ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

хома дідим
2026.04.06 19:03
не перевершити себе
до чого навіть намагатись
це усміхання де-не-де
не зовсім позначає радість
ту радість що усе підносить
і салютує бозна-чим
котрій ніколи не є досить
такий її бентежний чин

Костянтин Ватульов
2026.04.06 17:06
Коли я повернусь, перший сніг долетить до землі,
А старенький таксист довезе із вокзалу додому.
Я згадаю, як мама казала слова непрості,
Як стрічала мене на порозі в халаті м’якому.

Коли я повернусь, місто буде холодним, чужим.
Наплюю, що ось так п

Борис Костиря
2026.04.06 16:34
Столітній парк розорений, розбитий,
Осквернений вандалами, стоїть
У сотнях невловимих смолоскипах,
Де гасне час, перемагає мить.

Завзяті лиходії й тимчасовці
Спроможні потолочити красу.
Вони взялися погасити сонце

Олена Побийголод
2026.04.06 15:53
Сергій Островой (1911-2005)

У лісі наодинці
жила Зима в хатинці;
вона солила сніжки,
поклавши їх до діжки;

замети нагортала,

Юрій Гундарів
2026.04.06 11:35
лютого 2026 року в Україну повернули тисячу тіл (останків) загиблих захисників…

В безсонячний лютневий день
одна за одною машини:
колона траурна іде —
німі холодні домовини…

Нам повернули лиш тіла,

Юрій Гундарів
2026.04.06 11:24
…Як дні летять! Їх годі зупинити. І аркуші злітають стрімголов З календаря, мов невідчутні миті, Та крізь папери проступає кров. Зима, весна і літо пронесуться, Як марення, як навіжений сон. Крізь них прогляне невмолима сутність, Немов гучн

Артур Курдіновський
2026.04.06 09:22
Весна заграє радісну симфонію,
Акордами розпустяться бруньки.
Я теж хотів піти до філармонії,
Та в долі закінчилися квитки.

Закрила серце злим чотирикутником
Тверда холодна кам'яна стіна.
Я не завжди був тінню та відлюдником!

Ольга Олеандра
2026.04.06 08:54
Втрачені сенси неможливо відновити.
Можна виростити інші – через ціннісне сито
просіяти коштовне зерня від лушпіння та інших видів сміття –
перетворивши втрату на зачин для нового життя.

Сенси, які загинули, мали базові вади:
приховані, замаскова

Віктор Кучерук
2026.04.06 05:56
Коли поволі повзаю
Угору чи униз, -
Ловлю себе на роздумі
Про неймовірну слизь
Отам, де є залишені
Колінами сліди, -
Де мрії глумом знищені
Мені болять завжди.

Іван Потьомкін
2026.04.05 19:35
Найперше зійшлась грищенецька рідня,
Навіть ті, кого, на жаль, досі не знав.
А ось із саду лутовок, що на горі,
Став несміло Езоп на поріг.
Неспішно Овідій з Причорномор’я прийшов,
Струшує куряву з подертих уже підошов.
З мольбертом і скрипкою (не ч

Тетяна Левицька
2026.04.05 17:54
Мовчазна жура у домі
позбирала ртуть.
Бідолашний, ще не в комі,
я, ще поряд, тут.

Не знаходжу собі місця
для негожих рук.
Це за буревійним містом

Юхим Семеняко
2026.04.05 17:51
  Скажу чесно, без дешевої доброти і цехової фамільярності: модернізм, як Ви зазначили у таблиці, у цього вірша є, але "легкий", така собі модерністська стилізація експериментальної поезії без ознак високого модерну. Втім, є модерністські риси, які у в

Микола Дудар
2026.04.05 17:31
Шановні друзі - однодумці! Вибачайте, це мій останій допис в Поетичні Майстерні. Маю вам зізнатись, що був інколи нестримний до ваших зауважень щодо моєї писанини… Огризався на гризотню де-яких… Але я горжусь тим, що прожив свій час, Богом даним, у пошука

хома дідим
2026.04.05 17:01
ніч постає
безрадно
непідзвітно
мов змок чи замк
ненависть продається
що ходовий артикул
будь спок будь спок
жеровисько як є

Борис Костиря
2026.04.05 14:32
Шум вітрів долинає з вікна
В заметілі епох і формацій.
Прозвучить незглибима вина,
Над якою не владний Горацій.

Шум часів у шаленості снів,
В какофонії дикій, нестерпній,
В мерехтінні безжалісних днів,

Євген Федчук
2026.04.05 14:22
Часи лихі і непевні для краю настали,
Коли ляхи погромили козаків повсталих.
Павлюка і Остряниці полки подолали.
«Золоте десятиліття» для ляхів настало.
Навіть, Січ козацьку ляська залога зайняла,
Козаків по всіх усюдах звідти розігнала.
Хто у плавн
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Костянтин Ватульов
2026.04.02

Олеся ніжна
2026.03.31

Майя М
2026.03.29

Олег Богдан
2026.03.28

Андрій Людвіг
2026.03.27

Охмуд Песецький
2026.03.19

Олена Квітуча
2026.03.16






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Микола Дудар (1950) / Вірші

 Весняний призов...
Із бліндажа йдемо в бліндаж
На вечір хліба, і консерви…
Не то, щоб танці… чи кураж
А передих… на то і Червень
В однім строю і кум, і брат
Разом зреклися від покращень
Он знову руцький супостат
Зайзрів на неню вовчі пащі…
Отож пішли до братства в ліс
А тут, диви, знайомі лиця
Вже й на гілляці мракобіс
А поруч мавки - рожаниці…
06.03.2013.

Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.



      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2013-03-06 21:48:14
Переглядів сторінки твору 2101
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 0 / --  (4.833 / 5.5)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.860 / 5.65)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.685
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2026.04.05 17:39
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Леся Низова (Л.П./Л.П.) [ 2013-03-07 00:08:49 ]
Я Вам рада, Миколо :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галина Михайлик (М.К./М.К.) [ 2013-03-07 09:21:19 ]
"вних" - "в них" :)
"ружовиці" - у словниках не знайшла. Натомість є "рожаниці":
Рожани́ці — давньоукраїнські першобогині родючості, небесні «Господині Світу», покровительки роду, сім'ї, домашнього вогнища. Богині від яких пішов увесь світ, українці-русичі традиційно вважали Матір Богів Ладу і Лелю — її прояв, втілений у космічній воді. Лада є жіночим проявленням Всевишнього Бога. Саме Лада народила, а Сварог викував (організував) увесь Всесвіт. Вона виступає Берегинею і опікункою всього живого. Уявляється як Дерево життя (Світове Дерево). Леля — це Богиня дівочої любові, молодша Рожаниця, покровителька закоханих, багатства, краси, щастя. Згідно з праукраїнською вірою (українців-русичів) вони вдень і вночі оберігають кожну матір і її немовля від злих сил. Жіночі божества Рожаниці опікуються дітонародженням й жіночою долею, а також мають таємничий зв'язок із зірками. Душа людини уявлялася як іскра небесного вогню — зірка, яку Бог запалює при народженн дитини і гасить коли людина помирає.
Від Великодня (Ярила-Дажбога) до Купала всі святкували воскресіння природи, добра злагоди, миру і щастя. 23 квітня відмічали Ладовиці — дівоче свято Лади і Лелі. Під час обряду водилися хороводи, які символізували впорядковування Всесвіту, відновлення рівноваги у природі та людських душах. По закінченні танцю найкраща дівчина, яка виступає Лелею, обдаровувала всіх дівчат віночками й молочними стравами. Ці віночки зберігались до наступної весни.
В пожертву Рожаницям приносили: млинці, кашу, хліб, сир, мед, олію, крупу, пироги, нитки, візерунчате печиво, шкірки куниць, ласок і соболів, зерно, яйця, пиво, хустки, вовну, молоко.

"І сотні мавок... Рожаниці..."
Успіхів!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Микола Дудар (Л.П./М.К.) [ 2013-03-07 10:41:12 ]
Дякую, Галино! Шось мене поперло в дебрі... Також маю поруч "Міфи народів світу"... та хотілось прив'язати бджолиний віск до Ружі-троянд, (якось в лісі набрів на додт, розбитий... і оплетаний дикою розою ) з яких роблять лікер... і мавок туди ж... попрацюю7 А Ваша скурпульозність визиває повагу, могли й пройти мимо?! Чесно, дуже зачепило...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галина Михайлик (М.К./М.К.) [ 2013-03-07 10:56:37 ]
У мене теж були асоціації з "ружами", або навіть з "ружжом"(рушницею), оскільки це "Весняний призов" :))
А про мавок тоді мало б бути так,з узгодженими відмінками: мавок-ружовиць.
Як Вам такий варіант закінчення вірша:
і смолоскип... бджолиний віск...
танцюють мавки-ружевиці...
Мені до душі Ваше іронічно-дотепне-щемливо-небайдуже-часом несподіване бачення світу, тому й не минаю :))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Микола Дудар (Л.П./М.К.) [ 2013-03-07 11:52:01 ]
І кінцівка зрізана до того ж... ( Ти і Небо) Дам спочитись і вернусь, бо і самому не дуже. І засіло в голові вже інше:" Я изучал английский по-английски. Приставку "сэр" ) і тд. Дякую, Галино!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Роксолана Вірлан (Л.П./М.К.) [ 2013-03-07 17:31:32 ]
О, який гарнезний настрій вірша!!!!
"То ліпше вже до братства, в ліс…" супер
таки Ваш стиль,- така рвано-синкопічна композиція:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Микола Дудар (Л.П./М.К.) [ 2013-03-07 18:11:02 ]
Дякую, Рокі.