ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Олена Побийголод
2026.04.11 13:28
1952. На зарядку!
Яків Бєлінський (1909-1988; народився в Україні)

Тільки дуже вперті соні
сплять уранці зайвий час;
ми встаєм – ледь сонця промінь
залоскоче в ліжку нас!

    Підіймайся на зарядку,

Іван Потьомкін
2026.04.10 21:34
ЧАРІВНИК
І, вийшовши звідти, Ісус відійшов
У землі тирські й сидонські
Євангелія від св.Матвія. 15:21
На північ попростував Ісус із учнями своїми.
З гори на гору од Гінасерету прослався шлях
З гори на гору... Під спекотним сонцем.
Треба ж одвідати усіх юдеїв

Мирон Шагало
2026.04.10 21:25
Вуличка на Підзамчі (спогад зі Львова)
Десь там, за рогом — велике місто,
трамвай дзеленьком зупинки мітить,
крізь невгамовне щоденне дійство
кочують юрби туди і звідти —
турбот потоки
(десь там, за рогом).

Давно не ходять сюди туристи,

Світлана Пирогова
2026.04.10 19:54
З книгою новою, ЮП
Вітаю щиро з книгою новою —
Вона, мов птах, злетіла в височінь.
У кожнім слові — серце із тобою,
У кожному рядку —слів глибочінь.

Нехай її читають і відчують
Те одкровення, що в душі зростив.
Нехай слова торкають і чарують,

хома дідим
2026.04.10 18:44
* 39 *
цвіте форзиція
на форзаці квітневому
дехто байдужий звичайно
ще дехто у власній
нейропетлі
мало що помічає
хлопчик і дівчинка
років семи чи восьми

Костянтин Ватульов
2026.04.10 18:22
Крокую вперед
Уткнешся в кістляве плече та безслівно
Заснеш і на вигляд здасися святою.
Я знову по тілу відчую тремтіння
Від того, що поруч вляглася зі мною,

Від того, що все поміж нами серйозно,
Неначе невидима ниточка божа,
Що квітами митого вранці волосся

Володимир Ляшкевич
2026.04.10 18:02
Ця мить
Тремкі сніжинки, радощі зими,
старого і нового пеленання,
провулкового ліхтаря гойдання
у повні теракоти й білини.

Колядки хвилі з-за віконних рам,
гул в небі над святковими свічками,
тривога над вітальними ладами -

Юрій Лазірко
2026.04.10 16:49
Наснилося Мені -- українська блюзова балада
наснилося мені
все місто у вогні
бо небо розцвіло
в гучних салютах
і радість на очах
і смуток у свічах
сирен і голосінь
давно не чути

С М
2026.04.10 14:08
Твій шизоїде 21-й вік (King Crimson)
В лапці у киці – криця
Хірургічний ніж – яскриться
Параноя з-за дверей токсичних

Твій шизоїде 21-й вік

Дріт колючий – дерті нари
Грець політики на палі

Юхим Семеняко
2026.04.10 11:51
Страсні хліби
У цій промовистій поезії чується голос автора, який не пропагуючи, створює власний метафоричний "дим" – дим внутрішнього бачення. Це не наркотичний ефект, а спосіб модерністського самовідсторонення. Спираючись на таку метафору як "оптика двох незамар

Борис Костиря
2026.04.10 11:44
Осінні дні
Осінні дні ідуть, як мудрі старці
Із посохами, кашлем, у плащах.
Комусь, напевно, випадає трясця,
Як нагорода по сумних дощах.

Старі пророки рухають Усесвіт,
Потік ідей і круговерть часів.
Коли настане Ера Милосердя

Артур Курдіновський
2026.04.09 21:35
Зачиняються двері
Зачиняються двері
У минуле моє.
А в прямому етері
Час, цинічний круп'є

Презентує новини,
Вщент усе розтрощив...
Кожна з них - домовина

Євген Федчук
2026.04.09 19:53
* * *
Кажуть, був їх Іван Третій скупердяй страшний.
Аж білів, коли копійку діставав з мошни.
Хоч багатства мав чимало: вже і сам надбав
Та й від предків своїх скупих теж чимало мав.
І країну мав безмежну, і багатства в ній.
Та сидів на тих багатствах, нач

Іван Потьомкін
2026.04.09 18:53
Гефсиманія
Узяв з собою Петра та Зеведеєвих синів.
Трохи відійшли од дому,
Став під оливою Ісус і каже:
«Млосно мені на серці якось.
Побудьте тут одні. Невдовзі повернуся».
Десяток кроків не пройшов – упав
І став молитися й благати Бога:
«Отче мій, якщо можли

М Менянин
2026.04.09 17:36
День Господній України
А для вас, хто
Ймення Мойого боїться,
зійде Сонце Правди… Мал. 4:2

Ілля прибув на Україну,
Блага є вість початку Дня –
єднає серце батька й сина
і зцілена в краях рідня.

Охмуд Песецький
2026.04.09 17:27
Земля і дим
Дивитись крізь оптику двох незамараних скелець,
І бачити світ у серпанку з вогнями пожеж,
І визнавати, що ти не хазяїн життя, а лише поселенець,
І не владарюєш, а в мареннях так і живеш.

Ти іноді куриш "траву", і затим забуваєшся в димі,
На довгі
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Костянтин Ватульов
2026.04.02

Олеся ніжна
2026.03.31

Майя М
2026.03.29

Олег Богдан
2026.03.28

Андрій Людвіг
2026.03.27

Охмуд Песецький
2026.03.19

Олена Квітуча
2026.03.16






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Уляна Світанко (1981) / Вірші

 Стелла
Образ твору Із піни, попелу і сліз,
сестра двоюрідна Венери,
взяла француженок манери:
любов її - Париж, Париж...

А він шукав її таку –
пихату Стеллу по кав’ярнях,
збивав колінця у блуканнях,
ліпив грайливо із піску...

Горіхи всюди, карамель,
ріка обгорток шоколаду,
нема його, як в домі ладу;
один, хоч поряд спить Шанель.

О, мила Любо, із села,
як ти любила, як чекала,
мене й Париж як проклинала!

Щодня згоратиму до тла...

14.03.2013

• Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.



Найвища оцінка Валерій Хмельницький 5.5 Майстер-клас / Любитель поезії
Найнижча оцінка Редакція Майстерень 5.25 Любитель поезії / Майстер-клас

    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2013-03-14 15:21:40
Переглядів сторінки твору 4142
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 4.802 / 5.38  (4.625 / 5.44)
* Рейтинг "Майстерень" 4.505 / 5.25  (4.370 / 5.35)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.786
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні оцінювати
Конкурси. Теми Поезія Модернізму і Неомодернізму
Сатира. Чорний гумор. Та інші дошкульності.
Іронічний неореалізм
Автор востаннє на сайті 2025.02.05 23:09
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2013-03-17 18:52:57 ]
А якщо, Уляно, спробувати вирівняти дещо на такий манер?

Із піни, попелу і сліз,
сестра двоюрідна Венери,
брала француженок манери,
(і мала) любила над усе Париж.

А він шукав її таку –
пихату Стеллу - по кав’ярнях,
збивав колінця у блуканнях
ліпив грайливо із піску...


"мене й Париж..."? - проблема в тому, що було раніше в третій особі - "він"...
Тоді вирішиться і завершальна частина?



Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Уляна Світанко (Л.П./Л.П.) [ 2013-03-18 12:38:50 ]
Знала, знала, що Ви саме на це зауважите! У прозі легше, є розповідне речення, а є думки чи діалоги і для того відповідні розділові знаки. У поезії ж трішки складніше. Епілогом моєї поезії стали думки-шкодування за минулим ЛГ, ставити лапки якось не хотілося... Часові форми - не поплутані, (я бачила все прекрасно і повторюсь ще раз - знала, на що Ви мені вкажете).Обгрунтую свою думку - майже все написано у минулому, крім (Стелла і до цих пір любить Париж - і змінюватися не хоче і не збирається).
Щодо Вашого варіанту, то виходить "бралА француженок манери", тому залишу "взяла".
Дякую, буду Вас, Володимире, запрошувати до дискусії, аж поки не дочекаюся ще +0,01 бал)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2013-03-18 16:10:34 ]
Цікавий вірш, Уляно!

Пропоную ось таку його редакцію:

Із піни, попелу і сліз
сестра двоюрідна Венери
взяла француженок манери:
любов її - Париж, Париж...

А він шукав її: таку –
пихату Стеллу по кав’ярнях,
збивав коліна - і, прегарну,
ліпив грайливо із піску...

Горіхи всюди, карамель,
ріка обгорток з шоколаду -
нема його, як в домі ладу;
один, хоч поряд спить Шанель.

О, мила Любо, із села,
як ти любила, як чекала,
мене й Париж як проклинала,
щодня згоряючи до тла...

Успіху! :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Уляна Світанко (Л.П./Л.П.) [ 2013-03-19 00:29:47 ]
Класно, мені сподобалося, та дозволю собі (як автору))) ), не все прийняти...
Дякую, цікава була б пародія з Вашого боку)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2013-03-19 14:15:32 ]
приємно, що сподобалось, але шкода, що не все, бо, наприклад, "кав’ярнях - блуканнях" - це майже рима на "-ння" )

щодо пародії - чекатиму натхнення, вдячний за запрошення )


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2013-03-19 17:07:00 ]
До речі, Уляно, а історія про Стеллу і Париж - це алюзія на літературний, мистецький твір чи якісь історичні паралелі (бачите, я вже готуюсь таким чином до пародії)?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Уляна Світанко (Л.П./Л.П.) [ 2013-03-20 11:24:59 ]
Це, скоріше всього, алюзія на життя)
Мені була цікава саме Ваша думка стосовно цього твору, адже я в цьому жанрі вперше), така собі проба пера.
Дякую за оцінку)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2013-03-19 12:22:32 ]
Думаю, що і в "з шоколаду" - достатньо без "з"...
А останню строфу, тоді був би, певно, сенс якось виділити. Можливо, щось на кшталт "після P.S.", "Post P.S." (P.P.S) :) тобто, опісля постскриптум. Бо у вас все таки досить незвична остання строфа. А ми, ж попри все, пробуємо надати всьому цільності, правда ж?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Уляна Світанко (Л.П./Л.П.) [ 2013-03-20 11:23:58 ]
Правда)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2013-03-21 15:13:28 ]
А якщо доведеться читати цей вірш вголос, то як читатимете останній рядок - "пост-пост-скриптум щодня згоратиму дотла"? :)