ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Віктор Кучерук
2025.09.02 12:17
Небувале, довгождане,
На краю земних доріг, -
Ти - кохання безнастанне
В смутках-радощах моїх.
За твої уста вологі
І за тіняву очей, -
Закохався до знемоги,
Як душа про це рече.

Світлана Майя Залізняк
2025.09.02 08:19
Слова - оригінальна поезія Світлани-Майї Залізняк, без втручання ШІ, музика та вокал згенеровані за допомогою штучного інтелекту в Suno. У відеоряді використано 10 ілюстрацій - згенерованих ШІ за описом авторки, ексклюзивно для цієї поезії. Для "оживленн

Артур Курдіновський
2025.09.01 23:38
О, літо! Йди! Мені тебе не шкода!
Сховайся в герметичний саркофаг.
Зробило ти мені таку погоду,
Що захлинаюсь у сльозах-дощах.

Ти зіпсувало зошит мій для віршів,
У ньому оселилася печаль.
Ти відібрало в мене найцінніше!

Борис Костиря
2025.09.01 22:21
Мій голос обірвався у зеніті,
Мої слова згоріли у золі.
Мої думки у полі переритім
Замерзли нерозквітлими в землі.

До кого я кричу в безмежнім полі?
Зі світом же обірваний зв'язок.
Лиш холоднеча, як безжальність долі,

Олена Побийголод
2025.09.01 12:07
Із Бориса Заходера

Ледве ми виперлись з решти приматів
й рушили вдаль з усієї снаги –
з нами побігли, без жодних дебатів,
мордочка, хвіст та чотири ноги.

Часом блукаємо ми у хаосі, –

Ольга Олеандра
2025.09.01 09:47
Останній день літа.
Все сонцем залите.
І ніде вмістити
безмежжя тепла.
Пронизана світлом
серпнева тендітна
струїть малахітом
прощання пора.

Віктор Кучерук
2025.09.01 05:51
В частоколі останніх років
Причаїлася тиша німотна, –
Ми з тобою, мов крила, близькі
І водночас, як зорі, самотні.
Не засліплює зір відбиття
Учорашніх цілунків тривалих, –
Десь поділись палкі почуття,
Що серця нам обом зігрівали.

Олег Герман
2025.09.01 00:32
Чергова епоха раптово пішла,
Немов розчинилася, втратила цінність.
Можливо, це просто миттєвість життя,
Яку б я хотів розтягнути на вічність.

Не хочу про осінь, холодну і злу,
Чи сніг, що впаде на замерзлі дороги.
Про них надто рано, а біль та вій

Олександр Буй
2025.08.31 22:37
Зникло в мороку все. Ні очей, ні облич.
Тільки губи в цілунку злились навмання…
Нині трапилось диво – Тетянина ніч –
І у щасті своєму я віри не йняв!

Я на неї чекав кілька тисяч ночей,
Утираючи сльози, ковтаючи страх.
Допоміг мені ямб, дав надію х

Борис Костиря
2025.08.31 22:13
Всесвітній холод, як тюрма німа.
Всесвітнє безголосся, ніби тундра.
Безлюдність так жорстоко обійма.
Лягає тиша так велично й мудро.

І птах замерзне й тихо упаде
У невідомість, як в обійми страху.
Не знайдеш прихисток уже ніде,

Ярослав Чорногуз
2025.08.31 19:04
Пора поезії щемлива
Уже ступає на поріг.
І ллється віршів буйна злива,
І злото стелиться до ніг

Непрохано-медовим смутком,
Жалем за літечком ясним...
Що ніби квітка незабудка --

Артур Курдіновський
2025.08.31 18:30
Моє кохання - вигаданий грант.
Життя мене нічого не навчило.
Для тебе вже букет зібрав троянд -
Поверне він твої забуті крила!

Засяй, немов яскравий діамант,
Забудь минуле, долю чорно-білу!
Римує сни твій вірний ад'ютант,

Юрко Бужанин
2025.08.31 14:23
Люба, уяви лише
розмах крил птаха Рух –
Це частинка лиш розмаху
мого кохання...
Не відпускати б довіку
мені твоїх рук...
Твоє ложе встелю
простирадлом – Праною.

Євген Федчук
2025.08.31 14:03
Сидить Петрик у кімнаті, а надворі злива.
У вікно краплини б’ються та по склу стікають.
Громові удари часом хлопчика лякають.
Він тоді до діда очі повертає живо.
Дід Остап сидить спокійно, на те не звертає.
Його грім той не лякає, видно звик до того,

С М
2025.08.31 12:34
Глядача цікавого містер Кайт
Усяко розважає на трамплінові
І Гендерсони будуть теж
Щойно Пабло Фанкез Феа одплескав їм
Над людом і кіньми й підв’язками
Урешті через бочку з огнем на споді!
У цей спосіб містер Кей кидає свій виклик!

Віктор Кучерук
2025.08.31 07:37
Жовтіє й сохне бадилиння
Чортополоху, бо в цей час
Пора осіння безупинно
Виносить твори напоказ.
Поля вбирає в позолоту,
А в дрантя – вкутує сади,
Мов демонструє так роботи
Своєї плавної ходи.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Анастасія Волошина
2025.08.13

Василь Пастернак
2025.08.04

Олександра Філь
2025.07.17

Сергій Святковський
2025.06.27

Рембрі Мон
2025.06.07

Чорний Кугуар
2025.05.27

Анет Лі
2025.05.16






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Валерій Хмельницький / Вірші / Сірий Володимир

 Байбак у байдарці (поетична пародія)

Я сьогодні стомлений до краю,
Чахну байдаком на мілині.
...
Що минають намисли сумні.

Як морозні каверзи старої
...
І пускає вниз її майно

Цівками бурхливого підйому,
І не в силі це змінить нікому

Володимир Сірий

Ну, і як не дійдеш тут до краю?
Байбаком байбак у сірі дні,
Вірш за віршем я складати маю -
День дарма не пропаде мені.

А сьогодні так собі намислив:
Як розтане лід й заб'ють ключі,
Сяду у байдарку я навмисно -
І гайда уверх по течії.

Каверзна, несе мене донизу.
Що поробиш. Так оце дано.
Аркуш допишу я на карнизі
Та зібгаю й кину у вікно.


12.03.2013

* Джерело пародії: Володимир Сірий «Я сьогодні стомлений до краю» (http://maysterni.com/publication.php?id=87803)


Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.
Контекст : Володимир Сірий Я сьогодні стомлений до краю


      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2013-03-12 15:57:29
Переглядів сторінки твору 6993
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 0 / --  (5.063 / 5.42)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.995 / 5.44)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.803
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Конкурси. Теми Пародії та епіграми
Автор востаннє на сайті 2023.04.12 17:19
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Семен Санніков (Л.П./Л.П.) [ 2013-03-13 09:08:36 ]
Не додививсь. Дійсно, є "вниз" і є "майно".
Виявляється, і читачу, а не лише автору, треба шукать і знаходить т.з. "вузькі" та "паралельні" місця, а не лише реготать.
На мою думку, Ваша пародія більше, так би мовить, "працює" на первинний матеріал, аніж сама на себе чи на втіху авторського самолюбства.
Щасти :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2013-03-13 09:18:35 ]
Спершу я хотів обіграти лише "вузькі місця" оригіналу, але потім вирішити трохи не тільки подовжити, а й розширити пародію. :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Семен Санніков (Л.П./Л.П.) [ 2013-03-13 09:27:22 ]
Я не експерт, а маловідомий читач, а все одно готів би відзначить, як зроста рівень Вашого художньо-літературного смаку. Ті усілякі засмаглі "шоколадки" - це, на мою скромну думку аматора-початківця, не більше ніж якийсь кітч, читацькі пристрасті біля нього - це прояв певних інстинктів, яким місце у инших місцях і обставинах.
У Володимира цікава образна поезія.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2013-03-13 10:43:05 ]
Мій рівень художньо-літературного смаку був досягнутий на рівні знання і розуміння української, російської та світової літератури "золотим медалістом" радянського часу. І досі, наприклад, для мене улюбленими письменниками залишаються Ернест Хемінгуей та Френсіс Скотт Фітцджеральд (для мене - ікони стилю). Але приємно, що Ви на це звернули увагу.

Буває, у читачів складається враження, ніби деколи я роблю "перекіс" у своїх текстах в сторону "основного інстинкту", але згодом вони самі переконуються, що це не так (яскравий приклад - коментарі Марини Єщенко на мої "шоколадки"). :)

І, звісно, про що вже не раз казав - рідко на нецікаві тести виходять цікаві пародії. :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2013-03-12 16:25:47 ]
У генералів свої плани. :))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Костюк (М.К./М.К.) [ 2013-03-12 16:46:35 ]
Цікава пародія!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2013-03-12 16:47:24 ]
Дяка, Світлано!)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Семен Санніков (Л.П./Л.П.) [ 2013-03-13 06:37:21 ]
Омерта, колего, омерта.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2013-03-13 08:10:11 ]
А, може, остракізм? :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Семен Санніков (Л.П./Л.П.) [ 2013-03-13 09:09:53 ]
Начебто ні.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галина Михайлик (М.К./М.К.) [ 2013-03-13 13:57:50 ]
Вітаю, Емілю! Тішуся за Вас, що весняна Муза спонукала Вас до творення переспіву-пародії, хоча не так давно Ви "лякали" громадськість наміром залягти на дно :))
Третя строфа, завдяки неоднозначності, випадкового, як Ви кажете, а може й не випадкового, якщо зважити на елемент підсвідомого у мисленнєвому процесі, слова "карниз" має принаймі два прочитання: 1) карниз, як внутрішньоінтер"єрний елемент. ЛГ певно мав намір звести порахунки з життям, закріпивши петлю на фіранковому карнизі, але ще вирішив написати останнього вірша і викинути його у вікно, як останнє своє послання Світові; 2) карниз як архітектурний елемент зовнішнього декору будівлі. ЛГ випадково, або ні, випав з вікна, зачепився за карниз під вікном, вирішив написати своє послання домашнім, і зібгавши, вкинути його через вікно у кімнату. А далі вже як пощастить... :))
Коротше, душевні переживання ЛГ пародійованого оригіналу Вам вдалося схопити і дотепно змалювати: ситуація кризова, але написання вірша - як порятунок і зв"язок зі світом.
Дякую! Натхнення!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2013-03-13 15:05:06 ]
Вітаю, Галино!
Та я не лякав громадськість, я й справді так тоді думав, чесно. :) А потім передумав. :) Хіба я не хазяїн своєму слову: захотів - дав, захотів - забрав. :)))
Цікаво, але Ви у настільки фахово викладеному коментарю досить близько підійшли до істини: я й справді той карниз міг інтерпретувати в обох сенсах - у випадку інтер'єру досить дописати дві літери до передостаннього слова (якщо не вважати за слово сполучник) (в якийсь момент хотів так пожартувати, але не наважився (за Висоцьким: "так что не рискнул"), бо поезія - то небезпечна річ щодо здійснення), а у випадку екстер'єру - знесло байдарку течією до вікна (і далі за Вашим текстом). Ось тобі і телепатія у дії! :)
Дякую щиро, Галино, за цікавий і змістовний коментар!
Навзаєм!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2013-03-13 15:06:17 ]
коментарю = коментарі


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галина Михайлик (М.К./М.К.) [ 2013-03-13 19:54:39 ]
Власнє!(як кажуть поляки)
Дуже добре, що Ви не написали Вашому ЛГ те фатальне "сь" :) жарти жартами, а про техніку безпеки треба дбати, навіть у поезії :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2013-03-14 08:02:28 ]
І тут здогадались! Ні, Ви точно читаєте думки! :)
Dziękuję bardzo! )