ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

хома дідим
2026.08.24 23:14
* 183 *
національна незалежність
народні танці рідний спів
ще поки на правобережжі
живеш одвертий всім усім
природна мов буденна річ
на місці вірнім і почеснім
у радощах або журбі
цей спіх автівок і причепів

Іван Потьомкін
2026.08.24 20:56
***
Випадають з обойми живих.
Наче кулі, свистять імена
І лягають на серце болем.
Нам з тим болем судилось ходить,
Доки безбіль не стане і нашою долею.
Якщо хтось там і грався в життя,
То не ми це були, друже,
І не тому, що відти нема вороття.

Артур Курдіновський
2026.08.24 18:10
Mamita (квартон)
Матуся" іспанською буде "mamita"...
З Тобою так хочеться поговорити!
Закреслити відчай, хворобу, розлуку
Та поцілувати Твою ніжну руку.

У тиші глухій я плачу долі мито.
"Матуся" іспанською буде "mamita".
Від згубного сну я повільно відходжу

Володимир Бойко
2026.08.24 14:59
Лімерики F 4
Все за звичаєм у Феодосії,
Навіть море там Чорне і досі є.
Та якби з тих країв
Дідько взяв москалів,
Як би гарно було в Феодосії.

Партизани в горах Дагестану
У капкан упіймали шайтана.

Вячеслав Руденко
2026.08.24 13:14
Pteromalus puparum
Ніщо не є важливішим за кокон! -
Щось раптом виникає і зоріє,
Та крок ніяк не зробиш у ефірі
Бо сили всі вже витратив на мрії...

Кінець всьому вночі можливий тільки,
А день до того, мов кімвал дзвенячий,
Де мудрість непомітного Сатурну

Володимир Каразуб
2026.08.24 12:45
Про часовиння
Про що розмови в нас? Про часовиння
Про сенси існувань, невідворотного,
Про роздуми, що проростають з тім’я,
Про світло, темноту, про необхідність
Любові.
Але здається, що в цій явності,
Ті ж самі вигуки і пошуки,
І розірветься мить заслоною

Ірина Вовк
2026.08.24 12:33
"Арсіноя. Забута тінь на сходах Артеміди" (продовження 7)
Фінал. Останній крок Лагіди «Історія запам'ятає її як коханку Риму. Мені ж вона залишить право бути його єдиним незавойованим ворогом». З уст царівни Єгипту Арсіної, наймолодшої з Лагідів Римський офіцер стоїть на відстані удару меча.

Ольга Садкова
2026.08.24 12:14
Собі замість медитації
Не заганяй себе у кут
чи розпачу, чи безнадії.
Доцільніш тупцювання тут —
ну хоч би крок, хоч спроба дії.

Нерідко помилка — урок.
Його засвоїш — рухайсь далі
на вищий досвіду виток

Борис Костиря
2026.08.24 11:28
Лютий
То дощ холодний, то нервовий сніг.
Спектакль природи чи її тортури.
Ти до мети крізь вічність швидко біг,
Крізь творчість пробирався до натури.
Біжить крізь сніг стрімкий єдиноріг.
Стоять застигло крижані скульптури.

Природа іспит приготує нам.

Віктор Кучерук
2026.08.24 07:32
* * *
Металися бурі, згори гримкотіло,
Ще голод додався до різних всіх бід,
Але не розпалася ти, не зотліла,
Не зникла, як спалах комети чи слід.
Ти глибоко дуже пустила коріння
І стала сильніше давно від трави, -
Найкраща країна, - моя Україно,
Заради с

С М
2026.08.23 22:31
Вода, яка танцює (King Crimson)
Трава волоссям, а ти левиця на осонні
Неспокій твій, уста зволожиш язиком
Вино ллючи, твій згляд зустрів мій, сяючи
Твого лиця торкаюсь пальцем, знаючи

Для мене ти – Вода, яка танцює


хома дідим
2026.08.23 21:17
* 182 *
на що мені сумнівних істин
проблем закреслено потреб
я радше обираю відстань
і незавершений портрет
кидаючи в простий горнець
відомі всім інгредієнти
додам іще насамкінець
дещицю прянощів секретних

Галина Кучеренко
2026.08.23 19:37
***
Чи ми трипільці, чи скіфи, сармати…
Йдемо вперед попри війни і втрати…
Ми - українці, від славних - нащадки
І за плечима про давніх є згадки -

Не клич в минуле, знання - настанови
Як жити далі і жити знову,
Як не творити для себе кумирів,

Артур Курдіновський
2026.08.23 18:45
Героїні мого роману
Героїне мого роману!
Незабаром - глуха зима.
Усвідомлюю: ти - омана,
Розумію: тебе нема.

А проте, відчуваю ніжний,
Теплий дотик твоїх долонь.
Вже у віці моїм "колишні"

Кока Черкаський
2026.08.23 15:06
Про плавлений сирок, який я купляю в АТБ
Я купляю в атебе
Плавлений сирок-
І тому я точно знаю:
З ним все буде ок!

Не купляю я сирки
Десь поза атебе,
Бо всюди хочуть наї.. обдурити

Євген Федчук
2026.08.23 14:05
Битва під Бельовом 4-5 грудня 1437 року
Московіти завжди були нахабні й підступні.
Як не збрешуть, то і кроку, напевно не ступлять.
Хоч що хоч наобіцяють та будуть клянутись.
І ножа у спину встромлять, варто відвернутись
І вони такими були, мабуть ще одвіку.
Давні літописні зводи тому гарн
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Ярина Діброва
2026.08.07

Анастасія Ехо
2026.08.01

Фел Ходак
2026.07.22

Ольга Садкова
2026.07.18

Анна Марчук
2026.07.12

Паб Лімерик
2026.07.12

Тетяна Нєтьосіна
2026.07.04






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Уляна Світанко (1981) / Вірші

 Стелла
Образ твору Із піни, попелу і сліз,
сестра двоюрідна Венери,
взяла француженок манери:
любов її - Париж, Париж...

А він шукав її таку –
пихату Стеллу по кав’ярнях,
збивав колінця у блуканнях,
ліпив грайливо із піску...

Горіхи всюди, карамель,
ріка обгорток шоколаду,
нема його, як в домі ладу;
один, хоч поряд спить Шанель.

О, мила Любо, із села,
як ти любила, як чекала,
мене й Париж як проклинала!

Щодня згоратиму до тла...

14.03.2013

• Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.



Найвища оцінка Валерій Хмельницький 5.5 Майстер-клас / Любитель поезії
Найнижча оцінка Редакція Майстерень 5.25 Любитель поезії / Майстер-клас

    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2013-03-14 15:21:40
Переглядів сторінки твору 4307
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 4.802 / 5.38  (4.625 / 5.44)
* Рейтинг "Майстерень" 4.505 / 5.25  (4.370 / 5.35)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.786
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні оцінювати
Конкурси. Теми Поезія Модернізму і Неомодернізму
Сатира. Чорний гумор. Та інші дошкульності.
Іронічний неореалізм
Автор востаннє на сайті 2025.02.05 23:09
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2013-03-17 18:52:57 ]
А якщо, Уляно, спробувати вирівняти дещо на такий манер?

Із піни, попелу і сліз,
сестра двоюрідна Венери,
брала француженок манери,
(і мала) любила над усе Париж.

А він шукав її таку –
пихату Стеллу - по кав’ярнях,
збивав колінця у блуканнях
ліпив грайливо із піску...


"мене й Париж..."? - проблема в тому, що було раніше в третій особі - "він"...
Тоді вирішиться і завершальна частина?



Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Уляна Світанко (Л.П./Л.П.) [ 2013-03-18 12:38:50 ]
Знала, знала, що Ви саме на це зауважите! У прозі легше, є розповідне речення, а є думки чи діалоги і для того відповідні розділові знаки. У поезії ж трішки складніше. Епілогом моєї поезії стали думки-шкодування за минулим ЛГ, ставити лапки якось не хотілося... Часові форми - не поплутані, (я бачила все прекрасно і повторюсь ще раз - знала, на що Ви мені вкажете).Обгрунтую свою думку - майже все написано у минулому, крім (Стелла і до цих пір любить Париж - і змінюватися не хоче і не збирається).
Щодо Вашого варіанту, то виходить "бралА француженок манери", тому залишу "взяла".
Дякую, буду Вас, Володимире, запрошувати до дискусії, аж поки не дочекаюся ще +0,01 бал)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2013-03-18 16:10:34 ]
Цікавий вірш, Уляно!

Пропоную ось таку його редакцію:

Із піни, попелу і сліз
сестра двоюрідна Венери
взяла француженок манери:
любов її - Париж, Париж...

А він шукав її: таку –
пихату Стеллу по кав’ярнях,
збивав коліна - і, прегарну,
ліпив грайливо із піску...

Горіхи всюди, карамель,
ріка обгорток з шоколаду -
нема його, як в домі ладу;
один, хоч поряд спить Шанель.

О, мила Любо, із села,
як ти любила, як чекала,
мене й Париж як проклинала,
щодня згоряючи до тла...

Успіху! :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Уляна Світанко (Л.П./Л.П.) [ 2013-03-19 00:29:47 ]
Класно, мені сподобалося, та дозволю собі (як автору))) ), не все прийняти...
Дякую, цікава була б пародія з Вашого боку)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2013-03-19 14:15:32 ]
приємно, що сподобалось, але шкода, що не все, бо, наприклад, "кав’ярнях - блуканнях" - це майже рима на "-ння" )

щодо пародії - чекатиму натхнення, вдячний за запрошення )


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2013-03-19 17:07:00 ]
До речі, Уляно, а історія про Стеллу і Париж - це алюзія на літературний, мистецький твір чи якісь історичні паралелі (бачите, я вже готуюсь таким чином до пародії)?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Уляна Світанко (Л.П./Л.П.) [ 2013-03-20 11:24:59 ]
Це, скоріше всього, алюзія на життя)
Мені була цікава саме Ваша думка стосовно цього твору, адже я в цьому жанрі вперше), така собі проба пера.
Дякую за оцінку)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2013-03-19 12:22:32 ]
Думаю, що і в "з шоколаду" - достатньо без "з"...
А останню строфу, тоді був би, певно, сенс якось виділити. Можливо, щось на кшталт "після P.S.", "Post P.S." (P.P.S) :) тобто, опісля постскриптум. Бо у вас все таки досить незвична остання строфа. А ми, ж попри все, пробуємо надати всьому цільності, правда ж?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Уляна Світанко (Л.П./Л.П.) [ 2013-03-20 11:23:58 ]
Правда)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2013-03-21 15:13:28 ]
А якщо доведеться читати цей вірш вголос, то як читатимете останній рядок - "пост-пост-скриптум щодня згоратиму дотла"? :)