ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

М Менянин
2025.10.15 23:15
Не знають що творять потвори,
несуть хоч на шиях хрести,
цікавлять їх наші комори
та з наших країв нас знести.

Ми діти еліти,
настав вже наш час.
Нам жити й радіти,

Борис Костиря
2025.10.15 22:39
Почесний директор прийшов
до свого колишнього кабінету,
але його ніхто не помічає.
Паркет скрипить,
мов клавіатура роялю.
У кабінетах віє
вітер минулого,
ледь колишучи штори

Іван Потьомкін
2025.10.15 21:57
Міріади доріг на землі пролягло.
Вже у космос лаштуються діти.
А мене тільки й тягне, що в рідне село.
Кажуть – так починають старіти...
Боже ж, як тут змаліло все.
Навіть шлях до Дніпра скоротився.
Я прибульцем стою і тамую щем.
Щем гіркий, що під

Юрій Лазірко
2025.10.15 15:10
висить ябко, висить -
Єву жаба дусить.
ходь но ту Адаме, ходь но ту Адаме
змій ті не укусить.

Єво ж, моя Єво,
най Господь бороне -
казов не чіпати, казов не чіпати

С М
2025.10.15 14:44
Вона пройшла через паркан
Казала: ‘Ось тобі дурман
Коштовна поміч аби міг
Звільнитися страждань усіх’
На відповідь: ‘Тобі це зась’
Вона пійма мої зап’ястя
Мене жбурляє навзнаки
Забити щоб у колодки

Ольга Олеандра
2025.10.15 12:16
Поки що не жовтий.
Поки що зелене
пишне листя кленів.
Накрапає дощик
умиває площі,
укриває блиском
трав’яне намисто.

Борис Костиря
2025.10.14 22:07
Мертва сторінка
у соціальній мережі,
із якої випарувалося життя.
Вона похована під брилами
гігабайтів інформації,
під мотлохом, шумом,
фейками, мемами,
хейтами, хештегами.

Віктор Кучерук
2025.10.14 21:34
В час ранковий зникли зорі
І розтанула імла, -
І від сну звільнилась скоро
Сонцем збуджена земля.
І промінням обігріті,
Вмиті росами усі, -
Перед зором стали квіти
Дивовижної краси.

Олександр Буй
2025.10.14 20:47
«Хто Ви такий?», – спитає «Берліоз» –
І, ніби Майстер, я зніяковію,
Бо іноді сам думаю всерйоз,
Що визнання – у повній безнадії...

У «Массолітах» захопили все
«Лавровичі», «Латунські», «Оремани»...
Тож не протиснутись моїм «есе»

Ірина Білінська
2025.10.14 19:51
Слова, слова, слова —
пустелі слів…
Душа німує вгкими пісками.
Ти сам їй оніміти повелів,
кидаючи у сад квітучий —
камінь.

Небажані

Володимир Бойко
2025.10.14 12:25
Конгломерат відмороженого люду на болотах гордо іменують нацією. Малоцінні персони ціни собі ніяк не складуть. Злі генії добре вміють прикидатися добрими. Мистецтво брехні, як і будь-яке мистецтво, має і таланти, і шанувальників. Імідж благод

Іван Потьомкін
2025.10.14 10:55
Дерево рубав побіля річки чоловік.
І чи втомився, чи так собі про щось подумав,
Сокира вислизнула з рук й шубовснула у воду.
«Ой, що ж мені теперечки робить?
Вона ж у мене одна в господі!»-
Отак ось лементує чоловік, та хто ж почує...
Раптом з води

Микола Дудар
2025.10.13 23:22
Чекаю відповідь… Конкретно:
Коли і хто пірне у Осінь?..
І щоб з розгону на портрети…
Але не всі, у кого досвід.
Ніяких видумок з майбутнім.
Минуле хай, вже начудили…
І кожен щоб очнувся в Грудні —
Бо саме Він додасть вам сили…

Тетяна Левицька
2025.10.13 22:48
Три роки промайнуло, як жура
прийшла у дім, мов грім посеред ночі.
І обілляла осінь із відра
холодними жалями дні пророчі.

Сестричко, люба, не зійдеш з небес,
моя печаль — повітряна сирена.
На кладовищі дерев'яний хрест

Борис Костиря
2025.10.13 22:32
Увечері завжди здається,
що часу катастрофічно
не вистачає, що земля
вислизає з-під ніг.
Залишилися лічені хвилини.
Увечері ти опиняєшся
над прірвою.
Над прірвою життя,

Юрко Бужанин
2025.10.13 20:33
Едемський сад. Пташки щебечуть.
Буяє все в саду навколо.
Підкрався непомітно вечір –
Вже чути соловейка соло.

Так гармонійно, безтурботно –
Здавалося б,чого бажати…
І ніби добре так достоту.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Федір Александрович
2025.10.01

Ірина Єфремова
2025.09.04

Сергій СергійКо
2025.08.31

Анастасія Волошина
2025.08.13

Василь Пастернак
2025.08.04

Олександра Філь
2025.07.17

Сергій Святковський
2025.06.27






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Ксенія Озерна / Вірші

 ***




  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Без фото
Дата публікації 2013-03-04 19:48:13
Переглядів сторінки твору 6435
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 5.614 / 6  (5.045 / 5.51)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.772 / 5.47)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.795
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не оцінювати
Автор востаннє на сайті 2020.06.16 02:00
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Леся Низова (Л.П./Л.П.) [ 2013-03-04 21:04:19 ]
...В тобі весна, ти знову плачеш -
Тонке надріззя тіло пропече...

!!!

Ксеню, дуже!!!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ксенія Озерна (Л.П./М.К.) [ 2013-03-04 22:47:14 ]
весняні сльози, Лесю!

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Уляна Дудок (М.К./М.К.) [ 2013-03-04 21:07:32 ]
Ніжно_березнево, незвична кінцівка, гарно!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ксенія Озерна (Л.П./М.К.) [ 2013-03-04 22:45:23 ]
така собі паралель укінці...
дякую, Улянко


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2013-03-04 21:31:50 ]
цікаві алюзії... згусток відчаю...
Ритм такий дивний... Він наче є, і наче його нема. І рими так само... Так задумано?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ксенія Озерна (Л.П./М.К.) [ 2013-03-04 22:42:30 ]
і наче так, і наче ні:)
вдячна, Любо, за увагу і коротенький вдумливий аналіз прочитаного)))

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мирослав Артимович (Л.П./М.К.) [ 2013-03-04 21:50:19 ]
"Увійдеш в літо чи закам’янієш..."

Один знайомий мені розповідав, що з однієї берези націджував по 2 л соку тричі на день.
Щодо ритму - погоджуюсь з Любою, проте мені подобається.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ксенія Озерна (Л.П./М.К.) [ 2013-03-04 22:34:10 ]
шкода берези, дехто хоч глиною заліпить, а інші...
а ритм, як мелодію, підібрати треба, напевне:)
головне, що подобається
дякую

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Долик (М.К./М.К.) [ 2013-03-04 22:43:01 ]
Пече вірш, прозорим соком пропікає... Гарно!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ксенія Озерна (Л.П./М.К.) [ 2013-03-04 22:55:06 ]
дякую!

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Михайло Десна (Л.П./М.К.) [ 2013-03-05 00:43:37 ]
"берез(не)вий сік" напоїть сльози...
і все зросте до літа прози...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ксенія Озерна (Л.П./М.К.) [ 2013-03-05 07:34:10 ]
доживемо до літа)
тішуся цій весняній зустрічі:)

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Світлий (Л.П./М.К.) [ 2013-03-05 00:50:53 ]
Весняно...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ксенія Озерна (Л.П./М.К.) [ 2013-03-05 07:32:31 ]
рада бачити, дякую, Василю)

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Флора Мілєвська (М.К./М.К.) [ 2013-03-05 04:04:07 ]
трепетно, гарно)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ксенія Озерна (Л.П./М.К.) [ 2013-03-05 07:33:20 ]
весна прекрасна, Таню)

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Людмила Калиновська (М.К./М.К.) [ 2013-03-05 05:53:01 ]
..найбільше, чого мені жаль весною - це березових сліз.
...уривочок з моєї давньої мініатюри "Очима зболілої душі"
"Згадалися берези повесні... Вони, відчуваючи тепло весняного сонця, заусміхалися назустріч подорожнім. Теплий і смачний сік уже оживив стовбур, кору, гілочки... А ось тепер Ви, Ваша Високосте, скажіть мені правду – хто вперше прийшов до висновку про те, що людина – розумна? Коли це прозвучало вперше? Відповідайте, бо тільки тоді я повірю, що Ви дійсно існуєте... Певно, той, кому Ви відкрилися вперше, поквапився оголосити на весь світ, що людина – розумна... Другого дня я вирішила провідати білокорих красунь. Але вони не захотіли більше вітатися зі мною... А знаєте чому, Ваша Високосте? Зараз Ви зрозумієте це...
...Другого дня берізки не захотіли зі мною вітатися... Дивно і якось ніяково стало, а десь у глибині душі навіть тривожно. Невже сталося щось невідворотне?
Крок за кроком углиб парку і нічний мороз поволі брав і мене у свої заручники... Вражена, я зупинилася біля однієї з берез – сік, який ще вчора точився у дбайливо поставлену бляшанку з-під „живчика”, сьогодні перетворився на сліпучо-білу скляну бурульку... Я відвернулася, щоб не бачити такого жаху, але... Погляд знову й знову вихоплював осклянілі бурульки, що здалеку нагадували туго скручені кляпи...
Ось вона – людина розумна... Звечора сік злили у більшу посудину, а отвір у стовбурі лишили відкритим. Було тихо й моторошно, налякані птиці зрідка попискували, ховаючись у кронах дерев, а мені хотілося стрімголов кинутися геть із цього страшного місця... "


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ксенія Озерна (Л.П./М.К.) [ 2013-03-05 07:31:02 ]
дякую за продовження теми, Людмило)
от тому і кінцівка несподівана у мене, щоб не уподібнюватися земним "овечкам", які не думають, що роблять)))

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Дениско (Л.П./Л.П.) [ 2013-03-05 10:16:19 ]
"...за соковиливом твоїм, одвічна мавко" !!!
Оксанко! Оце твоє неповторне і романтичне... арканить, як колись... у "нічниx ловаx" О! :))))))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ксенія Озерна (Л.П./М.К.) [ 2013-03-05 15:36:27 ]
Василику, ти мене знову спокушаєш на поетичні рядочки:)
щиро радію твоїй з'яві)))