову,

Борис Костиря
2026.04.16 13:01
Ледь чутні промені ранкові
Проб'ють могутню німоту,
Знайшовши ті слова у мові,
Які ословлять пустоту.

Тендітні промені пробудять
Від сну тяжких, лихих століть,
Штовхнувши у нудотні будні

Ігор Шоха
2026.04.16 12:52
Міняються і віра, і пенати,
і ніби рідне здалеку село...
у пам’яті прив’ялене зело
і кетяги калини біля хати.

І це минає. Тяжко поміняти
зло на добро або добро на зло.
Не меншає колег, але обняти

Ігор Терен
2026.04.15 19:44
                    І
Знову охопила ейфорія
голови одурених людей.
З огляду на світові події
мало клепок і всихає ґлей
в авторів словесної стихії
вичахлих теорій та ідей.
На землі, опаленій війною,

хома дідим
2026.04.15 16:59
квіти троянди квіти лілії
гіацинти
змальовані на цераті
на столі за яким сидиш
що анічого не важить
вір мені синку
але тобі хотілося
ще сотворити вірш

Сергій Губерначук
2026.04.15 16:13
Сію дні крізь сито –
аж трясуться груди.
Ніде правди діти –
буде час мій, буде.

Виросте на дріжджах
вимішане тісто,
й пиріжечка діждем,
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Костянтин Ватульов
2026.04.02

Олеся ніжна
2026.03.31

Майя М
2026.03.29

Олег Богдан
2026.03.28

Андрій Людвіг
2026.03.27

Охмуд Песецький
2026.03.19

Олена Квітуча
2026.03.16






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Ксенія Озерна / Вірші

 ***




  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Без фото
Дата публікації 2013-03-04 19:48:13
Переглядів сторінки твору 6750
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 5.614 / 6  (5.045 / 5.51)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.772 / 5.47)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.795
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не оцінювати
Автор востаннє на сайті 2020.06.16 02:00
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Леся Низова (Л.П./Л.П.) [ 2013-03-04 21:04:19 ]
...В тобі весна, ти знову плачеш -
Тонке надріззя тіло пропече...

!!!

Ксеню, дуже!!!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ксенія Озерна (Л.П./М.К.) [ 2013-03-04 22:47:14 ]
весняні сльози, Лесю!

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Уляна Дудок (М.К./М.К.) [ 2013-03-04 21:07:32 ]
Ніжно_березнево, незвична кінцівка, гарно!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ксенія Озерна (Л.П./М.К.) [ 2013-03-04 22:45:23 ]
така собі паралель укінці...
дякую, Улянко


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2013-03-04 21:31:50 ]
цікаві алюзії... згусток відчаю...
Ритм такий дивний... Він наче є, і наче його нема. І рими так само... Так задумано?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ксенія Озерна (Л.П./М.К.) [ 2013-03-04 22:42:30 ]
і наче так, і наче ні:)
вдячна, Любо, за увагу і коротенький вдумливий аналіз прочитаного)))

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мирослав Артимович (Л.П./М.К.) [ 2013-03-04 21:50:19 ]
"Увійдеш в літо чи закам’янієш..."

Один знайомий мені розповідав, що з однієї берези націджував по 2 л соку тричі на день.
Щодо ритму - погоджуюсь з Любою, проте мені подобається.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ксенія Озерна (Л.П./М.К.) [ 2013-03-04 22:34:10 ]
шкода берези, дехто хоч глиною заліпить, а інші...
а ритм, як мелодію, підібрати треба, напевне:)
головне, що подобається
дякую

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Долик (М.К./М.К.) [ 2013-03-04 22:43:01 ]
Пече вірш, прозорим соком пропікає... Гарно!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ксенія Озерна (Л.П./М.К.) [ 2013-03-04 22:55:06 ]
дякую!

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Михайло Десна (Л.П./М.К.) [ 2013-03-05 00:43:37 ]
"берез(не)вий сік" напоїть сльози...
і все зросте до літа прози...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ксенія Озерна (Л.П./М.К.) [ 2013-03-05 07:34:10 ]
доживемо до літа)
тішуся цій весняній зустрічі:)

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Світлий (Л.П./М.К.) [ 2013-03-05 00:50:53 ]
Весняно...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ксенія Озерна (Л.П./М.К.) [ 2013-03-05 07:32:31 ]
рада бачити, дякую, Василю)

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Флора Мілєвська (М.К./М.К.) [ 2013-03-05 04:04:07 ]
трепетно, гарно)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ксенія Озерна (Л.П./М.К.) [ 2013-03-05 07:33:20 ]
весна прекрасна, Таню)

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Людмила Калиновська (М.К./М.К.) [ 2013-03-05 05:53:01 ]
..найбільше, чого мені жаль весною - це березових сліз.
...уривочок з моєї давньої мініатюри "Очима зболілої душі"
"Згадалися берези повесні... Вони, відчуваючи тепло весняного сонця, заусміхалися назустріч подорожнім. Теплий і смачний сік уже оживив стовбур, кору, гілочки... А ось тепер Ви, Ваша Високосте, скажіть мені правду – хто вперше прийшов до висновку про те, що людина – розумна? Коли це прозвучало вперше? Відповідайте, бо тільки тоді я повірю, що Ви дійсно існуєте... Певно, той, кому Ви відкрилися вперше, поквапився оголосити на весь світ, що людина – розумна... Другого дня я вирішила провідати білокорих красунь. Але вони не захотіли більше вітатися зі мною... А знаєте чому, Ваша Високосте? Зараз Ви зрозумієте це...
...Другого дня берізки не захотіли зі мною вітатися... Дивно і якось ніяково стало, а десь у глибині душі навіть тривожно. Невже сталося щось невідворотне?
Крок за кроком углиб парку і нічний мороз поволі брав і мене у свої заручники... Вражена, я зупинилася біля однієї з берез – сік, який ще вчора точився у дбайливо поставлену бляшанку з-під „живчика”, сьогодні перетворився на сліпучо-білу скляну бурульку... Я відвернулася, щоб не бачити такого жаху, але... Погляд знову й знову вихоплював осклянілі бурульки, що здалеку нагадували туго скручені кляпи...
Ось вона – людина розумна... Звечора сік злили у більшу посудину, а отвір у стовбурі лишили відкритим. Було тихо й моторошно, налякані птиці зрідка попискували, ховаючись у кронах дерев, а мені хотілося стрімголов кинутися геть із цього страшного місця... "


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ксенія Озерна (Л.П./М.К.) [ 2013-03-05 07:31:02 ]
дякую за продовження теми, Людмило)
от тому і кінцівка несподівана у мене, щоб не уподібнюватися земним "овечкам", які не думають, що роблять)))

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Дениско (Л.П./Л.П.) [ 2013-03-05 10:16:19 ]
"...за соковиливом твоїм, одвічна мавко" !!!
Оксанко! Оце твоє неповторне і романтичне... арканить, як колись... у "нічниx ловаx" О! :))))))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ксенія Озерна (Л.П./М.К.) [ 2013-03-05 15:36:27 ]
Василику, ти мене знову спокушаєш на поетичні рядочки:)
щиро радію твоїй з'яві)))